Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анто́нієві пече́ри — печерний комплекс ХІ — XIX ст. у Болдиних горах у Чернігові. Комплекс печер, заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва — чернігівським князем Святославом Ярославичем та Антонієм Печерським, одним із засновників Києво-Печерського монастиря.
| Антонієві печери (Чернігів) | |
|---|---|
 | |
| 51°28′39″ пн. ш. 31°17′02″ сх. д. / 51.47770000002777380° пн. ш. 31.284060000027778869° сх. д.Координати: 51°28′39″ пн. ш. 31°17′02″ сх. д. / 51.47770000002777380° пн. ш. 31.284060000027778869° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Чернігів[1] |
  Антонієві печери (Чернігів) (Україна) | |
 Антонієві печери у Вікісховищі | |
Загальна інформація
У давні часи на цих горах були язичницькі капища. За переказами, в них Антоній Печерський викопав печери і заснував монастир. Як написано в Іпатіївському літопису: «И пріслав Стьслав нощью поя Антония к Чернігову. Антоній же прішед к Чернігову і взлюби Болдіну гору і іскопав пешеру, і ту всєліся, и єсть монастырь святое Богородіци на Болдіних горах і до сіх дні».
Богородичний монастир було створено за прикладом скельних православних монастирів, який складався з багатьох підземних приміщень (келії для ченців, печерні некрополі, підземні храми). На території печерного комплексу збереглась одна із наземних споруд того часу — Іллінська церква.
У середньовічну добу печери служили для місцевих мешканців захистком від нападу татар. У середині XVII ст. монастир та Іллінська церква були відновлені на кошти старшого сотника Чернігівського полку Степана Подобайла та зусиллями ієромонаха Зосима Тишевича. На сусідній горі у XVII—XVIII ст. споруджено Троїцько-Іллінський монастир.
Новоантонієві печери — комплекс, який складався з декількох підземних храмів та галерей з поховальними нішами в мурах. Він поєднується з Іліїнським храмом та Антонієвими печерами критою галереєю. Новоантонієві печери мали довжину 200 м, зараз після обвалів вони складаються з трьох різних підземель, довжина самого більшого 50 м. З 1967 р. Антонієві печери та інші споруди Троїцько-Іллінського монастиря входять до складу архітектурно-історичного заповідника. Сьогодні підземний комплекс загальною довжиною 350 метрів складається із галерей, об'єднаних між собою.
Інформація
Завдяки багаторічним археологічним дослідженням відомо, що в стародавні часи монастир складався з порівняно невеликих підземних споруд. Це — печери, які використовувались монахами для відправлення релігійних обрядів та проживання, печерні некрополі (кимітирії) і підземні церкви. До речі, вони й сьогодні вражають відвідувачів печер та науковців своїми розмірами і архітектурними формами.
Також відомо, що у давні часи на цих горах були язичницькі капища. На території печерного комплексу збереглась одна із наземних споруд того часу — Іллінська церква, вона використовувалась як хрещальня. Крім того, тут діяло, очевидно, декілька плінфовипалювальних печей, які могли виробляти за один цикл понад шість тисяч штук цегли. Таким чином, монастир не тільки забезпечував свої потреби в будівельному матеріалі, а, можливо, й виготовляв їх на продаж. З 1967 року Антонієві печери та інші споруди Троїцько-Іллінського монастиря входять до складу архітектурно-історичного заповідника. Сьогодні підземний комплекс загальною довжиною 350 метрів складається із галерей, об'єднаних між собою.
Велика вологість виключала можливість побудувати в печерних церквах дерев'яні іконостаси. Вони були замінені мурованими стінами з металевими іконами на них. Царські врата були також зроблені з металу (збереглися в церквах Антонія та Феодосія). Традиційно святинями Антонієвих печер вважаються келія Антонія Печерського та гробниця з кістками ченців, яких вбили в 1239 році монголо-татари.
Опис Антонієвих печер Троїцького монастиря
Печерний християнський монастир заснований у 1069 р. чернігівським князем Святославом Ярославичем (1027—1076) і відомим церковним діячем давньоруської доби Антонієм Печерським (983—1073), який народився на Чернігівщині у місті Любечі. Монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері). Літописець стверджує, що Антоній прибув до Чернігова, рятуючись від гніву князя київського Ізяслава. Він полюбив Болдині гори, викопав печеру і з того часу на Болдиних горах існує монастир. Очевидно, заснування монастиря було тісно пов'язане з суперництвом між двома найбільшими культурними та політичними центрами староукраїнської держави — Києвом та Черніговом. У Києві вже існував і набув великої популярності Печерський монастир. Чернігівський князь Святослав, намагаючись протиставити свою столицю «матері міст руських», з допомогою Антонія створив на Болдиних горах подібний храм.
Інтенсивний розвиток Болдиногорського Богородичного монастиря продовжувався до 1239 року, коли Чернігів був зруйнований монголо-татарами. Період занепаду тягся до XVII ст., коли здійснюється реконструкція монастиря. Її ініціатором став чернігівський козацький полковник Степан Подобайло, за його кошти і проводилася відбудова, яка тривала до кінця XIX ст. Внаслідок цих реконструкцій Антонієві печери набули сучасного вигляду. Зараз Антонієві печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (в межах сучасного міста Чернігова). Глибина залягання печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори.
Всі підземні споруди знаходяться на двох основних рівнях. Геологічні умови дозволили будівельникам створювати приміщення без додаткових кріплень і забезпечувати їх довговічність. Цим пояснюється наявність значних ділянок давніх галерей та підземних камер. На деяких стінах збереглися пізньосередньовічні написи-графіті, особливо на нижньому ярусі печер. Ця ділянка має довжину близько 100 метрів. Вона збереглася в ґрунтовому варіанті за винятком трьох метрів біля входу, які закріплені цеглою. В різні часи ця частина Антонієвих печер використовувалася як житловий район або як підземний некрополь.
Ще одна давня ділянка комплексу розміщується на другому ярусі. Вона складається з галерей та приміщень між церквами Феодосія Тотемського і Миколи Святоші. Під час досліджень була знайдена давньоруська підземна церква досить великих розмірів (довжина 12 м, ширина від 5 до 2 метрів при висоті 3 м). Вона була покинута в давнину і більше не відновлювалася. На південь з неї, в напрямку входу до Іллінської церкви, йде широка галерея (висотою до 3 м), яка у свій час могла бути головним входом комплексу. У XVIII—XIX ст. були створені три облицьовані цеглою підземні храми. Найцікавіший з них в архітектурному відношенні — храм Феодосія Тотемського. Його стіни і склепіння виконані в стилі українського бароко (напівциркульні ніші, карнизи, півколонки, арки, пілястри). Церква Феодосія Тотемського стала головним храмом підземного комплексу і найбільшою підземною церквою в Лівобережній Україні. Її розміри вражають: висота в нартексі — 8,5 м, довжина — 15,5 м. Церква має хори, влаштовані позаду цегляного склепіння в північній частині. Дві інші підземні церкви монастиря — св. Антонія Печерського (довжина — 11,7 м, ширина — 4 м, висота — 4,5 м), та св. Миколи Святоші (довжина 12 м, найбільша ширина — 2,32 м, висота — 2,68 м) мають простішу архітектуру.
Святині Антонієвих печер — келія Антонія Печерського та гробниця з кістками ченців, яких вбили в 1239 році монголо-татари. У 1967 році пам'ятка була включена до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника.
Насправді, Антонієви печери мають не два яруси, а чотири: з підтвердження учасників спелео-археологічної секції інші два яруси існують, але вони не досліджені.
Цікаві Факти
- Печерний нижній ярус, за винятком цегляного 3-х метрового входу, довжиною майже 100 метрів, повністю розташовано в ґрунті.
- На 2-х основних рівнях розташовані підземні споруди. Завдяки особливим геологічним умовам спорудження були зроблені без додаткових кріплень. Збереглися на стінах середньовічні надписи-граффіті.
- Між церквами Феодосія Тотемського та Ніколи Святоші на 2-ому ярусі комплекс складається з галереї і приміщень.
- В віці 86 років Антоній Печерський залишив Київ і пішов до Чернігова.
У Чернігові вибрав місце на Болдиній горі (назва походить від давньоруського «болд» — дуб, на цих горах росли дубові гаї).
- Ґрунт гори не скальний, а лісовидний суглинок з переважним вмістом глини і незначною кількістю піску, структура такого ґрунту міцна, не пропускає воду.
Галерея
-
![image]()
Рештки ченців, загиблих під час монголо-татарської навали (13 століття) -
![image]()
Костниця в Афонському монастирі -
![image]()
Ходи в печерах -
![image]()
План нижнього ярусу печер -
![image]()
Каплиця з поховальною нішею -
![image]()
Келія в Антонієвих печерах -
![image]()
-
-
-
![image]()
Церква преп. Феодосія Тотемського — найвища підземна церква Лівобережної України -
![image]()
Підземна келія -
![image]()
Церква Феодосія Тотемського -
![image]()
Церква Феодосія Тотемського
Див.також
Примітки
Література
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
Посилання
- АНТОНІЄВИ ПЕЧЕРИ [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Печери Черніговщини [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anto niyevi peche ri pechernij kompleks HI XIX st u Boldinih gorah u Chernigovi Kompleks pecher zasnovanij na pochatku HI st batkom ruskogo chernectva chernigivskim knyazem Svyatoslavom Yaroslavichem ta Antoniyem Pecherskim odnim iz zasnovnikiv Kiyevo Pecherskogo monastirya Antoniyevi pecheri Chernigiv 51 28 39 pn sh 31 17 02 sh d 51 47770000002777380 pn sh 31 284060000027778869 sh d 51 47770000002777380 31 284060000027778869 Koordinati 51 28 39 pn sh 31 17 02 sh d 51 47770000002777380 pn sh 31 284060000027778869 sh d 51 47770000002777380 31 284060000027778869Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Chernigiv 1 Antoniyevi pecheri Chernigiv Ukrayina Antoniyevi pecheri u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Antoniyevi pecheri Vhid do Antoniyevih pecher v Illinskomu monastiriZagalna informaciyaU davni chasi na cih gorah buli yazichnicki kapisha Za perekazami v nih Antonij Pecherskij vikopav pecheri i zasnuvav monastir Yak napisano v Ipatiyivskomu litopisu I prislav Stslav noshyu poya Antoniya k Chernigovu Antonij zhe prished k Chernigovu i vzlyubi Boldinu goru i iskopav pesheru i tu vsyelisya i yest monastyr svyatoe Bogorodici na Boldinih gorah i do sih dni Bogorodichnij monastir bulo stvoreno za prikladom skelnih pravoslavnih monastiriv yakij skladavsya z bagatoh pidzemnih primishen keliyi dlya chenciv pecherni nekropoli pidzemni hrami Na teritoriyi pechernogo kompleksu zbereglas odna iz nazemnih sporud togo chasu Illinska cerkva U serednovichnu dobu pecheri sluzhili dlya miscevih meshkanciv zahistkom vid napadu tatar U seredini XVII st monastir ta Illinska cerkva buli vidnovleni na koshti starshogo sotnika Chernigivskogo polku Stepana Podobajla ta zusillyami iyeromonaha Zosima Tishevicha Na susidnij gori u XVII XVIII st sporudzheno Troyicko Illinskij monastir Novoantoniyevi pecheri kompleks yakij skladavsya z dekilkoh pidzemnih hramiv ta galerej z pohovalnimi nishami v murah Vin poyednuyetsya z Iliyinskim hramom ta Antoniyevimi pecherami kritoyu galereyeyu Novoantoniyevi pecheri mali dovzhinu 200 m zaraz pislya obvaliv voni skladayutsya z troh riznih pidzemel dovzhina samogo bilshogo 50 m Z 1967 r Antoniyevi pecheri ta inshi sporudi Troyicko Illinskogo monastirya vhodyat do skladu arhitekturno istorichnogo zapovidnika Sogodni pidzemnij kompleks zagalnoyu dovzhinoyu 350 metriv skladayetsya iz galerej ob yednanih mizh soboyu InformaciyaZavdyaki bagatorichnim arheologichnim doslidzhennyam vidomo sho v starodavni chasi monastir skladavsya z porivnyano nevelikih pidzemnih sporud Ce pecheri yaki vikoristovuvalis monahami dlya vidpravlennya religijnih obryadiv ta prozhivannya pecherni nekropoli kimitiriyi i pidzemni cerkvi Do rechi voni j sogodni vrazhayut vidviduvachiv pecher ta naukovciv svoyimi rozmirami i arhitekturnimi formami Takozh vidomo sho u davni chasi na cih gorah buli yazichnicki kapisha Na teritoriyi pechernogo kompleksu zbereglas odna iz nazemnih sporud togo chasu Illinska cerkva vona vikoristovuvalas yak hreshalnya Krim togo tut diyalo ochevidno dekilka plinfovipalyuvalnih pechej yaki mogli viroblyati za odin cikl ponad shist tisyach shtuk cegli Takim chinom monastir ne tilki zabezpechuvav svoyi potrebi v budivelnomu materiali a mozhlivo j vigotovlyav yih na prodazh Z 1967 roku Antoniyevi pecheri ta inshi sporudi Troyicko Illinskogo monastirya vhodyat do skladu arhitekturno istorichnogo zapovidnika Sogodni pidzemnij kompleks zagalnoyu dovzhinoyu 350 metriv skladayetsya iz galerej ob yednanih mizh soboyu Velika vologist viklyuchala mozhlivist pobuduvati v pechernih cerkvah derev yani ikonostasi Voni buli zamineni murovanimi stinami z metalevimi ikonami na nih Carski vrata buli takozh zrobleni z metalu zbereglisya v cerkvah Antoniya ta Feodosiya Tradicijno svyatinyami Antoniyevih pecher vvazhayutsya keliya Antoniya Pecherskogo ta grobnicya z kistkami chenciv yakih vbili v 1239 roci mongolo tatari Opis Antoniyevih pecher Troyickogo monastiryaShema Antoniyevih pecher Pechernij hristiyanskij monastir zasnovanij u 1069 r chernigivskim knyazem Svyatoslavom Yaroslavichem 1027 1076 i vidomim cerkovnim diyachem davnoruskoyi dobi Antoniyem Pecherskim 983 1073 yakij narodivsya na Chernigivshini u misti Lyubechi Monastir spochatku mav nazvu Bogorodichnij monastir Bozhoyi Materi Litopisec stverdzhuye sho Antonij pribuv do Chernigova ryatuyuchis vid gnivu knyazya kiyivskogo Izyaslava Vin polyubiv Boldini gori vikopav pecheru i z togo chasu na Boldinih gorah isnuye monastir Ochevidno zasnuvannya monastirya bulo tisno pov yazane z supernictvom mizh dvoma najbilshimi kulturnimi ta politichnimi centrami staroukrayinskoyi derzhavi Kiyevom ta Chernigovom U Kiyevi vzhe isnuvav i nabuv velikoyi populyarnosti Pecherskij monastir Chernigivskij knyaz Svyatoslav namagayuchis protistaviti svoyu stolicyu materi mist ruskih z dopomogoyu Antoniya stvoriv na Boldinih gorah podibnij hram Intensivnij rozvitok Boldinogorskogo Bogorodichnogo monastirya prodovzhuvavsya do 1239 roku koli Chernigiv buv zrujnovanij mongolo tatarami Period zanepadu tyagsya do XVII st koli zdijsnyuyetsya rekonstrukciya monastirya Yiyi iniciatorom stav chernigivskij kozackij polkovnik Stepan Podobajlo za jogo koshti i provodilasya vidbudova yaka trivala do kincya XIX st Vnaslidok cih rekonstrukcij Antoniyevi pecheri nabuli suchasnogo viglyadu Zaraz Antoniyevi pecheri ye kompleksom pidzemnih primishen i perehodiv zagalnoyu dovzhinoyu blizko 350 m kotri rozmishuyutsya u tovshi Boldinih gir v mezhah suchasnogo mista Chernigova Glibina zalyagannya pecher kolivayetsya vid 2 do 12 metriv vidnosno poverhni gori Vsi pidzemni sporudi znahodyatsya na dvoh osnovnih rivnyah Geologichni umovi dozvolili budivelnikam stvoryuvati primishennya bez dodatkovih kriplen i zabezpechuvati yih dovgovichnist Cim poyasnyuyetsya nayavnist znachnih dilyanok davnih galerej ta pidzemnih kamer Na deyakih stinah zbereglisya piznoserednovichni napisi grafiti osoblivo na nizhnomu yarusi pecher Cya dilyanka maye dovzhinu blizko 100 metriv Vona zbereglasya v gruntovomu varianti za vinyatkom troh metriv bilya vhodu yaki zakripleni cegloyu V rizni chasi cya chastina Antoniyevih pecher vikoristovuvalasya yak zhitlovij rajon abo yak pidzemnij nekropol She odna davnya dilyanka kompleksu rozmishuyetsya na drugomu yarusi Vona skladayetsya z galerej ta primishen mizh cerkvami Feodosiya Totemskogo i Mikoli Svyatoshi Pid chas doslidzhen bula znajdena davnoruska pidzemna cerkva dosit velikih rozmiriv dovzhina 12 m shirina vid 5 do 2 metriv pri visoti 3 m Vona bula pokinuta v davninu i bilshe ne vidnovlyuvalasya Na pivden z neyi v napryamku vhodu do Illinskoyi cerkvi jde shiroka galereya visotoyu do 3 m yaka u svij chas mogla buti golovnim vhodom kompleksu U XVIII XIX st buli stvoreni tri oblicovani cegloyu pidzemni hrami Najcikavishij z nih v arhitekturnomu vidnoshenni hram Feodosiya Totemskogo Jogo stini i sklepinnya vikonani v stili ukrayinskogo baroko napivcirkulni nishi karnizi pivkolonki arki pilyastri Cerkva Feodosiya Totemskogo stala golovnim hramom pidzemnogo kompleksu i najbilshoyu pidzemnoyu cerkvoyu v Livoberezhnij Ukrayini Yiyi rozmiri vrazhayut visota v narteksi 8 5 m dovzhina 15 5 m Cerkva maye hori vlashtovani pozadu ceglyanogo sklepinnya v pivnichnij chastini Dvi inshi pidzemni cerkvi monastirya sv Antoniya Pecherskogo dovzhina 11 7 m shirina 4 m visota 4 5 m ta sv Mikoli Svyatoshi dovzhina 12 m najbilsha shirina 2 32 m visota 2 68 m mayut prostishu arhitekturu Svyatini Antoniyevih pecher keliya Antoniya Pecherskogo ta grobnicya z kistkami chenciv yakih vbili v 1239 roci mongolo tatari U 1967 roci pam yatka bula vklyuchena do skladu Chernigivskogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Naspravdi Antoniyevi pecheri mayut ne dva yarusi a chotiri z pidtverdzhennya uchasnikiv speleo arheologichnoyi sekciyi inshi dva yarusi isnuyut ale voni ne doslidzheni Cikavi FaktiPechernij nizhnij yarus za vinyatkom ceglyanogo 3 h metrovogo vhodu dovzhinoyu majzhe 100 metriv povnistyu roztashovano v grunti Na 2 h osnovnih rivnyah roztashovani pidzemni sporudi Zavdyaki osoblivim geologichnim umovam sporudzhennya buli zrobleni bez dodatkovih kriplen Zbereglisya na stinah serednovichni nadpisi graffiti Mizh cerkvami Feodosiya Totemskogo ta Nikoli Svyatoshi na 2 omu yarusi kompleks skladayetsya z galereyi i primishen V vici 86 rokiv Antonij Pecherskij zalishiv Kiyiv i pishov do Chernigova U Chernigovi vibrav misce na Boldinij gori nazva pohodit vid davnoruskogo bold dub na cih gorah rosli dubovi gayi Grunt gori ne skalnij a lisovidnij suglinok z perevazhnim vmistom glini i neznachnoyu kilkistyu pisku struktura takogo gruntu micna ne propuskaye vodu GalereyaReshtki chenciv zagiblih pid chas mongolo tatarskoyi navali 13 stolittya Kostnicya v Afonskomu monastiri Hodi v pecherah Plan nizhnogo yarusu pecher Kaplicya z pohovalnoyu nisheyu Keliya v Antoniyevih pecherah Cerkva prep Feodosiya Totemskogo najvisha pidzemna cerkva Livoberezhnoyi Ukrayini Pidzemna keliya Cerkva Feodosiya Totemskogo Cerkva Feodosiya TotemskogoDiv takozhSim chudes Ukrayini Alipiyevi pecheriPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425LiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s PosilannyaANTONIYeVI PEChERI 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Pecheri Chernigovshini 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine