Кар'єра Ругонів, також Щастя Ругонів (фр. Les Rougon-Macquart: La Fortune des Rougon) — роман Еміля Золя, опублікований у 1871 році, перший том серії Ругони-Маккари.
Автор | Еміль Золя |
---|---|
Мова | французька |
Серія | Ругон-Маккари |
Жанр | роман |
Видано | 1871 |
Наступний твір | d |
У «Гутенберзі» | 5135 |
|
Сюжет
Місце дії — вигадане невелике містечко Плассан, що співвідноситься до Екс-ан-Провансу, де Золя провів дитинство та юність, та місту Лорж у департаменті Вар, де в грудні 1851 року відбувалися повстанські події, описані в романі. Книга ставить за мету:
- Як згадує Золя у своїй передмові, це роман про походження. Він знаменує собою початок генеалогії Ругон-Маккарів, яка починається з Аделаїди Фук, відомої як тітка Діде. Своєю чергою вона народила першого сина П'єра Ругона, одружившись з садівником Ругоном. Після смерті чоловіка Аделаїда жила з контрабандистом Маккаром, від якого мала доньку Урсулу Маккар і сина Антуана Маккара. Після смерті Маккара жінка усамітнилася. Троє її дітей дали початок трьом гілкам роду:
- Ругони, у яких переважає жадібність і апетит до влади,
- сім'я Муре (Урсула вийшла заміж за капелюшника з таким прізвищем), гілка, в якій часто проявляється психічна крихкість бабусі,
- Маккари, найбільш тендітна гілка, в якій божевілля Аделаїди змішується з пияцтвом і насильством її коханця;
- Твір відповідає початку Другої імперії, тим часовим рамкам, в яких розгортаються всі романи до «Розгром» (війна 1870 року і розгром Наполеона ІІІ). Дія роману «Щастя Ругонів» відбувається в дні після державного перевороту 2 грудня 1851 року: ругони користуються цим переворотом, щоб захопити політичну владу в Плассані;
- Нарешті, він розповідає історію кохання між Сільвером Муре (сином Урсули) і М'єттою, дочкою браконьєра, засудженої до страти. Історія закінчується сумно: двоє молодих людей беруть участь в опорі державному перевороту 2 грудня 1851 року в Провансі; М'єтта гине у ході бою, а Сільвер отримує кулю в потилицю від жандарма. Аделаїда Фуке, яка була свідком цієї сцени, сходить з розуму і потрапляє до божевільні. Їй тоді було 83 роки, але вона дожила до останнього роману (), померши у віці 105 років.
Історія написання
Навіювання та підготовча робота
На створення «Щастя Ругонів» його надихнув роман Оноре де Бальзака «П'єрета», темою якого є провінційна боротьба між двома гілками роду: Ругон-Офрей. До кожного свого роману він складав довгу підготовчу справу, не соромлячись, як тільки з'являлися фінансові можливості, виїжджати на місце дії, щоб достовірно описати обстановку. Підготовче досьє складається з різних розділів, які, як і всі досьє, не обов'язково розташовуються в хронологічному порядку.
Перша частина роману включає два географічні нариси, один з яких представляє околиці міста Плассан і маршрут, яким пройшли повстанці, а інший — визначення площа Св. Мітра (фр. aire Saint-Mittre), пустиря в комуні. По кожному з двох ескізів, завдяки численним підчисткам і виправленням, можна побачити, що їхня конфігурація встигла визріти у свідомості автора. Наприклад, суттєво змінено русло річки Ла-Віорн.
Далі в розділі представлено детальний план за розділами. Наразі роман складається з одинадцяти (XI) розділів, тоді як в остаточному рукописі було лише сім (VII). Для кожного розділу передбачено чотири кроки: номер розділу, дата, коли дії відбуваються, важливі моменти та деталізації, необхідні автору для побудови тексту.
Далі Золя подає хронологічне та просторове розташування своїх розділів, які він називає «Дати фактів» («Dates des faits»). Таким чином, автор вказує місце дії розділу, центрального персонажа, дату і, для деяких розділів, тривалість. Також у двох кутах сторінки розміщено календар та короткий виклад подій державного перевороту в Парижі. Цю сторінку Золя, ймовірно, написав ще до свого детального плану, оскільки, крім того, що вона не містить жодних подробиць, тут зустрічаються імена, які не є остаточними: наприклад, Антуан Маккарт названий Антуаном «Макартом», а Плассан — «Роллебуазом».
Редакція
Після того, як Золя склав свою підготовчу справу до роману, він приступив до написання «Щастя Ругонів». Автор ставить дату на звороті першої сторінки рукопису своїх романів, яка була б датою початку процесу написання. Тут ми знаходимо дату 4 червня 1869 року. Радше за все, що роман мав бути закінчений наприкінці 1869 року, оскільки «Курінь», другий роман циклу, почав писатися на початку наступного року. До цього варто зауважити листування Золя з Едмоном де Гонкуром, датоване 15 липня 1870 року, в якому натураліст повідомляє, що завершує роман «день за днем».
Публікація
Щастя Ругонів вперше з'явилася як цикл у газеті Le Siècle від 28 червня 1870 року. Хоча перші розділи були готові майже рік тому, «недоброзичливці» не дозволили опублікувати їх раніше. На жаль, публікація була перервана на шостому розділі через початок франко-німецької війни 19 липня 1870 року. За іронією долі, публікація роману Золя про народження Другої імперії була таким чином призупинена війною, яка поклала їй край. Закінчення фейлетонів було надруковано в газеті з 18 по 21 березня 1871 року ; роман тоді називався «Сім'я Ругон».
Роман вийшов друком 14 жовтня 1871 року. Однак, відоме на сьогодні видання — це видання 1873 року. Насправді, у 1872 році Жорж Шарпантьє, який взявся за цю роботу, опублікував текст, який був сильно змінений Емілем Золя.
Критика
Роман не дуже добре продавався, незважаючи на публічність автора та його зусилля зробити свій твір відомим задіюючи коло впливу, яке він створив для себе завдяки своїй журналістській діяльності.
Цікаві факти
Через піднесення П'єра та Фелісіте Ругон, саме завоювання влади Луї-Наполеоном Бонапартом Золя хоче піддати критиці: П'єр Ругон рятує Плассан від анархії так само, як Бонапарт рятує Францію. Золя розвінчує міф про провидця, яким міг бути майбутній Наполеон ІІІ.
Варто також відзначити протиставлення типів персонажів: П'єр Ругон і Антуан Маккар, з одного боку, обидва хитруни і маніпулятори, які думають лише про задоволення своїх апетитів (до влади і грошей для першого, до бенкетування і ледарства для другого) і Сільвер, М'єтта і тітонька Діде, з іншого боку, наївні і великодушні.
Золя дуже ніжно змальовує ідилію між двома підлітками: їхні щоденні розмови, бачення один одного лише у відблисках води в колодязі, а також їхня прогулянка дорогою до Ніцци на початку книги, коли вони обидва загорнуті в пальто М'єтти, — чарівні картини.
Але в романі завжди присутня сильна напруга між коханням і смертю: М'єтта, що падає під кулями солдатів, потім Сільвер, який помирає з розтрощеною головою від вогнепального удару, надають твору моменти напруженої емоційності.
Українські переклади
- Еміль Золя. Кар'єра Ругонів. — Київ:, 1959. — 322 с.
- Еміль Золя. Щастя Ругонів. пер. з фр. Костя Рубинського. Київ: «Дніпро» —196 с.
- Еміль Золя. Твори. — Т. 1—2. /// Кар'єра Ругонів / Пер. з фр. — К:, 1988.
- Еміль Золя. Кар‘єра Ругонів. пер. з фр. Костя Рубинського. К: Знання, 2017. — 383 с.
Примітки
- Martin Kanes, , dans , t. 18, coll. « French Studies », 1964, p. 203-212
- Paul Alexis, , G.Charpentier, 1882, 338 p.
Посилання
- The Fortune of the Rougons на Project Gutenberg
- The Fortune of the Rougons аудіокнига у відкритому доступі на LibriVox
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kar yera Rugoniv takozh Shastya Rugoniv fr Les Rougon Macquart La Fortune des Rougon roman Emilya Zolya opublikovanij u 1871 roci pershij tom seriyi Rugoni Makkari Kar yera Rugoniv takozh Shastya Rugoniv AvtorEmil ZolyaMovafrancuzkaSeriyaRugon MakkariZhanrromanVidano1871Nastupnij tvirdU Gutenberzi 5135 Kar yera Rugoniv takozh Shastya Rugoniv u VikishovishiSyuzhetMisce diyi vigadane nevelike mistechko Plassan sho spivvidnositsya do Eks an Provansu de Zolya proviv ditinstvo ta yunist ta mistu Lorzh u departamenti Var de v grudni 1851 roku vidbuvalisya povstanski podiyi opisani v romani Kniga stavit za metu Yak zgaduye Zolya u svoyij peredmovi ce roman pro pohodzhennya Vin znamenuye soboyu pochatok genealogiyi Rugon Makkariv yaka pochinayetsya z Adelayidi Fuk vidomoyi yak titka Dide Svoyeyu chergoyu vona narodila pershogo sina P yera Rugona odruzhivshis z sadivnikom Rugonom Pislya smerti cholovika Adelayida zhila z kontrabandistom Makkarom vid yakogo mala donku Ursulu Makkar i sina Antuana Makkara Pislya smerti Makkara zhinka usamitnilasya Troye yiyi ditej dali pochatok trom gilkam rodu Rugoni u yakih perevazhaye zhadibnist i apetit do vladi sim ya Mure Ursula vijshla zamizh za kapelyushnika z takim prizvishem gilka v yakij chasto proyavlyayetsya psihichna krihkist babusi Makkari najbilsh tenditna gilka v yakij bozhevillya Adelayidi zmishuyetsya z piyactvom i nasilstvom yiyi kohancya Tvir vidpovidaye pochatku Drugoyi imperiyi tim chasovim ramkam v yakih rozgortayutsya vsi romani do Rozgrom vijna 1870 roku i rozgrom Napoleona III Diya romanu Shastya Rugoniv vidbuvayetsya v dni pislya derzhavnogo perevorotu 2 grudnya 1851 roku rugoni koristuyutsya cim perevorotom shob zahopiti politichnu vladu v Plassani Nareshti vin rozpovidaye istoriyu kohannya mizh Silverom Mure sinom Ursuli i M yettoyu dochkoyu brakonyera zasudzhenoyi do strati Istoriya zakinchuyetsya sumno dvoye molodih lyudej berut uchast v opori derzhavnomu perevorotu 2 grudnya 1851 roku v Provansi M yetta gine u hodi boyu a Silver otrimuye kulyu v potilicyu vid zhandarma Adelayida Fuke yaka bula svidkom ciyeyi sceni shodit z rozumu i potraplyaye do bozhevilni Yij todi bulo 83 roki ale vona dozhila do ostannogo romanu pomershi u vici 105 rokiv Istoriya napisannyaNaviyuvannya ta pidgotovcha robota Na stvorennya Shastya Rugoniv jogo nadihnuv roman Onore de Balzaka P yereta temoyu yakogo ye provincijna borotba mizh dvoma gilkami rodu Rugon Ofrej Do kozhnogo svogo romanu vin skladav dovgu pidgotovchu spravu ne soromlyachis yak tilki z yavlyalisya finansovi mozhlivosti viyizhdzhati na misce diyi shob dostovirno opisati obstanovku Pidgotovche dosye skladayetsya z riznih rozdiliv yaki yak i vsi dosye ne obov yazkovo roztashovuyutsya v hronologichnomu poryadku Persha chastina romanu vklyuchaye dva geografichni narisi odin z yakih predstavlyaye okolici mista Plassan i marshrut yakim projshli povstanci a inshij viznachennya plosha Sv Mitra fr aire Saint Mittre pustirya v komuni Po kozhnomu z dvoh eskiziv zavdyaki chislennim pidchistkam i vipravlennyam mozhna pobachiti sho yihnya konfiguraciya vstigla vizriti u svidomosti avtora Napriklad suttyevo zmineno ruslo richki La Viorn Dali v rozdili predstavleno detalnij plan za rozdilami Narazi roman skladayetsya z odinadcyati XI rozdiliv todi yak v ostatochnomu rukopisi bulo lishe sim VII Dlya kozhnogo rozdilu peredbacheno chotiri kroki nomer rozdilu data koli diyi vidbuvayutsya vazhlivi momenti ta detalizaciyi neobhidni avtoru dlya pobudovi tekstu Dali Zolya podaye hronologichne ta prostorove roztashuvannya svoyih rozdiliv yaki vin nazivaye Dati faktiv Dates des faits Takim chinom avtor vkazuye misce diyi rozdilu centralnogo personazha datu i dlya deyakih rozdiliv trivalist Takozh u dvoh kutah storinki rozmisheno kalendar ta korotkij viklad podij derzhavnogo perevorotu v Parizhi Cyu storinku Zolya jmovirno napisav she do svogo detalnogo planu oskilki krim togo sho vona ne mistit zhodnih podrobic tut zustrichayutsya imena yaki ne ye ostatochnimi napriklad Antuan Makkart nazvanij Antuanom Makartom a Plassan Rollebuazom Redakciya Pislya togo yak Zolya sklav svoyu pidgotovchu spravu do romanu vin pristupiv do napisannya Shastya Rugoniv Avtor stavit datu na zvoroti pershoyi storinki rukopisu svoyih romaniv yaka bula b datoyu pochatku procesu napisannya Tut mi znahodimo datu 4 chervnya 1869 roku Radshe za vse sho roman mav buti zakinchenij naprikinci 1869 roku oskilki Kurin drugij roman ciklu pochav pisatisya na pochatku nastupnogo roku Do cogo varto zauvazhiti listuvannya Zolya z Edmonom de Gonkurom datovane 15 lipnya 1870 roku v yakomu naturalist povidomlyaye sho zavershuye roman den za dnem Publikaciya Shastya Rugoniv vpershe z yavilasya yak cikl u gazeti Le Siecle vid 28 chervnya 1870 roku Hocha pershi rozdili buli gotovi majzhe rik tomu nedobrozichlivci ne dozvolili opublikuvati yih ranishe Na zhal publikaciya bula perervana na shostomu rozdili cherez pochatok franko nimeckoyi vijni 19 lipnya 1870 roku Za ironiyeyu doli publikaciya romanu Zolya pro narodzhennya Drugoyi imperiyi bula takim chinom prizupinena vijnoyu yaka poklala yij kraj Zakinchennya fejletoniv bulo nadrukovano v gazeti z 18 po 21 bereznya 1871 roku roman todi nazivavsya Sim ya Rugon Roman vijshov drukom 14 zhovtnya 1871 roku Odnak vidome na sogodni vidannya ce vidannya 1873 roku Naspravdi u 1872 roci Zhorzh Sharpantye yakij vzyavsya za cyu robotu opublikuvav tekst yakij buv silno zminenij Emilem Zolya Kritika Roman ne duzhe dobre prodavavsya nezvazhayuchi na publichnist avtora ta jogo zusillya zrobiti svij tvir vidomim zadiyuyuchi kolo vplivu yake vin stvoriv dlya sebe zavdyaki svoyij zhurnalistskij diyalnosti Cikavi faktiCherez pidnesennya P yera ta Felisite Rugon same zavoyuvannya vladi Luyi Napoleonom Bonapartom Zolya hoche piddati kritici P yer Rugon ryatuye Plassan vid anarhiyi tak samo yak Bonapart ryatuye Franciyu Zolya rozvinchuye mif pro providcya yakim mig buti majbutnij Napoleon III Varto takozh vidznachiti protistavlennya tipiv personazhiv P yer Rugon i Antuan Makkar z odnogo boku obidva hitruni i manipulyatori yaki dumayut lishe pro zadovolennya svoyih apetitiv do vladi i groshej dlya pershogo do benketuvannya i ledarstva dlya drugogo i Silver M yetta i titonka Dide z inshogo boku nayivni i velikodushni Zolya duzhe nizhno zmalovuye idiliyu mizh dvoma pidlitkami yihni shodenni rozmovi bachennya odin odnogo lishe u vidbliskah vodi v kolodyazi a takozh yihnya progulyanka dorogoyu do Nicci na pochatku knigi koli voni obidva zagornuti v palto M yetti charivni kartini Ale v romani zavzhdi prisutnya silna napruga mizh kohannyam i smertyu M yetta sho padaye pid kulyami soldativ potim Silver yakij pomiraye z roztroshenoyu golovoyu vid vognepalnogo udaru nadayut tvoru momenti napruzhenoyi emocijnosti Ukrayinski perekladiEmil Zolya Kar yera Rugoniv Kiyiv 1959 322 s Emil Zolya Shastya Rugoniv per z fr Kostya Rubinskogo Kiyiv Dnipro 196 s Emil Zolya Tvori T 1 2 Kar yera Rugoniv Per z fr K 1988 Emil Zolya Kar yera Rugoniv per z fr Kostya Rubinskogo K Znannya 2017 383 s PrimitkiMartin Kanes dans t 18 coll French Studies 1964 p 203 212 Paul Alexis G Charpentier 1882 338 p PosilannyaThe Fortune of the Rougons na Project Gutenberg The Fortune of the Rougons audiokniga u vidkritomu dostupi na LibriVox