Штюкофен (нім. Stückofen) — металургійна піч для виробництва заліза, в якій в залежності від умов процесу можна було отримувати або сиродутне залізо — крицю (у напівтвердому стані, у вигляді шматка) або рідкий чавун. У штюкофенах у німців і подібних печах у інших народів вперше в історії європейської металургії було отримано залізо не тільки у напівтвердому, а й у рідкому стані (у вигляді чавуну).
Назва
Назва «штукофен» походить від німецьких слів Stück — «шматок», «криця» й ofen — «піч». У німецькій мові також трапляється назва Wolfofen, де Wolf означає «криця». У французів такі печі називалися fourneau a loupe, у англійців high bloomery furnace, у шведів селянськими або осмундівськими від «осмунд» — криця. Штукофенам співставляють також .
Історія
Протягом двох тисячоліть у Європі для виробництва заліза користувалися невеличкими сиродутними горнами. Однак, такі горна були малопродуктивними і зростання попиту на метал примусило металургів шукати методи підвищення продуктивності горен. У Південно-Західній Європі, спочатку у іспанських, а потім і у французьких Піренеях були розроблені горна, що отримали назву каталонських, в яких зростання продуктивності було досягнуто інтенсифікацією подачі дуття і безперервністю процесу. У Північній Європі, у Скандинавії й у Альпах в VII—VIII століттях металурги почали будувати більші горна, вищі від зросту людини, які на початок 2-го тисячоліття будувалися вже заввишки понад 4 м. В середині ХІІІ століття штукофени використовувалися у Зігені у Німеччині.
На території України з ХІІІ ст. в окремих місцях з'явилися домниці, які можна порівняти з високими печами типу штукофен західного середньовіччя.
Опис штюкофена є у книжці Агріколи «De Re Metallica».
Будова
Штукофени являли собою циліндричну піч, розширену всередині, заввишки від 6 до 15 футів, горішній отвір близько 1 1/3 фута, у широкій частині посередині 4 фути, а знизу на дні 2 1/2 фути.
Робота
Крицю виймали щоденно. Тижневе вироблення заліза доходило до 250 пудів. Штюкофен давав від 100 до 150 тон металу на рік, навіть якщо не працював під час посушливого літа, коли річки були не дуже повноводні для забезпечення повітродувних засобів енергією.
Продукт отримували твердим або інколи незначно оплавленим. При відхиленнях від процесу отримували чавун, який виходив з печі у рідкому стані під час випуску шлаку. Чавун був ламким і не піддавався куванню й вважався браком. Скоріш за все чавун був несподіванкою для середньовічних металургів. Вважався браком. Його завантажували у штукофен і ще раз переплавляли.
Згодом знайшли застосування й для нього — у виготовленні ливарних виробів. Потім освоїли виробництво заліза з чавуну.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штюкофен |
Посилання
- Доменное производство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Blast furnace — Theory and Practice. Volume I. New York, 1984. Pp. 5 — 8.
- Развитие металлургии в Украинской ССР. — Киев.: Наукова думка, 1980. — 960 с., ил.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtyukofen nim Stuckofen metalurgijna pich dlya virobnictva zaliza v yakij v zalezhnosti vid umov procesu mozhna bulo otrimuvati abo sirodutne zalizo kricyu u napivtverdomu stani u viglyadi shmatka abo ridkij chavun U shtyukofenah u nimciv i podibnih pechah u inshih narodiv vpershe v istoriyi yevropejskoyi metalurgiyi bulo otrimano zalizo ne tilki u napivtverdomu a j u ridkomu stani u viglyadi chavunu Shtyukofen Shtyukofen NazvaNazva shtukofen pohodit vid nimeckih sliv Stuck shmatok kricya j ofen pich U nimeckij movi takozh traplyayetsya nazva Wolfofen de Wolf oznachaye kricya U francuziv taki pechi nazivalisya fourneau a loupe u anglijciv high bloomery furnace u shvediv selyanskimi abo osmundivskimi vid osmund kricya Shtukofenam spivstavlyayut takozh IstoriyaProtyagom dvoh tisyacholit u Yevropi dlya virobnictva zaliza koristuvalisya nevelichkimi sirodutnimi gornami Odnak taki gorna buli maloproduktivnimi i zrostannya popitu na metal primusilo metalurgiv shukati metodi pidvishennya produktivnosti goren U Pivdenno Zahidnij Yevropi spochatku u ispanskih a potim i u francuzkih Pireneyah buli rozrobleni gorna sho otrimali nazvu katalonskih v yakih zrostannya produktivnosti bulo dosyagnuto intensifikaciyeyu podachi duttya i bezperervnistyu procesu U Pivnichnij Yevropi u Skandinaviyi j u Alpah v VII VIII stolittyah metalurgi pochali buduvati bilshi gorna vishi vid zrostu lyudini yaki na pochatok 2 go tisyacholittya buduvalisya vzhe zavvishki ponad 4 m V seredini HIII stolittya shtukofeni vikoristovuvalisya u Zigeni u Nimechchini Na teritoriyi Ukrayini z HIII st v okremih miscyah z yavilisya domnici yaki mozhna porivnyati z visokimi pechami tipu shtukofen zahidnogo serednovichchya Opis shtyukofena ye u knizhci Agrikoli De Re Metallica BudovaShtukofeni yavlyali soboyu cilindrichnu pich rozshirenu vseredini zavvishki vid 6 do 15 futiv gorishnij otvir blizko 1 1 3 futa u shirokij chastini poseredini 4 futi a znizu na dni 2 1 2 futi RobotaKricyu vijmali shodenno Tizhneve viroblennya zaliza dohodilo do 250 pudiv Shtyukofen davav vid 100 do 150 ton metalu na rik navit yaksho ne pracyuvav pid chas posushlivogo lita koli richki buli ne duzhe povnovodni dlya zabezpechennya povitroduvnih zasobiv energiyeyu Produkt otrimuvali tverdim abo inkoli neznachno oplavlenim Pri vidhilennyah vid procesu otrimuvali chavun yakij vihodiv z pechi u ridkomu stani pid chas vipusku shlaku Chavun buv lamkim i ne piddavavsya kuvannyu j vvazhavsya brakom Skorish za vse chavun buv nespodivankoyu dlya serednovichnih metalurgiv Vvazhavsya brakom Jogo zavantazhuvali u shtukofen i she raz pereplavlyali Zgodom znajshli zastosuvannya j dlya nogo u vigotovlenni livarnih virobiv Potim osvoyili virobnictvo zaliza z chavunu Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShtyukofenBlauofen Istoriya metalurgiyi zalizaPosilannyaDomennoe proizvodstvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Blast furnace Theory and Practice Volume I New York 1984 Pp 5 8 Razvitie metallurgii v Ukrainskoj SSR Kiev Naukova dumka 1980 960 s il