«Овід», у першому перекладі «Ґедзь» (англ. The Gadfly) — роман британської письменниці Етель Ліліан Войнич, уперше опублікований 1897 року. Дія роману відбувається в 1840-х роках в Італії, під час революційної боротьби, в ньому розповідається про трагічну долю молодого революціонера Артура Бертона.
Овід | ||||
---|---|---|---|---|
англ. The Gadfly | ||||
Жанр | d | |||
Форма | роман | |||
Автор | Етель Ліліан Войнич | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1897 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | d | |||
Опубліковано українською | 1929 | |||
Переклад | Марія Лисиченко (1929) | |||
У «Гутенберзі» | 3431 | |||
| ||||
Сюжет
Дія роману починається 1832 року, в політично роздрібненій Північній Італії. Юнак з англійської родини Артур Бертон, студент філософського факультету Пізанського університету, часом буває в духовній семінарії, де прив'язується до ректора, каноніка Монтанеллі. В Артура після смерті матері священник залишається єдиною близькою особою, він ставиться до юнака як до свого сина. Артур стає членом організації «Молода Італія», що бореться за звільнення північно-італійських земель від австрійського панування, при цьому його патріотичні почуття нерозривно пов'язані з релігійними. Тоді ж він закохується в одну з учасниць «Молодої Італії», англійку Джемму Воррен, а його суперником стає Джованні Болла. У будинку свого покійного батька в Ліворно Артур мусить мешкати разом зі своїм (однокровним братом) Джеймсом і його дружиною Джулі, які, бувши англіканами, неприязно ставляться до «сина католички». Оскільки Монтанеллі вимушений на кілька місяців від'їхати до Рима, духовником Артура стає отець Карді, якому той на сповіді кається в почутті ревнощів до Джованні Болла, і в існуванні самої таємної організації. На Страсну п'ятницю 1833 р. до Артура приходять жандарми з обшуком, потім заарештовують його і поміщають у портову фортецю. Незважаючи на тяжкі умови утримання, він відмовляється видавати своїх товаришів. Тим не менше, через кілька тижнів Артура випускають, повідомивши, що його зрадив Болла. Від в'язничного наглядача Енріко він дізнається, що Джованні Болла заявили те ж саме про нього самого, а також те, що товариші-революціонери викрили якогось священника-провокатора. Артур розуміє, що отець Карді порушив таємницю сповіді. На вулиці він зустрічається з Джеммою, якій мусить зізнатися, що винен в арешті Джованні. Не дослухавши, вона дає йому ляпаса і втікає. Відчуваючи себе зрадником, Артур повертається додому і вже готується до суїциду, як раптом приходять його брат Джеймс з дружиною і відкривають ще одну страшну таємницю: справжнім батьком Артура був не англієць Бертон, а коханець матері, священник Лоренцо Монтанеллі. Залишившись один, Артур в гніві розбиває своє розп'яття, пише короткого листа з докорами Монтанеллі та втікає з батьківського дому. Зустрінувши на вулиці матроса, він проникає з його допомогою на торговий корабель у гавані, що прямує до Південної Америки.
Тринадцять років по тому, влітку 1846 р., у Флоренції з'являється журналіст Феліче Риварес, що пише сатиричні матеріали під псевдонімом Овід. Про нього відомо, що він родом з Південної Америки, є акціонером бразильских рудників і здобув славу фейлетоніста в кількох європейських столицях. Джемма, повернувшись до Італії з Лондона після смерті свого чоловіка Джованні Болла, теж опиняється у Флоренції. Овід спочатку проявляє до неї неприязнь, але нарешті під час прогулянки містом він розповідає їй про біди, які йому довелося зазнати в Америці. Джеммі цинічний журналіст зі спотвореною зовнішністю чимось нагадує Артура Бертона, якого вона вважає загиблим. У своїх газетних публікаціях Овід нещадно викриває католицьке духовенство, з особливим запалом нападаючи на Монтанеллі. Незабаром стає відомо і про ще одну сторону діяльності Ривареса — активну участь у підпільній революційній організації. Втомившись від життя з фанатичним революціонером, Овода кидає його коханка Зіта, повертаючись до свого народу. Беручи участь у контрабандній доставці зброї до Італії, Риварес врешті потрапляє в руки солдатів з гарнізону в Бризігеллі. Начальник фортеці полковник Феррарі збирається розстріляти небезпечного екстреміста, але за Овода намагається заступитися кардинал Монтанеллі, що також знаходився в справах у цьому районі. Товариші Ривареса готують йому втечу, і через свого агента передають напилки з повідомленням. Оводу вдається перепиляти ґрати і спуститися по розірваній білизні у двір в'язниці, але по дорозі до вежі із потайним ходом його настигає напад епілепсії і втеча зривається. Вранці охоронники підбирають Ривареса і повертають у камеру, міцно зв'язавши ременями і скувавши кайданами. До заарештованого приходить Монтанеллі, якому Риварес відкриває свою особистість і розповідає про те, як він інсценував самогубство, став безбожником і страждав серед жорстоких людей на чужині, перетворившись на фізично і психічно спотвореного циніка. Вражений кардинал пропонує синові план втечі, але той ставить непереборну умову — зречення від релігії і публічне визнання свого батьківства. Монтанеллі не може погодитися і, згнітивши серце, прирікає сина на смерть. У вівторок відбувається суд, а в середу, напередодні Свята Тіла і Крові Господніх, Овода розстрілюють у дворі в'язниці, і вже смертельно поранений, від відштовхує від себе хрест, протягнутий священником для останнього напучення. Один з учасників розстрілу приносить звістку про смерть Овода його товаришам і останнього листа з його освідченням Джеммі. Надломлений кардинал Монтанеллі, нешанобливо повівшись зі Святими Дарами на святі, помирає від розриву серця через тиждень після страти сина.
Персонажі
- Овід (Артур Бертон, Феліче Ріварес) — революціонер, головний герой роману
- Лоренцо Монтанеллі — кардинал, справжній батько Артура
- Джемма Воррен (Дженніфер, Джим) — кохана Артура
- Джеймс Бертон — зведений старший брат Артура
- Джулі Бертон — дружина Джеймса Бертона
- Джованні Болла — товариш Артура, чоловік Джемми
- Чезаре Мартіні — товариш Овода
- Ріккардо — професор, лікар
- Грассіні — товариш Овода
- Галлі — товариш Овода
- Зіта Рені — циганка-танцівниця, коханка Овода
- Полковник Феррарі — командир гарнізону в Бризігеллі
Культурний вплив
Роман мав велику популярність у Радянському Союзі, КНР та Ірані, де він справив значний культурний вплив. У СРСР «Овід» входив у число книжок, призначених для обов'язкового читання і був бестселером: на час смерті Войнич кількість проданих примірників тільки в Радянському Союзі доходила до 2 500 000. Сама Войнич не знала про популярність свого твору і не отримувала ніякого роялті, поки в 1955 році її не відвідав радянський дипломат. За спогадами ірландського письменника Падара О'Доннелла, роман був популярний серед в'язнів-республіканців у [en] під час Ірландської громадянської війни.
Російський композитор створив на основі роману оперу «Овід» (1928 р.). У 1955 р. режисер О. М. Файнциммер зняв фільм, музика до якого була написана Д. Шостаковичем. Елементи цієї музики були використані для однойменної сюїти. Ще одна опера під тією ж назвою була написана Антоніо Спадавеккіа.
Разом з тим, в Італії, де й відбуваються події роману, «Овід» тривалий час залишався майже невідомим: перший переклад італійською з'явився 1956 р. (під назвою Il figlio del cardinale — «Син кардинала») і ніколи не перевидавався. У 2013 році вийшов новий переклад з тією ж назвою.
Можливі прототипи Артура
Польські дослідники літератури категорично стверджували, що реальними прообразами Артура Бертона були діячі польської соціально-революційної партії «Пролетаріат», російські ж читачі відразу після виходу в Росії «Овода» впізнали в ньому знайомі риси російських революціонерів. Деякі дослідники вважають, що в образі Овода легко виявити риси Мадзіні і Гарібальді.
У 1955 році радянські літератори зуміли розшукати Е. Л. Войнич в Нью-Йорку і стали підтримувати з нею тісний зв'язок. У листі Б. М. Полевому (Нью-Йорк, 11, 14 січня 1957 р.) вона писала щодо прототипів Артура (Овода) та інших героїв:
Ви питаєте у мене, чи існував в житті реальний прототип Артура. У людей, позбавлених творчої уяви, часто виникають питання подібного роду. Але я не розумію, як може питати мене про це письменник-романіст. Зрозуміло, образи в романі не завжди мають прототипами реально існуючих людей; чи не є вони свого роду результатом складного процесу, що відбувається в авторській уяві під впливом таких факторів, як:
Єдиний образ в «Оводі», який я можу частково вважати портретом — і навіть в цьому випадку портретом вельми фрагментарним,— це Джемма, образ якої був якоюсь мірою списаний — особливо її особистий вигляд — з мого дорогого друга [en], що так багато допомагала Кропоткіну в його роботі. Вона редагувала в Лондоні газету «Свобода», і це вона познайомила мене зі Степняком. З ранньої юності великий вплив на мене справляли біографія і твори Мадзіні, а згодом (1885—1886) — життя і твори абата Ламенне, чиї «Слова віруючого» я знаю мало не напам'ять. Біблія і твори Шекспіра, Мільтона, Шеллі і Блейка (його вірші «щасливою мошкою літаю, живу я, чи помираю», які я знала ще з дитинства) найбільше, як мені здається, вплинули на мою юнацьку свідомість. Особистість Ламенне, як мені здається, частково справила відомий вплив на створення образу Монтанеллі. Походження образу Артура пов'язано з моїм давнім інтересом до Мадзіні і з портретом невідомого юнака в чорному в Луврі, який я вперше побачила в 1885 році. Те, що в романі вбачається відображення російського або польського впливу, як вказує [ru] у своїй передмові до нового російського видання «Овода», природно і зрозуміло. Де, крім східної Європи і середовища російських і польських емігрантів в Лондоні і в Західній Європі, я могла б безпосередньо познайомитися з умовами, які тією чи іншою мірою існували в Італії в юнацький період життя Мадзіні? З іншого боку, Анна Нілл, яка щойно перечитала біографічні нотатки, що передують книзі Мадзіні «Обов'язки людини та інші нариси», вказувала мені на численні деталі, які, на її думку, могли вплинути на створення образу Артура. Що стосується вашого роману «Золото», то тепер мені ясно, чому вийшов такий кінець, і я розумію тепер, що у нас з вами абсолютно протилежні уявлення про процес створення роману. Зрозуміло, якщо прототипами ваших героїв є живі люди, ви не можете дозволяти собі вільно поводитися з ними! |
Письменник Робін Брюс Локгарт (син ) у своїй авантюрній книзі «Король шпигунів» стверджував, що коханцем Войнич був Сідней Рейлі, якого пізніше назвали «асом шпигунів», і що вони разом подорожували Італією, де Рейлі розповів Войнич свою історію і став одним з прототипів Артура Бертона. Ендрю Кук, біограф Рейлі та історик спецслужб, оскаржував цю романтичну, але бездоказову легенду. За його словами, куди ймовірніше, що шпигун Рейлі стежив за вільнодумною Войнич, щоб доповідати про її пересування і зустрічі.
Переклади
- «Ґедзь» — переклад Марії Лисиченко, виданий 1929 року у київському видавництві «Час»
- «Овід» — переклад Марії Рябової, виданий 1935 року видавництвом «Молодий більшовик» (перевидання 1936 і 1938)
Адаптації
Театральні постановки
- — п'єса Джорджа Бернарда Шоу, 1898 р. Написана на прохання Войнич, з метою запобігти іншим сценічним переробкам.
- «Овід» — п'єса Едварда Роуза, написана 1899 р. на замовлення Стюарта Робсона. Войнич описувала постановку як «безграмотну мелодраму» і намагалася в судовому порядку припинити її виконання.
- «Жертва свободи» (Жертва свободы) — російська п'єса В. Золотарьова, 1916 р.
- «Овід» — російська п'єса О. Желябужського, 1940 р.
- «Овід» — українська п'єса Ярослава Галана, 1947 р.
Екранізації
- — радянський фільм 1928 року.
- «Овід» — радянський фільм 1955 року.
- «Овід» — радянський фільм 1980 року.
- «Риварес» — радянський грузинський фільм , 1987 р.
Радіопостановки
- «Овід» — радіоспектакль на радіостанції «BBC Radio 4».
Інші
- — опера Антоніо Спадавеккіа, 1958 р.
- «Свято крові» — російська мелодрама С. С. Прокоф'єва в 6 актах з прологом, 1923 р.
- «Овід» — російська опера Михайла Жукова, 1928 р.
- «Овід» — російська опера О. Зікса, 1930 р.
- «Овід» — балет А. Чернова, 1967 р.
- «Риварес» — балет С. Цинцадзе, 1982 р.
- «Овід» — російська рок-опера на музику О. Н. Колкера і лібрето О. А. Яковлєва, 1985 р.
Пов'язані твори
Через десять років після публікації «Овода» Войнич повернулася до свого героя, написавши роман «Перервана дружба» (An Interrupted Friendship, у першому російському перекладі — «Овод в изгнании»), що був виданий у 1910 році. Хронологічно він розташовується між першою й другою частинами роману «Овід», оповідаючи про злигодні Артура Бертона в Південній Америці, фрагментарно описані в самому «Оводі».
У 1945 р. вийшов роман Войнич «Зніми взуття своє» (Put Off Thy Shoes), події якого розгортаються в XVIII столітті і головним персонажем якого є прабабка Артура Бертона Беатріс Телфорд.
Примітки
- Коломієць Лада Володимирівна. Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років. — Вінниця : Нова Книга, 2015. — С. 77.
- See Voynich, Ethel Lillian (1897). The Gadfly (вид. 1). New York: Henry Holt & Company. Процитовано 13 липня 2014. via Archive.org
- Cork City Libraries [ 18 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Gray, Anne (2007). The World of Women in Classical Music. с. 886–7.
- O'Donnell, Peadar The Gates Flew Open (1932) Ch. 14
- S. Piastra, Luoghi reali e luoghi letterari: Brisighella in The Gadfly di Ethel Lilian Voynich, «Studi Romagnoli» LVII, (2006), pp. 717—735 (in Italian); S. Piastra, Il romanzo inglese di Brisighella: nuovi dati su The Gadfly di Ethel Lilian Voynich, «Studi Romagnoli» LIX, (2008), pp. 571—583 (in Italian); A. Farsetti, S. Piastra, The Gadfly di Ethel Lilian Voynich: nuovi dati e interpretazioni, «Romagna Arte e Storia» 91, (2011), pp. 41–62 (in Italian).
- Э. Л. Войнич. Избранные сочинения в двух томах. М., «Художественное издательство художественной литературы», 1958. с. 14 (предисловие — Е. Таратута).
- Э. Л. Войнич. Избранные сочинения в двух томах. М., «Художественное издательство художественной литературы», 1958. с. 426—427.
- Andrew Cook, Ace of Spies: The True Story of Sidney Reilly, 2004, Tempus Publishing, . Page 39.
- Therese Bonney & R. F. Rattray, Bernard Shaw, a Chronicle, Leagrave Press, Luton, England, 1951, p.135.
- Los Angeles Herald, Volume 604, Number 8, 8 October 1899, p.13
- Saturday-Night Theatre: The Gadfly. BBC Genome. BBC. Процитовано 17 квітня 2020.
Посилання
- Текст роману (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ovid u pershomu perekladi Gedz angl The Gadfly roman britanskoyi pismennici Etel Lilian Vojnich upershe opublikovanij 1897 roku Diya romanu vidbuvayetsya v 1840 h rokah v Italiyi pid chas revolyucijnoyi borotbi v nomu rozpovidayetsya pro tragichnu dolyu molodogo revolyucionera Artura Bertona Ovidangl The GadflyZhanrdFormaromanAvtorEtel Lilian VojnichMovaanglijskaOpublikovano1897Krayina SShAVidavnictvodOpublikovano ukrayinskoyu1929PerekladMariya Lisichenko 1929 U Gutenberzi 3431 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ovid znachennya SyuzhetDiya romanu pochinayetsya 1832 roku v politichno rozdribnenij Pivnichnij Italiyi Yunak z anglijskoyi rodini Artur Berton student filosofskogo fakultetu Pizanskogo universitetu chasom buvaye v duhovnij seminariyi de priv yazuyetsya do rektora kanonika Montanelli V Artura pislya smerti materi svyashennik zalishayetsya yedinoyu blizkoyu osoboyu vin stavitsya do yunaka yak do svogo sina Artur staye chlenom organizaciyi Moloda Italiya sho boretsya za zvilnennya pivnichno italijskih zemel vid avstrijskogo panuvannya pri comu jogo patriotichni pochuttya nerozrivno pov yazani z religijnimi Todi zh vin zakohuyetsya v odnu z uchasnic Molodoyi Italiyi anglijku Dzhemmu Vorren a jogo supernikom staye Dzhovanni Bolla U budinku svogo pokijnogo batka v Livorno Artur musit meshkati razom zi svoyim odnokrovnim bratom Dzhejmsom i jogo druzhinoyu Dzhuli yaki buvshi anglikanami nepriyazno stavlyatsya do sina katolichki Oskilki Montanelli vimushenij na kilka misyaciv vid yihati do Rima duhovnikom Artura staye otec Kardi yakomu toj na spovidi kayetsya v pochutti revnoshiv do Dzhovanni Bolla i v isnuvanni samoyi tayemnoyi organizaciyi Na Strasnu p yatnicyu 1833 r do Artura prihodyat zhandarmi z obshukom potim zaareshtovuyut jogo i pomishayut u portovu fortecyu Nezvazhayuchi na tyazhki umovi utrimannya vin vidmovlyayetsya vidavati svoyih tovarishiv Tim ne menshe cherez kilka tizhniv Artura vipuskayut povidomivshi sho jogo zradiv Bolla Vid v yaznichnogo naglyadacha Enriko vin diznayetsya sho Dzhovanni Bolla zayavili te zh same pro nogo samogo a takozh te sho tovarishi revolyucioneri vikrili yakogos svyashennika provokatora Artur rozumiye sho otec Kardi porushiv tayemnicyu spovidi Na vulici vin zustrichayetsya z Dzhemmoyu yakij musit ziznatisya sho vinen v areshti Dzhovanni Ne dosluhavshi vona daye jomu lyapasa i vtikaye Vidchuvayuchi sebe zradnikom Artur povertayetsya dodomu i vzhe gotuyetsya do suyicidu yak raptom prihodyat jogo brat Dzhejms z druzhinoyu i vidkrivayut she odnu strashnu tayemnicyu spravzhnim batkom Artura buv ne angliyec Berton a kohanec materi svyashennik Lorenco Montanelli Zalishivshis odin Artur v gnivi rozbivaye svoye rozp yattya pishe korotkogo lista z dokorami Montanelli ta vtikaye z batkivskogo domu Zustrinuvshi na vulici matrosa vin pronikaye z jogo dopomogoyu na torgovij korabel u gavani sho pryamuye do Pivdennoyi Ameriki Trinadcyat rokiv po tomu vlitku 1846 r u Florenciyi z yavlyayetsya zhurnalist Feliche Rivares sho pishe satirichni materiali pid psevdonimom Ovid Pro nogo vidomo sho vin rodom z Pivdennoyi Ameriki ye akcionerom brazilskih rudnikiv i zdobuv slavu fejletonista v kilkoh yevropejskih stolicyah Dzhemma povernuvshis do Italiyi z Londona pislya smerti svogo cholovika Dzhovanni Bolla tezh opinyayetsya u Florenciyi Ovid spochatku proyavlyaye do neyi nepriyazn ale nareshti pid chas progulyanki mistom vin rozpovidaye yij pro bidi yaki jomu dovelosya zaznati v Americi Dzhemmi cinichnij zhurnalist zi spotvorenoyu zovnishnistyu chimos nagaduye Artura Bertona yakogo vona vvazhaye zagiblim U svoyih gazetnih publikaciyah Ovid neshadno vikrivaye katolicke duhovenstvo z osoblivim zapalom napadayuchi na Montanelli Nezabarom staye vidomo i pro she odnu storonu diyalnosti Rivaresa aktivnu uchast u pidpilnij revolyucijnij organizaciyi Vtomivshis vid zhittya z fanatichnim revolyucionerom Ovoda kidaye jogo kohanka Zita povertayuchis do svogo narodu Beruchi uchast u kontrabandnij dostavci zbroyi do Italiyi Rivares vreshti potraplyaye v ruki soldativ z garnizonu v Brizigelli Nachalnik forteci polkovnik Ferrari zbirayetsya rozstrilyati nebezpechnogo ekstremista ale za Ovoda namagayetsya zastupitisya kardinal Montanelli sho takozh znahodivsya v spravah u comu rajoni Tovarishi Rivaresa gotuyut jomu vtechu i cherez svogo agenta peredayut napilki z povidomlennyam Ovodu vdayetsya perepilyati grati i spustitisya po rozirvanij bilizni u dvir v yaznici ale po dorozi do vezhi iz potajnim hodom jogo nastigaye napad epilepsiyi i vtecha zrivayetsya Vranci ohoronniki pidbirayut Rivaresa i povertayut u kameru micno zv yazavshi remenyami i skuvavshi kajdanami Do zaareshtovanogo prihodit Montanelli yakomu Rivares vidkrivaye svoyu osobistist i rozpovidaye pro te yak vin inscenuvav samogubstvo stav bezbozhnikom i strazhdav sered zhorstokih lyudej na chuzhini peretvorivshis na fizichno i psihichno spotvorenogo cinika Vrazhenij kardinal proponuye sinovi plan vtechi ale toj stavit neperebornu umovu zrechennya vid religiyi i publichne viznannya svogo batkivstva Montanelli ne mozhe pogoditisya i zgnitivshi serce pririkaye sina na smert U vivtorok vidbuvayetsya sud a v seredu naperedodni Svyata Tila i Krovi Gospodnih Ovoda rozstrilyuyut u dvori v yaznici i vzhe smertelno poranenij vid vidshtovhuye vid sebe hrest protyagnutij svyashennikom dlya ostannogo napuchennya Odin z uchasnikiv rozstrilu prinosit zvistku pro smert Ovoda jogo tovarisham i ostannogo lista z jogo osvidchennyam Dzhemmi Nadlomlenij kardinal Montanelli neshanoblivo povivshis zi Svyatimi Darami na svyati pomiraye vid rozrivu sercya cherez tizhden pislya strati sina PersonazhiOvid Artur Berton Feliche Rivares revolyucioner golovnij geroj romanu Lorenco Montanelli kardinal spravzhnij batko Artura Dzhemma Vorren Dzhennifer Dzhim kohana Artura Dzhejms Berton zvedenij starshij brat Artura Dzhuli Berton druzhina Dzhejmsa Bertona Dzhovanni Bolla tovarish Artura cholovik Dzhemmi Chezare Martini tovarish Ovoda Rikkardo profesor likar Grassini tovarish Ovoda Galli tovarish Ovoda Zita Reni ciganka tancivnicya kohanka Ovoda Polkovnik Ferrari komandir garnizonu v BrizigelliKulturnij vplivRoman mav veliku populyarnist u Radyanskomu Soyuzi KNR ta Irani de vin spraviv znachnij kulturnij vpliv U SRSR Ovid vhodiv u chislo knizhok priznachenih dlya obov yazkovogo chitannya i buv bestselerom na chas smerti Vojnich kilkist prodanih primirnikiv tilki v Radyanskomu Soyuzi dohodila do 2 500 000 Sama Vojnich ne znala pro populyarnist svogo tvoru i ne otrimuvala niyakogo royalti poki v 1955 roci yiyi ne vidvidav radyanskij diplomat Za spogadami irlandskogo pismennika Padara O Donnella roman buv populyarnij sered v yazniv respublikanciv u en pid chas Irlandskoyi gromadyanskoyi vijni Rosijskij kompozitor stvoriv na osnovi romanu operu Ovid 1928 r U 1955 r rezhiser O M Fajncimmer znyav film muzika do yakogo bula napisana D Shostakovichem Elementi ciyeyi muziki buli vikoristani dlya odnojmennoyi syuyiti She odna opera pid tiyeyu zh nazvoyu bula napisana Antonio Spadavekkia Razom z tim v Italiyi de j vidbuvayutsya podiyi romanu Ovid trivalij chas zalishavsya majzhe nevidomim pershij pereklad italijskoyu z yavivsya 1956 r pid nazvoyu Il figlio del cardinale Sin kardinala i nikoli ne perevidavavsya U 2013 roci vijshov novij pereklad z tiyeyu zh nazvoyu Mozhlivi prototipi ArturaPolski doslidniki literaturi kategorichno stverdzhuvali sho realnimi proobrazami Artura Bertona buli diyachi polskoyi socialno revolyucijnoyi partiyi Proletariat rosijski zh chitachi vidrazu pislya vihodu v Rosiyi Ovoda vpiznali v nomu znajomi risi rosijskih revolyucioneriv Deyaki doslidniki vvazhayut sho v obrazi Ovoda legko viyaviti risi Madzini i Garibaldi U 1955 roci radyanski literatori zumili rozshukati E L Vojnich v Nyu Jorku i stali pidtrimuvati z neyu tisnij zv yazok U listi B M Polevomu Nyu Jork 11 14 sichnya 1957 r vona pisala shodo prototipiv Artura Ovoda ta inshih geroyiv Portret cholovika penzlya sho vplinuv na pohodzhennya obrazu Artura Bertona Vi pitayete u mene chi isnuvav v zhitti realnij prototip Artura U lyudej pozbavlenih tvorchoyi uyavi chasto vinikayut pitannya podibnogo rodu Ale ya ne rozumiyu yak mozhe pitati mene pro ce pismennik romanist Zrozumilo obrazi v romani ne zavzhdi mayut prototipami realno isnuyuchih lyudej chi ne ye voni svogo rodu rezultatom skladnogo procesu sho vidbuvayetsya v avtorskij uyavi pid vplivom takih faktoriv yak 1 osobistij dosvid avtora 2 dosvid tih lyudej z yakimi pismennik abo pismennicya zustrichayetsya i 3 velika nachitanist sho spravedlivo i v moyemu vipadku Yedinij obraz v Ovodi yakij ya mozhu chastkovo vvazhati portretom i navit v comu vipadku portretom velmi fragmentarnim ce Dzhemma obraz yakoyi buv yakoyus miroyu spisanij osoblivo yiyi osobistij viglyad z mogo dorogogo druga en sho tak bagato dopomagala Kropotkinu v jogo roboti Vona redaguvala v Londoni gazetu Svoboda i ce vona poznajomila mene zi Stepnyakom Z rannoyi yunosti velikij vpliv na mene spravlyali biografiya i tvori Madzini a zgodom 1885 1886 zhittya i tvori abata Lamenne chiyi Slova viruyuchogo ya znayu malo ne napam yat Bibliya i tvori Shekspira Miltona Shelli i Blejka jogo virshi shaslivoyu moshkoyu litayu zhivu ya chi pomirayu yaki ya znala she z ditinstva najbilshe yak meni zdayetsya vplinuli na moyu yunacku svidomist Osobistist Lamenne yak meni zdayetsya chastkovo spravila vidomij vpliv na stvorennya obrazu Montanelli Pohodzhennya obrazu Artura pov yazano z moyim davnim interesom do Madzini i z portretom nevidomogo yunaka v chornomu v Luvri yakij ya vpershe pobachila v 1885 roci Te sho v romani vbachayetsya vidobrazhennya rosijskogo abo polskogo vplivu yak vkazuye ru u svoyij peredmovi do novogo rosijskogo vidannya Ovoda prirodno i zrozumilo De krim shidnoyi Yevropi i seredovisha rosijskih i polskih emigrantiv v Londoni i v Zahidnij Yevropi ya mogla b bezposeredno poznajomitisya z umovami yaki tiyeyu chi inshoyu miroyu isnuvali v Italiyi v yunackij period zhittya Madzini Z inshogo boku Anna Nill yaka shojno perechitala biografichni notatki sho pereduyut knizi Madzini Obov yazki lyudini ta inshi narisi vkazuvala meni na chislenni detali yaki na yiyi dumku mogli vplinuti na stvorennya obrazu Artura Sho stosuyetsya vashogo romanu Zoloto to teper meni yasno chomu vijshov takij kinec i ya rozumiyu teper sho u nas z vami absolyutno protilezhni uyavlennya pro proces stvorennya romanu Zrozumilo yaksho prototipami vashih geroyiv ye zhivi lyudi vi ne mozhete dozvolyati sobi vilno povoditisya z nimi Pismennik Robin Bryus Lokgart sin u svoyij avantyurnij knizi Korol shpiguniv stverdzhuvav sho kohancem Vojnich buv Sidnej Rejli yakogo piznishe nazvali asom shpiguniv i sho voni razom podorozhuvali Italiyeyu de Rejli rozpoviv Vojnich svoyu istoriyu i stav odnim z prototipiv Artura Bertona Endryu Kuk biograf Rejli ta istorik specsluzhb oskarzhuvav cyu romantichnu ale bezdokazovu legendu Za jogo slovami kudi jmovirnishe sho shpigun Rejli stezhiv za vilnodumnoyu Vojnich shob dopovidati pro yiyi peresuvannya i zustrichi Perekladi Gedz pereklad Mariyi Lisichenko vidanij 1929 roku u kiyivskomu vidavnictvi Chas Ovid pereklad Mariyi Ryabovoyi vidanij 1935 roku vidavnictvom Molodij bilshovik perevidannya 1936 i 1938 AdaptaciyiTeatralni postanovki p yesa Dzhordzha Bernarda Shou 1898 r Napisana na prohannya Vojnich z metoyu zapobigti inshim scenichnim pererobkam Ovid p yesa Edvarda Rouza napisana 1899 r na zamovlennya Styuarta Robsona Vojnich opisuvala postanovku yak bezgramotnu melodramu i namagalasya v sudovomu poryadku pripiniti yiyi vikonannya Zhertva svobodi Zhertva svobody rosijska p yesa V Zolotarova 1916 r Ovid rosijska p yesa O Zhelyabuzhskogo 1940 r Ovid ukrayinska p yesa Yaroslava Galana 1947 r Ekranizaciyi radyanskij film 1928 roku Ovid radyanskij film 1955 roku Ovid radyanskij film 1980 roku Rivares radyanskij gruzinskij film 1987 r Radiopostanovki Ovid radiospektakl na radiostanciyi BBC Radio 4 Inshi opera Antonio Spadavekkia 1958 r Svyato krovi rosijska melodrama S S Prokof yeva v 6 aktah z prologom 1923 r Ovid rosijska opera Mihajla Zhukova 1928 r Ovid rosijska opera O Ziksa 1930 r Ovid balet A Chernova 1967 r Rivares balet S Cincadze 1982 r Ovid rosijska rok opera na muziku O N Kolkera i libreto O A Yakovlyeva 1985 r Pov yazani tvoriCherez desyat rokiv pislya publikaciyi Ovoda Vojnich povernulasya do svogo geroya napisavshi roman Perervana druzhba An Interrupted Friendship u pershomu rosijskomu perekladi Ovod v izgnanii sho buv vidanij u 1910 roci Hronologichno vin roztashovuyetsya mizh pershoyu j drugoyu chastinami romanu Ovid opovidayuchi pro zligodni Artura Bertona v Pivdennij Americi fragmentarno opisani v samomu Ovodi U 1945 r vijshov roman Vojnich Znimi vzuttya svoye Put Off Thy Shoes podiyi yakogo rozgortayutsya v XVIII stolitti i golovnim personazhem yakogo ye prababka Artura Bertona Beatris Telford PrimitkiKolomiyec Lada Volodimirivna Ukrayinskij hudozhnij pereklad ta perekladachi 1920 30 h rokiv Vinnicya Nova Kniga 2015 S 77 See Voynich Ethel Lillian 1897 The Gadfly vid 1 New York Henry Holt amp Company Procitovano 13 lipnya 2014 via Archive org Cork City Libraries 18 listopada 2007 u Wayback Machine Gray Anne 2007 The World of Women in Classical Music s 886 7 O Donnell Peadar The Gates Flew Open 1932 Ch 14 S Piastra Luoghi reali e luoghi letterari Brisighella in The Gadfly di Ethel Lilian Voynich Studi Romagnoli LVII 2006 pp 717 735 in Italian S Piastra Il romanzo inglese di Brisighella nuovi dati su The Gadfly di Ethel Lilian Voynich Studi Romagnoli LIX 2008 pp 571 583 in Italian A Farsetti S Piastra The Gadfly di Ethel Lilian Voynich nuovi dati e interpretazioni Romagna Arte e Storia 91 2011 pp 41 62 in Italian E L Vojnich Izbrannye sochineniya v dvuh tomah M Hudozhestvennoe izdatelstvo hudozhestvennoj literatury 1958 s 14 predislovie E Taratuta E L Vojnich Izbrannye sochineniya v dvuh tomah M Hudozhestvennoe izdatelstvo hudozhestvennoj literatury 1958 s 426 427 Andrew Cook Ace of Spies The True Story of Sidney Reilly 2004 Tempus Publishing ISBN 0 7524 2959 0 Page 39 Therese Bonney amp R F Rattray Bernard Shaw a Chronicle Leagrave Press Luton England 1951 p 135 Los Angeles Herald Volume 604 Number 8 8 October 1899 p 13 Saturday Night Theatre The Gadfly BBC Genome BBC Procitovano 17 kvitnya 2020 PosilannyaTekst romanu angl