Якутя́ни (ленські селяни, ленські старожили) — етнографічна група росіян. Нащадки перших російських поселенців у Сибіру, які проникли туди у XVIII столітті і змішалися з якутами.
якутяни (ленські сселяни) | |
---|---|
Кількість | 49 осіб, з яких: 46 — якутяни, 3 — ленські старожили (перепис 2002 року) |
Ареал | Росія |
Мова | російська, якутська |
Релігія | православ'я |
Походження
Початком формування якутян є 70-ті роки XVIII століття, коли нечисленні групи російських селян і (переселенці з [ru] й Іркутська, які, в свою чергу, були нащадками переселенців з Європейської Півночі і Північного Приуралля) стали селитися по берегах Лени в її верхній та середній течії. Змішавшись із місцевим населенням (вже на початку XIX століття будучи «більш якутами (за материнською лінією), ніж росіянами (за батьківською)»), росіяни (селяни Якутського і Олекминського округів) поступово втратили свої звичаї і перейняли культуру якутів, а в кінці XIX століття половина з них навіть не розмовляла російською. У XX столітті значний приплив російського населення значно знизив частку якутського компонента в субетносі. Як правило росіяни селилися посмугово з якутами в т. зв. ямщицьких селах.
Ленські селяни також взяли участь у формуванні інших груп росіян північного сходу Сибіру. Від XVIII століття відомі групи росіян вторинного заселення — анадирці, гижигинці, камчадали. У XIX столітті серед росіян Якутії виділялися усть-оленецькі, усть-янські, верхоянські, руськоустінські (індігірці, [ru]), усть-єлонські і колимські жителі. З них усть-янські і усть-оленецькі асимільовані якутами й евенками, а руськоустінці і [ru] утворили відокремлені групи росіян, зберегли свою мову і культуру.
Сучасне становище
Нині якутяни (сільське населення в районі Якутська, Олекминського і Хангаласького улусів республіки Саха (Якутія)) майже асимільовані російськими переселенцями у XX столітті, якутську мову знають багато представників якутян, при цьому рідною мовою вважають не тільки російську, в повсякденному побуті іноді використовують змішану мову і деякі особливості говірок [ru]. Значних відмінностей від інших груп росіян немає. Самосвідомість переважно російська, частина вважає себе нащадками козаків [ru]. Росіяни в Якутії нащадків ленських селян називають сахалярами (сахалар — множ. від «саха» — самоназви якутів), останнім часом сахалярами називають також будь-яких інших нащадків змішаних шлюбів якутів з росіянами, українцями тощо. Етнохоронім якутяни зараз позначає виключно або всіх жителів республіки Якутія, або жителів міста Якутська, незалежно від етнічної приналежності, втративши своє вузьке первісне значення. У всіх місцевих якутських ЗМІ «житель Якутії» еквівалентний «якутянину».
Перепис 2002 року
Постановою Держкомстату Росії від 02.09.2002 р. № 171 в алфавітний перелік національностей і мов Росії, складений Інститутом Етнології РАН РФ, включено якутян і ленських старожилів. Якутянами під час перепису себе назвали 46 осіб, ленськими старожилами — 3 особи.
Див. також
Примітки
- Перечень вариантов самоопределения национальностей в переписи 2002 года. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 3 лютого 2021.
- Перечень вариантов самоопределения национальностей в переписи 2002 года. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2018.
- . Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2021.
- . www.booksite.ru. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 15 лютого 2018.
- Русский орфографический словарь / Российская академия наук. Институт русского языка им. В. В. Виноградова. — 2-е изд., испр. и доп. — М., 2004.
- . 2009.ykt.ru. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 15 лютого 2018.
- Якутяне отмечают национальный праздник Ысыах. РИА Новости (рос.). 27 червня 2009. Процитовано 15 лютого 2018.
- . www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
Література
- Гурвич И. С. Этническая история Северо-Востока Сибири. М., 1966
- Зензинов В. И. Старинные люди у холодного океана: Русское Устье Якутской области. Верхоянского округа. М., 1914
- Майнов И. М. Помесь русских с якутами // Рус. антропол, журн. 1900. № 4.
- Озерова Г. Н., Петрова Т. М. О картографировании групп русского народа на начало XX века // Советская этнография. — 1979. — № 4.
- Русские старожилы Сибири: Историко-антропологические очерки, — М.: Наука, 1973
Посилання
- Народи Росії. Енциклопедія [ 5 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Росіяни. Монографія Інституту етнології і антропології РАН [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Російський етнографічний музей. Тлумачний словник [ 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Etnolog.ru. Енциклопедія народів світу [ 23 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Росіяни: етнографічна характеристика [ 19 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Лети, дзвін дзвіночків!» В Якутську відбувся III республіканський фестиваль ямщицької культури [Архівовано 12 грудня 2016 у Archive.is] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakutya ni lenski selyani lenski starozhili etnografichna grupa rosiyan Nashadki pershih rosijskih poselenciv u Sibiru yaki pronikli tudi u XVIII stolitti i zmishalisya z yakutami yakutyani lenski sselyani Kilkist49 osib z yakih 46 yakutyani 3 lenski starozhili perepis 2002 roku Areal Rosiya Respublika Saha Hangalaskij ulus Olekminskij ulusMovarosijska yakutskaReligiyapravoslav yaPohodzhennyaPochatkom formuvannya yakutyan ye 70 ti roki XVIII stolittya koli nechislenni grupi rosijskih selyan i pereselenci z ru j Irkutska yaki v svoyu chergu buli nashadkami pereselenciv z Yevropejskoyi Pivnochi i Pivnichnogo Priurallya stali selitisya po beregah Leni v yiyi verhnij ta serednij techiyi Zmishavshis iz miscevim naselennyam vzhe na pochatku XIX stolittya buduchi bilsh yakutami za materinskoyu liniyeyu nizh rosiyanami za batkivskoyu rosiyani selyani Yakutskogo i Olekminskogo okrugiv postupovo vtratili svoyi zvichayi i perejnyali kulturu yakutiv a v kinci XIX stolittya polovina z nih navit ne rozmovlyala rosijskoyu U XX stolitti znachnij pripliv rosijskogo naselennya znachno zniziv chastku yakutskogo komponenta v subetnosi Yak pravilo rosiyani selilisya posmugovo z yakutami v t zv yamshickih selah Lenski selyani takozh vzyali uchast u formuvanni inshih grup rosiyan pivnichnogo shodu Sibiru Vid XVIII stolittya vidomi grupi rosiyan vtorinnogo zaselennya anadirci gizhiginci kamchadali U XIX stolitti sered rosiyan Yakutiyi vidilyalisya ust olenecki ust yanski verhoyanski ruskoustinski indigirci ru ust yelonski i kolimski zhiteli Z nih ust yanski i ust olenecki asimilovani yakutami j evenkami a ruskoustinci i ru utvorili vidokremleni grupi rosiyan zberegli svoyu movu i kulturu Suchasne stanovisheNini yakutyani silske naselennya v rajoni Yakutska Olekminskogo i Hangalaskogo ulusiv respubliki Saha Yakutiya majzhe asimilovani rosijskimi pereselencyami u XX stolitti yakutsku movu znayut bagato predstavnikiv yakutyan pri comu ridnoyu movoyu vvazhayut ne tilki rosijsku v povsyakdennomu pobuti inodi vikoristovuyut zmishanu movu i deyaki osoblivosti govirok ru Znachnih vidminnostej vid inshih grup rosiyan nemaye Samosvidomist perevazhno rosijska chastina vvazhaye sebe nashadkami kozakiv ru Rosiyani v Yakutiyi nashadkiv lenskih selyan nazivayut sahalyarami sahalar mnozh vid saha samonazvi yakutiv ostannim chasom sahalyarami nazivayut takozh bud yakih inshih nashadkiv zmishanih shlyubiv yakutiv z rosiyanami ukrayincyami tosho Etnohoronim yakutyani zaraz poznachaye viklyuchno abo vsih zhiteliv respubliki Yakutiya abo zhiteliv mista Yakutska nezalezhno vid etnichnoyi prinalezhnosti vtrativshi svoye vuzke pervisne znachennya U vsih miscevih yakutskih ZMI zhitel Yakutiyi ekvivalentnij yakutyaninu Perepis 2002 rokuPostanovoyu Derzhkomstatu Rosiyi vid 02 09 2002 r 171 v alfavitnij perelik nacionalnostej i mov Rosiyi skladenij Institutom Etnologiyi RAN RF vklyucheno yakutyan i lenskih starozhiliv Yakutyanami pid chas perepisu sebe nazvali 46 osib lenskimi starozhilami 3 osobi Div takozhYakuti SahalyariPrimitkiPerechen variantov samoopredeleniya nacionalnostej v perepisi 2002 goda Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 3 lyutogo 2021 Perechen variantov samoopredeleniya nacionalnostej v perepisi 2002 goda Demoskop Weekly Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 15 lyutogo 2018 Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda Arhiv originalu za 29 lyutogo 2016 Procitovano 3 lyutogo 2021 www booksite ru Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 15 lyutogo 2018 Russkij orfograficheskij slovar Rossijskaya akademiya nauk Institut russkogo yazyka im V V Vinogradova 2 e izd ispr i dop M 2004 2009 ykt ru Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 15 lyutogo 2018 Yakutyane otmechayut nacionalnyj prazdnik Ysyah RIA Novosti ros 27 chervnya 2009 Procitovano 15 lyutogo 2018 www demoscope ru Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 LiteraturaGurvich I S Etnicheskaya istoriya Severo Vostoka Sibiri M 1966 Zenzinov V I Starinnye lyudi u holodnogo okeana Russkoe Uste Yakutskoj oblasti Verhoyanskogo okruga M 1914 Majnov I M Pomes russkih s yakutami Rus antropol zhurn 1900 4 Ozerova G N Petrova T M O kartografirovanii grupp russkogo naroda na nachalo XX veka Sovetskaya etnografiya 1979 4 Russkie starozhily Sibiri Istoriko antropologicheskie ocherki M Nauka 1973PosilannyaNarodi Rosiyi Enciklopediya 5 serpnya 2009 u Wayback Machine ros Rosiyani Monografiya Institutu etnologiyi i antropologiyi RAN 8 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Rosijskij etnografichnij muzej Tlumachnij slovnik 10 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Etnolog ru Enciklopediya narodiv svitu 23 serpnya 2010 u Wayback Machine ros ros Rosiyani etnografichna harakteristika 19 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros Leti dzvin dzvinochkiv V Yakutsku vidbuvsya III respublikanskij festival yamshickoyi kulturi Arhivovano 12 grudnya 2016 u Archive is ros