Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Анджей Тенчинський У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем

Анджей Тенчинський із Рабштина

Анджей Тенчинський із Рабштина
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Анджей Тенчинський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тенчинський.

Анджей Тенчинський із Рабштина гербу Топор (нар. бл. 1411 — пом. 16 липня 1461, Краків) — військовий і державний діяч Королівства Польського, надвірний маршалок (1439); (тенутарій) кошицький (1428), староста крашьніцький (з 1438), рабштинський (1441—1461), хелмінський (1454—1456)

Анджей Тенчинський із Рабштина
пол. Andrzej Tęczyński z Rabsztyna
image
image
Родовий герб Топор
Надвірний маршалок
липень 1439 — серпень 1439
Монарх: Владислав III Варненчик
Попередник: Пйотр Олешьніцький із Сєнна
Наступник: Ян Лянцкоронський
Рабштинський староста
1441 — 1461
Монарх: Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик
Хелмінський староста
1454 — 1456/1457
Монарх: Казимир IV Ягеллончик
 
Народження: не пізніше 1413
Смерть: 16 липня 1461
Базиліка Святого Франциска Ассізького, Краків, Королівство Польське
Поховання: Ксьонж-Великий
Країна: Королівство Польське
Рід: Тенчиньські
Батько: Анджей Тенчинський[d]
Мати: d
Діти: d

Життєпис

Анджей народився близько 1411 року, був наймолодшою дитиною підстолія краківського та каштеляна войніцького [pl] та його дружини [pl], доньки підскарбія та маршалка коронного Дмитра з Ґорая. Ймовірно, що Анджей народився після смерті батька (літо 1411 року). Мав 2 братів [pl] та Навоя і сестру Анну. Він став протопластом роду Рабштинських гербу Топор.

Очевидно, спочатку йому була визначена духовна кар'єра. 1427 року почав навчатися в Академії Краківській. 1428 року згадується як (тенутарій) Кошицький.

Незадовго до 1430 року Анджей розпочав працювати в королівській канцелярії. Цього ж року завдяки його діям вдалося унеможливити схвалену королем Владиславом Яґайлом передачу подільських замків Великому князівству Литовському, за що через рік Краківський єпископ Збіґнєв Олешьніцький винагородив Тенчинського посадою каноніка краківського.

Перед 1435 роком Анджей відмовився від духовного сану та звільнив канонію краківську, став належати до групи «юніорів», наближених до оточення королеви Софії Гольшанської.

1439 року Тенчинський підтримав антимагнатську прогуситську [pl] Спитка з Мельштина. Проте, завдяки діям і впливу краківського єпископа Олешьніцького, у травні у битві під Ґротніками Анджей уже бився проти конфедератів, а вже в серпні цього року він як надвірний маршалок керував королівською охороною. У липні як маршалок засідав у надвірному суді в Перемишлі, на початку серпня виступав від імені монарха на рочках земських у Самборі та Городку, зокрема, оскаржував Теодорика з Бучача за самовільне відправлення посольства до угорського двору. Вже наприкінці серпня втратив посаду маршалка.

Анджей разом із братом Яном підтримали короля Владислава Варненчика у його боротьбі за угорську корону. 1440 року вони привели власні військові загони до Кежмароку, де король збирав польські війська перед походом на Угорщину. Він був одним із чотирьох полководців кінного відділу з 1000 поляків і угорців, які близько 15—16 травня цього ж року облягали Буду й 21 травня під час урочистого в'їзду короля до міста супроводжували його до місцевого замку. Восени 1441 року брав участь у поході та облозі Братислави. Цього ж року став першим старостою рабштинським.

Влітку 1443 року знову взяв участь у поході короля до Угорщини, зокрема, у військових діях на Спишу. Проте, в подальшому турецькому поході участі не брав.

У травні 1454 року Тенчинський узяв участь у Ленчицькому з'їзді, під час якого підтримував свого брата й перебував у певній опозиції до короля. Був визначений як член посольства до англійського короля, проте воно не відбулося. Під час Тринадцятирічної війни був одним із полководців польського війська. З кінця листопада 1454 року брати Тенчинські взяли участь у поході на Пруссію, в результаті якого Анджей став старостою хелмінським — керівником замкових залог Хелмінської землі, і вже навесні 1455 року мав локальні сутички з хрестоносцями. Зокрема, в березні він брав участь у захисті Торуня. У травні взяв участь у Пйотркувському з'їзді, очолив затяжні загони, які були відправлені на допомогу обложеній [pl]. Ця виправа не досягла успіху.

З травня 1455 року брав участь у таємних переговорах з тевтонськими лицарями, результатом яких стало укладення Другого Торунського миру 19 жовтня 1466 року. Був також обраний поборцею для збирання 476 000 флоринів для викупу Мальборка. Наприкінці жовтня супроводжував короля до Литви, отримав від нього 687 флоринів для догляду за Бродницьким замком та оплати затяжним загонам.

3 березня 1457 року Анджей із Тенчина як визначений сеймом податковий поборця, засвідчив викуп Освенцимської землі у князя [pl] за 50 000 коп празьких грошей. Він також брав активну участь у зборі коштів для виплати за Мальборк. Зрештою, вони з братом Яном супроводжували короля у поїздці до Мальборка, який був викуплений і прийнятий до Королівства Польського 6 червня 1457 року за діяльної участі Тенчинського.

Анджей виставив приватну хоругву під час походу на Пруссію влітку 1458 року. 12 жовтня він став підписантом 9-місячного перемир'я з хрестоносцями в Прабутах.

На початку 1461 року брати Тенчинські підтримали кандидатуру [pl] на посаду Краківського єпископа. 3 січня Анджей на засіданні місцевої капітули вимагав видачі столових маєтків і замків Якубу. Він також увійшов до посольства на Берестейський сейм до короля у справі призначення єпископа, яке зазнало фіаско.

В середині липня цього ж року Анджей Тенчинський прибув до Кракова для приготування власної хоругви до походу під Іновроцлав. 16 липня він звернувся до краківського зброяра Клеменса, щоб забрати обладунки, які раніше доручив останньому відновити. Його не влаштувала якість роботи майстра, тому він вирішив заплатити йому значно менше від обумовленого. Зброяр запротестував, за що отримав ляпаса від Анджея у своєму домі. Останній пішов до ратуші та подав скаргу на ремісника. Коли міські урядовці послали за Клеменсом, Течинський вийшов із ратуші та зустрів на вулиці заарештованого зброяра. За словами Длугоша, ремісник крикнув до шляхтича: «Пан мене побив і ганебно дав ляпаса в моєму власному домі, але більше не будеш мене бити». Почувши ці слова, Тенчинський знову напав на нього. Нанесені поранення виявилися настільки важкими, що міщанина відвезли додому. Свідками цієї події були райці Міколай Крідлар і Вальтер Кеслінг. Звістка про подію швидко облетіла Краків. Міські райці, намагаючись запобігти заворушенням, зачинили міські ворота та пішли скаржитися королеві Єлизаветі. Вона видала наказ до спокою й погрожувала кожному, хто його порушить, штрафом у 80 000 гривень. Скаргу мав вирішити після свого повернення король Казимир Ягелончик. Однак у місті виникли соціальні заворушення, натовп вийшов на вулиці. Анджей Течинський забарикадувався у власному будинку на вулиці Братська. Згодом він дійшов висновку, що це не найкращий притулок, тому зі своїм сином Яном Тенчинським та кількома друзями вони вирушили до францисканського костелу. Там він був убитий натовпом, його тіло витягли на вулицю й осквернили — бороду й вуса спалили, потягли канаву до ратуші й залишили там на три дні. Лише на четвертий день Янові Рабштинському видали тіло батька, яке він поховав близько 20 липня біля могили своєї матері, дружини Анджея, у костелі Ксьонжа Великого.

7 грудня 1461 р. розпочався суд (у присутності короля, воєвод і каштелянів). Було висунуте звинувачення міщанам і простолюдинам Кракова, а також міським райцям. З боку обвинувачених виступав шляхтич Ян Орачовський, обвинувачами були: брат Анджея Ян Тенчинський (вимагав від міста сплатити штраф у розмірі 80 000 гривень, накладений королевою), а також син загиблого Ян Рабштинський (вимагав смертної кари для обвинувачених). Дев'ятьох краківських міщан суд засудив до смертної кари, а місто було оштрафоване. Страта відбулася 15 січня 1462 року, і зрештою було вбито лише шістьох містян (невинних, не причетних до справи Тенчинського). Лише 6200 злотих із присудженого штрафу було сплачено через фінансові проблеми міста. Детальну інформацію про події вдалося отримати завдяки збереженим судовим протоколам і розповіді Яна Длугоша.

Маєтності

1438 року брати Анджей і Ян здійснили поділ маєтностей Тенчинських, згідно з яким першому дісталися будинок на Краківському замку, села Костжец (тепер частина Кракова [pl]), Зелениці та замок Вроцимовиці в Краківській землі; Бжезіни, Бядоліни, Латаниці, Лентовиці, Скороциці, Подґає та ділянки в місті Сандомирі в Сандомирській землі; місто Крашьнік, села Батож, Вижниця, Вижнянка, Воля-Пясецька, Дис, Длутлиці (частина Любліна), Домбрувка, Друщинка, Камйонка, Насутув, Стружа, Сухиня у Люблінській землі.

Дружина Анджея принесла йому 1441 року як віно ключ ксьонзький і тенуту рабштинську з місцевим замком, а також місто Жабно з селами Клиж, Конари, Нецеча, Одпоришув, Серадза та Ляскувка-Хоронська, і Кобильники, Цешкови Великий і Малий і Майкув (тепер — частина Ґродзоновиців).

Анджей Течинський, як староста рабштинський, провів масштабну реконструкцію Рабштинського замку. За власні гроші він збудував цегляну надбудову готичної циліндричної вежі та розширив нижній замок.

Він фундував костел у Батожі 1450 року, 1458 року разом із сином Яном фундували каплицю-усипальницю дружині й матері Ядвізі в костелі у Ксьонжі Великому; син Ян Рабштинський фундував костел і кляштор у Крашьніку 1468 року на честь упокою душі замордованого батька

Сім'я

image
Картина Яна Матейка «Смерть Анджея Тенчинського у францисканському костелі» (1879)

Наприкінці листопада 1441 року Анджей Тенчинський одружився з Ядвіґою з Ксьонжа, Мельштина та Рабштина (пом. 1457/1458), донькою Яна з Мельштина та Рабштина (1399—1429).

Подружжя мало 4 дітей:

  • [pl] (пом. 1498/99) — каштелян завіхостський і вішьлицький, староста сандомирський.
  • Анна — дружина Павла Води зі Щекоцинів, старости ольштинського, луківського та завіхостського.
  • Барбара — дружина Яна Жешовського, каштеляна перемишльського.
  • Зофія — дружина Євстахія Беського, Станіслава Вежбети Браніцького та Міколая Слабоша.

У культурі

Після 1462 року з'явилася анонімна [pl], яка була видана 1824 року.

Смерть Анджея Тенчинського у францисканському костелі зобразив на однойменній картині Ян Матейко (1879).

Примітки

  1. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 101, 465.
  2. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 465.
  3. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 581.
  4. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 295.
  5. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 297.
  6. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 301.
  7. Marek Borucki, Jak w dawnej Polsce królów obierano, Warszawa 1976, s. 194.
  8. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 315—316.
  9. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 467—468
  10. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 84.
  11. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 320—321.
  12. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 469.
  13. Janusz Dziatłowicz, Klucze do XV w. — Zarys dziejów, cz. III, [w:] Klucz do Wspomnień, nr. III, 2012, s. 5.
  14. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 473.
  15. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 354, 477.
  16. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 356—357, 478.
  17. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 358.
  18. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 359.
  19. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 361—362.
  20. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 365.
  21. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 372.
  22. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 374.
  23. Janusz Szwaja, Stanisław Waltoś: Pitaval krakowski. Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze, 1962, s. 25.
  24. Janusz Szwaja, Stanisław Waltoś: Pitaval krakowski. Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze, 1962, s. 26.
  25. Janusz Szwaja, Stanisław Waltoś: Pitaval krakowski. Warszawa: Wydawnictwo Prawnicze, 1962, s. 30.
  26. Teresa Michałowska: Średniowiecze. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002, s. 551.
  27. Anna Kochan. Spóźniona groźba. «Wiersz o zabiciu Andrzeja Tęczyńskiego» w świetle poetyki tzw. listu odpowiedniego.. «Pamiętnik Literacki». 3 (2008). s. 161.
  28. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 105—106.
  29. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 511—512, 514.
  30. Janusz Dziatłowicz, Klucze do XV w. — Zarys dziejów, cz. III, [w:] Klucz do Wspomnień, nr. III, 2012, s. 6.
  31. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 498, 500—501.
  32. Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997, s. 401, 471.

Джерела

  • Janusz Kurtyka, Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, Kraków, Wydawnictwo i drukarnia «Secesja», 1997.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Andzhej Tenchinskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tenchinskij Andzhej Tenchinskij iz Rabshtina gerbu Topor nar bl 1411 pom 16 lipnya 1461 Krakiv vijskovij i derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo nadvirnij marshalok 1439 tenutarij koshickij 1428 starosta krashnickij z 1438 rabshtinskij 1441 1461 helminskij 1454 1456 Andzhej Tenchinskij iz Rabshtina pol Andrzej Teczynski z Rabsztyna Rodovij gerb Topor Nadvirnij marshalok lipen 1439 serpen 1439 Monarh Vladislav III Varnenchik Poperednik Pjotr Oleshnickij iz Syenna Nastupnik Yan Lyanckoronskij Rabshtinskij starosta 1441 1461 Monarh Vladislav III Varnenchik Kazimir IV Yagellonchik Helminskij starosta 1454 1456 1457 Monarh Kazimir IV Yagellonchik Narodzhennya ne piznishe 1413Smert 16 lipnya 1461 Bazilika Svyatogo Franciska Assizkogo Krakiv Korolivstvo PolskePohovannya Ksonzh VelikijKrayina Korolivstvo PolskeRid TenchinskiBatko Andzhej Tenchinskij d Mati dDiti dZhittyepisAndzhej narodivsya blizko 1411 roku buv najmolodshoyu ditinoyu pidstoliya krakivskogo ta kashtelyana vojnickogo pl ta jogo druzhini pl donki pidskarbiya ta marshalka koronnogo Dmitra z Goraya Jmovirno sho Andzhej narodivsya pislya smerti batka lito 1411 roku Mav 2 brativ pl ta Navoya i sestru Annu Vin stav protoplastom rodu Rabshtinskih gerbu Topor Ochevidno spochatku jomu bula viznachena duhovna kar yera 1427 roku pochav navchatisya v Akademiyi Krakivskij 1428 roku zgaduyetsya yak tenutarij Koshickij Nezadovgo do 1430 roku Andzhej rozpochav pracyuvati v korolivskij kancelyariyi Cogo zh roku zavdyaki jogo diyam vdalosya unemozhliviti shvalenu korolem Vladislavom Yagajlom peredachu podilskih zamkiv Velikomu knyazivstvu Litovskomu za sho cherez rik Krakivskij yepiskop Zbignyev Oleshnickij vinagorodiv Tenchinskogo posadoyu kanonika krakivskogo Pered 1435 rokom Andzhej vidmovivsya vid duhovnogo sanu ta zvilniv kanoniyu krakivsku stav nalezhati do grupi yunioriv nablizhenih do otochennya korolevi Sofiyi Golshanskoyi 1439 roku Tenchinskij pidtrimav antimagnatsku progusitsku pl Spitka z Melshtina Prote zavdyaki diyam i vplivu krakivskogo yepiskopa Oleshnickogo u travni u bitvi pid Grotnikami Andzhej uzhe bivsya proti konfederativ a vzhe v serpni cogo roku vin yak nadvirnij marshalok keruvav korolivskoyu ohoronoyu U lipni yak marshalok zasidav u nadvirnomu sudi v Peremishli na pochatku serpnya vistupav vid imeni monarha na rochkah zemskih u Sambori ta Gorodku zokrema oskarzhuvav Teodorika z Buchacha za samovilne vidpravlennya posolstva do ugorskogo dvoru Vzhe naprikinci serpnya vtrativ posadu marshalka Andzhej razom iz bratom Yanom pidtrimali korolya Vladislava Varnenchika u jogo borotbi za ugorsku koronu 1440 roku voni priveli vlasni vijskovi zagoni do Kezhmaroku de korol zbirav polski vijska pered pohodom na Ugorshinu Vin buv odnim iz chotiroh polkovodciv kinnogo viddilu z 1000 polyakiv i ugorciv yaki blizko 15 16 travnya cogo zh roku oblyagali Budu j 21 travnya pid chas urochistogo v yizdu korolya do mista suprovodzhuvali jogo do miscevogo zamku Voseni 1441 roku brav uchast u pohodi ta oblozi Bratislavi Cogo zh roku stav pershim starostoyu rabshtinskim Vlitku 1443 roku znovu vzyav uchast u pohodi korolya do Ugorshini zokrema u vijskovih diyah na Spishu Prote v podalshomu tureckomu pohodi uchasti ne brav U travni 1454 roku Tenchinskij uzyav uchast u Lenchickomu z yizdi pid chas yakogo pidtrimuvav svogo brata j perebuvav u pevnij opoziciyi do korolya Buv viznachenij yak chlen posolstva do anglijskogo korolya prote vono ne vidbulosya Pid chas Trinadcyatirichnoyi vijni buv odnim iz polkovodciv polskogo vijska Z kincya listopada 1454 roku brati Tenchinski vzyali uchast u pohodi na Prussiyu v rezultati yakogo Andzhej stav starostoyu helminskim kerivnikom zamkovih zalog Helminskoyi zemli i vzhe navesni 1455 roku mav lokalni sutichki z hrestonoscyami Zokrema v berezni vin brav uchast u zahisti Torunya U travni vzyav uchast u Pjotrkuvskomu z yizdi ocholiv zatyazhni zagoni yaki buli vidpravleni na dopomogu oblozhenij pl Cya viprava ne dosyagla uspihu Z travnya 1455 roku brav uchast u tayemnih peregovorah z tevtonskimi licaryami rezultatom yakih stalo ukladennya Drugogo Torunskogo miru 19 zhovtnya 1466 roku Buv takozh obranij poborceyu dlya zbirannya 476 000 floriniv dlya vikupu Malborka Naprikinci zhovtnya suprovodzhuvav korolya do Litvi otrimav vid nogo 687 floriniv dlya doglyadu za Brodnickim zamkom ta oplati zatyazhnim zagonam 3 bereznya 1457 roku Andzhej iz Tenchina yak viznachenij sejmom podatkovij poborcya zasvidchiv vikup Osvencimskoyi zemli u knyazya pl za 50 000 kop prazkih groshej Vin takozh brav aktivnu uchast u zbori koshtiv dlya viplati za Malbork Zreshtoyu voni z bratom Yanom suprovodzhuvali korolya u poyizdci do Malborka yakij buv vikuplenij i prijnyatij do Korolivstva Polskogo 6 chervnya 1457 roku za diyalnoyi uchasti Tenchinskogo Andzhej vistaviv privatnu horugvu pid chas pohodu na Prussiyu vlitku 1458 roku 12 zhovtnya vin stav pidpisantom 9 misyachnogo peremir ya z hrestonoscyami v Prabutah Na pochatku 1461 roku brati Tenchinski pidtrimali kandidaturu pl na posadu Krakivskogo yepiskopa 3 sichnya Andzhej na zasidanni miscevoyi kapituli vimagav vidachi stolovih mayetkiv i zamkiv Yakubu Vin takozh uvijshov do posolstva na Berestejskij sejm do korolya u spravi priznachennya yepiskopa yake zaznalo fiasko V seredini lipnya cogo zh roku Andzhej Tenchinskij pribuv do Krakova dlya prigotuvannya vlasnoyi horugvi do pohodu pid Inovroclav 16 lipnya vin zvernuvsya do krakivskogo zbroyara Klemensa shob zabrati obladunki yaki ranishe doruchiv ostannomu vidnoviti Jogo ne vlashtuvala yakist roboti majstra tomu vin virishiv zaplatiti jomu znachno menshe vid obumovlenogo Zbroyar zaprotestuvav za sho otrimav lyapasa vid Andzheya u svoyemu domi Ostannij pishov do ratushi ta podav skargu na remisnika Koli miski uryadovci poslali za Klemensom Techinskij vijshov iz ratushi ta zustriv na vulici zaareshtovanogo zbroyara Za slovami Dlugosha remisnik kriknuv do shlyahticha Pan mene pobiv i ganebno dav lyapasa v moyemu vlasnomu domi ale bilshe ne budesh mene biti Pochuvshi ci slova Tenchinskij znovu napav na nogo Naneseni poranennya viyavilisya nastilki vazhkimi sho mishanina vidvezli dodomu Svidkami ciyeyi podiyi buli rajci Mikolaj Kridlar i Valter Kesling Zvistka pro podiyu shvidko obletila Krakiv Miski rajci namagayuchis zapobigti zavorushennyam zachinili miski vorota ta pishli skarzhitisya korolevi Yelizaveti Vona vidala nakaz do spokoyu j pogrozhuvala kozhnomu hto jogo porushit shtrafom u 80 000 griven Skargu mav virishiti pislya svogo povernennya korol Kazimir Yagelonchik Odnak u misti vinikli socialni zavorushennya natovp vijshov na vulici Andzhej Techinskij zabarikaduvavsya u vlasnomu budinku na vulici Bratska Zgodom vin dijshov visnovku sho ce ne najkrashij pritulok tomu zi svoyim sinom Yanom Tenchinskim ta kilkoma druzyami voni virushili do franciskanskogo kostelu Tam vin buv ubitij natovpom jogo tilo vityagli na vulicyu j oskvernili borodu j vusa spalili potyagli kanavu do ratushi j zalishili tam na tri dni Lishe na chetvertij den Yanovi Rabshtinskomu vidali tilo batka yake vin pohovav blizko 20 lipnya bilya mogili svoyeyi materi druzhini Andzheya u kosteli Ksonzha Velikogo 7 grudnya 1461 r rozpochavsya sud u prisutnosti korolya voyevod i kashtelyaniv Bulo visunute zvinuvachennya mishanam i prostolyudinam Krakova a takozh miskim rajcyam Z boku obvinuvachenih vistupav shlyahtich Yan Orachovskij obvinuvachami buli brat Andzheya Yan Tenchinskij vimagav vid mista splatiti shtraf u rozmiri 80 000 griven nakladenij korolevoyu a takozh sin zagiblogo Yan Rabshtinskij vimagav smertnoyi kari dlya obvinuvachenih Dev yatoh krakivskih mishan sud zasudiv do smertnoyi kari a misto bulo oshtrafovane Strata vidbulasya 15 sichnya 1462 roku i zreshtoyu bulo vbito lishe shistoh mistyan nevinnih ne prichetnih do spravi Tenchinskogo Lishe 6200 zlotih iz prisudzhenogo shtrafu bulo splacheno cherez finansovi problemi mista Detalnu informaciyu pro podiyi vdalosya otrimati zavdyaki zberezhenim sudovim protokolam i rozpovidi Yana Dlugosha Mayetnosti1438 roku brati Andzhej i Yan zdijsnili podil mayetnostej Tenchinskih zgidno z yakim pershomu distalisya budinok na Krakivskomu zamku sela Kostzhec teper chastina Krakova pl Zelenici ta zamok Vrocimovici v Krakivskij zemli Bzhezini Byadolini Latanici Lentovici Skorocici Podgaye ta dilyanki v misti Sandomiri v Sandomirskij zemli misto Krashnik sela Batozh Vizhnicya Vizhnyanka Volya Pyasecka Dis Dlutlici chastina Lyublina Dombruvka Drushinka Kamjonka Nasutuv Struzha Suhinya u Lyublinskij zemli Druzhina Andzheya prinesla jomu 1441 roku yak vino klyuch ksonzkij i tenutu rabshtinsku z miscevim zamkom a takozh misto Zhabno z selami Klizh Konari Nececha Odporishuv Seradza ta Lyaskuvka Horonska i Kobilniki Ceshkovi Velikij i Malij i Majkuv teper chastina Grodzonoviciv Andzhej Techinskij yak starosta rabshtinskij proviv masshtabnu rekonstrukciyu Rabshtinskogo zamku Za vlasni groshi vin zbuduvav ceglyanu nadbudovu gotichnoyi cilindrichnoyi vezhi ta rozshiriv nizhnij zamok Vin funduvav kostel u Batozhi 1450 roku 1458 roku razom iz sinom Yanom funduvali kaplicyu usipalnicyu druzhini j materi Yadvizi v kosteli u Ksonzhi Velikomu sin Yan Rabshtinskij funduvav kostel i klyashtor u Krashniku 1468 roku na chest upokoyu dushi zamordovanogo batkaSim yaKartina Yana Matejka Smert Andzheya Tenchinskogo u franciskanskomu kosteli 1879 Naprikinci listopada 1441 roku Andzhej Tenchinskij odruzhivsya z Yadvigoyu z Ksonzha Melshtina ta Rabshtina pom 1457 1458 donkoyu Yana z Melshtina ta Rabshtina 1399 1429 Podruzhzhya malo 4 ditej pl pom 1498 99 kashtelyan zavihostskij i vishlickij starosta sandomirskij Anna druzhina Pavla Vodi zi Shekociniv starosti olshtinskogo lukivskogo ta zavihostskogo Barbara druzhina Yana Zheshovskogo kashtelyana peremishlskogo Zofiya druzhina Yevstahiya Beskogo Stanislava Vezhbeti Branickogo ta Mikolaya Slabosha U kulturiPislya 1462 roku z yavilasya anonimna pl yaka bula vidana 1824 roku Smert Andzheya Tenchinskogo u franciskanskomu kosteli zobraziv na odnojmennij kartini Yan Matejko 1879 PrimitkiJanusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 101 465 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 465 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 581 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 295 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 297 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 301 Marek Borucki Jak w dawnej Polsce krolow obierano Warszawa 1976 s 194 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 315 316 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 467 468 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 84 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 320 321 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 469 Janusz Dziatlowicz Klucze do XV w Zarys dziejow cz III w Klucz do Wspomnien nr III 2012 s 5 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 473 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 354 477 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 356 357 478 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 358 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 359 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 361 362 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 365 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 372 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 374 Janusz Szwaja Stanislaw Waltos Pitaval krakowski Warszawa Wydawnictwo Prawnicze 1962 s 25 Janusz Szwaja Stanislaw Waltos Pitaval krakowski Warszawa Wydawnictwo Prawnicze 1962 s 26 Janusz Szwaja Stanislaw Waltos Pitaval krakowski Warszawa Wydawnictwo Prawnicze 1962 s 30 Teresa Michalowska Sredniowiecze Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2002 s 551 Anna Kochan Spozniona grozba Wiersz o zabiciu Andrzeja Teczynskiego w swietle poetyki tzw listu odpowiedniego Pamietnik Literacki 3 2008 s 161 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 105 106 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 511 512 514 Janusz Dziatlowicz Klucze do XV w Zarys dziejow cz III w Klucz do Wspomnien nr III 2012 s 6 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 498 500 501 Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997 s 401 471 Dzherela Janusz Kurtyka Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu Krakow Wydawnictwo i drukarnia Secesja 1997

Дата публікації:
Топ