Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александер Вайтлов Робертсон Троккі англ Alexander Whitelaw Robertson Trocchi 30 липня 1925 15 квітня 1984 шотландський

Александер Троккі

Александер Троккі

Александер Вайтлов Робертсон Троккі (англ. Alexander Whitelaw Robertson Trocchi; 30 липня 1925 — 15 квітня 1984) — шотландський письменник.

Александер Троккі
image
Александер Троккі у 1967
Народився30 липня 1925(1925-07-30)[1][2][3]
Глазго, Шотландія, Велика Британія
Помер15 квітня 1984(1984-04-15)[1][2][3] (58 років)
Лондон, Велика Британія
·пневмонія
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьписьменник
Alma materУніверситет Глазго і d
Мова творіванглійська

Початок кар'єри

Александер Троккі народився в Ґлазґо в родині шотландки й італійця. Після роботи моряком у мурманських конвоях навчався в Університеті Ґлазґо. По випуску здобув мандрівницький грант, що дав йому змогу переїхати до континентальної Європи. На початку 1950-х років проживав у Парижі, працював редактором у літературному журналі «Мерлін», який, споміж інших, публікував твори Генрі Міллера, Семюела Бекета, Крістофера Лоґа та Пабла Неруди. Хоч і не публікований у «Мерліні», американський письменник [en], що проживав у Парижі протягом 1948—1952 років, став близьким другом Троккі та його колеги [en]; трійця разом були редакторами антології «Письменники бунтують» (1962). Хоч «Мерлін» постав певним суперником [en]», [en] також працював у лаві редакторів журналу. Сам Троккі заявляв, що журнал перестав видаватись, коли Державний департамент США скасував свої численні передплати у знак протесту проти статті Жана-Поля Сартра, в якій останній вихваляв гомоеротизм Жана Жене.

Моріс Жиродья опублікував більшість романів Троккі у видавництві [en]», часто ті були написані під псевдонімами, як-от Францес Ленґель та Карменсіта де ля Луна.

Жиродья також опублікував роман «[en]: п'ятий том», який мав не меті висвітлити автобіографію ірландсько-американського письменника Френка Гарріса. Утім, попри автобіографічний матеріял самого Гарріса, книга піддалась значній редактурі та переписуванню з боку Троккі.

Моріс Жиродья доручив Троккі, як і його друзям і співпрацівникам «Мерліна» — Крістоферу Лоґу, [en] та [en], писати на еротичні теми. Під псевдонімом Францес Ленґель, Троккі «наштампував» численні порнографічні книги, зокрема нині класичні «Гелен і жадання» (1954) та брудну версію його власної книги «Молодий Адам» (1954). Троккі разом із друзями також опублікували вперше англійською мовою «Війну та пам'ять» Семюеля Бекетта та «Журнал крадія» Жана Жене.

Наркозалежність

У Парижі Троккі набув свою пожиттєву залежність від героїну. Згодом він переїхав до Сполучених Штатів і деякий час жив у Таосі (штат Нью-Мексико) перед осіданням у Нью-Йорку, де Александер працював на каменеперевізному плашкоуті на річці Гадсон. Хроніки цього часу висвітлені в романі [en]», який на той час став певною сенсацією через своє відвертий дослідницький харакектер висвітлення героїнової наркозалежності та описи статевих зносин і вживання наркотиків, що зрештою призвело до заборони книги в Британії, де твір став темою судової справи про соромітництво. Утім в Америці книга здобула схвальні відгуки.

Відтак Троккі впав у нетрі героїнової залежності; у письменника навіть провалилась спроба влаштувати вечірку на честь виходу «Книги Каїна». Його дружина Лін займалась проституцією на вулицях Нижнього Іст-Сайда. Александер Троккі на камеру вколов собі наркотик в ефірі телевізійних дебатів на тему зловживання наркотичними речовинами, попри те, що сам на той час перебував на поруках. Письменника було звинувачено в продажі героїну неповнолітнім, за що в той час передбачалась смертна кара. Тюремного терміну, схоже, було ніяк не уникнути, однак з допомоги своїх друзів (зокрема Нормана Мейлера) Троккі незаконно перетнув кордон США з Канадою, де в Монреалі набув статусу втікача за допомогою поета [en], а також зустрів Леонарда Коена. Його дружину Лін арештували, а сина Марка затримали, однак останній згодом приєднався до батька в Лондоні.

Пізні роки

Наприкінці 1950-х років Троккі проживав у Венісі (штат Каліфорнія), тодішньому центрі бітницької сцени південної Каліфорнії. У жовтні 1955 року письменник став членом [en] і міжнародної організації ситуаціоністів. Його текст «Невидиме повстання мільйона умів» був опублікований у шотландському журналі «Нью Сетайр» в 1962, а відтак під назвою «Technique du Coup du Monde» у восьмому числі журналу «Internationale Situationniste». Текст висвітлював ідею міжнародного «спонтанного університету» як культурного рушія та означив початок його руху до проекту сигма, що відіграв формувальну роль у [en]. Троккі вийшов із міжнародної організації ситуаціоністів у 1964 році.

Троккі був присутнім на Единбурзькому фестивалі письменників 1962 року, де він назвав содомію основою своєї письменницької діяльності. Протягом фестивалю Г'ю Макдіармід обізвав його «космополітичною сволотою». Утім, хоч цей випадок і є добре відомим, рідко зазначається, що обоє чоловіків відтак мали розмову, а потому подружилися. Невдовзі Троккі переїхав до Лондона, де залишився жити до кінця свого життя.

Тоді письменник почав писати новий роман «Довгу книгу», який так і не завершив. Його поодинокі роботи, написані в 1960-х, зібрані в збірці «Портфоліо Сигма». Письменник продовжував писати, однак рідко видавав свої твори. Згодом автор відкрив маленьку книгарню поблизу свого дому в Кенсінґтоні. У Ноттінґ-Гіллі його знали за прізвиськом «Шотландський Алек».

У 1960-х роках Троккі проживав у Обсерваторських садах (округ Кенсінґтон, Лондон) на двох верхніх поверхах шестиповерхового ряду будинків. Письменник мав двох синів: Марка Аленксандера Троккі та Ніколаса. Старший син, Марк, помер від раку 1976 року в 19-річному віці, незабаром після того, як Александерова американська дружина Лін померла від ускладнень гепатиту.

15 квітня 1984 року в Лондоні Александер Троккі помер від запалення легень.

Останньою трагедією стало самогубство його молодшого сина, Ніколаса, який кілька років після батькової смерті повернувся до родинного будинку в Лондоні та стрибнув із верхнього поверху п'ятиповерхового будинку. Коли в 1980-х роках ряд будинків оновлювали до апартаментів класу люкс, номер на будинку Александера Троккі було знято.

Визнання

Зацікавленість в Александері Троккі та його ролі в авангардних рухах середини 20-го століття почала зростати відразу після його смерті. [en]» опублікував «Число Троккі», а невдовзі була опублікована його біографія «Творення чудовиська» авторства Ендрю Мюррея Скотта, що знався з Троккі упродовж чотирьох років у Лондоні, а відтак уклав антологію «Невидиме повстання мільйона умів» у 1991 також для [en]». Ці праці стали впливовими інструментами для привернення до Александера Троккі громадської уваги. Скотт допоміг «Естейт» у намаганні здобуття контролю над матеріалами Троккі та здобуття ліценції на нові видання у Великій Британії, Сполучених Штатах та на Далекому Сході, а також в об'єднанні та анотуванні всіх позосталих рукописів та документів, що перебували у власності «Естейт».

Протягом 1990-х років різні американські та шотландські видавці (найпримітніше — [en]») перевидали романи, первинно написані під псевдонімом в «Олімпіа Пресс», а також видали ретроспективу його статей для «Мерліна» й інших журналів. «Життя кусочками» (1997) було видане у відповідь на поновлення зацікавленості до життя та творчості автора з боку молодшого покоління. Ранній роман письменника «Молодий Адам» було екранізовано в 2003 році з Юеном Макґреґором та Тільдою Свінтон у головних ролях після декількох років суперечок щодо фінансування цього кінофільму.

«Брудне кохання» (2005) [en] представляє тривалий «фракційний» роздум над післялітературним періодом кар'єри Троккі в Ноттінґ-Гіллі. 2009 року [en]» перевидало «Чоловіка на дозвіллі» у повному обсязі з оригінальним вступом Вільяма Берроуза, а 2011 року «Ванворлд Паблікейшнс» також перевидало «Книгу Каїна» з передмовою Тома МакКарті.

Бібліографія

Романи

  • Гелен та жадання (1954)
  • Любовні дні Гелени Сеферіс (1954)
  • Білі стегна (1955)
  • Школа для дружин (1955) (під псевдонімом Францес Ленґель)
  • Ремені (1955)
  • Молодий Адам (1954)
  • [en]: том п'ятий (1954)
  • Сапфо з Лесбоса (1960)
  • Школа для гріха (1960)
  • [en] (1960)

Поезія

  • Чоловік на дозвіллі (1972)

Збірки

  • Скотт, Ендрю Мюррей, редактор. Невидиме повстання мільйона умів: читач Троккі, (1991)
  • Сівер, Річард, Террі Саусерн та Александер Троккі (редактори). Письменники бунтують: антологія (1962)

Біографії

  • Скотт, Ендрю Мюррей. Александер Троккі: створення чудовиська (1992), 2-ге видання опубліковано в 2012 (Кеннеді та Бойд)
  • Бовд, Ґевін. Аутсайдери: Александер Троккі та Кеннет Вайт (1998)
  • Кемпбелл, Аллан та Тім Ніел (редактори). Життя кусочками: рефлексії про Александера Троккі
  • Слейтер, Говард. «Александер Троккі та проект „Сигма“» (1989)

Про «Мерлін» та Париж

  • Кемпбелл, Джеймс. Вигнані до Парижа: Річард Райт, Лоліта, Боріс Віан та інші на лівому березі (1994)
  • Скотт, Ендрю Мюррей. Троккі та МакДіармід, там де зустрічаються екстремісти, журнал «Чепмен», № 83, 2003.
  • Гілл, Лі. Великий хлопчина: життя та мистецтво Террі Саузерна, (Блумсбері, 2001)

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. Hill, Lee. A Grand Guy: The Life and Art of Terry Southern (Bloomsbury, 2001), pp. 46-48, p. 102
  5. Exiled in Paris Richard Wright, James Baldwin, Samuel Beckett and Others on the Left Bank, pp. 146—147
  6. Harris, Frank. Alexander Trocchi, editor. : Fifth Volume, (1954)
  7. Cult Fiction a readers guide, Andrew Calcutt, Richard Shephard published 1998 page 275
  8. Cumming, Tim (8 серпня 2003). . the Guardian. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.
  9. . BBC. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
  10. . 13 жовтня 2006. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  11. . Alexander Trocchi. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  12. . www.notbored.org. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  13. . www.librairie-compagnie.fr. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  14. https://www.ffadultsonly.com, webmaster@ffadultsonly.com -. . www.ffadultsonly.com. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  15. . www.themodernnovel.org. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
  16. Trocchi, Alexander (19 вересня 1967). . Brandon House. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2018 — через Open WorldCat.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aleksander Vajtlov Robertson Trokki angl Alexander Whitelaw Robertson Trocchi 30 lipnya 1925 15 kvitnya 1984 shotlandskij pismennik Aleksander TrokkiAleksander Trokki u 1967Narodivsya30 lipnya 1925 1925 07 30 1 2 3 Glazgo Shotlandiya Velika BritaniyaPomer15 kvitnya 1984 1984 04 15 1 2 3 58 rokiv London Velika Britaniya pnevmoniyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnistpismennikAlma materUniversitet Glazgo i dMova tvorivanglijskaPochatok kar yeriAleksander Trokki narodivsya v Glazgo v rodini shotlandki j italijcya Pislya roboti moryakom u murmanskih konvoyah navchavsya v Universiteti Glazgo Po vipusku zdobuv mandrivnickij grant sho dav jomu zmogu pereyihati do kontinentalnoyi Yevropi Na pochatku 1950 h rokiv prozhivav u Parizhi pracyuvav redaktorom u literaturnomu zhurnali Merlin yakij spomizh inshih publikuvav tvori Genri Millera Semyuela Beketa Kristofera Loga ta Pabla Nerudi Hoch i ne publikovanij u Merlini amerikanskij pismennik en sho prozhivav u Parizhi protyagom 1948 1952 rokiv stav blizkim drugom Trokki ta jogo kolegi en trijcya razom buli redaktorami antologiyi Pismenniki buntuyut 1962 Hoch Merlin postav pevnim supernikom en en takozh pracyuvav u lavi redaktoriv zhurnalu Sam Trokki zayavlyav sho zhurnal perestav vidavatis koli Derzhavnij departament SShA skasuvav svoyi chislenni peredplati u znak protestu proti statti Zhana Polya Sartra v yakij ostannij vihvalyav gomoerotizm Zhana Zhene Moris Zhirodya opublikuvav bilshist romaniv Trokki u vidavnictvi en chasto ti buli napisani pid psevdonimami yak ot Frances Lengel ta Karmensita de lya Luna Zhirodya takozh opublikuvav roman en p yatij tom yakij mav ne meti visvitliti avtobiografiyu irlandsko amerikanskogo pismennika Frenka Garrisa Utim popri avtobiografichnij materiyal samogo Garrisa kniga piddalas znachnij redakturi ta perepisuvannyu z boku Trokki Moris Zhirodya doruchiv Trokki yak i jogo druzyam i spivpracivnikam Merlina Kristoferu Logu en ta en pisati na erotichni temi Pid psevdonimom Frances Lengel Trokki nashtampuvav chislenni pornografichni knigi zokrema nini klasichni Gelen i zhadannya 1954 ta brudnu versiyu jogo vlasnoyi knigi Molodij Adam 1954 Trokki razom iz druzyami takozh opublikuvali vpershe anglijskoyu movoyu Vijnu ta pam yat Semyuelya Beketta ta Zhurnal kradiya Zhana Zhene NarkozalezhnistU Parizhi Trokki nabuv svoyu pozhittyevu zalezhnist vid geroyinu Zgodom vin pereyihav do Spoluchenih Shtativ i deyakij chas zhiv u Taosi shtat Nyu Meksiko pered osidannyam u Nyu Jorku de Aleksander pracyuvav na kamenepereviznomu plashkouti na richci Gadson Hroniki cogo chasu visvitleni v romani en yakij na toj chas stav pevnoyu sensaciyeyu cherez svoye vidvertij doslidnickij harakekter visvitlennya geroyinovoyi narkozalezhnosti ta opisi statevih znosin i vzhivannya narkotikiv sho zreshtoyu prizvelo do zaboroni knigi v Britaniyi de tvir stav temoyu sudovoyi spravi pro soromitnictvo Utim v Americi kniga zdobula shvalni vidguki Vidtak Trokki vpav u netri geroyinovoyi zalezhnosti u pismennika navit provalilas sproba vlashtuvati vechirku na chest vihodu Knigi Kayina Jogo druzhina Lin zajmalas prostituciyeyu na vulicyah Nizhnogo Ist Sajda Aleksander Trokki na kameru vkolov sobi narkotik v efiri televizijnih debativ na temu zlovzhivannya narkotichnimi rechovinami popri te sho sam na toj chas perebuvav na porukah Pismennika bulo zvinuvacheno v prodazhi geroyinu nepovnolitnim za sho v toj chas peredbachalas smertna kara Tyuremnogo terminu shozhe bulo niyak ne uniknuti odnak z dopomogi svoyih druziv zokrema Normana Mejlera Trokki nezakonno peretnuv kordon SShA z Kanadoyu de v Monreali nabuv statusu vtikacha za dopomogoyu poeta en a takozh zustriv Leonarda Koena Jogo druzhinu Lin areshtuvali a sina Marka zatrimali odnak ostannij zgodom priyednavsya do batka v Londoni Pizni rokiNaprikinci 1950 h rokiv Trokki prozhivav u Venisi shtat Kaliforniya todishnomu centri bitnickoyi sceni pivdennoyi Kaliforniyi U zhovtni 1955 roku pismennik stav chlenom en i mizhnarodnoyi organizaciyi situacionistiv Jogo tekst Nevidime povstannya miljona umiv buv opublikovanij u shotlandskomu zhurnali Nyu Setajr v 1962 a vidtak pid nazvoyu Technique du Coup du Monde u vosmomu chisli zhurnalu Internationale Situationniste Tekst visvitlyuvav ideyu mizhnarodnogo spontannogo universitetu yak kulturnogo rushiya ta oznachiv pochatok jogo ruhu do proektu sigma sho vidigrav formuvalnu rol u en Trokki vijshov iz mizhnarodnoyi organizaciyi situacionistiv u 1964 roci Trokki buv prisutnim na Edinburzkomu festivali pismennikiv 1962 roku de vin nazvav sodomiyu osnovoyu svoyeyi pismennickoyi diyalnosti Protyagom festivalyu G yu Makdiarmid obizvav jogo kosmopolitichnoyu svolotoyu Utim hoch cej vipadok i ye dobre vidomim ridko zaznachayetsya sho oboye cholovikiv vidtak mali rozmovu a potomu podruzhilisya Nevdovzi Trokki pereyihav do Londona de zalishivsya zhiti do kincya svogo zhittya Todi pismennik pochav pisati novij roman Dovgu knigu yakij tak i ne zavershiv Jogo poodinoki roboti napisani v 1960 h zibrani v zbirci Portfolio Sigma Pismennik prodovzhuvav pisati odnak ridko vidavav svoyi tvori Zgodom avtor vidkriv malenku knigarnyu poblizu svogo domu v Kensingtoni U Notting Gilli jogo znali za prizviskom Shotlandskij Alek U 1960 h rokah Trokki prozhivav u Observatorskih sadah okrug Kensington London na dvoh verhnih poverhah shestipoverhovogo ryadu budinkiv Pismennik mav dvoh siniv Marka Alenksandera Trokki ta Nikolasa Starshij sin Mark pomer vid raku 1976 roku v 19 richnomu vici nezabarom pislya togo yak Aleksanderova amerikanska druzhina Lin pomerla vid uskladnen gepatitu 15 kvitnya 1984 roku v Londoni Aleksander Trokki pomer vid zapalennya legen Ostannoyu tragediyeyu stalo samogubstvo jogo molodshogo sina Nikolasa yakij kilka rokiv pislya batkovoyi smerti povernuvsya do rodinnogo budinku v Londoni ta stribnuv iz verhnogo poverhu p yatipoverhovogo budinku Koli v 1980 h rokah ryad budinkiv onovlyuvali do apartamentiv klasu lyuks nomer na budinku Aleksandera Trokki bulo znyato ViznannyaZacikavlenist v Aleksanderi Trokki ta jogo roli v avangardnih ruhah seredini 20 go stolittya pochala zrostati vidrazu pislya jogo smerti en opublikuvav Chislo Trokki a nevdovzi bula opublikovana jogo biografiya Tvorennya chudoviska avtorstva Endryu Myurreya Skotta sho znavsya z Trokki uprodovzh chotiroh rokiv u Londoni a vidtak uklav antologiyu Nevidime povstannya miljona umiv u 1991 takozh dlya en Ci praci stali vplivovimi instrumentami dlya privernennya do Aleksandera Trokki gromadskoyi uvagi Skott dopomig Estejt u namaganni zdobuttya kontrolyu nad materialami Trokki ta zdobuttya licenciyi na novi vidannya u Velikij Britaniyi Spoluchenih Shtatah ta na Dalekomu Shodi a takozh v ob yednanni ta anotuvanni vsih pozostalih rukopisiv ta dokumentiv sho perebuvali u vlasnosti Estejt Protyagom 1990 h rokiv rizni amerikanski ta shotlandski vidavci najprimitnishe en perevidali romani pervinno napisani pid psevdonimom v Olimpia Press a takozh vidali retrospektivu jogo statej dlya Merlina j inshih zhurnaliv Zhittya kusochkami 1997 bulo vidane u vidpovid na ponovlennya zacikavlenosti do zhittya ta tvorchosti avtora z boku molodshogo pokolinnya Rannij roman pismennika Molodij Adam bulo ekranizovano v 2003 roci z Yuenom Makgregorom ta Tildoyu Svinton u golovnih rolyah pislya dekilkoh rokiv superechok shodo finansuvannya cogo kinofilmu Brudne kohannya 2005 en predstavlyaye trivalij frakcijnij rozdum nad pislyaliteraturnim periodom kar yeri Trokki v Notting Gilli 2009 roku en perevidalo Cholovika na dozvilli u povnomu obsyazi z originalnim vstupom Vilyama Berrouza a 2011 roku Vanvorld Pablikejshns takozh perevidalo Knigu Kayina z peredmovoyu Toma MakKarti BibliografiyaRomani Gelen ta zhadannya 1954 Lyubovni dni Geleni Seferis 1954 Bili stegna 1955 Shkola dlya druzhin 1955 pid psevdonimom Frances Lengel Remeni 1955 Molodij Adam 1954 en tom p yatij 1954 Sapfo z Lesbosa 1960 Shkola dlya griha 1960 en 1960 Poeziya Cholovik na dozvilli 1972 Zbirki Skott Endryu Myurrej redaktor Nevidime povstannya miljona umiv chitach Trokki 1991 Siver Richard Terri Sausern ta Aleksander Trokki redaktori Pismenniki buntuyut antologiya 1962 Biografiyi Skott Endryu Myurrej Aleksander Trokki stvorennya chudoviska 1992 2 ge vidannya opublikovano v 2012 Kennedi ta Bojd Bovd Gevin Autsajderi Aleksander Trokki ta Kennet Vajt 1998 Kempbell Allan ta Tim Niel redaktori Zhittya kusochkami refleksiyi pro Aleksandera Trokki Slejter Govard Aleksander Trokki ta proekt Sigma 1989 Pro Merlin ta Parizh Kempbell Dzhejms Vignani do Parizha Richard Rajt Lolita Boris Vian ta inshi na livomu berezi 1994 Skott Endryu Myurrej Trokki ta MakDiarmid tam de zustrichayutsya ekstremisti zhurnal Chepmen 83 2003 Gill Li Velikij hlopchina zhittya ta mistectvo Terri Sauzerna Blumsberi 2001 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Babelio 2007 d Track Q2877812 Hill Lee A Grand Guy The Life and Art of Terry Southern Bloomsbury 2001 pp 46 48 p 102 Exiled in Paris Richard Wright James Baldwin Samuel Beckett and Others on the Left Bank pp 146 147 Harris Frank Alexander Trocchi editor Fifth Volume 1954 Cult Fiction a readers guide Andrew Calcutt Richard Shephard published 1998 page 275 Cumming Tim 8 serpnya 2003 the Guardian Arhiv originalu za 2 bereznya 2019 Procitovano 15 grudnya 2018 BBC Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2018 13 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 12 grudnya 2018 Alexander Trocchi Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 12 grudnya 2018 www notbored org Arhiv originalu za 23 bereznya 2018 Procitovano 12 grudnya 2018 www librairie compagnie fr Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 12 grudnya 2018 https www ffadultsonly com webmaster ffadultsonly com www ffadultsonly com Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 12 grudnya 2018 www themodernnovel org Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2018 Trocchi Alexander 19 veresnya 1967 Brandon House Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2018 cherez Open WorldCat PosilannyaThe Alexander Trocchi Papers 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine na Universiteti Vashingtona v Sent Luyisi Grove Press An inventory of its records 7 chervnya 2018 u Wayback Machine na en Alexander Trocchi A Primer by Gillian Tasker January 19 2012 7 listopada 2017 u Wayback Machine Tasker Gillian University of Strathclyde 2015 Thesis Ph D Stattya Guardian UK Profil BBC 12 bereznya 2005 u Wayback Machine Stattya pro pizni roki vid 3 AM 7 listopada 2018 u Wayback Machine Scots Alec statti ta posilannya 30 listopada 2018 u Wayback Machine A T Sigma A Tactical Blueprint Situationists on A T 23 bereznya 2018 u Wayback Machine TROCCHI Alexander 20 veresnya 2018 u Wayback Machine Mean streets 2 bereznya 2019 u Wayback Machine School for Wives 1955 20 veresnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ