Ярославський повіт (рос. Ярославский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777—1929 роках. Адміністративний центр — місто Ярославль.
Ярославський повіт | ||||
Губернія | Ярославська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Ярославль | |||
Створений | 1777 | |||
Скасований | 1929 | |||
Площа | 3 412,0 км² | |||
Населення | 208 031 осіб (1897) | |||
Найбільші міста | Тутаєв |
Географія
Повіт розташовувався в південно-східній частині Ярославської губернії. На півночі повіт межував з Даниловським повітом, на північному заході — з Романово-Борисоглібським, на заході — з Углицьким, на півдні — з Ростовським повітом, а на сході — з Костромською і Володимирською губернією.
Площа повіту, без значних внутрішніх вод, має 2 998 квадратних верст (312 480 десятин). Волга ділила повіт на дві частини, з яких велика південна перебувала праворуч, а північна менша — по ліву. Південна частина в свою чергу поділялася рікою Которослєю на дві рівні частини, східну і західну.
У 1926 році площа повіту становила 5685 км.
Історія
Ярославський повіт був утворений в 1777 році в складі Ярославського намісництва. У 1796 році намісництво було перетворено в Ярославську губернію.
Постановою президії ВЦВК від 14 листопада 1923 року до Ярославського повіту приєднані велика частина скасованого Тутаєвського повіту і південна частина Даниловського повіту, затверджено новий розподіл на 14 укрупнених волостей.
У 1929 році Ярославський повіт був ліквідований, його територія увійшла до Ярославського округу Іванівської промислової області.
Населення
За переписом 1897 року в повіті було 208 031 жителів в тому числі в місті Ярославль — 71 616 жителів.
За даними перепису населення 1926 року Ярославський повіт включав 2643 населених пункти з населенням 380 965 чоловік.
Адміністративний устрій
У 1862 році в Ярославському повіті було 19 волостей: Бурмакінська, Велікосільська, Городищенська, Іллінська, Красносільська, Кузмодем'янська, Курбська, Медягінська, Микольська, Норська, Плещиївська, Полтевська, Путятинська, Сереновська, Спаська, Спаська, Стогінська, Троїцька, Шопшінська.
У 1890 році до складу повіту входило 18 волостей
№ п / п | Волость | Волосне правління | Число селищ | Населення |
---|---|---|---|---|
1 | Бурмакінська | с. Бурмакіне | 42 | 5059 |
2 | Велікосельская | с. Велике | 51 | 10088 |
3 | Дієве-Городищенська | с. Дієве-Городище | 79 | 10316 |
4 | Еремієвська | с. Еремієвське | 39 | 4213 |
5 | Іллінська | с. Іллінське | 104 | 9558 |
6 | Красносільська | с. Красне | 36 | 5034 |
7 | Хрестобогородська | с. Хрест | 61 | 6217 |
8 | Курбська | с. Курба | 136 | 9365 |
9 | Микольська | с. Микольське | 48 | 5655 |
10 | Норська | с. Норське | 69 | 5002 |
11 | Осенівська | с. Осенєве | 31 | 4769 |
12 | Путятінська | с. Путятіне | 71 | 7849 |
13 | Сереновська | с. Серенове | 58 | 6557 |
14 | Спасо-Ярижницька | с. Щепине | 61 | 3795 |
15 | Ставотінська | с. Ставотіне | 55 | 8300 |
16 | Толгобольська | с. Толгоболь | 51 | 5592 |
17 | Троїцька | с. Троїцьке | 38 | 5337 |
18 | Шопшинська | с. Шопша | 72 | 7020 |
У 1913 році в повіті також було 18 волостей.
У 1923 році в повіті було 14 укрупнених волостей:
- Борисоглібська — м. Тутаєв (Борисоглібська сторона),
- Боровська — д. Бор ,
- Бурмакінська — с. Бурмакине ,
- Велікосільска — с. Велике ,
- Вятская — с. Вятське ,
- Гаврилов-Ямська — с. Гаврилов-Ям ,
- Давидковська — с. Давидкове,
- Дієва-Городищенська — с. Дієве-Городище,
- Іллінська — с. Иллінське,
- Курбська — с. Курба,
- Норська — с. Норське,
- Тверіцька — м. Ярославль (Тверіцька слобода),
- Тутаєвська — м. Тутаєв (Романівська сторона),
- Ярославська — м. Ярославль (Закоторосльна частина).
Населені пункти
Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р, жит.:
- г. Ярославль — 71 616
- с. Велике — 4535
- Норська фабрика — 2134
- с. Гаврилов-Ям — 2094
- Норський посад — 1063
- с. Курба — 1034
- с. Норське — 998
Примітки
- Демоскоп Weekly. Всесоюзний перепис населення 1926 р Ярославський повіт.
- Демоскоп Weekly. Перша Загальний перепис населення Російської імперії 1897 року. Ярославська губернія.
- Пам'ятна Книжка Ярославської губернії на 1862 рік.
- Волості і гміни 1890 року. 50. Ярославська губернія
- {{{Заголовок}}}.
- Ярославська область. Довідник по адміністративно-територіальним поділом 1917—1967 рр.
- Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів із зазначенням всього наявного в них населення і числа жителів переважаючих віросповідань, за даними першого загального перепису населення 1897 р
Джерела
- Ярославль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ширяев С. О. Ярославская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Ярославский уезд
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaroslavskij povit ros Yaroslavskij uezd administrativno teritorialna odinicya Yaroslavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi i RRFSR sho isnuvala v 1777 1929 rokah Administrativnij centr misto Yaroslavl Yaroslavskij povitGuberniya Yaroslavska guberniyaCentr YaroslavlStvorenij 1777Skasovanij 1929Plosha 3 412 0 km Naselennya 208 031 osib 1897 Najbilshi mista Tutayev U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yaroslavskij povit znachennya GeografiyaPovit roztashovuvavsya v pivdenno shidnij chastini Yaroslavskoyi guberniyi Na pivnochi povit mezhuvav z Danilovskim povitom na pivnichnomu zahodi z Romanovo Borisoglibskim na zahodi z Uglickim na pivdni z Rostovskim povitom a na shodi z Kostromskoyu i Volodimirskoyu guberniyeyu Plosha povitu bez znachnih vnutrishnih vod maye 2 998 kvadratnih verst 312 480 desyatin Volga dilila povit na dvi chastini z yakih velika pivdenna perebuvala pravoruch a pivnichna mensha po livu Pivdenna chastina v svoyu chergu podilyalasya rikoyu Kotoroslyeyu na dvi rivni chastini shidnu i zahidnu U 1926 roci plosha povitu stanovila 5685 km IstoriyaYaroslavskij povit buv utvorenij v 1777 roci v skladi Yaroslavskogo namisnictva U 1796 roci namisnictvo bulo peretvoreno v Yaroslavsku guberniyu Postanovoyu prezidiyi VCVK vid 14 listopada 1923 roku do Yaroslavskogo povitu priyednani velika chastina skasovanogo Tutayevskogo povitu i pivdenna chastina Danilovskogo povitu zatverdzheno novij rozpodil na 14 ukrupnenih volostej U 1929 roci Yaroslavskij povit buv likvidovanij jogo teritoriya uvijshla do Yaroslavskogo okrugu Ivanivskoyi promislovoyi oblasti NaselennyaZa perepisom 1897 roku v poviti bulo 208 031 zhiteliv v tomu chisli v misti Yaroslavl 71 616 zhiteliv Za danimi perepisu naselennya 1926 roku Yaroslavskij povit vklyuchav 2643 naselenih punkti z naselennyam 380 965 cholovik Administrativnij ustrijYaroslavskij povit v suchasnij sitci rajoniv U 1862 roci v Yaroslavskomu poviti bulo 19 volostej Burmakinska Velikosilska Gorodishenska Illinska Krasnosilska Kuzmodem yanska Kurbska Medyaginska Mikolska Norska Pleshiyivska Poltevska Putyatinska Serenovska Spaska Spaska Stoginska Troyicka Shopshinska U 1890 roci do skladu povitu vhodilo 18 volostej p p Volost Volosne pravlinnya Chislo selish Naselennya 1 Burmakinska s Burmakine 42 5059 2 Velikoselskaya s Velike 51 10088 3 Diyeve Gorodishenska s Diyeve Gorodishe 79 10316 4 Eremiyevska s Eremiyevske 39 4213 5 Illinska s Illinske 104 9558 6 Krasnosilska s Krasne 36 5034 7 Hrestobogorodska s Hrest 61 6217 8 Kurbska s Kurba 136 9365 9 Mikolska s Mikolske 48 5655 10 Norska s Norske 69 5002 11 Osenivska s Osenyeve 31 4769 12 Putyatinska s Putyatine 71 7849 13 Serenovska s Serenove 58 6557 14 Spaso Yarizhnicka s Shepine 61 3795 15 Stavotinska s Stavotine 55 8300 16 Tolgobolska s Tolgobol 51 5592 17 Troyicka s Troyicke 38 5337 18 Shopshinska s Shopsha 72 7020 U 1913 roci v poviti takozh bulo 18 volostej U 1923 roci v poviti bulo 14 ukrupnenih volostej Borisoglibska m Tutayev Borisoglibska storona Borovska d Bor Burmakinska s Burmakine Velikosilska s Velike Vyatskaya s Vyatske Gavrilov Yamska s Gavrilov Yam Davidkovska s Davidkove Diyeva Gorodishenska s Diyeve Gorodishe Illinska s Illinske Kurbska s Kurba Norska s Norske Tvericka m Yaroslavl Tvericka sloboda Tutayevska m Tutayev Romanivska storona Yaroslavska m Yaroslavl Zakotoroslna chastina Naseleni punktiNajbilshi naseleni punkti za perepisom naselennya 1897 r zhit g Yaroslavl 71 616 s Velike 4535 Norska fabrika 2134 s Gavrilov Yam 2094 Norskij posad 1063 s Kurba 1034 s Norske 998PrimitkiDemoskop Weekly Vsesoyuznij perepis naselennya 1926 r Yaroslavskij povit Demoskop Weekly Persha Zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku Yaroslavska guberniya Pam yatna Knizhka Yaroslavskoyi guberniyi na 1862 rik Volosti i gmini 1890 roku 50 Yaroslavska guberniya Zagolovok Yaroslavska oblast Dovidnik po administrativno teritorialnim podilom 1917 1967 rr Naseleni miscya Rosijskoyi imperiyi v 500 i bilshe zhiteliv iz zaznachennyam vsogo nayavnogo v nih naselennya i chisla zhiteliv perevazhayuchih virospovidan za danimi pershogo zagalnogo perepisu naselennya 1897 rDzherelaYaroslavl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shiryaev S O Yaroslavskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaYaroslavskij uezd