Борис Михайлович Йофан (1891—1976) — радянський архітектор, один з провідних представників сталінської архітектури, автор нездійсненого проєкту палацу Рад. Народний архітектор СРСР (1970). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).
Йофан Борис Михайлович | |
---|---|
Народився | 16 (28) квітня 1891[1][5] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[6] |
Помер | 11 березня 1976[1][2][3] (84 роки) Барвиха, Одинцовський район, Московська область, РРФСР, СРСР[7] |
Поховання | Новодівичий цвинтар[7] |
Країна | СРСР |
Діяльність | архітектор |
Галузь | архітектура[8] |
Alma mater | Одеське художнє училище |
Знання мов | російська |
Magnum opus | Будинок на набережній |
Партія | КПРС |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d[10] |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 16 (28) квітня 1891 року в Одесі в єврейській сім'ї.
Закінчив у 1911 році Одеське художнє училище, працював у Петербурзі помічником архітектора О. О. Таманяна і свого брата Д. Йофана. Потім навчався у Римі в інституті витончених мистецтв у відомого архітектора Армандо Бразіні, закінчивши інститут у 1916 році. На запрошення О. І. Рикова 1924 року повернувся в Росію вже досвідченим майстром, із прекрасною архітектурною та технічною підготовкою. До цього часу вже мав кілька реалізованих проєктів в Італії. Член ВКП(б) з 1926 року.
Першою великою роботою Йофана був урядовий санаторій у Барвисі (1929). У період з 1927 по 1931 роки Йофан проєктує і керує будівництвом житлового комплексу на вулиці Серафимовича (будинок ВЦВК і РНК СРСР) у Москві — так званого «Будинку на набережній».
Один з найбільш відомих проєктів Йофана (у співавторстві з В. О. Щуко, В. Р. Гельфрейхом) — нездійснений палацу Рад у Москві, гігантська будівля висотою 420 метрів, вінчати яку мала статуя В. І. Леніна заввишки у 70 метрів. Під будівництво палацу було відведене місце, на якому стояв Храм Христа Спасителя, знищений у 1931 році. Будівництво палацу було припинено з початком "Великої Вітчизняної війни" і більш не відновлено.
Йофану належать проєкти павільйонів СРСР на Всесвітніх виставках у Парижі (1937) — служив постаментом для скульптури «Робітник і колгоспниця» Віри Мухіної, і Нью-Йорку (1939) — служив постаментом для скульптури «Робітник і Зірка» В'ячеслава Андрєєва.
Йофан — автор проєкту станції метро «Бауманська» (1944) у Москві.
У повоєнні роки Йофан створив у Москві комплекси Нафтового та Гірничого інститутів (1947-50), проєкт Центрального інституту фізичної культури в Ізмайлово, керував забудовою великих житлових масивів в Ізмайлово і Мар'їній Рощі.
Одним з останніх реалізованих проєктів Йофана став комплекс шістнадцятиповерхових житлових будинком на Щербаківській вулиці в Москві (співавторами Йофана були архітектори Д. Алексєєв, Н. Челишев, А. Смєхов, інженери С. Кошолкін, Л. Шойхет, Л. Шустров, М. Рейтман). Будинки звернені торцями до Щербаківської вулиці і об'єднані на рівні першого поверху приміщеннями магазинів. Будівництво було розпочато в рамках програми М. С. Хрущова з переселення радянських громадян в окремі квартири. Були спроєктовані квартири для одинаків (однокімнатні житловою площею 11 м2), сімей з двох-трьох осіб (однокімнатні житловою площею 23,5 м2 і двокімнатні з житловою площею 45,2 м2), а також для великих сімей (трикімнатні житловою площею 32,3—36,1 м2 і 45 м2). Оскільки за проєктом будинки стоять за 47 м один від одного, що порушувало вимоги щодо інсоляції того часу, під час проєктування була проведена перевірка макета за допомогою штучного сонця в Інституті будівельної фізики; перевірка доведа, що вибрана проєктувальниками відстань допустима. Іншою особливістю проєкту були великі як для нових житлових будинків 1960-х років кухні (наприклад, у трикімнатних квартирах площа кухні склала 14,1 м2) — це обумовлено тим, що кухні розглядалися як «кухні-їдальні», за наявності яких, як припускали автори, «спальні кімнати будуть використані тільки за своїм прямим призначенням». Будівництво будинків розтягнулося на 13 років, однак їх вдалося заселити ще за життя Йофана, у 1975 році.
Б. М. Йофан помер 11 березня 1976 року. Похований у колумбарії Новодівичого кладовища в Москві.
Дружина
Був одружений з Ольгою Фабрицівною Огарьовою, уродженою донною Ольгою Руффо (25.08.1883, Курськ — 1961, Москва; поховано у колумбарії Новодівичого кладовища). Бездітний шлюб.
Проєкти
- 1925 — показові будинки для робітників на Русаковській вулиці, 7
- 1927 — Московська сільськогосподарська академія ім. К. А. Тімірязєва, Адміністративний корпус, Колгоспний корпус
- 1928-1931 — робота над 1-м Будинком Рад ЦВК і РНК СРСР (Будинок Уряду, «Дім на набережній»)
- 1931 — проєктування будівлі Палацу Рад
- 1935 — корпуси Санаторію Лікувально-санітарного управління Кремля «Барвиха» (нині ФГУП УДП РФ клінічний санаторій «Барвиха»)
- 1937 — павільйон міжнародної виставки в Парижі і ідея скульптури Мухіної «Робітник і колгоспниця» — павільйон-цоколь за проєктом Йофана наразі відновлений на ВВЦ
- 1939 — радянський павільйон виставки в Нью-Йорку
- 1938-1944 — станція метро «Бауманська»
- 1944-1947 — лабораторія академіка П. Л. Капіци.
- Реконструкція та відновлення Театру ім. Євгена Вахтангова
- 1947-1948 — проєкти сталінських висоток, будівлі Університету
- 1957 — Центральна клінічна лікарня з поліклінікою Управління справами Президента РФ
- 1962-1975 — комплекс житлових будинків в Москві на Щербаковській вулиці (будинки № 7, 9, 11; співавтори Д. Алексєєв, Н. Челишев, А. Смєхов)
- 1972 — Інститут фізкультури (останній здійснений проєкт)
У філателії
-
- монумент
«Робітник і колгоспниця», 1937
скульптор В. Г. Мухіна
за ескізом Б. М. Йофана
1938 рік ЦФА № 580 -
- павільйон СРСР на міжнародній виставці
у Нью-Йорку, 1939 рік
співавтор архітектор К. С. Алабян
1939 рік ЦФА № 664 -
-
-
-
Нагороди та премії
- Сталінська премія другого ступеня (1941) — за архітектурний проєкт павільйону СРСР на Всесвітній виставці в Парижі (1937);
- заслужений будівельник УРСР (1966)
- народний архітектор СРСР (1970)
- орден Леніна
- орден Трудового Червоного Прапора
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»
- медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
- золота медаль і диплом «Гран прі» на Всесвітній виставці в Парижі (1937)
- звання почесного громадянина міста на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (1939)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124614086 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Structurae — Ratingen: 1998.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Charnley J. Iofan, Boris // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T041434
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Иофан Борис Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://bigenc.ru/c/iofan-boris-mikhailovich-18469b
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Антонелла д’Амелия, Даниела Рицци, Аньезе Аккаттоли, Адриано Амендола, Эмануэла Артом, Лоран Бегэн, Маттео Бертеле, Владимир Бойков, Эннио Бордато, Марко Брешани, Мария Васильева, Раффаэлла Вассена, Антонелло Вентури, Патриция Вероли, Стефано Гардзонио, Эльда Гарэтто, Катерина Грациадеи, Симоне Гуаньелли, Антонелла д’Амелия, Марция Дати, Чезаре Де Микелис, Патриция Дeотто, Джузеппина Джулиано, Анна Джуст, Марта Дзуккелли, Чинция Кадаманьяни, Марко Каратоццоло, Лаура Кверчоли, Владимир Кейдан, Джузеппина Ларокка, Арнальдо Марконе, Сара Маццуккелли, Мария Пиa Пагани, Лаура Пикколо, Донателла Поссамаи, Людмила Правоверова, Даниела Рицци, Сильвана Синиси, Бьянка Сульпассо, Паола Ферретти, Элизавет Хауслер, Татьяна Цивьян, Паола Чони, Андрей Шишкин, Алексей Юдин Русское присутствие в Италии в первой половине ХХ века — РОССПЭН, 2019. —
- Зодчий Сталин. −2007. Серия: «Очерки визуальности» издательство: Новое литературное обозрение — Москва. Страниц: 304. тираж: 1500 экз. Стр. 237
- Казакова О. // Московское наследие : журнал. — М. : Департамент культурного наследия города Москвы, 2013. — № 26. — С. 28—29.
Література
- Ейгель В. Ю. Борис Иофан. Серія «Народні архітектори СРСР». М: Стройиздат, 1978.
- Хмельницький Д. С. Архітектура Сталіна: Психологія і стиль. М.: Прогрес-Традиція, 2007.
- Енциклопедія Москва. М.: Велика Російська Енциклопедія, 1997
- Мельников Е., Борис Михайлович Иофан, «Архітектура СРСР», 1971, № 5, с. 39.
- Костюк М. А. Борис Иофан. До і після Палацу Рад. Берлін: DOM publishers, 2019.
- Бусева-Давидова В., Нащокіна М., Астаф'єва-Длугач М., Архітектурні прогулянки по Москві, М., 1997;
- Архітектура СРСР, 1936. № 2
Посилання
- Творець рад, Газета «Коммерсант», № 241 (4782), 23.12.2011 [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Иофан Борис Михайлович (1891-1976) — Як знайти могилу [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Mihajlovich Jofan 1891 1976 radyanskij arhitektor odin z providnih predstavnikiv stalinskoyi arhitekturi avtor nezdijsnenogo proyektu palacu Rad Narodnij arhitektor SRSR 1970 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1941 Jofan Boris MihajlovichNarodivsya 16 28 kvitnya 1891 1 5 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 6 Pomer 11 bereznya 1976 1976 03 11 1 2 3 84 roki Barviha Odincovskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSR 7 Pohovannya Novodivichij cvintar 7 Krayina SRSRDiyalnist arhitektorGaluz arhitektura 8 Alma mater Odeske hudozhnye uchilisheZnannya mov rosijskaMagnum opus Budinok na naberezhnijPartiya KPRSBrati sestri dU shlyubi z d 10 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 16 28 kvitnya 1891 roku v Odesi v yevrejskij sim yi Zakinchiv u 1911 roci Odeske hudozhnye uchilishe pracyuvav u Peterburzi pomichnikom arhitektora O O Tamanyana i svogo brata D Jofana Potim navchavsya u Rimi v instituti vitonchenih mistectv u vidomogo arhitektora Armando Brazini zakinchivshi institut u 1916 roci Na zaproshennya O I Rikova 1924 roku povernuvsya v Rosiyu vzhe dosvidchenim majstrom iz prekrasnoyu arhitekturnoyu ta tehnichnoyu pidgotovkoyu Do cogo chasu vzhe mav kilka realizovanih proyektiv v Italiyi Chlen VKP b z 1926 roku Pershoyu velikoyu robotoyu Jofana buv uryadovij sanatorij u Barvisi 1929 U period z 1927 po 1931 roki Jofan proyektuye i keruye budivnictvom zhitlovogo kompleksu na vulici Serafimovicha budinok VCVK i RNK SRSR u Moskvi tak zvanogo Budinku na naberezhnij Odin z najbilsh vidomih proyektiv Jofana u spivavtorstvi z V O Shuko V R Gelfrejhom nezdijsnenij palacu Rad u Moskvi gigantska budivlya visotoyu 420 metriv vinchati yaku mala statuya V I Lenina zavvishki u 70 metriv Pid budivnictvo palacu bulo vidvedene misce na yakomu stoyav Hram Hrista Spasitelya znishenij u 1931 roci Budivnictvo palacu bulo pripineno z pochatkom Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni i bilsh ne vidnovleno Jofanu nalezhat proyekti paviljoniv SRSR na Vsesvitnih vistavkah u Parizhi 1937 sluzhiv postamentom dlya skulpturi Robitnik i kolgospnicya Viri Muhinoyi i Nyu Jorku 1939 sluzhiv postamentom dlya skulpturi Robitnik i Zirka V yacheslava Andryeyeva Jofan avtor proyektu stanciyi metro Baumanska 1944 u Moskvi U povoyenni roki Jofan stvoriv u Moskvi kompleksi Naftovogo ta Girnichogo institutiv 1947 50 proyekt Centralnogo institutu fizichnoyi kulturi v Izmajlovo keruvav zabudovoyu velikih zhitlovih masiviv v Izmajlovo i Mar yinij Roshi Plita kolumbariyu Jofana na Novodivichomu kladovishi Moskvi Odnim z ostannih realizovanih proyektiv Jofana stav kompleks shistnadcyatipoverhovih zhitlovih budinkom na Sherbakivskij vulici v Moskvi spivavtorami Jofana buli arhitektori D Aleksyeyev N Chelishev A Smyehov inzheneri S Kosholkin L Shojhet L Shustrov M Rejtman Budinki zverneni torcyami do Sherbakivskoyi vulici i ob yednani na rivni pershogo poverhu primishennyami magaziniv Budivnictvo bulo rozpochato v ramkah programi M S Hrushova z pereselennya radyanskih gromadyan v okremi kvartiri Buli sproyektovani kvartiri dlya odinakiv odnokimnatni zhitlovoyu plosheyu 11 m2 simej z dvoh troh osib odnokimnatni zhitlovoyu plosheyu 23 5 m2 i dvokimnatni z zhitlovoyu plosheyu 45 2 m2 a takozh dlya velikih simej trikimnatni zhitlovoyu plosheyu 32 3 36 1 m2 i 45 m2 Oskilki za proyektom budinki stoyat za 47 m odin vid odnogo sho porushuvalo vimogi shodo insolyaciyi togo chasu pid chas proyektuvannya bula provedena perevirka maketa za dopomogoyu shtuchnogo soncya v Instituti budivelnoyi fiziki perevirka doveda sho vibrana proyektuvalnikami vidstan dopustima Inshoyu osoblivistyu proyektu buli veliki yak dlya novih zhitlovih budinkiv 1960 h rokiv kuhni napriklad u trikimnatnih kvartirah plosha kuhni sklala 14 1 m2 ce obumovleno tim sho kuhni rozglyadalisya yak kuhni yidalni za nayavnosti yakih yak pripuskali avtori spalni kimnati budut vikoristani tilki za svoyim pryamim priznachennyam Budivnictvo budinkiv roztyagnulosya na 13 rokiv odnak yih vdalosya zaseliti she za zhittya Jofana u 1975 roci B M Jofan pomer 11 bereznya 1976 roku Pohovanij u kolumbariyi Novodivichogo kladovisha v Moskvi DruzhinaBuv odruzhenij z Olgoyu Fabricivnoyu Ogarovoyu urodzhenoyu donnoyu Olgoyu Ruffo 25 08 1883 Kursk 1961 Moskva pohovano u kolumbariyi Novodivichogo kladovisha Bezditnij shlyub ProyektiBudinok na naberezhnij 1925 pokazovi budinki dlya robitnikiv na Rusakovskij vulici 7 1927 Moskovska silskogospodarska akademiya im K A Timiryazyeva Administrativnij korpus Kolgospnij korpus 1928 1931 robota nad 1 m Budinkom Rad CVK i RNK SRSR Budinok Uryadu Dim na naberezhnij 1931 proyektuvannya budivli Palacu Rad 1935 korpusi Sanatoriyu Likuvalno sanitarnogo upravlinnya Kremlya Barviha nini FGUP UDP RF klinichnij sanatorij Barviha 1937 paviljon mizhnarodnoyi vistavki v Parizhi i ideya skulpturi Muhinoyi Robitnik i kolgospnicya paviljon cokol za proyektom Jofana narazi vidnovlenij na VVC 1939 radyanskij paviljon vistavki v Nyu Jorku 1938 1944 stanciya metro Baumanska 1944 1947 laboratoriya akademika P L Kapici Rekonstrukciya ta vidnovlennya Teatru im Yevgena Vahtangova 1947 1948 proyekti stalinskih visotok budivli Universitetu 1957 Centralna klinichna likarnya z poliklinikoyu Upravlinnya spravami Prezidenta RF 1962 1975 kompleks zhitlovih budinkiv v Moskvi na Sherbakovskij vulici budinki 7 9 11 spivavtori D Aleksyeyev N Chelishev A Smyehov 1972 Institut fizkulturi ostannij zdijsnenij proyekt U filateliyiRoboti arhitektora B M Jofana na poshtovih markah SRSR Moskovskij teatr estradi Budinok na naberezhnij 1963 rik CFA 2877 monument Robitnik i kolgospnicya 1937 skulptor V G Muhina za eskizom B M Jofana 1938 rik CFA 580 paviljon SRSR na mizhnarodnij vistavci u Parizhi 1937 rik 1938 rik CFA 581 paviljon SRSR na mizhnarodnij vistavci u Nyu Jorku 1939 rik spivavtor arhitektor K S Alabyan 1939 rik CFA 664 skulptura Robitnik iz zirkoyu na radyanskogo paviljoni u Nyu Jorku skulptor 1939 rik CFA 665 Pershij Vsesoyuznij Z yizd arhitektoriv Palac Rad Moskva 1937 rik Palac Rad nezdijsnenij proyekt spivavtori arhitektori V O Shuko i 1937 rik CFA 550 proyekt Golovnogo korpusu MDU 1950 rik CFA 1576 Nagorodi ta premiyi Stalinska premiya drugogo stupenya 1941 za arhitekturnij proyekt paviljonu SRSR na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1937 zasluzhenij budivelnik URSR 1966 narodnij arhitektor SRSR 1970 orden Lenina orden Trudovogo Chervonogo Prapora medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal U pam yat 800 richchya Moskvi zolota medal i diplom Gran pri na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1937 zvannya pochesnogo gromadyanina mista na Vsesvitnij vistavci v Nyu Jorku 1939 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124614086 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Structurae Ratingen 1998 d Track Q3791d Track Q1061861 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Charnley J Iofan Boris Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T041434 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q1547776d Track Q21431157d Track Q103935920 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Iofan Boris Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https bigenc ru c iofan boris mikhailovich 18469b Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Antonella d Ameliya Daniela Ricci Aneze Akkattoli Adriano Amendola Emanuela Artom Loran Begen Matteo Bertele Vladimir Bojkov Ennio Bordato Marko Breshani Mariya Vasileva Raffaella Vassena Antonello Venturi Patriciya Veroli Stefano Gardzonio Elda Garetto Katerina Graciadei Simone Guanelli Antonella d Ameliya Marciya Dati Chezare De Mikelis Patriciya Deotto Dzhuzeppina Dzhuliano Anna Dzhust Marta Dzukkelli Chinciya Kadamanyani Marko Karatoccolo Laura Kvercholi Vladimir Kejdan Dzhuzeppina Larokka Arnaldo Markone Sara Maccukkelli Mariya Pia Pagani Laura Pikkolo Donatella Possamai Lyudmila Pravoverova Daniela Ricci Silvana Sinisi Byanka Sulpasso Paola Ferretti Elizavet Hausler Tatyana Civyan Paola Choni Andrej Shishkin Aleksej Yudin Russkoe prisutstvie v Italii v pervoj polovine HH veka ROSSPEN 2019 ISBN 978 5 8243 2316 0 d Track Q120832019d Track Q4386559 Zodchij Stalin 2007 Seriya Ocherki vizualnosti izdatelstvo Novoe literaturnoe obozrenie Moskva Stranic 304 tirazh 1500 ekz Str 237 Kazakova O Moskovskoe nasledie zhurnal M Departament kulturnogo naslediya goroda Moskvy 2013 26 S 28 29 LiteraturaEjgel V Yu Boris Iofan Seriya Narodni arhitektori SRSR M Strojizdat 1978 Hmelnickij D S Arhitektura Stalina Psihologiya i stil M Progres Tradiciya 2007 Enciklopediya Moskva M Velika Rosijska Enciklopediya 1997 Melnikov E Boris Mihajlovich Iofan Arhitektura SRSR 1971 5 s 39 Kostyuk M A Boris Iofan Do i pislya Palacu Rad Berlin DOM publishers 2019 Buseva Davidova V Nashokina M Astaf yeva Dlugach M Arhitekturni progulyanki po Moskvi M 1997 Arhitektura SRSR 1936 2PosilannyaTvorec rad Gazeta Kommersant 241 4782 23 12 2011 30 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Iofan Boris Mihajlovich 1891 1976 Yak znajti mogilu 30 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Div takozhRobitnik i kolgospnicya