Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Як-18 (кодове ім'я НАТО: Max) — радянський двомісний навчально-тренувальний літак, що вироблявся з 1946 року як заміна літаку УТ-2. Як-18 широко використовувався у військовій та цивільній авіації, ставши засновником цілого сімейства літаків.
| Як-18 | |
|---|---|
 | |
| Тип | навчально-тренувальний літак |
| Розробник | ДКБ Яковлєва |
| Виробник | ДКБ ім. Яковлєва |
| Головний конструктор | К. В. Сінєльщиков |
| Перший політ | 6 травня 1946 |
| Початок експлуатації | 1946 |
| Основні експлуатанти |  ВПС КНР ВПС Польщі |
| | |
 Як-18 у Вікісховищі | |
Історія
Як-18 після війни прийшов на заміну навчально-тренувальному літакові УТ-2. Головний інженер К. В. Сінєльщиков отримав завдання на проектування нового літака на основі УТ-2 від головного конструктора А. С. Яковлєва 10 грудня 1945 року. Як-18 розроблявся в двох модифікаціях. Перша призначалась для вищого пілотажу, а друга — для маршрутних польотів і відпрацювання початкових навичок штурмана. В результаті побудували дві моделі — легкий Як-18-1 і важчий Як-18-2, на якому були встановлені радіостанція, акумулятор, переговорний пристрій, електрогенератор і посадкова фара, через що маса літака збільшилась майже на сто кілограмів. Однак, все це обладнання можна було зняти, а при необхідності літак міг швидко перетворюватись на пілотажну машину.
Як-18-1 здійснив свій перший політ 6 травня 1946 року (пілот-випробовувач Г. С. Клімушкін). Як-18-2 вперше здійнявся в повітря 17 травня 1946 і до 6 червня проходив заводські випробування. Згодом Як-18-2 став розглядатись як основний апарат. Обидві моделі майже не відрізнялись за технікою пілотування. Заводські випробування завершились з високими оцінками від пілотів. З липня по вересень Як-18-2 успішно пройшов державні випробовування в Науково-дослідному інституті ВПС, в результаті яких його прийняли на озброєння.
21 березня 1947 року уряд видав постанову про запуск навчально-тренувального літака Як-18 в серійне виробництво. Згідно з постановою, серійне виробництво літака розгорталось одразу на трьох авіазаводах: № 116 в Семенівці, № 227 в Ленінграді, № 135 в Харкові.
Технічні властивості
Загальні характеристики
- Екіпаж — 2 чол.
- Крейсерська швидкість — 205 км/г
- Максимальна швидкість — 250 км/г
- Дальність польоту — 1080 км
- Практична стеля — 6000 м
- Двигун — ПД М-11ФР
- Тяга (потужність) — 160 к.с.
Розміри
- Довжина — 8,03 м
- Розмах крил — 10,6 м
- Площа крил — 17,8 м²
Маса
- Маса порожнього літака — 769 кг
- Максимальна маса злету — 1085 кг
Модифікації
| Як-18 | Оригінальна модель літака |
| Як-18У | Дослідний зразок, що піднявся у повітря в 1954 році. Використовувалось абсолютно нове трьохколісне шасі з носовою опорою, що прибиралося. |
| Як-18А | Дослідний зразок з позначенням Як-20. Обладнаний двигуном АІ-14Р з потужністю 260 к.с.; пройшов випробування в 1957 р.; мав посилену конструкцію, розмах крила 10,6 м, перепроектоване хвостове оперення, збільшений запас палива; вироблявся в великій кількості. |
| Як-18П | Спеціалізований одномісний літак, призначений для вищого пілотажу; вироблявся з 1959 року, міг знаходитись в переверненому польоті до п'яти хвилин; випускався в двох варіантах, що відрізнялися влаштуванням кабіни пілота. |
| Як-18ПМ | Варіант 1965 р. для вищого пілотажу з двигуном АІ-14РФ потужністю 300 к.с., зі зміщеною назад кабіною; переможець чемпіонату світу з вищого пілотажу 1966 р. в Тушино. |
| Як-18ПС | Аналогічний варіанту Як-18ПМ, але обладнаний шасі з хвостовим колесом, що прибирається; перший політ здійснив в 1969 році. |
| Як-18Т (перший) | Тренувальний варіант Як-18У, відрізнявся від нього лише обладнанням. |
| Як-18Т | Повністю перероблений легкий пасажирський транспортний літак, розробка якого почалась в 1964 році. Основний варіант уміщає трьох пасажирів і багаж. Чотири інших включають в себе навчально-тренувальний, удосконалений навчально-тренувальний, поштовий або вантажний з корисним навантаженням 250 кг і санітарний. Дослідний зразок здійнявся в повітря в 1967 році та проходив різні випробування аж до 1973 року. Виробництво серійних літаків почалося в 1974 р.; до 1993 року число випущених літаків перевищило 2000 одиниць; літаки обладнані двигунами М-14П потужністю 360 к.с., які забезпечують максимальну швидкість 295 км/год. |
Експлуатанти
Додаткові факти
- У липні 1955 року на літаку Як-18 вперше самостійно здійнявся в небо Юрій Гагарін.
- У популярному радянському фільмі В бій ідуть самі «старі» Як-18 виконував роль радянських винищувачів.
Посилання
- Як-18
- История конструкций самолетов в СССР 1951—1965гг.
- Эксплуатация Як-18
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yak 18 kodove im ya NATO Max radyanskij dvomisnij navchalno trenuvalnij litak sho viroblyavsya z 1946 roku yak zamina litaku UT 2 Yak 18 shiroko vikoristovuvavsya u vijskovij ta civilnij aviaciyi stavshi zasnovnikom cilogo simejstva litakiv Yak 18Tip navchalno trenuvalnij litakRozrobnik DKB YakovlyevaVirobnik DKB im YakovlyevaGolovnij konstruktor K V SinyelshikovPershij polit 6 travnya 1946Pochatok ekspluataciyi 1946Osnovni ekspluatanti VPS SRSR DTSAAF VPS KNR VPS Polshi Yak 18 u VikishovishiIstoriyaYak 18 pislya vijni prijshov na zaminu navchalno trenuvalnomu litakovi UT 2 Golovnij inzhener K V Sinyelshikov otrimav zavdannya na proektuvannya novogo litaka na osnovi UT 2 vid golovnogo konstruktora A S Yakovlyeva 10 grudnya 1945 roku Yak 18 rozroblyavsya v dvoh modifikaciyah Persha priznachalas dlya vishogo pilotazhu a druga dlya marshrutnih polotiv i vidpracyuvannya pochatkovih navichok shturmana V rezultati pobuduvali dvi modeli legkij Yak 18 1 i vazhchij Yak 18 2 na yakomu buli vstanovleni radiostanciya akumulyator peregovornij pristrij elektrogenerator i posadkova fara cherez sho masa litaka zbilshilas majzhe na sto kilogramiv Odnak vse ce obladnannya mozhna bulo znyati a pri neobhidnosti litak mig shvidko peretvoryuvatis na pilotazhnu mashinu Yak 18 1 zdijsniv svij pershij polit 6 travnya 1946 roku pilot viprobovuvach G S Klimushkin Yak 18 2 vpershe zdijnyavsya v povitrya 17 travnya 1946 i do 6 chervnya prohodiv zavodski viprobuvannya Zgodom Yak 18 2 stav rozglyadatis yak osnovnij aparat Obidvi modeli majzhe ne vidriznyalis za tehnikoyu pilotuvannya Zavodski viprobuvannya zavershilis z visokimi ocinkami vid pilotiv Z lipnya po veresen Yak 18 2 uspishno projshov derzhavni viprobovuvannya v Naukovo doslidnomu instituti VPS v rezultati yakih jogo prijnyali na ozbroyennya 21 bereznya 1947 roku uryad vidav postanovu pro zapusk navchalno trenuvalnogo litaka Yak 18 v serijne virobnictvo Zgidno z postanovoyu serijne virobnictvo litaka rozgortalos odrazu na troh aviazavodah 116 v Semenivci 227 v Leningradi 135 v Harkovi Tehnichni vlastivostiZagalni harakteristiki Ekipazh 2 chol Krejserska shvidkist 205 km g Maksimalna shvidkist 250 km g Dalnist polotu 1080 km Praktichna stelya 6000 m Dvigun PD M 11FR Tyaga potuzhnist 160 k s Rozmiri Dovzhina 8 03 m Rozmah kril 10 6 m Plosha kril 17 8 m Masa Masa porozhnogo litaka 769 kg Maksimalna masa zletu 1085 kgModifikaciyiYak 18 Originalna model litaka Yak 18U Doslidnij zrazok sho pidnyavsya u povitrya v 1954 roci Vikoristovuvalos absolyutno nove trohkolisne shasi z nosovoyu oporoyu sho pribiralosya Yak 18A Doslidnij zrazok z poznachennyam Yak 20 Obladnanij dvigunom AI 14R z potuzhnistyu 260 k s projshov viprobuvannya v 1957 r mav posilenu konstrukciyu rozmah krila 10 6 m pereproektovane hvostove operennya zbilshenij zapas paliva viroblyavsya v velikij kilkosti Yak 18P Specializovanij odnomisnij litak priznachenij dlya vishogo pilotazhu viroblyavsya z 1959 roku mig znahoditis v perevernenomu poloti do p yati hvilin vipuskavsya v dvoh variantah sho vidriznyalisya vlashtuvannyam kabini pilota Yak 18PM Variant 1965 r dlya vishogo pilotazhu z dvigunom AI 14RF potuzhnistyu 300 k s zi zmishenoyu nazad kabinoyu peremozhec chempionatu svitu z vishogo pilotazhu 1966 r v Tushino Yak 18PS Analogichnij variantu Yak 18PM ale obladnanij shasi z hvostovim kolesom sho pribirayetsya pershij polit zdijsniv v 1969 roci Yak 18T pershij Trenuvalnij variant Yak 18U vidriznyavsya vid nogo lishe obladnannyam Yak 18T Povnistyu pereroblenij legkij pasazhirskij transportnij litak rozrobka yakogo pochalas v 1964 roci Osnovnij variant umishaye troh pasazhiriv i bagazh Chotiri inshih vklyuchayut v sebe navchalno trenuvalnij udoskonalenij navchalno trenuvalnij poshtovij abo vantazhnij z korisnim navantazhennyam 250 kg i sanitarnij Doslidnij zrazok zdijnyavsya v povitrya v 1967 roci ta prohodiv rizni viprobuvannya azh do 1973 roku Virobnictvo serijnih litakiv pochalosya v 1974 r do 1993 roku chislo vipushenih litakiv perevishilo 2000 odinic litaki obladnani dvigunami M 14P potuzhnistyu 360 k s yaki zabezpechuyut maksimalnu shvidkist 295 km god EkspluatantiKrayini ekspluatanti Afganistan Albaniya Alzhir Vijskovo povitryani sili Virmeniyi Avstriya VPS Avstriyi Bolgariya KNR Vijskovo povitryani sili KNR Chehoslovachchina NDR Yegipet Gvineya Ugorshina Vijskovo povitryani sili Ugorshini Irak VPS Iraku Khmerska Respublika Laos Mali Mongoliya Pivnichna Koreya Polsha Vijskovo povitryani sili Polshi Rumuniya Somali SRSR DTSAAF Vijskovo povitryani sili SRSR Siriya Turkmenistan V yetnam VPS V yetnamu Yemen ZambiyaDodatkovi faktiU lipni 1955 roku na litaku Yak 18 vpershe samostijno zdijnyavsya v nebo Yurij Gagarin U populyarnomu radyanskomu filmi V bij idut sami stari Yak 18 vikonuvav rol radyanskih vinishuvachiv PosilannyaYak 18 Istoriya konstrukcij samoletov v SSSR 1951 1965gg Ekspluataciya Yak 18