Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богемістика — наука, що вивчає чеську мову та літературу. У ширшому значенні цей термін стосується чеської нації загалом (тобто культури, історії тощо).
Назва пішла від Богемії ― історичного регіону в Центральній Європі, що займала західну половину сучасної Чехії.
Історія лінгвістичної галузі
Початки наукового дослідження чеської мови
Ця галузь виникла ще в XIV столітті, коли вперше з'явилися професійні праці, присвячені чеській мові.
Кларет
Чеський учений часів Карла IV. Варфоломій Хлумецький на прізвисько Кларет (близько 1320 – близько 1379) був першим, хто спробував створити чеську наукову термінологію. Він зробив це у своїх трьох великих віршованих словниках – «Глосарії», «Богемському» та «Граматичному словнику». Менший словник отримав назву Exemplarius. Деякі нові форми, введені Кларетом, існують у чеській мові й сьогодні (наприклад, yepice, háv, zlatohlav).
Ян Гус
Ян Гус (близько 1370 – 6 липня 1415) також цікавився чеською мовою. Авторство Гуса щодо латинської праці Orthographia Bohemica (Про чеську орфографію) неможливо однозначно довести, але зазвичай її приписують йому. Відповідно до реформи, запропонованої у згаданій праці, сучасний чеський правопис sprežek мав бути замінений діакритичним правописом.
Епоха гуманізму
Чеські гуманісти XV століття (наприклад, Вікторін Корнель з Všehrd) захищали чеську мову від звинувачень у недосконалості порівняно з латиною, тож вони прагнули, щоб чеська мова могла зрівнятися з нею в лексичному та стилістичному аспектах.
Три священики-утраквісти: Бенеш Оптат з Тельче, та Вацлав Філомат ― у першій третині XVI століття склали першу «Граматику чеської мови» (Grammatika česká). Хоча вона не була повною, вони заклали основи для кодифікації гуманістичної чеської мови, особливо у галузях фонетики та морфології.
Ян Благослав
Ян Благослав (1523–1571), єпископ Братської Єдності, був великим знавцем чеської мови. Він переклав Новий Заповіт з латинської та грецької на чеську мову (переклад опубліковано 1564 р.), чим дав поштовх до створення Кралицької Біблії (1576–1594). Переклад Благослава став зразком досконалої мови. Він присвятив чеській граматиці загалом двадцять років свого життя і завершив її незадовго до своєї смерті. Книга насправді є коментованим виданням давнішої чеської граматики Бенеша Опта, Петра Гзеля та Вацлава Філомата і доповнена Благославом великим розділом про стилістичну культуру і мовні норми. Книга також доповнена збіркою чеських прислів'їв.
Матоуш Бенешовський
названий Філономом, про життя якого немає дуже достовірних документів, є автором двох лінгвістичних праць. «» була видана в 1577 році, а «» в 1587 році. Бенешовський вважається першим автором, який описав семивідмінкову структуру чеської мови і був близький до відкриття форми дієслова. Його фах – робота із загальнослов'янським матеріалом, переважно малоросійським (українським), менше південнослов'янським, а в сучасній редакції () він називається праслов'янським. У рамках гуманістичної традиції він також оспівує чеську мову та пропагує чистоту чеської мови з позиції крайнього пуризму. Цілком унікальною є його Книга Псалмів, написана церковнослов'янською мовою з чеською орфографією.
Данієль Адам із Велеславіна
Лексикограф Данієль Адам з Велеславіна (1546–1599) уклав чотиримовний словник «Багатство чотирьох мов» (Silva quadrilinguis, 1598), у якому зіставляв дві мертві мови (латинську та грецьку) і дві живі мови (чеську та німецьку).
За словами Данієля Адама з Велеславіна, всю мовну (і загалом культурну) епоху в Чехії називають . Йозеф Добровський на початку ХІХ століття продовжив роботу над чеською мовою, маючи на меті створити сучасну літературну чеську мову.
Словаки
Словаки також брали участь у розвитку богеми. Одним із найвизначніших був Ваврінец Бенедикт з Нудожера (1555–1615), який працював у Празькому університеті і написав латинський словник чеської мови, відомий як «Дві книги богемської граматики» (Grammaticæ bohemicæ libri duo, 1603). Крім тлумачень, книга містить ряд заміток про діалекти. Ще однією важливою працею була «Богемо-слов'янська граматика» (Grammatica Bohemico-Slavica, 1746) Павла Долежала.
Період барокових граматик
Період словесного бароко (1620–1770 років) приніс із собою підвищений теоретичний інтерес до чеської мови у формі кількох граматик, деякі з яких були видані багато разів. Ця мовна активність інколи пов’язана зі складним становищем чеської мови, яка поступово була витіснена зі сфери вищої адміністрації та світської елітарної культури та мусила протистояти посиленому тиску німецької мови. Уявлення про її занепад, однак, здебільшого є ревіталізаторським міфом, який також був підтриманий позитивістською богемою ХХ століття. Сьогодні важливість білогорської літератури (літератури бароко Чехії) широко визнана, як внесок єзуїтських авторів у вивчення чеської мови.
Серед перших барокових творів, зосереджених на мові, є «Богемська граматика» (Grammatica Boemica) 1660 року та «Чистка чеської мови» (Brus jazyka skésky) Їржі Констанца 1667 року, яку опублікував лише після його смерті. Так званий «Жачек» Штеєра був орієнтований на практику і мав повну назву «Чудовий спосіб добре писати чеською мовою або друкувати» (1668, 1730, 1781). Про граматику Котелову (близько 1691 року) майже нічого не відомо. Однак найважливішою оригінальною лінгвістичною працею є латинська Čechořečnost, seu Grammatica linguae Bohemicae 1672 року. Вона також містить передмову, яка, по суті, є захистом чеської мови. Повторні видання «Grammatica Linguae Boemicae» (1704, 1705, 1715, 1732, 1739, 1753) також свідчать про постійний інтерес до мови, з постійно передрукованою передмовою, яка містила палкий захист чеської мови та іноді доповнювалася пуристичним словником. У деяких виданнях ми також знаходимо вказівки, як написати чеську п’єсу або як розмовляти у вищому суспільстві. Роль цих провідників ще чекає на детальніші дослідження, але, можливо, виявиться, що чеська не була витіснена з елітарної світської культури так повно, як стверджується.
Національне відродження
Йозеф Добровський
Йозеф Добровський (1753–1829), провідний діяч першого покоління діячів відродження, вважається засновником сучасної наукової богемістики (а також славістики). Саме перед цим поколінням постали складні завдання, серед яких:
- зробити чеську мову предметом теоретичного вивчення, описати її історію, розвиток та сучасний стан і структуру науковими методами просвітницького раціоналізму;
- створити основи писемної чеської мови шляхом встановлення нового єдиного стандарту та впровадження його кодифікації;
- охарактеризувати сучасний розвиток і сучасний стан чеської літератури.
Добровський взявся за ці завдання і вже у 1792 році завершив написану німецькою мовою працю «Історія чеського слова та літератури» (Geschichte der böhmischen Sprache und Literatur). У цьому літературно-історичному дослідженні Добровський розробив періодизацію чеської літератури, яка використовується й сьогодні. Він визначив великослов’янський період як період розквіту чеської писемності. Однак він також виділив гуситський період.
Іншу працю Добровського «Докладний словник чеської мови» (Ausführliches Lehrgebäude der böhmischen Sprache, 1809) можна охарактеризувати як ключову працю з богемістики, без якої сучасна чеська мова мала б значно інший вигляд. Автор продовжив гуманістичну чеську Кралицьку Біблію, і його нормативні пропозиції з невеликими винятками були незабаром прийняті. (Ян Гебауер також спирався на цей кодифікаційний словник у другій половині ХІХ століття.)
Третім значним досягненням Йозефа Добровського в галузі богемістики було укладання двотомного «Німецько-чеського словника» (Deutsch-böhmisches Wörterbuch, 1802 і 1821).
Йозеф Юнгман
Ще один відроджувач чеської мови Йозеф Юнгман (1773–1847) був автором п’ятитомного «Чесько-німецького словника» (опублікованого у 1834–1839 рр.), що базувався на роботі Йозефа Добровського. У ній він зібрав не лише близько 120 000 чеських слів, джерелом яких були чеські літературні пам’ятки та мова народу, але також включив вислови з інших слов’янських мов (особливо російської та польської) та власні новотвори. Укладаючи словник, він хотів довести, що чеська є такою ж багатою і досконалою мовою, як і німецька. Поява чеської технічної номенклатури пов'язана із розвитком чеської науки в період національного відродження. Разом зі словником Добровського словник Юнгмана став наріжним каменем для поступового встановлення стандарту та кодифікації сучасної чеської мови.
Юнгман займався також історією чеської літератури. У праці «Історія чеської літератури, або Систематичний огляд чеських писань з короткою історією народу, просвіти і мови» (Historie literatury české aneb soustavný přehled spisů českých s krátkou historií národu, osvícení a jazyka, 1825) він записав чеські літературні пам'ятки від найдавніших часів до наших днів. Періодизація історії чеської літератури значною мірою базується на концепції Йозефа Добровського.
Межа ХІХ–ХХ століть – позитивістська доба
З кінця ХІХ століття розвиваються позитивістські методи дослідження мови і літератури.
Ян Гебауер
Найважливішим представником цього етапу історії богемістики був Ян Гебауер (1838–1907) ― один із найвідоміших чеських учених усіх часів. Його творчість на рубежі ХІХ і ХХ століть означала для чеської мови те саме, що й творчість Йозефа Добровського 100 років тому. Будучи доцентом, а потім професором чеської мови в Карловому університеті, він підготував низку чудових наступників (наприклад, ). Гебауер продовжив роботу Добровського і запропонував кодифікацію писемної чеської мови, яка враховувала поточні потреби мови на той час і яка в багатьох відношеннях актуальна й сьогодні. Його «Історичний словник чеської мови» є ключовою богемською працею. За життя він встиг видати три частини – «Фонетика» (1894), «Морфологія – Відмінювання» (1896) і «Морфологія – Час» (1898). Четверта частина «Skladba» була відредагована для публікації лише Франтішеком Травнічеком у 1929 році. Уся робота підкріплена великим, ретельно обробленим матеріалом і досі вважається надійним джерелом. Також Гебауер укладав двотомний «» (1903), який закінчив професор . «Чеський словник для середніх шкіл і учительських інститутів I, II» (1890) спочатку створювався як шкільний підручник, але поступово став кодифікаційним посібником і основною богемною працею свого часу. Він містить вичерпний опис сучасної чеської фонетики, словотвору, морфології, складу та орфографії. Богуслав Гавранек та Алоїс Єдлічка продовжили обробку чеського словника у своєму словнику, який також був опублікований у 1891 році у скороченій, зрозумілішій та доступнішій формі як «Короткий чеський слоник» (Krátká mlovnice česká). Над його пізнішими редакціями, серед інших, працював уже згаданий .
Інша позитивістська богема
Інші богеми-позитивісти включають Вацлава Ертла, Йозефа Зубатого та Ярослава Влчека.
Міжвоєнний період
Між першою та другою світовими війнами богема частково схилилася до структуралізму (Вілем Матезіус, Ян Мукаржовський).
Чехословаччина після Другої світової війни
Після Другої світової війни були докладені зусилля для просування марксистської методології (Богуслав Гавранек, Карел Горалек, Зденек Неєдли та інші).
Українська богемістика
Українські та чеські мовні зв'язки мають глибокі корені, що сягають часів Давньої Русі. Уже у ХІХ столітті українські письменники та вчені вивчали та були зацікавлені у творах чеських "будителів", як підтверджує, наприклад, подорож І. Срезневського до Чехії у 1840 році. Рукописи Краледворського і Зеленогорського також привертали увагу українських науковців та перекладачів, таких як М. Шашкевич, І. Вагилевич, С. Руданський, І. Франко. Іван Франко зокрема віддавав велику увагу чеській літературі, перекладаючи тексти таких авторів, як К. Гавлічек-Боровський, Я. Врхліцький, а також писав огляди, коментарі та рецензії на їхні твори.
Тривалий час основними богемістичними центрами в Україні були відповідні кафедри Київського та Львівського університетів. Київську кафедру славістики очолював мовознавець Л. Булаховський. У м. Львові значний внесок у розвиток літературознавчої богемістики та перекладу зробив В. Моторний (1929–2015). З другої половини ХХ століття до богемістичних досліджень долучилися також академічні Інститут мовознавства (тепер Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України) та Інститут літератури (тепер Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України). Серед перекладачів цього періоду — Г. Кочур, В. Житник (1938–2010), Р. Лубківський, Л. Череватенко та ін. Проте до початку 1990-х вибір текстів для перекладу був дуже заангажований: найбільше перекладали твори Я. Гашека, Ї. Волькера, І. Ольбрахта (1882–1952). Великою подією стало видання «Чеська поезія. Антологія» (1964, за редакцією Г. Кочура та М. Рильського). Своєрідним підсумком цього періоду став вихід двох томів «Чесько-українського словника» та п’яти томів видання «Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті», що містить як аналітичні статті, так і бібліографічні матеріали, зокрема з української богемістики.
У 1990-х богемістика в Україні зазнала певної стагнації, проте від початку ХХІ століття помітний ріст як науково-навчальних установ (відкриття нових кафедр і спеціальностей у містах Києві, Ужгороді, Івано-Франківську), так і в перекладах. Останні надолужують втрати комуністичного періоду (переклади творів К. Чапека, Б. Грабала, В. Гавела, М. Кундери тощо) і відтворюють здобутки сучасної літератури. У цьому перекладачів підтримують Чеський центр при Посольстві Чеської Республіки в м. Києві та Чеський літературний центр (секція Моравської земської бібліотеки у м. Брні). Популяризації богемістики у світі сприяють організовані ними та щорічні Богемістичні семінари.
Спільні корені між українською та чеською мовами роблять важким чітке відокремлення запозичень. У сучасній українській літературній мові можна знайти такі слова, як архієпископ, гетьман, пан, ґрунт, жовнір, зрада, каплиця, квитанція, келих, кошт, бавовна, доконати, небіжчик, наступник, які походять з чеської. Поява перших українських граматик у ХІХ столітті була стимульована діяльністю чеха Й. Добровського. У своїй праці "Institutiones" він класифікував слов'янські мови, не враховуючи українську. Він розглядав всі східнослов'янські мови як одну – російську, хоча одночасно розрізняв словацьку від чеської та верхньолужицьку від нижньолужицької, де мовні відмінності були невеликі. Це ігнорування української мови стало своєрідним поштовхом для розвитку української науки.
Примітки
Пов'язані статті
Посилання
- Богемістика в «Енциклопедії сучасної України»
- Богемістика у «Великій українській енциклопедії»
- Кафедра чеської мови та теорії комунікації факультету мистецтв Карлового університету в Празі
- Кафедра чеської літератури та літературознавства факультету мистецтв Карлового університету в Празі
- Кафедра богемістики факультету мистецтв Карлового університету в Празі
- Machová, Svatava; Chvátalová, Klára; Velčovský, Václav (eds.) Dictionary of personalities of linguistic bohemianism
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogemistika nauka sho vivchaye chesku movu ta literaturu U shirshomu znachenni cej termin stosuyetsya cheskoyi naciyi zagalom tobto kulturi istoriyi tosho Nazva pishla vid Bogemiyi istorichnogo regionu v Centralnij Yevropi sho zajmala zahidnu polovinu suchasnoyi Chehiyi Istoriya lingvistichnoyi galuziPochatki naukovogo doslidzhennya cheskoyi movi Cya galuz vinikla she v XIV stolitti koli vpershe z yavilisya profesijni praci prisvyacheni cheskij movi Klaret Cheskij uchenij chasiv Karla IV Varfolomij Hlumeckij na prizvisko Klaret blizko 1320 blizko 1379 buv pershim hto sprobuvav stvoriti chesku naukovu terminologiyu Vin zrobiv ce u svoyih troh velikih virshovanih slovnikah Glosariyi Bogemskomu ta Gramatichnomu slovniku Menshij slovnik otrimav nazvu Exemplarius Deyaki novi formi vvedeni Klaretom isnuyut u cheskij movi j sogodni napriklad yepice hav zlatohlav Yan Gus Yan Gus blizko 1370 6 lipnya 1415 takozh cikavivsya cheskoyu movoyu Avtorstvo Gusa shodo latinskoyi praci Orthographia Bohemica Pro chesku orfografiyu nemozhlivo odnoznachno dovesti ale zazvichaj yiyi pripisuyut jomu Vidpovidno do reformi zaproponovanoyi u zgadanij praci suchasnij cheskij pravopis sprezek mav buti zaminenij diakritichnim pravopisom Epoha gumanizmu Cheski gumanisti XV stolittya napriklad Viktorin Kornel z Vsehrd zahishali chesku movu vid zvinuvachen u nedoskonalosti porivnyano z latinoyu tozh voni pragnuli shob cheska mova mogla zrivnyatisya z neyu v leksichnomu ta stilistichnomu aspektah Tri svyasheniki utrakvisti Benesh Optat z Telche ta Vaclav Filomat u pershij tretini XVI stolittya sklali pershu Gramatiku cheskoyi movi Grammatika ceska Hocha vona ne bula povnoyu voni zaklali osnovi dlya kodifikaciyi gumanistichnoyi cheskoyi movi osoblivo u galuzyah fonetiki ta morfologiyi Yan Blagoslav Yan Blagoslav 1523 1571 yepiskop Bratskoyi Yednosti buv velikim znavcem cheskoyi movi Vin pereklav Novij Zapovit z latinskoyi ta greckoyi na chesku movu pereklad opublikovano 1564 r chim dav poshtovh do stvorennya Kralickoyi Bibliyi 1576 1594 Pereklad Blagoslava stav zrazkom doskonaloyi movi Vin prisvyativ cheskij gramatici zagalom dvadcyat rokiv svogo zhittya i zavershiv yiyi nezadovgo do svoyeyi smerti Kniga naspravdi ye komentovanim vidannyam davnishoyi cheskoyi gramatiki Benesha Opta Petra Gzelya ta Vaclava Filomata i dopovnena Blagoslavom velikim rozdilom pro stilistichnu kulturu i movni normi Kniga takozh dopovnena zbirkoyu cheskih prisliv yiv Matoush Beneshovskij nazvanij Filonomom pro zhittya yakogo nemaye duzhe dostovirnih dokumentiv ye avtorom dvoh lingvistichnih prac bula vidana v 1577 roci a v 1587 roci Beneshovskij vvazhayetsya pershim avtorom yakij opisav semividminkovu strukturu cheskoyi movi i buv blizkij do vidkrittya formi diyeslova Jogo fah robota iz zagalnoslov yanskim materialom perevazhno malorosijskim ukrayinskim menshe pivdennoslov yanskim a v suchasnij redakciyi vin nazivayetsya praslov yanskim U ramkah gumanistichnoyi tradiciyi vin takozh ospivuye chesku movu ta propaguye chistotu cheskoyi movi z poziciyi krajnogo purizmu Cilkom unikalnoyu ye jogo Kniga Psalmiv napisana cerkovnoslov yanskoyu movoyu z cheskoyu orfografiyeyu Daniyel Adam iz Veleslavina Leksikograf Daniyel Adam z Veleslavina 1546 1599 uklav chotirimovnij slovnik Bagatstvo chotiroh mov Silva quadrilinguis 1598 u yakomu zistavlyav dvi mertvi movi latinsku ta grecku i dvi zhivi movi chesku ta nimecku Za slovami Daniyelya Adama z Veleslavina vsyu movnu i zagalom kulturnu epohu v Chehiyi nazivayut Jozef Dobrovskij na pochatku HIH stolittya prodovzhiv robotu nad cheskoyu movoyu mayuchi na meti stvoriti suchasnu literaturnu chesku movu Slovaki Slovaki takozh brali uchast u rozvitku bogemi Odnim iz najviznachnishih buv Vavrinec Benedikt z Nudozhera 1555 1615 yakij pracyuvav u Prazkomu universiteti i napisav latinskij slovnik cheskoyi movi vidomij yak Dvi knigi bogemskoyi gramatiki Grammaticae bohemicae libri duo 1603 Krim tlumachen kniga mistit ryad zamitok pro dialekti She odniyeyu vazhlivoyu praceyu bula Bogemo slov yanska gramatika Grammatica Bohemico Slavica 1746 Pavla Dolezhala Period barokovih gramatik Period slovesnogo baroko 1620 1770 rokiv prinis iz soboyu pidvishenij teoretichnij interes do cheskoyi movi u formi kilkoh gramatik deyaki z yakih buli vidani bagato raziv Cya movna aktivnist inkoli pov yazana zi skladnim stanovishem cheskoyi movi yaka postupovo bula vitisnena zi sferi vishoyi administraciyi ta svitskoyi elitarnoyi kulturi ta musila protistoyati posilenomu tisku nimeckoyi movi Uyavlennya pro yiyi zanepad odnak zdebilshogo ye revitalizatorskim mifom yakij takozh buv pidtrimanij pozitivistskoyu bogemoyu HH stolittya Sogodni vazhlivist bilogorskoyi literaturi literaturi baroko Chehiyi shiroko viznana yak vnesok yezuyitskih avtoriv u vivchennya cheskoyi movi Sered pershih barokovih tvoriv zoseredzhenih na movi ye Bogemska gramatika Grammatica Boemica 1660 roku ta Chistka cheskoyi movi Brus jazyka skesky Yirzhi Konstanca 1667 roku yaku opublikuvav lishe pislya jogo smerti Tak zvanij Zhachek Shteyera buv oriyentovanij na praktiku i mav povnu nazvu Chudovij sposib dobre pisati cheskoyu movoyu abo drukuvati 1668 1730 1781 Pro gramatiku Kotelovu blizko 1691 roku majzhe nichogo ne vidomo Odnak najvazhlivishoyu originalnoyu lingvistichnoyu praceyu ye latinska Cechorecnost seu Grammatica linguae Bohemicae 1672 roku Vona takozh mistit peredmovu yaka po suti ye zahistom cheskoyi movi Povtorni vidannya Grammatica Linguae Boemicae 1704 1705 1715 1732 1739 1753 takozh svidchat pro postijnij interes do movi z postijno peredrukovanoyu peredmovoyu yaka mistila palkij zahist cheskoyi movi ta inodi dopovnyuvalasya puristichnim slovnikom U deyakih vidannyah mi takozh znahodimo vkazivki yak napisati chesku p yesu abo yak rozmovlyati u vishomu suspilstvi Rol cih providnikiv she chekaye na detalnishi doslidzhennya ale mozhlivo viyavitsya sho cheska ne bula vitisnena z elitarnoyi svitskoyi kulturi tak povno yak stverdzhuyetsya Nacionalne vidrodzhennya Jozef Dobrovskij Jozef Dobrovskij 1753 1829 providnij diyach pershogo pokolinnya diyachiv vidrodzhennya vvazhayetsya zasnovnikom suchasnoyi naukovoyi bogemistiki a takozh slavistiki Same pered cim pokolinnyam postali skladni zavdannya sered yakih zrobiti chesku movu predmetom teoretichnogo vivchennya opisati yiyi istoriyu rozvitok ta suchasnij stan i strukturu naukovimi metodami prosvitnickogo racionalizmu stvoriti osnovi pisemnoyi cheskoyi movi shlyahom vstanovlennya novogo yedinogo standartu ta vprovadzhennya jogo kodifikaciyi oharakterizuvati suchasnij rozvitok i suchasnij stan cheskoyi literaturi Dobrovskij vzyavsya za ci zavdannya i vzhe u 1792 roci zavershiv napisanu nimeckoyu movoyu pracyu Istoriya cheskogo slova ta literaturi Geschichte der bohmischen Sprache und Literatur U comu literaturno istorichnomu doslidzhenni Dobrovskij rozrobiv periodizaciyu cheskoyi literaturi yaka vikoristovuyetsya j sogodni Vin viznachiv velikoslov yanskij period yak period rozkvitu cheskoyi pisemnosti Odnak vin takozh vidiliv gusitskij period Inshu pracyu Dobrovskogo Dokladnij slovnik cheskoyi movi Ausfuhrliches Lehrgebaude der bohmischen Sprache 1809 mozhna oharakterizuvati yak klyuchovu pracyu z bogemistiki bez yakoyi suchasna cheska mova mala b znachno inshij viglyad Avtor prodovzhiv gumanistichnu chesku Kralicku Bibliyu i jogo normativni propoziciyi z nevelikimi vinyatkami buli nezabarom prijnyati Yan Gebauer takozh spiravsya na cej kodifikacijnij slovnik u drugij polovini HIH stolittya Tretim znachnim dosyagnennyam Jozefa Dobrovskogo v galuzi bogemistiki bulo ukladannya dvotomnogo Nimecko cheskogo slovnika Deutsch bohmisches Worterbuch 1802 i 1821 Jozef Yungman She odin vidrodzhuvach cheskoyi movi Jozef Yungman 1773 1847 buv avtorom p yatitomnogo Chesko nimeckogo slovnika opublikovanogo u 1834 1839 rr sho bazuvavsya na roboti Jozefa Dobrovskogo U nij vin zibrav ne lishe blizko 120 000 cheskih sliv dzherelom yakih buli cheski literaturni pam yatki ta mova narodu ale takozh vklyuchiv vislovi z inshih slov yanskih mov osoblivo rosijskoyi ta polskoyi ta vlasni novotvori Ukladayuchi slovnik vin hotiv dovesti sho cheska ye takoyu zh bagatoyu i doskonaloyu movoyu yak i nimecka Poyava cheskoyi tehnichnoyi nomenklaturi pov yazana iz rozvitkom cheskoyi nauki v period nacionalnogo vidrodzhennya Razom zi slovnikom Dobrovskogo slovnik Yungmana stav narizhnim kamenem dlya postupovogo vstanovlennya standartu ta kodifikaciyi suchasnoyi cheskoyi movi Yungman zajmavsya takozh istoriyeyu cheskoyi literaturi U praci Istoriya cheskoyi literaturi abo Sistematichnij oglyad cheskih pisan z korotkoyu istoriyeyu narodu prosviti i movi Historie literatury ceske aneb soustavny prehled spisu ceskych s kratkou historii narodu osviceni a jazyka 1825 vin zapisav cheski literaturni pam yatki vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Periodizaciya istoriyi cheskoyi literaturi znachnoyu miroyu bazuyetsya na koncepciyi Jozefa Dobrovskogo Mezha HIH HH stolit pozitivistska doba Z kincya HIH stolittya rozvivayutsya pozitivistski metodi doslidzhennya movi i literaturi Yan Gebauer Najvazhlivishim predstavnikom cogo etapu istoriyi bogemistiki buv Yan Gebauer 1838 1907 odin iz najvidomishih cheskih uchenih usih chasiv Jogo tvorchist na rubezhi HIH i HH stolit oznachala dlya cheskoyi movi te same sho j tvorchist Jozefa Dobrovskogo 100 rokiv tomu Buduchi docentom a potim profesorom cheskoyi movi v Karlovomu universiteti vin pidgotuvav nizku chudovih nastupnikiv napriklad Gebauer prodovzhiv robotu Dobrovskogo i zaproponuvav kodifikaciyu pisemnoyi cheskoyi movi yaka vrahovuvala potochni potrebi movi na toj chas i yaka v bagatoh vidnoshennyah aktualna j sogodni Jogo Istorichnij slovnik cheskoyi movi ye klyuchovoyu bogemskoyu praceyu Za zhittya vin vstig vidati tri chastini Fonetika 1894 Morfologiya Vidminyuvannya 1896 i Morfologiya Chas 1898 Chetverta chastina Skladba bula vidredagovana dlya publikaciyi lishe Frantishekom Travnichekom u 1929 roci Usya robota pidkriplena velikim retelno obroblenim materialom i dosi vvazhayetsya nadijnim dzherelom Takozh Gebauer ukladav dvotomnij 1903 yakij zakinchiv profesor Cheskij slovnik dlya serednih shkil i uchitelskih institutiv I II 1890 spochatku stvoryuvavsya yak shkilnij pidruchnik ale postupovo stav kodifikacijnim posibnikom i osnovnoyu bogemnoyu praceyu svogo chasu Vin mistit vicherpnij opis suchasnoyi cheskoyi fonetiki slovotvoru morfologiyi skladu ta orfografiyi Boguslav Gavranek ta Aloyis Yedlichka prodovzhili obrobku cheskogo slovnika u svoyemu slovniku yakij takozh buv opublikovanij u 1891 roci u skorochenij zrozumilishij ta dostupnishij formi yak Korotkij cheskij slonik Kratka mlovnice ceska Nad jogo piznishimi redakciyami sered inshih pracyuvav uzhe zgadanij Insha pozitivistska bogema Inshi bogemi pozitivisti vklyuchayut Vaclava Ertla Jozefa Zubatogo ta Yaroslava Vlcheka Mizhvoyennij period Mizh pershoyu ta drugoyu svitovimi vijnami bogema chastkovo shililasya do strukturalizmu Vilem Matezius Yan Mukarzhovskij Chehoslovachchina pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni buli dokladeni zusillya dlya prosuvannya marksistskoyi metodologiyi Boguslav Gavranek Karel Goralek Zdenek Neyedli ta inshi Direktorom Institutu cheskoyi movi buv 1919 2015 Ukrayinska bogemistikaUkrayinski ta cheski movni zv yazki mayut gliboki koreni sho syagayut chasiv Davnoyi Rusi Uzhe u HIH stolitti ukrayinski pismenniki ta vcheni vivchali ta buli zacikavleni u tvorah cheskih buditeliv yak pidtverdzhuye napriklad podorozh I Sreznevskogo do Chehiyi u 1840 roci Rukopisi Kraledvorskogo i Zelenogorskogo takozh privertali uvagu ukrayinskih naukovciv ta perekladachiv takih yak M Shashkevich I Vagilevich S Rudanskij I Franko Ivan Franko zokrema viddavav veliku uvagu cheskij literaturi perekladayuchi teksti takih avtoriv yak K Gavlichek Borovskij Ya Vrhlickij a takozh pisav oglyadi komentari ta recenziyi na yihni tvori Trivalij chas osnovnimi bogemistichnimi centrami v Ukrayini buli vidpovidni kafedri Kiyivskogo ta Lvivskogo universitetiv Kiyivsku kafedru slavistiki ocholyuvav movoznavec L Bulahovskij U m Lvovi znachnij vnesok u rozvitok literaturoznavchoyi bogemistiki ta perekladu zrobiv V Motornij 1929 2015 Z drugoyi polovini HH stolittya do bogemistichnih doslidzhen doluchilisya takozh akademichni Institut movoznavstva teper Institut movoznavstva im O O Potebni Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini ta Institut literaturi teper Institut literaturi im T G Shevchenka Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Sered perekladachiv cogo periodu G Kochur V Zhitnik 1938 2010 R Lubkivskij L Cherevatenko ta in Prote do pochatku 1990 h vibir tekstiv dlya perekladu buv duzhe zaangazhovanij najbilshe perekladali tvori Ya Gasheka Yi Volkera I Olbrahta 1882 1952 Velikoyu podiyeyu stalo vidannya Cheska poeziya Antologiya 1964 za redakciyeyu G Kochura ta M Rilskogo Svoyeridnim pidsumkom cogo periodu stav vihid dvoh tomiv Chesko ukrayinskogo slovnika ta p yati tomiv vidannya Ukrayinska literatura v zagalnoslov yanskomu i svitovomu literaturnomu konteksti sho mistit yak analitichni statti tak i bibliografichni materiali zokrema z ukrayinskoyi bogemistiki U 1990 h bogemistika v Ukrayini zaznala pevnoyi stagnaciyi prote vid pochatku HHI stolittya pomitnij rist yak naukovo navchalnih ustanov vidkrittya novih kafedr i specialnostej u mistah Kiyevi Uzhgorodi Ivano Frankivsku tak i v perekladah Ostanni nadoluzhuyut vtrati komunistichnogo periodu perekladi tvoriv K Chapeka B Grabala V Gavela M Kunderi tosho i vidtvoryuyut zdobutki suchasnoyi literaturi U comu perekladachiv pidtrimuyut Cheskij centr pri Posolstvi Cheskoyi Respubliki v m Kiyevi ta Cheskij literaturnij centr sekciya Moravskoyi zemskoyi biblioteki u m Brni Populyarizaciyi bogemistiki u sviti spriyayut organizovani nimi ta shorichni Bogemistichni seminari Spilni koreni mizh ukrayinskoyu ta cheskoyu movami roblyat vazhkim chitke vidokremlennya zapozichen U suchasnij ukrayinskij literaturnij movi mozhna znajti taki slova yak arhiyepiskop getman pan grunt zhovnir zrada kaplicya kvitanciya kelih kosht bavovna dokonati nebizhchik nastupnik yaki pohodyat z cheskoyi Poyava pershih ukrayinskih gramatik u HIH stolitti bula stimulovana diyalnistyu cheha J Dobrovskogo U svoyij praci Institutiones vin klasifikuvav slov yanski movi ne vrahovuyuchi ukrayinsku Vin rozglyadav vsi shidnoslov yanski movi yak odnu rosijsku hocha odnochasno rozriznyav slovacku vid cheskoyi ta verhnoluzhicku vid nizhnoluzhickoyi de movni vidminnosti buli neveliki Ce ignoruvannya ukrayinskoyi movi stalo svoyeridnim poshtovhom dlya rozvitku ukrayinskoyi nauki PrimitkiGrammatykari Gramatograficka a kulturni reflexe cestiny 1533 1672 ches Charles University in Prague Karolinum Press ISBN 9788024627342 Bogemistika VUE ukr Procitovano 26 bereznya 2024 Danilenko L I Bogemistika Ukrainian T 3 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Pov yazani stattiLingvistika Leksikografiya LiteraturaPosilannyaBogemistika v Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini Bogemistika u Velikij ukrayinskij enciklopediyi Kafedra cheskoyi movi ta teoriyi komunikaciyi fakultetu mistectv Karlovogo universitetu v Prazi Kafedra cheskoyi literaturi ta literaturoznavstva fakultetu mistectv Karlovogo universitetu v Prazi Kafedra bogemistiki fakultetu mistectv Karlovogo universitetu v Prazi Machova Svatava Chvatalova Klara Velcovsky Vaclav eds Dictionary of personalities of linguistic bohemianism