Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва за Москву рос Битва за Москву нім Schlacht um Moskau одна з наймасштабніших битв Другої світової війни за участю р

Битва за Москву

Битва за Москву (рос. Битва за Москву, нім. Schlacht um Moskau) — одна з наймасштабніших битв Другої світової війни за участю радянських та німецьких військ на московському напрямку. Битву можна поділити на дві частини — оборонна (30 вересня — 4 грудня 1941) та наступальна (5 грудня 1941 — 7 січня 1942).

Московська битва
Німецько-радянська війна, Друга світова війна
image
Москва, грудень 1941. Солдати відправляються на фронт.

Москва, грудень 1941. Солдати відправляються на фронт.
Координати: 55°45′08″ пн. ш. 37°37′56″ сх. д. / 55.752222222249997685° пн. ш. 37.6322222222500002° сх. д. / 55.752222222249997685; 37.6322222222500002
Дата: 30 вересня 1941 — 7 січня 1942
Місце: Московська область, РРФСР, СРСР
Результат: Перемога радянських військ
  • Стратегічна перемога Радянського Союзу
  • Тактична поразка Третього Рейху
  • Провал операції «Барбаросса»
Сторони
image Третій Рейх image СРСР
Командувачі
Адольф Гітлер,
Федор фон Бок,
Гайнц Гудеріан,
Альберт Кессельрінг
Гюнтер фон Клюге,
Еріх Гепнер,
Вальтер Модель 		Йосип Сталін,
Семен Тимошенко,
Борис Шапошников,
Георгій Жуков,
Олександр Василевський,
Іван Конєв,
Леонід Говоров,
Костянтин Рокоссовський
Військові сили
На 1 жовтня:
1,000,000 людей,
1,000 танків,
14,000 артил. гармат
549 літаків на початок битви, 599 на початок контрнаступу		 На 1 жовтня:
1 250 000 людей,
3 232 танки
7,600 артил. гармат
936 літаків на початок битви (з них 545 придатних до бою), 1 376 на початок контрнаступу
Втрати
понад 400 000 загиблих, поранених та полонених понад 1 200 000 загиблих, поранених та полонених
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва за Москву (значення).

На оборонному етапі битви були проведені: Брянська, Вяземська, Можайсько-Малоярославецька, Калінінська, Тульська, Клинсько-Сонячногірська і Наро-Фоминська фронтові операції.

Адольф Гітлер та керівництво Третього Рейху вважали битву за Москву, столицю СРСР та найбільше радянське місто, основною метою плану «Барбаросса». В німецькій військовій історії битва також відома як операція «Тайфун».

Німецькі плани

image
Східний фронт під час Московської битви

Після провалу задуму взяти Москву одразу після Смоленська, німецьке командування не відступилося від плану оволодіти радянською столицею, але до плану «Барбаросса» було внесено значні зміни. Битва за Смоленськ, блокада Ленінграда, битва за Київ суттєво відтягнули час битви за Москву.

6 вересня керівництво Третього Рейху схвалило план «Тайфун». 16 вересня група армій «Центр» отримала наказ наступати на Москву. 30 вересня — початок операції.

Сили сторін

СРСР

ВПС Червоної Армії становили 1375 літаків.

Німеччина

Стратегія маскування Москви

Вперше наліт німецьких літаків на епіцентр більшовизму було здійснено рівно через місяць після початку німецько-більшовицької війни — 22 липня 1941 року. Але керівництво на той час встигло підготуватися — Москву оточили потужними силами протиповітряної оборони. Паралельно було вирішено «заховати» місто.

Для цього група радянських архітекторів на чолі з Борисом Іофаном підготувала проєкт маскування Кремля. Проектів було два — площинний і об'ємний. Вирішено було використовувати обидва, щоб зробити місто максимально невпізнанним з великих висот, на яких пересувалися бомбардувальники. І вигляд з повітря радикально змінився: там, де повинні бути житлові квартали, з'явилися невідомі «парки», заводи перемістилися на нові місця, а Кремль зовсім зник. Робилося це за допомогою перефарбування дахів і фасадів будівель, будівництва «будинків-привидів».

Ансамбль Кремля виділявся на тлі міста, тому що це досить великий об'єкт, оточений фортечними мурами і річкою, із зеленими дахами і позолоченими куполами. Тому Кремль треба було «прибирати» з міста. Для цього з храмів зняли хрести, куполи пофарбували в нейтральні кольори, погасили кремлівські зірки на вежах, перефарбували дахи будівель. На кремлівських мурах намалювали вікна і двері, а зубці покрили фанерою, імітуючи дахи будинків. Мавзолей накрили фанерним макетом, і він став нагадувати непоказний міський будинок. Це була так звана площинна імітація. Об'ємна ж імітація мала на увазі зведення тимчасових будівель — адже вони більше схожі на справжні і до того ж відкидали тінь. Тому в місті будувалися неправдиві міські квартали різних кольорів. В Олександрівському саду, на Червоній площі, на території Тайницького саду з'явилися макети міських будівель. Силуети багатьох споруд змінювали маскувальними сітками. Всюди простяглися неіснуючі «дороги», прямо на справжніх намалювали «дахи будинків», а на Москві-річці з'явився помилковий міст.

Таким чином, льотчики люфтваффе були збиті з пантелику.

Хід битви

Німецький наступ на столицю СРСР почався 30 вересня 1941 силами 2-ї танкової групи; 2 жовтня на московському напрямку перейшли в наступ і головні сили групи армій «Центр». Створивши значну перевагу на вузьких ділянках, німецькі війська прорвали фронт радянської оборони і через два дні вийшли у район Вязьми (за 210 кілометрів від Москви), взявши у котел 37 радянських дивізій і 9 танкових бригад. До 12 жовтня у полон потрапило більше 600 тисяч радянських солдатів і лише 85 тисячам вдалось вийти з оточення. Уже 13 жовтня була втрачена Калуга, 14-го Калінін, а 18-го німецькі війська вийшли на рубіж 110 кілометрів від Москви в районі Можайська. Незважаючи на опір радянських військ, до кінця жовтня 1941 року активні бої вже йшли за 80 кілометрів від столиці СРСР.

15 жовтня Державний Комітет оборони СРСР ухвалив рішення про евакуацію Москви. Наступного дня в Самару (тоді Куйбишев) почалась евакуація Генерального штабу, воєнних академій, наркоматів, іноземних посольств. Внаслідок цього у Москві почалась паніка — десятки тисяч людей намагались виїхати з міста; 20 жовтня Державний комітет оборони оголосив у Москві стан облоги.

29 жовтня німецькі війська підійшли до Тули, яку вдалося взяти лише 5 грудня. Проте наступ на Москву продовжився 15-16 листопада з північного заходу і 18 листопада в обхід Тули. 2 грудня німці вийшли на безпосередні підступи до столиці СРСР. Проте контрудари радянських військ зупинили наступ супротивника і 3-5 грудня було завдано німцям декількох потужних контрударів. Наступного дня війська Калінінського і Західного фронтів перейшли в контрнаступ. На цей момент радянські війська під Москвою нараховували більше мільйона солдатів і офіцерів. Вермахт відступав від столиці СРСР. А в Північній Африці ще 18 листопада 1941 англійці перейшли в наступ, зняли облогу з Тобруку і на початок грудня досягли великих успіхів. У той же час авіація Великої Британії посилювала бомбардування цілей, як на території Німеччини, так і на територіях окупованих Німеччиною. Все це доповнювало сумні для Німеччини наслідки поразки під Москвою, що мала стратегічне значення.

І в такій несприятливій ситуації Гітлер за власною ініціативою, оголосив війну ще одному могутньому противнику — Сполученим Штатам Америки. Він чекав, що Японія відповість люб'язністю і оголосить війну Радянському Союзу, який вже давно знімав сили з Далекого Сходу і перекидав їх під Москву. Але цього так і не сталося. Вступ у війну США лише підкреслив, що реальних перспектив виграти війну у Німеччини немає. До кінця грудня безпосередню загрозу Москві було ліквідовано, перехоплено ініціативу ведення бойових дій і створено умови для переходу до загального наступу.

Наступ розпочався 8 січня 1942 року з Ржевсько-Вяземської операції, яка тривала до 31 березня — радянські війська відкинули супротивника у західному напрямі на 80—250 кілометрів, було звільнено Московську, Тульську, частину Смоленської і Калінінської областей. До кінця березня група армій «Центр» втратила більше 330 тисяч чоловік. За офіційними даними радянські війська в ході операції втратили убитими 272 320 чоловік.

Всього в ході битви за Москву 926 519 загинуло і зникло безвісти радянських військових, 879 879 чоловік було поранено або обморожено; з німецького боку убитими, пораненими і пропалими безвісти було втрачено 581 900 чоловік.

Див. також

Примітки

  1. Glantz (1995), p. 78.
  2. Bergström 2007 p.90.
  3. Williamson 1983, p.132.
  4. Both Sources use Luftwaffe records. The often quoted figures of 900–1,300 do not correspond with recorded Luftwaffe strength returns. Sources: Prien, J./Stremmer, G./Rodeike, P./ Bock, W. Die Jagdfliegerverbande der Deutschen Luftwaffe 1934 bis 1945, Teil 6/I and II; U.S National Archives, German Orders of Battle, Statistics of Quarter Years.
  5. Bergström 2007, p. 111.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Battle of Moscow
  • История Второй мировой войны. том 4. — М. Военное издательство. 1975.
  • А. В. Исаев. Котлы 41-го: История ВОВ, которую мы не знали. — М.: Эксмо, 2005.
  • А. В. Исаев. Наступление маршала Шапошникова [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Мягков М. В. Вермахт у ворот Москвы, 1941—1942 [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  • Федор фон Бок Я стоял у ворот Москвы. Военные дневники 1941—1945 [ 3 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  • Bellamy, Chris (2007). Absolute War: Soviet Russia in the Second World War. New York: Vintage Books. ISBN ..
  • Braithwaite, Rodric. Moscow 1941: A City and Its People at War. London: Profile Books Ltd., 2006. .
  • Collection of legislative acts related to State Awards of the USSR (1984), Moscow, ed. Izvestia.
  • Belov, Pavel Alekseevich (1963). Za nami Moskva. Moscow: Voenizdat.
  • Bergström, Christer (2007). Barbarossa – The Air Battle: July–December 1941. London: Chevron/Ian Allan. ISBN .
  • Boog, Horst; ; Hoffmann, Joachim; Klink, Ernst; Müller, Rolf-Dieter; Ueberschär, Gerd R. (1998). Attack on the Soviet Union. . Т. IV. Переклад: Dean S. McMurry; Ewald Osers; Louise Willmot. Oxford: Clarendon Press. ISBN .

Відео


image Це незавершена стаття про Другу світову війну.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Bitva za Moskvu ros Bitva za Moskvu nim Schlacht um Moskau odna z najmasshtabnishih bitv Drugoyi svitovoyi vijni za uchastyu radyanskih ta nimeckih vijsk na moskovskomu napryamku Bitvu mozhna podiliti na dvi chastini oboronna 30 veresnya 4 grudnya 1941 ta nastupalna 5 grudnya 1941 7 sichnya 1942 Moskovska bitvaNimecko radyanska vijna Druga svitova vijnaMoskva gruden 1941 Soldati vidpravlyayutsya na front Moskva gruden 1941 Soldati vidpravlyayutsya na front Koordinati 55 45 08 pn sh 37 37 56 sh d 55 752222222249997685 pn sh 37 6322222222500002 sh d 55 752222222249997685 37 6322222222500002Data 30 veresnya 1941 7 sichnya 1942Misce Moskovska oblast RRFSR SRSRRezultat Peremoga radyanskih vijsk Strategichna peremoga Radyanskogo Soyuzu Taktichna porazka Tretogo Rejhu Proval operaciyi Barbarossa StoroniTretij Rejh SRSRKomanduvachiAdolf Gitler Fedor fon Bok Gajnc Guderian Albert Kesselring Gyunter fon Klyuge Erih Gepner Valter Model Josip Stalin Semen Timoshenko Boris Shaposhnikov Georgij Zhukov Oleksandr Vasilevskij Ivan Konyev Leonid Govorov Kostyantin RokossovskijVijskovi siliNa 1 zhovtnya 1 000 000 lyudej 1 000 tankiv 14 000 artil garmat 549 litakiv na pochatok bitvi 599 na pochatok kontrnastupu Na 1 zhovtnya 1 250 000 lyudej 3 232 tanki 7 600 artil garmat 936 litakiv na pochatok bitvi z nih 545 pridatnih do boyu 1 376 na pochatok kontrnastupuVtratiponad 400 000 zagiblih poranenih ta polonenih ponad 1 200 000 zagiblih poranenih ta polonenihU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva za Moskvu znachennya Na oboronnomu etapi bitvi buli provedeni Bryanska Vyazemska Mozhajsko Maloyaroslavecka Kalininska Tulska Klinsko Sonyachnogirska i Naro Fominska frontovi operaciyi Adolf Gitler ta kerivnictvo Tretogo Rejhu vvazhali bitvu za Moskvu stolicyu SRSR ta najbilshe radyanske misto osnovnoyu metoyu planu Barbarossa V nimeckij vijskovij istoriyi bitva takozh vidoma yak operaciya Tajfun Nimecki planiShidnij front pid chas Moskovskoyi bitvi Pislya provalu zadumu vzyati Moskvu odrazu pislya Smolenska nimecke komanduvannya ne vidstupilosya vid planu ovoloditi radyanskoyu stoliceyu ale do planu Barbarossa bulo vneseno znachni zmini Bitva za Smolensk blokada Leningrada bitva za Kiyiv suttyevo vidtyagnuli chas bitvi za Moskvu 6 veresnya kerivnictvo Tretogo Rejhu shvalilo plan Tajfun 16 veresnya grupa armij Centr otrimala nakaz nastupati na Moskvu 30 veresnya pochatok operaciyi Sili storinSRSR Bryanskij front Rezervnij front Zahidnij front VPS Chervonoyi Armiyi stanovili 1375 litakiv Nimechchina Grupa armij Centr VPS Nimechchini skladalisya z 1320 litakiv Strategiya maskuvannya MoskviVpershe nalit nimeckih litakiv na epicentr bilshovizmu bulo zdijsneno rivno cherez misyac pislya pochatku nimecko bilshovickoyi vijni 22 lipnya 1941 roku Ale kerivnictvo na toj chas vstiglo pidgotuvatisya Moskvu otochili potuzhnimi silami protipovitryanoyi oboroni Paralelno bulo virisheno zahovati misto Dlya cogo grupa radyanskih arhitektoriv na choli z Borisom Iofanom pidgotuvala proyekt maskuvannya Kremlya Proektiv bulo dva ploshinnij i ob yemnij Virisheno bulo vikoristovuvati obidva shob zrobiti misto maksimalno nevpiznannim z velikih visot na yakih peresuvalisya bombarduvalniki I viglyad z povitrya radikalno zminivsya tam de povinni buti zhitlovi kvartali z yavilisya nevidomi parki zavodi peremistilisya na novi miscya a Kreml zovsim znik Robilosya ce za dopomogoyu perefarbuvannya dahiv i fasadiv budivel budivnictva budinkiv prividiv Ansambl Kremlya vidilyavsya na tli mista tomu sho ce dosit velikij ob yekt otochenij fortechnimi murami i richkoyu iz zelenimi dahami i pozolochenimi kupolami Tomu Kreml treba bulo pribirati z mista Dlya cogo z hramiv znyali hresti kupoli pofarbuvali v nejtralni kolori pogasili kremlivski zirki na vezhah perefarbuvali dahi budivel Na kremlivskih murah namalyuvali vikna i dveri a zubci pokrili faneroyu imituyuchi dahi budinkiv Mavzolej nakrili fanernim maketom i vin stav nagaduvati nepokaznij miskij budinok Ce bula tak zvana ploshinna imitaciya Ob yemna zh imitaciya mala na uvazi zvedennya timchasovih budivel adzhe voni bilshe shozhi na spravzhni i do togo zh vidkidali tin Tomu v misti buduvalisya nepravdivi miski kvartali riznih koloriv V Oleksandrivskomu sadu na Chervonij ploshi na teritoriyi Tajnickogo sadu z yavilisya maketi miskih budivel Silueti bagatoh sporud zminyuvali maskuvalnimi sitkami Vsyudi prostyaglisya neisnuyuchi dorogi pryamo na spravzhnih namalyuvali dahi budinkiv a na Moskvi richci z yavivsya pomilkovij mist Takim chinom lotchiki lyuftvaffe buli zbiti z panteliku Hid bitviNimeckij nastup na stolicyu SRSR pochavsya 30 veresnya 1941 silami 2 yi tankovoyi grupi 2 zhovtnya na moskovskomu napryamku perejshli v nastup i golovni sili grupi armij Centr Stvorivshi znachnu perevagu na vuzkih dilyankah nimecki vijska prorvali front radyanskoyi oboroni i cherez dva dni vijshli u rajon Vyazmi za 210 kilometriv vid Moskvi vzyavshi u kotel 37 radyanskih divizij i 9 tankovih brigad Do 12 zhovtnya u polon potrapilo bilshe 600 tisyach radyanskih soldativ i lishe 85 tisyacham vdalos vijti z otochennya Uzhe 13 zhovtnya bula vtrachena Kaluga 14 go Kalinin a 18 go nimecki vijska vijshli na rubizh 110 kilometriv vid Moskvi v rajoni Mozhajska Nezvazhayuchi na opir radyanskih vijsk do kincya zhovtnya 1941 roku aktivni boyi vzhe jshli za 80 kilometriv vid stolici SRSR 15 zhovtnya Derzhavnij Komitet oboroni SRSR uhvaliv rishennya pro evakuaciyu Moskvi Nastupnogo dnya v Samaru todi Kujbishev pochalas evakuaciya Generalnogo shtabu voyennih akademij narkomativ inozemnih posolstv Vnaslidok cogo u Moskvi pochalas panika desyatki tisyach lyudej namagalis viyihati z mista 20 zhovtnya Derzhavnij komitet oboroni ogolosiv u Moskvi stan oblogi 29 zhovtnya nimecki vijska pidijshli do Tuli yaku vdalosya vzyati lishe 5 grudnya Prote nastup na Moskvu prodovzhivsya 15 16 listopada z pivnichnogo zahodu i 18 listopada v obhid Tuli 2 grudnya nimci vijshli na bezposeredni pidstupi do stolici SRSR Prote kontrudari radyanskih vijsk zupinili nastup suprotivnika i 3 5 grudnya bulo zavdano nimcyam dekilkoh potuzhnih kontrudariv Nastupnogo dnya vijska Kalininskogo i Zahidnogo frontiv perejshli v kontrnastup Na cej moment radyanski vijska pid Moskvoyu narahovuvali bilshe miljona soldativ i oficeriv Vermaht vidstupav vid stolici SRSR A v Pivnichnij Africi she 18 listopada 1941 anglijci perejshli v nastup znyali oblogu z Tobruku i na pochatok grudnya dosyagli velikih uspihiv U toj zhe chas aviaciya Velikoyi Britaniyi posilyuvala bombarduvannya cilej yak na teritoriyi Nimechchini tak i na teritoriyah okupovanih Nimechchinoyu Vse ce dopovnyuvalo sumni dlya Nimechchini naslidki porazki pid Moskvoyu sho mala strategichne znachennya I v takij nespriyatlivij situaciyi Gitler za vlasnoyu iniciativoyu ogolosiv vijnu she odnomu mogutnomu protivniku Spoluchenim Shtatam Ameriki Vin chekav sho Yaponiya vidpovist lyub yaznistyu i ogolosit vijnu Radyanskomu Soyuzu yakij vzhe davno znimav sili z Dalekogo Shodu i perekidav yih pid Moskvu Ale cogo tak i ne stalosya Vstup u vijnu SShA lishe pidkresliv sho realnih perspektiv vigrati vijnu u Nimechchini nemaye Do kincya grudnya bezposerednyu zagrozu Moskvi bulo likvidovano perehopleno iniciativu vedennya bojovih dij i stvoreno umovi dlya perehodu do zagalnogo nastupu Nastup rozpochavsya 8 sichnya 1942 roku z Rzhevsko Vyazemskoyi operaciyi yaka trivala do 31 bereznya radyanski vijska vidkinuli suprotivnika u zahidnomu napryami na 80 250 kilometriv bulo zvilneno Moskovsku Tulsku chastinu Smolenskoyi i Kalininskoyi oblastej Do kincya bereznya grupa armij Centr vtratila bilshe 330 tisyach cholovik Za oficijnimi danimi radyanski vijska v hodi operaciyi vtratili ubitimi 272 320 cholovik Vsogo v hodi bitvi za Moskvu 926 519 zaginulo i zniklo bezvisti radyanskih vijskovih 879 879 cholovik bulo poraneno abo obmorozheno z nimeckogo boku ubitimi poranenimi i propalimi bezvisti bulo vtracheno 581 900 cholovik Div takozhPanfilovci Bitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijniPrimitkiGlantz 1995 p 78 Bergstrom 2007 p 90 Williamson 1983 p 132 Both Sources use Luftwaffe records The often quoted figures of 900 1 300 do not correspond with recorded Luftwaffe strength returns Sources Prien J Stremmer G Rodeike P Bock W Die Jagdfliegerverbande der Deutschen Luftwaffe 1934 bis 1945 Teil 6 I and II U S National Archives German Orders of Battle Statistics of Quarter Years Bergstrom 2007 p 111 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Battle of MoscowIstoriya Vtoroj mirovoj vojny tom 4 M Voennoe izdatelstvo 1975 A V Isaev Kotly 41 go Istoriya VOV kotoruyu my ne znali M Eksmo 2005 ISBN 5 699 12899 9 A V Isaev Nastuplenie marshala Shaposhnikova 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Myagkov M V Vermaht u vorot Moskvy 1941 1942 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine Fedor fon Bok Ya stoyal u vorot Moskvy Voennye dnevniki 1941 1945 3 lyutogo 2009 u Wayback Machine Bellamy Chris 2007 Absolute War Soviet Russia in the Second World War New York Vintage Books ISBN 978 0 375 72471 8 Braithwaite Rodric Moscow 1941 A City and Its People at War London Profile Books Ltd 2006 ISBN 1 86197 759 X Collection of legislative acts related to State Awards of the USSR 1984 Moscow ed Izvestia Belov Pavel Alekseevich 1963 Za nami Moskva Moscow Voenizdat Bergstrom Christer 2007 Barbarossa The Air Battle July December 1941 London Chevron Ian Allan ISBN 978 1 85780 270 2 Boog Horst Hoffmann Joachim Klink Ernst Muller Rolf Dieter Ueberschar Gerd R 1998 Attack on the Soviet Union T IV Pereklad Dean S McMurry Ewald Osers Louise Willmot Oxford Clarendon Press ISBN 978 0 19 822886 8 VideoKinohronika 23 sichnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ