Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Срі́бник або срібляник — наукова назва перших срібних монет, які карбувалися у Київській державі наприкінці 10 — на початку 11
| Срібник | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Київська Русь | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | Ногата (1⁄0.5) | ||
| Куна (1⁄1) | |||
| Різана (1⁄2) | |||
| Паралельні | Арабський Дирхам | ||
| Візантійський Солід | |||
| Історія | |||
| Дата | 90-і роки Х ст. | ||
У процесі виробництва срібників використовувалося срібло арабських монет. Карбування власних монет було викликане, з одного боку, браком срібних монет, що пояснюється скороченням обсягів надходження арабських дирхемів, з іншого — намаганням київських князів зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі шляхом карбування власної монети. Срібники карбували в Києві за князів Володимира Святославича (980–1015), Святополка Володимировича (1015–1016, 1018–1019) та Ярослава Мудрого (під час правління у Новгороді до 1015 та в Києві — 1019–1054). Окрему групу становлять монети тмутороканського князя Олега-Михайла, які випускалися бл. 1070.
Історія знайдення давньоруських монет
До XVIII ст. про давньоруські монети нічого не було відомо. Нумізмати тих часів гіпотетично підтверджували існування таких монет посилаючись на запис в Іпатському літописі про перенесення у 1115 р. мощей св. Бориса та Гліба, під час якого в натовп розкидували «срібляники».
У 1796 році київський аптекар Г. Ф. Бунге купив загадкову золоту монету у солдата, яку йому передала мати як талісман. Згодом виявилось, що ця монета — володимирів златник.
У 1815 році неподалік Борисполя знайшли срібну монету, яку ідентифікували як давньоруську і назвали «срібником», посилаючись на літописну згадку і приписували князю Володимиру Мономаху. Проте були і опоненти такої думки; нумізмат Я. Рейхель вважав, що знайдені монети відносяться до балканських слов'ян.
Лише після знахідки 1852 року Ніжинського скарбу, було остаточно встановлено належність монет до Київської Русі. Під час робіт на полі в околицях Ніжина хлопчик знайшов горщик з 200 срібними монетами. Спершу він віддав їх волосному писарю, який почав торгувати монетами, замість того, щоб здати державі. Монети так би і пропали, якби на них не звернув увагу професор Ніжинського ліцею М. Тулов. Зібравши кілька монет, він відправив їх у Київ. У Ніжин зразу ж виїхав професор історії та зберігач мінц-кабінету Київського університету . Вивчивши знахідку, він дійшов висновку, що монети — князівські срібляники, виготовлені у Києві за князювання Володимира Великого (X століття) і Новгороді Великому за князювання Ярослава Мудрого (тобто до 1015 року). Скарб було передано в Ермітаж.
У 1876 р. під час будівельних робіт на Вознесенському спуску у Києві, знайшли іще 120 монет.
Всього в музейних зібраннях зібрано до 400 монет. Проте час від часу поодинокі монети знаходять шукачі скарбів.
Монети Володимира Святославовича
Срібники перших випусків переважно повторювали тип візантійських монет (лицевий бік — зображення князя, зворотний — Ісуса Христа). Навколо портретного зображення князя вміщувалась легенда «Володимир на столі (престолі) — а се його срібло (злато)».
Існує чотири типи срібляників Володимира, за типом штемпелів. На реверсі срібників першого типу зображено , а на аверсі — погруддя князя, справа від нього вміщено тризуб. В написах на монетах часто зустрічаються грубі помилки, що вказує на ранні роки випуску монет (одразу після хрещення Русі) — ще не було освічених майстрів.
На срібниках другого типу з'явилось зображення великого тризуба на все поле монети. На звороті — поясне зображення Володимира у кольчузі і хрестом в руці.
Срібники третього типу вважаються найкрасивішими з Володимирових монет. На них князя зобразили сидячи на троні, а помилки в текстах майже не зустрічаються.
На срібниках четвертого типу князь сидить на низькому пуфі, які були популярні в арабських країнах, а на звороті — тризуб із хрестом посереднині.
Монети Святополка Володимировича Окаянного
Після смерті Володимира Святославовича у 1015 р., його сини Святополк і Ярослав розпочали боротьбу за великокнязіський престол. Першим у 1016 році Київ посів Святополк, і для утвердження свого статусу він наказав карбувати нові монети.
До нашого часу не дійшло жодної монети в хорошому стані, всі відомі срібники Святополка — затерті пальцями, іноді до втрати більшої частини зображення. Тим не менш, на монетах Святополка можна роздивитись двозуб, замість тризуба. Поява на монетах нетипової тамги пояснюеться гіпотезою про те, що Святополк — син Ярополка — старшого сина великого князя Святослава Ігоровича, який використовував двозуб як власний символ. На аверсі більшості монет зображено князя, але відомі також монети із зображенням апостола Петра (патрон князя).
Монети Ярослава Володимировича
Коли Ярослав Володимирович у 1016 році програв у боротьбі за київський престол, він повернувся до Новгорода, збирати нове військо. Тут він і розпочав власний випуск монет, аби ідеологічно довести свої права на велике князівство.
Зовнішній вигляд срібників Ярослава Мудрого відрізняється від монет, які карбували Володимир та Святополк. На срібниках Ярослава Мудрого на аверсі замість Христа зображено святого Юрія (Георгія) Змієборця (патрон князя). Обабіч напис: «ОГЕ ОРГІО» (святий Георгій). На реверсі викарбовано особистий знак його батька, Володимира Святославовича, тризуб, із колом на вершині середнього стрижня. По периметру зроблені написи: «Ярославлє сребро» без слів «на столі» й «AMHN» (амінь) хрестоподібно між двома точковими обідками.
Усі відомі монети відрізняються бездоганною збереженістю. Дослідники відзначають, що ці монети виготовляв професійний майстер, добре освічений. Особливості напису слова «сребро» північною вимовою вказує на походження майстра з Новгорода.
Монети тьмутороканських князів і їх намісників
До ХХ ст. про ці монети нічого не було відомо. Перші знахідки були зроблені археологами у 20-30х роках ХХ ст. на місці руїн Тмуторокані. Пізніше такіж монети виявилися у приватних колекціях і були знайдені на Таманському півострові.
Тмутороканські монети значно відрізняються від київських і новгородських. Якщо монети Володимира Великого і його синів імітують великі візантійські та арабські монети, то тьмутороканські схожі на дрібні візантійські монети. Окрім унікальних шести монет Тьмуторокані, відомі місцеві імітації візантійських міліарісіїв. Ймовірно їх робили для торгівлі в Криму.
Щодо 6 унікальних монет. На одному боці цих срібників вміщено зображення архангела Михаїла, на зворотному — напис: «Господи, допоможи Михайлові». Під час карбування срібників кружки монет не вирізалися із пластин (як для візантійських та арабських монет), а були литими. Срібники, які поступалися за кількістю та якістю металу перед грецькими і арабськими монетами, не відігравали помітної ролі у грошовому обігу Київської Русі.
Ці монети карбувались за наказом князя Олега (Михайла) Святославовича Чернігівського, який у 2 п. ХІ ст. намагався посісти київський престол.
Також відомі кілька монет тьмутороканського із зображенням святого Климента, але всі вони недоступні для детального дослідження, так як знаходяться у приватних колекціях.
Тисячоліття монетного карбування в Києві
5 листопада 2008 року в Україні ввели в обіг срібну монету «Тисячоліття монетного карбування в Києві», присвячену першому (карбуванню золотих і срібних монет Київської Русі) наприкінці Х — на початку ХІ ст. Срібники Володимира Великого зображені на аверсі монети.
Див. також
Примітки
- Сотникова М. П., Спасский И. Г. Тысячелетие древнейших монет России: Сводный каталог русских монет X—XI веков. — СПб.: Искусство. — 1995. — 239 с.
- Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — С.61-62
- Сотникова М. П. Нежинский скарб сребреников 1852 г. (Реконструкция состава) // Нумизматка и сфрагистика. — М., 1971. — Т. IV.
- Нумізматика, 2009, с. 64-68.
- Нумізматичний словник, 1972, с. 119-120.
- Бабаев К. В. Монеты Тмутараканского княжества . — М.: Древлехранилище, 2009. — 104 с.
- . Сайт Національного банку України. 05.11.2008. Архів оригіналу за 27.04.2020.
Джерела
- Зварич В. В. Нумізматичний словник. — Львів : Вища школа, 1972. — 147 с.
- Котляр М. Ф. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 771. — .
- Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. — 2-ге вид., стер. — К. : Знання, 2009. — С. 64-68. — .
Посилання
- Срібляник (срібник) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 379-380. — 536 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sri bnik abo sriblyanik naukova nazva pershih sribnih monet yaki karbuvalisya u Kiyivskij derzhavi naprikinci 10 na pochatku 11Sribnik Sribnik Volodimira Svyatoslavovicha Teritoriya obigu Emitent Kiyivska Rus Pohidni ta paralelni odinici Drobovi Nogata 1 0 5 Kuna 1 1 Rizana 1 2 Paralelni Arabskij Dirham Vizantijskij Solid Istoriya Data 90 i roki H st U procesi virobnictva sribnikiv vikoristovuvalosya sriblo arabskih monet Karbuvannya vlasnih monet bulo viklikane z odnogo boku brakom sribnih monet sho poyasnyuyetsya skorochennyam obsyagiv nadhodzhennya arabskih dirhemiv z inshogo namagannyam kiyivskih knyaziv zmicniti mizhnarodnij avtoritet Kiyivskoyi Rusi shlyahom karbuvannya vlasnoyi moneti Sribniki karbuvali v Kiyevi za knyaziv Volodimira Svyatoslavicha 980 1015 Svyatopolka Volodimirovicha 1015 1016 1018 1019 ta Yaroslava Mudrogo pid chas pravlinnya u Novgorodi do 1015 ta v Kiyevi 1019 1054 Okremu grupu stanovlyat moneti tmutorokanskogo knyazya Olega Mihajla yaki vipuskalisya bl 1070 Istoriya znajdennya davnoruskih monetArabskij dirhem Z takih monet vigotovlyalis sribniki Do XVIII st pro davnoruski moneti nichogo ne bulo vidomo Numizmati tih chasiv gipotetichno pidtverdzhuvali isnuvannya takih monet posilayuchis na zapis v Ipatskomu litopisi pro perenesennya u 1115 r moshej sv Borisa ta Gliba pid chas yakogo v natovp rozkiduvali sriblyaniki U 1796 roci kiyivskij aptekar G F Bunge kupiv zagadkovu zolotu monetu u soldata yaku jomu peredala mati yak talisman Zgodom viyavilos sho cya moneta volodimiriv zlatnik U 1815 roci nepodalik Borispolya znajshli sribnu monetu yaku identifikuvali yak davnorusku i nazvali sribnikom posilayuchis na litopisnu zgadku i pripisuvali knyazyu Volodimiru Monomahu Prote buli i oponenti takoyi dumki numizmat Ya Rejhel vvazhav sho znajdeni moneti vidnosyatsya do balkanskih slov yan Lishe pislya znahidki 1852 roku Nizhinskogo skarbu bulo ostatochno vstanovleno nalezhnist monet do Kiyivskoyi Rusi Pid chas robit na poli v okolicyah Nizhina hlopchik znajshov gorshik z 200 sribnimi monetami Spershu vin viddav yih volosnomu pisaryu yakij pochav torguvati monetami zamist togo shob zdati derzhavi Moneti tak bi i propali yakbi na nih ne zvernuv uvagu profesor Nizhinskogo liceyu M Tulov Zibravshi kilka monet vin vidpraviv yih u Kiyiv U Nizhin zrazu zh viyihav profesor istoriyi ta zberigach minc kabinetu Kiyivskogo universitetu Vivchivshi znahidku vin dijshov visnovku sho moneti knyazivski sriblyaniki vigotovleni u Kiyevi za knyazyuvannya Volodimira Velikogo X stolittya i Novgorodi Velikomu za knyazyuvannya Yaroslava Mudrogo tobto do 1015 roku Skarb bulo peredano v Ermitazh U 1876 r pid chas budivelnih robit na Voznesenskomu spusku u Kiyevi znajshli ishe 120 monet Vsogo v muzejnih zibrannyah zibrano do 400 monet Prote chas vid chasu poodinoki moneti znahodyat shukachi skarbiv Moneti Volodimira SvyatoslavovichaSribnik Volodimira Velikogo 1j tip Sribnik Volodimira Velikogo 2 j tip Sribniki pershih vipuskiv perevazhno povtoryuvali tip vizantijskih monet licevij bik zobrazhennya knyazya zvorotnij Isusa Hrista Navkolo portretnogo zobrazhennya knyazya vmishuvalas legenda Volodimir na stoli prestoli a se jogo sriblo zlato Isnuye chotiri tipi sriblyanikiv Volodimira za tipom shtempeliv Na reversi sribnikiv pershogo tipu zobrazheno a na aversi pogruddya knyazya sprava vid nogo vmisheno trizub V napisah na monetah chasto zustrichayutsya grubi pomilki sho vkazuye na ranni roki vipusku monet odrazu pislya hreshennya Rusi she ne bulo osvichenih majstriv Na sribnikah drugogo tipu z yavilos zobrazhennya velikogo trizuba na vse pole moneti Na zvoroti poyasne zobrazhennya Volodimira u kolchuzi i hrestom v ruci Sribniki tretogo tipu vvazhayutsya najkrasivishimi z Volodimirovih monet Na nih knyazya zobrazili sidyachi na troni a pomilki v tekstah majzhe ne zustrichayutsya Na sribnikah chetvertogo tipu knyaz sidit na nizkomu pufi yaki buli populyarni v arabskih krayinah a na zvoroti trizub iz hrestom poserednini Moneti Svyatopolka Volodimirovicha OkayannogoSriblyanik Svyatopolka Pislya smerti Volodimira Svyatoslavovicha u 1015 r jogo sini Svyatopolk i Yaroslav rozpochali borotbu za velikoknyaziskij prestol Pershim u 1016 roci Kiyiv posiv Svyatopolk i dlya utverdzhennya svogo statusu vin nakazav karbuvati novi moneti Do nashogo chasu ne dijshlo zhodnoyi moneti v horoshomu stani vsi vidomi sribniki Svyatopolka zaterti palcyami inodi do vtrati bilshoyi chastini zobrazhennya Tim ne mensh na monetah Svyatopolka mozhna rozdivitis dvozub zamist trizuba Poyava na monetah netipovoyi tamgi poyasnyuetsya gipotezoyu pro te sho Svyatopolk sin Yaropolka starshogo sina velikogo knyazya Svyatoslava Igorovicha yakij vikoristovuvav dvozub yak vlasnij simvol Na aversi bilshosti monet zobrazheno knyazya ale vidomi takozh moneti iz zobrazhennyam apostola Petra patron knyazya Moneti Yaroslava VolodimirovichaSribnik Yaroslava Mudrogo Koli Yaroslav Volodimirovich u 1016 roci prograv u borotbi za kiyivskij prestol vin povernuvsya do Novgoroda zbirati nove vijsko Tut vin i rozpochav vlasnij vipusk monet abi ideologichno dovesti svoyi prava na velike knyazivstvo Zovnishnij viglyad sribnikiv Yaroslava Mudrogo vidriznyayetsya vid monet yaki karbuvali Volodimir ta Svyatopolk Na sribnikah Yaroslava Mudrogo na aversi zamist Hrista zobrazheno svyatogo Yuriya Georgiya Zmiyeborcya patron knyazya Obabich napis OGE ORGIO svyatij Georgij Na reversi vikarbovano osobistij znak jogo batka Volodimira Svyatoslavovicha trizub iz kolom na vershini serednogo strizhnya Po perimetru zrobleni napisi Yaroslavlye srebro bez sliv na stoli j AMHN amin hrestopodibno mizh dvoma tochkovimi obidkami Usi vidomi moneti vidriznyayutsya bezdogannoyu zberezhenistyu Doslidniki vidznachayut sho ci moneti vigotovlyav profesijnij majster dobre osvichenij Osoblivosti napisu slova srebro pivnichnoyu vimovoyu vkazuye na pohodzhennya majstra z Novgoroda Moneti tmutorokanskih knyaziv i yih namisnikivVizantijskij miliarisij Shozhi moneti vigotovlyali v Tmutorokani dlya torgivli z greckimi mistami Krimu Do HH st pro ci moneti nichogo ne bulo vidomo Pershi znahidki buli zrobleni arheologami u 20 30h rokah HH st na misci ruyin Tmutorokani Piznishe takizh moneti viyavilisya u privatnih kolekciyah i buli znajdeni na Tamanskomu pivostrovi Tmutorokanski moneti znachno vidriznyayutsya vid kiyivskih i novgorodskih Yaksho moneti Volodimira Velikogo i jogo siniv imituyut veliki vizantijski ta arabski moneti to tmutorokanski shozhi na dribni vizantijski moneti Okrim unikalnih shesti monet Tmutorokani vidomi miscevi imitaciyi vizantijskih miliarisiyiv Jmovirno yih robili dlya torgivli v Krimu Shodo 6 unikalnih monet Na odnomu boci cih sribnikiv vmisheno zobrazhennya arhangela Mihayila na zvorotnomu napis Gospodi dopomozhi Mihajlovi Pid chas karbuvannya sribnikiv kruzhki monet ne virizalisya iz plastin yak dlya vizantijskih ta arabskih monet a buli litimi Sribniki yaki postupalisya za kilkistyu ta yakistyu metalu pered greckimi i arabskimi monetami ne vidigravali pomitnoyi roli u groshovomu obigu Kiyivskoyi Rusi Ci moneti karbuvalis za nakazom knyazya Olega Mihajla Svyatoslavovicha Chernigivskogo yakij u 2 p HI st namagavsya posisti kiyivskij prestol Takozh vidomi kilka monet tmutorokanskogo iz zobrazhennyam svyatogo Klimenta ale vsi voni nedostupni dlya detalnogo doslidzhennya tak yak znahodyatsya u privatnih kolekciyah Tisyacholittya monetnogo karbuvannya v KiyeviSribniki na suchasnij ukrayinskij sribnij moneti 5 listopada 2008 roku v Ukrayini vveli v obig sribnu monetu Tisyacholittya monetnogo karbuvannya v Kiyevi prisvyachenu pershomu karbuvannyu zolotih i sribnih monet Kiyivskoyi Rusi naprikinci H na pochatku HI st Sribniki Volodimira Velikogo zobrazheni na aversi moneti Div takozhZlatnik Dirhem SolidPrimitkiSotnikova M P Spasskij I G Tysyacheletie drevnejshih monet Rossii Svodnyj katalog russkih monet X XI vekov SPb Iskusstvo 1995 239 s Shust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2009 S 61 62 Sotnikova M P Nezhinskij skarb srebrenikov 1852 g Rekonstrukciya sostava Numizmatka i sfragistika M 1971 T IV Numizmatika 2009 s 64 68 Numizmatichnij slovnik 1972 s 119 120 Babaev K V Monety Tmutarakanskogo knyazhestva M Drevlehranilishe 2009 104 s Sajt Nacionalnogo banku Ukrayini 05 11 2008 Arhiv originalu za 27 04 2020 DzherelaZvarich V V Numizmatichnij slovnik Lviv Visha shkola 1972 147 s Kotlyar M F Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 771 ISBN 978 966 00 1290 5 Shust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini 2 ge vid ster K Znannya 2009 S 64 68 ISBN 978 966 346 397 1 PosilannyaSriblyanik sribnik Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 379 380 536 s ISBN 978 617 7094 10 3