Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гвельфи і гібеліни дві сторони перманентного політичного та збройного протистояння у Священній Римській імперії упродовж

Ґвельфи і ґібелліни

Ґвельфи і ґібелліни

Гвельфи і гібеліни — дві сторони перманентного політичного та збройного протистояння у Священній Римській імперії упродовж XII—XV ст. головно на теренах Північної й Середньої Італії між прихильниками імператорів Священної Римської імперії з одного боку та Римських Пап з іншого. Витоки конфлікту повязані з боротьбою за інвеституру XI століття, на яку пізніше накладалися інші протистояння, такі як італо-німецький антагонізм, боротьба за імператорську корону поміж німецькими династіями, конфлікти між папами й антипапами, конкуренція поміж та всередині італійських міст-держав тощо.

Гвельфи (італ. guelfi, нім. Guelfen / Welfen) — сторона, що підтримувала Пап Римських. Назва походить від династії герцогів Баварії та Саксонії Вельфів.

Гібеліни (італ. ghibellini, нім. Ghibellinen / Waiblinger) — сторона, що підтримувала імператорів. Назва можливо походить від міста Вайблінген (у тогочасному німецькому написанні Uueibelingen), імовірного центру швабського пфальца, котрий був володінням імператорів Гогенштауфенів швабського походження. Термін уперше зафіксований у 1215 за Фрідріха II Гогенштауфена.

Серед витоків довготривалого конфлікту була так звана Боротьба за інвеституру (цезаропапізм) поміж імператором Генріхом IV і папою Григорієм VII Гільдебрандом, що почалася 1075 року. За її підсумками у 1122 укладено Вормський конкордат.

Після смерті імператора Лотара, за походженням саксонця, фюрсти обрали королем римським не його зятя і протеже Генріха Гордого, правителя Саксонії та Баварії з династії Вельфів, а представника дому Гогенштауфенів Конрада, зятя попереднього імператора Генріха V. Новий імператор Конрад III відібрав 1138 у Генріха Гордого Саксонію, яку передав графові Альбрехтові Ведмедю з саксонського дому Асканієрів, також відібрав і Баварію.

У війні, яка вважається початком Воєн Гвельфів і Гібелінів, Генріх Гордий завдав поразки Альбрехтові у Саксонії, але у поході в Баварію 1139 раптово помер. Боротьбу продовжував його молодший брат Вельф VI (1115—1191), а згодом син Генріх Лев.

Вельф VI, який успадкував маєтки у Швабії, намагався повернути собі Баварію, проте зазнав поразки від Конрада ІІІ і 21 грудня 1140 після тривалої облоги Вайнсберга у Швабії капітулював. Під час битви під Вайнсбергом військо Вельфа використовували як свій бойовий клич вигук «Hie Welf!», а прихильники імператора — «Hie Waibling!»

У травні 1142 було укладено мир у Франкфурті-на-Майні. Саксонію повернули Вельфам, герцогом став Генріх Лев, який у 1156 вже від Фрідріха Барбаросси отримав і Баварію. Проте у 1180 спалахнув конфлікт між Генріхом Левом і Барбароссою, що означало новий виток Воєн Ґвельфів і Ґібелінів.

Надалі головною ареною конфлікту стала Північна і Середня Італія, де протиборчі сторони часто змінювали орієнтацію. Крім того флорентійські ґвельфи бл. 1300 розкололися на прихильників порозуміння з імператором (білі ґвельфи) і затятих поборників папи (чорні ґвельфи). Жертвою внутрішнього протистояння став Данте Аліг'єрі, який підтримував білих ґвельфів, приречений на вічне вигнання з Флоренції.

Війни Ґвельфів і Ґібелінів в Італії згасли за правління Фрідріха III Габсбурга, вилившись в Італійські війни, до яких була втягнута більшість держав тогочасної Европи.

Основні гвельфські міста

Основні гібелінські міста

Міста змінної належності

В геральдиці

Протягом XII-XIII століть армії гібелінських комун зазвичай використовували військовий прапор Священної Римської імперії - білий хрест на червоному полі - як свій власний. Армії гвельфів зазвичай змінювали кольори - червоний хрест на білому. Ці дві схеми є поширеними у громадянській геральдиці північноіталійських міст і залишаються виразним показником їхньої минулої схильності до фракцій. Традиційно гібелінські міста, такі як Павія, Новара, Комо, Тревізо та Асті, продовжують використовувати хрест гібелінів. Хрест гвельфів можна знайти на міських гербах таких традиційно гвельфських міст, як Мілан, Верчеллі, Алессандрія, Падуя, Реджо-нель-Емілія та Болонья.

Деякі особи та сім'ї вказували свою приналежність до фракцій у своїх гербах, включаючи відповідну геральдичну "Главу" (горизонтальну стрічку у верхній частині щита). У гвельфів була capo d'Angiò або "глава Анжу", що містила жовті лілії на блакитному полі з червоною геральдичною "міткою", тоді як у гібелінів була capo dell'Impero або "глава Імперії", у формі чорного німецького імператорського орла на золотому тлі.

  • image
    Герб Тревізо містить гібелінський прапор - білий хрест на червоному полі
  • image
    Герб Верчеллі містить гвельфійський прапор - червоний хрест на білому полі
  • image
    Герб італійської сім'ї з гібелінською (Імперська) геральдичною главою у верхній частині
  • image
    Герб родини Роберті Реджо, з гвельфійською (Анжу) геральдичного главою

В архітектурі

Належність аристократичної родини до партії гвельфів або гібелінів часто позначалася на архітектурі їх палаців, оборонних веж, мурів та інших фортифікаційних споруд. А саме, на формі мерлонів — зубців (виступів), які завершували ці споруди. Мерлони на будівлях гібелінів мали форму ластівчиного хвоста (зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць), в той час як гвельфи надавали їм прямокутної форми.

Згодом в Італії гібелінами почали називати й самі мерлони. Зубці саме такого типу мають зведені італійськими зодчими кремлівські споруди Московії.

В літературі

Про боротьбу гвельфів та гібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:

В музиці

Опера Ріккардо Дзандонаї «Франческа да Ріміні» (1914) за сюжетом «Пекла» Данте, частина якого включає битву між гвельфами і гібелінами.

Примітки

  1. , Storia di Lodi, Lodi, Edizioni Lodigraf, 1977, pagg. 39-44. .
  2. Данте Аліг'єрі, Божественна Комедія, Пекло, З італійської переклав Богдан І. Лончина, Львів, Видавництво Українського Католицького Університету, 2007, стор. 214. .
  3. The Complete Book of Heraldry by Stephen Slater (), page 201.

Посилання


image Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gvelfi i gibelini dvi storoni permanentnogo politichnogo ta zbrojnogo protistoyannya u Svyashennij Rimskij imperiyi uprodovzh XII XV st golovno na terenah Pivnichnoyi j Serednoyi Italiyi mizh prihilnikami imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z odnogo boku ta Rimskih Pap z inshogo Vitoki konfliktu povyazani z borotboyu za investituru XI stolittya na yaku piznishe nakladalisya inshi protistoyannya taki yak italo nimeckij antagonizm borotba za imperatorsku koronu pomizh nimeckimi dinastiyami konflikti mizh papami j antipapami konkurenciya pomizh ta vseredini italijskih mist derzhav tosho Gvelfi ital guelfi nim Guelfen Welfen storona sho pidtrimuvala Pap Rimskih Nazva pohodit vid dinastiyi gercogiv Bavariyi ta Saksoniyi Velfiv Gibelini ital ghibellini nim Ghibellinen Waiblinger storona sho pidtrimuvala imperatoriv Nazva mozhlivo pohodit vid mista Vajblingen u togochasnomu nimeckomu napisanni Uueibelingen imovirnogo centru shvabskogo pfalca kotrij buv volodinnyam imperatoriv Gogenshtaufeniv shvabskogo pohodzhennya Termin upershe zafiksovanij u 1215 za Fridriha II Gogenshtaufena Sered vitokiv dovgotrivalogo konfliktu bula tak zvana Borotba za investituru cezaropapizm pomizh imperatorom Genrihom IV i papoyu Grigoriyem VII Gildebrandom sho pochalasya 1075 roku Za yiyi pidsumkami u 1122 ukladeno Vormskij konkordat Pislya smerti imperatora Lotara za pohodzhennyam saksoncya fyursti obrali korolem rimskim ne jogo zyatya i protezhe Genriha Gordogo pravitelya Saksoniyi ta Bavariyi z dinastiyi Velfiv a predstavnika domu Gogenshtaufeniv Konrada zyatya poperednogo imperatora Genriha V Novij imperator Konrad III vidibrav 1138 u Genriha Gordogo Saksoniyu yaku peredav grafovi Albrehtovi Vedmedyu z saksonskogo domu Askaniyeriv takozh vidibrav i Bavariyu U vijni yaka vvazhayetsya pochatkom Voyen Gvelfiv i Gibeliniv Genrih Gordij zavdav porazki Albrehtovi u Saksoniyi ale u pohodi v Bavariyu 1139 raptovo pomer Borotbu prodovzhuvav jogo molodshij brat Velf VI 1115 1191 a zgodom sin Genrih Lev Velf VI yakij uspadkuvav mayetki u Shvabiyi namagavsya povernuti sobi Bavariyu prote zaznav porazki vid Konrada III i 21 grudnya 1140 pislya trivaloyi oblogi Vajnsberga u Shvabiyi kapitulyuvav Pid chas bitvi pid Vajnsbergom vijsko Velfa vikoristovuvali yak svij bojovij klich viguk Hie Welf a prihilniki imperatora Hie Waibling U travni 1142 bulo ukladeno mir u Frankfurti na Majni Saksoniyu povernuli Velfam gercogom stav Genrih Lev yakij u 1156 vzhe vid Fridriha Barbarossi otrimav i Bavariyu Prote u 1180 spalahnuv konflikt mizh Genrihom Levom i Barbarossoyu sho oznachalo novij vitok Voyen Gvelfiv i Gibeliniv Nadali golovnoyu arenoyu konfliktu stala Pivnichna i Serednya Italiya de protiborchi storoni chasto zminyuvali oriyentaciyu Krim togo florentijski gvelfi bl 1300 rozkololisya na prihilnikiv porozuminnya z imperatorom bili gvelfi i zatyatih pobornikiv papi chorni gvelfi Zhertvoyu vnutrishnogo protistoyannya stav Dante Alig yeri yakij pidtrimuvav bilih gvelfiv prirechenij na vichne vignannya z Florenciyi Vijni Gvelfiv i Gibeliniv v Italiyi zgasli za pravlinnya Fridriha III Gabsburga vilivshis v Italijski vijni do yakih bula vtyagnuta bilshist derzhav togochasnoyi Evropi Osnovni gvelfski mistaL Akvila Alessandriya Ankona Atri Bolonya Breshiya Volterra Genuya korotki periodi 1256 1270 1317 1319 Kamerino Kolle di Val d Elza Krema Lekko Lukka gibelinske mizh 1314 i 1328 Macherata Milan gvelfijske do pochatku senjoriyi Viskonti pislya gibelinske Mondovi Montepulchano Orv yeto Paduya Perudzha Prato trivalij chas gibelinske Riyeti Rimini korotkij pochatkovij period gibelinske gvelfijske z pochatkom senjoriyi Malatesta Ripatransone Rim Fabriano Faenca Fermo gibelinske pislya 1242 r Florenciya za vinyatkom korotkogo periodu uryadu gibeliniv z 1248 po 1250 i mizh 1260 i 1267 Osnovni gibelinski mistaArecco Askoli Picheno Verona Genuya perevazhno 1270 1317 Grosseto Gualdo Tadino Gubbio gvelfske pid chas senjoriyi Yezi K yeti Kastiljon Forentino Komo Lodi gibelinske do 1259 potim gvelfske za chasiv senjoriyi ta Mantuya Modena Monte San P yetrandzheli Narni Ozimo Palermo Paviya Penne Piza Pistoya Podzhibonsi San Miniato gibelinske do 1291 potim gvelfske Savona Siyena gibelinske do 1287 potim gvelfske iz stvorennyam Spoleto Sulmona Terni Triyest Todi Urbino Fabriano Folinjo Forli ostannye gibelinske misto istorichnoyu ye peremoga proti dvoh tisyach francuzkih soldativ bitva yaku Dante zapam yatav yak Krivava rizanina ChekkanoMista zminnoyi nalezhnostiAsti perevazhno gibelin Bergamo perevazhno gibelin Viterbo Vichenca Kremona Neapol Paduya Parma P yachenca Trevizo FerraraV geraldiciProtyagom XII XIII stolit armiyi gibelinskih komun zazvichaj vikoristovuvali vijskovij prapor Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi bilij hrest na chervonomu poli yak svij vlasnij Armiyi gvelfiv zazvichaj zminyuvali kolori chervonij hrest na bilomu Ci dvi shemi ye poshirenimi u gromadyanskij geraldici pivnichnoitalijskih mist i zalishayutsya viraznim pokaznikom yihnoyi minuloyi shilnosti do frakcij Tradicijno gibelinski mista taki yak Paviya Novara Komo Trevizo ta Asti prodovzhuyut vikoristovuvati hrest gibeliniv Hrest gvelfiv mozhna znajti na miskih gerbah takih tradicijno gvelfskih mist yak Milan Verchelli Alessandriya Paduya Redzho nel Emiliya ta Bolonya Deyaki osobi ta sim yi vkazuvali svoyu prinalezhnist do frakcij u svoyih gerbah vklyuchayuchi vidpovidnu geraldichnu Glavu gorizontalnu strichku u verhnij chastini shita U gvelfiv bula capo d Angio abo glava Anzhu sho mistila zhovti liliyi na blakitnomu poli z chervonoyu geraldichnoyu mitkoyu todi yak u gibeliniv bula capo dell Impero abo glava Imperiyi u formi chornogo nimeckogo imperatorskogo orla na zolotomu tli Gerb Trevizo mistit gibelinskij prapor bilij hrest na chervonomu poli Gerb Verchelli mistit gvelfijskij prapor chervonij hrest na bilomu poli Gerb italijskoyi sim yi z gibelinskoyu Imperska geraldichnoyu glavoyu u verhnij chastini Gerb rodini Roberti Redzho z gvelfijskoyu Anzhu geraldichnogo glavoyuV arhitekturiNalezhnist aristokratichnoyi rodini do partiyi gvelfiv abo gibeliniv chasto poznachalasya na arhitekturi yih palaciv oboronnih vezh muriv ta inshih fortifikacijnih sporud A same na formi merloniv zubciv vistupiv yaki zavershuvali ci sporudi Merloni na budivlyah gibeliniv mali formu lastivchinogo hvosta zubci z rozdvoyenim zavershennyam i vuzkimi shilinami bijnic v toj chas yak gvelfi nadavali yim pryamokutnoyi formi Merloni gibeliniv v formi lastivchinogo hvosta Vale d Aosta Merloni gvelfiv pryamokutnoyi formi Genuya Merloni gibeliniv v formi lastivchinogo hvosta Budinku Romeo rodini Montekki Verona Zgodom v Italiyi gibelinami pochali nazivati j sami merloni Zubci same takogo tipu mayut zvedeni italijskimi zodchimi kremlivski sporudi Moskoviyi Merloni Moskovskogo kremlya MoskvaV literaturiPro borotbu gvelfiv ta gibeliniv pisali v svoyih literaturnih tvorah taki avtori Dante Bozhestvenna komediya Meri Shelli ital Valperga Vita e avventure di Castruccio principe di Lucca 1823 v istorichnomu romani osnovoyu syuzhetnoyi liniyi ye vigadanij vijskovij pohid gibelina Kastruchchio Kastrakani na choli svoyeyi armiyi dlya pidkorennya jogo kohanoyi zhinki yaka nalezhala do partiyi gvelfiv Vilyam Shekspir Romeo i Dzhulyetta V muziciOpera Rikkardo Dzandonayi Francheska da Rimini 1914 za syuzhetom Pekla Dante chastina yakogo vklyuchaye bitvu mizh gvelfami i gibelinami Primitki Storia di Lodi Lodi Edizioni Lodigraf 1977 pagg 39 44 ISBN 88 7121 018 2 Dante Alig yeri Bozhestvenna Komediya Peklo Z italijskoyi pereklav Bogdan I Lonchina Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2007 stor 214 ISBN 966 8197 26 7 The Complete Book of Heraldry by Stephen Slater ISBN 1843096986 page 201 PosilannyaGibelini ta gvelfi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ