Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва під Со́калем — перемога татарської орди над польсько-литовсько-руським військом під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана Литовського, 2 серпня 1519 року.
| Битва під Сокалем | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 ВКЛ,Польща |  Кримське ханство | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Костянтин Острозький Станіслав Ходецький Мартин Каменецький | Багатур Ґерай | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 7 тисяч | 18 тисяч | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1200 | невідомо | ||||||
Перебіг
1519 року 20-тисячна орда із сином кримського хана Мехмед Ґерая Багатур Ґераєм на чолі вторглася на Галичину, грабуючи воєводства Руське, Белзьке і Люблінське. Три тисячі коронного війська (посполите рушення під проводом великого маршалка коронного Станіслава Ходецького та подільського воєводи Марціна Каменецького) не змогли її стримати.
До війська приєдналося посполите рушення («служба земська») з Волині під проводом князя Костянтина Острозького та коронні війська на чолі з великим гетьманом коронним Миколаєм Фірлеєм, так що загальна кількість польсько-литовсько-руського війська зросла до 7000. У битві прійняли участь три брати князі Корецькі — Василь, Лев та Олександр.
Острозький і Фірлей зустріли ворога під спаленим татарами Сокалем, що в Белзькому воєводстві. Князь не хотів давати бою, зважаючи на велику чисельну перевагу супротивника та на те, що довелося б давати бій у незручному, тісному місці. Коронярі відкинули його пораду, і серед руїн Сокаля 2 серпня відбулася битва, у якій татари здобули перемогу.
К. Острозький радив почекати, поки частина татарських військ переправиться за Буг, щоб побити татар по частинах, або принаймні почекати з битвою до приходу військ оборони поточної, які вів до Сокаля Ян Творовський.
Проте командувачі вирішили провести битву на лівому березі Бугу, не чекаючи на переправу татар. Коронні війська, засипані градом татарських стріл не змогли розвернутися у бойовий порядок і зазнали при тому серйозних втрат. Побачивши це, князь Костянтин Острозький переправив своїх солдатів іншим бродом і зв'язав татар боєм, що дозволило нарешті розвернутися до битви. Оскільки татари мали значну кількісну перевагу, а терен був важким для дій лицарської кінноти, коронні війська були обійдені з флангу. Наприкінці більшості польських і литовських вояків удалося пробитися з оточення і відійти, але це не змінює факту, що вони були дуже побиті. На польсько-литовському боці полягло аж 1200 солдатів, у тому числі загинув син гетьмана Фірлея. Героїчно загинули три брати князі Корецькі. Переможці також зазнали значних втрат.
На відміну від попередніх татарських набігів, коли кримський хан відмежовувався від дій його підданих (як, наприклад, після битви під Лопушним), цього разу хан Мехмед I Ґерай визнав, що розірвав союз із королем Сигізмундом I, виправдовуючи свої дії збитками, завданими Криму від походів українських козаків, що доходили аж під Очаків. Для відновлення миру хан зажадав нових «упоминків» та пропонував свої послуги проти Московського князя, з яким Литва вела війну.
Загинули
Згадки в джерелах
- Рок АФ̃ФІ [1519]: татарє с поляками зрадившис под Сакалєм на голову нш̃их поразили, а других в Бугу потопили.
Примітки
- У деяких роботах, наприклад, в «Історії українського війська» Крип'якевича, перебільшено вказується до 40 тисяч
- Черкас Б. Україна в політичних відносинах… — С. 126.
- Крип'якевич І. П. Історія українського війська — Частина ІІ [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.].
- Із московським князем хан проводив аналогічну політику
- Київський літопис першої чверті XVII ст. // Український історичний журнал. — 1989. — № 2. — С. 107—120; 1989, № 5. — С. 103—114.
Джерела
- Крип'якевич І. П. Історія українського війська. — Частина ІІ: В боротьбі з татарами [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]. — Львів : Видання Івана Тиктора, 1936.
- Черкас Б. В. Сокальська битва 1519 [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 692. — .
- Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханатом (1515—1540). — К., 2006.
- Borawski P. Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej. — Warszawa : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986. — S. 80-83. — .
- Jasienica P. Polska Jagiellonów. — Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1975. — T. II. — S. 62.
- Mała Encyklopedia Wojskowa. — 1967. — Wydanie I.
- Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw. — Warszawa, 1987. — S. 85—86. — .
- Битва під Сокалем відбулася 2 серпня у 1519 році між військами Великого князівства Литовського і Королівства Польського та Кримського ханату під Сокалем - Сокальська битва Голос Сокальщини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid So kalem peremoga tatarskoyi ordi nad polsko litovsko ruskim vijskom pid provodom knyazya Kostyantina Ostrozkogo velikogo getmana Litovskogo 2 serpnya 1519 roku Bitva pid Sokalem Data 2 serpnya 1519 roku Misce Sokal Belzke voyevodstvo zaraz Lvivska oblast Rezultat peremoga tatar Storoni VKL Polsha Krimske hanstvo Komanduvachi Kostyantin Ostrozkij Mikolaj Firlej Stanislav Hodeckij Martin Kameneckij Bagatur Geraj Vijskovi sili 7 tisyach 18 tisyach Vtrati 1200 nevidomoPerebig1519 roku 20 tisyachna orda iz sinom krimskogo hana Mehmed Geraya Bagatur Gerayem na choli vtorglasya na Galichinu grabuyuchi voyevodstva Ruske Belzke i Lyublinske Tri tisyachi koronnogo vijska pospolite rushennya pid provodom velikogo marshalka koronnogo Stanislava Hodeckogo ta podilskogo voyevodi Marcina Kameneckogo ne zmogli yiyi strimati Do vijska priyednalosya pospolite rushennya sluzhba zemska z Volini pid provodom knyazya Kostyantina Ostrozkogo ta koronni vijska na choli z velikim getmanom koronnim Mikolayem Firleyem tak sho zagalna kilkist polsko litovsko ruskogo vijska zrosla do 7000 U bitvi prijnyali uchast tri brati knyazi Korecki Vasil Lev ta Oleksandr Ostrozkij i Firlej zustrili voroga pid spalenim tatarami Sokalem sho v Belzkomu voyevodstvi Knyaz ne hotiv davati boyu zvazhayuchi na veliku chiselnu perevagu suprotivnika ta na te sho dovelosya b davati bij u nezruchnomu tisnomu misci Koronyari vidkinuli jogo poradu i sered ruyin Sokalya 2 serpnya vidbulasya bitva u yakij tatari zdobuli peremogu K Ostrozkij radiv pochekati poki chastina tatarskih vijsk perepravitsya za Bug shob pobiti tatar po chastinah abo prinajmni pochekati z bitvoyu do prihodu vijsk oboroni potochnoyi yaki viv do Sokalya Yan Tvorovskij Prote komanduvachi virishili provesti bitvu na livomu berezi Bugu ne chekayuchi na perepravu tatar Koronni vijska zasipani gradom tatarskih stril ne zmogli rozvernutisya u bojovij poryadok i zaznali pri tomu serjoznih vtrat Pobachivshi ce knyaz Kostyantin Ostrozkij perepraviv svoyih soldativ inshim brodom i zv yazav tatar boyem sho dozvolilo nareshti rozvernutisya do bitvi Oskilki tatari mali znachnu kilkisnu perevagu a teren buv vazhkim dlya dij licarskoyi kinnoti koronni vijska buli obijdeni z flangu Naprikinci bilshosti polskih i litovskih voyakiv udalosya probitisya z otochennya i vidijti ale ce ne zminyuye faktu sho voni buli duzhe pobiti Na polsko litovskomu boci polyaglo azh 1200 soldativ u tomu chisli zaginuv sin getmana Firleya Geroyichno zaginuli tri brati knyazi Korecki Peremozhci takozh zaznali znachnih vtrat Na vidminu vid poperednih tatarskih nabigiv koli krimskij han vidmezhovuvavsya vid dij jogo piddanih yak napriklad pislya bitvi pid Lopushnim cogo razu han Mehmed I Geraj viznav sho rozirvav soyuz iz korolem Sigizmundom I vipravdovuyuchi svoyi diyi zbitkami zavdanimi Krimu vid pohodiv ukrayinskih kozakiv sho dohodili azh pid Ochakiv Dlya vidnovlennya miru han zazhadav novih upominkiv ta proponuvav svoyi poslugi proti Moskovskogo knyazya z yakim Litva vela vijnu ZaginuliFriderik Gerburt Zgadki v dzherelahKiyivskij litopis Rok AF FI 1519 tatarye s polyakami zradivshis pod Sakalyem na golovu nsh ih porazili a drugih v Bugu potopili PrimitkiU deyakih robotah napriklad v Istoriyi ukrayinskogo vijska Krip yakevicha perebilsheno vkazuyetsya do 40 tisyach Cherkas B Ukrayina v politichnih vidnosinah S 126 Krip yakevich I P Istoriya ukrayinskogo vijska Chastina II 20 listopada 2008 u Wayback Machine Iz moskovskim knyazem han provodiv analogichnu politiku Kiyivskij litopis pershoyi chverti XVII st Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1989 2 S 107 120 1989 5 S 103 114 DzherelaKrip yakevich I P Istoriya ukrayinskogo vijska Chastina II V borotbi z tatarami 20 listopada 2008 u Wayback Machine Lviv Vidannya Ivana Tiktora 1936 Cherkas B V Sokalska bitva 1519 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 692 ISBN 978 966 00 1290 5 Cherkas B Ukrayina v politichnih vidnosinah Velikogo knyazivstva Litovskogo z Krimskim hanatom 1515 1540 K 2006 Borawski P Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej Warszawa Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza 1986 S 80 83 ISBN 83 205 3747 9 Jasienica P Polska Jagiellonow Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1975 T II S 62 Mala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I Podhorodecki L Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV XVIIIw Warszawa 1987 S 85 86 ISBN 83 05 11618 2 Bitva pid Sokalem vidbulasya 2 serpnya u 1519 roci mizh vijskami Velikogo knyazivstva Litovskogo i Korolivstva Polskogo ta Krimskogo hanatu pid Sokalem Sokalska bitva Golos Sokalshini