Марк Борисович Щукін (рос. Ма́рк Бори́сович Щу́кин; 14 жовтня 1937, Ленінград — 14 липня 2008, Санкт-Петербург) — російський археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Державного Ермітажу, член-кореспондент Німецького археологічного інституту, широко відомий фахівець в археології римського періоду.
Марк Борисович Щукін | |
---|---|
рос. Ма́рк Бори́сович Щу́кин | |
Народився | 14 жовтня 1937 Ленінград |
Помер | 14 липня 2008 (70 років) Санкт-Петербург |
Країна | СРСР → Росія |
Діяльність | археолог, викладач університету |
Alma mater | Ленінградський державний університет |
Галузь | археологія |
Заклад | Ермітаж |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Артамонов Михайло Іларіонович |
Вчителі | Клейн Лев Самуїлович і Артамонов Михайло Іларіонович |
Життєпис
Марк Борисович Щукін народився в родині, де батько працював художником, а мати займалася кресленням. Під час блокади Ленінграду був евакуйований в Вологодську область і лише в 1949 році його родина повернулася до м. Ленінграду. Марк із ранніх років цікавився історією. Після закінчення навчання у школі і служби в армії він в 1959 році вступив на навчання до історичного факультету Ленінградського державного університету. Вчителями Щукіна були М. А. Тиханова, М. І. Артамонов, також він слухав і лекції Л. М. Гумільова. Після закінчення університету в 1967 році влаштувався на роботу до Відділу історії первісної культури Державного Ермітажу, де став хранителем черняхівських і сарматських колекцій. Роботу поєднував з навчанням в аспірантурі Ленінградського відділення Інституту археології Академії наук СРСР (нині Інститут археології РАН). У 1971 році він захистив кандидатську дисертацію «Європейська Сарматія і Черняхівська культура (Проблема хронологічних співвідношень)». Пізніше, в 1978 році, з ініціативи М. Б. Щукіна в Ермітажі була створена Слов'яно-Сарматська археологічна експедиція. У 1991 році захистив докторську дисертацію «Центральна і Східна Європа на рубежі нашої ери: досвід історико-археологічної реконструкції політичних подій III ст. до н. е. — I ст. н. е.».
Праці
- Сарматские памятники Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1972. — Вып. 14. — С. 43— 52. (рос.)
- Об «узких» и «широких» датировках // Проблемы археологии. — Л., 1978. — Вып. II. — С. 28—32. (рос.)
- Славянское поселение Сущаны-Хмельник на реке Уборти // Древние памятники культуры на территории СССР. — Л., 1982. — С. 93—103,174—182. (рос.)
- Горизонт Рахны — Почеп: причины и условия образования // Культуры Восточной Европы I тысячелетия. — , 1986. — С. 26—38. (рос.)
- О трех путях археологического поиска предков раннеисторических славян. Перспективы третьего пути // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. — Л., 1987. — Вып. 28. — С. 103—118. (рос.)
- Rome and the Barbarians in Central and Eastern Europe (1 st Century B.C. — 1 st Century A.D.). — Oxford, 1989. — 491 p. (англ.)
- Проблема бастарнов и этнического определения поянешти-лукашевской и зарубинецкой культур. // Скифы. Сарматы. Славяне. Русь. Петербургский археологический вестник. — СПб., 1993. — № 6. — С. 89—95. (рос.)
- На рубеже эр. Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н. э. — I в. н. э. в Восточной и Центральной Европе. — СПб., 1994. — 323 с. (рос.)
- Готский путь (Готы, Рим и Черняховская культура). — СПб., 2005. — 592 с. (рос.)
Пам'ять
- Петербургский апокриф: Послание от Марка. — СПб., Кишинев, 2011. — 588 с. (рос.)
Примітки
- Пам'яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — Вип. 4. — С. 112—113. (рос.)
Посилання
- Ушел из жизни талантливый археолог Марк Борисович Щукин :: SpbLand [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Персональная информация [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Российская археология :: EVXpress (рос.)
- Тихонов И. Л., Щукин Марк Борисович // Биографика СПбГУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shukin Mark Borisovich Shukin ros Ma rk Bori sovich Shu kin 14 zhovtnya 1937 Leningrad 14 lipnya 2008 Sankt Peterburg rosijskij arheolog doktor istorichnih nauk providnij naukovij spivrobitnik Derzhavnogo Ermitazhu chlen korespondent Nimeckogo arheologichnogo institutu shiroko vidomij fahivec v arheologiyi rimskogo periodu Mark Borisovich Shukinros Ma rk Bori sovich Shu kinNarodivsya14 zhovtnya 1937 1937 10 14 LeningradPomer14 lipnya 2008 2008 07 14 70 rokiv Sankt PeterburgKrayina SRSR RosiyaDiyalnistarheolog vikladach universitetuAlma materLeningradskij derzhavnij universitetGaluzarheologiyaZakladErmitazhNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikArtamonov Mihajlo IlarionovichVchiteliKlejn Lev Samuyilovich i Artamonov Mihajlo IlarionovichZhittyepisMark Borisovich Shukin narodivsya v rodini de batko pracyuvav hudozhnikom a mati zajmalasya kreslennyam Pid chas blokadi Leningradu buv evakujovanij v Vologodsku oblast i lishe v 1949 roci jogo rodina povernulasya do m Leningradu Mark iz rannih rokiv cikavivsya istoriyeyu Pislya zakinchennya navchannya u shkoli i sluzhbi v armiyi vin v 1959 roci vstupiv na navchannya do istorichnogo fakultetu Leningradskogo derzhavnogo universitetu Vchitelyami Shukina buli M A Tihanova M I Artamonov takozh vin sluhav i lekciyi L M Gumilova Pislya zakinchennya universitetu v 1967 roci vlashtuvavsya na robotu do Viddilu istoriyi pervisnoyi kulturi Derzhavnogo Ermitazhu de stav hranitelem chernyahivskih i sarmatskih kolekcij Robotu poyednuvav z navchannyam v aspiranturi Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi Akademiyi nauk SRSR nini Institut arheologiyi RAN U 1971 roci vin zahistiv kandidatsku disertaciyu Yevropejska Sarmatiya i Chernyahivska kultura Problema hronologichnih spivvidnoshen Piznishe v 1978 roci z iniciativi M B Shukina v Ermitazhi bula stvorena Slov yano Sarmatska arheologichna ekspediciya U 1991 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Centralna i Shidna Yevropa na rubezhi nashoyi eri dosvid istoriko arheologichnoyi rekonstrukciyi politichnih podij III st do n e I st n e PraciSarmatskie pamyatniki Srednego Podneprovya i ih sootnoshenie s zarubineckoj kulturoj Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha L 1972 Vyp 14 S 43 52 ros Ob uzkih i shirokih datirovkah Problemy arheologii L 1978 Vyp II S 28 32 ros Slavyanskoe poselenie Sushany Hmelnik na reke Uborti Drevnie pamyatniki kultury na territorii SSSR L 1982 S 93 103 174 182 ros Gorizont Rahny Pochep prichiny i usloviya obrazovaniya Kultury Vostochnoj Evropy I tysyacheletiya 1986 S 26 38 ros O treh putyah arheologicheskogo poiska predkov ranneistoricheskih slavyan Perspektivy tretego puti Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha L 1987 Vyp 28 S 103 118 ros Rome and the Barbarians in Central and Eastern Europe 1 st Century B C 1 st Century A D Oxford 1989 491 p angl Problema bastarnov i etnicheskogo opredeleniya poyaneshti lukashevskoj i zarubineckoj kultur Skify Sarmaty Slavyane Rus Peterburgskij arheologicheskij vestnik SPb 1993 6 S 89 95 ros Na rubezhe er Opyt istoriko arheologicheskoj rekonstrukcii politicheskih sobytij III v do n e I v n e v Vostochnoj i Centralnoj Evrope SPb 1994 323 s ros Gotskij put Goty Rim i Chernyahovskaya kultura SPb 2005 592 s ros Pam yatPeterburgskij apokrif Poslanie ot Marka SPb Kishinev 2011 588 s ros PrimitkiPam yati Marka Borisovicha Shukina Arheologiya 2009 Vip 4 S 112 113 ros PosilannyaUshel iz zhizni talantlivyj arheolog Mark Borisovich Shukin SpbLand 18 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Personalnaya informaciya 9 travnya 2017 u Wayback Machine ros Rossijskaya arheologiya EVXpress ros Tihonov I L Shukin Mark Borisovich Biografika SPbGU 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros