Андижа́н (узб. Андижон, Andijon) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Андижанської області.
Андижан Андижон / Andijon | |
---|---|
Координати: 40°47′ пн. ш. 72°21′ сх. д. / 40.783° пн. ш. 72.350° сх. д. | |
Країна | Узбекистан |
Область | Андижанська область |
Район/міськрада | м. Андижан |
Засноване | IX століття |
Уряд | |
- Хокім | Рахматуллаєв Ділмурод |
Населення (2017) | |
- Усього | 425 500 |
Поштові індекси | 170100—170138 |
Телефонний код(и) | +998-742 |
Андижан | |
Населення 303,0 тис. мешканців (1993). Координати: 40°47′ пн. ш. 72°21′ сх. д. / 40.783° пн. ш. 72.350° сх. д.
Економіка
Місто розташоване в південно-східній частині Ферганської долини, на річці . Машинобудівна, легка (бавовноочисна, бавовняна, взуттєва, трикотажна, швейна), харчова промисловість; гідролізний завод. 4 виші, 2 театри.
Транспорт
Вузол залізничних і автомобільних шляхів (залізниці й автошляхи на Ташкент, Наманган, Ош, Джалал-Абад і Коканкишлак). У місті діють залізничні станції Андижан-1 (регулярні рейси до Ташкенту, Бухари, Ургенча та Москви) а також залізнична станція Андижан-2. Також у місті є аеропорт (регулярні рейси до Ташкенту, Санкт-Петербургу та Москви).
Клімат, сейсмологічна ситуація
Нестабільна сейсмологічна ситуація, частими є невеликі землетруси.
Клімат Андижан | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Середній максимум, °C | 3,2 | 6,3 | 14,6 | 23,2 | 28,7 | 33,8 | 34,7 | 32,6 | 28,5 | 21,3 | 13,0 | 5,6 | |
Середня температура, °C | −1,9 | 0,9 | 8,4 | 16,4 | 21,7 | 26,2 | 27,2 | 24,7 | 19,6 | 12,8 | 6,0 | 0,7 | |
Середній мінімум, °C | −5,8 | −3,3 | 3,3 | 10,2 | 14,8 | 18,3 | 19,5 | 17,1 | 11,9 | 6,3 | 0,9 | −2,8 | |
Норма опадів, мм | 26 | 33 | 37 | 28 | 21 | 8 | 6 | 2 | 4 | 26 | 22 | 25 | |
Кількість | 87,7 | 100,6 | 151,7 | 206,3 | 277,2 | 334,3 | 357,7 | 339,3 | 289,7 | 216,6 | 139,6 | 77,4
| |
Вологість повітря, % | 84 | 81 | 72 | 62 | 54 | 46 | 50 | 57 | 60 | 68 | 77 | 86 |
Історія
Точної інформації про заснування міста нема, однак він вважається одним з найдревніших у Ферганській долині. Поселення на місці Андижану існували вже в VI—IV столітті до н. е., через ці місця проходив легендарний «Шовковий шлях».
Власне Андижан заснований у IX столітті під назвою Андукан, у 15 столітті назва трансформуваась в Андуган, який вже тоді був центром ханства. На той час він пережив монголо-татарське нашестя, деякі дослідники вважають, що Андижан заснували у 13 столітті монгольські хани, місто було багатонаціональним.
У IX—X ст. Андижан входив до складу держави Саманідів. У XIV ст., у період правління Тимура відбувся бурхливий розвиток економіки, науки та культури у місті.
У XVI ст. Андижан завоювали , пізніше він став частиною Кокандського ханства.
Із 1876 року у складі Російської імперії. Андижан та околиці у 1898 році охопило національне повстання. Цього ж року, після падіння Кокандського ханства Андижан став повітовим містом Російської імперії.
30 серпня 1902 року місто сильно постраждало від Андижанського землетрусу, яке знищило майже всі старовинні будинки.
12 — 13 травня 2005 року в Андижані відбулись акції протесту, що були розцінені владою як заворушення і придушені зброєю. Внаслідок цього в них загинуло понад сто осіб. Із протестом проти цього виступило Європейське співтовариство, у тому числі Україна.
Пам'ятки
- Головний архітектурний об'єкт — комплекс Джамі, що включає мечеть, медресе, будинок-музей Бабура, пам'ятник «Ахмадбекхлджі». Єдиний архітектурний об'єкт, який вцілів після землетрусу 1902 р., площа 1,5 га
- Андижанський краєзнавчий музей, колекція нараховує 66 тисяч експонатів
- Будинок-музей Бабура
- Парк імені Бабура
Визначні особи
В Андижані народився Бабур (1483) — нащадок Тамерлана, поет, правитель та засновник Імперії Великих Моголів в Індії.
Уродженці
- Юсупова Мамлакат Саідахмадовна (* 1948) — Народний вчитель Узбекистану, Заслужений працівник народної освіти республіки Узбекистан.
- Акімова Ельвіра Шевкіївна (* 1970) — український кримськотатарський політик та педагог.
- Мухаммад Юсуф Мухаммад Садик (1952—2015) — радянський та узбецький релігійний діяч і богослов.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Andizhan znachennya Andizha n uzb Andizhon Andijon misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Uzbekistani centr Andizhanskoyi oblasti Andizhan Andizhon Andijon Vid Andizhan Koordinati 40 47 pn sh 72 21 sh d 40 783 pn sh 72 350 sh d 40 783 72 350 KrayinaUzbekistanOblastAndizhanska oblastRajon miskradam Andizhan Zasnovane IX stolittya Uryad HokimRahmatullayev Dilmurod Naselennya 2017 Usogo 425 500 Poshtovi indeksi 170100 170138 Telefonnij kod i 998 742 Andizhan Naselennya 303 0 tis meshkanciv 1993 Koordinati 40 47 pn sh 72 21 sh d 40 783 pn sh 72 350 sh d 40 783 72 350EkonomikaMisto roztashovane v pivdenno shidnij chastini Ferganskoyi dolini na richci Mashinobudivna legka bavovnoochisna bavovnyana vzuttyeva trikotazhna shvejna harchova promislovist gidroliznij zavod 4 vishi 2 teatri TransportVuzol zaliznichnih i avtomobilnih shlyahiv zaliznici j avtoshlyahi na Tashkent Namangan Osh Dzhalal Abad i Kokankishlak U misti diyut zaliznichni stanciyi Andizhan 1 regulyarni rejsi do Tashkentu Buhari Urgencha ta Moskvi a takozh zaliznichna stanciya Andizhan 2 Takozh u misti ye aeroport regulyarni rejsi do Tashkentu Sankt Peterburgu ta Moskvi Klimat sejsmologichna situaciyaNestabilna sejsmologichna situaciya chastimi ye neveliki zemletrusi Klimat Andizhan Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Serednij maksimum C 3 2 6 3 14 6 23 2 28 7 33 8 34 7 32 6 28 5 21 3 13 0 5 6 Serednya temperatura C 1 9 0 9 8 4 16 4 21 7 26 2 27 2 24 7 19 6 12 8 6 0 0 7 Serednij minimum C 5 8 3 3 3 3 10 2 14 8 18 3 19 5 17 1 11 9 6 3 0 9 2 8 Norma opadiv mm 26 33 37 28 21 8 6 2 4 26 22 25 Kilkist 87 7 100 6 151 7 206 3 277 2 334 3 357 7 339 3 289 7 216 6 139 6 77 4 Vologist povitrya 84 81 72 62 54 46 50 57 60 68 77 86IstoriyaTochnoyi informaciyi pro zasnuvannya mista nema odnak vin vvazhayetsya odnim z najdrevnishih u Ferganskij dolini Poselennya na misci Andizhanu isnuvali vzhe v VI IV stolitti do n e cherez ci miscya prohodiv legendarnij Shovkovij shlyah Vlasne Andizhan zasnovanij u IX stolitti pid nazvoyu Andukan u 15 stolitti nazva transformuvaas v Andugan yakij vzhe todi buv centrom hanstva Na toj chas vin perezhiv mongolo tatarske nashestya deyaki doslidniki vvazhayut sho Andizhan zasnuvali u 13 stolitti mongolski hani misto bulo bagatonacionalnim U IX X st Andizhan vhodiv do skladu derzhavi Samanidiv U XIV st u period pravlinnya Timura vidbuvsya burhlivij rozvitok ekonomiki nauki ta kulturi u misti U XVI st Andizhan zavoyuvali piznishe vin stav chastinoyu Kokandskogo hanstva Iz 1876 roku u skladi Rosijskoyi imperiyi Andizhan ta okolici u 1898 roci ohopilo nacionalne povstannya Cogo zh roku pislya padinnya Kokandskogo hanstva Andizhan stav povitovim mistom Rosijskoyi imperiyi 30 serpnya 1902 roku misto silno postrazhdalo vid Andizhanskogo zemletrusu yake znishilo majzhe vsi starovinni budinki 12 13 travnya 2005 roku v Andizhani vidbulis akciyi protestu sho buli rozcineni vladoyu yak zavorushennya i pridusheni zbroyeyu Vnaslidok cogo v nih zaginulo ponad sto osib Iz protestom proti cogo vistupilo Yevropejske spivtovaristvo u tomu chisli Ukrayina Pam yatkiGolovnij arhitekturnij ob yekt kompleks Dzhami sho vklyuchaye mechet medrese budinok muzej Babura pam yatnik Ahmadbekhldzhi Yedinij arhitekturnij ob yekt yakij vciliv pislya zemletrusu 1902 r plosha 1 5 ga Andizhanskij krayeznavchij muzej kolekciya narahovuye 66 tisyach eksponativ Budinok muzej Babura Park imeni BaburaViznachni osobiV Andizhani narodivsya Babur 1483 nashadok Tamerlana poet pravitel ta zasnovnik Imperiyi Velikih Mogoliv v Indiyi Urodzhenci Yusupova Mamlakat Saidahmadovna 1948 Narodnij vchitel Uzbekistanu Zasluzhenij pracivnik narodnoyi osviti respubliki Uzbekistan Akimova Elvira Shevkiyivna 1970 ukrayinskij krimskotatarskij politik ta pedagog Muhammad Yusuf Muhammad Sadik 1952 2015 radyanskij ta uzbeckij religijnij diyach i bogoslov Primitki Arhiv originalu za 28 chervnya 2018 Procitovano 14 sichnya 2018 Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya