У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Отмарштейн Ю рій О ттович Отмарште йн Отмарштайн 10 квітня 1890 Тирасп

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Отмарштейн.

Ю́рій О́ттович Отмарште́йн (Отмарштайн, (10 квітня 1890, Тирасполь, нині Молдова — 2 травня 1922, Щипйорно) — український військовий діяч часів УНР, полковник Армії УНР, начальник штабу Осадного корпусу СС, начальник генерального штабу Повстанської армії УНР Другого зимового походу, шеф штабу Начальної команди УВО.

Юрій Отмарштейн
Полковник (14.9.1917) Полковник

Загальна інформація
Народження	10 квітня 1890(1890-04-10) Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	2 травня 1922(1922-05-02) (32 роки) Щипйорно, Польська республіка
Alma Mater	Академія Генерального штабу
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Українсько-радянська війна Другий зимовий похід
Командування
Начальник штабу Армії УНР у Другому Зимовому поході
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Отмарштейн Юрій Оттович у Вікісховищі

Життєпис

Відвідини Євгеном Коновальцем штабу 11-ї дивізії Січових Стрільців (командир Роман Сушко), Шепетівка, серпень-вересень 1919 р. Зліва направо сидять: 2-й Михайло Матчак, далі Марко Безручко, Євген Коновалець, Роман Сушко, Юрій Отмарштейн

Народився у Тирасполі Херсонської губернії (нині у складі невизнаної Придністровської республіки, офіційно — у складі Молдови). Батько був шведом, а мати грекинею.

У 1916 році закінчив в Петербурзі. У роки Першої світової війни (1914—1918) служив у російській армії.

Військовий аташе Української Народної Республіки в Румунії.

У період Гетьманату командував Сердюцьким кінним Лубенським полком. 20 листопада 1918 під час антигетьманського повстання перейшов на сторону Директорії УНР. У грудні 1918 очолював штаб Осадного Корпусу Січових Стрільців під час боїв за Київ.

На початку 1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, з липня 1919 — начальник штабу Другої дивізії Січових Стрільців.

У листопаді 1921 — начальник штабу Повстанської армії УНР у Другому зимовому поході.

Військові звання — полковник російської армії, полковник Генерального штабу Армії УНР.

Член Української військової організації (з 1920). Координував діяльність УВО на території УСРР.

Загибель

Помер 2 травня 1922 за нез'ясованих обставин під час відвідання польського табору для українських військовополонених у Щипйорні (Польща). На думку деяких дослідників, загинув від кулі агента Дефензиви. Інші припускають, що Отмарштейна могли вбити агенти ЧК, що діяли в оточені Симона Петлюри. Детальніше про це розповідається у книзі Романа Сушка «Хто вбив полковника Отмарштайна».

У журналі «Літопис Червоної Калини» (Ч. 10 від жовтня 1937) є світлина могили Юрка Оттмарштайна на цвинтарі Каліша.

Вшанування пам'яті

У листопаді 2018 року в Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890—1922).

Примітки

Юрій Юзич. До річниці Другого зимового походу та Базару. Невідомий документ Ю. Тютюнника «Історична правда»
Сушко Р. Хто вбив полковника Отмарштайна?. — Прага : Ukrajinske oddeleni tiskarny Polenskyho v Praze, 1933. — 74 с.
Отмарштайн / Журнал «Літопис Червоної Калини». — Ч. 10 від жовтня 1937. — С. 13 [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.].
У Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890 - 1922). Facebook. Переглянути все
. 18 листопад 2018. Процитовано 8 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Нестеренко А. Час збирати забуті імена героїв // Голос України. — 2018. — № 219 (6974) (20 листопада). — С. 1, 6. — (День).

Джерела

Горліс-Горський Ю. Біографічні довідки про учасників Визвольної війни 1917—1920-х років, про яких йдеться в романі «Холодний Яр» [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.].
Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — .
Науменко К. Є. Отмарштейн Юрій Васильович [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 701. — .
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .

Посилання

Отмарштайн Юрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1259. — 1000 екз.
Командири — від Л до Р [ 17 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Українське військо у XX—XXI сторіччі.

Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Юрій Юзич. До річниці Другого зимового походу та Базару. Невідомий документ Ю. Тютюнника «Історична правда»

[2] Сушко Р. Хто вбив полковника Отмарштайна?. — Прага : Ukrajinske oddeleni tiskarny Polenskyho v Praze, 1933. — 74 с.

[3] Отмарштайн / Журнал «Літопис Червоної Калини». — Ч. 10 від жовтня 1937. — С. 13 [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.].

[4] У Боярці на будівлі залізничного вокзалу відкрили меморіальну дошку на честь полковника Армії УНР Юрія Отмарштейна (1890 - 1922). Facebook. Переглянути все
. 18 листопад 2018. Процитовано 8 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[5] Нестеренко А. Час збирати забуті імена героїв // Голос України. — 2018. — № 219 (6974) (20 листопада). — С. 1, 6. — (День).