Юрій Млинк (в.-луж. Jurij Młynk, 13 квітня 1927, село Шунов, Лужиця — 16 червня 1971, Дрезден) — лужицький письменник, літературознавець і перекладач. Писав верхньолужицькою мовою.
Юрій Млинк | ||||
---|---|---|---|---|
Jurij Młynk | ||||
Народився | 13 квітня 1927 село Шунов (Шенау), тепер району Бауцен Саксонії | |||
Помер | 16 червня 1971 (44 роки) Дрезден | |||
Поховання | Кладовище Святого Миколая (Баутцен) | |||
Громадянство | НДР | |||
Діяльність | письменник, літературознавець, перекладач | |||
Alma mater | Вроцлавський університет (1950) і Лейпцизький університет (1953) | |||
Мова творів | верхньолужицька | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
| ||||
Біографія
Ю. Млиник народився у верхньолужицькому селі Шунов, що біля міста Будишина. У 1949—1950 роках вивчав германістику у Вроцлавському університеті, пізніше, з 1950 по 1953 роки вивчав сорабістику й чеську мову у Лейпцизькому університеті. З 1960 року працював науковим співробітником у у Будишині.
Був одружений з лужицькою письменницею [hsb], до шлюбу Брезанець. Їхня донька [hsb] також займається літературною діяльністю, пише верхньолужицькою мовою.
Творчість
Основною спеціальністю Ю. Млинка була германістика.
Був одним з популяризаторів творчості Т. Шевченка, переклав рідною мовою Шевченків «Заповіт» («Rozhlad», 1963, № 6).
Твори
- Do swětła. Lyrika. 1955
- Skicy k stawiznam serbskeje literatury. Volk und Wissen, Berlin 1956
- Štož lubuju: Basnje jednoho lětdźesatka. LND, Budyšin 1959
- 400 lět serbskeho pismowstwa: Přewodnik we wobrazach. LND, Budyšin 1960
- Jakub Lorenc-Zalěski: Přinošk k stawiznam serbskeje literatury w dobje imperializma. LND, Budyšin 1962
- 100 lět serbskeho dźiwadła: 1862—1962. Dom za serbske ludowe wuměłstwo, Budyšin 1962
- Tři lěta w Ruskej. Zběrka serbskeje prozy, LND, Budyšin 1966
- Hronow a druhe powědančka. Zběrka serbskeje prozy, LND, Budyšin 1967
- Za Budyšinom na roli. Zběrka serbskeje prozy, LND, Budyšin 1968
- Ze zašłosće do přichoda. Prěnja antologija serbskich ludowych awtorow. Dom za serbske ludowe wuměłstwo, Budyšin 1968
- Jurij Młynk, Dietrich Scholze. Stawizny serbskeho džiwadla: 1862—2002. Domowina, Budyšin, 2003. — 452 s. («Історія сербського театру»)
Література
Виноски
- О. Лазор. Невідомий переклад «Заповіту» Тараса Шевченка верхньолужицькою мовою. // Проблеми слов'янознавства. Вип. 60, 2011. — С. 305—310.
- В. Г. Гримич. Серболужицька література і Т. Г. Шевченко. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2.
- Рецензію на книжку див.: Моторний В. Знайомтесь — театр лужицьких сербів // Просценіум. — 2003. — № 2 (6). — С. 82 — 84: іл. — Рец. на кн.: Młynk J., Scholze D. Stawizny serbskeho dźiwadla: 1862—2002. — Budyšin, 2003. — 452 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Mlink v luzh Jurij Mlynk 13 kvitnya 1927 19270413 selo Shunov Luzhicya 16 chervnya 1971 Drezden luzhickij pismennik literaturoznavec i perekladach Pisav verhnoluzhickoyu movoyu Yurij MlinkJurij MlynkNarodivsya13 kvitnya 1927 1927 04 13 selo Shunov Shenau teper rajonu Baucen SaksoniyiPomer16 chervnya 1971 1971 06 16 44 roki DrezdenPohovannyaKladovishe Svyatogo Mikolaya Bautcen Gromadyanstvo NDRDiyalnistpismennik literaturoznavec perekladachAlma materVroclavskij universitet 1950 i Lejpcizkij universitet 1953 Mova tvorivverhnoluzhickaU shlyubi zdDitidBiografiyaYu Mlinik narodivsya u verhnoluzhickomu seli Shunov sho bilya mista Budishina U 1949 1950 rokah vivchav germanistiku u Vroclavskomu universiteti piznishe z 1950 po 1953 roki vivchav sorabistiku j chesku movu u Lejpcizkomu universiteti Z 1960 roku pracyuvav naukovim spivrobitnikom u u Budishini Buv odruzhenij z luzhickoyu pismenniceyu hsb do shlyubu Brezanec Yihnya donka hsb takozh zajmayetsya literaturnoyu diyalnistyu pishe verhnoluzhickoyu movoyu TvorchistOsnovnoyu specialnistyu Yu Mlinka bula germanistika Buv odnim z populyarizatoriv tvorchosti T Shevchenka pereklav ridnoyu movoyu Shevchenkiv Zapovit Rozhlad 1963 6 TvoriDo swetla Lyrika 1955 Skicy k stawiznam serbskeje literatury Volk und Wissen Berlin 1956 Stoz lubuju Basnje jednoho letdzesatka LND Budysin 1959 400 let serbskeho pismowstwa Prewodnik we wobrazach LND Budysin 1960 Jakub Lorenc Zaleski Prinosk k stawiznam serbskeje literatury w dobje imperializma LND Budysin 1962 100 let serbskeho dziwadla 1862 1962 Dom za serbske ludowe wumelstwo Budysin 1962 Tri leta w Ruskej Zberka serbskeje prozy LND Budysin 1966 Hronow a druhe powedancka Zberka serbskeje prozy LND Budysin 1967 Za Budysinom na roli Zberka serbskeje prozy LND Budysin 1968 Ze zaslosce do prichoda Prenja antologija serbskich ludowych awtorow Dom za serbske ludowe wumelstwo Budysin 1968 Jurij Mlynk Dietrich Scholze Stawizny serbskeho dziwadla 1862 2002 Domowina Budysin 2003 452 s Istoriya serbskogo teatru LiteraturaVinoskiO Lazor Nevidomij pereklad Zapovitu Tarasa Shevchenka verhnoluzhickoyu movoyu Problemi slov yanoznavstva Vip 60 2011 S 305 310 V G Grimich Serboluzhicka literatura i T G Shevchenko Shevchenkivskij slovnik U dvoh tomah K 1978 T 2 Recenziyu na knizhku div Motornij V Znajomtes teatr luzhickih serbiv Proscenium 2003 2 6 S 82 84 il Rec na kn Mlynk J Scholze D Stawizny serbskeho dziwadla 1862 2002 Budysin 2003 452 s