Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якушкін Павло Іванович Якушкін 14 26 січня 1822 Орловська губернія 8 2

Якушкін Павло Іванович

Якушкін Павло Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якушкін.

Павло Іванович Якушкін (14 [26] січня 1822, Орловська губернія—8 [20] січня, 1872, Самара) — російський письменник, фольклорист та етнограф. Був учасником демократичного руху серед російських етнографів. Якушкін опрацював новий метод збирання фольклору, спрямований на дослідження всіх особливостей життя народу, абсолютну точність запису. Окрім збору пісень, Якушкін також писав коментарі, оповідання та етнографічні нариси.

Павло Іванович Якушкін
image
Народився14 (26) січня 1822(1822-01-26)
Орловська губернія
Помер8 (20) січня 1872(1872-01-20) (49 років)
Самара, Самарська губернія
·тиф
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьписьменник, етнограф
Галузьлітература[1] і етнографія[1]
Рідd
Батькоd
image Якушкін Павло Іванович у Вікісховищі

Праці Якушкіна мали значний вплив на розвиток української фольклористики та етнографії другої половини 19 століття. Він також захищав право українців на самостійний національний розвиток, поділяючи погляди Т. Шевченка, з яким був знайомий. 1861 в газеті «Северная Пчела» Якушкін опублікував статтю про зустріч і проводи в місті Орлі труни Шевченка, коли її перевозили з Петербургу на Україну; у журналі «Основа» опублікував етнографічні матеріали, зібрані в Стародубському повіті.

Помер на засланні у Самарі.

Біографія

Павло Якушкін народився в маєтку Сабурово в Малоархангельському районі Орловської губернії, був одним із шести синів Івана Андрійовича Якушкіна, військовослужбовця у відставці, та його дружини Праскові Фалеївни, колишньої кріпачки, яка отримала волю.

Після закінчення Орловської гімназії, вступив до Московського університету на кафедру фізики та математики. Через чотири роки кинув навчання в університеті та почав збирати фольклорні матеріали. У цьому йому допомог його вчитель Петро Васильович Кірієвський, якій почав залучати молодого етнографа до різних подорожей російськими провінціями. Для того, щоб спілкуватися з людьми, Якушкін одягався в мандрівника-продавця, який обмінював товари на пісні та розповіді селян. Вважаючи себе частиною народу, він не відмовлявся від цього методу етнографічного збору. За своє життя він провів експедиції в селах Малоархангелського, Спаського, Ростовського та Переяславського (Залеського) районів.

Якушкін приїхав до Петербурга у 1858 році, коли все суспільство очікувало звільнення кріпаків. В літературних гуртках його зустріли як відомого народолюбця та запрошували його друкуватися в таких журналах, як «Іскра», «Бібліотека для чтенія», «Вітчизняні записки» та ін. Він незабаром став відомим в столиці, з'являвся на літературних читаннях і показувався на вулицях в своєму оригінальному вигляді людини, яка «обійшла пішки всю Росію».

В 1865 році Якушкін був заарештований як небезпечний агітатор, якій бентежить народ. Після цього, його відправили в Орел, де він провів деякий час з матір'ю. Страждаючи в Орлі, він подав прохання на переведення в інше місце, і незабаром був переправлений в Астраханську губернію, де він прожив до 1871 року. За роки, проведені там, його здоров’я погіршилося, а пристрасть до алкоголю збільшилася. В 1871 році, йому було дозволено змінити місце проживання на Самару. В Самарі він захворів на поворотний тиф та незабаром помер.

Літературна діяльність

Літературна діяльність Якушкіна поділяється на два періоди. Перший та найважливішій період-це збирання фольклору та народних пісень. Спочатку ці матеріали друкувалися в збірниках відомого російського етнографа і фольклориста Петра Кірієвського. Проте вже в 1859 році Якушкін зміг деякі зі своїх знахідок видати під своїм ім'ям у журналах «Літописи російської літератури і старовини» та «Вітчизняні записки», а також у збірнику «Ранок». Лише після 1859 року він зміг надрукувати окремі збірники зі своїми роботами, які були дуже високо оцінені читачами.

У більш зрілий період творчість Якушкіна включала і популярну на той час белетристику. Це були різноманітні нариси та оповідання про життя людей на півдні Російської імперії. Крім того, Якушкін долучився дотогочасного інтелектуального дискурсу, який розглядав такі соціальні, політичні та економічні проблеми, як майбутня доля селян, революційні настрої молоді, «жіноче питання» тощо. Оповідання Якушкіна—це виключно злободенні, демократично-налаштовані тексти, які, на превеликий жаль, ще не були ґрунтовно досліджені ані істориками, ані літературознавцями.

Текст Якушкіна, присвячений Т.Г. Шевченкові «Останки Т.Г. Шевченка в Орлі»

Вівторок, 2 травня, 1861 р.

Вчора, годині о другій, ми за листом з Петербурга дізналися, що тіло Тараса Григоровича Шевченка повезуть через Орел. І.М. Лазаревський, який отримав цей лист, запросив всіх, і знайомих, і незнайомих, кому тільки дорога пам'ять Шевченка, прийти до нього годині о сьомій, щоб вирішити, як зустріти знаменитого небіжчика.

Коли ми, в числі 9 осіб, зібралися, то вирішили: 1) назавтра телеграфічною депешею запитати Тулу, чи проїхало тіло Тараса Григоровича через це місто і якщо не проїхало, то просити надіслати повідомлення, коли воно проїде; 2) відправити завтра естафету на першу станцію від Орла і запросити одного з проводжаючих тіло приїхати в Орел, а іншому залишитися близько труни; 3) одному з нас їхати за 5 верст від міста в ботанічний сад, щоб купити вінка, квітів, а іншим повідомити своїх знайомих, що завтра будуть провозити тіло Шевченка.

Лише ми розійшлися годині о 12-ій, як Лазаревський дізнався, що тіло вже привезено на станцію; він дав знати нам про це, додавши, що тіло Тараса Григоровича прибуде до 9 години ранку.

Багато було охочих поклонитися праху знаменитого небіжчика; багатьом треба було сказати, що вони тільки до 9 годин можуть поклонитися труні Шевченка, але часу залишалося мало, — годин чотири-п'ять, не більше, і те вночі.

Яким чином був запрошений полковий священник камчатського полку, я не знаю; але коли я прийшов на поштову станцію то дізнався, що ми можемо відслужити й панахиду. Народу, незважаючи на те, що дуже короткий час дозволяв оповістити лише небагатьох, зібралося досить багато: тут були і чиновники, і купці, і офіцери, і прості мужики ...

— «Де стоїть труна?» запитав я когось, підходячи до поштової станції.

— «Ідіть в ворота, там у двір під сараєм!»

Входжу: у дворі під покрівлею, серед порожніх ямських возів, на купі гною, стоять дроги з труною, покритою

Червоною китайкою, Заслугою козацькою! ...[1]

Натовп народу більш і більш прибував ... нарешті, о пів на десяту годину труну, оточену натовпом, вивезли на вулицю; прийшли гімназисти зі своїм опікуном, директором, вчителями; священик відслужив панахиду і поїзд вирушив.

По дорозі натовп народу збільшився, як снігова куля; приїхало кілька дам; хлопчики шмигали біля труни ... І незважаючи на страшну спеку, проводжали поета за шосейну заставу.

За заставою відслужили панахиду; нам дали один з вінків, що лежали на труні, який був розірваний усіма в одну хвилину, а інший, на пам'ять, в гімназію. Труна, прикрашена вінками, вирушила; ми пішли в гімназію, де була відслужена панахида і оголошено збір коштів на училище на честь Шевченка та на користь його родини.

[1] Українська народна пісня «Чорна рілля ізорана…»

Джерела

Посилання

  • Якушкін Павло Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1094.
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakushkin Pavlo Ivanovich Yakushkin 14 26 sichnya 1822 Orlovska guberniya 8 20 sichnya 1872 Samara rosijskij pismennik folklorist ta etnograf Buv uchasnikom demokratichnogo ruhu sered rosijskih etnografiv Yakushkin opracyuvav novij metod zbirannya folkloru spryamovanij na doslidzhennya vsih osoblivostej zhittya narodu absolyutnu tochnist zapisu Okrim zboru pisen Yakushkin takozh pisav komentari opovidannya ta etnografichni narisi Pavlo Ivanovich YakushkinNarodivsya14 26 sichnya 1822 1822 01 26 Orlovska guberniyaPomer8 20 sichnya 1872 1872 01 20 49 rokiv Samara Samarska guberniya tifKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistpismennik etnografGaluzliteratura 1 i etnografiya 1 RiddBatkod Yakushkin Pavlo Ivanovich u Vikishovishi Praci Yakushkina mali znachnij vpliv na rozvitok ukrayinskoyi folkloristiki ta etnografiyi drugoyi polovini 19 stolittya Vin takozh zahishav pravo ukrayinciv na samostijnij nacionalnij rozvitok podilyayuchi poglyadi T Shevchenka z yakim buv znajomij 1861 v gazeti Severnaya Pchela Yakushkin opublikuvav stattyu pro zustrich i provodi v misti Orli truni Shevchenka koli yiyi perevozili z Peterburgu na Ukrayinu u zhurnali Osnova opublikuvav etnografichni materiali zibrani v Starodubskomu poviti Pomer na zaslanni u Samari BiografiyaPavlo Yakushkin narodivsya v mayetku Saburovo v Maloarhangelskomu rajoni Orlovskoyi guberniyi buv odnim iz shesti siniv Ivana Andrijovicha Yakushkina vijskovosluzhbovcya u vidstavci ta jogo druzhini Praskovi Faleyivni kolishnoyi kripachki yaka otrimala volyu Pislya zakinchennya Orlovskoyi gimnaziyi vstupiv do Moskovskogo universitetu na kafedru fiziki ta matematiki Cherez chotiri roki kinuv navchannya v universiteti ta pochav zbirati folklorni materiali U comu jomu dopomog jogo vchitel Petro Vasilovich Kiriyevskij yakij pochav zaluchati molodogo etnografa do riznih podorozhej rosijskimi provinciyami Dlya togo shob spilkuvatisya z lyudmi Yakushkin odyagavsya v mandrivnika prodavcya yakij obminyuvav tovari na pisni ta rozpovidi selyan Vvazhayuchi sebe chastinoyu narodu vin ne vidmovlyavsya vid cogo metodu etnografichnogo zboru Za svoye zhittya vin proviv ekspediciyi v selah Maloarhangelskogo Spaskogo Rostovskogo ta Pereyaslavskogo Zaleskogo rajoniv Yakushkin priyihav do Peterburga u 1858 roci koli vse suspilstvo ochikuvalo zvilnennya kripakiv V literaturnih gurtkah jogo zustrili yak vidomogo narodolyubcya ta zaproshuvali jogo drukuvatisya v takih zhurnalah yak Iskra Biblioteka dlya chteniya Vitchiznyani zapiski ta in Vin nezabarom stav vidomim v stolici z yavlyavsya na literaturnih chitannyah i pokazuvavsya na vulicyah v svoyemu originalnomu viglyadi lyudini yaka obijshla pishki vsyu Rosiyu V 1865 roci Yakushkin buv zaareshtovanij yak nebezpechnij agitator yakij bentezhit narod Pislya cogo jogo vidpravili v Orel de vin proviv deyakij chas z matir yu Strazhdayuchi v Orli vin podav prohannya na perevedennya v inshe misce i nezabarom buv perepravlenij v Astrahansku guberniyu de vin prozhiv do 1871 roku Za roki provedeni tam jogo zdorov ya pogirshilosya a pristrast do alkogolyu zbilshilasya V 1871 roci jomu bulo dozvoleno zminiti misce prozhivannya na Samaru V Samari vin zahvoriv na povorotnij tif ta nezabarom pomer Literaturna diyalnistLiteraturna diyalnist Yakushkina podilyayetsya na dva periodi Pershij ta najvazhlivishij period ce zbirannya folkloru ta narodnih pisen Spochatku ci materiali drukuvalisya v zbirnikah vidomogo rosijskogo etnografa i folklorista Petra Kiriyevskogo Prote vzhe v 1859 roci Yakushkin zmig deyaki zi svoyih znahidok vidati pid svoyim im yam u zhurnalah Litopisi rosijskoyi literaturi i starovini ta Vitchiznyani zapiski a takozh u zbirniku Ranok Lishe pislya 1859 roku vin zmig nadrukuvati okremi zbirniki zi svoyimi robotami yaki buli duzhe visoko ocineni chitachami U bilsh zrilij period tvorchist Yakushkina vklyuchala i populyarnu na toj chas beletristiku Ce buli riznomanitni narisi ta opovidannya pro zhittya lyudej na pivdni Rosijskoyi imperiyi Krim togo Yakushkin doluchivsya dotogochasnogo intelektualnogo diskursu yakij rozglyadav taki socialni politichni ta ekonomichni problemi yak majbutnya dolya selyan revolyucijni nastroyi molodi zhinoche pitannya tosho Opovidannya Yakushkina ce viklyuchno zlobodenni demokratichno nalashtovani teksti yaki na prevelikij zhal she ne buli gruntovno doslidzheni ani istorikami ani literaturoznavcyami Tekst Yakushkina prisvyachenij T G Shevchenkovi Ostanki T G Shevchenka v Orli Vivtorok 2 travnya 1861 r Vchora godini o drugij mi za listom z Peterburga diznalisya sho tilo Tarasa Grigorovicha Shevchenka povezut cherez Orel I M Lazarevskij yakij otrimav cej list zaprosiv vsih i znajomih i neznajomih komu tilki doroga pam yat Shevchenka prijti do nogo godini o somij shob virishiti yak zustriti znamenitogo nebizhchika Koli mi v chisli 9 osib zibralisya to virishili 1 nazavtra telegrafichnoyu depesheyu zapitati Tulu chi proyihalo tilo Tarasa Grigorovicha cherez ce misto i yaksho ne proyihalo to prositi nadislati povidomlennya koli vono proyide 2 vidpraviti zavtra estafetu na pershu stanciyu vid Orla i zaprositi odnogo z provodzhayuchih tilo priyihati v Orel a inshomu zalishitisya blizko truni 3 odnomu z nas yihati za 5 verst vid mista v botanichnij sad shob kupiti vinka kvitiv a inshim povidomiti svoyih znajomih sho zavtra budut provoziti tilo Shevchenka Lishe mi rozijshlisya godini o 12 ij yak Lazarevskij diznavsya sho tilo vzhe privezeno na stanciyu vin dav znati nam pro ce dodavshi sho tilo Tarasa Grigorovicha pribude do 9 godini ranku Bagato bulo ohochih poklonitisya prahu znamenitogo nebizhchika bagatom treba bulo skazati sho voni tilki do 9 godin mozhut poklonitisya truni Shevchenka ale chasu zalishalosya malo godin chotiri p yat ne bilshe i te vnochi Yakim chinom buv zaproshenij polkovij svyashennik kamchatskogo polku ya ne znayu ale koli ya prijshov na poshtovu stanciyu to diznavsya sho mi mozhemo vidsluzhiti j panahidu Narodu nezvazhayuchi na te sho duzhe korotkij chas dozvolyav opovistiti lishe nebagatoh zibralosya dosit bagato tut buli i chinovniki i kupci i oficeri i prosti muzhiki De stoyit truna zapitav ya kogos pidhodyachi do poshtovoyi stanciyi Idit v vorota tam u dvir pid sarayem Vhodzhu u dvori pid pokrivleyu sered porozhnih yamskih voziv na kupi gnoyu stoyat drogi z trunoyu pokritoyu Chervonoyu kitajkoyu Zaslugoyu kozackoyu 1 Natovp narodu bilsh i bilsh pribuvav nareshti o piv na desyatu godinu trunu otochenu natovpom vivezli na vulicyu prijshli gimnazisti zi svoyim opikunom direktorom vchitelyami svyashenik vidsluzhiv panahidu i poyizd virushiv Po dorozi natovp narodu zbilshivsya yak snigova kulya priyihalo kilka dam hlopchiki shmigali bilya truni I nezvazhayuchi na strashnu speku provodzhali poeta za shosejnu zastavu Za zastavoyu vidsluzhili panahidu nam dali odin z vinkiv sho lezhali na truni yakij buv rozirvanij usima v odnu hvilinu a inshij na pam yat v gimnaziyu Truna prikrashena vinkami virushila mi pishli v gimnaziyu de bula vidsluzhena panahida i ogolosheno zbir koshtiv na uchilishe na chest Shevchenka ta na korist jogo rodini 1 Ukrayinska narodna pisnya Chorna rillya izorana DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Ostanki T G Shevchenko v Orle P I Yakushkin Severnaya pchela 1861 119 Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 Yakushkin Pavel Ivanovich statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii Pavel Ivanovich Yakushkin Bazanov V G Orel Orlovskaya pravda 1950 P I Yakushkin iz istorii russkoj folkloristiki Balandin A I Moskva Nauka 1969 PosilannyaYakushkin Pavlo Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1094 Czech National Authority Database d Track Q13550863

Дата публікації:
Топ