Шуля́ки — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Гірський Тікич (притока Тікичу) за 21 км на південний захід від міста Жашків. Населення становить 565 осіб (станом на 2009 р.).
село Шуляки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71060090270029240 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 565 (на 2009 рік) |
Поштовий індекс | 19242 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°09′14″ пн. ш. 29°53′51″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 29.89750° сх. д.Координати: 49°09′14″ пн. ш. 29°53′51″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 29.89750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 194 м |
Водойми | р. Гірський Тікич |
Найближча залізнична станція | Кривчунка |
Відстань до залізничної станції | 14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Шуляки, |
Сільський голова | Мартинюк Михайло Питрович |
Карта | |
Шуляки | |
Шуляки | |
Мапа | |
Шуляки у Вікісховищі |
Історія
Село виникло в XVII столітті внаслідок злиття (об'єднання) двох поселень — Снігурівка і Шуляки. Поселення дуже давнє, про що свідчать археологічні знахідки кам'яної доби. Так, у 1967 році на території села було знайдено кам'яну сокиру, яка нині знаходиться в Уманському краєзнавчому музеї, та рештки глиняного посуду. На околицях села виявлено 2 курганні могильники доби ранньої бронзи.
У селі проживало в основному населення двох національностей: українці і поляки. Школи були польська та церковно-парафіяльна (російська, україномовні школи були під забороною), церква також була православна і католицька.
У 1906 році в селі побудований польський костьол, який зберігся до наших днів. Він мав статус каплиці, яка належала до П'ятигорської римо-католицької парафії. Був добудований і служить за будинок культури. Сільський цвинтар розділений на дві частини: польський і український.
У дореволюційний період на притоках річки Гірський Тікич працювали три водяних млини і крупорушка, послугами яких користувалися мешканці навколишніх сіл. У 1914 році біля річки було збудовано водокачку для заправки водою.
Землями володіли пани роду Закревських. Основними видами зайнятості населення було землеробство, рибництво, мисливство, лозоплетіння.
Із відомостей польського архіву:
Благословенна Марцеліна Даровська, з роду Котовичів, з багатої шляхетської польської сім'ї народилася 16 січня 1827 року в Шуляках. Вийшла заміж за Кароля Даровського, залишилася вдовою з двома дітьми. Переходить до чернечого життя. Веде господарство, надає прав земельної власності селянам у своєму маєтку. Створює притулки для дітей-сиріт, обездолених, жіночий монастир. Померла 5 січня 1911 року. Похована в Язмівці (Польща). Беатифікована Іоаном-Павлом II у 1997 році.
Радянський період
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932-1933 та 1946-1947 роках.
217 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 126 з них загинули, 35 нагороджені орденами й медалями. На їх честь році в селі споруджено обеліск Слави. В 1957 році в селі споруджено пам'ятник радянським воїнам, що загинули в боях за відвоювання села.
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені М. Ф. Ватутіна, за яким було закріплено 2 231,7 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 076,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб з стаціонарною кіноустановкою, бібліотека з фондом 5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла на 75 місць, три крамниці.
Сучасність
Нині у селі працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниця, відділення поштового зв'язку. Кількість дворів — 313.
Місцеві роди
Михалевські герба Корчак.
Відомі люди
- Марцеліна Даровська — шляхтичка, релігійна діячка, просвітителька.
Галерея
- Вулиця Ватутіна
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- ФАП
- Дім молитви
- Магазин
- Ставок
- Меморіальний комплекс
- Пам’ятник воїнам-односельчанам
- Братська могила
- Меморіальна дошка Марцеліні Даровській
Див. також
Джерела
Примітки
- Погода в Україні
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Чернецький Є. Михалевські герба Корчак з Вовковинець та Олександрівки: легітимаційні документи (1733—1842 рр.). — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2015. — 184 с. (укр.)
Посилання
- Шуляки — відео про село та зйомки з висоти квадрокоптером
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shulya ki selo v Ukrayini u Zhashkivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi richki Girskij Tikich pritoka Tikichu za 21 km na pivdennij zahid vid mista Zhashkiv Naselennya stanovit 565 osib stanom na 2009 r selo Shulyaki Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Zhashkivska miska gromada Kod KATOTTG UA71060090270029240 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 565 na 2009 rik Poshtovij indeks 19242 Telefonnij kod 380 4747 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 09 14 pn sh 29 53 51 sh d 49 15389 pn sh 29 89750 sh d 49 15389 29 89750 Koordinati 49 09 14 pn sh 29 53 51 sh d 49 15389 pn sh 29 89750 sh d 49 15389 29 89750 Serednya visota nad rivnem morya 194 m Vodojmi r Girskij Tikich Najblizhcha zaliznichna stanciya Krivchunka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 14 km Misceva vlada Adresa radi s Shulyaki Silskij golova Martinyuk Mihajlo Pitrovich Karta Shulyaki Shulyaki Mapa Shulyaki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shulyaki IstoriyaSelo viniklo v XVII stolitti vnaslidok zlittya ob yednannya dvoh poselen Snigurivka i Shulyaki Poselennya duzhe davnye pro sho svidchat arheologichni znahidki kam yanoyi dobi Tak u 1967 roci na teritoriyi sela bulo znajdeno kam yanu sokiru yaka nini znahoditsya v Umanskomu krayeznavchomu muzeyi ta reshtki glinyanogo posudu Na okolicyah sela viyavleno 2 kurganni mogilniki dobi rannoyi bronzi U seli prozhivalo v osnovnomu naselennya dvoh nacionalnostej ukrayinci i polyaki Shkoli buli polska ta cerkovno parafiyalna rosijska ukrayinomovni shkoli buli pid zaboronoyu cerkva takozh bula pravoslavna i katolicka U 1906 roci v seli pobudovanij polskij kostol yakij zberigsya do nashih dniv Vin mav status kaplici yaka nalezhala do P yatigorskoyi rimo katolickoyi parafiyi Buv dobudovanij i sluzhit za budinok kulturi Silskij cvintar rozdilenij na dvi chastini polskij i ukrayinskij U dorevolyucijnij period na pritokah richki Girskij Tikich pracyuvali tri vodyanih mlini i kruporushka poslugami yakih koristuvalisya meshkanci navkolishnih sil U 1914 roci bilya richki bulo zbudovano vodokachku dlya zapravki vodoyu Zemlyami volodili pani rodu Zakrevskih Osnovnimi vidami zajnyatosti naselennya bulo zemlerobstvo ribnictvo mislivstvo lozopletinnya Iz vidomostej polskogo arhivu Blagoslovenna Marcelina Darovska z rodu Kotovichiv z bagatoyi shlyahetskoyi polskoyi sim yi narodilasya 16 sichnya 1827 roku v Shulyakah Vijshla zamizh za Karolya Darovskogo zalishilasya vdovoyu z dvoma ditmi Perehodit do chernechogo zhittya Vede gospodarstvo nadaye prav zemelnoyi vlasnosti selyanam u svoyemu mayetku Stvoryuye pritulki dlya ditej sirit obezdolenih zhinochij monastir Pomerla 5 sichnya 1911 roku Pohovana v Yazmivci Polsha Beatifikovana Ioanom Pavlom II u 1997 roci Radyanskij period Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah 217 meshkanciv sela brali uchast u boyah radyansko nimeckoyi vijni 126 z nih zaginuli 35 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest roci v seli sporudzheno obelisk Slavi V 1957 roci v seli sporudzheno pam yatnik radyanskim voyinam sho zaginuli v boyah za vidvoyuvannya sela Stanom na pochatok 70 h rokiv HH stolittya v seli rozmishuvalas centralna sadiba kolgospu imeni M F Vatutina za yakim bulo zakripleno 2 231 7 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 2 076 4 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Takozh na toj chas pracyuvali vosmirichna shkola klub z stacionarnoyu kinoustanovkoyu biblioteka z fondom 5 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla na 75 misc tri kramnici SuchasnistNini u seli pracyuyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt kramnicya viddilennya poshtovogo zv yazku Kilkist dvoriv 313 Miscevi rodiMihalevski gerba Korchak Vidomi lyudiMarcelina Darovska shlyahtichka religijna diyachka prosvititelka GalereyaVulicya Vatutina Silska rada Shkola Budinok kulturi FAP Dim molitvi Magazin Stavok Memorialnij kompleks Pam yatnik voyinam odnoselchanam Bratska mogila Memorialna doshka Marcelini DarovskijDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaShulyaki u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Shulyaki u Vikishovishi PrimitkiPogoda v Ukrayini Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Cherneckij Ye Mihalevski gerba Korchak z Vovkovinec ta Oleksandrivki legitimacijni dokumenti 1733 1842 rr Bila Cerkva Vid O V Pshonkivskij 2015 184 s ukr PosilannyaShulyaki video pro selo ta zjomki z visoti kvadrokopterom who is who com ua nedostupne posilannya z serpnya 2019