Юрій Гальцев

Ю́рій Микола́йович Га́льцев (рос. Юрий Николаевич Гальцев; нар. 12 квітня 1961(19610412), Курган, Російська РФСР) — російський артист естради та клоунади, актор кіно, заслужений артист Росії (2003).

Юрій Миколайович ГальцевІм'я при народженніЮрій Миколайович ГальцевДата народження12 квітня 1961(1961-04-12) (63 роки)Місце народженняКурган, РРФСРГромадянство СРСР→ РосіяAlma mater^dПрофесіяактор, співакЗакладРосійський державний інститут сценічних мистецтвНагороди

Майор

IMDbID 0303366  Гальцев Юрій Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гальцев.

Один з артистів, які підписали листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.

Життєпис

Народившиеся 12 квітня 1961 року Живе в Санкт-Петербурзі (Нині в Ленінграді). Працює в різних жанрах: частівки, пантоміма.

Закінчив школу № 31.

У 1978—1983 навчався в за спеціальністю «Автомобільне господарство». Будучи студентом, очолив агіттеатр, грав і співав у ВІА «Трувери». Отримавши інженерну освіту, вирішив зробити творчу кар'єру і 1988 року закінчив Ленінградський інститут театру, музики та кінематографії за спеціалізацією «Музично-мовленнєва естрада» (курс І. Р. Штокбанта).

Служив у театрах:

• (1989—1995). Грав в естрадних виставах «Гахан та його друзі», «Чорний кіт», «Здрастуйте, товариші, або Ваш вихід, актор!», «Вокзал „Надія“», «Ах, кабаре!» і виставі «Бал злодіїв» (Петро Боно).
• (1993—1995) Грав у виставах «Фантазії, або Шість персонажів в очікуванні вітру», «Стриптиз», «Три мушкетери».
• .
• (1995—1998). грав в спектаклях «Доктор Пирогофф» (Матрос), «Асистент-ревю» (Клоун), «Катастрофа» (Пожежник).

1999 року організував власний «УТЮГ» — «Універсальний театр Юрія Гальцева», де грав у спектаклях «Віртуози Неви», «Юра з Петербура», «Веселі картинки». 2000 року став лауреатом Кубка Аркадія Райкіна на міжнародному фестивалі «MORE SMEHA» в м. Рига. Єдиний лауреат в історії фестивалю, що отримав Кубок А. Райкіна з рук М. М. Жванецького.

У грудні 2008 був призначений художнім керівником .

Викладає в Санкт-Петербурзькій державній академії театрального мистецтва.

З листопада 2010 разом зі своїм творчим напарником веде гумористичну телепередачу «Два Веселих Гуся». Разом з колегами по естраді проводить в Кургані фестиваль мистецтв «Середина літа».

Громадянська позиція

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України.

Творчий доробок

Дискографія

• 2000 —

Фільмографія

Див. також: Бойкот російського кіно

1. 1986 — Джек Восьмьоркін — «Американець»
2. 1989 — Філіпп Траум
3. 1992 —  — Сирулієв ? наркокур'єр
4. 1997 —
5. 1997 —  — бандит-ґвалтівник
6. 1998 —
7. 1998 —
8. 1998 — (серія «Підстава») — Юрик (в титрах Валера)
9. 1999 — Агент національної безпеки-1 (12 серія «Транзит») — Хобот (†)
10. 1999 — (серія «Йшла Саша по шосе…») — Сергій Сердюк
11. 2000 — Вбивча сила — експерт Юрій
12. 2000 —  — вокал
13. 2000 —  — А. І. Франк, приват-доцент
14. 2001 —  — Юрій, експерт
15. 2001 —
16. 2001 —
17. 2001 —
18. 2002 —
19. 2002 —  — Єпашка, помічник доктора Смога
20. 2003 —  — Апокін
21. 2004 —  — Командос
22. 2004 — Сорочинський ярмарок — піп
23. 2005 — Дванадцять стільців — панотець Федір
24. 2005 —  — Серьога (озвучування)
25. 2005 —
26. 2006 —  — Линяєв
27. 2006 — Єралаш (випуск № 217 «Жага знань»)
28. 2006 — Бідна крихітка
29. 2006 — Зоряні канікули — Шоумен
30. 2007 —  — Прем'єр-міністр Абаж
31. 2008 — Гітлер капут! — Мюллер
32. 2009 —  — Старуха
33. 2009 —  — Буратіно
34. 2009 — Найкращий фільм 2 — глашатай
35. 2009 —  — Подхалюзін
36. 2010 —  — мер
37. 2010 —  — цар
38. 2011 —  — султан
39. 2012 — Ржевський проти Наполеона — мер
40. 2012 —  — голий король
41. 2012 —  — Едуард Заславський, інформатор
42. 2014 — три богатирі (мюзикл)
43. 2014 —  — церемонемейстер

Озвучував мультфільми

• 2003 —
• 2004 —  — Товстий (миша)

Телепередачі

З кінця 90-х Юрій Гальцев — постійний учасник гумористичних телепередач: «Вєтровик, або Рояль в кущах», «Сміхопанорама», «Кишкін дім», «Аншлаг», «Ізмайловський парк», «Юрмаліна», «Два веселих гуся», «Дві зірки». На каналі «Росія» пройшли два бенефіси актора. Брав участь у програмах «Форт Боярд» та «Жорстокі ігри».

2012 року брав участь як член журі у телепередачі «ШоумаSтгоуон» українського каналу «Новий канал».

Знімання в рекламі

• ТВ-ролик російсько-американської компанії «Юніленд».
• ТВ-ролики супермаркетів електроніки та побутової техніки «Телемакс» (5 різних роликів).

Музика

• Записав з групою Дмитра Некрасова «ДНК-Нижній Новгород» пісню «Денежка».

Нагороди

• 1995 — На всесвітньому фестивалі клоунади та пантоміми у Франції (Бордо) удостоєний титулу «Гумове обличчя»
• 1999 — Гран-прі Всеросійського конкурсу артистів естради (Москва)
• 1999, 2000 — Міжнародний клоунський приз (Рига)
• 2000 — звання «Найкращого актора року».
• 2000 — Кубок Аркадія Райкіна та Золота медаль фестивалю сатири та гумору (Рига)
• 2001 — «Найкращий актор року» (Санкт — Петербург)
• 2001 — Приз фестивалю (Санкт-Петербург)
• 2008 року Юрій брав участь у проекті на Першому каналі разом із співачкою Жасмін та дійшов до фіналу.

Співпраця

• Геннадій Вєтров
• Олена Воробей

Особисте життя

• син Михайло Гальцев від першого шлюбу;
  • онук Юрій Михайлович Гальцев (н. липні 2003);
• дружина з 1987 — актриса ;
• дочка Марія Гальцева.

Примітки

1. Награждён Указом Президента России № 537 от 19 мая 2003 года. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 25 лютого 2014.
2. [[https://archive.today/20140311194202/mkrf.ru/press-tsentr/novosti/ministerstvo/deyateli-kultury-rossii-v-podderzhku-pozitsii-prezidenta-po-ukraine-i-krymu Архівовано 11 березня 2014 у Archive.is] Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации] (рос.)
3. . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 25 лютого 2014.
4. Гальцев назначен худруком петербургского Театра эстрады [ 16 грудня 2008 у Wayback Machine.] // Взгляд. — 15 декабря 2008
5. Гальцев Юрій Миколайович [ 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Миротворець»
6. . Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 25 лютого 2014.
7. . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 25 лютого 2014.

Посилання

• Характерні актори російського кіно^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Відеоролики на youtube
• Гальцев Юрій Миколайович на Last.fm (англ.)