У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шкрібляк Шкрібля к Ю ра Юрій Іванович 15 квітня 1822 с Яворів Косівськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шкрібляк.

Шкрібля́к Ю́ра (Юрій) Іванович (15 квітня 1822, с. Яворів, Косівський район, Івано-Франківська область — 10 травня 1884) — український гуцульський токар, майстер плаского різьблення по дереву, родоначальник родини різьбярів.

Юрій Іванович Шкрібляк



Юрій Шкрібляк (малюнок Северина Обста, 1884 р.)

Народження	15 квітня 1823(1823-04-15) с. Яворів (Косівський район)
Смерть	22 квітня 1885(1885-04-22) (62 роки)
Національність	українець
Країна	Австрійська імперія Австро-Угорщина
Жанр	різьблення по дереву
Діяльність	художник, різьбяр по дереву



Шкрібляк Юрій Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в с. Яворові Косівського повіту (Галичина). Дід Юрія Шкрібляка прийшов у гори з Поділля.

Свої вироби прикрашував «писанєм» — пласкою й ажурною різьбою, геометричним орнаментом та «жированєм» — інкрустацією металом або мідяним дротом і баранячим рогом.

Його вироби з тиса, бука, груші (баклажки, барильця, ракви, плесканки, пляшки, чарки-«порції», тарілки, ложки, хрести, чаші, «трійці», сідлатерниці, кужелі, топірці, пістолі, кріси, порохівниці та інше) відзначаються оригінальною формою, досконалістю орнаментики й надзвичайно тонким технічнічним виконанням.

Для виготовлення своїх виробів користувався токарним верстатом Свої вироби Шкрібляк прикрашував за допомогою різних різців, долотців, стамесок власної конструкції.

Вироби Шкрібляка експонували на господарсько-промислових виставках у Відні (1872), Львові (1877), Трієсті (1878), Станиславові (1879), Коломиї (1880) і здобули визначне місце у світовому народному мистецтві.

Традиції Юри Шкрібляка продовжували й розвинули його нащадки, зокрема сини Василь, Микола, , внук .

У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського зберігається понад 30 творів майстра.

Похований на цвинтарі біля церкви у рідному Яворові.

Примітки

. Одним з найбільшим досягненням Юрія Шкрібляка в деревообробництві є його власний винахід — точильний верстат, що дуже швидко набув популярності в цілому світі.

Джерела

Горак Р. Зачудований красою // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С. 126—129.
Літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис «Гуцули і Гуцульщина». — 2013. — Ч. 1 (7).
Шкрібляк Юра // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10. — С. 3876.

Посилання

Шкрибляки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2087. — 1000 екз.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шкрібляк Юрій Іванович

Прстанова Верховної Ради України «Про відзначення 190-річчя з дня народження Юрія Шкрібляка, класика українського різьбярства» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
[1] [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Одним з найбільшим досягненням Юрія Шкрібляка в деревообробництві є його власний винахід — точильний верстат, що дуже швидко набув популярності в цілому світі.