Батарито лісовий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець лісового батарито (Жакутінга, штат Мінас-Жерайс, Бразилія) Самиця лісового батарито (Кордильєра-дель-Кондор, Еквадор) | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Dysithamnus mentalis (Temminck, 1823) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Myothera mentalis | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Батари́то лісовий (Dysithamnus mentalis) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 10—13 см, вага 12,5—16 г. Голова і верхня частина тіла у самця номінативного підвиду сірі, щоки чорні, на крилах по три білі смужки, нижня частина тіла світло-сіра. Верхня частина тіла у самиці оливково-коричнева, тім'я рудувате, навколо очей біле кільце, нижня частина тіла жовтувато-охриста, крила рудуваті, на крилах жовтувато-коричневі смужки.
У представників різних підвидів забарвлення нижньої частини тіла різниться від білого до жовтого, різняться також відтінки чорного на обличчі, оливкового на спинах самців і рудого на спинах самиць.
Таксономія
Вид був описаний Конрадом Якобом Темінком в 1823 році. Він отримав назву Myothera mentalis. В 1847 році Жан Луї Кабаніс перевів птаха до роду Батарито (Dysithamnus).
Підвиди
Виділяють вісімнадцять підвидів:
- H. m. septentrionalis Ridgway, 1908 — південний схід Мексики (південь штату Кампече, схід Табаско, північний схід Чіапаса), південний Беліз, північна Гватемала, північний Гондурас, крайній південний схід Нікарагуа, Коста-Рика, західна Панама;
- H. m. suffusus Nelson, 1912 — східна Панама, крайній північний захід Колумбії (північ Чоко, північний захід Антіокії);
- H. m. extremus Todd, 1916 — західна Колумбія (Західний хребет і західні схили Центрального хребта на південь від Антіокії, на захід від Кальдаса і Рисаральди, на південь до Кауки);
- H. m. semicinereus Sclater, PL, 1855 — захід центральної Колумбії (східні схили Центрального хребтаЮ, центр і південь Східного хребта і гірський хребет Макарена, від південного Сантандера до західної Какети);
- H. m. viridis Aveledo & Pons, 1952 — північна Колумбія (від Гуахіри на півночі до Сантандера на півдні) і західна Венесуела (Сьєрра-де-Періха, штати Сулія, Мерида і Тачира);
- H. m. cumbreanus Hellmayr & Seilern, 1915 — північна Венесуела (Прибережний хребет від Фалькона і Лари до Сукре);
- H. m. andrei Hellmayr, 1906 — північно-східна Венесуела (від півдня Сукре до північного сходу Болівару), острів Тринідад, західна і південна Гаяна;
- H. m. oberi Ridgway, 1908 — острів Тобаго;
- H. m. ptaritepui Zimmer, JT & Phelps, 1946 — південно-східна Венесуела (тепуї Птарі і Сороропан на південному сході штату Болівар);
- H. m. spodionotus Salvin & Godman, 1883 — південна Венесуела (південь Болівару і Амасонасу), крайня північ Бразилії (північ штату Рорайма);
- H. m. aequatorialis Todd, 1916 — західні схили Анд в Еквадорі та на крайньому північному заході Перу в регіоні Тумбес;
- H. m. napensis Chapman, 1925 — крайній південь Колумбії (східні схили Анд на заході Путумайо), центральний Еквадор, крайня північ Перу (північ регіону Амазонас);
- H. m. tambillanus Taczanowski, 1884 — східні схили Анд на півночі і в центрі Перу;
- H. m. olivaceus (Tschudi, 1844) — східні схили Анд в центрі Перу;
- H. m. tavarae Zimmer, JT, 1932 — південний схід Перу, північ і центр Болівії;
- H. m. emiliae Hellmayr, 1912 — північний схід Бразилії;
- H. m. affinis Pelzeln, 1868 — крайній північний схід Болівії, центральна Бразилія;
- H. m. mentalis (Temminck, 1823) — схід і південний схід Бразилії, схід Парагваю, північний схід Аргентини.
Поширення і екологія
Лісові батарито поширені в Центральній і Південній Америці від Мексики на півночі до Аргентини на півдні. Вони живуть в тропічних і субтропічних вологих гірських лісах, рідше в рівнинних тропічних лісах на висоті від 600 до 2500 м над рівнем моря.
Поведінка
Лісові батарито харчуються комахами та іншими безхребетними, яких ловлять серед листя на нижніх гілках дерев. Живе парами або невеличкими зграйками. Впродовж сезону розмноження проявляють територіальну поведінку. Площа, яку займає пара птахів, маже досягати 7000 м², хоча зазвичай вона вдвічі менша. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покриваються пір'ям на 9-й день.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Peters, James Lee, ред. (1951). . Т. Volume 7. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 184. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Temminck, Coenraad Jacob (1838) [1823]. (фр.). Т. Volume 2. Paris: F.G. Levrault. Plate 179, Fig. 3. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Cabanis, Jean (1847). . Archiv für Naturgeschichte (нім.). 13: 186–256 [223]. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). . World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
Посилання
- Skutch, Alexander F. (1969). Plain antvireo (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 201—208. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2016. Процитовано 31 липня 2021.
- Duca, Charles; Guerra, Tadeu J. & Marini, Miguel Â. (2006): Territory size of three Antbirds (Aves, Passeriformes) in an Atlantic Forest fragment in southeastern Brazil. [English with Portuguese abstract] Revista Brasileira de Zoologia 23 (3): 692–698. DOI:10.1590/S0101-81752006000300011 PDF fulltext [ 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Machado, C. G. (1999): A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia 59 (1): 75–85 [Portuguese with English abstract]. DOI:10.1590/S0034-71081999000100010 PDF fulltext [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Múnera-Roldán, Claudia; Cody, Martin L.; Schiele-Zavala, Robin H.; Sigel, Bryan J.; Woltmann, Stefan & Kjeldsen, Jørgen Peter (2007): New and noteworthy records of birds from south-eastern Nicaragua. Bulletin of the British Ornithologists' Club 127 (2): 152–161. PDF fulltext [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- O'Shea, B.J.; Milensky, Christopher M.; Claramunt, Santiago; Schmidt, Brian K.; Gebhard, Christina A.; Schmitt, C. Gregory & Erskine, Kristine T. (2007): New records for Guyana, with description of the voice of Roraiman Nightjar Caprimulgus whitelyi. Bulletin of the British Ornithologists' Club 127 (2): 118–128. PDF fulltext [ 18 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batarito lisovijSamec lisovogo batarito Zhakutinga shtat Minas Zherajs Braziliya Samicya lisovogo batarito Kordilyera del Kondor Ekvador Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Tiranni Tyranni Rodina Sorokushovi Thamnophilidae Rid Batarito Dysithamnus Vid Batarito lisovijBinomialna nazvaDysithamnus mentalis Temminck 1823 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiMyothera mentalisPosilannyaVikishovishe Dysithamnus mentalisVikividi Dysithamnus mentalisITIS 559838MSOP 22701378NCBI 288068 Batari to lisovij Dysithamnus mentalis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sorokushovih Thamnophilidae Meshkaye v Centralnij i Pivdennij Americi OpisDovzhina ptaha stanovit 10 13 sm vaga 12 5 16 g Golova i verhnya chastina tila u samcya nominativnogo pidvidu siri shoki chorni na krilah po tri bili smuzhki nizhnya chastina tila svitlo sira Verhnya chastina tila u samici olivkovo korichneva tim ya ruduvate navkolo ochej bile kilce nizhnya chastina tila zhovtuvato ohrista krila ruduvati na krilah zhovtuvato korichnevi smuzhki U predstavnikiv riznih pidvidiv zabarvlennya nizhnoyi chastini tila riznitsya vid bilogo do zhovtogo riznyatsya takozh vidtinki chornogo na oblichchi olivkovogo na spinah samciv i rudogo na spinah samic TaksonomiyaVid buv opisanij Konradom Yakobom Teminkom v 1823 roci Vin otrimav nazvu Myothera mentalis V 1847 roci Zhan Luyi Kabanis pereviv ptaha do rodu Batarito Dysithamnus Pidvidi Vidilyayut visimnadcyat pidvidiv H m septentrionalis Ridgway 1908 pivdennij shid Meksiki pivden shtatu Kampeche shid Tabasko pivnichnij shid Chiapasa pivdennij Beliz pivnichna Gvatemala pivnichnij Gonduras krajnij pivdennij shid Nikaragua Kosta Rika zahidna Panama H m suffusus Nelson 1912 shidna Panama krajnij pivnichnij zahid Kolumbiyi pivnich Choko pivnichnij zahid Antiokiyi H m extremus Todd 1916 zahidna Kolumbiya Zahidnij hrebet i zahidni shili Centralnogo hrebta na pivden vid Antiokiyi na zahid vid Kaldasa i Risaraldi na pivden do Kauki H m semicinereus Sclater PL 1855 zahid centralnoyi Kolumbiyi shidni shili Centralnogo hrebtaYu centr i pivden Shidnogo hrebta i girskij hrebet Makarena vid pivdennogo Santandera do zahidnoyi Kaketi H m viridis Aveledo amp Pons 1952 pivnichna Kolumbiya vid Guahiri na pivnochi do Santandera na pivdni i zahidna Venesuela Syerra de Periha shtati Suliya Merida i Tachira H m cumbreanus Hellmayr amp Seilern 1915 pivnichna Venesuela Priberezhnij hrebet vid Falkona i Lari do Sukre H m andrei Hellmayr 1906 pivnichno shidna Venesuela vid pivdnya Sukre do pivnichnogo shodu Bolivaru ostriv Trinidad zahidna i pivdenna Gayana H m oberi Ridgway 1908 ostriv Tobago H m ptaritepui Zimmer JT amp Phelps 1946 pivdenno shidna Venesuela tepuyi Ptari i Sororopan na pivdennomu shodi shtatu Bolivar H m spodionotus Salvin amp Godman 1883 pivdenna Venesuela pivden Bolivaru i Amasonasu krajnya pivnich Braziliyi pivnich shtatu Rorajma H m aequatorialis Todd 1916 zahidni shili And v Ekvadori ta na krajnomu pivnichnomu zahodi Peru v regioni Tumbes H m napensis Chapman 1925 krajnij pivden Kolumbiyi shidni shili And na zahodi Putumajo centralnij Ekvador krajnya pivnich Peru pivnich regionu Amazonas H m tambillanus Taczanowski 1884 shidni shili And na pivnochi i v centri Peru H m olivaceus Tschudi 1844 shidni shili And v centri Peru H m tavarae Zimmer JT 1932 pivdennij shid Peru pivnich i centr Boliviyi H m emiliae Hellmayr 1912 pivnichnij shid Braziliyi H m affinis Pelzeln 1868 krajnij pivnichnij shid Boliviyi centralna Braziliya H m mentalis Temminck 1823 shid i pivdennij shid Braziliyi shid Paragvayu pivnichnij shid Argentini Poshirennya i ekologiyaLisovi batarito poshireni v Centralnij i Pivdennij Americi vid Meksiki na pivnochi do Argentini na pivdni Voni zhivut v tropichnih i subtropichnih vologih girskih lisah ridshe v rivninnih tropichnih lisah na visoti vid 600 do 2500 m nad rivnem morya PovedinkaLisovi batarito harchuyutsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi yakih lovlyat sered listya na nizhnih gilkah derev Zhive parami abo nevelichkimi zgrajkami Vprodovzh sezonu rozmnozhennya proyavlyayut teritorialnu povedinku Plosha yaku zajmaye para ptahiv mazhe dosyagati 7000 m hocha zazvichaj vona vdvichi mensha V kladci 2 bilih yajcya pocyatkovanih temnimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 15 dniv ptashenyata pokrivayutsya pir yam na 9 j den PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Peters James Lee red 1951 T Volume 7 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 184 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Temminck Coenraad Jacob 1838 1823 fr T Volume 2 Paris F G Levrault Plate 179 Fig 3 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Cabanis Jean 1847 Archiv fur Naturgeschichte nim 13 186 256 223 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Gill Frank Donsker David red 2018 World Bird List Version 8 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Procitovano 22 lipnya 2021 PosilannyaSkutch Alexander F 1969 Plain antvireo PDF Life Histories of Central American Birds III Families Cotingidae Pipridae Formicariidae Furnariidae Dendrocolaptidae and Picidae Pacific Coast Avifauna Number 35 Berkeley California Cooper Ornithological Society s 201 208 Arhiv originalu PDF za 12 chervnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2021 Duca Charles Guerra Tadeu J amp Marini Miguel A 2006 Territory size of three Antbirds Aves Passeriformes in an Atlantic Forest fragment in southeastern Brazil English with Portuguese abstract Revista Brasileira de Zoologia 23 3 692 698 DOI 10 1590 S0101 81752006000300011 PDF fulltext 1 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Machado C G 1999 A composicao dos bandos mistos de aves na Mata Atlantica da Serra de Paranapiacaba no sudeste brasileiro Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba southeastern Brazil Revista Brasileira de Biologia 59 1 75 85 Portuguese with English abstract DOI 10 1590 S0034 71081999000100010 PDF fulltext 29 listopada 2011 u Wayback Machine Munera Roldan Claudia Cody Martin L Schiele Zavala Robin H Sigel Bryan J Woltmann Stefan amp Kjeldsen Jorgen Peter 2007 New and noteworthy records of birds from south eastern Nicaragua Bulletin of the British Ornithologists Club 127 2 152 161 PDF fulltext 21 sichnya 2022 u Wayback Machine O Shea B J Milensky Christopher M Claramunt Santiago Schmidt Brian K Gebhard Christina A Schmitt C Gregory amp Erskine Kristine T 2007 New records for Guyana with description of the voice of Roraiman Nightjar Caprimulgus whitelyi Bulletin of the British Ornithologists Club 127 2 118 128 PDF fulltext 18 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi