Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (грудень 2014) |
Макс Штірнер (нім. Max Stirner), справжнє ім'я Йоганн Каспар Шмідт (нім. Johann Caspar Schmidt; 25 жовтня 1806, Байройт, Німеччина — 28 червня 1856, Берлін) — німецький філософ-ідеаліст, засновник анархічного індивідуалізму, примикав до младогегельянців. Він часто розглядається як один з тих, хто випередив ідеї нігілізму, екзистенціалізму, психоаналізу та постмодернізму.
| Макс Штірнер | |
|---|---|
| нім. Max Stirner | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Johann Caspar Schmidt |
| Псевдо | Max Stirner |
| Народився | 25 жовтня 1806[5][1][…] Байройт, Королівство Баварія[7] |
| Помер | 26 червня 1856[1][2][3] (49 років) або 25 червня 1856[4] (49 років) Берлін, Німецький союз[8] ·d[4] |
| Поховання | d |
| Країна |  Королівство Баварія |
| Діяльність | філософ, журналіст, перекладач, письменник, вихователь, professor of philosophy |
| Галузь | філософія |
| Alma mater | HU Berlin (1828), Університет Ерлангена—Нюрнберга (1829), Кенігсберзький університет (1833) і HU Berlin (1834) |
| Науковий ступінь | d |
| Вчителі | Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель, d, Карл Ріттер, d і d |
| Знання мов | німецька[5][9] |
| Напрямок | d, d, індивідуалізм, Соліпсизм і Молодогеґельянство |
| Magnum opus | d |
| Конфесія | атеїзм |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| |
В 1845 видав книгу «Єдиний і його власність», в котрій розвинув систему анархізму. Єдина реальність, за Штірнером, — це «Я», его, а весь світ — його власність. Поняття моралі, права, закону, суспільства і т. д. відкидаються і оголошуються «примарами». Штірнер вважав, що цим він звільняє індивідуальне сприйняття від «соромлячого лушпиння». Кожен сам є джерелом моралі і права. Керівництвом для індивіда має бути принцип «нема нічого вищого за мене». Приватна власність, за Штірнером, має бути збережена тому, що в ній виражається самобутність «Я». Суспільний ідеал Штірнера — «союз егоїстів», в якому кожен бачить у іншому лише засіб для досягнення власної мети. Дивлячись на історію як на продукт ідей, Штірнер вважав, що, долаючи пануючі поняття, можна змінити суспільні відносини. Штірнер критично виступав проти комунізму.
Перша книга Штірнера потрапила на прилавки тільки завдяки тому, що саксонський цензурний комітет визнав твір результатом нездорового розуму автора, те ж саме трапилось і з книгою Прудона, дозволеною Луї Наполеоном до друку лише як зразок публічного божевілля. Погляди обох довго і помилково виводили з творчості Вільяма Годвіна, який сформулював у 1820-х роках антитезу «суспільство плюс мораль проти держави і права». Але Годвін свій анархізм сприймав як послідовно доведену до логічного фіналу ліберальну ідею, а Пудон і Штірнер (з різних причин) були антилібералами.
Суспільний лад, сучасний Штірнер, він оцінював як «диктатуру одержимих». «Одержимі» — взагалі найчастіший епітет, споживаний Штірнером у відношенні до сучасників. Поведінка одержимих має винятково ролеву, наслідувальну природу, вона ні на чому всерйоз не заснована, головним двигуном такої поведінки є конкуренція. В міжособовій конкуренції Штірнер бачить одну із головних проблем, що отруюють сучасність, доводячи що конкуренція особистостей насправді неможлива, а значить можлива лише конкуренція їх капіталів. Таким чином, за Штірнером, особистість сьогодні більше не є особистістю і може реалізуватись лише як форма фінансового, інтелектуального, фізичного чи психологічного капіталу, оціненого на суспільному ринку необхідними інститутами конкуренції. Соціальна самооцінка одержимого як громадянина, сім'янина, і платника податків нічим не відрізняється від самооцінки іншого одержимого, що називає себе «японським імператором» чи «святим духом». Здоровий глузд нормального громадянина і маніакальне марення психічнохворого не мають ніякої видової різниці, крім масовості розповсюдження. І те і інше є наслідком одержимості, що породжує пануюче самовідчуження любого окремого «я». Причина одержимості — роздвоєння індивіда, протиставлення одних аспектів своєї винятковості іншим і їх неминуче зіткнення, що веде до психодрами, яку Штірнер назвав «самовідчуженням».
«Нас вигнали із самих себе», — стверджуючи це, Штірнер докладно пояснив як механіка самовідчуження дублюється суспільством. По-перше за допомогою інституцій — держава, принижуючи тебе; сім'я, відтворююча роль держави; приватна власність, та що володіє тобою і використовує тебе як охоронця і посередника. По-друге через трансльовані інституціями «беззаперечні» поняття — обов'язок, право, мораль, суспільна думка і ін., призванні загіпнотизувати більшість, що піддається і мінімізувати протест одинаків, перетворивши їх у «демонів» для масової свідомості.
Культ унікальності, котрому служив Макс Штірнер, так гостро висміяний Марксом в «Святому Максі», не підвів першого німецького «персоналіста», перервавши його життя самим незвичайним чином. Штірнер помер від укусу отруйної тропічної мухи, що невідомо як опинилася у центрі Європи в 1856 р., з тих часів і дотепер подібних випадків смерті в Німеччині більше не було зареєстровано.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Internet Philosophy Ontology project
- Babelio — 2007.
- Stanford Encyclopedia of Philosophy — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118618261 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Штирнер Макс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- CONOR.Sl
Література
- Штирнер, Макс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Михайловский Н. К. «Макс Штирнер и Фридрих Ницше» // Литературные воспоминания. — т. 2. — с. 399, 401—404.
- Max Stirner's 'Der Einzige und sein Eigentum' im Spiegel der zeitgenössischen deutschen Kritik. Eine Textauswahl (1844—1856). Hg. Kurt W. Fleming. Leipzig: Verlag Max-Stirner-Archiv 2001 (Stirneriana [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.])
- Di Mascio, Carlo, Stirner Giuspositivista. Rileggendo l'Unico e la sua proprietà, 2 ed., Edizioni Del Faro, Trento, 2015, pp. 253,
Посилання
- Штірнер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макс Штірнер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2014 Maks Shtirner nim Max Stirner spravzhnye im ya Jogann Kaspar Shmidt nim Johann Caspar Schmidt 25 zhovtnya 1806 Bajrojt Nimechchina 28 chervnya 1856 Berlin nimeckij filosof idealist zasnovnik anarhichnogo individualizmu primikav do mladogegelyanciv Vin chasto rozglyadayetsya yak odin z tih hto viperediv ideyi nigilizmu ekzistencializmu psihoanalizu ta postmodernizmu Maks Shtirnernim Max StirnerIm ya pri narodzhenni nim Johann Caspar SchmidtPsevdo Max StirnerNarodivsya 25 zhovtnya 1806 1806 10 25 5 1 Bajrojt Korolivstvo Bavariya 7 Pomer 26 chervnya 1856 1856 06 26 1 2 3 49 rokiv abo 25 chervnya 1856 1856 06 25 4 49 rokiv Berlin Nimeckij soyuz 8 d 4 Pohovannya dKrayina Korolivstvo BavariyaDiyalnist filosof zhurnalist perekladach pismennik vihovatel professor of philosophyGaluz filosofiyaAlma mater HU Berlin 1828 Universitet Erlangena Nyurnberga 1829 Kenigsberzkij universitet 1833 i HU Berlin 1834 Naukovij stupin dVchiteli Georg Vilgelm Fridrih Gegel d Karl Ritter d i dZnannya mov nimecka 5 9 Napryamok d d individualizm Solipsizm i MolodogegelyanstvoMagnum opus dKonfesiya ateyizmU shlyubi z dAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Maks Shtirner sharzh Fridriha Engelsa V 1845 vidav knigu Yedinij i jogo vlasnist v kotrij rozvinuv sistemu anarhizmu Yedina realnist za Shtirnerom ce Ya ego a ves svit jogo vlasnist Ponyattya morali prava zakonu suspilstva i t d vidkidayutsya i ogoloshuyutsya primarami Shtirner vvazhav sho cim vin zvilnyaye individualne sprijnyattya vid soromlyachogo lushpinnya Kozhen sam ye dzherelom morali i prava Kerivnictvom dlya individa maye buti princip nema nichogo vishogo za mene Privatna vlasnist za Shtirnerom maye buti zberezhena tomu sho v nij virazhayetsya samobutnist Ya Suspilnij ideal Shtirnera soyuz egoyistiv v yakomu kozhen bachit u inshomu lishe zasib dlya dosyagnennya vlasnoyi meti Divlyachis na istoriyu yak na produkt idej Shtirner vvazhav sho dolayuchi panuyuchi ponyattya mozhna zminiti suspilni vidnosini Shtirner kritichno vistupav proti komunizmu Persha kniga Shtirnera potrapila na prilavki tilki zavdyaki tomu sho saksonskij cenzurnij komitet viznav tvir rezultatom nezdorovogo rozumu avtora te zh same trapilos i z knigoyu Prudona dozvolenoyu Luyi Napoleonom do druku lishe yak zrazok publichnogo bozhevillya Poglyadi oboh dovgo i pomilkovo vivodili z tvorchosti Vilyama Godvina yakij sformulyuvav u 1820 h rokah antitezu suspilstvo plyus moral proti derzhavi i prava Ale Godvin svij anarhizm sprijmav yak poslidovno dovedenu do logichnogo finalu liberalnu ideyu a Pudon i Shtirner z riznih prichin buli antiliberalami Suspilnij lad suchasnij Shtirner vin ocinyuvav yak diktaturu oderzhimih Oderzhimi vzagali najchastishij epitet spozhivanij Shtirnerom u vidnoshenni do suchasnikiv Povedinka oderzhimih maye vinyatkovo rolevu nasliduvalnu prirodu vona ni na chomu vserjoz ne zasnovana golovnim dvigunom takoyi povedinki ye konkurenciya V mizhosobovij konkurenciyi Shtirner bachit odnu iz golovnih problem sho otruyuyut suchasnist dovodyachi sho konkurenciya osobistostej naspravdi nemozhliva a znachit mozhliva lishe konkurenciya yih kapitaliv Takim chinom za Shtirnerom osobistist sogodni bilshe ne ye osobististyu i mozhe realizuvatis lishe yak forma finansovogo intelektualnogo fizichnogo chi psihologichnogo kapitalu ocinenogo na suspilnomu rinku neobhidnimi institutami konkurenciyi Socialna samoocinka oderzhimogo yak gromadyanina sim yanina i platnika podatkiv nichim ne vidriznyayetsya vid samoocinki inshogo oderzhimogo sho nazivaye sebe yaponskim imperatorom chi svyatim duhom Zdorovij gluzd normalnogo gromadyanina i maniakalne marennya psihichnohvorogo ne mayut niyakoyi vidovoyi riznici krim masovosti rozpovsyudzhennya I te i inshe ye naslidkom oderzhimosti sho porodzhuye panuyuche samovidchuzhennya lyubogo okremogo ya Prichina oderzhimosti rozdvoyennya individa protistavlennya odnih aspektiv svoyeyi vinyatkovosti inshim i yih neminuche zitknennya sho vede do psihodrami yaku Shtirner nazvav samovidchuzhennyam Nas vignali iz samih sebe stverdzhuyuchi ce Shtirner dokladno poyasniv yak mehanika samovidchuzhennya dublyuyetsya suspilstvom Po pershe za dopomogoyu institucij derzhava prinizhuyuchi tebe sim ya vidtvoryuyucha rol derzhavi privatna vlasnist ta sho volodiye toboyu i vikoristovuye tebe yak ohoroncya i poserednika Po druge cherez translovani instituciyami bezzaperechni ponyattya obov yazok pravo moral suspilna dumka i in prizvanni zagipnotizuvati bilshist sho piddayetsya i minimizuvati protest odinakiv peretvorivshi yih u demoniv dlya masovoyi svidomosti Kult unikalnosti kotromu sluzhiv Maks Shtirner tak gostro vismiyanij Marksom v Svyatomu Maksi ne pidviv pershogo nimeckogo personalista perervavshi jogo zhittya samim nezvichajnim chinom Shtirner pomer vid ukusu otrujnoyi tropichnoyi muhi sho nevidomo yak opinilasya u centri Yevropi v 1856 r z tih chasiv i doteper podibnih vipadkiv smerti v Nimechchini bilshe ne bulo zareyestrovano PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Babelio 2007 d Track Q2877812 Stanford Encyclopedia of Philosophy Stanford University Center for the Study of Language amp Information 1995 ISSN 1095 5054 d Track Q824553d Track Q66839005d Track Q41506 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118618261 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Shtirner Maks Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133LiteraturaShtirner Maks Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Mihajlovskij N K Maks Shtirner i Fridrih Nicshe Literaturnye vospominaniya t 2 s 399 401 404 Max Stirner s Der Einzige und sein Eigentum im Spiegel der zeitgenossischen deutschen Kritik Eine Textauswahl 1844 1856 Hg Kurt W Fleming Leipzig Verlag Max Stirner Archiv 2001 Stirneriana 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Di Mascio Carlo Stirner Giuspositivista Rileggendo l Unico e la sua proprieta 2 ed Edizioni Del Faro Trento 2015 pp 253 ISBN 978 88 6537 378 1PosilannyaShtirner Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maks Shtirner