Що́гла — високий стовп, прямовисна (вертикальна) або похила конструкція на вітрильному судні (кораблі), звичайно підтримувана розтяжками. Первісно призначалася тільки для встановлення вітрил; на сучасних суднах з машинним рушієм щогли підтримують радіоантени, світлові прилади й пости спостереження.
Етимологія
Слово щогла (дав.-рус. шегла) вважається запозиченням зі скандинавських мов: від *sigla («щогла»), яке порівнюють з дав.-ісл. sigla.
Історія
Спочатку щогла являла собою цільний дерев'яний стовп, укріплений у гнізді палуби й підтримуваний розтяжками — поперечними вантами й поздовжніми штагами. Щогла присутня вже на давньоєгипетських суднах.
У Європі перші багатощоглові кораблі з'явилися в північному Середземномор'ї: найраніше відоме зображення фок-щогли засвідчено на етруській піксиді з Цере і датується воно серединою VII століття до н. е. Двощогловий торговий корабель з переднім вітрилом на злегка нахиленій фок-щоглі зображений на розписі в етруському похованні 475—450 рр. до н. е.
В епоху вітрильного флоту грали надзвичайно важливу роль як головна частина суднового рушія. Допоміжною функцією щогл було використовування їх як спостережних постів («воронячих гнізд»), до щогл античних кораблів, окрім того, кріпилися абордажні ворони, майданчики для обстрілювання противника.
Зі збільшенням кількості вітрил щогли стали складеними, з наставними стеньгами і брам-стеньгами. На перших парових суднах щогли продовжували виконувати функцію несення вітрил, поступово втрачаючи своє значення. У міру розвитку парових суден потреба в вітрильному рангоуті стала зменшуватися, оскільки на суднах із двома і більше двигунами ймовірність зупинки через несправність машини зменшилася. Крім того, осколки великого рангоуту на військових кораблях по руйнуванні його пострілами в бою можуть перебити команду, а його такелаж, потрапивши за борт, може запутатися біля стерна і гвинта. Тому наприкінці XIX століття остаточно відмовилися від вживання рангоуту для вітрил на нових бойових кораблях, залишивши його для таких цілей:
- підйому сигналів;
- розміщення скорострільної артилерії на певній висоті (на бойових марсах);
- розміщення електричного прожектора.
Тоді ж дерев'яні щогли були витіснені пустотілими металевими: їхній внутрішній простір служив для вентиляції приміщень, розміщення труби елеватора подачі патронів скорострільних гармат на марси і гвинтових сходів для проходу на них особового складу. Завдяки свому великому діаметру (до 2,4 м на найширшому кінці) щогли майже перестали вимагати застосування вант. Основною функцією таких щогл було спочатку несення бойових марсів, а після відмови від останніх — розміщення далекомірних і оптичних приладів, радіоантен тощо. Металеві щогли могли бути телескопічними: стеньги висувалися з них зсередини. Для підйому важких предметів, що колись здійснювався за допомогою рей (наприклад, шлюпок, розміщених на рострах), стали використовуватися вантажні стріли. З переходом на теплові двигуни щогла одержала форму триноги, ажурної або пустотілої металевої вежі.
На сучасних суднах без вітрильного озброєння щогли використовуються для цілей зв'язку, сигналізації (наприклад, несення навігаційних вогнів і сигнальних фігур), підтримування вантажних стріл тощо. Військовими кораблями щогли використовуються, крім того, для влаштування на них різних бойових постів з метою збільшення дальності видимості.
Класифікація за розташуванням
Фок-щогла
Перша, рахуючи від носа до корми, щогла на судні з двома або більше щоглами.
Грот-щогла
Найвища щогла судна незалежно від її місця розташування. Грот-щогла може бути єдиною щоглою судна (наприклад, у суден з вітрильним озброєнням «шлюп», «тендер» і ін.). На дво- або трищоглових суднах вона зазвичай друга, рахуючи від носа судна. На чотири- і більш щоглових суднах «гротами» називають всі щогли між носовою (фок-щоглою) і кормовою (бізань-щоглою), тобто другу, третю та ін. Щоб уникнути плутанини, їх розрізняють за порядковими номерами (від носа до корми — «перша грот-щогла», «друга грот-щогла» тощо). Наприклад, навчальний чотирищогловий барк має фок-щоглу, першу грот-щоглу, другу грот-щоглу й бізань-щоглу.
Бізань-щогла
Бізань-щогла (від нід. bezaansmast) — назва кормової щогли на три- і більше щогловому судні. На трищоглових суднах бізань завжди третя, на багатощоглових — остання, а всі щогли між бізань-щоглою й фок-щоглою називаються грот-щоглами й різняться порядковим номером. Кормова щогла на двощогловому судні також може називатися бізань-щоглою, якщо носова значно більша за неї й розташована в середині судна.
Приставка «крюйс-» означає приналежність елемента рангоуту або такелажу до бізань-щогли, наприклад, «крюйс-стеньга».
Бонавентур-щогла
Бонавентур-щогла (фр. bon aventure — «добра пригода») — четверта з носа щогла, що встановлювалася на великих галеонах XVI століття. Як правило, мала латинське озброєння і меншу порівняно з бізанню висоту.
Трисель-щогла
Трисель-щогла — додаткова тонка щогла, прикріплена паралельно основній ззаду і призначена для розміщення сегарсів гафельного вітрила (триселя). Використовується у випадках, коли товщина основної щогли не дозволяє розміщати сегарси прямо на ній.
Інші щогли
На вітрильниках із числом щогл понад 3 використовуються різні їх позначення. На чотирищоглових барках передня щогла називається фоком, друга — першим гротом, третя — другим гротом, а четверта — бізанню. За іншою системою третя щогла називається, як і звичайно, бізанню, а четверта має назву «джигер-щогли» (англ. jigger-mast). На п'ятищоглових кораблях перша щогла називається фок, друга — грот, третя — «мідель-щогла» (нім. Mittelmast), четверта — «крюйс-щогла» (нім. Kreuzmast), п'ята — бізань-щогла (нім. Besanmast). На п'ятищогловій [de]» перша щогла називалася фок- (Fockmast), друга — грот- (Großmast), третя — «мідель-щогла», четверта — «ахтер-щогла» (Achtermast), «гаупт-щогла» (Hauptmast) або «лайс-щогла» (Laeiszmast), п'ята — «крюйс-щогла». На шестищоглових (наприклад, «Грейт-Істерні») та семищоглових кораблях щогли часто йменувалися за днями тижня. На «Грейт-Істерні» перша щогла називалася «понеділок» (англ. Monday), остання — «субота» (Saturday). На семищогловій шхуні [en]» спочатку використовувалася така система: перша щогла називалася фок-, друга — грот-, третя — бізань-щоглою (англ. mizzen-mast), четверта — «спенкер-щоглою» (spanker-mast), п'ята — «джигер-щоглою», шоста — «драйвер-щоглою» (driver-mast), сьома — «пушер-щоглою» (pusher-mast). Пізніше перша щогла стала йменуватися «форкастель-щоглою» (forecastle-mast), друга — фок-щоглою (fore-mast), третя — грот-щоглою (main-mast), четверта — бізань-щоглою, п'ята — «джигер-щоглою», шоста — «спенкер-щоглою», сьома — «ахтер-щоглою» (after-mast). Пізніше найменування щогл неодноразово змінювалися, а в останні місяці існування корабля щогли йменувалися за днями тижня, причому перша називалася «неділею» (Sunday), а остання — «суботою».
Будова
Нижній кінець щогли називається шпором (від нід. spoor), верхній — топом. Для закріплення щогли її пропускають через отвір у палубі — п'яртнерс, і закріплюють у гнізді — степсі. Утримують щоглу в діаметральній площині і в площині шпангоутів закріплені на топі розтяжки — стоячий такелаж. На щоглах кріпляться реї, гафелі, гіки. Щоглу, яка не несе рей (може мати замість них гафелі і гіки), називають сухою щоглою. Для кріплення елементів рангоуту і такелажу на щоглах встановлюють бейфути, вертлюги гіків, бугелі з обухами, (ракс-бугелі), клотики, качки та ін., на палубі біля щогл можуть розміщати кофель-планки.
Тимчасову щоглу, поставлену замість зламаної, називають фальшивою щоглою.
Щогли вітрильних суден
- Проста щогла
Проста щогла виготовляється з одного стовбура дерева, застосовується на невеликих суднах, шлюпках. На сучасних невеликих вітрильниках, поряд з деревом, застосовуються і інші матеріали.
На шлюпках може бути 1 (ял) чи 2 щогли (баркас, катер). Для закріплення щогли на щогловій банці встановлюється намітка — відкидна металева скоба на шарнірі; один кінець намітки закріплений на щогловій банці, другий, відкидний, кріпиться до банки нагелем.
- Складена щогла
Щогли малих стародавніх суден здебільшого виготовляли з одного цілого стовбура дерева — цільні щогли. Нижня частина щогли, з'єднана безпосередньо із судном — нижня щогла, її продовження — стеньга, ще вище — брам-стеньга і бом-брам-стеньга. З'єднувати рангоутні дерева могли різними способами. Для з'єднання нижніх щогл зі стеньгами і стеньг з брам-стеньгами використовували езельгофт — дерев'яну колодку, що надівалась на топ нижньої щогли, а в отвір її проходив шпор стеньги. Для з'єднання невеликих рангоутних дерев застосовуються і бугелі.
При значному діаметрі нижніх щогл і бушприта вони можуть складатися з окремих дерев'яних деталей, з'єднаних болтами чи нагелями. Вони складалися з 1-2 центральних брусів — шпинделів, бокових брусів і передньої та задньої накладок — носової та кормової фіш (бокові бруси також можуть називатися боковими фішами). Проміжки між деталями закривалися короткими клинами — чаками. Ззовні такі щогли стягали вулінгами (5—6 шлагів троса, покладеного навколо щогли), а з XVIII століття — залізними бугелями (могли бути й дерев'яними).
Звичайно щогли для вітрильних суден виготовляють з ялиці або інших легких смолистих порід дерев: пінії, американської смолистої сосни й т. ін. З XIX століття для виготовлення щогл починає використовуватися листовий метал: вони набувають вигляду труб.
Щогли суден з паровим, дизельним чи атомним двигуном
На невітрильних суднах, поряд з простими щоглами, використовуються А-подібні, триногі, вежоподібні, ажурні та інші конструкції щогл. На військових кораблях щогли називаються бойовими щоглами (зазвичай дві: фок-щогла і грот-щогла), оскільки они використовуються з метою спостереження і сигналоподачі, а також безпосередньо для бойових цілей. Трубчасті щогли виконуються з металевих труб, причому тонкі щогли грають роль допоміжних чи запасних для радіозв'язку і подачі сигналів (або є основними на невеликих кораблях), а товсті трубчасті щогли є основними на великих. Окрім трубчастих, у ролі бойових застосовуються вежоподібні, ажурні, триногі (п'ятиногі, семиногі) щогли.
Щогли яхт
Щогла яхт може бути простою або складеною (зі стеньгою). Шпор щогли у яхт часто кріпиться прямо на палубі: це зменшує навантаження на обшивку в ділянці кіля, крім того, уможливлює зробити щоглу складаною. Степс складаної щогли утворюється двома вертикальними стійками (пасинками), між якими на двох стрижнях кріпиться шпор; вийнявши один зі стрижнів, можна нахилити щоглу поворотом навколо осі другого. На деяких спортивних яхтах пасинки мають вигляд поздовжніх ребер з отворами: переставляючи з одного отвору до іншого один зі стрижнів, можна змінювати нахил щогли.
Інше
«Щогла» — одне з назв ялиці білої (Abies alba) — представника родини Соснових. Вона пов'язана з тим, що прямі стовбури цього дерева використовували для вироблення щогл.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
- ; Steinmayer, A. G. (1999): «The Earliest Foresail, on Another Etruscan Vase», , Vol. 28, No. 3, pp. 292–296 (295)
- (1963): «The Earliest Two-masted Ship», , Vol. 16, No. 2, pp. 108–111 (111)
- Самойлов К. И. Мачта // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Рангоут // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мачты военных кораблей // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Самойлов К. И. Джиггер // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2020.
- Самойлов К. И. Мачта сухая // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Мачта // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- Самойлов К. И. Мачты боевые // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Джерела
- Самойлов К. И. Мачта, машта // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- (англ.)
- (англ.)
- History of Sailing Yacht Masts, Rigging and Sails: 1900-Present day. by James Gilliam [ 23 серпня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- UCLA MAC Dinghy Sailing Overview [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Щогла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sho gla visokij stovp pryamovisna vertikalna abo pohila konstrukciya na vitrilnomu sudni korabli zvichajno pidtrimuvana roztyazhkami Pervisno priznachalasya tilki dlya vstanovlennya vitril na suchasnih sudnah z mashinnim rushiyem shogli pidtrimuyut radioanteni svitlovi priladi j posti sposterezhennya Shogli fregataU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shogla znachennya EtimologiyaSlovo shogla dav rus shegla vvazhayetsya zapozichennyam zi skandinavskih mov vid sigla shogla yake porivnyuyut z dav isl sigla IstoriyaSpochatku shogla yavlyala soboyu cilnij derev yanij stovp ukriplenij u gnizdi palubi j pidtrimuvanij roztyazhkami poperechnimi vantami j pozdovzhnimi shtagami Shogla prisutnya vzhe na davnoyegipetskih sudnah A podibni shogli vitrilnika Rainbow Warrior III U Yevropi pershi bagatoshoglovi korabli z yavilisya v pivnichnomu Seredzemnomor yi najranishe vidome zobrazhennya fok shogli zasvidcheno na etruskij piksidi z Cere i datuyetsya vono seredinoyu VII stolittya do n e Dvoshoglovij torgovij korabel z perednim vitrilom na zlegka nahilenij fok shogli zobrazhenij na rozpisi v etruskomu pohovanni 475 450 rr do n e V epohu vitrilnogo flotu grali nadzvichajno vazhlivu rol yak golovna chastina sudnovogo rushiya Dopomizhnoyu funkciyeyu shogl bulo vikoristovuvannya yih yak sposterezhnih postiv voronyachih gnizd do shogl antichnih korabliv okrim togo kripilisya abordazhni voroni majdanchiki dlya obstrilyuvannya protivnika Zi zbilshennyam kilkosti vitril shogli stali skladenimi z nastavnimi stengami i bram stengami Na pershih parovih sudnah shogli prodovzhuvali vikonuvati funkciyu nesennya vitril postupovo vtrachayuchi svoye znachennya U miru rozvitku parovih suden potreba v vitrilnomu rangouti stala zmenshuvatisya oskilki na sudnah iz dvoma i bilshe dvigunami jmovirnist zupinki cherez nespravnist mashini zmenshilasya Krim togo oskolki velikogo rangoutu na vijskovih korablyah po rujnuvanni jogo postrilami v boyu mozhut perebiti komandu a jogo takelazh potrapivshi za bort mozhe zaputatisya bilya sterna i gvinta Tomu naprikinci XIX stolittya ostatochno vidmovilisya vid vzhivannya rangoutu dlya vitril na novih bojovih korablyah zalishivshi jogo dlya takih cilej pidjomu signaliv rozmishennya skorostrilnoyi artileriyi na pevnij visoti na bojovih marsah rozmishennya elektrichnogo prozhektora Todi zh derev yani shogli buli vitisneni pustotilimi metalevimi yihnij vnutrishnij prostir sluzhiv dlya ventilyaciyi primishen rozmishennya trubi elevatora podachi patroniv skorostrilnih garmat na marsi i gvintovih shodiv dlya prohodu na nih osobovogo skladu Zavdyaki svomu velikomu diametru do 2 4 m na najshirshomu kinci shogli majzhe perestali vimagati zastosuvannya vant Osnovnoyu funkciyeyu takih shogl bulo spochatku nesennya bojovih marsiv a pislya vidmovi vid ostannih rozmishennya dalekomirnih i optichnih priladiv radioanten tosho Metalevi shogli mogli buti teleskopichnimi stengi visuvalisya z nih zseredini Dlya pidjomu vazhkih predmetiv sho kolis zdijsnyuvavsya za dopomogoyu rej napriklad shlyupok rozmishenih na rostrah stali vikoristovuvatisya vantazhni strili Z perehodom na teplovi dviguni shogla oderzhala formu trinogi azhurnoyi abo pustotiloyi metalevoyi vezhi Na suchasnih sudnah bez vitrilnogo ozbroyennya shogli vikoristovuyutsya dlya cilej zv yazku signalizaciyi napriklad nesennya navigacijnih vogniv i signalnih figur pidtrimuvannya vantazhnih stril tosho Vijskovimi korablyami shogli vikoristovuyutsya krim togo dlya vlashtuvannya na nih riznih bojovih postiv z metoyu zbilshennya dalnosti vidimosti Na greckomu Agea Zjni III vstanovlena dimar shogla Foto vid 27 sichnya 2007 roku Greckij bunkeruvalnik Agea Zoni III z dimarom shogloyu vid z kormi Foto vid 27 sichnya 2007 roku Klasifikaciya za roztashuvannyamFok shogla Dokladnishe Fok shogla Persha rahuyuchi vid nosa do kormi shogla na sudni z dvoma abo bilshe shoglami Grot shogla Dokladnishe Grot shogla Najvisha shogla sudna nezalezhno vid yiyi miscya roztashuvannya Grot shogla mozhe buti yedinoyu shogloyu sudna napriklad u suden z vitrilnim ozbroyennyam shlyup tender i in Na dvo abo trishoglovih sudnah vona zazvichaj druga rahuyuchi vid nosa sudna Na chotiri i bilsh shoglovih sudnah grotami nazivayut vsi shogli mizh nosovoyu fok shogloyu i kormovoyu bizan shogloyu tobto drugu tretyu ta in Shob uniknuti plutanini yih rozriznyayut za poryadkovimi nomerami vid nosa do kormi persha grot shogla druga grot shogla tosho Napriklad navchalnij chotirishoglovij bark maye fok shoglu pershu grot shoglu drugu grot shoglu j bizan shoglu Bizan shogla Dokladnishe Bizan shogla Bizan shogla vid nid bezaansmast nazva kormovoyi shogli na tri i bilshe shoglovomu sudni Na trishoglovih sudnah bizan zavzhdi tretya na bagatoshoglovih ostannya a vsi shogli mizh bizan shogloyu j fok shogloyu nazivayutsya grot shoglami j riznyatsya poryadkovim nomerom Kormova shogla na dvoshoglovomu sudni takozh mozhe nazivatisya bizan shogloyu yaksho nosova znachno bilsha za neyi j roztashovana v seredini sudna Pristavka kryujs oznachaye prinalezhnist elementa rangoutu abo takelazhu do bizan shogli napriklad kryujs stenga Bonaventur shogla Bonaventur shogla fr bon aventure dobra prigoda chetverta z nosa shogla sho vstanovlyuvalasya na velikih galeonah XVI stolittya Yak pravilo mala latinske ozbroyennya i menshu porivnyano z bizannyu visotu Trisel shogla Trisel shogla dodatkova tonka shogla prikriplena paralelno osnovnij zzadu i priznachena dlya rozmishennya segarsiv gafelnogo vitrila triselya Vikoristovuyetsya u vipadkah koli tovshina osnovnoyi shogli ne dozvolyaye rozmishati segarsi pryamo na nij Inshi shogli Na vitrilnikah iz chislom shogl ponad 3 vikoristovuyutsya rizni yih poznachennya Na chotirishoglovih barkah perednya shogla nazivayetsya fokom druga pershim grotom tretya drugim grotom a chetverta bizannyu Za inshoyu sistemoyu tretya shogla nazivayetsya yak i zvichajno bizannyu a chetverta maye nazvu dzhiger shogli angl jigger mast Na p yatishoglovih korablyah persha shogla nazivayetsya fok druga grot tretya midel shogla nim Mittelmast chetverta kryujs shogla nim Kreuzmast p yata bizan shogla nim Besanmast Na p yatishoglovij de persha shogla nazivalasya fok Fockmast druga grot Grossmast tretya midel shogla chetverta ahter shogla Achtermast gaupt shogla Hauptmast abo lajs shogla Laeiszmast p yata kryujs shogla Na shestishoglovih napriklad Grejt Isterni ta semishoglovih korablyah shogli chasto jmenuvalisya za dnyami tizhnya Na Grejt Isterni persha shogla nazivalasya ponedilok angl Monday ostannya subota Saturday Na semishoglovij shhuni en spochatku vikoristovuvalasya taka sistema persha shogla nazivalasya fok druga grot tretya bizan shogloyu angl mizzen mast chetverta spenker shogloyu spanker mast p yata dzhiger shogloyu shosta drajver shogloyu driver mast soma pusher shogloyu pusher mast Piznishe persha shogla stala jmenuvatisya forkastel shogloyu forecastle mast druga fok shogloyu fore mast tretya grot shogloyu main mast chetverta bizan shogloyu p yata dzhiger shogloyu shosta spenker shogloyu soma ahter shogloyu after mast Piznishe najmenuvannya shogl neodnorazovo zminyuvalisya a v ostanni misyaci isnuvannya korablya shogli jmenuvalisya za dnyami tizhnya prichomu persha nazivalasya nedileyu Sunday a ostannya subotoyu BudovaTop shogli z ahtkantami dali vidno longa salingi i kraspici dlya vstanovlennya marsa Nizhnij kinec shogli nazivayetsya shporom vid nid spoor verhnij topom Dlya zakriplennya shogli yiyi propuskayut cherez otvir u palubi p yartners i zakriplyuyut u gnizdi stepsi Utrimuyut shoglu v diametralnij ploshini i v ploshini shpangoutiv zakripleni na topi roztyazhki stoyachij takelazh Na shoglah kriplyatsya reyi gafeli giki Shoglu yaka ne nese rej mozhe mati zamist nih gafeli i giki nazivayut suhoyu shogloyu Dlya kriplennya elementiv rangoutu i takelazhu na shoglah vstanovlyuyut bejfuti vertlyugi gikiv bugeli z obuhami raks bugeli klotiki kachki ta in na palubi bilya shogl mozhut rozmishati kofel planki Timchasovu shoglu postavlenu zamist zlamanoyi nazivayut falshivoyu shogloyu Shogli vitrilnih suden Prosta shogla Prosta shogla vigotovlyayetsya z odnogo stovbura dereva zastosovuyetsya na nevelikih sudnah shlyupkah Na suchasnih nevelikih vitrilnikah poryad z derevom zastosovuyutsya i inshi materiali Rozriz shogli skladenoyi z okremih shtuk dereva Na shlyupkah mozhe buti 1 yal chi 2 shogli barkas kater Dlya zakriplennya shogli na shoglovij banci vstanovlyuyetsya namitka vidkidna metaleva skoba na sharniri odin kinec namitki zakriplenij na shoglovij banci drugij vidkidnij kripitsya do banki nagelem Shogli vitrilnogo fregata z bugelyamiKriplennya reyi do shogli bejfutom vertlyugomSkladena shogla Shogli malih starodavnih suden zdebilshogo vigotovlyali z odnogo cilogo stovbura dereva cilni shogli Nizhnya chastina shogli z yednana bezposeredno iz sudnom nizhnya shogla yiyi prodovzhennya stenga she vishe bram stenga i bom bram stenga Z yednuvati rangoutni dereva mogli riznimi sposobami Dlya z yednannya nizhnih shogl zi stengami i steng z bram stengami vikoristovuvali ezelgoft derev yanu kolodku sho nadivalas na top nizhnoyi shogli a v otvir yiyi prohodiv shpor stengi Dlya z yednannya nevelikih rangoutnih derev zastosovuyutsya i bugeli Pri znachnomu diametri nizhnih shogl i bushprita voni mozhut skladatisya z okremih derev yanih detalej z yednanih boltami chi nagelyami Voni skladalisya z 1 2 centralnih brusiv shpindeliv bokovih brusiv i perednoyi ta zadnoyi nakladok nosovoyi ta kormovoyi fish bokovi brusi takozh mozhut nazivatisya bokovimi fishami Promizhki mizh detalyami zakrivalisya korotkimi klinami chakami Zzovni taki shogli styagali vulingami 5 6 shlagiv trosa pokladenogo navkolo shogli a z XVIII stolittya zaliznimi bugelyami mogli buti j derev yanimi Zvichajno shogli dlya vitrilnih suden vigotovlyayut z yalici abo inshih legkih smolistih porid derev piniyi amerikanskoyi smolistoyi sosni j t in Z XIX stolittya dlya vigotovlennya shogl pochinaye vikoristovuvatisya listovij metal voni nabuvayut viglyadu trub Elementi skladenih shogl 1 kolona fok shogli 2 for stenga 3 for bram stenga 4 for bom bram stenga 5 for tryum stenga 6 kolona grot shogli 7 grot stenga 8 grot bram stenga 9 grot bom bram stenga 10 grot tryum stenga 11 kolona bizan shogli 12 kryujs stenga 13 kryujs bram stenga 14 kryujs bom bram stenga 15 kryujs tryum stengaShogli suden z parovim dizelnim chi atomnim dvigunom Na nevitrilnih sudnah poryad z prostimi shoglami vikoristovuyutsya A podibni trinogi vezhopodibni azhurni ta inshi konstrukciyi shogl Na vijskovih korablyah shogli nazivayutsya bojovimi shoglami zazvichaj dvi fok shogla i grot shogla oskilki oni vikoristovuyutsya z metoyu sposterezhennya i signalopodachi a takozh bezposeredno dlya bojovih cilej Trubchasti shogli vikonuyutsya z metalevih trub prichomu tonki shogli grayut rol dopomizhnih chi zapasnih dlya radiozv yazku i podachi signaliv abo ye osnovnimi na nevelikih korablyah a tovsti trubchasti shogli ye osnovnimi na velikih Okrim trubchastih u roli bojovih zastosovuyutsya vezhopodibni azhurni trinogi p yatinogi seminogi shogli Shogla bojovih korabliv kincya XIX pochatku XX stolit z bojovim i prozhektornim marsamiShogli yaht Shogla yaht mozhe buti prostoyu abo skladenoyu zi stengoyu Shpor shogli u yaht chasto kripitsya pryamo na palubi ce zmenshuye navantazhennya na obshivku v dilyanci kilya krim togo umozhlivlyuye zrobiti shoglu skladanoyu Steps skladanoyi shogli utvoryuyetsya dvoma vertikalnimi stijkami pasinkami mizh yakimi na dvoh strizhnyah kripitsya shpor vijnyavshi odin zi strizhniv mozhna nahiliti shoglu povorotom navkolo osi drugogo Na deyakih sportivnih yahtah pasinki mayut viglyad pozdovzhnih reber z otvorami perestavlyayuchi z odnogo otvoru do inshogo odin zi strizhniv mozhna zminyuvati nahil shogli Inshe Shogla odne z nazv yalici biloyi Abies alba predstavnika rodini Sosnovih Vona pov yazana z tim sho pryami stovburi cogo dereva vikoristovuvali dlya viroblennya shogl PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Steinmayer A G 1999 The Earliest Foresail on Another Etruscan Vase Vol 28 No 3 pp 292 296 295 1963 The Earliest Two masted Ship Vol 16 No 2 pp 108 111 111 Samojlov K I Machta Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Rangout Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Machty voennyh korablej Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Samojlov K I Dzhigger Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2020 Samojlov K I Machta suhaya Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros Machta Tolkovyj Voenno morskoj Slovar 2010 ros Samojlov K I Machty boevye Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros DzherelaSamojlov K I Machta mashta Morskoj slovar M L Gosudarstvennoe Voenno morskoe Izdatelstvo NKVMF Soyuza SSR 1941 ros angl angl History of Sailing Yacht Masts Rigging and Sails 1900 Present day by James Gilliam 23 serpnya 2004 u Wayback Machine angl UCLA MAC Dinghy Sailing Overview 27 lipnya 2011 u Wayback Machine angl PosilannyaShogla Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi