Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Битва при Мегіддо значення Битва при Мегіддо битва між військами Ст

Битва при Мегіддо (1457 рік до н. е.)

Битва при Мегіддо (1457 рік до н. е.)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва при Мегіддо (значення).

Битва при Мегіддо — битва між військами Стародавнього Єгипту та об'єднаної коаліції князів Північної Сирії та Палестини в союзі з Мітанні. Сталась 26 квітня на північний захід від ханаанського міста Мегіддо.

Битва при Мегіддо
image
Вид на руїни Мегіддо з південного сходу

Вид на руїни Мегіддо з південного сходу
Координати: 32°35′07″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 32.585277777805551125° пн. ш. 35.184444444472219971° сх. д. / 32.585277777805551125; 35.184444444472219971
Дата: 26 квітня
Місце: Мегіддо
Результат: Перемога єгиптян
Сторони
Нове царство Князі Північної Сирії та Палестини, Мітанні
Командувачі
Тутмос III Цар Кадешу
Військові сили
20 000 воїнів 15 000 воїнів
Втрати
Невідомо Невідомо

Опис битви при Мегіддо входив до цитат з «Анналів Тутмоса III» придворного хроніста , який супроводжував фараона у всіх його сімнадцяти походах, що збереглись у карнацькому храмі Амона, в . Битва при Мегіддо під час першого походу Тутмоса III віднесена там до 23-го року правління фараона. Таким чином, вона є першою в історії ретельно описаною збройною сутичкою.

У майбутніх битвах давнини й новітнього часу околиці Мегіддо неодноразово ставали полем бою, дійшовши до того, що Армагеддон («гора Мегіддо») в есхатологічних уявленнях аврамічних релігій називається місцем останньої битви добра зі злом.

Передумови та перебіг битви

Наприкінці правління Хатшепсут, яка була співправителькою Тутмоса III й контролювала за свого життя єгипетську політику, на території Північної Сирії почали визрівати ворожі до Єгипту коаліції з локальних царьків і князів, що ставили собі на меті завоювання країни на Нілі, як це за 200 років до того вдалось гіксосам. Ті сили очолив Дуруша, цар області навколо сильно укріпленого міста Кадеш, який також вступив до союзу з Мітанні й царем міста-фортеці Мегіддо. Разом, за даними з Карнака, в антиєгипетському союзі брали участь 330 азійських правителів, що сучасні дослідники вважають перебільшенням.

Для придушення таких виступів Тутмос III, який після смерті Хатшепсут став одноосібним правителем зібрав армію, що включала піхоту, озброєну складаними луками, хопешами та бойовими топірми, а також бойовими колісницями. 31 березня 1457 до н. е. Тутмос III виступив на чолі своєї армії з прикордонної фортеці . За 9 днів він вступив до Гази. 21 квітня єгипетські війська сягнули міста Джехем. Там стало відомо, що цар Кадешу об'єднав під своїм командуванням сили всіх раніше залежних від Єгипту територій у Північній Сирії, Палестині й на Верхньому Євфраті, та очікує на підхід армії Тутмоса біля Мегіддо. Фараон наказав своїм військам рушити на Мегіддо найкоротшим шляхом, через ущелину гір Кармель. Незважаючи на всю небезпеку такого рішення, маневр виявився вдалим, і єгипетська армія опинилась під стінами Мегіддо, вийшовши саме між північним і південним флангами війська коаліції. Воїни з Сирії, яких застали зненацька, після короткого бою сховались у фортеці Мегіддо. На полі вони залишили колісниці, коней, численні цінності, оскільки городяни Мегіддо боялись відкрити браму та втягували своїх воїнів на стіни фортеці за допомогою зв'язаних одежі та мотузок. Хоч і цар Мегіддо, і цар Кадешу змогли таким чином урятуватись, у полон потрапив син царя Кадешу. Єгиптяни, замість того, щоб переслідувати ворога й намагатись узяти місто — почали збирати трофеї.

Багата здобич, захоплена єгиптянами у покинутому ворожому таборі, не справила враження на фараона — він виступив з промовою перед солдатами й довів їм необхідність взяття Мегіддо. Тож після святкування перемоги єгиптяни були змушені перейти до тривалої облоги міста. Навколо Мегіддо було збудовано стіну для облоги, що отримала назву «Менхеперра (тронне ім'я Тутмоса III), той, хто заволодів рівниною азійців». З імпровізованої фортеці облогою керував сам фараон Тутмос. За час облоги до Тутмоса прибували з даниною правителі сирійських міст, які уникнули оточення в Мегіддо.

Після завершення облоги, що тривала, за різними даними, від 4 до 7 місяців, коаліція визнала себе переможеною. Царі та князі були змушені відтоді сплачувати Єгипту данину. Переможені також визнали верховенство правителів Єгипту та присягнули їм на вірність. Тутмос III помилував полонених правителів, але відпустив їх додому на віслюках, з ганьбою.

Наслідки

На стіні Третього пілону зберігся майже повний список сирійських та ханаанських міст, що входили до складу союзу, розбитого фараоном під Мегіддо. Список містить 119 назв, включаючи Кадеш, Мегіддо, Хамат, Дамаск, , Акко, Беріт, Іоппія, , Таанах тощо.

Розповідь про перший похід Тутмоса III завершується зображенням тріумфу фараона, який повернувся до Фів зі своїм військом. На честь своєї грандіозної перемоги Тутмос III влаштував у столиці три свята, що тривали по 5 днів. Упродовж тих свят фараон щедро обдарував своїх воєначальників і солдат, а також храми.

Битвою при Мегіддо почались сімнадцять переможних кампаній Тутмоса III у Передній Азії, що розширили кордони Єгипту до небувалих раніше розмірів та встановили його гегемонію на Близькому Сході.

Заппеклий характер битви сприяв тому, що наступні покоління ханаанеїв вірили — саме на його місці має відбутися й остання в людській історії битва між добром і злом, або ж Армагеддон.

Примітки

  1. Маргарет Мюррей. Велич Стародавнього Єгипту. — Москва : ЗАО Центрполиграф, 2009. — С. 61-63. — .
  2. Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.90

Джерела

  • Kurt Galling. Textbuch zur Geschichte Israels (TGI). Mohr, Tübingen 1979.
  • Ralf Busch. Megiddo-Tell-el Mutesellim-Armageddon, Biblische Stadt zwischen Krieg und Frieden. Wachholtz, Neumünster 2002.
  • Donald B. Redford. The wars in Syria and Palestine of Thutmose III. Culture and history of the ancient Near East. Bd 16. Brill, Leiden 2003.
  • Cline, Eric H. (травень 2002). . University of Michigan Press. ISBN . Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
  • Битва при Мегіддо (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 12 вересня 2015.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Мегіддо (1457 рік до н. е.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pri Megiddo znachennya Bitva pri Megiddo bitva mizh vijskami Starodavnogo Yegiptu ta ob yednanoyi koaliciyi knyaziv Pivnichnoyi Siriyi ta Palestini v soyuzi z Mitanni Stalas 26 kvitnya na pivnichnij zahid vid hanaanskogo mista Megiddo Bitva pri MegiddoVid na ruyini Megiddo z pivdennogo shodu Vid na ruyini Megiddo z pivdennogo shoduKoordinati 32 35 07 pn sh 35 11 04 sh d 32 585277777805551125 pn sh 35 184444444472219971 sh d 32 585277777805551125 35 184444444472219971Data 26 kvitnyaMisce MegiddoRezultat Peremoga yegiptyanStoroniNove carstvo Knyazi Pivnichnoyi Siriyi ta Palestini MitanniKomanduvachiTutmos III Car KadeshuVijskovi sili20 000 voyiniv 15 000 voyinivVtratiNevidomo Nevidomo Opis bitvi pri Megiddo vhodiv do citat z Annaliv Tutmosa III pridvornogo hronista yakij suprovodzhuvav faraona u vsih jogo simnadcyati pohodah sho zbereglis u karnackomu hrami Amona v Bitva pri Megiddo pid chas pershogo pohodu Tutmosa III vidnesena tam do 23 go roku pravlinnya faraona Takim chinom vona ye pershoyu v istoriyi retelno opisanoyu zbrojnoyu sutichkoyu U majbutnih bitvah davnini j novitnogo chasu okolici Megiddo neodnorazovo stavali polem boyu dijshovshi do togo sho Armageddon gora Megiddo v eshatologichnih uyavlennyah avramichnih religij nazivayetsya miscem ostannoyi bitvi dobra zi zlom Peredumovi ta perebig bitviNaprikinci pravlinnya Hatshepsut yaka bula spivpravitelkoyu Tutmosa III j kontrolyuvala za svogo zhittya yegipetsku politiku na teritoriyi Pivnichnoyi Siriyi pochali vizrivati vorozhi do Yegiptu koaliciyi z lokalnih carkiv i knyaziv sho stavili sobi na meti zavoyuvannya krayini na Nili yak ce za 200 rokiv do togo vdalos giksosam Ti sili ocholiv Durusha car oblasti navkolo silno ukriplenogo mista Kadesh yakij takozh vstupiv do soyuzu z Mitanni j carem mista forteci Megiddo Razom za danimi z Karnaka v antiyegipetskomu soyuzi brali uchast 330 azijskih praviteliv sho suchasni doslidniki vvazhayut perebilshennyam Dlya pridushennya takih vistupiv Tutmos III yakij pislya smerti Hatshepsut stav odnoosibnim pravitelem zibrav armiyu sho vklyuchala pihotu ozbroyenu skladanimi lukami hopeshami ta bojovimi topirmi a takozh bojovimi kolisnicyami 31 bereznya 1457 do n e Tutmos III vistupiv na choli svoyeyi armiyi z prikordonnoyi forteci Za 9 dniv vin vstupiv do Gazi 21 kvitnya yegipetski vijska syagnuli mista Dzhehem Tam stalo vidomo sho car Kadeshu ob yednav pid svoyim komanduvannyam sili vsih ranishe zalezhnih vid Yegiptu teritorij u Pivnichnij Siriyi Palestini j na Verhnomu Yevfrati ta ochikuye na pidhid armiyi Tutmosa bilya Megiddo Faraon nakazav svoyim vijskam rushiti na Megiddo najkorotshim shlyahom cherez ushelinu gir Karmel Nezvazhayuchi na vsyu nebezpeku takogo rishennya manevr viyavivsya vdalim i yegipetska armiya opinilas pid stinami Megiddo vijshovshi same mizh pivnichnim i pivdennim flangami vijska koaliciyi Voyini z Siriyi yakih zastali znenacka pislya korotkogo boyu shovalis u forteci Megiddo Na poli voni zalishili kolisnici konej chislenni cinnosti oskilki gorodyani Megiddo boyalis vidkriti bramu ta vtyaguvali svoyih voyiniv na stini forteci za dopomogoyu zv yazanih odezhi ta motuzok Hoch i car Megiddo i car Kadeshu zmogli takim chinom uryatuvatis u polon potrapiv sin carya Kadeshu Yegiptyani zamist togo shob peresliduvati voroga j namagatis uzyati misto pochali zbirati trofeyi Bagata zdobich zahoplena yegiptyanami u pokinutomu vorozhomu tabori ne spravila vrazhennya na faraona vin vistupiv z promovoyu pered soldatami j doviv yim neobhidnist vzyattya Megiddo Tozh pislya svyatkuvannya peremogi yegiptyani buli zmusheni perejti do trivaloyi oblogi mista Navkolo Megiddo bulo zbudovano stinu dlya oblogi sho otrimala nazvu Menheperra tronne im ya Tutmosa III toj hto zavolodiv rivninoyu azijciv Z improvizovanoyi forteci oblogoyu keruvav sam faraon Tutmos Za chas oblogi do Tutmosa pribuvali z daninoyu praviteli sirijskih mist yaki uniknuli otochennya v Megiddo Pislya zavershennya oblogi sho trivala za riznimi danimi vid 4 do 7 misyaciv koaliciya viznala sebe peremozhenoyu Cari ta knyazi buli zmusheni vidtodi splachuvati Yegiptu daninu Peremozheni takozh viznali verhovenstvo praviteliv Yegiptu ta prisyagnuli yim na virnist Tutmos III pomiluvav polonenih praviteliv ale vidpustiv yih dodomu na vislyukah z ganboyu NaslidkiNa stini Tretogo pilonu zberigsya majzhe povnij spisok sirijskih ta hanaanskih mist sho vhodili do skladu soyuzu rozbitogo faraonom pid Megiddo Spisok mistit 119 nazv vklyuchayuchi Kadesh Megiddo Hamat Damask Akko Berit Ioppiya Taanah tosho Rozpovid pro pershij pohid Tutmosa III zavershuyetsya zobrazhennyam triumfu faraona yakij povernuvsya do Fiv zi svoyim vijskom Na chest svoyeyi grandioznoyi peremogi Tutmos III vlashtuvav u stolici tri svyata sho trivali po 5 dniv Uprodovzh tih svyat faraon shedro obdaruvav svoyih voyenachalnikiv i soldat a takozh hrami Bitvoyu pri Megiddo pochalis simnadcyat peremozhnih kampanij Tutmosa III u Perednij Aziyi sho rozshirili kordoni Yegiptu do nebuvalih ranishe rozmiriv ta vstanovili jogo gegemoniyu na Blizkomu Shodi Zappeklij harakter bitvi spriyav tomu sho nastupni pokolinnya hanaaneyiv virili same na jogo misci maye vidbutisya j ostannya v lyudskij istoriyi bitva mizh dobrom i zlom abo zh Armageddon PrimitkiMargaret Myurrej Velich Starodavnogo Yegiptu Moskva ZAO Centrpoligraf 2009 S 61 63 ISBN 978 5 9524 44829 Mustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu H 2018 s 90DzherelaKurt Galling Textbuch zur Geschichte Israels TGI Mohr Tubingen 1979 ISBN 978 3 16 142361 1 Ralf Busch Megiddo Tell el Mutesellim Armageddon Biblische Stadt zwischen Krieg und Frieden Wachholtz Neumunster 2002 ISBN 3 529 02012 5 Donald B Redford The wars in Syria and Palestine of Thutmose III Culture and history of the ancient Near East Bd 16 Brill Leiden 2003 ISBN 90 04 12989 8 Cline Eric H traven 2002 University of Michigan Press ISBN 978 0 472 06739 8 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 12 veresnya 2015 Bitva pri Megiddo ros Arhiv originalu za 12 travnya 2012 Procitovano 12 veresnya 2015 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Megiddo 1457 rik do n e

Дата публікації:
Топ