Яри́нівка — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 857 осіб. Розташоване на відстані 52 км від районного центру, за 18 км від центру громади. Через село проходить автострада міждержавного значення та залізниця сполучення Рівне — Сарни. Село у складі Малинської громади, раніше було центром Яринівської сільської ради.
село Яринівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Рівненська область | ||
Район | Рівненський район | ||
Громада | Малинська сільська громада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1696 | ||
Населення | 857 | ||
Площа | 1,87 км² | ||
Густота населення | 458,29 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 34613 | ||
Телефонний код | +380 3658 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 173 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 34613, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Яринівка, вул. Шевченка, 13 | ||
Карта | |||
Яринівка | |||
Яринівка | |||
Мапа | |||
Яринівка у Вікісховищі |
Історія
В давнину на місці нашого села була пречудова природа, якої майже не торкалася людська рука. За переказами наших дідів і прадідів, це була краса, яку тепер рідко де знайдеш. Чудові ліси, бори, гаї, трави, квіти, що своїм різнобарв'ям прикрашали луки, галявини. А скільки, говорять, серед цієї краси було пташиного співу, якими пахощами сповнювалось повітря. В лісах водилися різні звірі, яким майже нічого не загрожувало. Було багато боліт, річок, озер з чистою водою. І ось серед цієї краси почало зароджуватися село. А відбувалося це так.
Відомо, що Яринівка заснована в кінці XV століття на ґрунтах села Альбрехтом Радзивилом, а перша згадка в історичних документах сягає 1696 року. Село назвали на честь дружини пана Регіни. спочатку Райнівкою (Регінівкою) А пізніше почали називати Яринівка.
Історія села тісно пов'язана з історією нашого краю, хоча археологічних пам'яток на території села не збереглося. Проте з назв хуторів і урочищ можна дізнатись про героїчне минуле нашого села. Одне із боліт в лісі, за селом носить назву «Татарське». Легенда розповідає, що в період монголо-татарського нашестя тут заблукав загін монголо-татар. Їм так і не вдалося вибратись із дрімучого лісу, вороги знайшли свою смерть у топких болотах.
Друга легенда пов'язана з козацькою добою в історії. Розповідали, що якоїсь пори, якоїсь днини їхав загін козаків, і один із них загубив калитку (невеличка торбинка зі шкіри чи тканини, в яких носили гроші) і повернувся за нею. Невідомо, чи знайшов він її чи ні, а те місце почали називати Закалиття. Пізніше тут поселилися люди, а свій хутір вони так і називали — Закалиття.
З 1873 року землі села належали поміщику Івану Миколайовичу Рибчинському. Пізніше Яринівка перейшла у володіння поміщику Ільяшенку, яринівці називали його пан Ляшенко. Він мав 5784 десятин землі. Зі спогадів старожилів села: "Пан Ляшенко хотів мати кращі землі, але в одному місці (його земля була розкидана в різних місцях і межувалася з людською землею), тому землю пан наділяв людям в інших місцях, куди вони і поселялися. Так почали створюватися хутори: , , Скородне, Рожок, Дубрівка, , , Будище, Кругла, , . Деякі назви говорять самі за себе, а деякі мають свої легенди, тлумачення.
Відомий російський письменник О.Купрін згадував і описував село в повісті . В 1884—1885 рр. через село була прокладена залізниця Здолбунів — Лунінець.
Українська Народна Республіка
З 1917 року село належить до Української Народної Республіки.
Втім, внаслідок військової поразки українців територія Західної Волині опиняється під владою Польщі.
Польська Республіка
Дуже довгий час поряд з українцями на території нашого села проживали поляки. Переселення почалося в 1922—1923 роках, після того, як було підписано Ризький мирний договір і землі західних областей України відійшли до складу Польща. Переселенці поселилися на хуторах Паніво, Дубрівка, Зауголлє. Паніво ділилося на дві частини: там де жили поляки — звали Паніво, а де українці — Дучина. Земля була вкрита багном і вересом. Люди почали обробляти ту землю, викорчовувати й створювати угіддя.
Село в період Другої Світової війни
Радянську владу в селі було встановлено у вересні 1939 року, після окупації Західної України Червоною Армією. Першим головою сільської ради був Сьомак І. Протягом двох років першої радянської окупації на західноукраїнських землях здійснювалася політика цілеспрямованого винищення української національно свідомої інтелігенції.
На територію Рівненської області гітлерівці увійшли 25 червня 1941 року, а вже 6 липня 1941 року опівдні зайняли селище Березне. Протягом липня 1941 року німці окупували Рівненську область.
Для управління українськими землями на більшості території окупованої УРСР був утворений райхскомісаріат «Україна». Центром його стало місто Рівне. У серпні 1941 року на окупованій території була введена німецька цивільна адміністрація: міські, районні, сільські управи, поліцейські органи. Вони одержали надзвичайні повноваження щодо загарбаної території. З перших днів окупації почалися масові вбивства, пограбування, запроваджувалася жорстока, каторжна праця — нацистський режим був не менш людиноненависницьким, аніж більшовицький. Зокрема, молодь села працювала на Костопільській залізниці. Більше 2 тисяч юнаків і дівчат Березнівського району були вивезені на каторжні роботи до рейху. Непокору німцям чинили цілі села, за що гітлерівці спалили ряд сіл району, в тому числі і частину Яринівки. В селі німецькі окупанти з'явилися 7 липня 1941 року.
На світанку 17 квітня 1943 року село Яринівка оточили гітлерівці. Людей в село пропускали, але із села не випускали нікого. Ще в суботу привезли полонених з Березного і змусили копати яму. Всіх людей загнали в школу і закрили. Біля дверей стояв староста села і держав списки жителів села в руках. Староста по списку викликав людей. Ті сім'ї, в яких були юнаки і дівчата, що мали їхати в Німеччину, а не поїхали — розстрілювали. Інших відводили німці вбік і примушували бути спостерігачами. За відмову їхати на примусові роботи в Німеччину було розстріляно більше 342 жителів села. Приміщення школи було спалено німцями.
Разом з українцями було розстріляно більше 130 поляків, які жили на хуторі Панєво. Із спогадів пані Зволінської, яка разом із сім'єю побувала в селі в 1989 році: «12 квітня 1943 року, а це була Вербна неділя, на хутір завітали озброєні гітлерівці. Юнаків і дівчат, яким було 14 і більше років посадили на підводи і повезли до Березного. А всім іншим жителям наказали з'явитися до школи. Тут вони були розстріляні разом із іншими жителями села. На другий день молодь із Березного повезли в Костопіль для відправки до Німеччини. На підводах залишився одяг і вони впізнавали по ньому своїх загиблих родичів.»
Із довідки комісії Березнівського виконкому районної ради депутатів трудящих: "22 листопада 1944 року комісія Березнівського виконкому районної ради депутатів трудящих склала акт про встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських окупантів над мирними громадянами Березнівського району Рівненської області. В ході розслідування в селі Яринівка комісія знайшла і розкопала яму-могилу довжиною 10 метрів, шириною 5 метрів, глибиною 3 метри, в якій було знайдено 380 людських трупів цивільних громадян української та польської національностей. В ямі знайдено трупи жінок і чоловіків, які, обнявши двоє або троє дітей, лежали вниз обличчям на дітях, захищаючи їх собою. Комісія вважала, що розстріл проводився цілими сім'ями.
Зі спогадів Ковальчук Василиси Лукиничної, жительки села Пеньків Костопільського району Рівненської області, яка на час складання акту проживала в селі Яринівка, причиною розстрілу громадян стала їх відмова їхати на каторжні роботи до Німеччини. З її слів для проведення каральної акції в село приїхало 40-50 автомашин, на яких була розстрільна команда нацистів та велика кількість робітників, які викопали яму біля школи. Закінчивши кривавий розгул, гітлерівці підпалили школу і будинки тих жителів села, які були розстріляні.
Ранесенько на другий день люди, які залишилися живі, зібрались і насипали могилу та звели тимчасовий обеліск. 7 січня 1944 року село Яринівка відвоювала Червона Армія.
82 односельці брали участь у німецько-радянській війні на боці СРСР. 35 з них отримали радянські нагороди, 42 загинули. Серед уродженців Яринівки, що брали участь в Другій світовій війні на боці СРСР, були Трохим Борейчук, Василь Потапчук, Тихін Чепурко, Олексій Захарко.
На місці розстрілу мирних жителів в 1990 році було відкрито меморіал, реконструкція якого проведена в 2003 році. Гостями села були родичі загиблих односельців. В 1989 році меморіал відвідала сім'я пана Зволінського, які зараз проживають у Польщі. В 1996 році могилу своїх родичів відвідав пан П'єнта, який проживає у штаті Флорида, США. На відкритті реконструйованого меморіалу в 2003 році побувала польська делегація на чолі з міністром, головою Бюро Національної безпеки Республіки Польща паном Мареком Сівець. В 2005 році село відвідали пан Вірух Марек та пан Вірух Домінік, сім'ї яких до 1942 року проживали в селі Яринівка.
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 село входить до складу незалежної України.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 829 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,65 % |
російська | 0,23 % |
білоруська | 0,12 % |
Освіта й культура
Розвиток освіти в селі Яринівка бере свій початок з 1911 року. Оскільки приміщення школи не було навчання проводилося у селянських хатах. За переказами старожилів, будівництво школи розпочалося тільки після візиту в село Малинськ російського царя Миколи ІІ. В 1904—1905 роках відбулася російсько-японська війна, в якій Росія зазнала поразки. В ході війни виявилося, що навіть рядові японської армії вміли читати та писати і орієнтувалися за топографічною картою, чого не можна було сказати про російську армію. І нібито після закінчення війни Микола ІІ видав указ про відкриття початкових шкіл у кожному селі Російської імперії.
Будівництво школи в селі Яринівка розпочалося в 1912році. А вже в наступному році в школі почали навчатися діти. Книги, зошити і ручки були безплатні. В школі була одна велика кімната і коридор. Всі учні були поділені на три групи за віком. Першим вчителем був Юхим Семенович Горбик. По національності росіянин. Він сам навчав 86 учнів. Дітей вчили читати, писати і рахувати, були уроки Закону Божого. Всі учні повинні були обов'язково знати табличку множення і вміти рахувати на рахівниці. Учнів, які не вміли рахувати і не знали таблиці множення, в наступний клас не переводили. В 1914 році біля школи були посаджені ялини.
Ю. С. Горбик навчав дітей до 1918 року. Після підписання Ризького мирного договору західноукраїнські землі відійшли до складу Польщі. В село почали переселятися польські сім'ї. Відновилось навчання в школі. До 1939 року в школі вивчали польську, українську мови, математику, Закон Божий. Починалось і закінчувалось навчання молитвою. Перед початком занять діти читали таку молитву: «Духу свєнтік, ктури освєтяш серце наших, додай нам добрую пайменьчь, абиш та наука билаш для нас спожитком чесним, вєчним. За пана нашого Єзуса, Мар'є крульова мульце за нами. Амен.» Після закінчення навчання читалась така молитва: «Дзинкуєм ті, Боже, за святло цей науки пред нєми дньом освєцем аби ми могли тєм волю твою випелнім навекі. Амен.» (Молитва записана зі слів жительки села Борейчук Євдокії Григорівни , 1912 р. н.).Навчали дітей такі вчителі: Коротчук Надія, Башкевич, Грицай, Синякевич.
Під час німецько-радянської війни навчання в школі не проводилось. В 1943 році після розстрілу мирних жителів частина села і школа були спалені.
Весною 1944 року після відновлення більшовицької влади відновилось заняття в школі. Завідувачкою школи була Матвієнко Олександра Гнатівна.
В 1947 року в село приїхала працювати Гавриленко Катерина Юхимівна. Вона закінчила Обухівське педучилище, це був перший післявоєнний випуск училища. Більшість випускників училища були направлені в західні області України. Катерина Юхимівна згадувала: «Ми добирались до села попутними машинами. Ще здалеку побачили високі ялини і стіну школи, яка виднілась між ялинами. Але виявилось, що школа, яка була спалена в 1943 році, ще була не відбудована. Діти навчались в селянських хатах.» Учнів було багато, більше трьохсот. Навчання проводилось в дві зміни. Багато молоді приходило ввечері. Навчалися при світлі гасової лампи. Діти були дуже бідно одягнуті, одяг шили з домотканого полотна, дехто носив постоли або був босий. Але навчались діти з великою охотою. Відбудовувати школу почали в 1949 році. Тільки одну зиму провчились діти в новому приміщенні, а весною школа була спалена бандитами.
В 1949 році директором школи було призначено Жаданівського Івана Остаповича. Знову розпочалася будівництво приміщення школи. Проект школи склав сам директор. І за рік приміщення було відбудоване. Іван Остапович працював директором до 1952 року. В ці роки в школі працювали такі вчителі: Левицька Ніна Федорівна, Кобець Олена Дорофіївна, Портян Галина Іванівна, Мокроус Паша Іванівна, Матвієнко Віра Гнатівна, Полотнянко Олександра Марківна, Сагайдаківська Олена Мелетівна, Коломієць Лідія Василівна, Лобаш Тетяна Денисівна.
В 1957 році директором школи було призначено Лотушко М. А. яка була вчителем російської мови і літератури. Лотушко М. М. викладав фізику і математику. З 1967 року директором школи починає працювати Лотушко М. М.
36 років він віддав школі і 26 з них був директором школи. Багато було зроблено колективом школи для зміцнення матеріально — технічної бази школи. Було збудовано приміщення шкільної майстерні, їдальні на 50 посадочних місць. Лотушко М. М. за свою працю нагороджений багатьма ювілейними медалями і, зокрема, медаллю «Ветеран праці».
В 1993 році директором школи було призначено Чернегу Степана Васильовича, який до цього вже довгий час працював у школі вчителем. В 2001 році розпочалося навчання в новому приміщенні школи. Школу було газифіковано. З 2004 року директором Яринівської ЗОШ працює Хіміна Людмила Федорівна. Вона зуміла зберегти і примножити традиції та здобутки рідної школи. Значно зміцнилася матеріально-технічна база школи. Педагогічний колектив під її керівництвом неодноразово ставав переможцем районних та обласних оглядів та конкурсів.
Бібліотека
З розповіді старожила села Потапчука Сергія Васильовича в 1947 році було організовано хату-читальню, першим бібліотекарем якої була молода дівчина з Київської області Марченко Ольга Антонівна, яка працювала до 1950 року. Бібліотека знаходилась в невеличкій хатці, займала одну кімнату. Книг у бібліотеці було дуже мало, кілька газет та журналів. Посеред кімнати стояв великий стіл, де люди читали. Працювала бібліотека допізна, тому що люди приходили після робочого дня в бібліотеку, де вони могли переглянути цікаві новини; читальний зал вечорами завжди був заповнений.
В 1951 році було відкрито бібліотеку, яка розмістилася в приміщенні сільського клубу. Завідувачкою бібліотеки працювала Борейчук Тетяна Максимівна. На той час бібліотека була дуже бідна. Всього налічувалось більше 1000 екземплярів книг.
В 1957 році в село приїхала молода спеціалістка Качан Тетяна Миронівна, бібліотекар із середньою спеціальною освітою. Тоді в районі на село було тільки три бібліотекарі з освітою. В бібліотеці нараховувалось уже до 5000 книг.
Після будівництва нової сільської ради в 1982 році бібліотеку помістили на перший поверх, приміщення отоплювалося, бібліотека мала гарні кімнати; читальний зал для дітей та дорослих, відділ обслуговування та книгосховище.
В 1990 році бібліотеці було присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи». Фонд бібліотеки становив 7800 книжкових примірників, читачів — 500, з них дітей— 150.
З 1993 року завідувачкою бібліотеки працює Рудюк Таїсія Володимирівна.
З 2006 року бібліотека знаходиться в приміщенні Яринівської ЗОШ. Незважаючи на те, що приміщення займає всього 36.8 м тут вдало розмістилися і читальна зала і абонемент, книгосховище — 7,1 м. Кількість читальних місць — 4. Загальний книжковий фонд бібліотеки становить 8825 примірників друкованих документів. Щорічно бібліотека обслуговує 500 читачів, з них 130 дітей. Книговидача становить 10000 примірників різногалузевої літератури.
В 2010 році бібліотека підключена до мережі Інтернет. Комп'ютерні технології в роботі бібліотеки використовуються для ефективного обслуговування читачів, створення електронних баз даних, підготовки презентацій, проведення масових заходів з читачами.
Церква села Яринівка
В селі Яринівка постійно працювала школа, дитячий садочок, ФАП, клуб, а от церкви ніколи не було. У роки комуністичного режиму, коли активно велася антирелігійна пропаганда, про те, що можна збудувати церкву, ніхто і не мріяв. А ось із часів здобуття Україною незалежності люди не боячись, відкрито повернулись душею і серцем до Творця.
В 1992 році на загальних колгоспних зборах порушили питання про те, що час і в нашому селі збудувати храм. Ініціативу громади підтримав тодішній голова колгоспу Бондар Іван Федорович. Тоді ж і вирішили, що колгосп допомагатиме парафіяльній громаді транспортом та цементом.
26 квітня 1993 року було закладено перший камінь у фундамент майбутнього храму Святої Параскеви. Будівництво церкви велося за кошти прихожан. Багато сил, віри в Бога, ентузіазму, наполегливості в будівництво церкви вклали мешканці села: Свиридюк Олексій Григорович, Фесюк Антон Григорович, Чепурко Михайло Федорович, Свиридюк Параскевія Романівна, Сьомак Євстахій Дем'янович, Фесюк Домініка Кирилівна, Потапчук Тетяна Павлівна, Попружук Андрій Ульянович, Мисько Ніна Миколаївна та інші. Велику допомогу надав тодішній депутат Верховної Ради Шершун М. Х., який допомагав лісоматеріалами.
10 листопада 1994 року церква Святої Параскеви зібрала велику кількість людей, навіть із сусідніх сіл, які прийшли розділити радість освячення церкви, отримати благословення в історичний день відкриття. Церква розташована в центрі села. Споруда побудована на кам'яному фундаменті, є дерев'яною тридільної форми з оригінальним обрамленням вікон. Сходи на хори розташовані в притворі. Підлога в храмі дерев'яна, стелі плоскі і склепчасті, вкриті розписами, внутрішня поверхня стін розписана. Церковне подвір'я вкрите газонами та озеленене деревами, викладена бруківкою доріжка. Огороджена церква сучасною огорожею.
Богослужіння в церкві ведеться старослов'янською мовою, тому що церква належить до Московського патріархату. В храм передана оновлена ікона Троєручниця.
Першим священнослужителем храму в 1995 році стає отець Олександр Майборода, за національністю росіянин. Але через непорозуміння з парафіянами він довго не затримався.
Церковним старостою було обрано Чепурка Михайла Федоровича, церковним касиром Мисько Ніну Миколаївну.
Згодом у червні 1996 року прийшов інший священик отець Андрій Абрамов, який пробув у парафії до лютого 1999 року. Церковним старостою обрали Попружука Андрія Ульяновича.
З лютого 1999 року по грудень 2002 року священиком стає Микола Ткач. В цей час в храмі було проведено водяне опалення та встановлені ринги.
З жовтня 2003 року по серпень 2008 року парафію прийняв священик Ярослав Миронець. За цей період було побудовано церковний будинок для священика.
З жовтня 2008 року настоятелем храму є отець Володимир Якимчук. Він всією душею вболіває за збереження у хорошому стані духовної святині і віддає для цього багато енергії, часу й уміння, а яринівські прихожани бачать в ньому мудрого духівника і просвітителя. В цей час в храмі зводиться і розписується новий Іконостас.
Споконвіку церква була і залишається не тільки окрасою, але й невід'ємною частиною культури. Недарма в народі кажуть: «Село без церкви — не село».
Люди
- Борейчук Трохим Парфенович (1921—?) — український воїн.
- Тихін Федорович Чепурко — військовослужбовець. 1914 року народження. Служив у польській армії з 1935 по 1937 рік. Знову був мобілізований Червоною Армією на фронт 21 січня 1944 року. Воював у складі артилерійського полку, брав участь у захопленні Кенігсберга. Був поранений в бою. В село повернувся в 1946 році. В 50-х роках працював головою місцевого колгоспу.
Нагороди
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
Джерела
- Історія міст і сіл України. Рівненська область К.,1973.-с.146
- Книга пам'яті України Рівненської області т.1,1994.-с.161
- Спогади жителів села Яринівка Гавриленко О. В.,Никитюк П.,Борейчук Н.
- Чепурко Н. С. Матеріали шкільного музею.
- Історія розвитку культури в селі Яринівка: Папка. Дослідження проведено зав. публічно-шкільною бібліотекою Рудюк Т. В. Оформлення та комп"ютерний набір Т.Рудюк.-Яринівка 2014.
- Історія православного храму Святої Параскеви: Папка. Історія написанв на основі церковних документів та спогадів прихожан церкви села Яринівка. Дослідження провела зав. публічно-шкільною бібліотекою Рудюк Т. В. Оформлення та ком"пютерний набір Т.Рудюк.-Яринівка,2014.
Посилання
- Облікова картка с. Яринівка. Верховна Рада України. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yari nivka selo v Ukrayini v Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 857 osib Roztashovane na vidstani 52 km vid rajonnogo centru za 18 km vid centru gromadi Cherez selo prohodit avtostrada mizhderzhavnogo znachennya ta zaliznicya spoluchennya Rivne Sarni Selo u skladi Malinskoyi gromadi ranishe bulo centrom Yarinivskoyi silskoyi radi selo YarinivkaPraporKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Malinska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1696Naselennya 857Plosha 1 87 km Gustota naselennya 458 29 osib km Poshtovij indeks 34613Telefonnij kod 380 3658Geografichni daniGeografichni koordinati 51 01 35 pn sh 26 34 13 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 173 mMisceva vladaAdresa radi 34613 Rivnenska obl Bereznivskij r n s Yarinivka vul Shevchenka 13KartaYarinivkaYarinivkaMapa Yarinivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yarinivka IstoriyaV davninu na misci nashogo sela bula prechudova priroda yakoyi majzhe ne torkalasya lyudska ruka Za perekazami nashih didiv i pradidiv ce bula krasa yaku teper ridko de znajdesh Chudovi lisi bori gayi travi kviti sho svoyim riznobarv yam prikrashali luki galyavini A skilki govoryat sered ciyeyi krasi bulo ptashinogo spivu yakimi pahoshami spovnyuvalos povitrya V lisah vodilisya rizni zviri yakim majzhe nichogo ne zagrozhuvalo Bulo bagato bolit richok ozer z chistoyu vodoyu I os sered ciyeyi krasi pochalo zarodzhuvatisya selo A vidbuvalosya ce tak Vidomo sho Yarinivka zasnovana v kinci XV stolittya na gruntah sela Albrehtom Radzivilom a persha zgadka v istorichnih dokumentah syagaye 1696 roku Selo nazvali na chest druzhini pana Regini spochatku Rajnivkoyu Reginivkoyu A piznishe pochali nazivati Yarinivka Istoriya sela tisno pov yazana z istoriyeyu nashogo krayu hocha arheologichnih pam yatok na teritoriyi sela ne zbereglosya Prote z nazv hutoriv i urochish mozhna diznatis pro geroyichne minule nashogo sela Odne iz bolit v lisi za selom nosit nazvu Tatarske Legenda rozpovidaye sho v period mongolo tatarskogo nashestya tut zablukav zagin mongolo tatar Yim tak i ne vdalosya vibratis iz drimuchogo lisu vorogi znajshli svoyu smert u topkih bolotah Getmanshina Druga legenda pov yazana z kozackoyu doboyu v istoriyi Rozpovidali sho yakoyis pori yakoyis dnini yihav zagin kozakiv i odin iz nih zagubiv kalitku nevelichka torbinka zi shkiri chi tkanini v yakih nosili groshi i povernuvsya za neyu Nevidomo chi znajshov vin yiyi chi ni a te misce pochali nazivati Zakalittya Piznishe tut poselilisya lyudi a svij hutir voni tak i nazivali Zakalittya Rosijska imperiya Z 1873 roku zemli sela nalezhali pomishiku Ivanu Mikolajovichu Ribchinskomu Piznishe Yarinivka perejshla u volodinnya pomishiku Ilyashenku yarinivci nazivali jogo pan Lyashenko Vin mav 5784 desyatin zemli Zi spogadiv starozhiliv sela Pan Lyashenko hotiv mati krashi zemli ale v odnomu misci jogo zemlya bula rozkidana v riznih miscyah i mezhuvalasya z lyudskoyu zemleyu tomu zemlyu pan nadilyav lyudyam v inshih miscyah kudi voni i poselyalisya Tak pochali stvoryuvatisya hutori Skorodne Rozhok Dubrivka Budishe Krugla Deyaki nazvi govoryat sami za sebe a deyaki mayut svoyi legendi tlumachennya Vidomij rosijskij pismennik O Kuprin zgaduvav i opisuvav selo v povisti V 1884 1885 rr cherez selo bula prokladena zaliznicya Zdolbuniv Luninec Ukrayinska Narodna Respublika Z 1917 roku selo nalezhit do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vtim vnaslidok vijskovoyi porazki ukrayinciv teritoriya Zahidnoyi Volini opinyayetsya pid vladoyu Polshi Polska Respublika Duzhe dovgij chas poryad z ukrayincyami na teritoriyi nashogo sela prozhivali polyaki Pereselennya pochalosya v 1922 1923 rokah pislya togo yak bulo pidpisano Rizkij mirnij dogovir i zemli zahidnih oblastej Ukrayini vidijshli do skladu Polsha Pereselenci poselilisya na hutorah Panivo Dubrivka Zaugollye Panivo dililosya na dvi chastini tam de zhili polyaki zvali Panivo a de ukrayinci Duchina Zemlya bula vkrita bagnom i veresom Lyudi pochali obroblyati tu zemlyu vikorchovuvati j stvoryuvati ugiddya Selo v period Drugoyi Svitovoyi vijni Radyansku vladu v seli bulo vstanovleno u veresni 1939 roku pislya okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini Chervonoyu Armiyeyu Pershim golovoyu silskoyi radi buv Somak I Protyagom dvoh rokiv pershoyi radyanskoyi okupaciyi na zahidnoukrayinskih zemlyah zdijsnyuvalasya politika cilespryamovanogo vinishennya ukrayinskoyi nacionalno svidomoyi inteligenciyi Na teritoriyu Rivnenskoyi oblasti gitlerivci uvijshli 25 chervnya 1941 roku a vzhe 6 lipnya 1941 roku opivdni zajnyali selishe Berezne Protyagom lipnya 1941 roku nimci okupuvali Rivnensku oblast Dlya upravlinnya ukrayinskimi zemlyami na bilshosti teritoriyi okupovanoyi URSR buv utvorenij rajhskomisariat Ukrayina Centrom jogo stalo misto Rivne U serpni 1941 roku na okupovanij teritoriyi bula vvedena nimecka civilna administraciya miski rajonni silski upravi policejski organi Voni oderzhali nadzvichajni povnovazhennya shodo zagarbanoyi teritoriyi Z pershih dniv okupaciyi pochalisya masovi vbivstva pograbuvannya zaprovadzhuvalasya zhorstoka katorzhna pracya nacistskij rezhim buv ne mensh lyudinonenavisnickim anizh bilshovickij Zokrema molod sela pracyuvala na Kostopilskij zaliznici Bilshe 2 tisyach yunakiv i divchat Bereznivskogo rajonu buli vivezeni na katorzhni roboti do rejhu Nepokoru nimcyam chinili cili sela za sho gitlerivci spalili ryad sil rajonu v tomu chisli i chastinu Yarinivki V seli nimecki okupanti z yavilisya 7 lipnya 1941 roku Na svitanku 17 kvitnya 1943 roku selo Yarinivka otochili gitlerivci Lyudej v selo propuskali ale iz sela ne vipuskali nikogo She v subotu privezli polonenih z Bereznogo i zmusili kopati yamu Vsih lyudej zagnali v shkolu i zakrili Bilya dverej stoyav starosta sela i derzhav spiski zhiteliv sela v rukah Starosta po spisku viklikav lyudej Ti sim yi v yakih buli yunaki i divchata sho mali yihati v Nimechchinu a ne poyihali rozstrilyuvali Inshih vidvodili nimci vbik i primushuvali buti sposterigachami Za vidmovu yihati na primusovi roboti v Nimechchinu bulo rozstrilyano bilshe 342 zhiteliv sela Primishennya shkoli bulo spaleno nimcyami Razom z ukrayincyami bulo rozstrilyano bilshe 130 polyakiv yaki zhili na hutori Panyevo Iz spogadiv pani Zvolinskoyi yaka razom iz sim yeyu pobuvala v seli v 1989 roci 12 kvitnya 1943 roku a ce bula Verbna nedilya na hutir zavitali ozbroyeni gitlerivci Yunakiv i divchat yakim bulo 14 i bilshe rokiv posadili na pidvodi i povezli do Bereznogo A vsim inshim zhitelyam nakazali z yavitisya do shkoli Tut voni buli rozstrilyani razom iz inshimi zhitelyami sela Na drugij den molod iz Bereznogo povezli v Kostopil dlya vidpravki do Nimechchini Na pidvodah zalishivsya odyag i voni vpiznavali po nomu svoyih zagiblih rodichiv Iz dovidki komisiyi Bereznivskogo vikonkomu rajonnoyi radi deputativ trudyashih 22 listopada 1944 roku komisiya Bereznivskogo vikonkomu rajonnoyi radi deputativ trudyashih sklala akt pro vstanovlennya i rozsliduvannya zlodiyan nimecko fashistskih okupantiv nad mirnimi gromadyanami Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti V hodi rozsliduvannya v seli Yarinivka komisiya znajshla i rozkopala yamu mogilu dovzhinoyu 10 metriv shirinoyu 5 metriv glibinoyu 3 metri v yakij bulo znajdeno 380 lyudskih trupiv civilnih gromadyan ukrayinskoyi ta polskoyi nacionalnostej V yami znajdeno trupi zhinok i cholovikiv yaki obnyavshi dvoye abo troye ditej lezhali vniz oblichchyam na dityah zahishayuchi yih soboyu Komisiya vvazhala sho rozstril provodivsya cilimi sim yami Bratska mogila zhertv fashizmu s Yarinivka jpgMemorial zagiblim odnoselcyam Zi spogadiv Kovalchuk Vasilisi Lukinichnoyi zhitelki sela Penkiv Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti yaka na chas skladannya aktu prozhivala v seli Yarinivka prichinoyu rozstrilu gromadyan stala yih vidmova yihati na katorzhni roboti do Nimechchini Z yiyi sliv dlya provedennya karalnoyi akciyi v selo priyihalo 40 50 avtomashin na yakih bula rozstrilna komanda nacistiv ta velika kilkist robitnikiv yaki vikopali yamu bilya shkoli Zakinchivshi krivavij rozgul gitlerivci pidpalili shkolu i budinki tih zhiteliv sela yaki buli rozstrilyani Ranesenko na drugij den lyudi yaki zalishilisya zhivi zibralis i nasipali mogilu ta zveli timchasovij obelisk 7 sichnya 1944 roku selo Yarinivka vidvoyuvala Chervona Armiya 82 odnoselci brali uchast u nimecko radyanskij vijni na boci SRSR 35 z nih otrimali radyanski nagorodi 42 zaginuli Sered urodzhenciv Yarinivki sho brali uchast v Drugij svitovij vijni na boci SRSR buli Trohim Borejchuk Vasil Potapchuk Tihin Chepurko Oleksij Zaharko Na misci rozstrilu mirnih zhiteliv v 1990 roci bulo vidkrito memorial rekonstrukciya yakogo provedena v 2003 roci Gostyami sela buli rodichi zagiblih odnoselciv V 1989 roci memorial vidvidala sim ya pana Zvolinskogo yaki zaraz prozhivayut u Polshi V 1996 roci mogilu svoyih rodichiv vidvidav pan P yenta yakij prozhivaye u shtati Florida SShA Na vidkritti rekonstrujovanogo memorialu v 2003 roci pobuvala polska delegaciya na choli z ministrom golovoyu Byuro Nacionalnoyi bezpeki Respubliki Polsha panom Marekom Sivec V 2005 roci selo vidvidali pan Viruh Marek ta pan Viruh Dominik sim yi yakih do 1942 roku prozhivali v seli Yarinivka Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 829 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 65 rosijska 0 23 biloruska 0 12 Osvita j kulturaRozvitok osviti v seli Yarinivka bere svij pochatok z 1911 roku Oskilki primishennya shkoli ne bulo navchannya provodilosya u selyanskih hatah Za perekazami starozhiliv budivnictvo shkoli rozpochalosya tilki pislya vizitu v selo Malinsk rosijskogo carya Mikoli II V 1904 1905 rokah vidbulasya rosijsko yaponska vijna v yakij Rosiya zaznala porazki V hodi vijni viyavilosya sho navit ryadovi yaponskoyi armiyi vmili chitati ta pisati i oriyentuvalisya za topografichnoyu kartoyu chogo ne mozhna bulo skazati pro rosijsku armiyu I nibito pislya zakinchennya vijni Mikola II vidav ukaz pro vidkrittya pochatkovih shkil u kozhnomu seli Rosijskoyi imperiyi Budivnictvo shkoli v seli Yarinivka rozpochalosya v 1912roci A vzhe v nastupnomu roci v shkoli pochali navchatisya diti Knigi zoshiti i ruchki buli bezplatni V shkoli bula odna velika kimnata i koridor Vsi uchni buli podileni na tri grupi za vikom Pershim vchitelem buv Yuhim Semenovich Gorbik Po nacionalnosti rosiyanin Vin sam navchav 86 uchniv Ditej vchili chitati pisati i rahuvati buli uroki Zakonu Bozhogo Vsi uchni povinni buli obov yazkovo znati tablichku mnozhennya i vmiti rahuvati na rahivnici Uchniv yaki ne vmili rahuvati i ne znali tablici mnozhennya v nastupnij klas ne perevodili V 1914 roci bilya shkoli buli posadzheni yalini Yu S Gorbik navchav ditej do 1918 roku Pislya pidpisannya Rizkogo mirnogo dogovoru zahidnoukrayinski zemli vidijshli do skladu Polshi V selo pochali pereselyatisya polski sim yi Vidnovilos navchannya v shkoli Do 1939 roku v shkoli vivchali polsku ukrayinsku movi matematiku Zakon Bozhij Pochinalos i zakinchuvalos navchannya molitvoyu Pered pochatkom zanyat diti chitali taku molitvu Duhu svyentik kturi osvyetyash serce nashih dodaj nam dobruyu pajmench abish ta nauka bilash dlya nas spozhitkom chesnim vyechnim Za pana nashogo Yezusa Mar ye krulova mulce za nami Amen Pislya zakinchennya navchannya chitalas taka molitva Dzinkuyem ti Bozhe za svyatlo cej nauki pred nyemi dnom osvyecem abi mi mogli tyem volyu tvoyu vipelnim naveki Amen Molitva zapisana zi sliv zhitelki sela Borejchuk Yevdokiyi Grigorivni 1912 r n Navchali ditej taki vchiteli Korotchuk Nadiya Bashkevich Gricaj Sinyakevich Pid chas nimecko radyanskoyi vijni navchannya v shkoli ne provodilos V 1943 roci pislya rozstrilu mirnih zhiteliv chastina sela i shkola buli spaleni Primishennya staroyi shkoli v pislyavoyennij period Vesnoyu 1944 roku pislya vidnovlennya bilshovickoyi vladi vidnovilos zanyattya v shkoli Zaviduvachkoyu shkoli bula Matviyenko Oleksandra Gnativna V 1947 roku v selo priyihala pracyuvati Gavrilenko Katerina Yuhimivna Vona zakinchila Obuhivske peduchilishe ce buv pershij pislyavoyennij vipusk uchilisha Bilshist vipusknikiv uchilisha buli napravleni v zahidni oblasti Ukrayini Katerina Yuhimivna zgaduvala Mi dobiralis do sela poputnimi mashinami She zdaleku pobachili visoki yalini i stinu shkoli yaka vidnilas mizh yalinami Ale viyavilos sho shkola yaka bula spalena v 1943 roci she bula ne vidbudovana Diti navchalis v selyanskih hatah Uchniv bulo bagato bilshe trohsot Navchannya provodilos v dvi zmini Bagato molodi prihodilo vvecheri Navchalisya pri svitli gasovoyi lampi Diti buli duzhe bidno odyagnuti odyag shili z domotkanogo polotna dehto nosiv postoli abo buv bosij Ale navchalis diti z velikoyu ohotoyu Vidbudovuvati shkolu pochali v 1949 roci Tilki odnu zimu provchilis diti v novomu primishenni a vesnoyu shkola bula spalena banditami V 1949 roci direktorom shkoli bulo priznacheno Zhadanivskogo Ivana Ostapovicha Znovu rozpochalasya budivnictvo primishennya shkoli Proekt shkoli sklav sam direktor I za rik primishennya bulo vidbudovane Ivan Ostapovich pracyuvav direktorom do 1952 roku V ci roki v shkoli pracyuvali taki vchiteli Levicka Nina Fedorivna Kobec Olena Dorofiyivna Portyan Galina Ivanivna Mokrous Pasha Ivanivna Matviyenko Vira Gnativna Polotnyanko Oleksandra Markivna Sagajdakivska Olena Meletivna Kolomiyec Lidiya Vasilivna Lobash Tetyana Denisivna V 1957 roci direktorom shkoli bulo priznacheno Lotushko M A yaka bula vchitelem rosijskoyi movi i literaturi Lotushko M M vikladav fiziku i matematiku Z 1967 roku direktorom shkoli pochinaye pracyuvati Lotushko M M 36 rokiv vin viddav shkoli i 26 z nih buv direktorom shkoli Bagato bulo zrobleno kolektivom shkoli dlya zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi shkoli Bulo zbudovano primishennya shkilnoyi majsterni yidalni na 50 posadochnih misc Lotushko M M za svoyu pracyu nagorodzhenij bagatma yuvilejnimi medalyami i zokrema medallyu Veteran praci Yarinivska ZOSh I II stupeniv V 1993 roci direktorom shkoli bulo priznacheno Chernegu Stepana Vasilovicha yakij do cogo vzhe dovgij chas pracyuvav u shkoli vchitelem V 2001 roci rozpochalosya navchannya v novomu primishenni shkoli Shkolu bulo gazifikovano Z 2004 roku direktorom Yarinivskoyi ZOSh pracyuye Himina Lyudmila Fedorivna Vona zumila zberegti i primnozhiti tradiciyi ta zdobutki ridnoyi shkoli Znachno zmicnilasya materialno tehnichna baza shkoli Pedagogichnij kolektiv pid yiyi kerivnictvom neodnorazovo stavav peremozhcem rajonnih ta oblasnih oglyadiv ta konkursiv Biblioteka Z rozpovidi starozhila sela Potapchuka Sergiya Vasilovicha v 1947 roci bulo organizovano hatu chitalnyu pershim bibliotekarem yakoyi bula moloda divchina z Kiyivskoyi oblasti Marchenko Olga Antonivna yaka pracyuvala do 1950 roku Biblioteka znahodilas v nevelichkij hatci zajmala odnu kimnatu Knig u biblioteci bulo duzhe malo kilka gazet ta zhurnaliv Posered kimnati stoyav velikij stil de lyudi chitali Pracyuvala biblioteka dopizna tomu sho lyudi prihodili pislya robochogo dnya v biblioteku de voni mogli pereglyanuti cikavi novini chitalnij zal vechorami zavzhdi buv zapovnenij V 1951 roci bulo vidkrito biblioteku yaka rozmistilasya v primishenni silskogo klubu Zaviduvachkoyu biblioteki pracyuvala Borejchuk Tetyana Maksimivna Na toj chas biblioteka bula duzhe bidna Vsogo nalichuvalos bilshe 1000 ekzemplyariv knig V 1957 roci v selo priyihala moloda specialistka Kachan Tetyana Mironivna bibliotekar iz serednoyu specialnoyu osvitoyu Todi v rajoni na selo bulo tilki tri bibliotekari z osvitoyu V biblioteci narahovuvalos uzhe do 5000 knig Pislya budivnictva novoyi silskoyi radi v 1982 roci biblioteku pomistili na pershij poverh primishennya otoplyuvalosya biblioteka mala garni kimnati chitalnij zal dlya ditej ta doroslih viddil obslugovuvannya ta knigoshovishe V 1990 roci biblioteci bulo prisvoyeno zvannya Biblioteka vidminnoyi roboti Fond biblioteki stanoviv 7800 knizhkovih primirnikiv chitachiv 500 z nih ditej 150 Z 1993 roku zaviduvachkoyu biblioteki pracyuye Rudyuk Tayisiya Volodimirivna Z 2006 roku biblioteka znahoditsya v primishenni Yarinivskoyi ZOSh Nezvazhayuchi na te sho primishennya zajmaye vsogo 36 8 m tut vdalo rozmistilisya i chitalna zala i abonement knigoshovishe 7 1 m Kilkist chitalnih misc 4 Zagalnij knizhkovij fond biblioteki stanovit 8825 primirnikiv drukovanih dokumentiv Shorichno biblioteka obslugovuye 500 chitachiv z nih 130 ditej Knigovidacha stanovit 10000 primirnikiv riznogaluzevoyi literaturi V 2010 roci biblioteka pidklyuchena do merezhi Internet Komp yuterni tehnologiyi v roboti biblioteki vikoristovuyutsya dlya efektivnogo obslugovuvannya chitachiv stvorennya elektronnih baz danih pidgotovki prezentacij provedennya masovih zahodiv z chitachami Cerkva sela YarinivkaHram Svyatoyi Paraskevi v s Yarinivka V seli Yarinivka postijno pracyuvala shkola dityachij sadochok FAP klub a ot cerkvi nikoli ne bulo U roki komunistichnogo rezhimu koli aktivno velasya antireligijna propaganda pro te sho mozhna zbuduvati cerkvu nihto i ne mriyav A os iz chasiv zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti lyudi ne boyachis vidkrito povernulis dusheyu i sercem do Tvorcya V 1992 roci na zagalnih kolgospnih zborah porushili pitannya pro te sho chas i v nashomu seli zbuduvati hram Iniciativu gromadi pidtrimav todishnij golova kolgospu Bondar Ivan Fedorovich Todi zh i virishili sho kolgosp dopomagatime parafiyalnij gromadi transportom ta cementom 26 kvitnya 1993 roku bulo zakladeno pershij kamin u fundament majbutnogo hramu Svyatoyi Paraskevi Budivnictvo cerkvi velosya za koshti prihozhan Bagato sil viri v Boga entuziazmu napoleglivosti v budivnictvo cerkvi vklali meshkanci sela Sviridyuk Oleksij Grigorovich Fesyuk Anton Grigorovich Chepurko Mihajlo Fedorovich Sviridyuk Paraskeviya Romanivna Somak Yevstahij Dem yanovich Fesyuk Dominika Kirilivna Potapchuk Tetyana Pavlivna Popruzhuk Andrij Ulyanovich Misko Nina Mikolayivna ta inshi Veliku dopomogu nadav todishnij deputat Verhovnoyi Radi Shershun M H yakij dopomagav lisomaterialami 10 listopada 1994 roku cerkva Svyatoyi Paraskevi zibrala veliku kilkist lyudej navit iz susidnih sil yaki prijshli rozdiliti radist osvyachennya cerkvi otrimati blagoslovennya v istorichnij den vidkrittya Cerkva roztashovana v centri sela Sporuda pobudovana na kam yanomu fundamenti ye derev yanoyu tridilnoyi formi z originalnim obramlennyam vikon Shodi na hori roztashovani v pritvori Pidloga v hrami derev yana steli ploski i sklepchasti vkriti rozpisami vnutrishnya poverhnya stin rozpisana Cerkovne podvir ya vkrite gazonami ta ozelenene derevami vikladena brukivkoyu dorizhka Ogorodzhena cerkva suchasnoyu ogorozheyu Bogosluzhinnya v cerkvi vedetsya staroslov yanskoyu movoyu tomu sho cerkva nalezhit do Moskovskogo patriarhatu V hram peredana onovlena ikona Troyeruchnicya Pershim svyashennosluzhitelem hramu v 1995 roci staye otec Oleksandr Majboroda za nacionalnistyu rosiyanin Ale cherez neporozuminnya z parafiyanami vin dovgo ne zatrimavsya Cerkovnim starostoyu bulo obrano Chepurka Mihajla Fedorovicha cerkovnim kasirom Misko Ninu Mikolayivnu Zgodom u chervni 1996 roku prijshov inshij svyashenik otec Andrij Abramov yakij probuv u parafiyi do lyutogo 1999 roku Cerkovnim starostoyu obrali Popruzhuka Andriya Ulyanovicha Z lyutogo 1999 roku po gruden 2002 roku svyashenikom staye Mikola Tkach V cej chas v hrami bulo provedeno vodyane opalennya ta vstanovleni ringi Z zhovtnya 2003 roku po serpen 2008 roku parafiyu prijnyav svyashenik Yaroslav Mironec Za cej period bulo pobudovano cerkovnij budinok dlya svyashenika Z zhovtnya 2008 roku nastoyatelem hramu ye otec Volodimir Yakimchuk Vin vsiyeyu dusheyu vbolivaye za zberezhennya u horoshomu stani duhovnoyi svyatini i viddaye dlya cogo bagato energiyi chasu j uminnya a yarinivski prihozhani bachat v nomu mudrogo duhivnika i prosvititelya V cej chas v hrami zvoditsya i rozpisuyetsya novij Ikonostas Spokonviku cerkva bula i zalishayetsya ne tilki okrasoyu ale j nevid yemnoyu chastinoyu kulturi Nedarma v narodi kazhut Selo bez cerkvi ne selo LyudiKrasnoarmijska knizhkaBorejchuk Trohim Parfenovich 1921 ukrayinskij voyin Tihin Fedorovich Chepurko vijskovosluzhbovec 1914 roku narodzhennya Sluzhiv u polskij armiyi z 1935 po 1937 rik Znovu buv mobilizovanij Chervonoyu Armiyeyu na front 21 sichnya 1944 roku Voyuvav u skladi artilerijskogo polku brav uchast u zahoplenni Kenigsberga Buv poranenij v boyu V selo povernuvsya v 1946 roci V 50 h rokah pracyuvav golovoyu miscevogo kolgospu Nagorodi Medal Za vidvagu Medal Za bojovi zaslugi Medal Za vzyattya Kenigsberga Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Primitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayini Rivnenska oblast K 1973 s 146 Kniga pam yati Ukrayini Rivnenskoyi oblasti t 1 1994 s 161 Spogadi zhiteliv sela Yarinivka Gavrilenko O V Nikityuk P Borejchuk N Chepurko N S Materiali shkilnogo muzeyu Istoriya rozvitku kulturi v seli Yarinivka Papka Doslidzhennya provedeno zav publichno shkilnoyu bibliotekoyu Rudyuk T V Oformlennya ta komp yuternij nabir T Rudyuk Yarinivka 2014 Istoriya pravoslavnogo hramu Svyatoyi Paraskevi Papka Istoriya napisanv na osnovi cerkovnih dokumentiv ta spogadiv prihozhan cerkvi sela Yarinivka Doslidzhennya provela zav publichno shkilnoyu bibliotekoyu Rudyuk T V Oformlennya ta kom pyuternij nabir T Rudyuk Yarinivka 2014 PosilannyaOblikova kartka s Yarinivka Verhovna Rada Ukrayini originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019