Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шумерський календар календар шумерів Шумерські календарі були місячно сонячними Вони складалися з двох півріч Ентен холо

Шумерський календар

Шумерський календар

Шумерський календар — календар шумерів.

Шумерські календарі були місячно-сонячними. Вони складалися з двох півріч — Ентен (холодний та вологий сезон) і Емеше (суха та спекотна пора року) і 12 місяців. У шумерський час пори року не були виділені. Для зрівнювання місячного і сонячного циклів кожні кілька років після одного з півріч вставлявся тринадцятий місяць, колишній або VI—II, або XII—II. Рік починався навесні, після першого молодого місяця, що слідував за розливом річок. Весна відзначалася двома подіями — жнивами ячменю і так званою «повінню коропів».

Відомі календарі з шумерських міст Ніппур, Ур, Лагаш, Умма, Урук (частково), Адаб. Відомості про них дійшли з господарських і адміністративних документів, що відносяться до III тисячоліття до нашої ери. Тут згадуються назви місяців, дні місяців і списки жертвопринесень до різних свят. Іноді зустрічаються назви ритуалів.

Єдиний календар, місяці та обряди якого відображені в коментарях, походить з Ніппура. Перша згадка цього календаря сягає епохи уммійського правителя Лугальзаггесі (кінець XXIV ст. до н. е.). Однак всі коментарі датуються або Середньовавилонським (XVI—XI ст.), або Новоассирійським (VIII—VII ст.) часом. Ніппурський календар складався з наступних місяців:

  1. Бараг-заг-гар-ра «престол святилища»
  2. Гуд-сі-са «напрямок волів (на плужну оранку)»
  3. Сиг-у-шуб-ба-гар «вміщення цегли в цегляну форму»
  4. Шу-нумун-а «місяць сівби»
  5. Ізі-ізі-гар-ра «місяць запалювання вогнів»
  6. Кін-Инанна «місяць обряду богині Інанни»
  7. Дуль-куг «місяць Священного Пагорба»
  8. Апіна-ду-а «місяць відпускання плугу (з ріллі)»
  9. Ган-ган-ед «місяць виходу Вбивці (= Нерґала)»
  10. Аб-ба-ед «місяць виходу батьків» (або «місяць виходу моря»)
  11. Зіз-а (друге читання — удра) «місяць двозернянки або полби» (друге читання — місяць темряви)
  12. Ше-гур-куд «місяць жнив»

Ніппурський календар спочатку вживався тільки на території Ніппура. Однак з початку II тисячоліття до н. е. він стає загальнодержавним календарем Стародавньої Південної Месопотамії та використовується на території міст Ісін і Ларса. В епоху Хаммурапі Вавилон користується власним календарем. З початку каситського періоду Ніппурські місяці вживаються поряд з місяцями стандартного вавилонського календаря, а їх назви (по першому знаку) ідеографічно замінюють повне складове написання вавилонських місяців.

Література

  • В. В. Ємельянов. Ніппурский календар і рання історія Зодіаку. СПб; 1999.
  • M.E.Cohen. The Cultic Calendars of the Ancient Near East. Bethesda, 1993.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shumerskij kalendar kalendar shumeriv Shumerski kalendari buli misyachno sonyachnimi Voni skladalisya z dvoh pivrich Enten holodnij ta vologij sezon i Emeshe suha ta spekotna pora roku i 12 misyaciv U shumerskij chas pori roku ne buli vidileni Dlya zrivnyuvannya misyachnogo i sonyachnogo cikliv kozhni kilka rokiv pislya odnogo z pivrich vstavlyavsya trinadcyatij misyac kolishnij abo VI II abo XII II Rik pochinavsya navesni pislya pershogo molodogo misyacya sho sliduvav za rozlivom richok Vesna vidznachalasya dvoma podiyami zhnivami yachmenyu i tak zvanoyu povinnyu koropiv Vidomi kalendari z shumerskih mist Nippur Ur Lagash Umma Uruk chastkovo Adab Vidomosti pro nih dijshli z gospodarskih i administrativnih dokumentiv sho vidnosyatsya do III tisyacholittya do nashoyi eri Tut zgaduyutsya nazvi misyaciv dni misyaciv i spiski zhertvoprinesen do riznih svyat Inodi zustrichayutsya nazvi ritualiv Yedinij kalendar misyaci ta obryadi yakogo vidobrazheni v komentaryah pohodit z Nippura Persha zgadka cogo kalendarya syagaye epohi ummijskogo pravitelya Lugalzaggesi kinec XXIV st do n e Odnak vsi komentari datuyutsya abo Serednovavilonskim XVI XI st abo Novoassirijskim VIII VII st chasom Nippurskij kalendar skladavsya z nastupnih misyaciv Barag zag gar ra prestol svyatilisha Gud si sa napryamok voliv na pluzhnu oranku Sig u shub ba gar vmishennya cegli v ceglyanu formu Shu numun a misyac sivbi Izi izi gar ra misyac zapalyuvannya vogniv Kin Inanna misyac obryadu bogini Inanni Dul kug misyac Svyashennogo Pagorba Apina du a misyac vidpuskannya plugu z rilli Gan gan ed misyac vihodu Vbivci Nergala Ab ba ed misyac vihodu batkiv abo misyac vihodu morya Ziz a druge chitannya udra misyac dvozernyanki abo polbi druge chitannya misyac temryavi She gur kud misyac zhniv Nippurskij kalendar spochatku vzhivavsya tilki na teritoriyi Nippura Odnak z pochatku II tisyacholittya do n e vin staye zagalnoderzhavnim kalendarem Starodavnoyi Pivdennoyi Mesopotamiyi ta vikoristovuyetsya na teritoriyi mist Isin i Larsa V epohu Hammurapi Vavilon koristuyetsya vlasnim kalendarem Z pochatku kasitskogo periodu Nippurski misyaci vzhivayutsya poryad z misyacyami standartnogo vavilonskogo kalendarya a yih nazvi po pershomu znaku ideografichno zaminyuyut povne skladove napisannya vavilonskih misyaciv LiteraturaV V Yemelyanov Nippurskij kalendar i rannya istoriya Zodiaku SPb 1999 M E Cohen The Cultic Calendars of the Ancient Near East Bethesda 1993

Дата публікації:
Топ