Пря́жка (від прасл. *pręgti — «тягти», пор. «запрягти») — застібка, що призначена для утримування двох кінців пояса чи ременя разом. Використовується як у найрізноманітніших випадках: защіпання взуття, ремінця годинника. Пряжки відомі з давніх-давен і часто слугували прикрасами. У Середньовіччі в Україні шляхта та інша аристократія носила пояси з пряжками у вигляді невеличкої коробочки, де можна було ховати незначну суму грошей.
Пряжка | |
Пряжка у Вікісховищі |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2018) |
Історичне минуле
У Стародавньому Римі пряжки використовувалися і для скріплення частин деяких обладунків (лорика сегментата), регулювання портупей (balteus), шоломових ременів (цікаво, що від лат. buccula, «щічний ремінь для шолома» походять фр. boucle і англ. buckle, «пряжка»). У самій латинській мові пряжка називалася fibula, звідси й походить термін «фібулістика» — колекціонування пряжок.
Бронзові римські пряжки, були різних видів. Використовувані не лише для практичної мети, ці пряжки були, також прикрашеними, найчастіше геометричними фігурами, зображеннями дельфінів або кінськими головами. Усі види римських пряжок, могли служити і для простого одягу, але в основному, використовувалися для військової мети.
Прикрашання скіфських та сарматських пряжок мали тваринні мотиви, характерні для їх відповідних декоративних мистецтв. Ці орнаменти, часто представляли тварин, залучених до смертельного бою. Такі зображення були успадковані багатьма німецькими народами, а поясні пряжки було виявлено у могилах франків і племен бургундів. У Середньовіччі, до другої половини XIV століття, пряжки використовувалися в основному, як прикраса, коли лицарський пояс і пряжка набули найчудовішого вигляду.
До 15-го століття, пряжки призначалися винятково для багатих, аж поки удосконалені технології виробництва, дозволили легко виготовляти більш дешеві литі вироби, доступні для широкого загалу.
Див. також
Примітки
- Пряжка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Пряжка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pryazhka znachennya Prya zhka vid prasl pregti tyagti por zapryagti zastibka sho priznachena dlya utrimuvannya dvoh kinciv poyasa chi remenya razom Vikoristovuyetsya yak u najriznomanitnishih vipadkah zashipannya vzuttya remincya godinnika Pryazhki vidomi z davnih daven i chasto sluguvali prikrasami U Serednovichchi v Ukrayini shlyahta ta insha aristokratiya nosila poyasi z pryazhkami u viglyadi nevelichkoyi korobochki de mozhna bulo hovati neznachnu sumu groshej Pryazhka Pryazhka u VikishovishiCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2018 Bronzovi pryazhki znajdeni u ShveciyiSuchasni pryazhkiIstorichne minuleU Starodavnomu Rimi pryazhki vikoristovuvalisya i dlya skriplennya chastin deyakih obladunkiv lorika segmentata regulyuvannya portupej balteus sholomovih remeniv cikavo sho vid lat buccula shichnij remin dlya sholoma pohodyat fr boucle i angl buckle pryazhka U samij latinskij movi pryazhka nazivalasya fibula zvidsi j pohodit termin fibulistika kolekcionuvannya pryazhok Bronzovi rimski pryazhki buli riznih vidiv Vikoristovuvani ne lishe dlya praktichnoyi meti ci pryazhki buli takozh prikrashenimi najchastishe geometrichnimi figurami zobrazhennyami delfiniv abo kinskimi golovami Usi vidi rimskih pryazhok mogli sluzhiti i dlya prostogo odyagu ale v osnovnomu vikoristovuvalisya dlya vijskovoyi meti Prikrashannya skifskih ta sarmatskih pryazhok mali tvarinni motivi harakterni dlya yih vidpovidnih dekorativnih mistectv Ci ornamenti chasto predstavlyali tvarin zaluchenih do smertelnogo boyu Taki zobrazhennya buli uspadkovani bagatma nimeckimi narodami a poyasni pryazhki bulo viyavleno u mogilah frankiv i plemen burgundiv U Serednovichchi do drugoyi polovini XIV stolittya pryazhki vikoristovuvalisya v osnovnomu yak prikrasa koli licarskij poyas i pryazhka nabuli najchudovishogo viglyadu Do 15 go stolittya pryazhki priznachalisya vinyatkovo dlya bagatih azh poki udoskonaleni tehnologiyi virobnictva dozvolili legko vigotovlyati bilsh deshevi liti virobi dostupni dlya shirokogo zagalu Div takozhFasteksPrimitkiPryazhka Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Pryazhka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi