Готична скульптура — скульптура стилю середньовіччя — готики (XI–XII століття і ХІІІ—XIV століття (в окремих країнах — до XVI ст.).
Особливості готичної скульптури
Одночасно із розквітом готичної монументальної архітектури відбувався й розквіт монументальної скульптури, в якій втілювався новий зміст. Портали ставали дедалі розкішнішими, що відбивало зріст добробуту міст у порівнянні із монастирями. Прочанські церкви відтепер мають не один оздоблений скульптурою портал, а щонайменше три, і більше того - додалися портали на кінцях трансепта. Підтримуюча тимпан опора прикрашається чудовими скульптурами, які, до того ж, виконуються у реалістичнішій манері. Розмаїттям облич, поз, складок одягу підкреслюється індивідуальність кожного образу, а це, в свою чергу, відбиває зростаючий інтерес до людського в біблейському персонажі. Про популярність образу Діви Марії, що своїм земним походженням наближала до себе віруючих, свідчить велика кількість французьких соборів, присвячених Богоматері, - у Парижі, Шартрі, Ам'єні, Лані. Зображення Богоматері, що сидить на троні, або «Коронація Богоматері» дедалі частіше з'являється в оформленні порталу західного фасаду монументальних споруд. За значенням цей образ поступається тільки образу Христа. З'являються сцени повсякденного життя – що свідчить про те, що християнська культура стає більш світською. Якщо попередня, романського стилю, скульптура зосередилася на ідеї неминучості Страшного Суду, то готична скульптура бере за мету відбити нову роль світської влади, закликаючи таким чином до шанобливості і послуху.
Культурні пам'ятки історії готичної скульптури
Собор у Шартрі. Портали західного фасаду. Близько 1145 – 1170 рр. Складна скульптурна композиція включала статуї юдейських царів і цариць (з боків порталів), сцени з життя Христа (на капітелях), «Вознесіння Богоматері», «Христа у Славі» із символами чотирьох євангелістів і Богоматір із Дитятком (на тимпанах). Критики цього розкішного оздоблення церкви вважали, що церква має повернутися до ідеалів бідності.
Собор Паризької Богоматері. Західний фасад. Початок будівництва близько 1120 р. Типова для готичної архітектури схильність до складних будівель і розкоші знаходить підтвердження в появі трьох прикрашених скульптурою порталів головного фасаду.
Богоматір на троні. Собор. Шартр. Західний фасад, тимпан південного порталу. Близько 1145-1170 рр. Популярність образу Богоматері знаходить підтвердження в її зображенні на західному фасаді собору в Шартрі.
Зображення двох язичницьких філософів на християнському храмі свідчить про те, якого значення в той час надавали знанням. Піфагор і Аристотель символізують відповідно музику і діалектику, які входили до семи вільних мистецтв, що становили основу навчання.
Джерела
Велика ілюстрована енциклопедія історії мистецтв. Пер. з англ. – К.: Махаон-Україна, 2007. – с. 167.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotichna skulptura skulptura stilyu serednovichchya gotiki XI XII stolittya i HIII XIV stolittya v okremih krayinah do XVI st Osoblivosti gotichnoyi skulpturiOdnochasno iz rozkvitom gotichnoyi monumentalnoyi arhitekturi vidbuvavsya j rozkvit monumentalnoyi skulpturi v yakij vtilyuvavsya novij zmist Portali stavali dedali rozkishnishimi sho vidbivalo zrist dobrobutu mist u porivnyanni iz monastiryami Prochanski cerkvi vidteper mayut ne odin ozdoblenij skulpturoyu portal a shonajmenshe tri i bilshe togo dodalisya portali na kincyah transepta Pidtrimuyucha timpan opora prikrashayetsya chudovimi skulpturami yaki do togo zh vikonuyutsya u realistichnishij maneri Rozmayittyam oblich poz skladok odyagu pidkreslyuyetsya individualnist kozhnogo obrazu a ce v svoyu chergu vidbivaye zrostayuchij interes do lyudskogo v biblejskomu personazhi Pro populyarnist obrazu Divi Mariyi sho svoyim zemnim pohodzhennyam nablizhala do sebe viruyuchih svidchit velika kilkist francuzkih soboriv prisvyachenih Bogomateri u Parizhi Shartri Am yeni Lani Zobrazhennya Bogomateri sho sidit na troni abo Koronaciya Bogomateri dedali chastishe z yavlyayetsya v oformlenni portalu zahidnogo fasadu monumentalnih sporud Za znachennyam cej obraz postupayetsya tilki obrazu Hrista Z yavlyayutsya sceni povsyakdennogo zhittya sho svidchit pro te sho hristiyanska kultura staye bilsh svitskoyu Yaksho poperednya romanskogo stilyu skulptura zoseredilasya na ideyi neminuchosti Strashnogo Sudu to gotichna skulptura bere za metu vidbiti novu rol svitskoyi vladi zaklikayuchi takim chinom do shanoblivosti i posluhu Kulturni pam yatki istoriyi gotichnoyi skulpturiSobor u Shartri blizko 1145 1170 rr Sobor u Shartri Portali zahidnogo fasadu Blizko 1145 1170 rr Skladna skulpturna kompoziciya vklyuchala statuyi yudejskih cariv i caric z bokiv portaliv sceni z zhittya Hrista na kapitelyah Voznesinnya Bogomateri Hrista u Slavi iz simvolami chotiroh yevangelistiv i Bogomatir iz Dityatkom na timpanah Kritiki cogo rozkishnogo ozdoblennya cerkvi vvazhali sho cerkva maye povernutisya do idealiv bidnosti Sobor Parizkoyi Bogomateri blizko 1120 r Sobor Parizkoyi Bogomateri Zahidnij fasad Pochatok budivnictva blizko 1120 r Tipova dlya gotichnoyi arhitekturi shilnist do skladnih budivel i rozkoshi znahodit pidtverdzhennya v poyavi troh prikrashenih skulpturoyu portaliv golovnogo fasadu Bogomatir na troni Sobor Shartr blizko 1145 1170 rr Bogomatir na troni Sobor Shartr Zahidnij fasad timpan pivdennogo portalu Blizko 1145 1170 rr Populyarnist obrazu Bogomateri znahodit pidtverdzhennya v yiyi zobrazhenni na zahidnomu fasadi soboru v Shartri Aristotel i Pifagor Sobor Shartr Zahidnij fasad Blizko 1145 1170 rr Zobrazhennya dvoh yazichnickih filosofiv na hristiyanskomu hrami svidchit pro te yakogo znachennya v toj chas nadavali znannyam Pifagor i Aristotel simvolizuyut vidpovidno muziku i dialektiku yaki vhodili do semi vilnih mistectv sho stanovili osnovu navchannya DzherelaVelika ilyustrovana enciklopediya istoriyi mistectv Per z angl K Mahaon Ukrayina 2007 s 167