Ювелірний виріб

Ювелі́рні прикра́си — предмети, що відіграють функцію естетичної орнаментації тіла людини. Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури.

Найперші ювелірні вироби виготовлялися з таких природних матеріалів, як кістка, ікла тварин, мушлі, дерево, камінь. З часом у виробництві прикрас почали використовувати метали, зокрема — дорогоцінні. Хоч з плином часу, дорогі й екзотичні ювелірні вироби почали використовувати як індикатори соціального статусу, вони не зникли з ужитку всіх верств населення.

Форма і функція

У більшості культур у певний момент була практика зберігати велику кількість багатства у вигляді коштовностей. Численні культури зберігають весільний приданий у вигляді коштовностей або виготовляють прикраси як засіб для зберігання чи демонстрації монет. Крім того, ювелірні вироби використовували як грошову одиницю або товар для торгівлі; прикладом є використання невільних намистин.

Багато ювелірних виробів, таких як брошки та пряжки, виникли як суто функціональні предмети, але перетворилися на декоративні вироби, оскільки їх функціональні потреби зменшилися.

Носіння амулетів і відданих медалей для захисту або відвернення від зла поширене в деяких культурах. Вони можуть мати форму символів (наприклад, анкх), каменів, рослин, тварин, частин тіла (наприклад, Хамса) або гліфів (наприклад, стилізовані версії Тронного вірша в ісламському мистецтві).

Українські жіночі прикраси

Українські жінки завжди любили прикрашати себе стрічками та вінками, що їх вони плели з живих або штучних квітів, іноді в них уплітали павині, гусячі, качині пера. Сережки, підвіски, каблучки, намиста були найрозповсюдженішими видами ювелірних прикрас, часто в них уставляли напівдорогоцінні камені і корали, що користувалися особливою любов'ю. Форми сережок були надзвичайно різноманітні: «п'явочки» (з одного кільця), «качечки», «метелики», «ягідки» (з червоними камінцями), «маківки» та інші. Дуже популярні були підвіски до сережок — бовти і теліпони, що бовтались і теліпались, коли жінка рухалась. Нашийною прикрасою зазвичай служило намисто у кілька (до 25) ниток-«разків» з дрібних намистин коралів, гранатів, смальти (кольорового скла), зрідка з бурштину. Також носили на шиї золоті монети — дукачі або личмани.

Регіональна назва прикрас нареченої на гуцульщині — берви.

Галерея

• Годинник виготовлений Торун

Див. також

• Ювелірна справа
• Історія ювелірної справи в Україні
• Орнамент
• Колір золота
• Амулет

Примітки

1. . Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 10 листопада 2017.
2. Web Team, Victoria and Albert Museum, Online Museum (13 січня 2011). . www.vam.ac.uk (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 10 листопада 2017.
3. Morris, Desmond. Body Guards: Protective Amulets and Charms. Element, 1999, .
4. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.

Література

• Історія традиційних українських прикрас = History of traditional Ukrainian adornaments / Г. В. Врочинська, Г. Г. Стельмащук. – Київ : Балтія-Друк, 2020. – 183 с. : іл., фот.
• Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. М. Назимок, О. К. Шликов, Т. М. Артюх. — Київ : Воля, 2009. — 243 с. : іл. — (Товарознавство). — Бібліогр.: с. 235-242. —
• Товарознавство. Ювелірні товари та годинники : опор. конспект лекцій / авт.: Л.В. Черняк, Т.Г. Глушкова. — Київ : КНТЕУ, 2014. — 134 с. — Бібілогр.: с.130-134.
• Ювелірні товари та побутові годинники : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т.М. Артюх, Л.В. Черняк, О.І. Сім`ячко, І.В. Григоренко. — Київ : КНТЕУ, 2010. — 291с. — (Серія "Товарознавство"). — Бібліогр.: с. 290-291. —
• Покупателю о ювелирных изделиях / И. В. Шаталова, В. В. Скурлов. — М. : Экономика, 1990. — 144 с. —
• Справочник по ювелирному делу / С. Н. Зубрилина. — Ростов на/Д : Феникс, 2003. — 352 с. — (Справочники). — ISBN 5-222-03321-Х

Посилання

• Ювелірні вироби [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 470. — 536 с. — .