Ге́нріх III (фр. Henri III, пол. Henryk III; 19 вересня 1551 — 2 серпня 1589) — король Франції (1574—1589); король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Великий князь Київський, Волинський, Подільський, тощо (1573—1574).
Генріх III фр. Henri III de Valois | ||
| ||
---|---|---|
22 лютого 1574 — 12 травня 1575 | ||
Коронація: | 22 лютого 1574, Вавель | |
Попередник: | Сигізмунд II Август | |
Наступник: | Анна Ягеллонка Стефан Баторій | |
| ||
30 травня 1574 — 2 серпня 1589 | ||
Коронація: | 13 лютого 1575, Реймс | |
Попередник: | Карл IX Валуа | |
Наступник: | Генріх IV Великий | |
Народження: | 19 вересня 1551[1] Палац Фонтенбло, Фонтенбло | |
Смерть: | 2 серпня 1589[2][3][…] (37 років) або 1589 d, Сен-Клу | |
Причина смерті: | різана рана | |
Поховання: | Абатство Сен-Дені | |
Країна: | Королівство Франція | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | Валуа | |
Батько: | Генріх II Валуа[5] | |
Мати: | Катерина де Медічі[5] | |
Шлюб: | Луїза Лотаринзька[6][5] | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Останній представник французької династії Валуа на французькому троні. Народився у Фонтенбло, Франція. Четвертний син французького короля Генріха ІІ і Катерини Медічі. Через низькі шанси успадкувати батьків престол погодився на обрання королем Польщі (1573). За свого короткого правління у Речі Посполитій затвердив Генрихові артикули, що обмежували права монарха і надавали широкі привілеї шляхті. Після смерті свого бездітного брата, французького короля Карла IX, покинув Польщу аби зайняти його трон. Керував країною під час релігійних війн у Франції між католиками та протестантами. Вбив своїх опонентів, братів-католиків де Гізів. Загинув у Сен-Клу, Франція від руки католика-фанатика. Похований у паризькій Базиліці святого Діонісія.
Імена
- Генріх III — як король Франції.
- Гєндрик — у староукраїнських джерелах;
Життєпис
Дитинство
Днем свого народження Генріх ІІІ завжди вважав 18 вересня 1551 року, хоча насправді він з'явився на світ за 40 хвилин після опівночі, тобто дев'ятнадцятого. При хрещенні отримав ім'я Александр-Едуард і титул герцога Ангулемського. Його батьки Генріх II Валуа і Катерина Медічі одружилися 1533 року; перші одинадцять років дітей у них не було.
У Генріха було четверо старших братів та сестер: Франциск ІІ, «маленький дофін», народжений у 1544 році, офіційно оголошений дофіном у 1547 році, коли його батько зайняв трон; Єлизавета, що пізніше стала дружиною Філіпа ІІ Іспанського; Клод, у 1559 році вийшла заміж за Карла ІІІ, герцога Лотаринзького і де Бар, і Шарль-Максиміліан, якому рання смерть старшого брата принесла корону, зробив його Карлом ІХ. П'ята дитина — Луї, помер у жовтні 1550 році у віці 20 місяців.
Молодшими братами і сестрами Генріха були: Маргарита, відоміша як «королева Марго», що за тиждень до Варфоломіївської ночі вийшла заміж за Генріха Наварського, майбутнього короля Франції Генріха IV, і (мав при народженні ім'я Еркюль, єдиний з чотирьох братів, що не став королем). 1556 року народилися сестри-двійнята Жанна і Вікторія, які невдовзі померли.
Висока дитяча смертність, характерна для цієї епохи не обійшла стороною королівську родину. Але завдяки кращому медичному обслуговуванню та сприятливими умовами життя для неї це не мало таких катастрофічних наслідків, як для нижчих прошарків суспільства. З шести братів та сестер, що пережили дитинство, п'ятеро померли раніше Генріха. Лише Маргарита пережила його і досягла 62-річного віку. Вона і Генріх єдині з десяти дітей, що залишалися живими до дня смерті їхньої матері — 5 січня 1589 р. Всі представники останнього покоління Валуа відрізнялися слабким імунітетом; їхнім страшним бичем був туберкульоз, проти якого тогочасна медицина не знала засобів лікування. Під час конфірмації 17 березня 1565 р. Александр-Едуард отримав ім'я Генріх — в честь його батька. Його молодший брат Еркюль (Геркулес), чиї «фізичні та інтелектуальні потворності зовсім не відповідали його імені» (Холт), через рік отримав таким же способом ім'я .
Від лютого 1566 року він мав титул герцога Алансонського; пізніше фігурує, як герцог Анжуйський. З початку його, як сина короля називали Monseigneur, потім Monsieur. В історичній літературі обох братів — Генріха і Франсуа — з 1566 року іменують просто «Анжу» і «Алансон». Коли Генріх став королем, титули Monsieur (1574), герцог Анжуйський (1576) перейшли до Франсуа, колишньому Алансону.
Александр-Едуард-Генріх був життєрадісною, дружньою та розумною дитиною. Освітою молодого принца займалися відомі люди свого часу — та єпископ , відомий своїми перекладами Арістотеля. Юнаком він багато читав, залюбки вів бесіди про літературу, брав уроки риторики, непогано танцював та фехтував, міг зачаровувати своєю елегантністю та манерами. Ідеально володів італійською (якою часто розмовляв з матір'ю), читав праці Макіавеллі. Як і інші дворяни він рано почав займатися різними фізичними вправами і пізніше, під час військових походів, показав хорошу вправність у ратній справі.
Особа та поведінка Генріха різко виділялися при французькому дворі. Пізніше, під час приїзду до Польщі викликали культурний шок у місцевого населення. У 1573 році посол Венеції в Парижі Морісоні писав про розкішний одяг принца, про його майже «дамську делікатність», про його сережки в кожному вусі. «Він не задовольнився однією сережкою в кожному з них — йому необхідні подвійні, прикрашені дорогоцінними каменями та перлами…». Все частіше почали лунати та передаватися з уст в уста чутки про гомосексуальність принца Анжуйського, який отримав прізвисько — «принц Содома».
Сама Катерина, яка любила Генріха більше, ніж інших дітей, мріяла залишити йому корону. Вона називала його «моє все» (mon tout) і «мій маленький орел» (mon petit aigle). Вона підписувала свої листи до нього «ваша ніжно любляча матір» і бачила в ньому риси характеру, що нагадували їй її предків Медічі. Генріх у дитинстві був її улюбленцем, а пізніше став її довіреною особою.
Але для цього матері довелося сильно попрацювати. У 9 років Генріх почав цікавитися гугенотами і став поступово зближуватися з їхнім світом, називаючи себе «маленьким протестантом». Більше того, він почав долучати до протестантизму і Маргариту (що потім мало вирішальні наслідки для історії Франції). Він співав гугенотські пісні, не дотримувався католицьких обрядів і навіть намагався розбити статую святого Павла. Проте, виховуючись при католицькому дворі, навряд чи він міг серйозно думати, що все так залишиться. Взявши сина у «залізні рукавиці», Катерина протягом трьох років зуміла вибити з нього гугенотські погляди та перетворити його на ревного католика.
Відносини між королем Карлом і Генріхом були дещо натягнуті — безперечно через інтелектуальні переваги молодшого, до того ж улюбленця матері. Карл не любив брата і дуже його остерігався, як претендента на престол. Певна ворожість, очевидно, збільшувалася в ході більш ніж дворічної подорожі, яку королівський двір зробив по всій Франції. Цією подорожжю і передачею Генріху 8 лютого 1566 року як апанажу герцогств Анжу, Бурбоне і Мен, що дало йому фінансову незалежність, закінчився перший етап його життя.
Титул
Як король Речі Посполитої титулувався:
- Dei gratia Rex Christianissimus Poloniae, magnus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Syradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Livoniae, Kiioviae, Woliniae, Podlachiae etc. dominus nec non dux Andium, Borboniorum, Alvernorum, comes Marchiae Foresti Quercii, Rovergii, Montisforti etc.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118773720 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- Kindred Britain
- http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine4.html
- http://litopys.org.ua/kyl/kyl.htm [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Київський літопис
Джерела
- Bordonove, Georges. Henri III: Roi de France et de Pologne. Paris: Pygmalion, 1988.
- Henri III mécène: des arts, des sciences et des lettres. Paris: Presses Paris Sorbonne, 2006.
- Grzybowski, Stanisław. Henryk Walezy. Warsaw: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1985.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генріх III (король Франції)
- Королі Франції (Валуа). [ 12 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Genrih ta Genrih III Ge nrih III fr Henri III pol Henryk III 19 veresnya 1551 15510919 2 serpnya 1589 korol Franciyi 1574 1589 korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Velikij knyaz Ruskij Velikij knyaz Kiyivskij Volinskij Podilskij tosho 1573 1574 Genrih III fr Henri III de Valois Korol Polskij i Velikij knyaz Litovskij Ruskij Kiyivskij Volinskij Podilskij 22 lyutogo 1574 12 travnya 1575 Koronaciya 22 lyutogo 1574 Vavel Poperednik Sigizmund II Avgust Nastupnik Anna Yagellonka Stefan Batorij Korol Franciyi 30 travnya 1574 2 serpnya 1589 Koronaciya 13 lyutogo 1575 Rejms Poperednik Karl IX Valua Nastupnik Genrih IV Velikij Narodzhennya 19 veresnya 1551 1 Palac Fontenblo FontenbloSmert 2 serpnya 1589 1589 08 02 2 3 37 rokiv abo 1589 d Sen KluPrichina smerti rizana ranaPohovannya Abatstvo Sen DeniKrayina Korolivstvo FranciyaReligiya katolictvoRid ValuaBatko Genrih II Valua 5 Mati Katerina de Medichi 5 Shlyub Luyiza Lotarinzka 6 5 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Ostannij predstavnik francuzkoyi dinastiyi Valua na francuzkomu troni Narodivsya u Fontenblo Franciya Chetvertnij sin francuzkogo korolya Genriha II i Katerini Medichi Cherez nizki shansi uspadkuvati batkiv prestol pogodivsya na obrannya korolem Polshi 1573 Za svogo korotkogo pravlinnya u Rechi Pospolitij zatverdiv Genrihovi artikuli sho obmezhuvali prava monarha i nadavali shiroki privileyi shlyahti Pislya smerti svogo bezditnogo brata francuzkogo korolya Karla IX pokinuv Polshu abi zajnyati jogo tron Keruvav krayinoyu pid chas religijnih vijn u Franciyi mizh katolikami ta protestantami Vbiv svoyih oponentiv brativ katolikiv de Giziv Zaginuv u Sen Klu Franciya vid ruki katolika fanatika Pohovanij u parizkij Bazilici svyatogo Dionisiya ImenaGenrih III yak korol Franciyi Gyendrik u staroukrayinskih dzherelah ZhittyepisDitinstvo Genrih Anzhujskij Portret Fransua Klue 1570 Luvr Dnem svogo narodzhennya Genrih III zavzhdi vvazhav 18 veresnya 1551 roku hocha naspravdi vin z yavivsya na svit za 40 hvilin pislya opivnochi tobto dev yatnadcyatogo Pri hreshenni otrimav im ya Aleksandr Eduard i titul gercoga Angulemskogo Jogo batki Genrih II Valua i Katerina Medichi odruzhilisya 1533 roku pershi odinadcyat rokiv ditej u nih ne bulo U Genriha bulo chetvero starshih brativ ta sester Francisk II malenkij dofin narodzhenij u 1544 roci oficijno ogoloshenij dofinom u 1547 roci koli jogo batko zajnyav tron Yelizaveta sho piznishe stala druzhinoyu Filipa II Ispanskogo Klod u 1559 roci vijshla zamizh za Karla III gercoga Lotarinzkogo i de Bar i Sharl Maksimilian yakomu rannya smert starshogo brata prinesla koronu zrobiv jogo Karlom IH P yata ditina Luyi pomer u zhovtni 1550 roci u vici 20 misyaciv Molodshimi bratami i sestrami Genriha buli Margarita vidomisha yak koroleva Margo sho za tizhden do Varfolomiyivskoyi nochi vijshla zamizh za Genriha Navarskogo majbutnogo korolya Franciyi Genriha IV i mav pri narodzhenni im ya Erkyul yedinij z chotiroh brativ sho ne stav korolem 1556 roku narodilisya sestri dvijnyata Zhanna i Viktoriya yaki nevdovzi pomerli Visoka dityacha smertnist harakterna dlya ciyeyi epohi ne obijshla storonoyu korolivsku rodinu Ale zavdyaki krashomu medichnomu obslugovuvannyu ta spriyatlivimi umovami zhittya dlya neyi ce ne malo takih katastrofichnih naslidkiv yak dlya nizhchih prosharkiv suspilstva Z shesti brativ ta sester sho perezhili ditinstvo p yatero pomerli ranishe Genriha Lishe Margarita perezhila jogo i dosyagla 62 richnogo viku Vona i Genrih yedini z desyati ditej sho zalishalisya zhivimi do dnya smerti yihnoyi materi 5 sichnya 1589 r Vsi predstavniki ostannogo pokolinnya Valua vidriznyalisya slabkim imunitetom yihnim strashnim bichem buv tuberkuloz proti yakogo togochasna medicina ne znala zasobiv likuvannya Pid chas konfirmaciyi 17 bereznya 1565 r Aleksandr Eduard otrimav im ya Genrih v chest jogo batka Jogo molodshij brat Erkyul Gerkules chiyi fizichni ta intelektualni potvornosti zovsim ne vidpovidali jogo imeni Holt cherez rik otrimav takim zhe sposobom im ya Vid lyutogo 1566 roku vin mav titul gercoga Alansonskogo piznishe figuruye yak gercog Anzhujskij Z pochatku jogo yak sina korolya nazivali Monseigneur potim Monsieur V istorichnij literaturi oboh brativ Genriha i Fransua z 1566 roku imenuyut prosto Anzhu i Alanson Koli Genrih stav korolem tituli Monsieur 1574 gercog Anzhujskij 1576 perejshli do Fransua kolishnomu Alansonu Aleksandr Eduard Genrih buv zhittyeradisnoyu druzhnoyu ta rozumnoyu ditinoyu Osvitoyu molodogo princa zajmalisya vidomi lyudi svogo chasu ta yepiskop vidomij svoyimi perekladami Aristotelya Yunakom vin bagato chitav zalyubki viv besidi pro literaturu brav uroki ritoriki nepogano tancyuvav ta fehtuvav mig zacharovuvati svoyeyu elegantnistyu ta manerami Idealno volodiv italijskoyu yakoyu chasto rozmovlyav z matir yu chitav praci Makiavelli Yak i inshi dvoryani vin rano pochav zajmatisya riznimi fizichnimi vpravami i piznishe pid chas vijskovih pohodiv pokazav horoshu vpravnist u ratnij spravi Osoba ta povedinka Genriha rizko vidilyalisya pri francuzkomu dvori Piznishe pid chas priyizdu do Polshi viklikali kulturnij shok u miscevogo naselennya U 1573 roci posol Veneciyi v Parizhi Morisoni pisav pro rozkishnij odyag princa pro jogo majzhe damsku delikatnist pro jogo serezhki v kozhnomu vusi Vin ne zadovolnivsya odniyeyu serezhkoyu v kozhnomu z nih jomu neobhidni podvijni prikrasheni dorogocinnimi kamenyami ta perlami Vse chastishe pochali lunati ta peredavatisya z ust v usta chutki pro gomoseksualnist princa Anzhujskogo yakij otrimav prizvisko princ Sodoma Sama Katerina yaka lyubila Genriha bilshe nizh inshih ditej mriyala zalishiti jomu koronu Vona nazivala jogo moye vse mon tout i mij malenkij orel mon petit aigle Vona pidpisuvala svoyi listi do nogo vasha nizhno lyublyacha matir i bachila v nomu risi harakteru sho nagaduvali yij yiyi predkiv Medichi Genrih u ditinstvi buv yiyi ulyublencem a piznishe stav yiyi dovirenoyu osoboyu Ale dlya cogo materi dovelosya silno popracyuvati U 9 rokiv Genrih pochav cikavitisya gugenotami i stav postupovo zblizhuvatisya z yihnim svitom nazivayuchi sebe malenkim protestantom Bilshe togo vin pochav doluchati do protestantizmu i Margaritu sho potim malo virishalni naslidki dlya istoriyi Franciyi Vin spivav gugenotski pisni ne dotrimuvavsya katolickih obryadiv i navit namagavsya rozbiti statuyu svyatogo Pavla Prote vihovuyuchis pri katolickomu dvori navryad chi vin mig serjozno dumati sho vse tak zalishitsya Vzyavshi sina u zalizni rukavici Katerina protyagom troh rokiv zumila vibiti z nogo gugenotski poglyadi ta peretvoriti jogo na revnogo katolika Vidnosini mizh korolem Karlom i Genrihom buli desho natyagnuti bezperechno cherez intelektualni perevagi molodshogo do togo zh ulyublencya materi Karl ne lyubiv brata i duzhe jogo osterigavsya yak pretendenta na prestol Pevna vorozhist ochevidno zbilshuvalasya v hodi bilsh nizh dvorichnoyi podorozhi yaku korolivskij dvir zrobiv po vsij Franciyi Ciyeyu podorozhzhyu i peredacheyu Genrihu 8 lyutogo 1566 roku yak apanazhu gercogstv Anzhu Burbone i Men sho dalo jomu finansovu nezalezhnist zakinchivsya pershij etap jogo zhittya TitulYak korol Rechi Pospolitoyi tituluvavsya Dei gratia Rex Christianissimus Poloniae magnus dux Lithuaniae necnon terrarum Cracoviae Sandomiriae Syradiae Lanciciae Cuiaviae Russiae Prussiae Masoviae Samogitiae Culmensis Elbingensis Pomeraniae Livoniae Kiioviae Woliniae Podlachiae etc dominus nec non dux Andium Borboniorum Alvernorum comes Marchiae Foresti Quercii Rovergii Montisforti etc PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118773720 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Kindred Britain d Track Q75653886 http genealogy euweb cz lorraine lorraine4 html http litopys org ua kyl kyl htm 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Kiyivskij litopisDzherelaBordonove Georges Henri III Roi de France et de Pologne Paris Pygmalion 1988 Henri III mecene des arts des sciences et des lettres Paris Presses Paris Sorbonne 2006 Grzybowski Stanislaw Henryk Walezy Warsaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Genrih III korol Franciyi Koroli Franciyi Valua 12 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Genrih III korol Franciyi Dinastiya Valua Angulemska gilkaPobichna gilka Dinastiya KapetingiNarodivsya 19 veresnya 1551 Pomer 2 serpnya 1589 prozhiv 37 rokiv Korolivski tituli VakantnijOstannij nosij tituluSigizmund II Koroli Polshi Velikij knyaz litovskij 16 travnya 1573 12 travnya 1575 Vakantnij Nastupnij nosij tituluAnna ta Stefan Poperednik Karl IX Koroli Franciyi 30 travnya 1574 2 serpnya 1589 Nastupnik Genrih IV Korolivski osobi Franciyi Poperednik Karl 1551 30 travnya 1574 Nastupnik Poperednik Karl III 1560 30 travnya 1574 Titul ob yednanij z koronoyu VakantnijOstannij nosij tituluLuyiza Gercogi Anzhujski 1566 30 travnya 1574 Nastupnik Fransua