Традиційні ремесла Японії (工芸 /ко:ґей/, букв. "інженерне мистецтво") мають давню історію. До категорії традиційних ремесел належать виготовлені індивідуально або групами осіб ремісничі вироби, а також роботи, створені незалежними майстрами, які використовують традиційні матеріали та/або техніки.
Історія
Японське ремесло бере свій початок відтоді, як перші люди оселилися на островах сучасної Японії. Його джерела сягають давніх сільських ремесел — виготовлення матеріально-речових товарів першої потреби. Традиційно ремісники використовували матеріали природного та місцевого походження, а вироби виготовлялися безпосередньо для використання, а не лише з метою демонстрації, у звʼязку з чим межа між ремеслом і мистецтвом не завжди була чіткою[потрібне цитування].
Маючи попит серед усіх верств суспільства, ремесла ставали дедалі витонченішими у виконанні та оздобленні. З появою низки мистецьких шкіл (наприклад, вабі-сабі) тісно повʼязане з народним мистецтвом ремесло розвинулося в образотворче мистецтво; майстерність ремісників зросла. Вироби були призначені не лише для внутрішнього споживання: наприклад, у певний час керамічні вироби виготовлялися майстернями для експорту, що зробило їх важливою опорою тогочасної японської економіки[потрібне цитування].
Родинні зв'язки й спадкоємність відігравали особливе значення як для аристократії, так і в передачі релігійних переконань у різних буддійських школах. Зокрема в буддизмі використання терміну "родовід", ймовірно, пов'язане із сутричною метафорою переливання вчення з однієї "посудини дхарми" в іншу, що описує повне й правильне передавання знань та досвіду від майстра до учня. У світі мистецтва процес передачі знань і досвіду формував основу родоводу. Для майстрів кераміки, металу, лаку чи бамбука отримання відповідних навичок зазвичай передбачало тривале навчання в майстра цеху, часто батька самого учня, з покоління в покоління. У цій системі, що називалася денто (伝 統), традиції передавалися у відносинах між вчителем та учнем — шінтей (師弟). Вона охоплювала суворі правила, дотримання яких уможливлювало навчання та викладання певного шляху — до (яп. 道). Мудрість передавалася в усній (яп. 伝承 /деншьо:/) або письмовій формі (яп. 伝書 /деншьо/)[потрібне цитування].
Живучи в родині майстра та виконуючи домашні обов'язки, учні уважно спостерігали за роботою майстра та старших учнів, перш ніж розпочати навчання, а також на його пізніх стадіях. Учнівство вимагало наполегливої праці майже щодня безоплатно або в обмін на невелику плату. Досить поширеним було передавання навичок майстерності в певному ремеслі в межах сім'ї з покоління в покоління, утворюючи династії. У такому випадку замість власного імені могли використовувати імʼя визначного майстра зі свого роду. У разі відсутності спадкоємця чоловічої статі існувала можливість всиновити родича або учня, щоб продовжити родовід та/або взяти престижне родове ім'я[потрібне цитування].
Наприкінці періоду Едо та з настанням епохи Мейджі було запроваджено промислове виробництво; західні вироби й стилі копіювалися, витісняючи традиційні. На рівні образотворчого мистецтва меценати, такі як феодали даймьо, більше не могли підтримувати місцевих ремісників, так само як це було раніше. Ручне японське ремесло, колись основне джерело виробів, що використовувалися в повсякденному житті, було витіснене на задній план промисловим виробництвом та імпортом із-за кордону. Традиційне ремесло почало занепадати й зникло в багатьох сферах, оскільки разом із вподобаннями змінилися методи виробництва. Такі форми ремесла, як виготовлення мечів, стали застарілими. У той час як деякі ремесла, що практикувалися століттями, все більше опинялися під загрозою, новітні, запозичені із Заходу (наприклад, склоробство) навпаки, зазнавали підйому. Так, японський вчений , виступаючи проти переваги західного мистецтва, заснував періодичне видання "Кокка" (яп. 國華, букв. "Квітка нації") з метою привернути увагу до даної проблеми.
Хоча традиційні ремесла й мистецтва були визначені як Національні скарби Японії, тобто перебували під захистом імператорського уряду, знадобився певний час, аби їхня культурна цінність була визнана повною мірою. З метою подальшого захисту традиційних ремесел і мистецтв у 1890 році уряд заснував гільдію Митців імператорського двору (яп. 帝室技芸員 /тейшіцу ґіґеі-ін/), які були призначені виключно для створення творів мистецтва для Токійського імператорського палацу та інших імператорських резиденцій. Ці митці вважалися найвидатнішими; вони працювали в таких престижних галузях, як живопис, виготовлення кераміки та лакованого посуду. Хоча ця система передбачала певний захист митців, майстри та майстрині на рівні народного мистецтва залишалися незахищеними.
Одним із відгуків на такий розвиток подій став (民芸, букв. "народне мистецтво" або "мистецтво народу") — рух народного мистецтва, що зародився в середині 1920-х років, філософський зміст якого полягав у "ремісничому мистецтві простих людей" (яп. 民衆的な工芸 /міншю:-текі-на ко:ґей/). Його батьком-засновником став японський естет та філософ (1889-1962), який вбачав красу у створених невідомими та "безіменними" майстрами повсякденних і утилітарних предметах.
Друга світова війна завдала значних збитків, і, як наслідок, постраждало ремесло. Тоді уряд Японії запровадив нову програму, відому як "", що передбачала визнання та захист ремісників (як індивідуально, так і в групах) на рівні образотворчого та народного мистецтв. Включення до даного списку супроводжувалося фінансовою підтримкою навчання нових поколінь ремісників задля забезпечення розвитку чинних на той час ремесел. У 1950 році уряд запровадив категорію нематеріальної культурної спадщини для виробів (а також, наприклад, музичних та літературних творів), що становлять історичну та художню цінність із погляду ремісничої техніки. Цей термін стосується виключно навичок, котрими володіють окремі особи або групи осіб, які є незамінними у створенні відповідних культурних цінностей. Подальші кроки включали, наприклад, внесення техніки виготовлення шовкової тканини юкі-цумуґі до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО у 2009 році. Наразі уряди на рівні префектур та муніципалітетів також мають власну систему визнання та захисту місцевих ремесел — мейбуцу (名物).
Не зважаючи на зроблені урядом кроки, ремісники приватного сектору продовжують долати труднощі, намагаючись залишатися вірними традиціям, водночас інтерпретуючи старі форми та розробляючи нові ідеї, щоб залишатися актуальними для клієнтів. Відчутною є проблема старіння населення, що спричиняє недостатню передачу знань молодшому поколінню через руйнацію традиції денто за відсутності спадкоємців. Зі зміною (зокрема помʼякшенням) суспільних правил традиційна патріархальна система також зазнала змін. На відміну він сучасності, у минулому власниками титулів "майстра" в найпрестижніших ремеслах були переважно чоловіки. Першою жінкою, яка змінила свого батька на посаді майстра через відсутність у родині спадкоємця чоловічої статі, була керамістка .
Попри модернізацію та вестернізацію, деякі види мистецтва (наприклад, японська чайна церемонія, ікебана та бойові мистецтва, зокрема виготовлення мечів) продовжують існувати частково завдяки їхньому тісному зв'язку з японськими традиціями. З метою залучення громадськості щороку відбувається Виставка традиційного японського мистецтва коґей (яп. 日本伝統工芸展). У 2015 році, намагаючись ознайомити міжнародну аудиторію з японським ремеслом, Музей мистецтв і дизайну в Нью-Йорку виставив низку творів сучасних художників напряму коґей.
Кераміка
Кераміка, один із найдавніших видів мистецтва Японії, бере свій початок ще з часів неоліту — періоду Джьомон. Таким чином, у печах виготовляли глиняний та порцеляновий посуд, глазуровану та блакитно-білу кераміку, камʼянку й різні гончарні вироби.
Японська культура має одну з найстаріших традицій виробництва кераміки у світі. Вона також вирізняється великим значенням, яким наділена кераміка серед інших видів мистецтва, завдяки незмінній популярності чайної церемонії.
Серед технік виготовлення японської кераміки розрізняють такі:
- Іро-е (色絵, кольорове оздоблення виробів)
- Неріаґе (練上げ, одночасне використання глини кількох різних забарвлень)
- Сань-цай (三彩, використання трьох кольорів глини: коричневого, зеленого й кремово-білого)
- Сайю (彩釉, глазурування з ефектом патьоків)
- Сейхакуджі (青白磁, біла порцеляна із синюватим глазуруванням)
- Сомецуке (染付, блакитно-біла порцеляна)
- Тецу-е, або тецуґусурі (鉄絵, глазурування з використанням пігментів із вмістом заліза)
- Юрі-кінсай (釉裏金彩, глазурування з використанням сухозлітного золота)
- Дзоґан (象嵌, дамаскінаж та виїмчаста емаль)
Існує багато різних типів японського керамічного посуду. До ідентифікованих як близькі до ремісничого руху належать:
- Бідзен (備前焼), м. Імбе, пров. Бідзен
- Хаґі (萩焼), м. Хаґі, преф. Ямаґучі
- Хасамі (波佐見焼), м. Хасамі, преф. Наґасакі
- Какіемон (柿右衛門), розроблений Сакайдою Какіемон в м. Наріта, преф. Саґа
- Карацу (唐津焼), м. Карацу, преф. Саґа
- Кутані (九谷焼), с. Кутані, преф. Ішікава
- Машіко (益子焼), м. Машіко, преф. Тоґічі
- Мумьой (無名異焼), м. Садо, преф. Ніґата
- Онта (小鹿田焼), с. Онта, преф. Ойта
- Сетоґуро (瀬戸黒), м. Сето, преф. Айчі
- Шіґаракі (信楽焼), м. Шіґаракі, преф. Шіґа
- Шіно (志野焼), пров. Міно
- Токонаме (常滑焼), м. Токонаме, преф. Айчі
- Цубоя (壺屋焼), о-ви Рюкю.
Текстиль
До текстильних ремесел належить виготовлення виробів із шовку, конопель, льону та бавовни, зітканих, пофарбованих та оздоблених як за традиційними, так і складними вишуканими зразками, що призначені для вищих верств населення.
У межах культури хоккайдоських айнів та інших віддалених фермерських сімей на півночі Японії продовжують існувати виниклі з давніх народних традицій сільські ремесла у вигляді ткацтва й фарбування індиго.
З традиційного текстилю зазвичай виготовляють японський національний одяг: наприклад, довгі тонкі відрізи тканини, або танмоно, використовуються для пошиття кімоно, юката й фурісоде. Історично ці тканини використовувалися для пошиття косоде — попередника кімоно; з них також виготовляють обі — пояс до кімоно. Аксесуари, наприклад, кандзаші, часто виробляються з таких тканин, як кінша та чірімен (гладенька та текстурована шовкова тканина відповідно). У традиційному взутті, такому як ґета, дзорі та окобо, використовується текстиль у вигляді ханао — тканинних ремінців, що утримують взуття на нозі; деякі окобо також мають парчеву тканину навколо халяви взуття.
Існують такі техніки нанесення зображень на тканину:
- Юдзен (友禅染)
- Катадзоме (型絵染)
- Едо комон (江戸小紋)
- Наґайта-чуґайта (長板中形)
- Мокухан-дзоме (木版染)
- Цуджіґахана (辻ヶ花)
- Шіборі (絞り)
- Бінґата (紅型)
- Каґаюдзен (加賀友禅)
Ткацькі техніки:
- Касурі (絣織)
- Цумуґі (紬織)
- Ечіґі-джьофу (越後上布)
- Саґа-нішікі (佐賀錦)
До найвідоміших регіональних текстилів належать:
- Нішіджін-орі (西陣織), парча, що виробляється в районі Нішіджін, м. Кіото
- Юкі-цумуґі (結城紬), один із різновидів традиційного японського шовку цумуґі, характерний для м. Юкі, преф. Ібаракі
- Кумеджіма-цумуґі (久米島紬), найдавніший різновид традиційного японського шовку цумуґі, характерний для м. Кумеджіма, о. Окінава
- Кьоюдзен (京友禅), текстиль, що поєднує традиційні мотиви з геометричними орнаментами, характерний для м. Кіото.
Серед решти технік також можливо виокремити куміхімо (組紐, плетіння кіс із ниток) та коґін дзаші (こぎん刺し, один із різновидів сашіко — вишивання білими (іноді червоними) нитками на тлі кольору індиго).
Лаковані вироби
Перші зразки японських лакованих виробів датуються ще доісторичними часами. Найчастіше лак використовувався на дерев'яних поверхнях: його наносили кількома шарами, кожен із яких мав висохнути, перш ніж нанести наступний. Так створювалося міцне покриття, стійке до води та зламів, що характеризувалося простотою в догляді.
Оздоблення лакованих виробів, наприклад, різьбленням по різнобарвних шарах його покриття або лише поверхні, інкрустацією золота та дорогоцінних каменів, вважалося цінною художньою формою з часів періоду Нара (710-794).
До лакованих виробів належать предмети повсякденного вжитку, такі як миски й таці, а також посуд для чайної церемонії (наприклад, та ). Більш поширені в минулому оздоблені лаком предмети включали нецуке та інро.
Основним матеріалом для виготовлення лакованого посуду зазвичай є дерево, рідше може використовуватися бамбук (яп. 藍胎 /рантай/) або льон (яп. 乾漆 /каншіцу/).
Серед технік, що використовують при нанесенні покриття та його декоруванні можна виокремити такі:
- Уруші-е (漆絵), що вважається найдавнішою та водночас найпримітивнішою декоративною технікою
- Макі-е (蒔絵)
- Раден (螺鈿)
- Чінкін (沈金)
- Камма (蒟醤)
- Чьошіцу (彫漆)
- Хірамон (平文)
- Ранкаку (卵殻)
- Камакура-борі (鎌倉彫)
До більш відомих регіональних різновидів лакованих виробів належать:
- Ваджіма-нурі (輪島塗), м. Ваджіма, преф. Ішікава
- Цуґару-нурі (津軽塗), м. Цуґару, преф. Аоморі
Дерево та бамбук
Використання дерева та бамбука завжди було типовим для архітектури та мистецтва Японії. Виникнення японської традиції теслярства ще на ранніх етапах історії повʼязане з наявністю великих обсягів доступної деревини. Подібно до будівель як сакрального, так і цивільного призначення, предмети повсякденного вжитку, наприклад, скрині та посуд, виготовлялися й виготовляються з деревинних матеріалів.
Окрім теслярства, роботу з деревиною передбачають такі ремесла, як йосеґі, японський різновид інкрустації по дереву, та виготовлення меблів (наприклад, тансу). Мистецтво японської чайної церемонії також тісно повʼязане з практиками виготовлення виробів із бамбука, деревини та лаку (наприклад, ложок та ).
До традиційних японських деревʼяних виробів належать такі:
- Сашімоно (指物)
- Курімоно (刳物)
- Хікімоно (挽物)
- Маґемоно (曲物)
З бамбука виготовляють приладдя для чайної церемонії та створення квіткових композицій ікебана, а також різноманітні елементи інтерʼєру. Серед них:
- Амімоно (編物)
- Кумімоно (組物)
Мистецтво плетіння кошиків у візерунках, таких як каґоме (籠目), є доволі поширеним. Назва «каґоме» складається зі слів "каґо" (укр. "кошик") і "ме" (укр. "очі"), що повʼязано з наявними у візерунку отворами. Бамбукові рейки, сплетені в трьох напрямках (горизонтально, по діагоналі вліво та по діагоналі вправо), утворюють типовий для каґоме візерунок тришестикутної мозаїки. Каґоме характерна хіральна симетрія групи орнаменту p6 (орбіфолдна сигнатура: 632).
Інші матеріали, такі як очерет, також використовуються в широкій категорії японських виробів із дерева. Наприклад, з нього виготовляють неко чіґура — різновид традиційних очеретяних кошиків для котів.
До переліку більш відомих традиційних японських регіональних виробів із деревини також належать такі:
- Хаконейосеґі-дзайку (箱根寄木細工), різновид виробів, оздоблених деревʼяною мозаїкою, з м. Хаконе, р-н Асіґарасімо
- Іваядотансу (岩谷堂箪笥), дерев'яні комоди з м. Ошу, преф. Івате
Металеві вироби
датуються III-II ст. до н. е. Серед японських традиційних металевих виробів високо цінувалися мечі, що вирізнялися своєю міцністю; виготовлення холодної зброї в Японії зародилося в період до I ст. до н. е. й досягло піку своєї популярності як основне захоплення серед японського військового керівництва та самураїв. Виготовлення мечів, що давно вийшло за межі ремесла, яким воно було на початку своєї історії, вважається окремим від металообробки видом мистецтва.
Окрім мечів, з металу історично виготовляли численні предмети щоденного вжитку, що призвело до розвитку металообробки поза межами виробництва зброї.
До традиційних технік лиття металу належать такі:
- Роґата (蝋型)
- Соґата (惣型)
- Комеґата (込)
Ковальство (яп. 鍛金 /танкін/), техніка надання форми металевим виробам за допомогою ударів молотом, також використовується в традиційній японській металообробці.
Однією з найважливіших японських технік металообробки є ковальське зварювання (яп. 鍛接 /тансецу/), з'єднання двох шматків металу — зазвичай заліза й вуглецевої сталі — шляхом нагрівання їх до високої температури й з'єднання молотом або іншими інструментами. Ковальське зварювання зазвичай використовується для виготовлення таких інструментів, як зубила та рубанки. Одним із центрів застосування ковальського зварювання, зокрема техніки, відомої як ечіґо йойта учіхамоно (越後与板打刃物), є м. Ойта, розташоване в преф. Ніїґата.
Для створення декоративних малюнків, зокрема візерунків, на поверхні металу використовуються різні техніки: різьблення (яп. 彫り /хорі/), дамаскування (яп. 象嵌 /дзо:ґан/) та тиснення (яп. 打ち出し /учідаші/).
Серед більш відомих традиційних японських регіональних виробів із металу такі:
- Тамбутеккі (南部鉄器), залізні вироби з м. Ошю та м. Моріока, преф. Івате
- Такаокі докі (高岡銅器), мідні вироби з м. Такаока, преф. Тояма
Ляльки
Існують різні типи традиційних японських ляльок (人形 /нінґьо:/, букв. "людська форма"): деякі з них представляють дітей і немовлят, інші — членів імператорської родини, воїнів і героїв, казкових персонажів, богів та демонів (рідше), а також звичайних людей. Багато видів нінґьо, що виготовляються до сьогодення, мають давні традиції: вони використовувалися й використовуються для домашніх святинь та офіційних подарунків, під час святкування фестивалів, таких як Хіна-мацурі (День ляльок) й Кодомо-но Хі (День дітей). Деякі з них є виробами місцевих майстрів та купуються мандрівниками або паломниками як сувенір на згадку про подорож чи відвідини певного храму.
Існує чотири основні типи ляльок, залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені. Серед них:
- Деревʼяні ляльки (яп. 木彫人形 /мокучьо: нінґьо:/)
- Тосові ляльки (яп. 桐塑人形 /то:со нінґьо:/), що виготовляються з тосо — глиноподібної суміші тирси павловнії та пасти
- Ляльки харінукі (яп. 張抜人形 /харінукі нінґьо:/), що виготовляються з папʼє-маше
- Ляльки тотай (яп. 陶胎人形 /то:тай нінґьо/), або керамічні ляльки
До основних технік розпису ляльок належать:
- Нунобарі (布貼り)
- Кімекомі (木目込み)
- Хамекомі (嵌込み)
- Камібарі (紙貼り)
- Сайшікі (彩色)
- Сайчьо (彩彫)
Паперові вироби
Вважається, що японське мистецтво виготовлення паперу з шовковиці, відоме як "ваші" (和紙), зародилося у VI ст. Оздоблення візерунками та фарбування паперу в різні кольори було одним з основних занять двору Хейян, а його використання, зазнавши деяких сучасних модифікацій, продовжувалося й надалі. Традиційний папір ідзумо (названий на честь святилища Ідзумо, де його виготовляють) був необхідним для вироблення фусума (розсувних панелей), він використовувався як полотно художниками, а також для написання листів. Раніше гравери наносили на папір власні емблеми, а з часів періоду Мейджі ще одним способом його застосування стало використання принесеної до Японії із Заходу техніки ебру — створення малюнку на воді та подальшого його перенесення на тверду поверхню (використ. в Токіо).
Інші ремесла
Скляні вироби
Традиція виробництва скла в Японії сягає періоду Кофун. Тоді воно використовувалося доволі рідко, переважно в декоративних цілях, наприклад, для оздоблення кандзаші. Лише відносно пізніше, за часів періоду Едо, склоробство набуло більшої популярності, а вже з початком модернізації в епоху Мейджі розпочалося широке промислове виробництво скляних виробів.
Незважаючи на появу широкого промислового виробництва, виготовлення скляного посуду продовжує існувати як ремесло (наприклад, (江戸切子) та (薩摩切子)).
Існують різні техніки виготовлення скляних виробів, серед яких такі:
- Видування скла (яп. 吹きガラス /фукіґарасу/)
- Грановане скло (яп. 切子 /кіріко/)
- Глибокий друк (яп. グラビア印刷 /ґурабіаінсацу/)
- Пат-де-вер (яп. パート・ド・ヴェール /патодове:ру/)
- Емалювання (яп. エナメル絵付け /енамеруецуке/)
Клуазонне
Клуазоннé, або шіппо (七宝), передбачає нанесення на металевий каркас склоподібної глазурі та подальше її обпалення в печі. Особливого розвитку вона набула в пров. Оварі навколо м. Наґоя наприкінці періоду Едо та в епоху Мейджі. Однією з провідних компаній-виробників, що досі існують та продовжують дану традицію, є "Андо Клуазонне" (яп. 安藤七宝店 /андо: шіпо:які/).
До технік шіппо належать такі:
- Юсен-шіппо (有線七宝)
- Шьотай-шіппо (省胎七宝)
- Доро-шіппо (泥七宝)
Гема
Під гемою, або ґьоку (砡), мається на увазі різьблення по агату або інших твердих кристалах із природним візерунком, що використовуються у виготовленні чайних чаш і ємностей для пахощів.
Декоративна позолота
Кірікане (截金) — декоративна техніка позолоти, що використовується в живописі та для оздоблення буддійських статуй; вона передбачає використання сухозлітного золота, срібла й платини, нарізаних у формі геометричних візерунків із ліній, ромбів та трикутників.
Різьблення по чорнильному каменю
Каліграфія вважається одним із класичних видів мистецтва Японії, тому виробництво чорнильного каменю також високо цінується.
Різьблення по слоновій кістці
Бачіру (撥鏤) — мистецтво гравіювання пофарбованої слонової кістки.
Див. також
Примітки
- Shippo: Cloisonné Radiance of Japan.
- Four Seasons in Japan: The 63rd Japan Traditional Kogei Exhibition.
- Japanese Kōgei | Future Forward.
- See 11 Exquisite Works by Contemporary Japanese Artisans.
- Ceramics art techniques, production, information - Traditional Japanese art - Gallery Japan.
- Textiles art techniques, production, information — Traditional Japanese Art — Gallery Japan.
- Lacquerware art techniques, production, information — Traditional Japanese art — Gallery Japan.
- Wood and Bamboo art techniques, production, information — Traditional Japanese art — Gallery Japan.
- Metalworks art techniques, production, information — Traditional Japanese art — Gallery Japan.
- 諸工芸とは • 日本の伝統工芸品 • ギャラリージャパン.
Джерела та література
- Kogei Standard
- Kogei – Japanese Art Crafts
- 'Kogei' get Western art world's attention
Посилання
- Japan Kogei Association
- Densan (The Association for the Promotion of Traditional Craft Industries)
- Japan Traditional Crafts Aoyama Square, archived at the Wayback Machine by Densan
- Map of Traditional Crafts in Japan
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tradicijni remesla Yaponiyi 工芸 ko gej bukv inzhenerne mistectvo mayut davnyu istoriyu Do kategoriyi tradicijnih remesel nalezhat vigotovleni individualno abo grupami osib remisnichi virobi a takozh roboti stvoreni nezalezhnimi majstrami yaki vikoristovuyut tradicijni materiali ta abo tehniki IstoriyaYaponske remeslo bere svij pochatok vidtodi yak pershi lyudi oselilisya na ostrovah suchasnoyi Yaponiyi Jogo dzherela syagayut davnih silskih remesel vigotovlennya materialno rechovih tovariv pershoyi potrebi Tradicijno remisniki vikoristovuvali materiali prirodnogo ta miscevogo pohodzhennya a virobi vigotovlyalisya bezposeredno dlya vikoristannya a ne lishe z metoyu demonstraciyi u zvʼyazku z chim mezha mizh remeslom i mistectvom ne zavzhdi bula chitkoyu potribne cituvannya Mayuchi popit sered usih verstv suspilstva remesla stavali dedali vitonchenishimi u vikonanni ta ozdoblenni Z poyavoyu nizki misteckih shkil napriklad vabi sabi tisno povʼyazane z narodnim mistectvom remeslo rozvinulosya v obrazotvorche mistectvo majsternist remisnikiv zrosla Virobi buli priznacheni ne lishe dlya vnutrishnogo spozhivannya napriklad u pevnij chas keramichni virobi vigotovlyalisya majsternyami dlya eksportu sho zrobilo yih vazhlivoyu oporoyu togochasnoyi yaponskoyi ekonomiki potribne cituvannya Rodinni zv yazki j spadkoyemnist vidigravali osoblive znachennya yak dlya aristokratiyi tak i v peredachi religijnih perekonan u riznih buddijskih shkolah Zokrema v buddizmi vikoristannya terminu rodovid jmovirno pov yazane iz sutrichnoyu metaforoyu perelivannya vchennya z odniyeyi posudini dharmi v inshu sho opisuye povne j pravilne peredavannya znan ta dosvidu vid majstra do uchnya U sviti mistectva proces peredachi znan i dosvidu formuvav osnovu rodovodu Dlya majstriv keramiki metalu laku chi bambuka otrimannya vidpovidnih navichok zazvichaj peredbachalo trivale navchannya v majstra cehu chasto batka samogo uchnya z pokolinnya v pokolinnya U cij sistemi sho nazivalasya dento 伝 統 tradiciyi peredavalisya u vidnosinah mizh vchitelem ta uchnem shintej 師弟 Vona ohoplyuvala suvori pravila dotrimannya yakih umozhlivlyuvalo navchannya ta vikladannya pevnogo shlyahu do yap 道 Mudrist peredavalasya v usnij yap 伝承 densho abo pismovij formi yap 伝書 densho potribne cituvannya Zhivuchi v rodini majstra ta vikonuyuchi domashni obov yazki uchni uvazhno sposterigali za robotoyu majstra ta starshih uchniv persh nizh rozpochati navchannya a takozh na jogo piznih stadiyah Uchnivstvo vimagalo napoleglivoyi praci majzhe shodnya bezoplatno abo v obmin na neveliku platu Dosit poshirenim bulo peredavannya navichok majsternosti v pevnomu remesli v mezhah sim yi z pokolinnya v pokolinnya utvoryuyuchi dinastiyi U takomu vipadku zamist vlasnogo imeni mogli vikoristovuvati imʼya viznachnogo majstra zi svogo rodu U razi vidsutnosti spadkoyemcya cholovichoyi stati isnuvala mozhlivist vsinoviti rodicha abo uchnya shob prodovzhiti rodovid ta abo vzyati prestizhne rodove im ya potribne cituvannya Naprikinci periodu Edo ta z nastannyam epohi Mejdzhi bulo zaprovadzheno promislove virobnictvo zahidni virobi j stili kopiyuvalisya vitisnyayuchi tradicijni Na rivni obrazotvorchogo mistectva mecenati taki yak feodali dajmo bilshe ne mogli pidtrimuvati miscevih remisnikiv tak samo yak ce bulo ranishe Ruchne yaponske remeslo kolis osnovne dzherelo virobiv sho vikoristovuvalisya v povsyakdennomu zhitti bulo vitisnene na zadnij plan promislovim virobnictvom ta importom iz za kordonu Tradicijne remeslo pochalo zanepadati j zniklo v bagatoh sferah oskilki razom iz vpodobannyami zminilisya metodi virobnictva Taki formi remesla yak vigotovlennya mechiv stali zastarilimi U toj chas yak deyaki remesla sho praktikuvalisya stolittyami vse bilshe opinyalisya pid zagrozoyu novitni zapozicheni iz Zahodu napriklad sklorobstvo navpaki zaznavali pidjomu Tak yaponskij vchenij vistupayuchi proti perevagi zahidnogo mistectva zasnuvav periodichne vidannya Kokka yap 國華 bukv Kvitka naciyi z metoyu privernuti uvagu do danoyi problemi Hocha tradicijni remesla j mistectva buli viznacheni yak Nacionalni skarbi Yaponiyi tobto perebuvali pid zahistom imperatorskogo uryadu znadobivsya pevnij chas abi yihnya kulturna cinnist bula viznana povnoyu miroyu Z metoyu podalshogo zahistu tradicijnih remesel i mistectv u 1890 roci uryad zasnuvav gildiyu Mitciv imperatorskogo dvoru yap 帝室技芸員 tejshicu gigei in yaki buli priznacheni viklyuchno dlya stvorennya tvoriv mistectva dlya Tokijskogo imperatorskogo palacu ta inshih imperatorskih rezidencij Ci mitci vvazhalisya najvidatnishimi voni pracyuvali v takih prestizhnih galuzyah yak zhivopis vigotovlennya keramiki ta lakovanogo posudu Hocha cya sistema peredbachala pevnij zahist mitciv majstri ta majstrini na rivni narodnogo mistectva zalishalisya nezahishenimi Odnim iz vidgukiv na takij rozvitok podij stav 民芸 bukv narodne mistectvo abo mistectvo narodu ruh narodnogo mistectva sho zarodivsya v seredini 1920 h rokiv filosofskij zmist yakogo polyagav u remisnichomu mistectvi prostih lyudej yap 民衆的な工芸 minshyu teki na ko gej Jogo batkom zasnovnikom stav yaponskij estet ta filosof 1889 1962 yakij vbachav krasu u stvorenih nevidomimi ta bezimennimi majstrami povsyakdennih i utilitarnih predmetah Druga svitova vijna zavdala znachnih zbitkiv i yak naslidok postrazhdalo remeslo Todi uryad Yaponiyi zaprovadiv novu programu vidomu yak sho peredbachala viznannya ta zahist remisnikiv yak individualno tak i v grupah na rivni obrazotvorchogo ta narodnogo mistectv Vklyuchennya do danogo spisku suprovodzhuvalosya finansovoyu pidtrimkoyu navchannya novih pokolin remisnikiv zadlya zabezpechennya rozvitku chinnih na toj chas remesel U 1950 roci uryad zaprovadiv kategoriyu nematerialnoyi kulturnoyi spadshini dlya virobiv a takozh napriklad muzichnih ta literaturnih tvoriv sho stanovlyat istorichnu ta hudozhnyu cinnist iz poglyadu remisnichoyi tehniki Cej termin stosuyetsya viklyuchno navichok kotrimi volodiyut okremi osobi abo grupi osib yaki ye nezaminnimi u stvorenni vidpovidnih kulturnih cinnostej Podalshi kroki vklyuchali napriklad vnesennya tehniki vigotovlennya shovkovoyi tkanini yuki cumugi do Spisku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO u 2009 roci Narazi uryadi na rivni prefektur ta municipalitetiv takozh mayut vlasnu sistemu viznannya ta zahistu miscevih remesel mejbucu 名物 Ne zvazhayuchi na zrobleni uryadom kroki remisniki privatnogo sektoru prodovzhuyut dolati trudnoshi namagayuchis zalishatisya virnimi tradiciyam vodnochas interpretuyuchi stari formi ta rozroblyayuchi novi ideyi shob zalishatisya aktualnimi dlya kliyentiv Vidchutnoyu ye problema starinnya naselennya sho sprichinyaye nedostatnyu peredachu znan molodshomu pokolinnyu cherez rujnaciyu tradiciyi dento za vidsutnosti spadkoyemciv Zi zminoyu zokrema pomʼyakshennyam suspilnih pravil tradicijna patriarhalna sistema takozh zaznala zmin Na vidminu vin suchasnosti u minulomu vlasnikami tituliv majstra v najprestizhnishih remeslah buli perevazhno choloviki Pershoyu zhinkoyu yaka zminila svogo batka na posadi majstra cherez vidsutnist u rodini spadkoyemcya cholovichoyi stati bula keramistka Popri modernizaciyu ta vesternizaciyu deyaki vidi mistectva napriklad yaponska chajna ceremoniya ikebana ta bojovi mistectva zokrema vigotovlennya mechiv prodovzhuyut isnuvati chastkovo zavdyaki yihnomu tisnomu zv yazku z yaponskimi tradiciyami Z metoyu zaluchennya gromadskosti shoroku vidbuvayetsya Vistavka tradicijnogo yaponskogo mistectva kogej yap 日本伝統工芸展 U 2015 roci namagayuchis oznajomiti mizhnarodnu auditoriyu z yaponskim remeslom Muzej mistectv i dizajnu v Nyu Jorku vistaviv nizku tvoriv suchasnih hudozhnikiv napryamu kogej KeramikaGonchar bilya goncharnogo kruga 1914 Keramika odin iz najdavnishih vidiv mistectva Yaponiyi bere svij pochatok she z chasiv neolitu periodu Dzhomon Takim chinom u pechah vigotovlyali glinyanij ta porcelyanovij posud glazurovanu ta blakitno bilu keramiku kamʼyanku j rizni goncharni virobi Yaponska kultura maye odnu z najstarishih tradicij virobnictva keramiki u sviti Vona takozh viriznyayetsya velikim znachennyam yakim nadilena keramika sered inshih vidiv mistectva zavdyaki nezminnij populyarnosti chajnoyi ceremoniyi Sered tehnik vigotovlennya yaponskoyi keramiki rozriznyayut taki Iro e 色絵 kolorove ozdoblennya virobiv Neriage 練上げ odnochasne vikoristannya glini kilkoh riznih zabarvlen San caj 三彩 vikoristannya troh koloriv glini korichnevogo zelenogo j kremovo bilogo Sajyu 彩釉 glazuruvannya z efektom patokiv Sejhakudzhi 青白磁 bila porcelyana iz sinyuvatim glazuruvannyam Somecuke 染付 blakitno bila porcelyana Tecu e abo tecugusuri 鉄絵 glazuruvannya z vikoristannyam pigmentiv iz vmistom zaliza Yuri kinsaj 釉裏金彩 glazuruvannya z vikoristannyam suhozlitnogo zolota Dzogan 象嵌 damaskinazh ta viyimchasta emal Zrazok tokonamskogo keramichnogo posudu z popelyastim glazuruvannyam Period Kamakura XIV stolittya Isnuye bagato riznih tipiv yaponskogo keramichnogo posudu Do identifikovanih yak blizki do remisnichogo ruhu nalezhat Bidzen 備前焼 m Imbe prov Bidzen Hagi 萩焼 m Hagi pref Yamaguchi Hasami 波佐見焼 m Hasami pref Nagasaki Kakiemon 柿右衛門 rozroblenij Sakajdoyu Kakiemon v m Narita pref Saga Karacu 唐津焼 m Karacu pref Saga Kutani 九谷焼 s Kutani pref Ishikava Mashiko 益子焼 m Mashiko pref Togichi Mumoj 無名異焼 m Sado pref Nigata Onta 小鹿田焼 s Onta pref Ojta Setoguro 瀬戸黒 m Seto pref Ajchi Shigaraki 信楽焼 m Shigaraki pref Shiga Shino 志野焼 prov Mino Tokoname 常滑焼 m Tokoname pref Ajchi Cuboya 壺屋焼 o vi Ryukyu TekstilDo tekstilnih remesel nalezhit vigotovlennya virobiv iz shovku konopel lonu ta bavovni zitkanih pofarbovanih ta ozdoblenih yak za tradicijnimi tak i skladnimi vishukanimi zrazkami sho priznacheni dlya vishih verstv naselennya U mezhah kulturi hokkajdoskih ajniv ta inshih viddalenih fermerskih simej na pivnochi Yaponiyi prodovzhuyut isnuvati vinikli z davnih narodnih tradicij silski remesla u viglyadi tkactva j farbuvannya indigo Z tradicijnogo tekstilyu zazvichaj vigotovlyayut yaponskij nacionalnij odyag napriklad dovgi tonki vidrizi tkanini abo tanmono vikoristovuyutsya dlya poshittya kimono yukata j furisode Istorichno ci tkanini vikoristovuvalisya dlya poshittya kosode poperednika kimono z nih takozh vigotovlyayut obi poyas do kimono Aksesuari napriklad kandzashi chasto viroblyayutsya z takih tkanin yak kinsha ta chirimen gladenka ta teksturovana shovkova tkanina vidpovidno U tradicijnomu vzutti takomu yak geta dzori ta okobo vikoristovuyetsya tekstil u viglyadi hanao tkaninnih reminciv sho utrimuyut vzuttya na nozi deyaki okobo takozh mayut parchevu tkaninu navkolo halyavi vzuttya Ozdoblennya kimono vigotovlene vikoristovuyuchi tehniku yudzen Isnuyut taki tehniki nanesennya zobrazhen na tkaninu Yudzen 友禅染 Katadzome 型絵染 Edo komon 江戸小紋 Nagajta chugajta 長板中形 Mokuhan dzome 木版染 Cudzhigahana 辻ヶ花 Shibori 絞り Bingata 紅型 Kagayudzen 加賀友禅 Tkacki tehniki Kasuri 絣織 Cumugi 紬織 Echigi dzhofu 越後上布 Saga nishiki 佐賀錦 Do najvidomishih regionalnih tekstiliv nalezhat Nishidzhin ori 西陣織 parcha sho viroblyayetsya v rajoni Nishidzhin m Kioto Yuki cumugi 結城紬 odin iz riznovidiv tradicijnogo yaponskogo shovku cumugi harakternij dlya m Yuki pref Ibaraki Kumedzhima cumugi 久米島紬 najdavnishij riznovid tradicijnogo yaponskogo shovku cumugi harakternij dlya m Kumedzhima o Okinava Koyudzen 京友禅 tekstil sho poyednuye tradicijni motivi z geometrichnimi ornamentami harakternij dlya m Kioto Sered reshti tehnik takozh mozhlivo viokremiti kumihimo 組紐 pletinnya kis iz nitok ta kogin dzashi こぎん刺し odin iz riznovidiv sashiko vishivannya bilimi inodi chervonimi nitkami na tli koloru indigo Lakovani virobiSkrinya dlya zberigannya pismovogo priladdya ozdoblena za motivami shirmi Ogati Korina Irisi v Yacuhashi Nacionalnij skarb Yaponiyi Period Edo Pershi zrazki yaponskih lakovanih virobiv datuyutsya she doistorichnimi chasami Najchastishe lak vikoristovuvavsya na derev yanih poverhnyah jogo nanosili kilkoma sharami kozhen iz yakih mav visohnuti persh nizh nanesti nastupnij Tak stvoryuvalosya micne pokrittya stijke do vodi ta zlamiv sho harakterizuvalosya prostotoyu v doglyadi Ozdoblennya lakovanih virobiv napriklad rizblennyam po riznobarvnih sharah jogo pokrittya abo lishe poverhni inkrustaciyeyu zolota ta dorogocinnih kameniv vvazhalosya cinnoyu hudozhnoyu formoyu z chasiv periodu Nara 710 794 Do lakovanih virobiv nalezhat predmeti povsyakdennogo vzhitku taki yak miski j taci a takozh posud dlya chajnoyi ceremoniyi napriklad ta Bilsh poshireni v minulomu ozdobleni lakom predmeti vklyuchali necuke ta inro Osnovnim materialom dlya vigotovlennya lakovanogo posudu zazvichaj ye derevo ridshe mozhe vikoristovuvatisya bambuk yap 藍胎 rantaj abo lon yap 乾漆 kanshicu Sered tehnik sho vikoristovuyut pri nanesenni pokrittya ta jogo dekoruvanni mozhna viokremiti taki Urushi e 漆絵 sho vvazhayetsya najdavnishoyu ta vodnochas najprimitivnishoyu dekorativnoyu tehnikoyu Maki e 蒔絵 Raden 螺鈿 Chinkin 沈金 Kamma 蒟醤 Choshicu 彫漆 Hiramon 平文 Rankaku 卵殻 Kamakura bori 鎌倉彫 Do bilsh vidomih regionalnih riznovidiv lakovanih virobiv nalezhat Vadzhima nuri 輪島塗 m Vadzhima pref Ishikava Cugaru nuri 津軽塗 m Cugaru pref AomoriDerevo ta bambukMajster vigotovlyaye koshik iz vizerunkom kagome 1915 Shema pletinnya kagome Vikoristannya dereva ta bambuka zavzhdi bulo tipovim dlya arhitekturi ta mistectva Yaponiyi Viniknennya yaponskoyi tradiciyi teslyarstva she na rannih etapah istoriyi povʼyazane z nayavnistyu velikih obsyagiv dostupnoyi derevini Podibno do budivel yak sakralnogo tak i civilnogo priznachennya predmeti povsyakdennogo vzhitku napriklad skrini ta posud vigotovlyalisya j vigotovlyayutsya z derevinnih materialiv Okrim teslyarstva robotu z derevinoyu peredbachayut taki remesla yak josegi yaponskij riznovid inkrustaciyi po derevu ta vigotovlennya mebliv napriklad tansu Mistectvo yaponskoyi chajnoyi ceremoniyi takozh tisno povʼyazane z praktikami vigotovlennya virobiv iz bambuka derevini ta laku napriklad lozhok ta Do tradicijnih yaponskih derevʼyanih virobiv nalezhat taki Sashimono 指物 Kurimono 刳物 Hikimono 挽物 Magemono 曲物 Z bambuka vigotovlyayut priladdya dlya chajnoyi ceremoniyi ta stvorennya kvitkovih kompozicij ikebana a takozh riznomanitni elementi interʼyeru Sered nih Amimono 編物 Kumimono 組物 Mistectvo pletinnya koshikiv u vizerunkah takih yak kagome 籠目 ye dovoli poshirenim Nazva kagome skladayetsya zi sliv kago ukr koshik i me ukr ochi sho povʼyazano z nayavnimi u vizerunku otvorami Bambukovi rejki spleteni v troh napryamkah gorizontalno po diagonali vlivo ta po diagonali vpravo utvoryuyut tipovij dlya kagome vizerunok trishestikutnoyi mozayiki Kagome harakterna hiralna simetriya grupi ornamentu p6 orbifoldna signatura 632 Inshi materiali taki yak ocheret takozh vikoristovuyutsya v shirokij kategoriyi yaponskih virobiv iz dereva Napriklad z nogo vigotovlyayut neko chigura riznovid tradicijnih ocheretyanih koshikiv dlya kotiv Koshik neko chigura Do pereliku bilsh vidomih tradicijnih yaponskih regionalnih virobiv iz derevini takozh nalezhat taki Hakonejosegi dzajku 箱根寄木細工 riznovid virobiv ozdoblenih derevʼyanoyu mozayikoyu z m Hakone r n Asigarasimo Ivayadotansu 岩谷堂箪笥 derev yani komodi z m Oshu pref IvateMetalevi virobidatuyutsya III II st do n e Sered yaponskih tradicijnih metalevih virobiv visoko cinuvalisya mechi sho viriznyalisya svoyeyu micnistyu vigotovlennya holodnoyi zbroyi v Yaponiyi zarodilosya v period do I st do n e j dosyaglo piku svoyeyi populyarnosti yak osnovne zahoplennya sered yaponskogo vijskovogo kerivnictva ta samurayiv Vigotovlennya mechiv sho davno vijshlo za mezhi remesla yakim vono bulo na pochatku svoyeyi istoriyi vvazhayetsya okremim vid metaloobrobki vidom mistectva Okrim mechiv z metalu istorichno vigotovlyali chislenni predmeti shodennogo vzhitku sho prizvelo do rozvitku metaloobrobki poza mezhami virobnictva zbroyi Do tradicijnih tehnik littya metalu nalezhat taki Rogata 蝋型 Sogata 惣型 Komegata 込 Kovalstvo yap 鍛金 tankin tehnika nadannya formi metalevim virobam za dopomogoyu udariv molotom takozh vikoristovuyetsya v tradicijnij yaponskij metaloobrobci Odniyeyu z najvazhlivishih yaponskih tehnik metaloobrobki ye kovalske zvaryuvannya yap 鍛接 tansecu z yednannya dvoh shmatkiv metalu zazvichaj zaliza j vuglecevoyi stali shlyahom nagrivannya yih do visokoyi temperaturi j z yednannya molotom abo inshimi instrumentami Kovalske zvaryuvannya zazvichaj vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya takih instrumentiv yak zubila ta rubanki Odnim iz centriv zastosuvannya kovalskogo zvaryuvannya zokrema tehniki vidomoyi yak echigo jojta uchihamono 越後与板打刃物 ye m Ojta roztashovane v pref Niyigata Dlya stvorennya dekorativnih malyunkiv zokrema vizerunkiv na poverhni metalu vikoristovuyutsya rizni tehniki rizblennya yap 彫り hori damaskuvannya yap 象嵌 dzo gan ta tisnennya yap 打ち出し uchidashi Sered bilsh vidomih tradicijnih yaponskih regionalnih virobiv iz metalu taki Tambutekki 南部鉄器 zalizni virobi z m Oshyu ta m Morioka pref Ivate Takaoki doki 高岡銅器 midni virobi z m Takaoka pref ToyamaLyalkiLyalki Hina Tradicijna yaponska glinyana lyalka hakata Isnuyut rizni tipi tradicijnih yaponskih lyalok 人形 ningo bukv lyudska forma deyaki z nih predstavlyayut ditej i nemovlyat inshi chleniv imperatorskoyi rodini voyiniv i geroyiv kazkovih personazhiv bogiv ta demoniv ridshe a takozh zvichajnih lyudej Bagato vidiv ningo sho vigotovlyayutsya do sogodennya mayut davni tradiciyi voni vikoristovuvalisya j vikoristovuyutsya dlya domashnih svyatin ta oficijnih podarunkiv pid chas svyatkuvannya festivaliv takih yak Hina macuri Den lyalok j Kodomo no Hi Den ditej Deyaki z nih ye virobami miscevih majstriv ta kupuyutsya mandrivnikami abo palomnikami yak suvenir na zgadku pro podorozh chi vidvidini pevnogo hramu Isnuye chotiri osnovni tipi lyalok zalezhno vid materialu z yakogo voni vigotovleni Sered nih Derevʼyani lyalki yap 木彫人形 mokucho ningo Tosovi lyalki yap 桐塑人形 to so ningo sho vigotovlyayutsya z toso glinopodibnoyi sumishi tirsi pavlovniyi ta pasti Lyalki harinuki yap 張抜人形 harinuki ningo sho vigotovlyayutsya z papʼye mashe Lyalki totaj yap 陶胎人形 to taj ningo abo keramichni lyalki Do osnovnih tehnik rozpisu lyalok nalezhat Nunobari 布貼り Kimekomi 木目込み Hamekomi 嵌込み Kamibari 紙貼り Sajshiki 彩色 Sajcho 彩彫 Paperovi virobiHiroba Dzhidzaemon yaponskij mitec vnesenij do spisku Nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Yaponiyi Tehnika ebru abo suminagashi 墨流し Vvazhayetsya sho yaponske mistectvo vigotovlennya paperu z shovkovici vidome yak vashi 和紙 zarodilosya u VI st Ozdoblennya vizerunkami ta farbuvannya paperu v rizni kolori bulo odnim z osnovnih zanyat dvoru Hejyan a jogo vikoristannya zaznavshi deyakih suchasnih modifikacij prodovzhuvalosya j nadali Tradicijnij papir idzumo nazvanij na chest svyatilisha Idzumo de jogo vigotovlyayut buv neobhidnim dlya viroblennya fusuma rozsuvnih panelej vin vikoristovuvavsya yak polotno hudozhnikami a takozh dlya napisannya listiv Ranishe graveri nanosili na papir vlasni emblemi a z chasiv periodu Mejdzhi she odnim sposobom jogo zastosuvannya stalo vikoristannya prinesenoyi do Yaponiyi iz Zahodu tehniki ebru stvorennya malyunku na vodi ta podalshogo jogo perenesennya na tverdu poverhnyu vikorist atelye Miura v Tokio Inshi remeslaSklyani virobi Sklyana chasha imovirno z grobnici imperatora Ankana m Hakibino pref Osaka Period Kofun VI st Tradiciya virobnictva skla v Yaponiyi syagaye periodu Kofun Todi vono vikoristovuvalosya dovoli ridko perevazhno v dekorativnih cilyah napriklad dlya ozdoblennya kandzashi Lishe vidnosno piznishe za chasiv periodu Edo sklorobstvo nabulo bilshoyi populyarnosti a vzhe z pochatkom modernizaciyi v epohu Mejdzhi rozpochalosya shiroke promislove virobnictvo sklyanih virobiv Nezvazhayuchi na poyavu shirokogo promislovogo virobnictva vigotovlennya sklyanogo posudu prodovzhuye isnuvati yak remeslo napriklad 江戸切子 ta 薩摩切子 Isnuyut rizni tehniki vigotovlennya sklyanih virobiv sered yakih taki Viduvannya skla yap 吹きガラス fukigarasu Granovane sklo yap 切子 kiriko Glibokij druk yap グラビア印刷 gurabiainsacu Pat de ver yap パート ド ヴェール patodove ru Emalyuvannya yap エナメル絵付け enameruecuke Kluazonne Vaza z kvituchoyu vishneyu j ptahami viroblena kompaniyeyu Ando Kluazonne blizko 1910 r Kluazonne abo shippo 七宝 peredbachaye nanesennya na metalevij karkas sklopodibnoyi glazuri ta podalshe yiyi obpalennya v pechi Osoblivogo rozvitku vona nabula v prov Ovari navkolo m Nagoya naprikinci periodu Edo ta v epohu Mejdzhi Odniyeyu z providnih kompanij virobnikiv sho dosi isnuyut ta prodovzhuyut danu tradiciyu ye Ando Kluazonne yap 安藤七宝店 ando shipo yaki Do tehnik shippo nalezhat taki Yusen shippo 有線七宝 Shotaj shippo 省胎七宝 Doro shippo 泥七宝 Gema Pid gemoyu abo goku 砡 mayetsya na uvazi rizblennya po agatu abo inshih tverdih kristalah iz prirodnim vizerunkom sho vikoristovuyutsya u vigotovlenni chajnih chash i yemnostej dlya pahoshiv Dekorativna pozolota Kirikane 截金 dekorativna tehnika pozoloti sho vikoristovuyetsya v zhivopisi ta dlya ozdoblennya buddijskih statuj vona peredbachaye vikoristannya suhozlitnogo zolota sribla j platini narizanih u formi geometrichnih vizerunkiv iz linij rombiv ta trikutnikiv Rizblennya po chornilnomu kamenyu Kaligrafiya vvazhayetsya odnim iz klasichnih vidiv mistectva Yaponiyi tomu virobnictvo chornilnogo kamenyu takozh visoko cinuyetsya Rizblennya po slonovij kistci Bachiru 撥鏤 mistectvo graviyuvannya pofarbovanoyi slonovoyi kistki Div takozhMistectvo Yaponiyi Vabi sabi Chajna ceremoniya Yaponski lyalkiPrimitkiShippo Cloisonne Radiance of Japan Four Seasons in Japan The 63rd Japan Traditional Kogei Exhibition Japanese Kōgei Future Forward See 11 Exquisite Works by Contemporary Japanese Artisans Ceramics art techniques production information Traditional Japanese art Gallery Japan Textiles art techniques production information Traditional Japanese Art Gallery Japan Lacquerware art techniques production information Traditional Japanese art Gallery Japan Wood and Bamboo art techniques production information Traditional Japanese art Gallery Japan Metalworks art techniques production information Traditional Japanese art Gallery Japan 諸工芸とは 日本の伝統工芸品 ギャラリージャパン Dzherela ta literaturaKogei Standard Kogei Japanese Art Crafts Kogei get Western art world s attentionPosilannyaJapan Kogei Association Densan The Association for the Promotion of Traditional Craft Industries Japan Traditional Crafts Aoyama Square archived at the Wayback Machine by Densan Map of Traditional Crafts in Japan