Канюк яструбиний Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Канюк яструбиний

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина:	Яструбові (Accipitridae)
Підродина:	Канючні (Buteoninae)
Рід:	(Яструбиний канюк) (Butastur)
Вид:	Канюк яструбиний

Біноміальна назва

Butastur indicus
(Gmelin, 1788)

Ареал виду (фіолетовим — гніздування, червоним — зимування)

Синоніми

Falco indicus

Посилання

Вікісховище:	Butastur indicus
Віківиди:	Butastur indicus
ITIS:	175529
МСОП:	22695726
NCBI:	335207
Fossilworks:	370644

Каню́к яструбиний (Butastur indicus) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Гніздиться в Північно-Східній Азії, зимує в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 41-48 см, розмах крил 101-110 см. Голова сірувато-коричнева, щоки сірі, горло біле з чорною смугою. Верхня частина тіла і верхня частина грудей коричневі, нижня частина тіла і боки смугасті, коричнево-білі. Крила довгі, загострені і вузькі, пера тонкі. Хвіст попелясто-коричневий, поцяткований горизонтальними смугами. Райдужки яскраво-жовті. Молоді птахи мають менш рудувате забарвлення, нижня частина тіла у них поцяткована темно-коричневими поздовжніми смугами, обличчя у них коричневе, очі карі.

Поширення і екологія

Яструбині канюки гніздяться в Японії (на островах Хонсю, Сікоку, Кюсю), на північному сході Китаю, на півночі Корейського півострова і на Далекому Сході Росії (в Приамур'ї і басейні Уссурі). Взимку вони мігрують на південь, зокрема на острови Рюкю, на Тайвань і Філіппіни, до Південного Китаю і Індокитаю, на Малайський півострів, на Великі Зондські острови і на північні Молуккські острови. Яструбині канюки живуть в різноманітних природних середовищах — в широколистяних і мішаних лісах, на узліссях, луках, пасовищах, болотах і рисових полях. Зимують на плантаціях цукрової тростини, на пасовищах і рисових полях. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря. На міграції формують зграйки до 25-30 птахів, переліт відбувається переважно над океаном.

Яструбині канюки живляться великими комахами, ракоподібними, амфібіями, плазунами і дрібними гризунами. Раціон птахів помітно різниться в залежності від середовища проживання. Птахи чатують на здобич, сидячи на високому сідалі, а коли її побачать, то пікірують до неї. Гніздування у них відбувається з середини квітня до початку травня. Гніздо відносно невелике, робиться з гілочок, встелюється травою і листям, розміщується на дереві. часто використовується повторно впродовж кількох років. В кладці 3-4 білих яйця, поцяткованих іржастими або червонувато-коричневими плямами. Пташенята вилурлюються наприкінці травня — на початку червея. Вони покидають гніздо через 35 днів після вилуплення, однак вони залишаються поблизу гнізда ще приблизно 2 тижні.

Примітки

BirdLife International (2016). Butastur indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 грудня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.
James Ferguson-Lees; David A. Christie; Kim Franklin; Philip Burton; David Mead (2001). Raptors of the World: An Identification Guide to the Birds of Prey of the World. HMCo Field Guides. с. 84. ISBN .
Sashiba. Grey-faced Buzzard (PDF). Bird Research News.
Nourani, Elham; Safi, Kamran; Yamaguchi, Noriyuki M; Higuchi, Hiroyoshi (2018). Raptor migration in an oceanic flyway: wind and geography shape the migratory route of grey-faced buzzards in East Asia. Royal Society Open Science. 5 (3): 171555. doi:10.1098/rsos.171555. PMC 5882689. PMID 29657765.
Sakai, Sumire та ін. Seasonal shifts in foraging site and prey of Grey-faced. The Ornithological Society. Ornithol Sci 10: 51–60 (2011).
Kadowaki, Seishi та ін. Differences in the Utilization of Cultivated and Uncultivated Paddy Fields as Hunting Grounds by the Grey-faced Buzzard-eagle, Butastur indicus. Journal of the Yamashina Institute for Ornithology 39:19-26.

Посилання

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Butastur indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 грудня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.

[4] James Ferguson-Lees; David A. Christie; Kim Franklin; Philip Burton; David Mead (2001). Raptors of the World: An Identification Guide to the Birds of Prey of the World. HMCo Field Guides. с. 84. ISBN .

[Sashiba-5] Sashiba. Grey-faced Buzzard (PDF). Bird Research News.

[6] Nourani, Elham; Safi, Kamran; Yamaguchi, Noriyuki M; Higuchi, Hiroyoshi (2018). Raptor migration in an oceanic flyway: wind and geography shape the migratory route of grey-faced buzzards in East Asia. Royal Society Open Science. 5 (3): 171555. doi:10.1098/rsos.171555. PMC 5882689. PMID 29657765.

[7] Sakai, Sumire та ін. Seasonal shifts in foraging site and prey of Grey-faced. The Ornithological Society. Ornithol Sci 10: 51–60 (2011).

[8] Kadowaki, Seishi та ін. Differences in the Utilization of Cultivated and Uncultivated Paddy Fields as Hunting Grounds by the Grey-faced Buzzard-eagle, Butastur indicus. Journal of the Yamashina Institute for Ornithology 39:19-26.