Іван Йосипович Ярковський (пол. Jan Jarkowski, рос. Иван Осипович Ярковский, 12 (24) травня 1844, Вітебська губернія — 9 (22) січня 1902, Гайдельберг) — професійний інженер і науковець-аматор, першовідкривач ефекту Ярковського і автор власної хибної теорії гравітації. Народився на території сучасної Білорусі, мав польське походження, працював в Російській імперії, зокрема, тривалий час в Україні. Батько авіабудівника (Вітольда Івановича Ярковського).
Ярковський Іван Йосипович | |
---|---|
пол. Jan Jarkowski | |
Народився | 12 (24) травня 1844 Освея, d, Вітебська губернія, Російська імперія |
Помер | 9 (22) січня 1902 (57 років) Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія ·злоякісна пухлина |
Поховання | Гайдельберг |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | астроном, натураліст, інженер-будівельник, інженер |
Alma mater | Санкт-Петербурзький практичний технологічний інститут[d] (1870) |
Галузь | механіка[1], d[1] і астрофізика[1] |
У шлюбі з | Олена Олександрівна Шендзиковська |
Діти | (Вітольд Іванович Ярковський) |
Ярковський Іван Йосипович у Вікісховищі |
Іван Ярковський зробив успішну кар'єру як інженер-залізничник і керівник заводів. У вільний час розробляв власну теорію гравітації, згідно з якою ефір акумулюється в тілах і постійно збільшує їх масу, а тяжіння виникає, коли два сусідні тіла частково екранують одне одному потік ефіру. Застосовував цю теорію до різних астрономічних, геологічних, метеорологічних явищ і власним коштом видавав книжки з описом своєї теорії. Хоча основи теорія Ярковського виявились хибними, один з його побічних результатів, — званий тепер ефектом Ярковського, — знайшов важливі застосування у фізиці астероїдів. Цей ефект проявляється у зміні орбіти астероїда під впливом асиметричного перевипромінювання астероїдом поглинутого сонячного світла.
Біографія
Народився в містечку Освея Вітебської губернії. Його батько був домашнім лікарем у графа Шадурського. З дитинства Іван виявляв здібності до математики та механіки: ще в кадетському корпусі він винайшов далекомір, за що отримав від Великого князя Михайла Миколайовича золотий годинник. Після закінчення у 1862 році корпусу, Ярковського відправили прапорщиком артилерії на Кавказ, де він прослужив шість років.
Після військової служби Ярковський вступив у (Санкт-Петербурзький практичний технологічний інститут), механічне відділення якого закінчив 1870 року технологом 1-го розряду. Відразу ж, за дорученням приватної фірми, він поїхав до Берліна, де знайомився з машинобудівними заводами.
1872 року Ярковський повернувся до Російської імперії і почав службу на Києво-Берестейській залізниці. Незабаром він захистив дисертацію «Проєкт машини для водопостачання та теоретичне дослідження механізму», отримавши звання інженера-технолога та відрядження за кордон ще на рік. Одружившись із Оленою Олександрівною Шендзиковською, він з дружиною поїхав за кордон, щоб ознайомитися з механічними заводами Німеччини, Бельгії та Франції.
З 1873 Ярковський довгий час працював на різних залізницях Російської імперії.
Зробивши чимало корисних технічних винаходів, Ярковський став одним з активних членів Імператорського російського технічного товариства , де він керував секцією механіки та зробив багато цікавих доповідей.
1887 року він висунув «кінетичну гіпотезу всесвітнього тяжіння». Займався питаннями повітроплавання — в 1889 провів ґрунтовні експериментальні випробування несучого гвинта.
В 1894 Іван Осипович залишив службу на залізниці і став керівником [ru]. Останні п'ять років життя він провів у містечку (Дятькові) в Орловській губернії, де він працював помічником керівника заводів [ru].
Навесні 1901 року Ярковський захворів, і лікарі послали його за кордон. Кілька місяців він провів у Бад-Верісгофені (Баварія), а потім у жовтні його перевезли до Гайдельберга, де він помер від саркоми 9 січня 1902 року. Там же був похований.
Ефект Ярковського
В 1900 передбачив ефект Ярковського. Він був експериментально підтверджений у 2003 році групою американських вчених під керівництвом та (Стівена Остро) (Лабораторія реактивного руху, НАСА) за допомогою радіотелескопа Аресібо (Пуерто-Ріко).
Див. також
- (Ефект ЯОРП) (Ярковського — О'Кіфа — Радзієвського — Педдека)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Jan Jarkowski. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
- Нейман В. Б., Романов Е. М., Чернов В. М. Иван Осипович Ярковский // Земля и Вселенная. — 1965. — № 4 (1 липня). — С. 63—64.
- Проект винтокрылого летательного аппарата[недоступне посилання з Февраль 2020]
Література
Список творів
- Машина для водоснабжения и исследование устройства её механизма: Проект. — СПб., 1872. — 150 с.
- Всемирное тяготение как следствие образования весомой материи внутри небесных тел. — 1-е доп. изд. — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1889. — Х, 388 с.
- Всемирное тяготение как следствие образования весомой материи внутри небесных тел: Кинетическая гипотеза и вытекающие из неё следствия в области физики, химии, геологии, метеорологии и космогонии. — 2-е доп. изд. — СПб. : тип. журн. «Строитель», 1912. — Ч. 1. — 288 с.
- По поводу отзыва о моей книге «Всемирное тяготение как следствие образования весомой материи внутри небесных тел», помещённого в журнале «Русского богатства» № 11, 1889 г. — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1890. — 16 с.
- Новый взгляд на причины метеорологических явлений. — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1891. — 101 с.
- По поводу критики М. А. Рыкачёва моих метеорологических воззрений. — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1892. — 38 с.
- Увлечение математическими теориями в современной науке. — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1893. — 46 с.
- Новые доказательства увлечения математическими теориями в современной науке: По поводу брошюры… Д. А. Гольдгаммера «Ещё о наших сведениях об эфире». — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1893. — 40 с.
- Строение материи и молекулярные силы. — М. : Типо-лит. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1894. — 108 с.
- Плотность светового эфира и оказываемое им сопротивление движению. — Брянск : Тип. Юдина, 1901. — 17 с.
Бібліографія
- Бембель М. Р., Блинов В. Ф., Бугаёв А. Ф. Природа гравитации в представлениях Р. Декарта и И. О. Ярковского. — Киев, 2010. — 312 с. — . Архівовано жовтень 2, 2013 на сайті Wayback Machine.
- Нейман В. Б. и др. Иван Осипович Ярковский // (Земля и Вселенная) : журнал. — М., 1965. — № 4 (1 липня). — С. 63-64. — ISSN 00443948. з джерела 2 вересня 2014.
- Сурдин В. Г. Эффект инженера Ярковского // Природа : журнал. — М., 2004. — № 11 (1 липня). — С. 91-96. — ISSN 0032-874X.
- Ш. Гипотеза И. О. Ярковского // (Вестник опытной физики и элементарной математики) : журнал. — Киев, 1888. — № 55 (1 липня). — С. 159—164.
- Beekman G. Почти забытый учёный Иван Осипович Ярковский // [en] : журнал. — Лондон, 2005. — Vol. 115, no. 4 (1 July). — P. 207—212. — ISSN 0007-0297.
Посилання
- Иван Осипович Ярковский Архівовано січень 16, 2012 на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет