Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Береговий хребет — екорегіон III рівня за класифікацією Агенції з охорони довкілля США, розташований в штатах Вашингтон, Орегон та Каліфорнія на заході США. Він простягається вздовж узбережжя Тихого океану від півострова Олімпік на півночі до затоки Сан-Франциско на півдні, включаючи затоки [en] і [en] та півострів [en] у Вашингтоні, всю довжину [en] та [en] Каліфорнії. Регіон отримав назву на честь гір Берегового хребта. Він охоплює нижні висоти гір [en], гори [en], [en] та прилеглі низовини.
 Секвоєвий ліс у Національному парку Редвуд | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Межі | Низовини П'юджету (2) Вілламеттська долина (3) Чапараль та дубові рідколісся Південної та Центральної Каліфорнії (6) [en] (77) Гори Кламат (78) |
| Площа, км² | 12 330 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
 Екорегіони III рівня на Північному Заході США. Екорегіон Прибережного хребта позначений як 1 | |
Невисокі гори екорегіону вкриті високопродуктивними, вологими, вічнозеленими [en], у яких зростають три найвищі види хвойних дерев світу: вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та сіткійські ялини (Picea sitchensis). Історично ліси, у яких домінували сіткійські ялини, переважали в оповитих туманами прибережних районах, тоді як у внутрішніх районах переважали ліси, основу яких складали велетенські туї (Thuja plicata), західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та сукцесійні насадження прибережних дуґласій (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). Значна частина лісів регіону була вирубана, і наразі тут переважають дуґласієві плантації. Літологія регіону впливає на стратегії землекористування: схили, основу яких складають осадові породи, більш вкразливі до ерозії після суцільної вирубки та будівництва доріг, ніж схили, основу яких складають вулканічні породи.
Екорегіон Берегового хребта включає п'ятнадцять екорегіонів рівня IV.
Екорегіони рівня IV
Прибережні низовини (1a)
Прибережні низовини включають пляжі, піщані дюни та коси, низькі морські тераси, розташовані на висоті до 125 м над рівнем моря, неглибокі прісноводні озера, звивисті [en], естуарії та болота. Текстура ґрунту коливається від мулистих суглинків до супісків.
У зрілих лісах, поширених на прибережних низовинах, домінують сіткійські ялини (Picea sitchensis), західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). В їх підліску переважають чагарники [en] (Gaultheria shallon) та падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), круглолисті клени (Acer circinatum) та [en] (Polystichum munitum). У прибережній зоні ростуть [en] (Alnus rubra), велетенські туї (Thuja plicata), великолисті клени (Acer macrophyllum) та чагарники [en] (Rubus spectabilis). У естуаріях та прибережних водно-болотних угіддях зустрічаються балтійські ситники (Juncus balticus), прихованоплідні осоки (Carex lyngbyei), дернисті щучники (Deschampsia cespitosa), (Argentina pacifica) та морські тризубці (Triglochin maritima), а також скручені сосни (Pinus contorta), дюнні верби (Salix hookeriana) та кущі звичайної мірики (Myrica gale). На стабілізованих дюнах ростуть скручені сосни (Pinus contorta), чагарники рододендронів (Rhododendron spp.) та вічнозелених гекльберрі (Vaccinium ovatum), а також дюнні колосняки (Leymus mollis), [en] (Agrostis pallens) та [en] (Fragaria chiloensis).
Регіон охоплює 1639 км² в Орегоні, 914 км² у Вашингтоні, а також деякі території навколо міст Кресент-Сіті, Юрика та Арката в Каліфорнії. Найбільші суміжні території прибережних низовин розташовані в околицях заток [en], [en] та [en], в гирлі річки Колумбія, а також вздовж південної частини Орегонського узбережжя. У прибережних районах відбувається розширення житлової, комерційної та рекреаційної забудови. Багато водно-болотних угідь у заплавах річок були осушені та перетворені на пасовища для молочних ферм, що призвело до деградації річок. Природоохоронні території включають: Національні природні заповідники [en], [en], [en], [en] та [en], [en] та численні державні парки.
Прибережні височини (1b)
Прибережні височини включають миси, високі морські тераси, пагорби та невисокі гори, що підіймаються над Прибережними низовинами, а також річки, що стікають з цих гір. Висота регіону коливається від 120 до 760 м над рівнем моря. На клімат регіону значно впливають вологі морські повітряні маси, які призводять до тривалого зимового сезону дощів та до мінімальних сезонних коливань температури. Рясні тумани у літній посушливий період зменшують недостачу вологи для рослинності.
Регіон прибережних височин приблизно відповідає історичній області поширення сіткійських ялин (Picea sitchensis). Після масштабних вирубок, під час яких було вирубано велику кількість ялин, наразі в лісах регіону переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та західні тсуґи (Tsuga heterophylla), а в підліску — чагарники салалу (Gaultheria shallon), падуболистого барбарису (Berberis aquifolium) та вічнозеленої гекльберрі (Vaccinium ovatum), рододендрони (Rhododendron spp.), круглолисті клени (Acer circinatum) та західні багаторядники (Polystichum munitum). На більш вологих схилах зустрічаються червоні вільхи (Alnus rubra), великолисті клени (Acer macrophyllum) та велетенські туї (Thuja plicata), а також чагарники прекрасної малини (Rubus spectabilis) та кривавих порічків (Ribes sanguineum). На мисах зустрічаються луки.
Регіон охоплює 3706 км² Вашингтону та 2893 км² Орегону. Він є майже втричі більшим за регіон прибережних низовин. Природоохоронні території включають: [en], [en], а також [en] та [en].
Нижні схили Олімпіку (1c)
Регіон нижніх схилів Олімпіку охоплює передгір’я та нижні схили гір [en], які характеризуються U-подібними долинами та стрімкими водними потоками. Він підіймається на висоту приблизно 1200 м над рівнем моря. Вищі райони, що були вкриті льодовиком у минулому, входять до екорегіону прибережних лісів материкової Британської Колумбії.
Рясні опади (понад 5000 мм на рік) підтримують пишні, багаті епіфітами помірні дощові ліси, у яких домінують західні тсуґи (Tsuga heterophylla), велетенські туї (Thuja plicata) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), а також сріблясті ялиці (Abies amabilis) на великих висотах. У прибережних районах зростають червоні вільхи (Alnus rubra) та великолисті клени (Acer macrophyllum).
Значна частина лісів регіону, зокрема частина [en], являють собою висаджені людьми насадження. Однак частина регіону, що входить до Національного парку Олімпік, містить праліси з назвичайно високою біомасою. Загалом регіон охоплює 4364 км², повністю в межах півострова Олімпік в штаті Вашингтон.
Вулканічні схили (1d)
Регіон вулканічних схилів включає стрімкі гірські схили та скелясті миси, основу яких складають вулканічні базальти. Висота регіону коливається від 180 до 1250 м над рівнем моря, хоча у деяких районах базальтові скелі спускаються до самого океану. Тут зустрічаються стрімкі гірські річки з каскадами водоспадів, по яким щороку відбувається [en] чавичі (Oncorhynchus tshawytscha) та райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss).
У зрілих лісах, що ростуть на вулканічних схилах, переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та західні тсуґи (Tsuga heterophylla). В їх підліску ростуть чагарники салалу (Gaultheria shallon) та падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), рододендрони (Rhododendron spp.), круглолисті клени (Acer circinatum) та західні багаторядники (Polystichum munitum). На більш вологих схилах та на берегах річок ростуть велетенські туї (Thuja plicata), великолисті клени (Acer macrophyllum) червоні вільхи (Alnus rubra), а також чагарники прекрасної малини (Rubus spectabilis) та [en] (Oxalis oregana). Значна частина дуґласієвих лісів в регіоні вирубана.
На мисах та на вершинах гір зустрічаються луки, подібні до [en], що зустрічаються у високогір'ях Аппалачів на сході США, та до полонин Східних Карпат. Серед трав, що зустрічаються на гірських луках, слід відзначити [en] (Festuca idahoensis), [en] (Agrostis pallens), [en] (Danthonia californica) та різноманітне різнотрав'я.
Цей великий, але фрагментований регіон охоплює 5291 км² в Орегоні та 3994 км² у Вашингтоні. До нього входять частини Національних лісів [en] та [en], заповідників [en] та [en] та [en].
Конус виносу (1e)
Конус виносу — це пологий віялоподібний гірський схил, що складається з рядів хвилястих терас та плато, утворених з льодовикового матеріалу. Це найменший з субрегіонів Прибережного хребта, що охоплює 917 км² в окрузі Грейс-Гарбор на північ від міста Абердин в штаті Вашингтон. Висота регіону коливається від 6 до 300 м над рівнем моря. Регіон лежить поза зоною морського впливу. Річки, що протікають через його територію, мають середній ухил та нижчий літній стік, ніж більшість інших водотоків Прибережного хребта. У зрілих лісах регіону переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), західні тсуґи (Tsuga heterophylla), червоні вільхи (Alnus rubra), великолисті клени (Acer macrophyllum) та велетенські туї (Thuja plicata). Більшість цих лісів наразі вирубані та перетворені на [en].
Пагорби Віллапа (1f)
Пагорби [en], середня висота яких становить приблизно 400 м над рівнем моря, простягаються уздовж західного узбережжя регіону. Ці невисокі пологі гори мають нижчу щільність річкової мережі, ніж інші гірські частини екорегіону. У цій доступній місцевості лісозаготівля є відносно легкою та повсюдно поширена, а промислові насадження майже повністю замінили праліси. Порушення лісів призводить до розмивання мулистих та глинистих ґрунтів, що погіршує якість водойм. У залишках природних лісів регіону переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та західні тсуґи (Tsuga heterophylla). В їх підліску ростуть чагарники салалу (Gaultheria shallon) та падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), рододендрони (Rhododendron spp.), круглолисті клени (Acer circinatum) та західні багаторядники (Polystichum munitum). На більш вологих схилах та на берегах річок ростуть червоні вільхи (Alnus rubra), велетенські туї (Thuja plicata), великолисті клени (Acer macrophyllum), а також чагарники прекрасної малини (Rubus spectabilis) та орегонської квасениці (Oxalis oregana). Серед тварин, поширених в регіоні, слід відзначити великі популяції вапіті Рузвельта (Cervus canadensis roosevelti). Загалом регіон охоплює 3307 км² на південному заході Вашингтону та 1945 км² на північному заході Орегону.
Центральні осадові схили (1g)
Гористий регіон центральних осадових схилів лежить за межами поясу прибережних туманів. З геологічної точки зору його основу складають осадові породи — пісковики та алевроліту. Висота регіону коливається від 90 до 900 м над рівнем моря. Гори Орегонського Прибережного хребта, що входять до цього регіону, більш суворі, ніж геологічно подібні пагорби Віллапа. Це найбільший із субрегіонів Орегонського узбережжя, що охоплює 9684 км² у центральних та південних районах Орегону.
У зрілих лісах, що входить до цього регіону, переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та західні тсуґи (Tsuga heterophylla). В їх підліску ростуть чагарники салалу (Gaultheria shallon) та падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), рододендрони (Rhododendron spp.), круглолисті клени (Acer circinatum) та західні багаторядники (Polystichum munitum). На крайньому півдні регіону зустрічаються густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus). На більш вологих схилах та на берегах річок ростуть великолисті клени (Acer macrophyllum), велетенські туї (Thuja plicata), велетенські ялиці (Abies grandis) та червоні вільхи (Alnus rubra), а також чагарники прекрасної малини (Rubus spectabilis) та орегонської квасениці (Oxalis oregana). На півдні регіону зустрічаються каліфорнійські лаври (Umbellularia californica). Більшість дуґласієвих лісів регіону були вирубані та перетворені на лісові плантації.
Прибережні гори Південного Орегону (1h)
Геологічно та ботанічно різноманітний регіон Прибережних гір Південного Орегону є перехідною зоною між лісами Прибережних хребтів та лісами гір [en], що входять до екорегіону лісів Кламату та Сіскію. Гори регіону підіймаються на висоту до 1219 м над рівнем моря. Тут панує середземноморський клімат, як і в регіоні екорегіону Прибережнього хребта, однак різноманітна літологія, що включає юрські пісковики, метаморфізовані осадові породи, граніти та серпентиніти, характерна для більш високих гір Сіскію.
Тут зустрічаються види рослин, характерні як для північної, так і для південної флори, внаслідок чого флористичне різноманіття регіону є доволі високим. Основу лісів регіону складають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), західні тсуґи (Tsuga heterophylla), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus), порт-оксфордські кипарисовики (Chamaecyparis lawsoniana) та велетенські туї (Thuja plicata). В їх підліску поширені чагарники салалу (Gaultheria shallon) та падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), рододендрони (Rhododendron spp.), круглолисті клени (Acer circinatum), каліфорнійські лаври (Umbellularia californica) та західні багаторядники (Polystichum munitum). На берегах річок ростуть великолисті клени (Acer macrophyllum), велетенські туї (Thuja plicata), велетенські ялиці (Abies grandis) та червоні вільхи (Alnus rubra), а також чагарники прекрасної малини (Rubus spectabilis) та орегонської квасениці (Oxalis oregana).
Регіон охоплює 1792 км² у віддалених районах округу Каррі на південному заході Орегону, в басейнах річок [en] та [en]. Частина регіону входить до заповіднику [en], що входить до [en].
Північні францисканські секвоєві ліси (1i)
Регіон північних францисканських секвоєвих лісів, названий на честь гірських порід [en], які переважають на цій території, простягається від околиць Брукінгса на крайньому південному сході Орегону на південь до середньої течії річки [en] в Каліфорнії. Тут переважають дрібносуглинисті червоноземи та сірі лісові ґрунти.
Невисокі гори, що входять до цього регіону, повністю лежать у зоні прибережних туманів. Тут переважають ліси, основу яких складають вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). Історично суцільні секвоєві ліси пом'якшували місцевий клімат, конденсуючи вологу з прибережних туманів і створюючи тінь. Поєднання тіні, конкуренції коренів, молодих ґрунтів із глибоким шаром органічних решток на поверхні ґрунту, випадкових пожеж та замулення внаслідок періодичних повеней обмежує кількість видів рослин, що зустрічаються у секвоєвих лісах. За деякими факторами ліси регіону більш подібні до помірних дощових лісів Орегонського та Вашингтонського узбережжя, ніж до інших секвоєвих лісів, поширених південніше. Серед хвойних дерев, що зустрічаються у секвоєвих лісах регіону, слід відзначити західну тсуґу (Tsuga heterophylla), велетенську тую (Thuja plicata), порт-оксфордський кипарисовик (Chamaecyparis lawsoniana), велетенську ялицю (Abies grandis), а також сіткійську ялину (Picea sitchensis), які зустрічаються у деяких прибережних районах. Серед поширених в регіоні широколистяних дерев слід відзначити [en] (Alnus rubra) та густоцвітий нотолітокарпус (Notholithocarpus densiflorus).
Королівський хребет та басейн Маттоле (1j)
На відміну від регіонів на півночі та півдні, у яких домінують секвоєві ліси, рослинний покрив регіону Королівського хребта та басейну Маттоле представлений переважно мішаними вічнозеленими лісами, у яких домінують прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та американські суничники (Arbutus menziesii), які перемежовуються ділянками луків. На мисах та океанічних узбережжях поширені прибережні прерії та чагарники. Хоча територія екорегіону є одним з найвологіших місць у Каліфорнії, гори [en] підіймаються вище поясу прибережних туманів. Влітку теплі, сухі морські вітри також допомагають уникнути туману, через що Королівський хребет є занадто посушливим, щоб підтримувати секвоєві ліси, які оточують його з трьох сторін. Цей гірський хребет підіймається на 1200 м над Тихим океаном, що робить цю територію однією з найбільш вражаючих та віддалених ділянок берегової лінії в континентальній частині США. У північній частині регіону протікають [en] та річка [en]. На стрімких пагорбах, що лежать у басейнах цих річок, переважають мішані вічнозелені ліси. Тут зустрічається більше однорічних луків, ніж в регіоні 1i на півночі або 1k на півдні. Основними формами землекористування в регіоні є лісове господарство, випас худоби та рекреаційна діяльність.
Прибережні францисканські секвоєві ліси (1k)
Регіон прибережних францисканських секвоєвих лісів переважно простягається від південного краю Королівського хребта в окрузі Мендосіно на південь до лівого берега річки [en] в окрузі Сонома. На відміну від північних секвоєвих лісів (1i), центральні секвоєві ліси зазвичай є мішаними та включають як хвойні, так і широколистяні дерева. Тут зустрічаються вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), які утворюють багатошаровий лісовий намет, а також прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та великолисті клени (Acer macrophyllum). У підліску переважають різноманітні вічнозелені чагарники та трав'янисті рослини. На півдні регіону частіше зустрічаються рідколісся каліфорнійських вічнозелених дубів (Quercus agrifolia) та відкриті дубові савани, які перемежовуються ділянками більш густих лісів. У прибережній частині регіону, яка перебуває під сильним впливом туманів, зустрічається більше секвой. Тут рослинний покрив подібний до регіону 1i на півночі. Річки, що протікають через територію регіону, мають швидкий стік. Багато невеликих струмків пересихають наприкінці року. Природні озера відсутні.
Невелика віддалена ділянка регіону розташована в окрузі Марін, на південь від основної частини регіону. Вона охоплює вкриті хвойними та листяними лісами гори [en] та [en], які підіймаються на висоту до 790 м над рівнем моря. Рельєф цієї ділянки більш стрімкий, ніж рельєф сусіднього регіону приморських пагорбів (6o). Рослинний покрив тут представлений лісами, у яких ростуть різні хвойні та широколистяні дерева, зокрема прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus), американські суничники (Arbutus menziesii), каліфорнійські лаври (Umbellularia californica) та каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia). у горах Тамалпаїс та Болінас повітря підіймається вгору стрімкими схилами та конденсує вологу, що дозволяє підтримувати густі секвоєво-дуґласієві ліси. У деяких районах, розташованих на більш сухих схилах, або там, де переважають неглибокі ґрунти, поширені прибережні луки та чагарники приморського чапаралю.
Тераси Форт-Брегга та Форт-Росса (1l)
Регіон терас Форт-Брегга та Форт-Росса, названий на честь однойменних поселень, що були засновані у цій місцевості, охоплює піднесені прибережні рівнини, які лежать на висоті до 400 м над рівнем моря. Висота регіону є нижчою за висоту прилеглих гір, що входять до регіону 1k. Основу морських терас регіону складають четвертинні та третинні пісковики та аргіліти. У деяких районах ці тераси глибоко розчленовані ярами, що оголюють крейдові осадові породи. Місячні та річні коливання температури в регіоні є мінімальними, а літні тумани є звичайним явищем. Рослинний покрив представлений прибережними луками та чагарниками, а також невисокими рідколіссями, основу яких складають скручені сосни (Pinus contorta), єпископські сосни (Pinus muricata) та ендемічні мендосінські кипариси (Hesperocyparis pygmaea). Подекуди зустрічаються насадження велетенських ялиць (Abies grandis) та західних тсуґу (Tsuga heterophylla). Терасові ґрунти зазвичай непридатні для вічнозелених секвой, хоча вони трапляються в ярах та уривищах.
Півострів Пойнт-Реєс та острови Фараллон (1m)
Регіон півострова Пойнт-Реєс та островів Фараллон охоплює півострів [en], мис [en], а також прибережний архіпелаг Фараллон. Тут панує помірний морський клімат, який характеризується частими туманами. З геологічної точки зору в регіоні переважають пліоценові та міоценові граніти, пісковики та аргіліти, а також четвертинні піски. Більшість водотоків в регіоні — це невеликі струмки, що пересихають наприкінці літа.
Рослинний покрив Пойнт-Реєсу та мису Бодега-Хед представлений лісами, у яких переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus), єпископські сосни (Pinus muricata) та каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia). В їх підліску переважають тихоокеанські куничники (Calamagrostis nutkaensis) та чагарники [en] (Baccharis pilularis). Подекуди тут зустрічаються поодинокі вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens). Фараллонські острови, розташовані на південний захід від півострова Пойнт-Реєс, є групою невеликих гранітних островів, які забезпечують важливе середовище існування для морських птахів та ссавців.
Гори Санта-Крус (1n)
Регіон гір Санта-Крус охоплює західну та південно-західну частини гір Санта-Крус, розташованих на півострові Сан-Франциско. Клімат регіону змінюється із заходу на схід, оскільки високі гірські хребти блокують проникнення океанічних повітряних мас. Зими тут прохолодні та вологі. Літо на заході регіону прохолодне, з частими туманами та невисокими хмарами. Водні потоки, що стікають з північно-східних схилів гір Санта-Крус, як правило, пересихають влітку, однак потоки, що стікають до океану, течуть протягом всього року.
Рослинний покрив регіону представлений лісами, у яких домінують вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia), а також прибережними чагарниками та чапаралем. Чагарниковий ярус у лісах переважно розріджений. Подекуди в горах Санта-Крус зустрічаються ендемічні санта-круські кипариси (Hesperocyparis abramsiana) та дуби Шріва (Quercus parvula var. shrevei). Ліси регіону екологічно та генетично відрізняються від лісів, поширених в регіонах 1i та 1k далі на північ. З кінця 1800-х приблизно до 1960-х років в лісах, що ростуть у горах Санта-Крус, відбувалися суцільні вирубки, однак наразі лісозаготівля в регіоні більш вибіркова.
Прибережні пагорби Сан-Матео (1o)
Регіон прибережних пагорбів Сан-Матео охоплює західне узбережжя округу Сан-Матео на півострові Сан-Франциско, яке лежить на нижчій висоті, ніж сусідні гори Санта-Крус (1n). Тут зустрічаються морські тераси, приморські уступи та невеликі долини. Висота регіону коливається від 0 до 300 м над рівнем моря. З геологічної точки зору в регіоні переважають плейстоценові пісковики та алевроліти, тоді як в горах Санта-Крус до них додаються більш давні осадові породи та деякі вулканічні породи. Літні тумани на узбережжі округу Сан-Матео є звичним явищем, а зими прохолодні та вологі. Рослинний покрив регіону переважно представлений прибережними чагарниками, а не рідколіссями та лісами, як в регіоні 1n.
Галерея
Флора
-
![image]()
Прибережна дуґласія, державне дерево Орегону -
![image]()
Сіткійська ялина а горах Орегонського Прибережного хребта -
![image]()
Порт-оксфордський кипарисовик, ендемік гір Південно-Західного Орегону -
![image]()
Вічнозелена секвоя у Північній Каліфорнії -
![image]()
-
![image]()
Трави допомагають стабілізувати [en] -
![image]()
Квітка [en] -
![image]()
Квіти [en]
Фауна
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Американська чепура ловить рибу -
![image]()
Ландшафти
-
![image]()
[en] підтримує популяції лосося та форелі -
![image]()
Суцільні вирубки та будівництво доріг, як у цій місцевості поблизу витоків річки [en], можуть сприяти руйнуванню схилів та впливати на якість поверхневих вод. -
![image]()
Дощові ліси Національного парку Олімпік підтримують найвищу щільність біомаси на Землі -
![image]()
Динамічні дюни Ланфер в окрузі Гумбольдт є прикладом екосистеми прибережних дюн.
Посилання
- Level III and IV Ecoregions by State — Washington
- Level III and IV Ecoregions by State — Oregon
- Level III and IV Ecoregions by State — California
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beregovij hrebet ekoregion III rivnya za klasifikaciyeyu Agenciyi z ohoroni dovkillya SShA roztashovanij v shtatah Vashington Oregon ta Kaliforniya na zahodi SShA Vin prostyagayetsya vzdovzh uzberezhzhya Tihogo okeanu vid pivostrova Olimpik na pivnochi do zatoki San Francisko na pivdni vklyuchayuchi zatoki en i en ta pivostriv en u Vashingtoni vsyu dovzhinu en ta en Kaliforniyi Region otrimav nazvu na chest gir Beregovogo hrebta Vin ohoplyuye nizhni visoti gir en gori en en ta prilegli nizovini Beregovij hrebet Sekvoyevij lis u Nacionalnomu parku Redvud Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Mezhi Nizovini P yudzhetu 2 Villamettska dolina 3 Chaparal ta dubovi ridkolissya Pivdennoyi ta Centralnoyi Kaliforniyi 6 en 77 Gori Klamat 78 Plosha km 12 330 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ekoregioni III rivnya na Pivnichnomu Zahodi SShA Ekoregion Priberezhnogo hrebta poznachenij yak 1 Nevisoki gori ekoregionu vkriti visokoproduktivnimi vologimi vichnozelenimi en u yakih zrostayut tri najvishi vidi hvojnih derev svitu vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta sitkijski yalini Picea sitchensis Istorichno lisi u yakih dominuvali sitkijski yalini perevazhali v opovitih tumanami priberezhnih rajonah todi yak u vnutrishnih rajonah perevazhali lisi osnovu yakih skladali veletenski tuyi Thuja plicata zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta sukcesijni nasadzhennya priberezhnih duglasij Pseudotsuga menziesii var menziesii Znachna chastina lisiv regionu bula virubana i narazi tut perevazhayut duglasiyevi plantaciyi Litologiya regionu vplivaye na strategiyi zemlekoristuvannya shili osnovu yakih skladayut osadovi porodi bilsh vkrazlivi do eroziyi pislya sucilnoyi virubki ta budivnictva dorig nizh shili osnovu yakih skladayut vulkanichni porodi Ekoregion Beregovogo hrebta vklyuchaye p yatnadcyat ekoregioniv rivnya IV Ekoregioni rivnya IVMapa ekoregioniv IV rivnya u Vashingtoni ta Oregoni Mapa ekoregioniv IV rivnya u Pivnichnij Kaliforniyi Mapa ekoregioniv IV rivnya u rajoni zatoki San Francisko Priberezhni nizovini 1a Priberezhni nizovini vklyuchayut plyazhi pishani dyuni ta kosi nizki morski terasi roztashovani na visoti do 125 m nad rivnem morya negliboki prisnovodni ozera zvivisti en estuariyi ta bolota Tekstura gruntu kolivayetsya vid mulistih suglinkiv do supiskiv U zrilih lisah poshirenih na priberezhnih nizovinah dominuyut sitkijski yalini Picea sitchensis zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii V yih pidlisku perevazhayut chagarniki en Gaultheria shallon ta padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium kruglolisti kleni Acer circinatum ta en Polystichum munitum U priberezhnij zoni rostut en Alnus rubra veletenski tuyi Thuja plicata velikolisti kleni Acer macrophyllum ta chagarniki en Rubus spectabilis U estuariyah ta priberezhnih vodno bolotnih ugiddyah zustrichayutsya baltijski sitniki Juncus balticus prihovanoplidni osoki Carex lyngbyei dernisti shuchniki Deschampsia cespitosa Argentina pacifica ta morski trizubci Triglochin maritima a takozh skrucheni sosni Pinus contorta dyunni verbi Salix hookeriana ta kushi zvichajnoyi miriki Myrica gale Na stabilizovanih dyunah rostut skrucheni sosni Pinus contorta chagarniki rododendroniv Rhododendron spp ta vichnozelenih geklberri Vaccinium ovatum a takozh dyunni kolosnyaki Leymus mollis en Agrostis pallens ta en Fragaria chiloensis Region ohoplyuye 1639 km v Oregoni 914 km u Vashingtoni a takozh deyaki teritoriyi navkolo mist Kresent Siti Yurika ta Arkata v Kaliforniyi Najbilshi sumizhni teritoriyi priberezhnih nizovin roztashovani v okolicyah zatok en en ta en v girli richki Kolumbiya a takozh vzdovzh pivdennoyi chastini Oregonskogo uzberezhzhya U priberezhnih rajonah vidbuvayetsya rozshirennya zhitlovoyi komercijnoyi ta rekreacijnoyi zabudovi Bagato vodno bolotnih ugid u zaplavah richok buli osusheni ta peretvoreni na pasovisha dlya molochnih ferm sho prizvelo do degradaciyi richok Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalni prirodni zapovidniki en en en en ta en en ta chislenni derzhavni parki Priberezhni visochini 1b Priberezhni visochini vklyuchayut misi visoki morski terasi pagorbi ta nevisoki gori sho pidijmayutsya nad Priberezhnimi nizovinami a takozh richki sho stikayut z cih gir Visota regionu kolivayetsya vid 120 do 760 m nad rivnem morya Na klimat regionu znachno vplivayut vologi morski povitryani masi yaki prizvodyat do trivalogo zimovogo sezonu doshiv ta do minimalnih sezonnih kolivan temperaturi Ryasni tumani u litnij posushlivij period zmenshuyut nedostachu vologi dlya roslinnosti Region priberezhnih visochin priblizno vidpovidaye istorichnij oblasti poshirennya sitkijskih yalin Picea sitchensis Pislya masshtabnih virubok pid chas yakih bulo virubano veliku kilkist yalin narazi v lisah regionu perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zahidni tsugi Tsuga heterophylla a v pidlisku chagarniki salalu Gaultheria shallon padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium ta vichnozelenoyi geklberri Vaccinium ovatum rododendroni Rhododendron spp kruglolisti kleni Acer circinatum ta zahidni bagatoryadniki Polystichum munitum Na bilsh vologih shilah zustrichayutsya chervoni vilhi Alnus rubra velikolisti kleni Acer macrophyllum ta veletenski tuyi Thuja plicata a takozh chagarniki prekrasnoyi malini Rubus spectabilis ta krivavih porichkiv Ribes sanguineum Na misah zustrichayutsya luki Region ohoplyuye 3706 km Vashingtonu ta 2893 km Oregonu Vin ye majzhe vtrichi bilshim za region priberezhnih nizovin Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en a takozh en ta en Nizhni shili Olimpiku 1c Region nizhnih shiliv Olimpiku ohoplyuye peredgir ya ta nizhni shili gir en yaki harakterizuyutsya U podibnimi dolinami ta strimkimi vodnimi potokami Vin pidijmayetsya na visotu priblizno 1200 m nad rivnem morya Vishi rajoni sho buli vkriti lodovikom u minulomu vhodyat do ekoregionu priberezhnih lisiv materikovoyi Britanskoyi Kolumbiyi Ryasni opadi ponad 5000 mm na rik pidtrimuyut pishni bagati epifitami pomirni doshovi lisi u yakih dominuyut zahidni tsugi Tsuga heterophylla veletenski tuyi Thuja plicata ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii a takozh sriblyasti yalici Abies amabilis na velikih visotah U priberezhnih rajonah zrostayut chervoni vilhi Alnus rubra ta velikolisti kleni Acer macrophyllum Znachna chastina lisiv regionu zokrema chastina en yavlyayut soboyu visadzheni lyudmi nasadzhennya Odnak chastina regionu sho vhodit do Nacionalnogo parku Olimpik mistit pralisi z nazvichajno visokoyu biomasoyu Zagalom region ohoplyuye 4364 km povnistyu v mezhah pivostrova Olimpik v shtati Vashington Vulkanichni shili 1d Region vulkanichnih shiliv vklyuchaye strimki girski shili ta skelyasti misi osnovu yakih skladayut vulkanichni bazalti Visota regionu kolivayetsya vid 180 do 1250 m nad rivnem morya hocha u deyakih rajonah bazaltovi skeli spuskayutsya do samogo okeanu Tut zustrichayutsya strimki girski richki z kaskadami vodospadiv po yakim shoroku vidbuvayetsya en chavichi Oncorhynchus tshawytscha ta rajduzhnoyi foreli Oncorhynchus mykiss U zrilih lisah sho rostut na vulkanichnih shilah perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zahidni tsugi Tsuga heterophylla V yih pidlisku rostut chagarniki salalu Gaultheria shallon ta padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium rododendroni Rhododendron spp kruglolisti kleni Acer circinatum ta zahidni bagatoryadniki Polystichum munitum Na bilsh vologih shilah ta na beregah richok rostut veletenski tuyi Thuja plicata velikolisti kleni Acer macrophyllum chervoni vilhi Alnus rubra a takozh chagarniki prekrasnoyi malini Rubus spectabilis ta en Oxalis oregana Znachna chastina duglasiyevih lisiv v regioni virubana Na misah ta na vershinah gir zustrichayutsya luki podibni do en sho zustrichayutsya u visokogir yah Appalachiv na shodi SShA ta do polonin Shidnih Karpat Sered trav sho zustrichayutsya na girskih lukah slid vidznachiti en Festuca idahoensis en Agrostis pallens en Danthonia californica ta riznomanitne riznotrav ya Cej velikij ale fragmentovanij region ohoplyuye 5291 km v Oregoni ta 3994 km u Vashingtoni Do nogo vhodyat chastini Nacionalnih lisiv en ta en zapovidnikiv en ta en ta en Konus vinosu 1e Konus vinosu ce pologij viyalopodibnij girskij shil sho skladayetsya z ryadiv hvilyastih teras ta plato utvorenih z lodovikovogo materialu Ce najmenshij z subregioniv Priberezhnogo hrebta sho ohoplyuye 917 km v okruzi Grejs Garbor na pivnich vid mista Aberdin v shtati Vashington Visota regionu kolivayetsya vid 6 do 300 m nad rivnem morya Region lezhit poza zonoyu morskogo vplivu Richki sho protikayut cherez jogo teritoriyu mayut serednij uhil ta nizhchij litnij stik nizh bilshist inshih vodotokiv Priberezhnogo hrebta U zrilih lisah regionu perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii zahidni tsugi Tsuga heterophylla chervoni vilhi Alnus rubra velikolisti kleni Acer macrophyllum ta veletenski tuyi Thuja plicata Bilshist cih lisiv narazi virubani ta peretvoreni na en Pagorbi Villapa 1f Pagorbi en serednya visota yakih stanovit priblizno 400 m nad rivnem morya prostyagayutsya uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya regionu Ci nevisoki pologi gori mayut nizhchu shilnist richkovoyi merezhi nizh inshi girski chastini ekoregionu U cij dostupnij miscevosti lisozagotivlya ye vidnosno legkoyu ta povsyudno poshirena a promislovi nasadzhennya majzhe povnistyu zaminili pralisi Porushennya lisiv prizvodit do rozmivannya mulistih ta glinistih gruntiv sho pogirshuye yakist vodojm U zalishkah prirodnih lisiv regionu perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zahidni tsugi Tsuga heterophylla V yih pidlisku rostut chagarniki salalu Gaultheria shallon ta padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium rododendroni Rhododendron spp kruglolisti kleni Acer circinatum ta zahidni bagatoryadniki Polystichum munitum Na bilsh vologih shilah ta na beregah richok rostut chervoni vilhi Alnus rubra veletenski tuyi Thuja plicata velikolisti kleni Acer macrophyllum a takozh chagarniki prekrasnoyi malini Rubus spectabilis ta oregonskoyi kvasenici Oxalis oregana Sered tvarin poshirenih v regioni slid vidznachiti veliki populyaciyi vapiti Ruzvelta Cervus canadensis roosevelti Zagalom region ohoplyuye 3307 km na pivdennomu zahodi Vashingtonu ta 1945 km na pivnichnomu zahodi Oregonu Centralni osadovi shili 1g Goristij region centralnih osadovih shiliv lezhit za mezhami poyasu priberezhnih tumaniv Z geologichnoyi tochki zoru jogo osnovu skladayut osadovi porodi piskoviki ta alevrolitu Visota regionu kolivayetsya vid 90 do 900 m nad rivnem morya Gori Oregonskogo Priberezhnogo hrebta sho vhodyat do cogo regionu bilsh suvori nizh geologichno podibni pagorbi Villapa Ce najbilshij iz subregioniv Oregonskogo uzberezhzhya sho ohoplyuye 9684 km u centralnih ta pivdennih rajonah Oregonu U zrilih lisah sho vhodit do cogo regionu perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta zahidni tsugi Tsuga heterophylla V yih pidlisku rostut chagarniki salalu Gaultheria shallon ta padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium rododendroni Rhododendron spp kruglolisti kleni Acer circinatum ta zahidni bagatoryadniki Polystichum munitum Na krajnomu pivdni regionu zustrichayutsya gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus Na bilsh vologih shilah ta na beregah richok rostut velikolisti kleni Acer macrophyllum veletenski tuyi Thuja plicata veletenski yalici Abies grandis ta chervoni vilhi Alnus rubra a takozh chagarniki prekrasnoyi malini Rubus spectabilis ta oregonskoyi kvasenici Oxalis oregana Na pivdni regionu zustrichayutsya kalifornijski lavri Umbellularia californica Bilshist duglasiyevih lisiv regionu buli virubani ta peretvoreni na lisovi plantaciyi Priberezhni gori Pivdennogo Oregonu 1h Geologichno ta botanichno riznomanitnij region Priberezhnih gir Pivdennogo Oregonu ye perehidnoyu zonoyu mizh lisami Priberezhnih hrebtiv ta lisami gir en sho vhodyat do ekoregionu lisiv Klamatu ta Siskiyu Gori regionu pidijmayutsya na visotu do 1219 m nad rivnem morya Tut panuye seredzemnomorskij klimat yak i v regioni ekoregionu Priberezhnogo hrebta odnak riznomanitna litologiya sho vklyuchaye yurski piskoviki metamorfizovani osadovi porodi graniti ta serpentiniti harakterna dlya bilsh visokih gir Siskiyu Tut zustrichayutsya vidi roslin harakterni yak dlya pivnichnoyi tak i dlya pivdennoyi flori vnaslidok chogo floristichne riznomanittya regionu ye dovoli visokim Osnovu lisiv regionu skladayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii zahidni tsugi Tsuga heterophylla gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus port oksfordski kiparisoviki Chamaecyparis lawsoniana ta veletenski tuyi Thuja plicata V yih pidlisku poshireni chagarniki salalu Gaultheria shallon ta padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium rododendroni Rhododendron spp kruglolisti kleni Acer circinatum kalifornijski lavri Umbellularia californica ta zahidni bagatoryadniki Polystichum munitum Na beregah richok rostut velikolisti kleni Acer macrophyllum veletenski tuyi Thuja plicata veletenski yalici Abies grandis ta chervoni vilhi Alnus rubra a takozh chagarniki prekrasnoyi malini Rubus spectabilis ta oregonskoyi kvasenici Oxalis oregana Region ohoplyuye 1792 km u viddalenih rajonah okrugu Karri na pivdennomu zahodi Oregonu v basejnah richok en ta en Chastina regionu vhodit do zapovidniku en sho vhodit do en Pivnichni franciskanski sekvoyevi lisi 1i Region pivnichnih franciskanskih sekvoyevih lisiv nazvanij na chest girskih porid en yaki perevazhayut na cij teritoriyi prostyagayetsya vid okolic Brukingsa na krajnomu pivdennomu shodi Oregonu na pivden do serednoyi techiyi richki en v Kaliforniyi Tut perevazhayut dribnosuglinisti chervonozemi ta siri lisovi grunti Nevisoki gori sho vhodyat do cogo regionu povnistyu lezhat u zoni priberezhnih tumaniv Tut perevazhayut lisi osnovu yakih skladayut vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii Istorichno sucilni sekvoyevi lisi pom yakshuvali miscevij klimat kondensuyuchi vologu z priberezhnih tumaniv i stvoryuyuchi tin Poyednannya tini konkurenciyi koreniv molodih gruntiv iz glibokim sharom organichnih reshtok na poverhni gruntu vipadkovih pozhezh ta zamulennya vnaslidok periodichnih povenej obmezhuye kilkist vidiv roslin sho zustrichayutsya u sekvoyevih lisah Za deyakimi faktorami lisi regionu bilsh podibni do pomirnih doshovih lisiv Oregonskogo ta Vashingtonskogo uzberezhzhya nizh do inshih sekvoyevih lisiv poshirenih pivdennishe Sered hvojnih derev sho zustrichayutsya u sekvoyevih lisah regionu slid vidznachiti zahidnu tsugu Tsuga heterophylla veletensku tuyu Thuja plicata port oksfordskij kiparisovik Chamaecyparis lawsoniana veletensku yalicyu Abies grandis a takozh sitkijsku yalinu Picea sitchensis yaki zustrichayutsya u deyakih priberezhnih rajonah Sered poshirenih v regioni shirokolistyanih derev slid vidznachiti en Alnus rubra ta gustocvitij notolitokarpus Notholithocarpus densiflorus Korolivskij hrebet ta basejn Mattole 1j Na vidminu vid regioniv na pivnochi ta pivdni u yakih dominuyut sekvoyevi lisi roslinnij pokriv regionu Korolivskogo hrebta ta basejnu Mattole predstavlenij perevazhno mishanimi vichnozelenimi lisami u yakih dominuyut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus ta amerikanski sunichniki Arbutus menziesii yaki peremezhovuyutsya dilyankami lukiv Na misah ta okeanichnih uzberezhzhyah poshireni priberezhni preriyi ta chagarniki Hocha teritoriya ekoregionu ye odnim z najvologishih misc u Kaliforniyi gori en pidijmayutsya vishe poyasu priberezhnih tumaniv Vlitku tepli suhi morski vitri takozh dopomagayut uniknuti tumanu cherez sho Korolivskij hrebet ye zanadto posushlivim shob pidtrimuvati sekvoyevi lisi yaki otochuyut jogo z troh storin Cej girskij hrebet pidijmayetsya na 1200 m nad Tihim okeanom sho robit cyu teritoriyu odniyeyu z najbilsh vrazhayuchih ta viddalenih dilyanok beregovoyi liniyi v kontinentalnij chastini SShA U pivnichnij chastini regionu protikayut en ta richka en Na strimkih pagorbah sho lezhat u basejnah cih richok perevazhayut mishani vichnozeleni lisi Tut zustrichayetsya bilshe odnorichnih lukiv nizh v regioni 1i na pivnochi abo 1k na pivdni Osnovnimi formami zemlekoristuvannya v regioni ye lisove gospodarstvo vipas hudobi ta rekreacijna diyalnist Priberezhni franciskanski sekvoyevi lisi 1k Region priberezhnih franciskanskih sekvoyevih lisiv perevazhno prostyagayetsya vid pivdennogo krayu Korolivskogo hrebta v okruzi Mendosino na pivden do livogo berega richki en v okruzi Sonoma Na vidminu vid pivnichnih sekvoyevih lisiv 1i centralni sekvoyevi lisi zazvichaj ye mishanimi ta vklyuchayut yak hvojni tak i shirokolistyani dereva Tut zustrichayutsya vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens yaki utvoryuyut bagatosharovij lisovij namet a takozh priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus ta velikolisti kleni Acer macrophyllum U pidlisku perevazhayut riznomanitni vichnozeleni chagarniki ta trav yanisti roslini Na pivdni regionu chastishe zustrichayutsya ridkolissya kalifornijskih vichnozelenih dubiv Quercus agrifolia ta vidkriti dubovi savani yaki peremezhovuyutsya dilyankami bilsh gustih lisiv U priberezhnij chastini regionu yaka perebuvaye pid silnim vplivom tumaniv zustrichayetsya bilshe sekvoj Tut roslinnij pokriv podibnij do regionu 1i na pivnochi Richki sho protikayut cherez teritoriyu regionu mayut shvidkij stik Bagato nevelikih strumkiv peresihayut naprikinci roku Prirodni ozera vidsutni Nevelika viddalena dilyanka regionu roztashovana v okruzi Marin na pivden vid osnovnoyi chastini regionu Vona ohoplyuye vkriti hvojnimi ta listyanimi lisami gori en ta en yaki pidijmayutsya na visotu do 790 m nad rivnem morya Relyef ciyeyi dilyanki bilsh strimkij nizh relyef susidnogo regionu primorskih pagorbiv 6o Roslinnij pokriv tut predstavlenij lisami u yakih rostut rizni hvojni ta shirokolistyani dereva zokrema priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus amerikanski sunichniki Arbutus menziesii kalifornijski lavri Umbellularia californica ta kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia u gorah Tamalpayis ta Bolinas povitrya pidijmayetsya vgoru strimkimi shilami ta kondensuye vologu sho dozvolyaye pidtrimuvati gusti sekvoyevo duglasiyevi lisi U deyakih rajonah roztashovanih na bilsh suhih shilah abo tam de perevazhayut negliboki grunti poshireni priberezhni luki ta chagarniki primorskogo chaparalyu Terasi Fort Bregga ta Fort Rossa 1l Region teras Fort Bregga ta Fort Rossa nazvanij na chest odnojmennih poselen sho buli zasnovani u cij miscevosti ohoplyuye pidneseni priberezhni rivnini yaki lezhat na visoti do 400 m nad rivnem morya Visota regionu ye nizhchoyu za visotu prileglih gir sho vhodyat do regionu 1k Osnovu morskih teras regionu skladayut chetvertinni ta tretinni piskoviki ta argiliti U deyakih rajonah ci terasi gliboko rozchlenovani yarami sho ogolyuyut krejdovi osadovi porodi Misyachni ta richni kolivannya temperaturi v regioni ye minimalnimi a litni tumani ye zvichajnim yavishem Roslinnij pokriv predstavlenij priberezhnimi lukami ta chagarnikami a takozh nevisokimi ridkolissyami osnovu yakih skladayut skrucheni sosni Pinus contorta yepiskopski sosni Pinus muricata ta endemichni mendosinski kiparisi Hesperocyparis pygmaea Podekudi zustrichayutsya nasadzhennya veletenskih yalic Abies grandis ta zahidnih tsugu Tsuga heterophylla Terasovi grunti zazvichaj nepridatni dlya vichnozelenih sekvoj hocha voni traplyayutsya v yarah ta urivishah Pivostriv Pojnt Reyes ta ostrovi Farallon 1m Region pivostrova Pojnt Reyes ta ostroviv Farallon ohoplyuye pivostriv en mis en a takozh priberezhnij arhipelag Farallon Tut panuye pomirnij morskij klimat yakij harakterizuyetsya chastimi tumanami Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut pliocenovi ta miocenovi graniti piskoviki ta argiliti a takozh chetvertinni piski Bilshist vodotokiv v regioni ce neveliki strumki sho peresihayut naprikinci lita Roslinnij pokriv Pojnt Reyesu ta misu Bodega Hed predstavlenij lisami u yakih perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus yepiskopski sosni Pinus muricata ta kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia V yih pidlisku perevazhayut tihookeanski kunichniki Calamagrostis nutkaensis ta chagarniki en Baccharis pilularis Podekudi tut zustrichayutsya poodinoki vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens Farallonski ostrovi roztashovani na pivdennij zahid vid pivostrova Pojnt Reyes ye grupoyu nevelikih granitnih ostroviv yaki zabezpechuyut vazhlive seredovishe isnuvannya dlya morskih ptahiv ta ssavciv Gori Santa Krus 1n Region gir Santa Krus ohoplyuye zahidnu ta pivdenno zahidnu chastini gir Santa Krus roztashovanih na pivostrovi San Francisko Klimat regionu zminyuyetsya iz zahodu na shid oskilki visoki girski hrebti blokuyut proniknennya okeanichnih povitryanih mas Zimi tut proholodni ta vologi Lito na zahodi regionu proholodne z chastimi tumanami ta nevisokimi hmarami Vodni potoki sho stikayut z pivnichno shidnih shiliv gir Santa Krus yak pravilo peresihayut vlitku odnak potoki sho stikayut do okeanu techut protyagom vsogo roku Roslinnij pokriv regionu predstavlenij lisami u yakih dominuyut vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus ta kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia a takozh priberezhnimi chagarnikami ta chaparalem Chagarnikovij yarus u lisah perevazhno rozridzhenij Podekudi v gorah Santa Krus zustrichayutsya endemichni santa kruski kiparisi Hesperocyparis abramsiana ta dubi Shriva Quercus parvula var shrevei Lisi regionu ekologichno ta genetichno vidriznyayutsya vid lisiv poshirenih v regionah 1i ta 1k dali na pivnich Z kincya 1800 h priblizno do 1960 h rokiv v lisah sho rostut u gorah Santa Krus vidbuvalisya sucilni virubki odnak narazi lisozagotivlya v regioni bilsh vibirkova Priberezhni pagorbi San Mateo 1o Region priberezhnih pagorbiv San Mateo ohoplyuye zahidne uzberezhzhya okrugu San Mateo na pivostrovi San Francisko yake lezhit na nizhchij visoti nizh susidni gori Santa Krus 1n Tut zustrichayutsya morski terasi primorski ustupi ta neveliki dolini Visota regionu kolivayetsya vid 0 do 300 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut plejstocenovi piskoviki ta alevroliti todi yak v gorah Santa Krus do nih dodayutsya bilsh davni osadovi porodi ta deyaki vulkanichni porodi Litni tumani na uzberezhzhi okrugu San Mateo ye zvichnim yavishem a zimi proholodni ta vologi Roslinnij pokriv regionu perevazhno predstavlenij priberezhnimi chagarnikami a ne ridkolissyami ta lisami yak v regioni 1n GalereyaFlora Priberezhna duglasiya derzhavne derevo Oregonu Sitkijska yalina a gorah Oregonskogo Priberezhnogo hrebta Port oksfordskij kiparisovik endemik gir Pivdenno Zahidnogo Oregonu Vichnozelena sekvoya u Pivnichnij Kaliforniyi Kruglolisti kleni Travi dopomagayut stabilizuvati en Kvitka en Kviti en Fauna Kizhuch Vivirka Duglasa Amerikanska chepura lovit ribu Chornohvostij olen Landshafti en pidtrimuye populyaciyi lososya ta foreli Sucilni virubki ta budivnictvo dorig yak u cij miscevosti poblizu vitokiv richki en mozhut spriyati rujnuvannyu shiliv ta vplivati na yakist poverhnevih vod Doshovi lisi Nacionalnogo parku Olimpik pidtrimuyut najvishu shilnist biomasi na Zemli Dinamichni dyuni Lanfer v okruzi Gumboldt ye prikladom ekosistemi priberezhnih dyun PosilannyaLevel III and IV Ecoregions by State Washington Level III and IV Ecoregions by State Oregon Level III and IV Ecoregions by State California