Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Юзеф Дітль (пол. Józef Dietl; 24 січня 1804, смт Підбуж, Україна — 18 січня 1878, Краків, Польща) — видатний польський лікар, професор і ректор Ягелонського університету у Кракові (1862—1865), президент міста Кракова (1866—1874), почесний громадянин Кракова та Нового Санча, член Національного парламенту у Львові і Державної Ради у Відні, пожиттєвий член австрійського парламенту.
Юзеф Дітль | |
---|---|
нім. Józef Dietl | |
Народився | 24 січня 1804[1][2][4] Підбуж, Галичина, Республіка Польща |
Помер | 18 січня 1878[1][2][…](73 роки) Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4] |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Країна | Республіка Польща Австрія Російська імперія |
Діяльність | уролог, політик, педагог, викладач університету, лікар |
Alma mater | Віденський університет і ЛНУ ім. І. Франка |
Знання мов | польська[2] |
Заклад | Ягеллонський університет і Віденський університет |
Членство | d, d і d[4] |
Посада | ректор, член Національної ради Австрії[d], посол до Галицького сейму[d], голова, d, член Палати панів Імперської Ради[d] і d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився Юзеф 24 січня 1804 року у місті Підбужі, яке тоді входило до складу Самбірського округу, в німецькій багатодітній сім'ї (5 синів і 2 дочки, Юзеф був п'ятою дитиною). Офіцер австрійської армії, Йоган Ґеорґ Дітль, дід Юзефа, прибув з Угорщини до Галичини після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), де був чиновником у Львові. Бабуся відомого лікаря походила з німецького роду Ретшратнерів. Стосовно прізвища Юзефа, то спочатку прізвище його дідуся записували в документах як Diedel, згодом як Dittl і Dittel, зрештою як Dietl. Батько Юзефа Францішек працював у канцелярії уряду в Стрию як безплатний практикант. Францішек Дітль одружився із шляхтянкою Анною Кульчицькою. Спочатку став урядником у селі Ломне, згодом - у Підбужі, потім у Новому Санчі, де і помер у 1819 р. Оскільки в Підбужі не було костелу, тому Юзефа були змушені охрестити у греко-католицькому храмі.
Навчався у Самборі, згодом у Тарнові, закінчив здобуття гімназійної освіти у Новому Санчі. З 1821 р. Навчався впродовж 3 років на філософському факультеті Львівського університету. З 1823 р. продовжив навчання на медичному факультеті Віденського університету. Через шість років, 31 жовтня, став доктором медицини, водночас займався практичною медициною. З 1829 р. по 1833 р. викладав у Віденському університеті.
У праці «Про вади і поради Річпосполитської лікарні чи сон молодого академіка» Ю. Дітль подає свою автобіографію: «У 1804 році, так що на початку нинішнього століття, я народився в Підбужі, невеликому селі в Самбірських Карпатах, на русинському ґрунті, від польської матері та німецького батька. Мав німецьке коріння. Провінція наділила мене такими противними трьома елементами: впертістю русина, гостинністю поляка і німецькою ощадливістю. Перші роки життя я провів в сільському затишку, при посівах і зборах врожаю, на полі й в гаю, на снопах і в стодолі, у садах і пасіках. У серці закарбувалися солодкі співи няньки над колискою, що наспівувала сумні думки люду, ці терплячі прояви його одвічної недолі; коляда дяків, що звучала біля вікон садиби про світлий вогник народження Христа, та розпачлива коломийка, вторена глибоким басом, яка пом'якшувала танком важку печаль серця».
Ю. Дітлю були притаманні риси характеру: гострий розум, працьовитість, мужність, особлива систематичність, німецька витривалість з польським ідеалізмом і буйна фантазія
Займався доброчинністю, навіть зробив проєкт Будинку для бідних в Кракові, який збудували після його смерті.
Наукова діяльність
Впродовж 1830-1840-х рр. працював лікарем у передмісті Відня. В цей період він пише декілька наукових праць, серед яких особливо цінною є «Praktische Wahrnehmungenna chden Ergebnissenim Wiedner Bezirkskrankhause» («Практичне сприйняття згідно з результатами у Віденському районному медичному будинку»), видана у 1845 р. Крім того, він став засновником нової віденської школи з медицини. Професор вважав основною метою медицини раціональну терапію: «хворого лікує природа, а лікар не повинен цьому перешкоджати».
З 1850-х років починається новий етап у житті професора медицини. 26 листопада 1851 р. його було призначено завідувачем кафедри медицини Ягелонського університету у Кракові. Професор активно зайнявся викладацькою та науковою діяльністю. Зрештою, у 1862 р. його було обрано ректором університету. Проте, після 14 років успішної діяльності в університеті, австрійська влада вирішила усунути з університету занадто активного пропольського професора. Таким чином, у 1865 р., коли його знову обрали ректором, надійшов указ про звільнення із посади професора кафедри медицини університету. До найважливіших наукових праць цього періоду належать праці про лікування «запалення плечей», тифу тощо. Також професор багато зробив для розвитку бальнеології у Польщі.
Кар'єра
Залишившись поза стінами університету, почав кар'єру чиновника, ставши у 1866 р. депутатом Міської Ради Кракова. Цього ж року, 13 вересня його було практично одноголосно обрано президентом міста Кракова. За його президентства в місті почались реформи в сфері освіти (відкриття гірничої, рільничої, лісничої тощо шкіл). Особлива увага приверталась забезпеченню в місті чистоти вулиць, дотримання гігієнічних норм, було впорядковано каналізаційну сітку міста. Дотримуючись гігієнічних норм двічі на день міняв одяг. Президент Дітль сприяв подоланню проблеми холери у Кракові. Окрім будівництва каналізації було впорядковано вулиці (бруківкою), будувались нові школи. Крім того, появилось чимало нових культурних інституцій: Музичне і Лікарське товариства, Школа Мистецтв та ін.
Період президентства Юзефа Дітля був періодом розвитку міста Кракова у XIX ст., про що свідчить звіт президента у 1872 р., за яким впродовж 6 років було майже вдвічі збільшено бюджет міста. Тому 68-літнього Юзефа у 1872 р. було обрано президентом міста на другу каденцію. У 1873 р. президенту знову довелося боротися із холерою у місті. Через рік, під тиском опозиційних сил покинув пост президента та виїхав з дружиною (у нього не було дітей) до Відня. У столиці Австро-Угорської імперії відомий лікар та заслужений президент Кракова помер 18 січня 1878 року. Похований на Раковицькому кладовищі у Кракові.
Один із біографів Юзефа Дітля назвав його «людиною програми» через його систематичність, витривалість та планування будь-якої роботи. Він був великим лікарем, видатним ученим, заслуженим політичним та громадським діячем XIX ст.
Особисте життя
Одружився пізно (1846 р.) з молодшою від нього на 19 років австрійкою з Відня Оленою Зітербарт. Дітей у них не було. Після смерті залишив свій маєток своєму племіннику Леопольду Дітлю, попросивши його забезпечити спадщину також для його дружини Олени. Похований на Раковицькому цвинтарі в Кракові.
Вшанування пам'яті
На його честь ще у 1865 р. було відкрито пам'ятник у Щавниці. На честь відкриття пам'ятника в Щавниці Юзеф Шуйський написав вірша, присвятивши його Ю. Дітлю. Відомого лікаря визнали почесним громадянином Кракова та Нового Санча. З 1869 р. Ю. Дітль був пожиттєвим членом австрійського парламенту (палати панів). Краків також пам'ятає свого президента, назвавши одну із вулиць міста на його честь, видавши пам'ятну книгу на річницю 50-ліття смерті (у 1938), у 1948 р. було відкрито пам'ятник в центрі міста Кракова на площі всіх Святих (виконаний Ксаверієм Дуніковським). У Кракові його ім'я носять також зал для конференцій у приміщенні міського уряду, школа та гімназія, шпиталь. У курортному місті Івонич-Здруй встановлено погруддя Ю. Дітлю.
13 жовтня 2013 р. відкрито меморіальну дошку на честь Ю. Дітля і у селищі Підбуж.
Наукові праці
- 1845 — «Практичне сприйняття згідно з результатами у Віденському районному медичному будинку»;
- 1851 — «Про лікування запалення плечей без кровоспускання»;
- 1858 — «Зауваги до краківського здоров'я з погляду їхньої ефективності, застосування і організації»;
- 1859 — «Про вади і поради Річпосполитській лікарні чи сон молодого академіка»;
- 1860 — «Про значення і призначення державних оздоровчих спілок»;
- 1866 — «Джерела по нових організаціях і повторних хімічних розбираннях», «Про тиф, виклад клінічний»
Нагороди і почесні звання
- 1861 — Почесний громадянин міста Краків,
- 1866 — Золотий Хрест за заслуги з короною,
- 1867 — Почесний громадянин міста Новий Санч,
- 1869 — Орден Залізної Корони ІІІ класу,
- 1869 — Командорський хрест ордена святого Григорія Великого від Папи Пія IX.
Анекдоти і цікавинки
- Те, що ми наносимо на освіту не є видане, але запозичене… … бо освіта — найретельніший боржник.
- Ю. Дітль любив фотографуватись. Завдяки цьому збереглось дуже багато його світлин.
- Ю. Дітль міняв одяг двічі на день. Вважав гігієну важливою у житті.
Бібліографія
- Józef Dietl. O zwadach i radach rzeczypospolitej lekarskiej czyli sen młodego akademika. Wydał Adam Wrzosek . // Archiwum Historii i Filozofii Medycyny oraz Nauk Przyrodniczych / Redaktor Adam Wrzosek. — Tom IV, zeszyt I. — Poznan, 1926. — S. 106—114.
- Poczet sołtysów, wójtów, burmistrzów i prezydentów miasta Krakowa. — Kraków: Urząd Miasta Krakowa, 2010.
- Wrzosek A. Józef Dietl // Polski słownik biograficzny. Kraków, 1939—1946. T.V: Dąbrowski JanHenryk — Dunin Piotr. S.158-166.
Примітки
- Andrzej Kazimierz Banach: Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860/61-1917/18. Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997, s. 65. .
- Andrzej Kazimierz Banach: Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860/61-1917/18. Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997, s. 65-66. .
- Andrzej Kazimierz Banach: Młodzież chłopska na Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1860/61-1917/18. Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997, s. 66. .
- Dominika Hołuj. Rola samorządu terytorialnego w kształtowaniu procesu rozwoju Miasta Krakowa w okresie autonomii (1866—1918). «Zeszyty naukowe Wyższej Szkoły Ekonomicznej w Bochni». 5. s. 49.
- Honorowi Obywatele Nowego Sącza [ 7 травня 2017 у Wayback Machine.]. nowysacz.pl. [dostęp 17 lutego 2011].
- . 26-01-2005 (akt.). [dostęp 2015-10-23].
- Bolesław Erzepki, Spis członków Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Poznaniu, Poznań 1896, s. 2.
- Aleksander Pająk: Szkoły ludowe w Wolnem, Niepodległem i Ściśle Neutralnem Mieście Krakowie i Jego Okręgu od roku 1815 do 1873.. Związkowa drukarnia we Lwowie: Towarzystwo Pedagogiczne we Lwowie, 1890, s. 58. ISBN Biblioteka Uniwersytetu Pedagogicznego.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118981013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/dietl-jozef/
- Dr. Constant v. Wurzbach Dietl, Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 11. — S. 393.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Yuzef Ditl pol Jozef Dietl 24 sichnya 1804 smt Pidbuzh Ukrayina 18 sichnya 1878 Krakiv Polsha vidatnij polskij likar profesor i rektor Yagelonskogo universitetu u Krakovi 1862 1865 prezident mista Krakova 1866 1874 pochesnij gromadyanin Krakova ta Novogo Sancha chlen Nacionalnogo parlamentu u Lvovi i Derzhavnoyi Radi u Vidni pozhittyevij chlen avstrijskogo parlamentu Yuzef Ditlnim Jozef DietlNarodivsya24 sichnya 1804 1804 01 24 1 2 4 Pidbuzh Galichina Respublika PolshaPomer18 sichnya 1878 1878 01 18 1 2 73 roki Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 4 PohovannyaRakovickij cvintarKrayina Respublika Polsha Avstriya Rosijska imperiyaDiyalnisturolog politik pedagog vikladach universitetu likarAlma materVidenskij universitet i LNU im I FrankaZnannya movpolska 2 ZakladYagellonskij universitet i Videnskij universitetChlenstvod d i d 4 Posadarektor chlen Nacionalnoyi radi Avstriyi d posol do Galickogo sejmu d golova d chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d i dNagorodid 1861 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Yuzef 24 sichnya 1804 roku u misti Pidbuzhi yake todi vhodilo do skladu Sambirskogo okrugu v nimeckij bagatoditnij sim yi 5 siniv i 2 dochki Yuzef buv p yatoyu ditinoyu Oficer avstrijskoyi armiyi Jogan Georg Ditl did Yuzefa pribuv z Ugorshini do Galichini pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 r de buv chinovnikom u Lvovi Babusya vidomogo likarya pohodila z nimeckogo rodu Retshratneriv Stosovno prizvisha Yuzefa to spochatku prizvishe jogo didusya zapisuvali v dokumentah yak Diedel zgodom yak Dittl i Dittel zreshtoyu yak Dietl Batko Yuzefa Francishek pracyuvav u kancelyariyi uryadu v Striyu yak bezplatnij praktikant Francishek Ditl odruzhivsya iz shlyahtyankoyu Annoyu Kulchickoyu Spochatku stav uryadnikom u seli Lomne zgodom u Pidbuzhi potim u Novomu Sanchi de i pomer u 1819 r Oskilki v Pidbuzhi ne bulo kostelu tomu Yuzefa buli zmusheni ohrestiti u greko katolickomu hrami Navchavsya u Sambori zgodom u Tarnovi zakinchiv zdobuttya gimnazijnoyi osviti u Novomu Sanchi Z 1821 r Navchavsya vprodovzh 3 rokiv na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu Z 1823 r prodovzhiv navchannya na medichnomu fakulteti Videnskogo universitetu Cherez shist rokiv 31 zhovtnya stav doktorom medicini vodnochas zajmavsya praktichnoyu medicinoyu Z 1829 r po 1833 r vikladav u Videnskomu universiteti U praci Pro vadi i poradi Richpospolitskoyi likarni chi son molodogo akademika Yu Ditl podaye svoyu avtobiografiyu U 1804 roci tak sho na pochatku ninishnogo stolittya ya narodivsya v Pidbuzhi nevelikomu seli v Sambirskih Karpatah na rusinskomu grunti vid polskoyi materi ta nimeckogo batka Mav nimecke korinnya Provinciya nadilila mene takimi protivnimi troma elementami vpertistyu rusina gostinnistyu polyaka i nimeckoyu oshadlivistyu Pershi roki zhittya ya proviv v silskomu zatishku pri posivah i zborah vrozhayu na poli j v gayu na snopah i v stodoli u sadah i pasikah U serci zakarbuvalisya solodki spivi nyanki nad koliskoyu sho naspivuvala sumni dumki lyudu ci terplyachi proyavi jogo odvichnoyi nedoli kolyada dyakiv sho zvuchala bilya vikon sadibi pro svitlij vognik narodzhennya Hrista ta rozpachliva kolomijka vtorena glibokim basom yaka pom yakshuvala tankom vazhku pechal sercya Yu Ditlyu buli pritamanni risi harakteru gostrij rozum pracovitist muzhnist osobliva sistematichnist nimecka vitrivalist z polskim idealizmom i bujna fantaziya Zajmavsya dobrochinnistyu navit zrobiv proyekt Budinku dlya bidnih v Krakovi yakij zbuduvali pislya jogo smerti Naukova diyalnistVprodovzh 1830 1840 h rr pracyuvav likarem u peredmisti Vidnya V cej period vin pishe dekilka naukovih prac sered yakih osoblivo cinnoyu ye Praktische Wahrnehmungenna chden Ergebnissenim Wiedner Bezirkskrankhause Praktichne sprijnyattya zgidno z rezultatami u Videnskomu rajonnomu medichnomu budinku vidana u 1845 r Krim togo vin stav zasnovnikom novoyi videnskoyi shkoli z medicini Profesor vvazhav osnovnoyu metoyu medicini racionalnu terapiyu hvorogo likuye priroda a likar ne povinen comu pereshkodzhati Z 1850 h rokiv pochinayetsya novij etap u zhitti profesora medicini 26 listopada 1851 r jogo bulo priznacheno zaviduvachem kafedri medicini Yagelonskogo universitetu u Krakovi Profesor aktivno zajnyavsya vikladackoyu ta naukovoyu diyalnistyu Zreshtoyu u 1862 r jogo bulo obrano rektorom universitetu Prote pislya 14 rokiv uspishnoyi diyalnosti v universiteti avstrijska vlada virishila usunuti z universitetu zanadto aktivnogo propolskogo profesora Takim chinom u 1865 r koli jogo znovu obrali rektorom nadijshov ukaz pro zvilnennya iz posadi profesora kafedri medicini universitetu Do najvazhlivishih naukovih prac cogo periodu nalezhat praci pro likuvannya zapalennya plechej tifu tosho Takozh profesor bagato zrobiv dlya rozvitku balneologiyi u Polshi Kar yeraZalishivshis poza stinami universitetu pochav kar yeru chinovnika stavshi u 1866 r deputatom Miskoyi Radi Krakova Cogo zh roku 13 veresnya jogo bulo praktichno odnogolosno obrano prezidentom mista Krakova Za jogo prezidentstva v misti pochalis reformi v sferi osviti vidkrittya girnichoyi rilnichoyi lisnichoyi tosho shkil Osobliva uvaga privertalas zabezpechennyu v misti chistoti vulic dotrimannya gigiyenichnih norm bulo vporyadkovano kanalizacijnu sitku mista Dotrimuyuchis gigiyenichnih norm dvichi na den minyav odyag Prezident Ditl spriyav podolannyu problemi holeri u Krakovi Okrim budivnictva kanalizaciyi bulo vporyadkovano vulici brukivkoyu buduvalis novi shkoli Krim togo poyavilos chimalo novih kulturnih institucij Muzichne i Likarske tovaristva Shkola Mistectv ta in Period prezidentstva Yuzefa Ditlya buv periodom rozvitku mista Krakova u XIX st pro sho svidchit zvit prezidenta u 1872 r za yakim vprodovzh 6 rokiv bulo majzhe vdvichi zbilsheno byudzhet mista Tomu 68 litnogo Yuzefa u 1872 r bulo obrano prezidentom mista na drugu kadenciyu U 1873 r prezidentu znovu dovelosya borotisya iz holeroyu u misti Cherez rik pid tiskom opozicijnih sil pokinuv post prezidenta ta viyihav z druzhinoyu u nogo ne bulo ditej do Vidnya U stolici Avstro Ugorskoyi imperiyi vidomij likar ta zasluzhenij prezident Krakova pomer 18 sichnya 1878 roku Pohovanij na Rakovickomu kladovishi u Krakovi Odin iz biografiv Yuzefa Ditlya nazvav jogo lyudinoyu programi cherez jogo sistematichnist vitrivalist ta planuvannya bud yakoyi roboti Vin buv velikim likarem vidatnim uchenim zasluzhenim politichnim ta gromadskim diyachem XIX st Osobiste zhittyaOdruzhivsya pizno 1846 r z molodshoyu vid nogo na 19 rokiv avstrijkoyu z Vidnya Olenoyu Ziterbart Ditej u nih ne bulo Pislya smerti zalishiv svij mayetok svoyemu pleminniku Leopoldu Ditlyu poprosivshi jogo zabezpechiti spadshinu takozh dlya jogo druzhini Oleni Pohovanij na Rakovickomu cvintari v Krakovi Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Yuzefu Ditlyu u Krakovi Na jogo chest she u 1865 r bulo vidkrito pam yatnik u Shavnici Na chest vidkrittya pam yatnika v Shavnici Yuzef Shujskij napisav virsha prisvyativshi jogo Yu Ditlyu Vidomogo likarya viznali pochesnim gromadyaninom Krakova ta Novogo Sancha Z 1869 r Yu Ditl buv pozhittyevim chlenom avstrijskogo parlamentu palati paniv Krakiv takozh pam yataye svogo prezidenta nazvavshi odnu iz vulic mista na jogo chest vidavshi pam yatnu knigu na richnicyu 50 littya smerti u 1938 u 1948 r bulo vidkrito pam yatnik v centri mista Krakova na ploshi vsih Svyatih vikonanij Ksaveriyem Dunikovskim U Krakovi jogo im ya nosyat takozh zal dlya konferencij u primishenni miskogo uryadu shkola ta gimnaziya shpital U kurortnomu misti Ivonich Zdruj vstanovleno pogruddya Yu Ditlyu Pam yatnik Yuzefu Ditlyu u kurortnomu misti Ivonich Zdruj 13 zhovtnya 2013 r vidkrito memorialnu doshku na chest Yu Ditlya i u selishi Pidbuzh Naukovi praci1845 Praktichne sprijnyattya zgidno z rezultatami u Videnskomu rajonnomu medichnomu budinku 1851 Pro likuvannya zapalennya plechej bez krovospuskannya 1858 Zauvagi do krakivskogo zdorov ya z poglyadu yihnoyi efektivnosti zastosuvannya i organizaciyi 1859 Pro vadi i poradi Richpospolitskij likarni chi son molodogo akademika 1860 Pro znachennya i priznachennya derzhavnih ozdorovchih spilok Mogila Yu Ditlya na Rakovickomu cvintari u Krakovi1866 Dzherela po novih organizaciyah i povtornih himichnih rozbirannyah Pro tif viklad klinichnij Nagorodi i pochesni zvannya1861 Pochesnij gromadyanin mista Krakiv 1866 Zolotij Hrest za zaslugi z koronoyu 1867 Pochesnij gromadyanin mista Novij Sanch 1869 Orden Zaliznoyi Koroni III klasu 1869 Komandorskij hrest ordena svyatogo Grigoriya Velikogo vid Papi Piya IX Anekdoti i cikavinkiTe sho mi nanosimo na osvitu ne ye vidane ale zapozichene bo osvita najretelnishij borzhnik Yu Ditl lyubiv fotografuvatis Zavdyaki comu zbereglos duzhe bagato jogo svitlin Yu Ditl minyav odyag dvichi na den Vvazhav gigiyenu vazhlivoyu u zhitti BibliografiyaJozef Dietl O zwadach i radach rzeczypospolitej lekarskiej czyli sen mlodego akademika Wydal Adam Wrzosek Archiwum Historii i Filozofii Medycyny oraz Nauk Przyrodniczych Redaktor Adam Wrzosek Tom IV zeszyt I Poznan 1926 S 106 114 Poczet soltysow wojtow burmistrzow i prezydentow miasta Krakowa Krakow Urzad Miasta Krakowa 2010 Wrzosek A Jozef Dietl Polski slownik biograficzny Krakow 1939 1946 T V Dabrowski JanHenryk Dunin Piotr S 158 166 Primitki Andrzej Kazimierz Banach Mlodziez chlopska na Uniwersytecie Jagiellonskim w latach 1860 61 1917 18 Krakow Ksiegarnia Akademicka 1997 s 65 Andrzej Kazimierz Banach Mlodziez chlopska na Uniwersytecie Jagiellonskim w latach 1860 61 1917 18 Krakow Ksiegarnia Akademicka 1997 s 65 66 Andrzej Kazimierz Banach Mlodziez chlopska na Uniwersytecie Jagiellonskim w latach 1860 61 1917 18 Krakow Ksiegarnia Akademicka 1997 s 66 Dominika Holuj Rola samorzadu terytorialnego w ksztaltowaniu procesu rozwoju Miasta Krakowa w okresie autonomii 1866 1918 Zeszyty naukowe Wyzszej Szkoly Ekonomicznej w Bochni 5 s 49 Honorowi Obywatele Nowego Sacza 7 travnya 2017 u Wayback Machine nowysacz pl dostep 17 lutego 2011 26 01 2005 akt dostep 2015 10 23 Boleslaw Erzepki Spis czlonkow Towarzystwa Przyjaciol Nauk w Poznaniu Poznan 1896 s 2 Aleksander Pajak Szkoly ludowe w Wolnem Niepodleglem i Scisle Neutralnem Miescie Krakowie i Jego Okregu od roku 1815 do 1873 Zwiazkowa drukarnia we Lwowie Towarzystwo Pedagogiczne we Lwowie 1890 s 58 ISBN Biblioteka Uniwersytetu Pedagogicznego Deutsche Nationalbibliothek Record 118981013 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 http tnk krakow pl czlonkowie dietl jozef Dr Constant v Wurzbach Dietl Joseph Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 11 S 393 d Track Q665807d Track Q88772820