Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юлій II (5 грудня 1443 — 21 лютого 1513) — Папа Римський з 1 листопада 1503 до 21 лютого 1513 року. Народився у Альбізола-Суперіоре біля Савони. Походив з бідної сім'ї. Його батьків звали Рафаелло делла Ровере та Теодора Манерола, він був племінником Папи Сікста IV. Сформував першу Папську швейцарську гвардію (1506).
| Юлій II (Iulius PP. II) | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 листопада 1503 — 21 лютого 1513 | ||
| Попередник: | Пій III | |
| Наступник: | Лев X | |
| Ім'я при народженні: | італ. Giuliano della Rovere | |
| Дата народження: | 5 грудня 1443[1] | |
| Місце народження: | Альбізола-Суперіоре, Генуезька республіка | |
| Дата смерті: | 21 лютого 1513[1] (69 років) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава[2] | |
| Поховання: | собор Святого Петра | |
| Громадянство: | Генуезька республіка | |
| Релігія: | католицька церква[3] | |
| Освіта: | d[4] | |
| Рід: | Делла Ровере | |
| Батько: | d[5] | |
| Мати: | d[5] | |
| Діти: | d | |
| Інтронізація: | 26 листопада 1503 | |
| У миру: | Giuliano della Rovere | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Імена
- Юлій II — тронне ім'я з порядковим номером.
- Юлій / Джуліано делла Ровере (італ. Giuliano della Rovere) — світське ім'я.
Кар'єра
Джуліано делла Ровере був вихований францисканцями і його дядько займаючи папський трон забезпечував свого племінника добрими посадами: 16 жовтня 1471 до 31 січня 1472 року делла Ровере був єпископом у Карпантрі (Франція). 15 грудня 1471 року висвячений кардиналом з титульною церквою Святого Петра в кайданах (San Pietro in Vincoli) в Римі. З 31 січня 1472 року до 13 січня 1473 року він був єпископом у Лозанні, з 13 січня 1473 до 23 травня 1474 року — єпископом Катанії (Італія), з 23 травня 1474 до 11 липня 1476 року — єпископом в Авіньйоні, з 11 липня 1476 до 3 грудня 1477 року — єпископом в Кутансі, з 3 грудня 1477 до 3 липня 1478 року — єпископом єпископства Вів'єр (Франція), з 3 липня 1478 до 19 квітня 1479 року — єпископом у Манді, з 19 квітня 1479 до 31 січня 1483 року — єпископом у Поджо-Міртето (Sede suburbicaria di Sabina-Poggio Mirteto) поблизу Рима, з 31 січня 1483 до 3 листопада 1483 року — єпископом в Остії, з 3 листопада 1483 до 20 вересня 1499 року — єпископом у Болоньї, з 20 вересня 1499 до 24 січня 1502 року — єпископом Савони і з 24 січня 1502 до 1 листопада 1503 року, дня його вибору папою, — єпископом Верчеллі.
У липні 1474 року він доказав своє вміння як військовий полководець, виступивши за дорученням Римської Курії для встановлення авторитету папської держави в Умбрії. Був папським легатом при дворі Луї XI.
Понтифікат
Вибори
Після того як його попередник мав понтифікат тривалістю лише 26 днів та помер від подагри, 1 листопада 1503 року папою було вибрано майже 60-річного Джуліано делла Ровере на одноденному конклаві. 26 листопада 1503 року інтронізований. Після обрання заборонив симонію, за звичаєм якої можна було купити місце папи. Папське ім'я Юлій вибрав можливо на згадку про Юлія Цезаря.
Політична діяльність
Як і у інших володарів Епохи Відродження у Юлія ІІ перепліталися власні, державні інтереси та меценатство. Його політика була направлена як на відвоювання областей втрачених Олександром VI так і на посилення Папської держави.
На початку свого понтифікату посадив у в'язницю Цезаре Борджія, щоб відвоювати території втрачені Олександром VI. Юлій ІІ приєднався до союзу укладеного Людовиком XII та імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І 10 грудня 1508 року в Камбре проти Венеції. Так була утворена до якої приєднався теж Фернандо II Арагонський, що зменшила вплив Венеції на півночі Італії. Поразка венеційських військ у битві під Агнаделло 15 травня 1509 році поставило під питання силу Венеційської республіки. У 1510 р. Юлій ІІ забрав регіон Романья в Венеційської республіки.
4 жовтня 1511 року Юлієм ІІ, Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І, Венеційська республікою та Фердинандом II Арагонським була створена . Політичною метою її було витіснення французів з Італії. Перші битви закінчилися поразками для Священної Ліги однак Папській державі вдалося завоювати цілі області (див. Італійські війни). Цікавився Папа і східними кордонами християнства. Усвідомлюючи значення Кам'янець-Подільської фортеці на східних межах західноєвропейської цивілізації, Юлій II називав це місто-фортецю «antemurale hristianum» («оплот християнства»). На спорудження стін і башт фортеці він дав кошти. Тому одна з башт Кам'янецької фортеці, споруджена у 1503—1513 pp., має назву Папської, на східному боці цієї башти вмурована кам'яна плита з зображенням гербу Юлія ІІ (гербу Делла Ровере).
Швейцарська Гвардія
Для захисту себе та Папської держави Юлій заснував особисту охорону Швейцарську гвардію. 22 січня 1506 року із швейцарського кантону Урі до Ватикану перебрався загін в кількості 150 чоловік. На згадку цього шоломи та прапори гвардійців прикрашені гербом роду Делла Ровере, форма гвардійців виповнена у кольорах цього гербу (синій і жовтий), до яких доданий ще червоний колір Медічі.
П'ятий Латеранський собор
Французький король Людовік ХІІ спробував підірвати авторитет Юлія ІІ скликавши собор французьких єпископів 1 вересня 1511 р. у Пізі. Відповіддю Юлія ІІ було скликання вселенського собору 19 квітня 1512 року, що дістав назву П'ятий Латеранський собор і закінчився вже при Папі Леві Х 16 березня 1517 року.
Мистецтво та культура
Джуліано делла Ровере отримував з своїх єпархій значний прибуток, що дозволяло йому підтримувати свій образ мецената мистецтва. У 1506 році почав перебудову Собору Святого Петра за планами створеними Донато Браманте, що був збудований у IV столітті у Ватикані. 18 квітня 1506 року закладено перший камінь під будівництво. Під час його понтифікату у 1512 році були нарешті завершені та відкриті для огляду фрески Мікеланджело Буонарроті у Сікстинські капелі. Цей же митець створив надгробок для Юлія ІІ та і прекрасний купол Собору Святого Петра. У 1508—1512 апартаменти пап прикрашає ще один знаменитий художник Рафаель Санті.
Смерть
Папа Юлій ІІ помер вночі 20/21 березня 1513 року в Римі у 70-річному віці та похований у церкві Святого Петра у кайданах, де частину його гробу утворює відома фігура Мойсея Мікеланджело.
Див. також
Примітки
- BeWeB
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118714090 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- https://resource.database.rag-online.org/ngCS1B577CU30ryYwDLroAoN
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Література
- Reinhard Barth, Friedemann Bedürftig. Päpste. Piper Verlag. München. 2000. . (нім.)
Довідники
- Юлій II // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1036-1037.
- Юлій II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юлій II
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yulij znachennya Yulij II 5 grudnya 1443 14431205 21 lyutogo 1513 Papa Rimskij z 1 listopada 1503 do 21 lyutogo 1513 roku Narodivsya u Albizola Superiore bilya Savoni Pohodiv z bidnoyi sim yi Jogo batkiv zvali Rafaello della Rovere ta Teodora Manerola vin buv pleminnikom Papi Siksta IV Sformuvav pershu Papsku shvejcarsku gvardiyu 1506 Yulij II Iulius PP II Papa Rimskij 1 listopada 1503 21 lyutogo 1513 Poperednik Pij III Nastupnik Lev X Im ya pri narodzhenni ital Giuliano della RovereData narodzhennya 5 grudnya 1443 1 Misce narodzhennya Albizola Superiore Genuezka respublikaData smerti 21 lyutogo 1513 1 69 rokiv Misce smerti Rim Papska derzhava 2 Pohovannya sobor Svyatogo PetraGromadyanstvo Genuezka respublikaReligiya katolicka cerkva 3 Osvita d 4 Rid Della RovereBatko d 5 Mati d 5 Diti dIntronizaciya 26 listopada 1503U miru Giuliano della Rovere Mediafajli b u VikishovishiImenaYulij II tronne im ya z poryadkovim nomerom Yulij Dzhuliano della Rovere ital Giuliano della Rovere svitske im ya Kar yeraDzhuliano della Rovere buv vihovanij franciskancyami i jogo dyadko zajmayuchi papskij tron zabezpechuvav svogo pleminnika dobrimi posadami 16 zhovtnya 1471 do 31 sichnya 1472 roku della Rovere buv yepiskopom u Karpantri Franciya 15 grudnya 1471 roku visvyachenij kardinalom z titulnoyu cerkvoyu Svyatogo Petra v kajdanah San Pietro in Vincoli v Rimi Z 31 sichnya 1472 roku do 13 sichnya 1473 roku vin buv yepiskopom u Lozanni z 13 sichnya 1473 do 23 travnya 1474 roku yepiskopom Kataniyi Italiya z 23 travnya 1474 do 11 lipnya 1476 roku yepiskopom v Avinjoni z 11 lipnya 1476 do 3 grudnya 1477 roku yepiskopom v Kutansi z 3 grudnya 1477 do 3 lipnya 1478 roku yepiskopom yepiskopstva Viv yer Franciya z 3 lipnya 1478 do 19 kvitnya 1479 roku yepiskopom u Mandi z 19 kvitnya 1479 do 31 sichnya 1483 roku yepiskopom u Podzho Mirteto Sede suburbicaria di Sabina Poggio Mirteto poblizu Rima z 31 sichnya 1483 do 3 listopada 1483 roku yepiskopom v Ostiyi z 3 listopada 1483 do 20 veresnya 1499 roku yepiskopom u Bolonyi z 20 veresnya 1499 do 24 sichnya 1502 roku yepiskopom Savoni i z 24 sichnya 1502 do 1 listopada 1503 roku dnya jogo viboru papoyu yepiskopom Verchelli U lipni 1474 roku vin dokazav svoye vminnya yak vijskovij polkovodec vistupivshi za doruchennyam Rimskoyi Kuriyi dlya vstanovlennya avtoritetu papskoyi derzhavi v Umbriyi Buv papskim legatom pri dvori Luyi XI PontifikatGerb Dzhuliano della Rovere na moneti Yuliya II Vibori Pislya togo yak jogo poperednik mav pontifikat trivalistyu lishe 26 dniv ta pomer vid podagri 1 listopada 1503 roku papoyu bulo vibrano majzhe 60 richnogo Dzhuliano della Rovere na odnodennomu konklavi 26 listopada 1503 roku intronizovanij Pislya obrannya zaboroniv simoniyu za zvichayem yakoyi mozhna bulo kupiti misce papi Papske im ya Yulij vibrav mozhlivo na zgadku pro Yuliya Cezarya Politichna diyalnist Yak i u inshih volodariv Epohi Vidrodzhennya u Yuliya II pereplitalisya vlasni derzhavni interesi ta mecenatstvo Jogo politika bula napravlena yak na vidvoyuvannya oblastej vtrachenih Oleksandrom VI tak i na posilennya Papskoyi derzhavi Na pochatku svogo pontifikatu posadiv u v yaznicyu Cezare Bordzhiya shob vidvoyuvati teritoriyi vtracheni Oleksandrom VI Yulij II priyednavsya do soyuzu ukladenogo Lyudovikom XII ta imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Maksimilianom I 10 grudnya 1508 roku v Kambre proti Veneciyi Tak bula utvorena do yakoyi priyednavsya tezh Fernando II Aragonskij sho zmenshila vpliv Veneciyi na pivnochi Italiyi Porazka venecijskih vijsk u bitvi pid Agnadello 15 travnya 1509 roci postavilo pid pitannya silu Venecijskoyi respubliki U 1510 r Yulij II zabrav region Romanya v Venecijskoyi respubliki 4 zhovtnya 1511 roku Yuliyem II Imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Maksimilianom I Venecijska respublikoyu ta Ferdinandom II Aragonskim bula stvorena Politichnoyu metoyu yiyi bulo vitisnennya francuziv z Italiyi Pershi bitvi zakinchilisya porazkami dlya Svyashennoyi Ligi odnak Papskij derzhavi vdalosya zavoyuvati cili oblasti div Italijski vijni Cikavivsya Papa i shidnimi kordonami hristiyanstva Usvidomlyuyuchi znachennya Kam yanec Podilskoyi forteci na shidnih mezhah zahidnoyevropejskoyi civilizaciyi Yulij II nazivav ce misto fortecyu antemurale hristianum oplot hristiyanstva Na sporudzhennya stin i basht forteci vin dav koshti Tomu odna z basht Kam yaneckoyi forteci sporudzhena u 1503 1513 pp maye nazvu Papskoyi na shidnomu boci ciyeyi bashti vmurovana kam yana plita z zobrazhennyam gerbu Yuliya II gerbu Della Rovere Zobrazhennya Yuliya II roboti Rafaelya Shvejcarska Gvardiya Dlya zahistu sebe ta Papskoyi derzhavi Yulij zasnuvav osobistu ohoronu Shvejcarsku gvardiyu 22 sichnya 1506 roku iz shvejcarskogo kantonu Uri do Vatikanu perebravsya zagin v kilkosti 150 cholovik Na zgadku cogo sholomi ta prapori gvardijciv prikrasheni gerbom rodu Della Rovere forma gvardijciv vipovnena u kolorah cogo gerbu sinij i zhovtij do yakih dodanij she chervonij kolir Medichi P yatij Lateranskij sobor Francuzkij korol Lyudovik HII sprobuvav pidirvati avtoritet Yuliya II sklikavshi sobor francuzkih yepiskopiv 1 veresnya 1511 r u Pizi Vidpoviddyu Yuliya II bulo sklikannya vselenskogo soboru 19 kvitnya 1512 roku sho distav nazvu P yatij Lateranskij sobor i zakinchivsya vzhe pri Papi Levi H 16 bereznya 1517 roku Mistectvo ta kultura Dzhuliano della Rovere otrimuvav z svoyih yeparhij znachnij pributok sho dozvolyalo jomu pidtrimuvati svij obraz mecenata mistectva U 1506 roci pochav perebudovu Soboru Svyatogo Petra za planami stvorenimi Donato Bramante sho buv zbudovanij u IV stolitti u Vatikani 18 kvitnya 1506 roku zakladeno pershij kamin pid budivnictvo Pid chas jogo pontifikatu u 1512 roci buli nareshti zaversheni ta vidkriti dlya oglyadu freski Mikelandzhelo Buonarroti u Sikstinski kapeli Cej zhe mitec stvoriv nadgrobok dlya Yuliya II ta i prekrasnij kupol Soboru Svyatogo Petra U 1508 1512 apartamenti pap prikrashaye she odin znamenitij hudozhnik Rafael Santi Smert Nadgrobok mogili Papi Yuliya II u cerkvi San P yetro in Vinkoli roboti Mikelandzhelo Buonarroti Papa Yulij II pomer vnochi 20 21 bereznya 1513 roku v Rimi u 70 richnomu vici ta pohovanij u cerkvi Svyatogo Petra u kajdanah de chastinu jogo grobu utvoryuye vidoma figura Mojseya Mikelandzhelo Div takozhSpisok Rimskih PapPrimitkiBeWeB d Track Q77541206 Deutsche Nationalbibliothek Record 118714090 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 https resource database rag online org ngCS1B577CU30ryYwDLroAoN Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Literatura Reinhard Barth Friedemann Bedurftig Papste Piper Verlag Munchen 2000 ISBN 3 937501 13 4 nim Dovidniki Yulij II Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1036 1037 Yulij II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yulij II