Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аліпієві печери — печерний комплекс на Болдиних горах у Чернігові. Печери були вириті в 1917 р. Ієромонахом Троїцького Ільїнського монастиря Аліпієм (Яковенко Олександр Андрійович).
| Аліпієві печери | |
|---|---|
| Характеристики | |
| Тип | штучні |
| Гірські породи | глина |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1928 |
| Категорія складності | 1 |
| Небезпеки | аварійний стан |
| Відвідування | |
| Вільний доступ | ні |
| Освітлення | відсутнє |
| Розташування | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Чернігівська область |
| Місцевість | Болдині гори |
Опис
Печеру копати почав Аліпій у травні 1918 р. за 50 м на північ від садових воріт Троїцького монастиря. Основною робочою силою були монахи і монахині приблизно в кількості 17 чоловік, але були серед його помічників і прості обивателі. Землю виносили у мішках в порослий кущами та деревами яр, тому її майже не було видно на відстані.
згадує: «Копали великі підземні приміщення оригінальним образом, що не вимагає ніяких інструментів і пристосувань, крім звичайних заступів, кирок і мішків для транспортування землі. Спочатку пробивали похилу галерею до рівня склепіння, а потім копали зверху вниз, так, що можна було створити підземелля будь-якої висоти, не використовуючи сходів або лісів.» Печерний комплекс був пишно прикрашений настінними розписами і різьбою по глині стін і зводів. Розписували стіни і склепіння галерей та приміщень відразу по ходу робіт. Цю роботу виконав сам Аліпій, дві дівчини-черниці — Килина та Орина і чернець Михайло. Дівчата займалися орнаментом, а Михайло писав ікони. 25 листопада1919 р.(офіційно) печерний монастир був освячений і тут же припинив своє існування через політичні обставини. Але печери добудовувались таємно ще до 1922 р.
Приблизно з 1922 і по 1941 рр. печери не використовувались за призначенням. Під час бомбардувань Чернігова німецькою авіацією в печерах обвалилася велика церква. До початку 70-х років ХХ ст. у підземеллі господарювали місцеві підлітки. Сліди їх перебування і досі зберігають стіни приміщень та галерей. 1969 р. чернігівські спелео-археологи під керівництвом Г. О. Кузнецова здійснили дослідження печер, печери знайшли на відстані 80 м від південно-західного кута огорожі верхньої садиби Троїцько-Іллінського монастиря. Під час дослідницьких робіт була здійснена фотофіксація приміщень печерного комплексу та його художнього оздоблення, зроблені кольорові художні копії окремих малюнків та типів орнаменту, знятий план пам'ятки та виконані її обміри, знятий топографічний план підземного комплексу.
Згідно топографічної зйомки, загальна довжина приміщень та галерей, які вціліли, склала 120 м, з яких більше 50 м знаходилося в аварійному стані. Після завершення робіт вхід до печери був засипаний. Тоді ж було констатовано, що стан Аліпієвих печер аварійний. На момент проведення досліджень вхід у підземелля являв собою круглий отвір діаметром близько 0,5 м. Поступово висота лазу збільшувалася, і через 4,5 м він з'єднувався з круглим у плані приміщенням. Праворуч та ліворуч від нього відходили дві галереї. Права галерея вела до «ризниці», у якій, хоча і у пошкодженому стані, але все ж таки ще зберігалася значна частина прикрас у вигляді рельєфних зображень та розписів, а також вирубані у ґрунті ослони уздовж стін. Вхід з «ризниці» до головної галереї комплексу — «ходу Омофор» — мав вигляд вузького лазу, хоча далі його висота дорівнювала 1,9 м. Уздовж стін галереї на висоті 1,5 м від підлоги був зафіксований рельєфний фриз, який складався з трикутних ніш та хрестів між ними.
У приміщенні з гробницею на той час існувало зображення розп'яття та земляний надгробок. 2010 р. у зв'язку з проваллям, що утворилося на одній з ділянок означеного печерного комплексу, пам'ятка знову була обстежена археологічною експедицією НАІЗ «Чернігів стародавній». В порівнянні з 1970 р., коли здійснювалися передостанні дослідження комплексу, його стан значно погіршився. Зникли настінні розписи, які були тоді в відносно задовільному стані і мали реставраційну перспективу. Галереї, якими можна було пересуватися на повний зріст, в даний час на 50 % висоти заповнені обваленою та намитою з поверхні землею.
Була здійснена фотофіксація сучасного стану пам'ятки. Подальші дослідження були припинені з причин небезпеки. Цього разу також археологи констатували стан печер як аварійний і вони продовжують руйнуватися. Печери складалися з комплексу приміщень та келій, які були побудовані упродовж головної галереї, яка мала форму вісімки. В центрі галереї була вирита традиційна для православних українців трибанна церква, ймовірна побудована на зразок церкви Феодосія Тотемського у Антонієвих печерах. Усі кімнати були зв'язані між собою. Найцікавішим приміщенням вважається ризниця, стіни були прикрашені українським орнаментом. В стіні був вирізаний великий хрест. За переказами ігумен Аліпій підготував собі це приміщення як усипальницю. Поруч були побудовані келії ченців для їх постійного проживання. Відомо також, що печери спочатку були прикрашені ще й рушниками та народними іконами, які приносили місцеві мешканці. Таким чином, Аліпієві печери більше нагадували не обитель ченців-аскетів, а звичайну сільську українську церкву.
Див. також
Примітки
- «Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності»
Література
- В. Я. Руденок Тайны монастырских подземелий. Чернигов; 2003. С. 28-37
- Г. А. Кузнецов Ктайнам Чернигова. Очерки из истории спеле-археологической секцииЧерниговской городской Организации Украинского общества охраны памятников истории и культуры; — Чернигов, 2010 — С. 10-80
Джерела
- [1] [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.]
- [2] [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alipiyevi pecheri pechernij kompleks na Boldinih gorah u Chernigovi Pecheri buli viriti v 1917 r Iyeromonahom Troyickogo Ilyinskogo monastirya Alipiyem Yakovenko Oleksandr Andrijovich Alipiyevi pecheriHarakteristikiTipshtuchniGirski porodiglinaDoslidzhennyaRik vidkrittya1928Kategoriya skladnosti1Nebezpekiavarijnij stanVidviduvannyaVilnij dostupniOsvitlennyavidsutnyeRoztashuvannyaKrayinaUkrayinaRegionChernigivska oblastMiscevistBoldini goriOpisPecheru kopati pochav Alipij u travni 1918 r za 50 m na pivnich vid sadovih vorit Troyickogo monastirya Osnovnoyu robochoyu siloyu buli monahi i monahini priblizno v kilkosti 17 cholovik ale buli sered jogo pomichnikiv i prosti obivateli Zemlyu vinosili u mishkah v poroslij kushami ta derevami yar tomu yiyi majzhe ne bulo vidno na vidstani zgaduye Kopali veliki pidzemni primishennya originalnim obrazom sho ne vimagaye niyakih instrumentiv i pristosuvan krim zvichajnih zastupiv kirok i mishkiv dlya transportuvannya zemli Spochatku probivali pohilu galereyu do rivnya sklepinnya a potim kopali zverhu vniz tak sho mozhna bulo stvoriti pidzemellya bud yakoyi visoti ne vikoristovuyuchi shodiv abo lisiv Pechernij kompleks buv pishno prikrashenij nastinnimi rozpisami i rizboyu po glini stin i zvodiv Rozpisuvali stini i sklepinnya galerej ta primishen vidrazu po hodu robit Cyu robotu vikonav sam Alipij dvi divchini chernici Kilina ta Orina i chernec Mihajlo Divchata zajmalisya ornamentom a Mihajlo pisav ikoni 25 listopada1919 r oficijno pechernij monastir buv osvyachenij i tut zhe pripiniv svoye isnuvannya cherez politichni obstavini Ale pecheri dobudovuvalis tayemno she do 1922 r Priblizno z 1922 i po 1941 rr pecheri ne vikoristovuvalis za priznachennyam Pid chas bombarduvan Chernigova nimeckoyu aviaciyeyu v pecherah obvalilasya velika cerkva Do pochatku 70 h rokiv HH st u pidzemelli gospodaryuvali miscevi pidlitki Slidi yih perebuvannya i dosi zberigayut stini primishen ta galerej 1969 r chernigivski speleo arheologi pid kerivnictvom G O Kuznecova zdijsnili doslidzhennya pecher pecheri znajshli na vidstani 80 m vid pivdenno zahidnogo kuta ogorozhi verhnoyi sadibi Troyicko Illinskogo monastirya Pid chas doslidnickih robit bula zdijsnena fotofiksaciya primishen pechernogo kompleksu ta jogo hudozhnogo ozdoblennya zrobleni kolorovi hudozhni kopiyi okremih malyunkiv ta tipiv ornamentu znyatij plan pam yatki ta vikonani yiyi obmiri znyatij topografichnij plan pidzemnogo kompleksu Zgidno topografichnoyi zjomki zagalna dovzhina primishen ta galerej yaki vcilili sklala 120 m z yakih bilshe 50 m znahodilosya v avarijnomu stani Pislya zavershennya robit vhid do pecheri buv zasipanij Todi zh bulo konstatovano sho stan Alipiyevih pecher avarijnij Na moment provedennya doslidzhen vhid u pidzemellya yavlyav soboyu kruglij otvir diametrom blizko 0 5 m Postupovo visota lazu zbilshuvalasya i cherez 4 5 m vin z yednuvavsya z kruglim u plani primishennyam Pravoruch ta livoruch vid nogo vidhodili dvi galereyi Prava galereya vela do riznici u yakij hocha i u poshkodzhenomu stani ale vse zh taki she zberigalasya znachna chastina prikras u viglyadi relyefnih zobrazhen ta rozpisiv a takozh virubani u grunti osloni uzdovzh stin Vhid z riznici do golovnoyi galereyi kompleksu hodu Omofor mav viglyad vuzkogo lazu hocha dali jogo visota dorivnyuvala 1 9 m Uzdovzh stin galereyi na visoti 1 5 m vid pidlogi buv zafiksovanij relyefnij friz yakij skladavsya z trikutnih nish ta hrestiv mizh nimi U primishenni z grobniceyu na toj chas isnuvalo zobrazhennya rozp yattya ta zemlyanij nadgrobok 2010 r u zv yazku z provallyam sho utvorilosya na odnij z dilyanok oznachenogo pechernogo kompleksu pam yatka znovu bula obstezhena arheologichnoyu ekspediciyeyu NAIZ Chernigiv starodavnij V porivnyanni z 1970 r koli zdijsnyuvalisya peredostanni doslidzhennya kompleksu jogo stan znachno pogirshivsya Znikli nastinni rozpisi yaki buli todi v vidnosno zadovilnomu stani i mali restavracijnu perspektivu Galereyi yakimi mozhna bulo peresuvatisya na povnij zrist v danij chas na 50 visoti zapovneni obvalenoyu ta namitoyu z poverhni zemleyu Bula zdijsnena fotofiksaciya suchasnogo stanu pam yatki Podalshi doslidzhennya buli pripineni z prichin nebezpeki Cogo razu takozh arheologi konstatuvali stan pecher yak avarijnij i voni prodovzhuyut rujnuvatisya Pecheri skladalisya z kompleksu primishen ta kelij yaki buli pobudovani uprodovzh golovnoyi galereyi yaka mala formu visimki V centri galereyi bula virita tradicijna dlya pravoslavnih ukrayinciv tribanna cerkva jmovirna pobudovana na zrazok cerkvi Feodosiya Totemskogo u Antoniyevih pecherah Usi kimnati buli zv yazani mizh soboyu Najcikavishim primishennyam vvazhayetsya riznicya stini buli prikrasheni ukrayinskim ornamentom V stini buv virizanij velikij hrest Za perekazami igumen Alipij pidgotuvav sobi ce primishennya yak usipalnicyu Poruch buli pobudovani keliyi chenciv dlya yih postijnogo prozhivannya Vidomo takozh sho pecheri spochatku buli prikrasheni she j rushnikami ta narodnimi ikonami yaki prinosili miscevi meshkanci Takim chinom Alipiyevi pecheri bilshe nagaduvali ne obitel chenciv asketiv a zvichajnu silsku ukrayinsku cerkvu Div takozhAntoniyevi pecheri Chernigiv Primitki Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika Mihajla Sergijovicha Grushevskogo z nagodi shistdesyatoyi richnici zhittya ta sorokovih rokovin naukovoyi diyalnosti LiteraturaV Ya Rudenok Tajny monastyrskih podzemelij Chernigov 2003 S 28 37 G A Kuznecov Ktajnam Chernigova Ocherki iz istorii spele arheologicheskoj sekciiChernigovskoj gorodskoj Organizacii Ukrainskogo obshestva ohrany pamyatnikov istorii i kultury Chernigov 2010 S 10 80Dzherela 1 16 lipnya 2018 u Wayback Machine 2 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine