Йо́сиф (Іва́н) Шумля́нський гербу Корчак (1643/1644 р. — 27 липня (або червня чи серпня) 1708 р., Львів) — український церковний діяч, православний, а згодом унійний єпископ Львівський. Представник роду Шумлянських, брат луцького унійного єпископа Атанасія Шумлянського (1688–1695 рр.). Підписувався як Йо́сиф з Витвиці Шумля́нський.
Йосиф Шумлянський Іван Шумлянський | ||
| ||
---|---|---|
9 червня 1700 — 27 липня 1708 | ||
Обрання: | 9 червня 1700, прийняття Унії | |
Церква: | Руська унійна церква | |
Попередник: | перший унійний єпископ | |
Наступник: | Юрій Винницький, як адміністратор | |
| ||
20 липня 1667 — 9 червня 1700] | ||
Обрання: | 20 липня 1667 | |
Церква: | Константинопольська православна церква | |
Попередник: | Атанасій Желиборський | |
Наступник: | останній православний єпископ | |
Народження: | 1643 | |
Смерть: | 27 липня 1708 Львів | |
Батько: | Євстахій Шумлянський | |
Єпископська хіротонія: | 10 лютого 1668 |
Життєпис
Ранні роки
Походив із благочестивої руської православної родини. Батько — Евстахій Шумлянський — державець села Гошів, записав для Гошівського монастиря 3000 злотих. Його бабця — з роду Рожнятовських гербу Сас (ім'я невідоме).
Іван замолоду перебував на військовій службі, у складі річпосполитського війська брав участь у боях під Чудновом у вересні 1660 р. як ротмістр панцирної хоругви. В той час заприязнився з коронним хорунжим Яном Собєським. За деякими звістками, був одружений з шляхтянкою-католичкою Геленою Яблонською. Під час військової служби Шумлянський часто змушений був відвідувати католицькі польові відправи, через що мав певну симпатію до католицтва: «Ніколи у наших духовних не сповідався, лише у ксьондзів», — визнавав пізніше київський православний митрополит Гедеон (Святополк-Четвертинський). Слід зазначити що подібні випадки були досить поширені під час війн, коли за відсутністю священика потрібної конфесії, люди сповідались і причащались в того, що був.
Львівський православний владика
1666 року помер львівсько-галицький православний єпископ Атанасій Желиборський. Опіку над єпархією перейняв колишній перемишльський єпископ Антоній Винницький, що на той час титулувався митрополитом Київським, оскільки митрополита Йосифа Тукальського поляки ув'язнили в Мальборку. Однак Антоній Винницький не користувався авторитетом у єпархії і, можливо, це спричинилося до того, що Євстахія Свистельницького (до речі, теж простого шляхтича, цілком світську людину), якого він підтримував, не обрали. Таким чином, львівським єпископом у вересні 1667 р. став шляхтич Іван Шумлянський (у чернецтві — Йосиф).
Антоній Винницький з львівським братством не визнав результати виборів і відмовився висвячувати Шумлянського — через що той звернувся за презентою до львівського латинського архієпископа Яна Тарновського. Потім він прийняв постриг у Крехівському монастирі, священичий сан отримав у луцького єпископа, а за висвяченням на єпископа поїхав у Молдовське князівство.
У час відсутності Шумлянського Винницький захопив Свято-Юріївську катедру у Львові та ініціював обрання Євстахія (в чернецтві — Єремії) Свистельницького 21 січня 1668 р. За той час Шумлянський у Яссах запросив двох відлучених константинопольським патріархом грецьких єрархів, які висвятили його 10 лютого 1668 р. у с. Височки (потім Борщівського повіту, тепер с. Висічка, Борщівський район).
Повернувшись до Львова, Йосиф Шумлянський кілька разів нападав на катедральний собор Юра, поки не захопив його. Вояки Й. Шумлянського напали на єпископський замок при соборі, побили слуг митрополита; він забрав єпископські митри, ризи, одяг, килими, зброю, столове начиння, бочки вина, коней для карети тощо. Справа дійшла до суду, який визнав Й. Шумлянського владикою.
Антоній Винницький 10 травня, у день Вознесіння Господнього, у Львівській Свято-Успенській церкві висвятив Свистельницького і проголосив відлучення Шумлянського. Однак його визнав Київський митрополит Йосиф Тукальський, який конфліктував з Винницьким, закидаючи йому, що той не отримав патріаршого благословення. Александрійський патріарх Паїсій так само визнав Шумлянського львівським єпископом. Після перемоги у Львові Шумлянський вирушив до Крилоса, другої єпископської резиденції, де зазнав поразки від людей Свистельницького і ледь не був вбитий.
Протистояння продовжувалося тривалий час. 1670 року Єрусалимський патріарх Доситей проголосив Шумлянського фальшивим архієреєм і благословив Свистельницького. Король, знову-таки, видав кілька грамот, якими влада у єпархії передавалася то одному, то іншому претенденту. Лише у 1674 році, після обрання Яна Собеського королем Речі Посполитої, Свистельницький відмовився від претензій на катедру.
Таємний перехід в Унію
За деякими звістками таємно прийняв унію ще в молодості. Ставши єпископом, Шумлянський змушений був лавірувати між королем (який симпатизував унії) та московським царем і антиунійною партією у власній єпархії. На чолі останньої стояло Львівське братство, яке отримало від константинопольського патріарха ставропігію, а також продавало значну частину книг зі своєї друкарні до Москви. У 1677 р. Йосиф Шумлянський у розмові з папським нунцієм висловив готовність прийняти унію. За це домагався маєтків Київської митрополії, Львівської єпархії, Києво-Печерської Лаври. На початку 1681 р. у Варшаві у присутності папського нунція Шумлянський, а також перемиський єпископ Інокентій Винницький, архімандрит Унівського монастиря Варлаам Шептицький та ігумен Лиснянського монастиря прийняли унію. Тоді ж Шумлянський запропонував уряду проект запровадження унії. У 1684 році видав розпорядження духовенству переходити з української (руської) мови на польську.
На думку деяких дослідників, одним із факторів прихильності Шумлянського до унії стала політика Москви — підкорення Київської митрополії Московському патріархові, обмеження останнім друкарства й викладання в школах, масове переведення вчених з України до Москви тощо. 16 грудня 1694 р. скликано перший за владицтва Шумлянського унійний з'їзд у Львові, на якому зібралося 50 представників різних монастирів, братств і шляхти, а також численне парафіяльне духовенство. На цьому форумі був присутній владика Інокентій Винницький. На соборі виголосив промову, в якій, зокрема, наголошував що «до московського патріарха прилучатися не буду, бо до нього наша Русь ніколи не належала» і «Москва порушила наші права».
Дипломатичні місії
У 1670 р. Йосиф Шумлянський був запрошений королем Михайлом Вишневецьким до участі в комісії між Короною Польською і правобережним гетьманом Петром Дорошенком, яка відбувалася в Острозі. Вона мала за мету підготувати мирну угоду між Україною і Польщею з огляду на укладення Дорошенком угоди з Османською імперією. Йосиф Шумлянський був посередником між королем Міхалом Вишневецьким і гетьманом Петром Дорошенком і перебував у Чигирині. За той час Шумлянський налагодив певні стосунки з Дорошенком: відомо, що після того, як посланець Дорошенка Роман Ракушка-Романовський провів у 1670 році таємні переговори з каймакамом Кара-Мустафою, останній вплинув на константинопольського патріарха Методія у справі благословення Йосифа Шумлянського на Львівську єпархію.
У 1671 році, об'їжджаючи єпархію, Шумлянського у Могилеві-Подільському під час Богоявленського ярмарку було заарештовано за наказом Петра Дорошенка і доправлено до Чигирина, але невдовзі після втручання батька звільнений. Надалі Шумлянський за дорученням великого коронного гетьмана Яна Собеського підтримував постійні дипломатичні зв'язки з Петром Дорошенком. У вересні 1672 р. під Львовом він домовився з представниками Дорошенка про виплату львівськими міщанами контрибуції розміром 80 000 талерів. 13 квітня 1673 р. сейм Речі Посполитої призначив Йосифа Шумлянського керівником посольства до Чигирина. Наприкінці червня 1673 року король Міхал Корибут Вишневецький знову вислав його на переговори з П. Дорошенком. 8 липня Шумлянський був присутній на козацькій раді, де пропонував повернутися під владу Корони Польської на умовах Підгаєцької угоди 1667 року.
Вів переговори з козаками щодо участі останніх у походах Собеського проти турків. Підтримував зв'язки з гетьманами Петром Дорошенком та Іваном Мазепою. Мав судовий процес з брацлавським воєводою Яном Александром Конецпольським, налаштовував проти нього селян 1708 р. Володів будинком на вул. Руській, 20 у Львові, який перед тим належав, зокрема, купцю-греку Киріяку Ізаровичу.
Участь у війнах
У 1683 р. єпископ Йосиф Шумлянський взяв участь у Віденській битві (як ротмістр). Він очолив хоругву панцерної кінноти з 88 осіб, яких привів зі Львова 1 серпня під Відень. Під час битви його самого було поранено в ліву ногу. Йосиф Шумлянський став автором «Думи» про битву під Віднем:
Та в неділю барзо рано
Всіми труби заіграно,
Тяжко з гармат огня дано,
Од короля заволало:
«Нуте, ляхи, всі за мною,
Скочте щире з охотою!
Будуть турки утікати,
А ми будем їх рубати»".
11 жовтня 1695 р. під час татарського нападу на Львів очолив оборону міста, дав наказ вести по ворогу вогонь із гармат, а потім зробив вилазку, рятуючи своїх парафіян. У 1706 році взяв участь у битві під Калішем, за що король Август ІІ Сильний звільнив українське духовенство під низки податків.
Офіційний перехід на Унію
У 1700 році перевів Львівську православну єпархію на унію. Парафіяльне духовенство, Унівська Лавра та залежні від єпархії монастирі охоче прийняли унію, Крехівський та Почаївський монастир, які отримували велику милостиню з Москви, залишались православними (причому продовжували брати активну участь у єпархіальному житті). Манявський Скит, залежний від земельних володінь на православній Буковині, залишався православним аж до закриття під час Йосифінських реформ кін. XVIII ст. Сильний опір чинило львівське братство, яке частково залежало від російського ринку збуту книжкової продукції. Одного разу Шумлянського та численних знатних гостей не пустили до Львівської братської церкви. У відповідь на це єпископ попросив допомоги коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського, який наказав солдатам виважити двері. Пізніше Шумлянський вислуховував лайку міщан та духівників. Врешті-решт, у 1708 р. Шумлянський таки домовився з братчиками про перехід в унію, гарантувавши їм ставропігію.
Помер 27 липня 1708 року (крім цієї дати, отець Дмитро Блажейовський подає також інші дати його смерті: 27 червня 1708 або 27 серпня 1708) у Львові. Був похований при кафедральному соборі Святого Юра.
Релігійна діяльність
Заснував монастирі в Бесідах та Жовкві, відновив монастирі у Крилосі, у Львові при соборі св. Юра. Здійснював регулярні візитації парафій, зокрема сільських. І. Франко зазначав, що Шумлянський був одним із перших, хто звернув увагу на потреби простого духовенства.
Відкрив друкарню при соборі св. Юра, де видав перший у Галичині нотний пісенник, псалтир із тематичними вказівками для пошуку тем для проповіді (зараз такі називають «Симфонія») та підручники для священиків.
Проголосив чудотворними чотири ікони — Теребовлянську (зараз перебуває у Львові, в соборі св. Юра), Верхратську (зараз у Крехівському монастирі), Крилоську (знаходиться в с. Крилос) та Підгорецьку (перебуває в однойменному монастирі оо. Василіян у с. Підгірці). Підтримував іконописну школу в Жовкві, яка працювала при заснованому ним монастирі.
Оцінка діяльності
Перехід Шумлянського на унію гарантував йому негативну оцінку серед російських та москвофільських дослідників. Так, на думку Івана Созанського, загалом його діяльність «не викликає крихти симпатії».
Сучасні дослідники здебільшого позитивно ставляться Шумлянського та його реформ. Так, шведський історик польсько-українського походження Петро Вавженюк наголошував на «цивілізаційній» місії Шумлянського. Чухліб відзначав важливість його політичної діяльності для покращення становища Церкви.
Історик та публіцист Віктор Заславський видав про Шумлянського низьку статей, радіопередач та книгу «Лицар Святоюрської гори», в якій доводить вирішальне значення єпископа для історії Західної України.
У 2005 році історик і музикант групи Therion Пйотр Вавженюк написав працю про єпископа «Конфесійне цивілізовування в Україні: єпископ Йосиф Шумлянський та запровадження реформ у Львівській єпархії 1668—1708 років»(Confessional civilising in Ukraine : the bishop Iosyf Shumliansky and the introduction of reforms in the diocese of Lviv 1668—1708, Södertörns högskola, 2005, ISBN 9789189315563).
У 2014 році у Львові у видавництві «Тріада плюс» вийшла праця о. д-ра Василя Говгери "Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772), в першому розділі якої є підрозділ «Єпископ Йосиф Шумлянський і його особистий вклад у справу церковного з'єднання Львівської єпархії з Римом».
Літературний спадок
Шумлянський є автором «Думи з 1683 року», де описує Віденський похід Собеського, в якому брав особисту участь. Склав також цікаві підручники для сільських священиків під назвою «Зерцало» та «Метрика», в яких дає пояснення Символу віри, десяти заповідей та молитви «Отче наш», вчить правильно звершувати обряди, вести метричні книги, одягатися, проповідувати. Особливо цікавим є введення «половинних» свят — щоб селяни і міщани не зазнавали збитків через велику кількість свят. Ці підручники написані староукраїнською мовою. Цікавим є також заповіт Шумлянського, в якому, крім наказів, що кому заповідати, містяться також роздуми і молитви.
Вшанування пам'яті
14 вересня 2013 на нижній стіні Святоюрського церковного комплексу у Львові урочисто відкрили пам'ятну таблицю, присвячену 330-річчю Віденської битви та участі в ній Йосифа Шумлянського.
Примітки
- Чухліб Т. Шумлянський Йосиф… — С. 669.
- Чухліб Т. Шумлянський Йосиф… — С. 670.
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 244—245. (пол.)
- Hoszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 168. (пол.) — S. 168. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — S. 888. (пол.)
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 128.
- Свистун Ф. Прикарпатская Русь под владением Австрии, Ч.1, 1895 — Львов: Тип. Ставропиг. Ін-та, — С.43
- ЙОСИП ШУМЛЯНСЬКИЙ - ЛЮДИНА ЗАХОДУ І СХОДУ - Постаті: Інші - Руїна - Каталог статей - Історія України. sb7878.ucoz.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
- Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія XII—XVIII ст. — Львів, 2010. — С. 277.
- Галичина християнська. Частина 6 | Народні блоги. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
- Там само. — С. 21.
- Там само. — С. 111.
- Gierowski J. Koniecpolski Jan Aleksander h. Pobóg (zm. 1719) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 521. (пол.)
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]… — S. 244.
- Цит. 54. — Цитовано за: Українська поезія. Середина XVII ст. / упорядники В. Крекотень, М. Сулима. — К., 1992. — С. 122.
- Руїна: друга половина XVII ст. // Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Україна, 1996. — 431 с. — С. 421. —
- Cheney, David M. Bishop Yosyf Ivan Szumlański (Shumlyanskyi) [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 13 березня 2016.
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1996)… — С. 269.
- M.Zharkikh. Иван Франко – Иосиф Шумлянский, последний православный епископ львовский и его «Метрика». 2. Произведения И. Шумлянского. www.i-franko.name. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- Созанський І. «З минувшини міста Бродів». — Львів, 1911. — С. 51.
- Див.: Скочиляс І. «Нова унія» Шумлянського та регіональний варіант Slavia Unita XVIII cт. // Його ж. Галицька (Львівська єпархія) ХІІ–XVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. — Львів, 2010. — С. 273—318; Його ж. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки НТШ. — Львів, 2000. — Т. 240 — С. 530—589; Біла С. До історії боротьби Йосифа Шумлянського за Львівську єпископську кафедру // Історія релігій в Україні: Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції (Львів, 11–13 травня 1999 року). — Львів, 1999. — Кн. І. — С. 43–45; Wawrzeniuk P. Confessional Civilising in Ukraine: The Bishop Iosyf Shumliansky and the Introduction of Reforms in the Diocese of Lwiw 1668—1708. — Stockholm, 2005 та ін.
- Wawrzeniuk (2005). Confessional Civilising in Ukraine: The Bishop Iosyf Shumliansky and the Introduction of Reforms in the Diocese of Lwiw 1668–1708.
- Презентація книги «Лицар Святоюрської гори». Архів оригіналу за 3 серпня 2020.
- Лицар Святоюрської Гори. Як Західна Україна стала католицькою. gbook.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 5 червня 2017.
- Говгера, о. Василь (2014). Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700-1772) (українською) . Львів: Тріада-плюс. с. 1168. ISBN .
- Йосип Шумлянський. Дума з 1686 року. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 18 травня 2009.
- Заславський, Віктор (2015). Лицар Святобюської гори.
- У Львові відкрили меморіальну таблицю // Сайт УГКЦ. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
Література
- Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Іван Крип'якевич. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — .
- Літопис самовидця. — К. : Наукова думка, 1971. — 208 с.
- Чухліб Т. Шумлянський Йосиф [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 669—670. — .
- Шумлянський Йосиф // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К .: Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 339—342.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 287. (пол.)
Посилання
- Йосип Шумлянський. Дума з 1686 року [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.].
- У Львові відкрили меморіальну таблицю // Сайт УГКЦ [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Bishop Yosyf Ivan Szumlański (Shumlyanskyi) † [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church
- https://www.youtube.com/watch?v=upANeaT5mhU
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shumlyanskij Jo sif Iva n Shumlya nskij gerbu Korchak 1643 1644 r 1 27 lipnya abo chervnya chi serpnya 1708 r Lviv 2 ukrayinskij cerkovnij diyach pravoslavnij a zgodom unijnij yepiskop Lvivskij Predstavnik rodu Shumlyanskih brat luckogo unijnogo yepiskopa Atanasiya Shumlyanskogo 1688 1695 rr Pidpisuvavsya yak Jo sif z Vitvici Shumlya nskij 3 Josif Shumlyanskij Ivan Shumlyanskij Yepiskop Lvivskij i Galickij 9 chervnya 1700 27 lipnya 1708 Obrannya 9 chervnya 1700 prijnyattya Uniyi Cerkva Ruska unijna cerkva Poperednik pershij unijnij yepiskop Nastupnik Yurij Vinnickij yak administrator Yepiskop Lvivskij i Galickij 20 lipnya 1667 9 chervnya 1700 Obrannya 20 lipnya 1667 Cerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkva Poperednik Atanasij Zheliborskij Nastupnik ostannij pravoslavnij yepiskop Narodzhennya 1643 1643 Smert 27 lipnya 1708 1708 07 27 Lviv Batko Yevstahij Shumlyanskij Yepiskopska hirotoniya 10 lyutogo 1668 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki 1 2 Lvivskij pravoslavnij vladika 1 3 Tayemnij perehid v Uniyu 1 4 Diplomatichni misiyi 1 5 Uchast u vijnah 1 6 Oficijnij perehid na Uniyu 1 7 Religijna diyalnist 1 8 Ocinka diyalnosti 1 9 Literaturnij spadok 2 Vshanuvannya pam yati 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepisred Ranni rokired Pohodiv iz blagochestivoyi ruskoyi pravoslavnoyi rodini Batko Evstahij Shumlyanskij derzhavec sela Goshiv zapisav dlya Goshivskogo monastirya 3000 zlotih 4 Jogo babcya z rodu Rozhnyatovskih gerbu Sas im ya nevidome 5 Ivan zamolodu perebuvav na vijskovij sluzhbi u skladi richpospolitskogo vijska brav uchast u boyah pid Chudnovom u veresni 1660 r yak rotmistr pancirnoyi horugvi V toj chas zapriyaznivsya z koronnim horunzhim Yanom Sobyeskim Za deyakimi zvistkami buv odruzhenij z shlyahtyankoyu katolichkoyu Gelenoyu Yablonskoyu Pid chas vijskovoyi sluzhbi Shumlyanskij chasto zmushenij buv vidviduvati katolicki polovi vidpravi cherez sho mav pevnu simpatiyu do katolictva Nikoli u nashih duhovnih ne spovidavsya lishe u ksondziv viznavav piznishe kiyivskij pravoslavnij mitropolit Gedeon Svyatopolk Chetvertinskij Slid zaznachiti sho podibni vipadki buli dosit poshireni pid chas vijn koli za vidsutnistyu svyashenika potribnoyi konfesiyi lyudi spovidalis i prichashalis v togo sho buv Lvivskij pravoslavnij vladikared 1666 roku pomer lvivsko galickij pravoslavnij yepiskop Atanasij Zheliborskij Opiku nad yeparhiyeyu perejnyav kolishnij peremishlskij yepiskop Antonij Vinnickij sho na toj chas tituluvavsya mitropolitom Kiyivskim oskilki mitropolita Josifa Tukalskogo polyaki uv yaznili v Malborku Odnak Antonij Vinnickij ne koristuvavsya avtoritetom u yeparhiyi i mozhlivo ce sprichinilosya do togo sho Yevstahiya Svistelnickogo do rechi tezh prostogo shlyahticha cilkom svitsku lyudinu yakogo vin pidtrimuvav ne obrali Takim chinom lvivskim yepiskopom u veresni 1667 r stav shlyahtich Ivan Shumlyanskij u chernectvi Josif Antonij Vinnickij z lvivskim bratstvom ne viznav rezultati viboriv i vidmovivsya visvyachuvati Shumlyanskogo cherez sho toj zvernuvsya za prezentoyu do lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Yana Tarnovskogo Potim vin prijnyav postrig u Krehivskomu monastiri svyashenichij san otrimav u luckogo yepiskopa a za visvyachennyam na yepiskopa poyihav u Moldovske knyazivstvo U chas vidsutnosti Shumlyanskogo Vinnickij zahopiv Svyato Yuriyivsku katedru u Lvovi ta iniciyuvav obrannya Yevstahiya v chernectvi Yeremiyi Svistelnickogo 21 sichnya 1668 r Za toj chas Shumlyanskij u Yassah zaprosiv dvoh vidluchenih konstantinopolskim patriarhom greckih yerarhiv yaki visvyatili jogo 10 lyutogo 1668 r u s Visochki potim Borshivskogo povitu teper s Visichka Borshivskij rajon Povernuvshis do Lvova Josif Shumlyanskij kilka raziv napadav na katedralnij sobor Yura poki ne zahopiv jogo Voyaki J Shumlyanskogo napali na yepiskopskij zamok pri sobori pobili slug mitropolita vin zabrav yepiskopski mitri rizi odyag kilimi zbroyu stolove nachinnya bochki vina konej dlya kareti tosho Sprava dijshla do sudu yakij viznav J Shumlyanskogo vladikoyu 6 Antonij Vinnickij 10 travnya u den Voznesinnya Gospodnogo u Lvivskij Svyato Uspenskij cerkvi visvyativ Svistelnickogo i progolosiv vidluchennya Shumlyanskogo Odnak jogo viznav Kiyivskij mitropolit Josif Tukalskij yakij konfliktuvav z Vinnickim zakidayuchi jomu sho toj ne otrimav patriarshogo blagoslovennya Aleksandrijskij patriarh Payisij tak samo viznav Shumlyanskogo lvivskim yepiskopom Pislya peremogi u Lvovi Shumlyanskij virushiv do Krilosa drugoyi yepiskopskoyi rezidenciyi de zaznav porazki vid lyudej Svistelnickogo i led ne buv vbitij Protistoyannya prodovzhuvalosya trivalij chas 1670 roku Yerusalimskij patriarh Dositej progolosiv Shumlyanskogo falshivim arhiyereyem i blagosloviv Svistelnickogo Korol znovu taki vidav kilka gramot yakimi vlada u yeparhiyi peredavalasya to odnomu to inshomu pretendentu Lishe u 1674 roci pislya obrannya Yana Sobeskogo korolem Rechi Pospolitoyi Svistelnickij vidmovivsya vid pretenzij na katedru Tayemnij perehid v Uniyured Za deyakimi zvistkami tayemno prijnyav uniyu she v molodosti Stavshi yepiskopom Shumlyanskij zmushenij buv laviruvati mizh korolem yakij simpatizuvav uniyi ta moskovskim carem i antiunijnoyu partiyeyu u vlasnij yeparhiyi Na choli ostannoyi stoyalo Lvivske bratstvo yake otrimalo vid konstantinopolskogo patriarha stavropigiyu a takozh prodavalo znachnu chastinu knig zi svoyeyi drukarni do Moskvi U 1677 r Josif Shumlyanskij u rozmovi z papskim nunciyem visloviv gotovnist prijnyati uniyu Za ce domagavsya mayetkiv Kiyivskoyi mitropoliyi Lvivskoyi yeparhiyi Kiyevo Pecherskoyi Lavri Na pochatku 1681 r u Varshavi u prisutnosti papskogo nunciya Shumlyanskij a takozh peremiskij yepiskop Inokentij Vinnickij arhimandrit Univskogo monastirya Varlaam Sheptickij ta igumen Lisnyanskogo monastirya Silvestr Tvarovskij prijnyali uniyu Todi zh Shumlyanskij zaproponuvav uryadu proekt zaprovadzhennya uniyi U 1684 roci vidav rozporyadzhennya duhovenstvu perehoditi z ukrayinskoyi ruskoyi movi na polsku 7 Na dumku deyakih doslidnikiv odnim iz faktoriv prihilnosti Shumlyanskogo do uniyi stala politika Moskvi pidkorennya Kiyivskoyi mitropoliyi Moskovskomu patriarhovi obmezhennya ostannim drukarstva j vikladannya v shkolah masove perevedennya vchenih z Ukrayini do Moskvi tosho 8 16 grudnya 1694 r sklikano pershij za vladictva Shumlyanskogo unijnij z yizd u Lvovi na yakomu zibralosya 50 predstavnikiv riznih monastiriv bratstv i shlyahti a takozh chislenne parafiyalne duhovenstvo Na comu forumi buv prisutnij vladika Inokentij Vinnickij 9 Na sobori vigolosiv promovu v yakij zokrema nagoloshuvav sho do moskovskogo patriarha priluchatisya ne budu bo do nogo nasha Rus nikoli ne nalezhala i Moskva porushila nashi prava 10 Diplomatichni misiyired U 1670 r Josif Shumlyanskij buv zaproshenij korolem Mihajlom Vishneveckim do uchasti v komisiyi mizh Koronoyu Polskoyu i pravoberezhnim getmanom Petrom Doroshenkom yaka vidbuvalasya v Ostrozi Vona mala za metu pidgotuvati mirnu ugodu mizh Ukrayinoyu i Polsheyu z oglyadu na ukladennya Doroshenkom ugodi z Osmanskoyu imperiyeyu Josif Shumlyanskij buv poserednikom mizh korolem Mihalom Vishneveckim i getmanom Petrom Doroshenkom i perebuvav u Chigirini Za toj chas Shumlyanskij nalagodiv pevni stosunki z Doroshenkom vidomo sho pislya togo yak poslanec Doroshenka Roman Rakushka Romanovskij proviv u 1670 roci tayemni peregovori z kajmakamom Kara Mustafoyu ostannij vplinuv na konstantinopolskogo patriarha Metodiya u spravi blagoslovennya Josifa Shumlyanskogo na Lvivsku yeparhiyu 11 U 1671 roci ob yizhdzhayuchi yeparhiyu Shumlyanskogo u Mogilevi Podilskomu pid chas Bogoyavlenskogo yarmarku bulo zaareshtovano za nakazom Petra Doroshenka i dopravleno do Chigirina ale nevdovzi pislya vtruchannya batka zvilnenij 12 Nadali Shumlyanskij za doruchennyam velikogo koronnogo getmana Yana Sobeskogo pidtrimuvav postijni diplomatichni zv yazki z Petrom Doroshenkom U veresni 1672 r pid Lvovom vin domovivsya z predstavnikami Doroshenka pro viplatu lvivskimi mishanami kontribuciyi rozmirom 80 000 taleriv 13 kvitnya 1673 r sejm Rechi Pospolitoyi priznachiv Josifa Shumlyanskogo kerivnikom posolstva do Chigirina Naprikinci chervnya 1673 roku korol Mihal Koribut Vishneveckij znovu vislav jogo na peregovori z P Doroshenkom 8 lipnya Shumlyanskij buv prisutnij na kozackij radi de proponuvav povernutisya pid vladu Koroni Polskoyi na umovah Pidgayeckoyi ugodi 1667 roku Viv peregovori z kozakami shodo uchasti ostannih u pohodah Sobeskogo proti turkiv Pidtrimuvav zv yazki z getmanami Petrom Doroshenkom ta Ivanom Mazepoyu Mav sudovij proces z braclavskim voyevodoyu Yanom Aleksandrom Konecpolskim nalashtovuvav proti nogo selyan 1708 r 13 Volodiv budinkom na vul Ruskij 20 u Lvovi yakij pered tim nalezhav zokrema kupcyu greku Kiriyaku Izarovichu 14 Uchast u vijnahred U 1683 r yepiskop Josif Shumlyanskij vzyav uchast u Videnskij bitvi yak rotmistr 6 Vin ocholiv horugvu pancernoyi kinnoti z 88 osib yakih priviv zi Lvova 1 serpnya pid Viden Pid chas bitvi jogo samogo bulo poraneno v livu nogu Josif Shumlyanskij stav avtorom Dumi pro bitvu pid Vidnem Ta v nedilyu barzo rano Vsimi trubi zaigrano Tyazhko z garmat ognya dano Od korolya zavolalo Nute lyahi vsi za mnoyu Skochte shire z ohotoyu Budut turki utikati A mi budem yih rubati 15 11 zhovtnya 1695 r pid chas tatarskogo napadu na Lviv ocholiv oboronu mista dav nakaz vesti po vorogu vogon iz garmat a potim zrobiv vilazku ryatuyuchi svoyih parafiyan 6 U 1706 roci vzyav uchast u bitvi pid Kalishem za sho korol Avgust II Silnij zvilniv ukrayinske duhovenstvo pid nizki podatkiv Oficijnij perehid na Uniyured U 1700 roci pereviv Lvivsku pravoslavnu yeparhiyu na uniyu Parafiyalne duhovenstvo Univska Lavra ta zalezhni vid yeparhiyi monastiri ohoche prijnyali uniyu Krehivskij ta Pochayivskij monastir yaki otrimuvali veliku milostinyu z Moskvi zalishalis pravoslavnimi prichomu prodovzhuvali brati aktivnu uchast u yeparhialnomu zhitti 10 Manyavskij Skit zalezhnij vid zemelnih volodin na pravoslavnij Bukovini zalishavsya pravoslavnim azh do zakrittya pid chas Josifinskih reform kin XVIII st Silnij opir chinilo lvivske bratstvo yake chastkovo zalezhalo vid rosijskogo rinku zbutu knizhkovoyi produkciyi Odnogo razu Shumlyanskogo ta chislennih znatnih gostej ne pustili do Lvivskoyi bratskoyi cerkvi U vidpovid na ce yepiskop poprosiv dopomogi koronnogo getmana Stanislava Yana Yablonovskogo yakij nakazav soldatam vivazhiti dveri Piznishe Shumlyanskij visluhovuvav lajku mishan ta duhivnikiv 16 Vreshti resht u 1708 r Shumlyanskij taki domovivsya z bratchikami pro perehid v uniyu garantuvavshi yim stavropigiyu Pomer 27 lipnya 1708 roku 17 krim ciyeyi dati otec Dmitro Blazhejovskij podaye takozh inshi dati jogo smerti 27 chervnya 1708 abo 27 serpnya 1708 18 u Lvovi Buv pohovanij pri kafedralnomu sobori Svyatogo Yura 2 Religijna diyalnistred Zasnuvav monastiri v Besidah ta Zhovkvi vidnoviv monastiri u Krilosi u Lvovi pri sobori sv Yura Zdijsnyuvav regulyarni vizitaciyi parafij zokrema silskih I Franko zaznachav sho Shumlyanskij buv odnim iz pershih hto zvernuv uvagu na potrebi prostogo duhovenstva 19 Vidkriv drukarnyu pri sobori sv Yura de vidav pershij u Galichini notnij pisennik psaltir iz tematichnimi vkazivkami dlya poshuku tem dlya propovidi zaraz taki nazivayut Simfoniya ta pidruchniki dlya svyashenikiv Progolosiv chudotvornimi chotiri ikoni Terebovlyansku zaraz perebuvaye u Lvovi v sobori sv Yura Verhratsku zaraz u Krehivskomu monastiri Krilosku znahoditsya v s Krilos ta Pidgorecku perebuvaye v odnojmennomu monastiri oo Vasiliyan u s Pidgirci Pidtrimuvav ikonopisnu shkolu v Zhovkvi yaka pracyuvala pri zasnovanomu nim monastiri Ocinka diyalnostired Perehid Shumlyanskogo na uniyu garantuvav jomu negativnu ocinku sered rosijskih ta moskvofilskih doslidnikiv Tak na dumku Ivana Sozanskogo zagalom jogo diyalnist ne viklikaye krihti simpatiyi 20 Suchasni doslidniki zdebilshogo pozitivno stavlyatsya Shumlyanskogo ta jogo reform 21 Tak shvedskij istorik polsko ukrayinskogo pohodzhennya Petro Vavzhenyuk nagoloshuvav na civilizacijnij misiyi Shumlyanskogo Chuhlib vidznachav vazhlivist jogo politichnoyi diyalnosti dlya pokrashennya stanovisha Cerkvi 22 Istorik ta publicist Viktor Zaslavskij vidav pro Shumlyanskogo nizku statej radioperedach ta knigu Licar Svyatoyurskoyi gori v yakij dovodit virishalne znachennya yepiskopa dlya istoriyi Zahidnoyi Ukrayini 23 24 U 2005 roci istorik i muzikant grupi Therion Pjotr Vavzhenyuk napisav pracyu pro yepiskopa Konfesijne civilizovuvannya v Ukrayini yepiskop Josif Shumlyanskij ta zaprovadzhennya reform u Lvivskij yeparhiyi 1668 1708 rokiv Confessional civilising in Ukraine the bishop Iosyf Shumliansky and the introduction of reforms in the diocese of Lviv 1668 1708 Sodertorns hogskola 2005 ISBN 9789189315563 U 2014 roci u Lvovi u vidavnictvi Triada plyus vijshla pracya o d ra Vasilya Govgeri Organizacijna struktura Lvivskoyi yeparhiyi XVIII st 1700 1772 v pershomu rozdili yakoyi ye pidrozdil Yepiskop Josif Shumlyanskij i jogo osobistij vklad u spravu cerkovnogo z yednannya Lvivskoyi yeparhiyi z Rimom 25 Literaturnij spadokred Shumlyanskij ye avtorom Dumi z 1683 roku de opisuye Videnskij pohid Sobeskogo v yakomu brav osobistu uchast Sklav takozh cikavi pidruchniki dlya silskih svyashenikiv pid nazvoyu Zercalo ta Metrika v yakih daye poyasnennya Simvolu viri desyati zapovidej ta molitvi Otche nash vchit pravilno zvershuvati obryadi vesti metrichni knigi odyagatisya propoviduvati 26 Osoblivo cikavim ye vvedennya polovinnih svyat shob selyani i mishani ne zaznavali zbitkiv cherez veliku kilkist svyat 27 Ci pidruchniki napisani staroukrayinskoyu movoyu Cikavim ye takozh zapovit Shumlyanskogo v yakomu krim nakaziv sho komu zapovidati mistyatsya takozh rozdumi i molitvi Vshanuvannya pam yatired 14 veresnya 2013 na nizhnij stini Svyatoyurskogo cerkovnogo kompleksu u Lvovi urochisto vidkrili pam yatnu tablicyu prisvyachenu 330 richchyu Videnskoyi bitvi ta uchasti v nij Josifa Shumlyanskogo 28 Primitkired Chuhlib T Shumlyanskij Josif S 669 a b Chuhlib T Shumlyanskij Josif S 670 Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1890 305 s S 244 245 pol Hoszow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 168 pol S 168 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 19 listopada 2015 u Wayback Machine T 3 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 S 888 pol a b v Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi S 128 Svistun F Prikarpatskaya Rus pod vladeniem Avstrii Ch 1 1895 Lvov Tip Stavropig In ta S 43 JOSIP ShUMLYaNSKIJ LYuDINA ZAHODU I SHODU Postati Inshi Ruyina Katalog statej Istoriya Ukrayini sb7878 ucoz ru Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2017 Skochilyas I Galicka Lvivska yeparhiya XII XVIII st Lviv 2010 S 277 a b Galichina hristiyanska Chastina 6 Narodni blogi narodna pravda com ua Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 5 chervnya 2017 Tam samo S 21 Tam samo S 111 Gierowski J Koniecpolski Jan Aleksander h Pobog zm 1719 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 T XIII 4 zeszyt 59 S 521 pol Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine S 244 Cit 54 Citovano za Ukrayinska poeziya Seredina XVII st uporyadniki V Krekoten M Sulima K 1992 S 122 Ruyina druga polovina XVII st Uporyad i peredmova O I Gurzhiya Red kol V A Smolij golova ta in K Ukrayina 1996 431 s S 421 ISBN 5 319 01313 2 Cheney David M Bishop Yosyf Ivan Szumlanski Shumlyanskyi Catholic Hierarchy www catholic hierarchy org Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2016 Blazhejovskij D Iyerarhiya Kiyivskoyi Cerkvi 861 1996 S 269 M Zharkikh Ivan Franko Iosif Shumlyanskij poslednij pravoslavnyj episkop lvovskij i ego Metrika 2 Proizvedeniya I Shumlyanskogo www i franko name Arhiv originalu za 18 travnya 2017 Procitovano 5 chervnya 2017 Sozanskij I Z minuvshini mista Brodiv Lviv 1911 S 51 Div Skochilyas I Nova uniya Shumlyanskogo ta regionalnij variant Slavia Unita XVIII ct Jogo zh Galicka Lvivska yeparhiya HII XVIII st Organizacijna struktura ta pravovij status Lviv 2010 S 273 318 Jogo zh Nedatovanij reyestr duhovenstva cerkov i monastiriv Lvivskoyi yeparhiyi za vladictva Josifa Shumlyanskogo Zapiski NTSh Lviv 2000 T 240 S 530 589 Bila S Do istoriyi borotbi Josifa Shumlyanskogo za Lvivsku yepiskopsku kafedru Istoriya religij v Ukrayini Materiali IH mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Lviv 11 13 travnya 1999 roku Lviv 1999 Kn I S 43 45 Wawrzeniuk P Confessional Civilising in Ukraine The Bishop Iosyf Shumliansky and the Introduction of Reforms in the Diocese of Lwiw 1668 1708 Stockholm 2005 ta in Wawrzeniuk 2005 Confessional Civilising in Ukraine The Bishop Iosyf Shumliansky and the Introduction of Reforms in the Diocese of Lwiw 1668 1708 Prezentaciya knigi Licar Svyatoyurskoyi gori Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Licar Svyatoyurskoyi Gori Yak Zahidna Ukrayina stala katolickoyu gbook lviv ua ukr Arhiv originalu za 11 sichnya 2022 Procitovano 5 chervnya 2017 Govgera o Vasil 2014 Organizacijna struktura Lvivskoyi yeparhiyi XVIII st 1700 1772 ukrayinskoyu Lviv Triada plyus s 1168 ISBN 978 966 486 154 7 Josip Shumlyanskij Duma z 1686 roku Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 18 travnya 2009 Zaslavskij Viktor 2015 Licar Svyatobyuskoyi gori U Lvovi vidkrili memorialnu tablicyu Sajt UGKC Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 16 veresnya 2013 Literaturared Blazhejovskij D Iyerarhiya Kiyivskoyi Cerkvi 861 1996 Lviv Kamenyar 1996 567 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ivan Krip yakevich Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 168 s ISBN 5 7745 0316 X Litopis samovidcya K Naukova dumka 1971 208 s Chuhlib T Shumlyanskij Josif Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 669 670 ISBN 978 966 00 1359 9 Shumlyanskij Josif Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 S 339 342 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 287 pol Posilannyared Josip Shumlyanskij Duma z 1686 roku Arhivovano 12 zhovtnya 2007 u Wayback Machine U Lvovi vidkrili memorialnu tablicyu Sajt UGKC Arhivovano 13 listopada 2013 u Wayback Machine Bishop Yosyf Ivan Szumlanski Shumlyanskyi Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church https www youtube com watch v upANeaT5mhU Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Josif Shumlyanskij amp oldid 41356742