Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Японські тихоокеанські вічнозелені ліси (ідентифікатор WWF: PA0440) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на півдні та сході Японії.
 Ущелина Наметоко в Національному парку Асідзурі-Увакай | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0440 |
| Межі | Ніхонкайські гірські листяні ліси Ніхонкайські вічнозелені ліси Японські тихоокеанські гірські листяні ліси |
| Площа, км² | 135 819 |
| Країни | Японія |
| Охороняється | 23 487 км² (17 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон японських тихоокеанських вічнозелених лісів охоплює південні райони та тихоокеанське узбережжя островах Хонсю, а також острови Кюсю і Сікоку, за винятком їх найвищих гірських вершин. Крім того, екорегіон охоплює численні острови, розташовані у Внутрішньому Японському морі, Ґото, Хірадо та інші острови розташовані у Східнокитайському морі, на захід від Кюсю, Ікі, Цусіма та інші острови, розташовані в Корейській протоці, а також острови Ідзу, розташовані в Тихому океані, на південь від Хонсю. Різноманітний ландшафт регіону включає прибережні рівнини, високі вулканічні гірські хребти, зокрема гори Оміне в префектурі Нара, водоспад [en] висотою 133 м, найвищий в Японії, озеро Біва, найбільше прісноводне озеро в Японії, а також піщані пляжі та найпівнічніші у світі коралові рифи. В межах екорегіону розташовані найбільші міста Японії, зокрема Токіо, Йокогама, Осака і Нагоя. В горах у центральних районах Хонсю, Кюсю і Сікоку, екорегіон переходить у японські тихоокеанські гірські листяні ліси та у ніхонкайські гірські листяні ліси.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), на який значний вплив здійснює тепла течія Куросіо, що забезпечує тривалий період вегетації. Влітку температура може досягати 28-32 °C, а взимку може опускатися нижче 0 °C. З червня по вересень прибережні райони зазнають впливу тропічних тайфунів, які приносять високі температури та значну кількість опадів — до 400 мм. Взимку середньомісячна кількість опадів становить менше 100 мм.
Флора
В прибережних частинах екорегіону поширені [en], основу яких складають [en] (Castanopsis cuspidata) та [en] (Machilus thunbergii). У внутрішніх частинах островів основу лісів складають вічнозелені породи дубів (Quercus spp.). В підліску цих лісів зустрічаються падуби мочі (Ilex integra), японські камелії (Camellia japonica) та інші вічнозелені широколистяні дерева та кущі. В прибережних районах ростуть червоні японські сосни (Pinus densiflora) та чорні японські сосни (Pinus thunbergii), на піщаних пляжах — [en] (Vitex rotundifolia) та сирійські гібіски (Hibiscus syriacus), а під водою — зарості морської трави.
Флора екорегіону включає як види, що походять з помірної зони Євразії, так і види, що походять з Тропічної Азії. Серед тропічних рослин, поширених в екорегіоні, слід відзначити великолистий ногоплідник (Podocarpus macrophyllus), пучкуватий ногоплідник (Podocarpus fasciculus), [en] (Pittosporum tobira), [en] (Fatsia japonica), пониклий саговник (Cycas revoluta), а також різні види [en] (Machilus spp.), [en] (Neolitsea spp.) та коричників (Cinnamomum spp.). Серед рослин, що походять з помірних широт, слід відзначити різні види вічнозелених дубів (Quercus spp.) та кастанопсісів (Castanopsis spp.).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити японського оленя (Cervus nippon), японського серау (Capricornis crispus), [en] (Sus scrofa leucomystax), [ja] або кіцуне (Vulpes vulpes japonica), японського єнота або танукі (Nyctereutes viverrinus), японського борсука (Meles anakuma), японську куницю (Martes melampus), японського тхора (Mustela itatsi), японського зайця (Lepus brachyurus), японського вовчка (Glirulus japonicus), японську вивірку (Sciurus lis), японську макаку (Macaca fuscata) та рідкісного [en] (Ursus thibetanus japonicus). На острові Цусіма мешкають малі азійські білозубки (Crocidura shantungensis), бенгальські коти (Prionailurus bengalensis euptailurus) та сибірські мустели або колонки (Mustela sibirica), відсутні на більшій частині Японії. Ендеміками Цусіми є цусімські трубконоси (Murina tenebrosa), [en] (Hynobius tsuensis), [en] (Gloydius tsushimaensis), а також підвид японського оленя Cervus nippon pulchellus.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити японського фазана (Phasianus versicolor), [en] (Syrmaticus soemmerringii), беркута (Aquila chrysaetos), японського яструба (Accipiter gularis), яструбиного канюка (Butastur indicus), японську сплюшку (Otus semitorques), бурощокого дятла (Yungipicus kizuki), [en] (Picus awokera), японського вінаго (Treron sieboldii), японського квака (Gorsachius goisagi), японського соловейка (Larvivora akahige), китайську піту (Pitta nympha), японського окулярника (Zosterops japonicus), короткопалого оливника (Hypsipetes amaurotis), японську тинівку (Prunella rubida), сірого личинкоїда (Pericrocotus divaricatus) та рудошию вівсянку (Emberiza yessoensis). Серед майже ендемічних птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити японську кобилочку (Helopsaltes pleskei), японську матату (Helopsaltes pryeri) та [en] (Columba janthina). Ендеміками екорегіону є ізуйські вівчарики (Phylloscopus ijimae), чорноголові дрозди (Turdus celaenops) та острівні гаїчки (Sittiparus owstoni).
На прибережних острівцях і скелях екорегіону гніздяться чубаті моржики (Synthliboramphus wumizusume) та японські баклани (Phalacrocorax capillatus). Також на узбережжях зустрічаються довгоголові морські черепахи (Caretta caretta gigas) та рідкісні [en] (Tachypleus tridentatus). В річках та струмках екорегіону зустрічаються японські велетенські саламандри (Andrias japonicus), які сягають 1,5 м у довжину.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 23 487 км², або 17 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Фудзі-Хаконе-Ідзу, Національний парк Ісе-Сіма, Національний парк Йосіно-Кумано, Національний парк Сетонайкай, Національний парк Асідзурі-Увакай, Національний парк Кірісіма-Кінкован, Національний парк Ундзен-Амакуса, Національний парк Сайкай та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
- «Taiheiyo evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Taiheiyo Evergreen Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaponski tihookeanski vichnozeleni lisi identifikator WWF PA0440 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdni ta shodi Yaponiyi Yaponski tihookeanski vichnozeleni lisi Ushelina Nametoko v Nacionalnomu parku Asidzuri Uvakaj Ekozona Palearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0440 Mezhi Nihonkajski girski listyani lisi Nihonkajski vichnozeleni lisi Yaponski tihookeanski girski listyani lisi Plosha km 135 819 Krayini Yaponiya Ohoronyayetsya 23 487 km 17 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Zatoka en na shodi ostrova CusimaGeografiyaEkoregion yaponskih tihookeanskih vichnozelenih lisiv ohoplyuye pivdenni rajoni ta tihookeanske uzberezhzhya ostrovah Honsyu a takozh ostrovi Kyusyu i Sikoku za vinyatkom yih najvishih girskih vershin Krim togo ekoregion ohoplyuye chislenni ostrovi roztashovani u Vnutrishnomu Yaponskomu mori Goto Hirado ta inshi ostrovi roztashovani u Shidnokitajskomu mori na zahid vid Kyusyu Iki Cusima ta inshi ostrovi roztashovani v Korejskij protoci a takozh ostrovi Idzu roztashovani v Tihomu okeani na pivden vid Honsyu Riznomanitnij landshaft regionu vklyuchaye priberezhni rivnini visoki vulkanichni girski hrebti zokrema gori Omine v prefekturi Nara vodospad en visotoyu 133 m najvishij v Yaponiyi ozero Biva najbilshe prisnovodne ozero v Yaponiyi a takozh pishani plyazhi ta najpivnichnishi u sviti koralovi rifi V mezhah ekoregionu roztashovani najbilshi mista Yaponiyi zokrema Tokio Jokogama Osaka i Nagoya V gorah u centralnih rajonah Honsyu Kyusyu i Sikoku ekoregion perehodit u yaponski tihookeanski girski listyani lisi ta u nihonkajski girski listyani lisi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena na yakij znachnij vpliv zdijsnyuye tepla techiya Kurosio sho zabezpechuye trivalij period vegetaciyi Vlitku temperatura mozhe dosyagati 28 32 C a vzimku mozhe opuskatisya nizhche 0 C Z chervnya po veresen priberezhni rajoni zaznayut vplivu tropichnih tajfuniv yaki prinosyat visoki temperaturi ta znachnu kilkist opadiv do 400 mm Vzimku serednomisyachna kilkist opadiv stanovit menshe 100 mm FloraV priberezhnih chastinah ekoregionu poshireni en osnovu yakih skladayut en Castanopsis cuspidata ta en Machilus thunbergii U vnutrishnih chastinah ostroviv osnovu lisiv skladayut vichnozeleni porodi dubiv Quercus spp V pidlisku cih lisiv zustrichayutsya padubi mochi Ilex integra yaponski kameliyi Camellia japonica ta inshi vichnozeleni shirokolistyani dereva ta kushi V priberezhnih rajonah rostut chervoni yaponski sosni Pinus densiflora ta chorni yaponski sosni Pinus thunbergii na pishanih plyazhah en Vitex rotundifolia ta sirijski gibiski Hibiscus syriacus a pid vodoyu zarosti morskoyi travi Flora ekoregionu vklyuchaye yak vidi sho pohodyat z pomirnoyi zoni Yevraziyi tak i vidi sho pohodyat z Tropichnoyi Aziyi Sered tropichnih roslin poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti velikolistij nogoplidnik Podocarpus macrophyllus puchkuvatij nogoplidnik Podocarpus fasciculus en Pittosporum tobira en Fatsia japonica poniklij sagovnik Cycas revoluta a takozh rizni vidi en Machilus spp en Neolitsea spp ta korichnikiv Cinnamomum spp Sered roslin sho pohodyat z pomirnih shirot slid vidznachiti rizni vidi vichnozelenih dubiv Quercus spp ta kastanopsisiv Castanopsis spp FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti yaponskogo olenya Cervus nippon yaponskogo serau Capricornis crispus en Sus scrofa leucomystax ja abo kicune Vulpes vulpes japonica yaponskogo yenota abo tanuki Nyctereutes viverrinus yaponskogo borsuka Meles anakuma yaponsku kunicyu Martes melampus yaponskogo thora Mustela itatsi yaponskogo zajcya Lepus brachyurus yaponskogo vovchka Glirulus japonicus yaponsku vivirku Sciurus lis yaponsku makaku Macaca fuscata ta ridkisnogo en Ursus thibetanus japonicus Na ostrovi Cusima meshkayut mali azijski bilozubki Crocidura shantungensis bengalski koti Prionailurus bengalensis euptailurus ta sibirski musteli abo kolonki Mustela sibirica vidsutni na bilshij chastini Yaponiyi Endemikami Cusimi ye cusimski trubkonosi Murina tenebrosa en Hynobius tsuensis en Gloydius tsushimaensis a takozh pidvid yaponskogo olenya Cervus nippon pulchellus Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti yaponskogo fazana Phasianus versicolor en Syrmaticus soemmerringii berkuta Aquila chrysaetos yaponskogo yastruba Accipiter gularis yastrubinogo kanyuka Butastur indicus yaponsku splyushku Otus semitorques buroshokogo dyatla Yungipicus kizuki en Picus awokera yaponskogo vinago Treron sieboldii yaponskogo kvaka Gorsachius goisagi yaponskogo solovejka Larvivora akahige kitajsku pitu Pitta nympha yaponskogo okulyarnika Zosterops japonicus korotkopalogo olivnika Hypsipetes amaurotis yaponsku tinivku Prunella rubida sirogo lichinkoyida Pericrocotus divaricatus ta rudoshiyu vivsyanku Emberiza yessoensis Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti yaponsku kobilochku Helopsaltes pleskei yaponsku matatu Helopsaltes pryeri ta en Columba janthina Endemikami ekoregionu ye izujski vivchariki Phylloscopus ijimae chornogolovi drozdi Turdus celaenops ta ostrivni gayichki Sittiparus owstoni Na priberezhnih ostrivcyah i skelyah ekoregionu gnizdyatsya chubati morzhiki Synthliboramphus wumizusume ta yaponski baklani Phalacrocorax capillatus Takozh na uzberezhzhyah zustrichayutsya dovgogolovi morski cherepahi Caretta caretta gigas ta ridkisni en Tachypleus tridentatus V richkah ta strumkah ekoregionu zustrichayutsya yaponski veletenski salamandri Andrias japonicus yaki syagayut 1 5 m u dovzhinu ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 23 487 km abo 17 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Fudzi Hakone Idzu Nacionalnij park Ise Sima Nacionalnij park Josino Kumano Nacionalnij park Setonajkaj Nacionalnij park Asidzuri Uvakaj Nacionalnij park Kirisima Kinkovan Nacionalnij park Undzen Amakusa Nacionalnij park Sajkaj ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya Taiheiyo evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Taiheiyo Evergreen Forests One Earth