Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ініціатива трьох морів ІТМ також відома як Ініціатива Балтійського Адріатичного Чорного морів БАЧМ або просто Тримор я м

Ініціатива трьох морів

Ініціатива трьох морів

Ініціатива трьох морів (ІТМ), також відома як Ініціатива Балтійського, Адріатичного, Чорного морів (БАЧМ), або просто Тримор'я — міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об'єднує 13 країн Європейського Союзу й Україну, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. Ініціатива спрямована на створення регіонального діалогу з різних питань, що стосуються країн-членів. Перший саміт відбувся в Дубровнику в 2016, на нього була запрошена Україна, але не відповіла на запрошення, тим самим не стала однією з країн-засновниць.

Ініціатива трьох морів
image
image
Європейський Союз та тринадцять країн-членів Ініціативи трьох морів
Абревіатура ІТМ / БАЧМ
Тип d
Засновано 25 серпня 2016
Членство
Список країн ІТМ
Офіційні мови українська
польська
румунська
словацька
чеська
угорська

Болгарська
Вебсайт: 3seas.eu
image Ініціатива трьох морів у Вікісховищі

На сьомому саміті в Ризі 20 червня 2022 року Україна отримала статус партнера-учасника ІТМ.

Передумови

В Ініціативу трьох морів входять Центральні і Східноєвропейські держави: Австрія, Болгарія, Греція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, Чехія та Україна.

Історія

Ініціатива трьох морів іноді асоціюється з ідеями Міжмор'я і Балто-Чорноморською вісю, проте концепція ІТМ відрізняється від двох попередніх проєктів. Економічне співробітництво та інші відносини між країнами соціалістичного блоку, сильно пов'язувалися з Радянським Союзом протягом багатьох років, і були досить слабкими. Після приєднання країн колишнього радянського блоку до Європейської Унії з'явилися можливості для розширення економічного та політичного співробітництва.

У 2015 році за ініціативи президента Польщі Анджея Дуди і президента Хорватії Колінди Ґрабар-Китарович було вирішено розширити співпрацю, створивши Тримор'я.

Перший саміт відбувся в Дубровнику 25–26 серпня 2016. Він закінчився заявою про економічне співробітництво у сфері енергетики, транспорту й електрозв'язку. Президент Польщі Анджей Дуда назвав ініціативу новою концепцією просування кохезії та єдности Європи й ідеєю кооперації країн між трьома морями: Адріатичним, Балтійським і Чорним. З гостей були: Лю Хайсін, представник у справах Центральної та Східної Європи, та радник Президента США з національної безпеки Джеймс Джонс, який наголосив на ролі Тримор'я в європейському розвитку та безпеці.

Другий саміт відбувся в Варшаві 6–7 липня 2017, його відвідав президент США Дональд Трамп. Країни-учасниці одноголосно погодилися створити Бізнес-форум.

Третій саміт відбувся в Бухаресті 17–18 вересня 2018, де учасники затвердили перелік пріоритетних проєктів взаємозв'язку у трьох ключових сферах — транспортній, енергетичній і цифровій. Саміт відвідали Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, міністр закордонних справ Німеччині Гайко Маас та міністр енергетики США Рік Перрі. В цей час було організована перша зустріч Бізнес-форуму. Створена мережа торговельних палат ІТМ і було підписано Лист про наміри створення інвестиційного фонду «Три моря».

У 2019 році Банк Господарства Крайовего і румунський Ексімбанк підписали в Люксембурзі акт про заснування Інвестиційного фонду "Три моря". Фонд повинен зосередитись на проєктах, що створюють транспортну, енергетичну й цифрову інфраструктуру в регіоні «Трьох морів». Створення фонду було ініційовано польською стороною, а його створення було оголошено у 2018 році президентом Анджеєм Дудою.

20 червня 2022 року під час сьомого саміту Україні було надано членство в ініціативі.

Саміти

Дати Місце Лідери гостингу Примітки
Перший 25–26 серпня 2016 image Дубровник, Хорватія Колінда Ґрабар-Китарович
Другий 6–7 липня 2017 image Варшава, Польща Анджей Дуда У присутності президента США Дональда Трампа
Третій 17–18 вересня 2018 image Бухарест, Румунія Клавс Йоганніс У присутності Президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, міністра закордонних справ Німеччини й міністра енергетики США Ріка Перрі
Четвертий 5–6 червня 2019 image Любляна, Словенія Борут Пахор У присутності Президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, федерального президента Німеччини Франка-Вальтер Штайнмаєра й міністра енергетики США Ріка Перрі
П'ятий 19–20 жовтня 2020 image Таллінн, Естонія Керсті Кальюлайд Віртуальний саміт
Шостий 8–9  липня 2021 image Софія, Болгарія Румен Радев На заході була присутня глава Греції
Сьомий 20–21  червня 2022 image Рига, Латвія На заході був присутній президент України Володимир Зеленський (онлайн)

Проєкти

Інфраструктурні ініціативи

image
Візит Дональда Трампа до Польщі, липень 2017 року

ІТМ тісно пов'язана з двома основними інфраструктурними проєктами в регіоні:

Інші проєкти - Балтійсько-Адріатичний коридор, дорога Via Baltica, залізниця Балтика і залізничний коридор бурштину.

У лютому 2020 року, під час Мюнхенської безпекової конференції держсекретар США Майк Помпео, заявив, що США планують надати до $1 млрд доларів на інвестиції у приватний сектор, зокрема в енергетику, країн Центральної і Східної Європи в рамках Ініціативи трьох морів (Тримор’я).

Інвестиційний фонд

image
Саміт ІТМ 2018 року в Бухаресті

Початкові дві установи-засновники з Польщі та Румунії взяли на себе зобов’язання здійснити платежі на загальну суму понад 500 мільйонів євро. Фонд відкритий для інших країн Тримор'я, які можуть приєднатися до нього після отримання відповідних дозволів. До складу Наглядової ради Фонду входять представники банків розвитку з Польщі, Румунії, Латвії та Чехії.

У 2019 році банк Господарства Крайовего й Експортно-імпортний банк Румунії підписали установчий акт Інвестиційного фонду Тримор'я. Фонд повинен зосередитись на проектах, що створюють транспортну, енергетичну та цифрову інфраструктуру в регіоні Тримор'я. Приватні інвестори з пенсійних фондів, приватних інвестиційних фондів та інших організацій також будуть запрошені до фонду. Мета - зібрати до 3-5 млрд євро.

Фонд залучатиме на комерційній основі до інфраструктурних проєктів загальною вартістю до 100 млрд євро., в той час як потреби регіону Тримор'я оцінюються в понад 570 мільярдів євро. Фонд повинен активувати інші джерела фінансування, такі як ресурси окремих країн регіону або фонди ЄС.

До Таллінського саміту 2020 року державний секретар США Майк Помпео пообіцяв до мільярда доларів фінансування Інвестиційного фонду.

Країни-члени

Країни-члени
Кількість Країна Населення (2016) Площа території в км² Додаткова інформація
1 image Австрія 8 700 741 83 871
2 image Болгарія 7 153 784 110 993
3 image Хорватія 4 190 669 56 594 – Країна-засновник

– господар саміту 2016 року

– CEEplus

4 image Чехія 10 553 843 78 871 - CEEplus
5 image Естонія 1 315 944 45 228 – господар саміту 2020 року
6 image Литва 2 888 558 65 300
7 image Латвія 1 968 957 64 589
8 image Польща 37 967 585 312 685 – Країна-засновник

– Держава-засновник Фонду Тримор'я

– господар саміту 2017 року

– CEEplus

9 image Румунія 19 759 968 238 397 – Держава-засновник Фонду Тримор'я

– господар саміту 2018 року

– CEEplus

10 image Словаччина 5 426 252 49 036 - CEEplus
11 image Словенія 2 064 188 20 273 – господар саміту 2019 року

– CEEplus

12 image Угорщина 9 830 485 93 030 - CEEplus
13 image Україна 41 208 321 603 700 Приєднана 21 червня 2022 року
Разом: 150 965 222 1 822 537


Спостерігачі
Кількість Країни
1 image Німеччина
2 image США

Сприйняття

Україна

У серпні 2019 року, під час візиту президента України Володимира Зеленського у Польщу він заявив, що Україна зацікавлена стати активним учасником регіональних проєктів та ініціатив Польщі, наприклад таких, як Тримор’я, що охоплює країни між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями. Також було зазначено, що Україна уже зараз співпрацює у рамках будівництва транс’європейської магістралі Via Carpatia, і обговорює амбітний для України проєкт водного шляху Е-40.

“Вже зараз ми співпрацюємо у рамках будівництва транс’європейської магістралі Via Carpatia. Ми також обговорили амбітний для нас проєкт водного шляху Е-40”, – повідомив президент України.

У жовтні 2019 року голова польського МЗС Яцек Чапутович, заявив про те, що Україна не може зараз приєднатися до Ініціативи трьох морів, оскільки до неї належать країни Центральної та Південної Європи, які є членами Європейської Унії. Керівник польської дипломатії пояснив, що Тримор’я не варто пов’язувати з геополітикою, оскільки це лише інфраструктурний проєкт.

У листопаді 2019 року, під час візиту президента України Володимира Зеленського в Естонію, він заявив, що Україна зацікавлена у приєднанні до ІТМ і має намір предметно обговорити це питання з естонськими партнерами.

Після початку російського вторгнення під час російсько-української війни, президент Польщі Анджей Дуда у своєму звернені до Верховної Ради України 22 травня 2022 року заявив, що Україна повинна приєднатися до ініціативи Тримор’я. Пізніше 7 червня 2022 року прем'єр міністр Польщі Матеуш Моравецький під час відкриття у Любліні дводенного конгресу місцевого самоврядування країн Тримор’я заявив, що Ініціатива Трьох морів неможлива без залучення до неї вільної та суверенної України.

На сьомому саміті в Ризі 20 червня 2022 року, виступаючи по відеозв'язку, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має стати членом Ініціативи трьох морів. Зеленський запропонував посилити трактування співпраці в рамках "Тримор'я", наголосивши на важливості логістики. Говорячи про співпрацю у сфері енергетики, Зеленський нагадав, що Україна має одні з найбільших у регіоні сховища газу. На цьому саміті Україна отримала статус партнера-учасника ІТМ, де-факто ставши учасницею цієї ініціативи.

В вересні 2023 року Україна стала асоційованим партнером Ініціативи трьох морів під час саміту в Бухаресті.

Фінляндія

Популістська Партія фінів виступила за те, щоб Фінляндія приєдналася до ініціативи.

Хорватія

Соціал-демократичний президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що ця ініціатива шкідлива для Хорватії.

Чехія

Ініціатива трьох морів на початку сприймалася місцевими експертами й дипломатами в Чехії досить негативно. Це розглядалося як спроба Польщі створити свою сферу впливу (подібно до історичного сприйняття Міжмор'я). Подальші побоювання були пов'язані з можливістю поглиблення поділу Схід-Захід в ЄС та виключення Німеччини. Довгострокове заперечення Чехії полягає в тому, що в регіоні не повинно бути конкуруючого геополітичного проєкту, який послабив би ЄС. Деякі з цих заперечень останнім часом частково були розглянуті також завдяки хорошому досвіду співпраці щодо інфраструктурних проєктів у Вишеградській групі.

Див. також

Примітки

  1. Україна отримала статус партнера-учасника ініціативи Тримор’я. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2022.
  2. . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. . Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. . Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. . Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 19 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  11. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2018. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  12. . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  13. . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  14. . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  15. . EBL News (англ.). 25 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 4 листопада 2019.
  16. . Visegrád Post (брит.). 28 серпня 2016. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2019.
  17. . Time (англ.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
  18. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2019.
  19. . Total Croatia News (en-gb) . Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 12 квітня 2019.
  20. Foreign Minister Reinsalu: we are ready to host the Three Seas Initiative summit in Estonia | Ministry of Foreign Affairs. Vm.ee (англ.). Процитовано 26 червня 2019.
  21. 2020 Three Seas Virtual Summit, Tallinn, Estonia. Three Seas Initiative (англ.). Процитовано 9 липня 2021.
  22. Three Seas Summit and Business Forum. 3seas.eu.
  23. 2021 Summit and Business Forum.
  24. . Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  25. . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  26. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  27. США планують надати $1 мільярд для фінансування “Ініціативи трьох морів” - Помпео. Укрінформ. 15 лютого 2020. оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  28. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  29. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  30. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  31. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  32. . Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  33. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  34. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  35. . Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 16 лютого 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  36. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  37. Eurostat – Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table. ec.europa.eu. Процитовано 20 червня 2019.
  38. Дим, Нестор (31 серпня 2019). Зеленський у Польщі: крім історії – санкції, кордони, енергетика, транспорт плюс Тримор'я. Новинарня. оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 27 січня 2023.
  39. У Польщі пояснили, чому Україна поки не може приєднатися до "Тримор'я". Європейська правда. 3 жовтня 2019. оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  40. Україна зацікавлена у приєднанні до "Ініціативи трьох морів" - Зеленський. Укрінформ. 26 листопада 2019. оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  41. Zaxid.net. «Росія зруйнувала Україну, Росія має заплатити за це». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 червня 2022.
  42. Тримор’я неможливе без вільної та суверенної України - Моравецький. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 червня 2022.
  43. Зеленський підтримав приєднання України до ініціативи “Тримор’я”. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 20 червня 2022.
  44. Шевченко, Тарас (7 вересня 2023). Україна та Молдова стали асоційованими партнерами Тримор’я: що це означає. https://chasdiy.org. Час ДІй. Процитовано 8 вересня 2023.
  45. . 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  46. Milanović protiv Inicijative triju mora: Nepotrebno i potencijalno štetno zbog mogućeg zamjeranja Berlinu i Moskvi. 19 жовтня 2020.
  47. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iniciativa troh moriv ITM takozh vidoma yak Iniciativa Baltijskogo Adriatichnogo Chornogo moriv BAChM abo prosto Trimor ya mizhnarodna ekonomichna ta infrastrukturna iniciativa sho ob yednuye 13 krayin Yevropejskogo Soyuzu j Ukrayinu roztashovanih poblizu Baltijskogo Chornogo j Adriatichnogo moriv Iniciativa spryamovana na stvorennya regionalnogo dialogu z riznih pitan sho stosuyutsya krayin chleniv Pershij samit vidbuvsya v Dubrovniku v 2016 na nogo bula zaproshena Ukrayina ale ne vidpovila na zaproshennya tim samim ne stala odniyeyu z krayin zasnovnic Iniciativa troh morivYevropejskij Soyuz ta trinadcyat krayin chleniv Iniciativi troh morivAbreviatura ITM BAChMTip dZasnovano 25 serpnya 2016Chlenstvo Spisok krayin ITM 13 derzhav Avstriya Bolgariya Estoniya Latviya Litva Polsha Rumuniya Slovachchina Sloveniya Ugorshina Horvatiya Chehiya UkrayinaOficijni movi ukrayinska polska rumunska slovacka cheska ugorska BolgarskaVebsajt 3seas eu Iniciativa troh moriv u Vikishovishi Na somomu samiti v Rizi 20 chervnya 2022 roku Ukrayina otrimala status partnera uchasnika ITM PeredumoviV Iniciativu troh moriv vhodyat Centralni i Shidnoyevropejski derzhavi Avstriya Bolgariya Greciya Estoniya Latviya Litva Polsha Rumuniya Slovachchina Sloveniya Ugorshina Horvatiya Chehiya ta Ukrayina IstoriyaIniciativa troh moriv inodi asociyuyetsya z ideyami Mizhmor ya i Balto Chornomorskoyu visyu prote koncepciya ITM vidriznyayetsya vid dvoh poperednih proyektiv Ekonomichne spivrobitnictvo ta inshi vidnosini mizh krayinami socialistichnogo bloku silno pov yazuvalisya z Radyanskim Soyuzom protyagom bagatoh rokiv i buli dosit slabkimi Pislya priyednannya krayin kolishnogo radyanskogo bloku do Yevropejskoyi Uniyi z yavilisya mozhlivosti dlya rozshirennya ekonomichnogo ta politichnogo spivrobitnictva U 2015 roci za iniciativi prezidenta Polshi Andzheya Dudi i prezidenta Horvatiyi Kolindi Grabar Kitarovich bulo virisheno rozshiriti spivpracyu stvorivshi Trimor ya Pershij samit vidbuvsya v Dubrovniku 25 26 serpnya 2016 Vin zakinchivsya zayavoyu pro ekonomichne spivrobitnictvo u sferi energetiki transportu j elektrozv yazku Prezident Polshi Andzhej Duda nazvav iniciativu novoyu koncepciyeyu prosuvannya koheziyi ta yednosti Yevropi j ideyeyu kooperaciyi krayin mizh troma moryami Adriatichnim Baltijskim i Chornim Z gostej buli Lyu Hajsin predstavnik u spravah Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi ta radnik Prezidenta SShA z nacionalnoyi bezpeki Dzhejms Dzhons yakij nagolosiv na roli Trimor ya v yevropejskomu rozvitku ta bezpeci Drugij samit vidbuvsya v Varshavi 6 7 lipnya 2017 jogo vidvidav prezident SShA Donald Tramp Krayini uchasnici odnogolosno pogodilisya stvoriti Biznes forum Tretij samit vidbuvsya v Buharesti 17 18 veresnya 2018 de uchasniki zatverdili perelik prioritetnih proyektiv vzayemozv yazku u troh klyuchovih sferah transportnij energetichnij i cifrovij Samit vidvidali Prezident Yevropejskoyi komisiyi Zhan Klod Yunker ministr zakordonnih sprav Nimechchini Gajko Maas ta ministr energetiki SShA Rik Perri V cej chas bulo organizovana persha zustrich Biznes forumu Stvorena merezha torgovelnih palat ITM i bulo pidpisano List pro namiri stvorennya investicijnogo fondu Tri morya U 2019 roci Bank Gospodarstva Krajovego i rumunskij Eksimbank pidpisali v Lyuksemburzi akt pro zasnuvannya Investicijnogo fondu Tri morya Fond povinen zosereditis na proyektah sho stvoryuyut transportnu energetichnu j cifrovu infrastrukturu v regioni Troh moriv Stvorennya fondu bulo inicijovano polskoyu storonoyu a jogo stvorennya bulo ogolosheno u 2018 roci prezidentom Andzheyem Dudoyu 20 chervnya 2022 roku pid chas somogo samitu Ukrayini bulo nadano chlenstvo v iniciativi Samiti Dati Misce Lideri gostingu Primitki Pershij 25 26 serpnya 2016 Dubrovnik Horvatiya Kolinda Grabar Kitarovich Drugij 6 7 lipnya 2017 Varshava Polsha Andzhej Duda U prisutnosti prezidenta SShA Donalda Trampa Tretij 17 18 veresnya 2018 Buharest Rumuniya Klavs Jogannis U prisutnosti Prezidenta Yevropejskoyi komisiyi Zhana Kloda Yunkera ministra zakordonnih sprav Nimechchini j ministra energetiki SShA Rika Perri Chetvertij 5 6 chervnya 2019 Lyublyana Sloveniya Borut Pahor U prisutnosti Prezidenta Yevropejskoyi komisiyi Zhana Kloda Yunkera federalnogo prezidenta Nimechchini Franka Valter Shtajnmayera j ministra energetiki SShA Rika Perri P yatij 19 20 zhovtnya 2020 Tallinn Estoniya Kersti Kalyulajd Virtualnij samit Shostij 8 9 lipnya 2021 Sofiya Bolgariya Rumen Radev Na zahodi bula prisutnya glava Greciyi Somij 20 21 chervnya 2022 Riga Latviya Na zahodi buv prisutnij prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij onlajn ProyektiInfrastrukturni iniciativi Vizit Donalda Trampa do Polshi lipen 2017 roku ITM tisno pov yazana z dvoma osnovnimi infrastrukturnimi proyektami v regioni shose Via Carpathia na pivnich pivden sho z yednaye Klajpedu v Litvi i Solun v Greciyi Spoluchennya truboprovodu dlya skraplenogo prirodnogo gazu z morskimi terminalami Polshi j Horvatiyi Inshi proyekti Baltijsko Adriatichnij koridor doroga Via Baltica zaliznicya Baltika i zaliznichnij koridor burshtinu U lyutomu 2020 roku pid chas Myunhenskoyi bezpekovoyi konferenciyi derzhsekretar SShA Majk Pompeo zayaviv sho SShA planuyut nadati do 1 mlrd dolariv na investiciyi u privatnij sektor zokrema v energetiku krayin Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi v ramkah Iniciativi troh moriv Trimor ya Investicijnij fond Samit ITM 2018 roku v Buharesti Pochatkovi dvi ustanovi zasnovniki z Polshi ta Rumuniyi vzyali na sebe zobov yazannya zdijsniti platezhi na zagalnu sumu ponad 500 miljoniv yevro Fond vidkritij dlya inshih krayin Trimor ya yaki mozhut priyednatisya do nogo pislya otrimannya vidpovidnih dozvoliv Do skladu Naglyadovoyi radi Fondu vhodyat predstavniki bankiv rozvitku z Polshi Rumuniyi Latviyi ta Chehiyi U 2019 roci bank Gospodarstva Krajovego j Eksportno importnij bank Rumuniyi pidpisali ustanovchij akt Investicijnogo fondu Trimor ya Fond povinen zosereditis na proektah sho stvoryuyut transportnu energetichnu ta cifrovu infrastrukturu v regioni Trimor ya Privatni investori z pensijnih fondiv privatnih investicijnih fondiv ta inshih organizacij takozh budut zaprosheni do fondu Meta zibrati do 3 5 mlrd yevro Fond zaluchatime na komercijnij osnovi do infrastrukturnih proyektiv zagalnoyu vartistyu do 100 mlrd yevro v toj chas yak potrebi regionu Trimor ya ocinyuyutsya v ponad 570 milyardiv yevro Fond povinen aktivuvati inshi dzherela finansuvannya taki yak resursi okremih krayin regionu abo fondi YeS Do Tallinskogo samitu 2020 roku derzhavnij sekretar SShA Majk Pompeo poobicyav do milyarda dolariv finansuvannya Investicijnogo fondu Krayini chleniKrayini chleni Kilkist Krayina Naselennya 2016 Plosha teritoriyi v km Dodatkova informaciya 1 Avstriya 8 700 741 83 871 2 Bolgariya 7 153 784 110 993 3 Horvatiya 4 190 669 56 594 Krayina zasnovnik gospodar samitu 2016 roku CEEplus 4 Chehiya 10 553 843 78 871 CEEplus 5 Estoniya 1 315 944 45 228 gospodar samitu 2020 roku 6 Litva 2 888 558 65 300 7 Latviya 1 968 957 64 589 8 Polsha 37 967 585 312 685 Krayina zasnovnik Derzhava zasnovnik Fondu Trimor ya gospodar samitu 2017 roku CEEplus 9 Rumuniya 19 759 968 238 397 Derzhava zasnovnik Fondu Trimor ya gospodar samitu 2018 roku CEEplus 10 Slovachchina 5 426 252 49 036 CEEplus 11 Sloveniya 2 064 188 20 273 gospodar samitu 2019 roku CEEplus 12 Ugorshina 9 830 485 93 030 CEEplus 13 Ukrayina 41 208 321 603 700 Priyednana 21 chervnya 2022 roku Razom 150 965 222 1 822 537 Sposterigachi Kilkist Krayini 1 Nimechchina 2 SShASprijnyattyaUkrayina U serpni 2019 roku pid chas vizitu prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo u Polshu vin zayaviv sho Ukrayina zacikavlena stati aktivnim uchasnikom regionalnih proyektiv ta iniciativ Polshi napriklad takih yak Trimor ya sho ohoplyuye krayini mizh Baltijskim Adriatichnim ta Chornim moryami Takozh bulo zaznacheno sho Ukrayina uzhe zaraz spivpracyuye u ramkah budivnictva trans yevropejskoyi magistrali Via Carpatia i obgovoryuye ambitnij dlya Ukrayini proyekt vodnogo shlyahu E 40 Vzhe zaraz mi spivpracyuyemo u ramkah budivnictva trans yevropejskoyi magistrali Via Carpatia Mi takozh obgovorili ambitnij dlya nas proyekt vodnogo shlyahu E 40 povidomiv prezident Ukrayini U zhovtni 2019 roku golova polskogo MZS Yacek Chaputovich zayaviv pro te sho Ukrayina ne mozhe zaraz priyednatisya do Iniciativi troh moriv oskilki do neyi nalezhat krayini Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi yaki ye chlenami Yevropejskoyi Uniyi Kerivnik polskoyi diplomatiyi poyasniv sho Trimor ya ne varto pov yazuvati z geopolitikoyu oskilki ce lishe infrastrukturnij proyekt U listopadi 2019 roku pid chas vizitu prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo v Estoniyu vin zayaviv sho Ukrayina zacikavlena u priyednanni do ITM i maye namir predmetno obgovoriti ce pitannya z estonskimi partnerami Pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni prezident Polshi Andzhej Duda u svoyemu zverneni do Verhovnoyi Radi Ukrayini 22 travnya 2022 roku zayaviv sho Ukrayina povinna priyednatisya do iniciativi Trimor ya Piznishe 7 chervnya 2022 roku prem yer ministr Polshi Mateush Moraveckij pid chas vidkrittya u Lyublini dvodennogo kongresu miscevogo samovryaduvannya krayin Trimor ya zayaviv sho Iniciativa Troh moriv nemozhliva bez zaluchennya do neyi vilnoyi ta suverennoyi Ukrayini Na somomu samiti v Rizi 20 chervnya 2022 roku vistupayuchi po videozv yazku prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zayaviv sho Ukrayina maye stati chlenom Iniciativi troh moriv Zelenskij zaproponuvav posiliti traktuvannya spivpraci v ramkah Trimor ya nagolosivshi na vazhlivosti logistiki Govoryachi pro spivpracyu u sferi energetiki Zelenskij nagadav sho Ukrayina maye odni z najbilshih u regioni shovisha gazu Na comu samiti Ukrayina otrimala status partnera uchasnika ITM de fakto stavshi uchasniceyu ciyeyi iniciativi V veresni 2023 roku Ukrayina stala asocijovanim partnerom Iniciativi troh moriv pid chas samitu v Buharesti Finlyandiya Populistska Partiya finiv vistupila za te shob Finlyandiya priyednalasya do iniciativi Horvatiya Social demokratichnij prezident Horvatiyi Zoran Milanovich zayaviv sho cya iniciativa shkidliva dlya Horvatiyi Chehiya Iniciativa troh moriv na pochatku sprijmalasya miscevimi ekspertami j diplomatami v Chehiyi dosit negativno Ce rozglyadalosya yak sproba Polshi stvoriti svoyu sferu vplivu podibno do istorichnogo sprijnyattya Mizhmor ya Podalshi poboyuvannya buli pov yazani z mozhlivistyu pogliblennya podilu Shid Zahid v YeS ta viklyuchennya Nimechchini Dovgostrokove zaperechennya Chehiyi polyagaye v tomu sho v regioni ne povinno buti konkuruyuchogo geopolitichnogo proyektu yakij poslabiv bi YeS Deyaki z cih zaperechen ostannim chasom chastkovo buli rozglyanuti takozh zavdyaki horoshomu dosvidu spivpraci shodo infrastrukturnih proyektiv u Vishegradskij grupi Div takozhShidne partnerstvo Asocijovane trio Lyublinskij trikutnik Vishegradska grupa GUAM Spivdruzhnist demokratichnogo viboru Balto Chornomorska vis Mizhmor ya Rich Pospolita Troh NarodivPrimitkiUkrayina otrimala status partnera uchasnika iniciativi Trimor ya www eurointegration com ua ukr Procitovano 22 chervnya 2022 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 lipnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 19 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya EBL News angl 25 serpnya 2016 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 4 listopada 2019 Visegrad Post brit 28 serpnya 2016 Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 4 listopada 2019 Time angl Arhiv originalu za 11 grudnya 2020 Procitovano 4 listopada 2019 Welle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 4 listopada 2019 Total Croatia News en gb Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 12 kvitnya 2019 Foreign Minister Reinsalu we are ready to host the Three Seas Initiative summit in Estonia Ministry of Foreign Affairs Vm ee angl Procitovano 26 chervnya 2019 2020 Three Seas Virtual Summit Tallinn Estonia Three Seas Initiative angl Procitovano 9 lipnya 2021 Three Seas Summit and Business Forum 3seas eu 2021 Summit and Business Forum Arhiv originalu za 29 lipnya 2017 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya SShA planuyut nadati 1 milyard dlya finansuvannya Iniciativi troh moriv Pompeo Ukrinform 15 lyutogo 2020 originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 lyutogo 2020 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 16 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Eurostat Tables Graphs and Maps Interface TGM table ec europa eu Procitovano 20 chervnya 2019 Dim Nestor 31 serpnya 2019 Zelenskij u Polshi krim istoriyi sankciyi kordoni energetika transport plyus Trimor ya Novinarnya originalu za 28 veresnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2023 U Polshi poyasnili chomu Ukrayina poki ne mozhe priyednatisya do Trimor ya Yevropejska pravda 3 zhovtnya 2019 originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 30 kvitnya 2022 Ukrayina zacikavlena u priyednanni do Iniciativi troh moriv Zelenskij Ukrinform 26 listopada 2019 originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Zaxid net Rosiya zrujnuvala Ukrayinu Rosiya maye zaplatiti za ce ZAXID NET ukr Procitovano 20 chervnya 2022 Trimor ya nemozhlive bez vilnoyi ta suverennoyi Ukrayini Moraveckij www ukrinform ua ukr Procitovano 20 chervnya 2022 Zelenskij pidtrimav priyednannya Ukrayini do iniciativi Trimor ya www eurointegration com ua ukr Procitovano 20 chervnya 2022 Shevchenko Taras 7 veresnya 2023 Ukrayina ta Moldova stali asocijovanimi partnerami Trimor ya sho ce oznachaye https chasdiy org Chas DIj Procitovano 8 veresnya 2023 10 grudnya 2019 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 20 chervnya 2022 Milanovic protiv Inicijative triju mora Nepotrebno i potencijalno stetno zbog moguceg zamjeranja Berlinu i Moskvi 19 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannyahttp three seas eu 13 veresnya 2018 u Wayback Machine https www three si 19 travnya 2021 u Wayback Machine https 3si business com 15 listopada 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ