Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абеца́дло (від пол. abecadło — абетка) — проєкт української (руської) латинської абетки 1834 року, розроблений українським греко-католицьким священником Йосипом Лозинським на основі польської абетки (абецадла). Вперше опублікований у Львові 1834 року. На думку автора мусив: (1) замінити церковнословʼянську кирилицю і гражданку, поєднавши українську літературу з європейською; (2) перетворити українську (руську) мову на літературну; (3) усунути недоліки граматики й правопису. Проєкт зазнав критики з боку української галицької інтеліґенції, зокрема Йосипа Левицького і Маркіяна Шашкевича.
Історія
1834 року греко-католицький священник Йосип Лозинський виступив із пропозицією повного переведення руської (української) мови на латинську абетку, написавши польською статтю «Про впровадження польської абетки до руської писемності». Він також опрацював (в рукописі) граматику руської (української) мови та видав книгу «Ruskoje wesile» (1835). В основу своєї абетки Лозинський поклав польський правопис. На початку ХІХ ст. подібний проєкт пропонували Шлецер у своїй праці про Нестора-літописця, Й. Фольтіґ у «Словнику ілірийської, італійської та німецької мов», а кількома роками згодом Єрней Копітар та А. Пахмаєр.
Граматику Лозинського схвалив Єрней Копітар, втім ані перша її редакція, ані друга не вийшли друком. Причиною цього при першій спробі видання стало те, що Лозинський узявся за нові дослідження, натомість другу редакцію забракував львівський цензор Венедикт Левицький. Граматика Лозинського була спробою розв'язати проблему непристосованості церковнослов'янської кирилиці для нової літературної української мови, що почала розвиватися на початку 19 ст. на базі народної мови. Попри те, що деякі українські діячі підтримали цю ідею (наприклад, Іван Головацький, брат Якова Головацького), загалом вона не здобула широкого визнання. Зокрема протестували проти цього українські культурні діячіЙосип Левицький (1834), Маркіян Шашкевич (1836), Денис Зубрицький (стаття O zaprowadzeniu abecadła polskiego zamiast cirylicy do ruskiej pisowni).
Зацікавленими у прийнятті латинської абетки до руської писемності були також польські діячі. 1836 року з'явилася стаття Луціяна Семенського «Крайова література» (Literatura krajowa), в якій автор став на захист ідеї Лозинського.
Проєкт Лозинського отримав назву «абецадло» (від польського abecadło — абетка), а суперечки навколо питання впровадження української латинки — «азбучна війна». Попри невдачу в ідеї загального прийняття абетки для української мови, її продовжували іноді вживати для друкування книг українською мовою — як в Австрії, так і згодом у міжвоєнній Польщі, і навіть під час Другої світової війни. Крім того, 1852 року австрійський імператор Франц Йосиф I наказав відповідати на звернення українців українською мовою в латинській абетці Лозинського.
Мотивація
Необхідність переходу на латинку Лозинський пов'язував із наступними чинниками:
...з прийняттям польського абецадла випливають великі користі для руського язика. Всі поляки, що живуть із русинами, розуміють а навіть говорять добре по-руськи, але мало хто захоче вчитися кирильської азбуки, аби читати руські книжки. Надто латинське письмо розширене по всім світі, так що польська азбука послужила би для розповсюдження рущини між іншими слов'янськими племенами і влегшила би науку руської мови іншоязичним народам. Уживаючи кирилиці ми, мов егоїсти, замикаємо себе в черепашиній шкаралющі перед чужими народами. Надто в способі писання живих язиків ожив би та виробив би ся найскорше також руський язик, а в скелеті мертвого язика, кирилиці, коли не замре, то щонайменше не так легко і не так скоро здужає виробитися...
...Руські букварі, друковані латинськими буквами, швидше й легше навчили би дітей читання як кирильські, а навіть улегшили би їм науку польського язика. Кирилиця повинна лишитися в сільських школах як предмет надпорядковий, обов'язковий лише для тих, яким доконче потрібна знайомість церковнослов'янського язика, пр., для таких, що намїрені йти на священиків, учителів сільських шкіл, дяків і т, і. На сих увагах опираю своє твердження, що ми, русини, в писанні повинні вживати польської, а не кирильської азбуки. Візьмемо собі за взірець поляків і чехів, що зовсім покинули давні готицькі письмена, а вподобали собі латинське письмо.
Правопис
Проєкт Лозинського базувався, в основному, на фонетичному принципі ортографії. Однак, він також мав ряд особливостей етимологічного характеру.
Найперші з них вказано на початку книги «Ruskoje wesile» в «Uwahach dla czytajuczych»:
1. Вживається літера «е́», що вимовляється як «і» (méd, nés, rék чит. mid, nis, rik);
2. Вживається літера «о́», що вимовляється як «і» (Bóh, kóń, zlóśť, wón, stół, sposób, póznaty чит. Bih, kiń, złyśť, win, stił, sposib, piznaty);
3. Літера «ł» позначає не тільки тверде «l», але й «w» (był, łapał, dół, horiłka, opysał, perekonał чит. byw, łapaw, dyw, horiwka, opysaw, perekonaw).
Наступні риси окреслюються вже з перших речень тексту:
4. Позначення зм'якшення через асиміляцію: zlóśť, świt, świdok, świato, śpiwaje, widomóśť.
5. Після голосних «ji» не пишеться, лише «i»: twoi, swoi, moim, Ukraina, naródnyi, uroczystyi, kotryi.
Абетка
В основу своєї абетки Лозинський поклав польський алфавіт («абецадло») та кілька чеських і словацьких літер на позначення непом'якшуваних у польській мові приголосних: Ďď, R̕ r̕, Ťť.
| Літера | Кирилиця | Приклад |
|---|---|---|
| A a | а | |
| B b | б | Bóh — Біг (Бог) |
| C c | ц | |
| Ć ć | ць | |
| Ch ch | х | |
| Cz cz | ч | |
| Dd | д | méd — мід (мед) |
| Ďď | дь | |
| Dz dz | дз | |
| Dź dź | дзь | |
| Dż dż | дж | |
| Ee | е | |
| Éé | і (на місці етимологічного е) | méd — мід (мед), nés — ніс, rék — рік (мовив) |
| F f | ф | |
| G g | ґ | |
| H h | г | horiłka — горілка, Bóh — Біг (Бог) |
| I i | і / ї (після голосних) | twoi — твої, swoi — свої |
| J j | й | |
| Ja ja | я | |
| Je je | є | |
| Ji ji | ї (на початку слова і після префікса) | pojichał |
| Ju ju | ю | |
| K k | к | |
| L l | ль | |
| Ł ł | л / в (на місці етимологічного л) | był — бив [у значення "був"], łapał — лапав, dół — діл, horiłka — горілка, opysał — описав, perekonał — переконав |
| M m | м | méd — мід (мед) |
| N n | н | |
| Ń ń | нь | |
| O o | о | |
| Ó ó | і (на місці етимологічного о) | Bóh — Біг (Бог), kóń — кінь, zlóśť — злість, wón — він, stół — стіл, sposób — спосіб, póznaty — пізнати |
| P p | п | |
| R r | р | |
| R̕ r̕ | рь | |
| S s | с | |
| Ś ś | сь | |
| Sz sz | ш | |
| T t | т | |
| Ť ť | ть | zlóśť — злість |
| U u | у | |
| W w | в | wón — він |
| Y y | и | |
| Z z | з | zlóśť — злість |
| Ź ź | зь | |
| Ż ż | ж |
Критика
1834 року Йосип Левицький і 1836 року Маркіян Шашкевич виступили із критикою проєкту Лозинського, навівши такі аргументи:
- Латиниця не має історичного підґрунтя: найдавніші українські тексти, написані латинкою, сягають лише XVII—XVIII ст.. Натомість кирилицею написана практично вся українська література від XI ст..
- Латиниця принесе чужу лексику і синтаксис, що стане на заваді просвіти українського народу.
- Латиниця не має узгодженого правопису: кожен народ читатиме українську латинку на свій лад і творитиме з українських слів нісенітниці.
- Латиниця недосконала: кирилиця краще передає слов'янські звуки (ж, ш, ч, ц).
Примітки
- Łozynśkyj, 1834.
- J. Lozinskiy. Ruskoje wesile. W Peremyszły, w Typografii Władycznój gr. kat. 1835 [PDF]
- Ігор Райківський. Розвиток українського народознавства в Галичині у першій третині XIX ст. УДК: 94 (477.83/.86). ББК: 63.3 (4 Укр) 51
- Lewicki, 1834.
- Szaszkiewicz, 1836.
- Ігор Чорновол. Латинка в українському правописі: ретроспектива і perspektyva [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]. «Незалежний культурологічний часопис „Ї“». 2001. 23.
- Rozmaitosci, №. 29, С. 228 — 230.
Бібліографія
Джерела
- Lewicki, J. Odpowiedź na zdanie o zaprowadzenie abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego [Відповідь на пропозицію про запровадження польського абецадла до українського письменства] // Rozmaitości, 1 pazdziernika 1834.
- Łozynśkyj, Josyp. O wprowadzeniu abecadła polskiego do piśmiennictwa ruskiego [Про впровадження польського абецадла до українського письменства] // Rozmaitości, Lwow, 1834, № 29, ст. 228—230.
- Szaszkiewicz, M. Азбука i abecadło. Uwagi nad rozprawą o wprowadzeniu Abecadła polskiego do pismieńnictwa ruskiego, napisaną przez M. Lozińskiego, umieszczoną w Rozmaitościach Lwowskich z roku 1834. Przemyśl: W drukarni Biskupiej, 1836. [1] [ 16 вересня 2021 у Wayback Machine.] (переклад: Шашкевич, М. Азбука і абецадло // Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. Київ, 1965, с. 113—120 [2] [ 27 липня 2021 у Wayback Machine.][3] [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]).
- Франко І. Азбучна війна в Галичині 1859 р. // Франко І. Збірка творів, т. 47. Київ, 1986. [4] [ 14 вересня 2021 у Wayback Machine.] (наведено переклади текстів Лозинського і його опонентів — Левицького і Шашкевича)
Література
- Dwornik, Kamil. Stanowisko ks. Josyfa Łewyćkiego (1801-1860) w sporze o alfabet języka ruskiego (ukraińskiego) w Galicji w latach 30. i 40. XIX wieku // Acta Polono-Ruthenica. 2016, № 21, s. 17—26 [5] [ 16 вересня 2021 у Wayback Machine.].
- Худаш, М. Л. Алфавітно-правописні принципи Й. Лозинського // Лозинський Й. І. Українське весілля. Київ, 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abecadlo znachennya Abeca dlo vid pol abecadlo abetka proyekt ukrayinskoyi ruskoyi latinskoyi abetki 1834 roku rozroblenij ukrayinskim greko katolickim svyashennikom Josipom Lozinskim na osnovi polskoyi abetki abecadla Vpershe opublikovanij u Lvovi 1834 roku Na dumku avtora musiv 1 zaminiti cerkovnoslovʼyansku kirilicyu i grazhdanku poyednavshi ukrayinsku literaturu z yevropejskoyu 2 peretvoriti ukrayinsku rusku movu na literaturnu 3 usunuti nedoliki gramatiki j pravopisu Proyekt zaznav kritiki z boku ukrayinskoyi galickoyi inteligenciyi zokrema Josipa Levickogo i Markiyana Shashkevicha IstoriyaDokladnishe Azbuchna vijna ta Ukrayinska latinka Pracya Ruskoje wesile Lozinskogo sho stala prezentaciyeyu jogo proyektu na praktici 1834 roku greko katolickij svyashennik Josip Lozinskij vistupiv iz propoziciyeyu povnogo perevedennya ruskoyi ukrayinskoyi movi na latinsku abetku napisavshi polskoyu stattyu Pro vprovadzhennya polskoyi abetki do ruskoyi pisemnosti Vin takozh opracyuvav v rukopisi gramatiku ruskoyi ukrayinskoyi movi ta vidav knigu Ruskoje wesile 1835 V osnovu svoyeyi abetki Lozinskij poklav polskij pravopis Na pochatku HIH st podibnij proyekt proponuvali Shlecer u svoyij praci pro Nestora litopiscya J Foltig u Slovniku ilirijskoyi italijskoyi ta nimeckoyi mov a kilkoma rokami zgodom Yernej Kopitar ta A Pahmayer Gramatiku Lozinskogo shvaliv Yernej Kopitar vtim ani persha yiyi redakciya ani druga ne vijshli drukom Prichinoyu cogo pri pershij sprobi vidannya stalo te sho Lozinskij uzyavsya za novi doslidzhennya natomist drugu redakciyu zabrakuvav lvivskij cenzor Venedikt Levickij Gramatika Lozinskogo bula sproboyu rozv yazati problemu nepristosovanosti cerkovnoslov yanskoyi kirilici dlya novoyi literaturnoyi ukrayinskoyi movi sho pochala rozvivatisya na pochatku 19 st na bazi narodnoyi movi Popri te sho deyaki ukrayinski diyachi pidtrimali cyu ideyu napriklad Ivan Golovackij brat Yakova Golovackogo zagalom vona ne zdobula shirokogo viznannya Zokrema protestuvali proti cogo ukrayinski kulturni diyachiJosip Levickij 1834 Markiyan Shashkevich 1836 Denis Zubrickij stattya O zaprowadzeniu abecadla polskiego zamiast cirylicy do ruskiej pisowni Zacikavlenimi u prijnyatti latinskoyi abetki do ruskoyi pisemnosti buli takozh polski diyachi 1836 roku z yavilasya stattya Luciyana Semenskogo Krajova literatura Literatura krajowa v yakij avtor stav na zahist ideyi Lozinskogo Proyekt Lozinskogo otrimav nazvu abecadlo vid polskogo abecadlo abetka a superechki navkolo pitannya vprovadzhennya ukrayinskoyi latinki azbuchna vijna Popri nevdachu v ideyi zagalnogo prijnyattya abetki dlya ukrayinskoyi movi yiyi prodovzhuvali inodi vzhivati dlya drukuvannya knig ukrayinskoyu movoyu yak v Avstriyi tak i zgodom u mizhvoyennij Polshi i navit pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Krim togo 1852 roku avstrijskij imperator Franc Josif I nakazav vidpovidati na zvernennya ukrayinciv ukrayinskoyu movoyu v latinskij abetci Lozinskogo MotivaciyaNeobhidnist perehodu na latinku Lozinskij pov yazuvav iz nastupnimi chinnikami z prijnyattyam polskogo abecadla vipli vayut veliki koristi dlya ruskogo yazika Vsi polyaki sho zhivut iz rusinami rozumiyut a navit govoryat dobre po ruski ale malo hto zahoche vchitisya kirilskoyi azbu ki abi chitati ruski knizhki Nadto latinske pismo rozshirene po vsim sviti tak sho polska azbuka poslu zhila bi dlya rozpovsyudzhennya rushini mizh inshimi slov yan skimi plemenami i vlegshila bi nauku ruskoyi movi inshoyazichnim narodam Uzhivayuchi kirilici mi mov egoyisti za mikayemo sebe v cherepashinij shkaralyushi pered chuzhimi na rodami Nadto v sposobi pisannya zhivih yazikiv ozhiv bi ta virobiv bi sya najskorshe takozh ruskij yazik a v skeleti mertvogo yazika kirilici koli ne zamre to shonajmenshe ne tak legko i ne tak skoro zduzhaye virobitisya Ruski bukvari drukovani latinskimi bukvami shvidshe j legshe navchili bi ditej chitannya yak kirilski a navit ulegshili bi yim nauku polskogo yazika Kirilicya povinna lishitisya v silskih shkolah yak predmet nadporyadkovij obov yazkovij lishe dlya tih yakim dokonche potribna znajomist cerkovnoslov yanskogo yazika pr dlya takih sho namyireni jti na svyashenikiv uchiteliv silskih shkil dyakiv i t i Na sih uvagah opi rayu svoye tverdzhennya sho mi rusini v pisanni povinni vzhivati polskoyi a ne kirilskoyi azbuki Vizmemo sobi za vzirec polyakiv i chehiv sho zovsim pokinuli davni goticki pismena a vpodobali sobi latinske pismo PravopisProyekt Lozinskogo bazuvavsya v osnovnomu na fonetichnomu principi ortografiyi Odnak vin takozh mav ryad osoblivostej etimologichnogo harakteru Najpershi z nih vkazano na pochatku knigi Ruskoje wesile v Uwahach dla czytajuczych 1 Vzhivayetsya litera e sho vimovlyayetsya yak i med nes rek chit mid nis rik 2 Vzhivayetsya litera o sho vimovlyayetsya yak i Boh kon zlost won stol sposob poznaty chit Bih kin zlyst win stil sposib piznaty 3 Litera l poznachaye ne tilki tverde l ale j w byl lapal dol horilka opysal perekonal chit byw lapaw dyw horiwka opysaw perekonaw Nastupni risi okreslyuyutsya vzhe z pershih rechen tekstu 4 Poznachennya zm yakshennya cherez asimilyaciyu zlost swit swidok swiato spiwaje widomost 5 Pislya golosnih ji ne pishetsya lishe i twoi swoi moim Ukraina narodnyi uroczystyi kotryi AbetkaV osnovu svoyeyi abetki Lozinskij poklav polskij alfavit abecadlo ta kilka cheskih i slovackih liter na poznachennya nepom yakshuvanih u polskij movi prigolosnih Dd R r Tt Litera Kirilicya PrikladA a aB b b Boh Big Bog C c cC c cCh ch hCz cz chDd d med mid med Dd dDz dz dzDz dz dzDz dz dzhEe eEe i na misci etimologichnogo e med mid med nes nis rek rik moviv F f fG g gH h g horilka gorilka Boh Big Bog I i i yi pislya golosnih twoi tvoyi swoi svoyiJ j jJa ja yaJe je yeJi ji yi na pochatku slova i pislya prefiksa pojichalJu ju yuK k kL l lL l l v na misci etimologichnogo l byl biv u znachennya buv lapal lapav dol dil horilka gorilka opysal opisav perekonal perekonavM m m med mid med N n nN n nO o oo o i na misci etimologichnogo o Boh Big Bog kon kin zlost zlist won vin stol stil sposob sposib poznaty piznatiP p pR r rR r rS s sS s sSz sz shT t tT t t zlost zlistU u uW w v won vinY y iZ z z zlost zlistZ z zZ z zhKritikaDokladnishe Azbuchna vijna 1834 roku Josip Levickij i 1836 roku Markiyan Shashkevich vistupili iz kritikoyu proyektu Lozinskogo navivshi taki argumenti Latinicya ne maye istorichnogo pidgruntya najdavnishi ukrayinski teksti napisani latinkoyu syagayut lishe XVII XVIII st Natomist kiriliceyu napisana praktichno vsya ukrayinska literatura vid XI st Latinicya prinese chuzhu leksiku i sintaksis sho stane na zavadi prosviti ukrayinskogo narodu Latinicya ne maye uzgodzhenogo pravopisu kozhen narod chitatime ukrayinsku latinku na svij lad i tvoritime z ukrayinskih sliv nisenitnici Latinicya nedoskonala kirilicya krashe peredaye slov yanski zvuki zh sh ch c PrimitkiLozynskyj 1834 J Lozinskiy Ruskoje wesile W Peremyszly w Typografii Wladycznoj gr kat 1835 PDF Igor Rajkivskij Rozvitok ukrayinskogo narodoznavstva v Galichini u pershij tretini XIX st UDK 94 477 83 86 BBK 63 3 4 Ukr 51 Lewicki 1834 Szaszkiewicz 1836 Igor Chornovol Latinka v ukrayinskomu pravopisi retrospektiva i perspektyva 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2001 23 Rozmaitosci 29 S 228 230 BibliografiyaDzherela Lewicki J Odpowiedz na zdanie o zaprowadzenie abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego Vidpovid na propoziciyu pro zaprovadzhennya polskogo abecadla do ukrayinskogo pismenstva Rozmaitosci 1 pazdziernika 1834 Lozynskyj Josyp O wprowadzeniu abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego Pro vprovadzhennya polskogo abecadla do ukrayinskogo pismenstva Rozmaitosci Lwow 1834 29 st 228 230 Szaszkiewicz M Azbuka i abecadlo Uwagi nad rozprawa o wprowadzeniu Abecadla polskiego do pismiennictwa ruskiego napisana przez M Lozinskiego umieszczona w Rozmaitosciach Lwowskich z roku 1834 Przemysl W drukarni Biskupiej 1836 1 16 veresnya 2021 u Wayback Machine pereklad Shashkevich M Azbuka i abecadlo Pismenniki Zahidnoyi Ukrayini 30 50 h rokiv XIX st Kiyiv 1965 s 113 120 2 27 lipnya 2021 u Wayback Machine 3 13 serpnya 2011 u Wayback Machine Franko I Azbuchna vijna v Galichini 1859 r Franko I Zbirka tvoriv t 47 Kiyiv 1986 4 14 veresnya 2021 u Wayback Machine navedeno perekladi tekstiv Lozinskogo i jogo oponentiv Levickogo i Shashkevicha Literatura Dwornik Kamil Stanowisko ks Josyfa Lewyckiego 1801 1860 w sporze o alfabet jezyka ruskiego ukrainskiego w Galicji w latach 30 i 40 XIX wieku Acta Polono Ruthenica 2016 21 s 17 26 5 16 veresnya 2021 u Wayback Machine Hudash M L Alfavitno pravopisni principi J Lozinskogo Lozinskij J I Ukrayinske vesillya Kiyiv 1992