Шишабангма також поширена назва Ши ша Па нгма санскритом Ґосаінтан священне місце китайською звучить як Госаінтан кит 希夏

Шишабангма (також поширена назва Ши́ша-Па́нгма, санскритом — Ґосаінтан («священне місце»), китайською звучить як Госаінтан; кит. 希夏邦马峰, Xīxiàbāngmǎ Fēng) — чотирнадцята за висотою гора світу, найнижча серед восьмитисячників (8027 м).

Шишабангма
Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч) Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч)
28°21′ пн. ш. 85°47′ сх. д. / 28.350° пн. ш. 85.783° сх. д. / 28.350; 85.783Координати: 28°21′ пн. ш. 85°47′ сх. д. / 28.350° пн. ш. 85.783° сх. д. / 28.350; 85.783
Країна	КНР
Регіон	Тибет
Розташування	КНР
Система	Гімалаї
Тип	гора
Висота	8027 м (14-те місце)
Висота відносна	2897 м (111-те місце)
Ізоляція	91,25 км → Чо-Ойю (8201 м)
Перше сходження	2 травня 1964 року
Шишабангма Шишабангма (Китайська Народна Республіка)

Шишабангма у Вікісховищі

Основні відомості

З тибетської мови назва гори перекладається, як «вершина над трав'яною долиною». Китайська назва фонетично повторює тибетську. Назва гори на санскриті — Ґосаінтан, що означає «священне місце».

Шишабангма розташована у Тибеті, за кілька кілометрів від кордону з Непалом. Це єдиний восьмитисячник, який повністю розташований на території Китаю. Доступ іноземців у цей район тривалий час був дуже обмеженим.

Перше сходження на вершину здійснила 2 травня 1964 року китайська експедиція на чолі з . Таким чином, Шишабангма стала останнім восьмитисячником, що підкорився альпіністам. Перше зимове сходження здійснили та 14 січня 2005 року.

Гора вважається однією з найпростіших для сходження серед восьмитисячників: її базовий табір найвищий (5000 м) і до нього можна дістатися на автівках. Однак під час спроб її підкорення загинув 31 альпініст.

Див. також

Список людей, які загинули під час сходження на Шишабангму

Коментарі

Гора має дві вершини. Добре відома Центральна (8013 м), на яку здійснюється більшість сходжень. Однак до заліку «14 восьмитисячників» альпіністам враховують лише сходження на Головну вершину (8027 м)
Дані наведені станом на травень 2018 року.

Примітки

Шиша-Пангма 8013 м. Памяти Терзыула. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011. (рос.) (англ.)
8000er Geographical Table. Explorersweb.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(англ.)
. Peaklist.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 29 травня 2014.
Shishapangma, China. ^[d], (англ.). (2004-11-01). Процитовано 30 травня 2016.
Словарь географических названий зарубежных стран^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
Кравчук П. А. . — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — . С. 267.

Література

http://www.summitpost.org/mountain/rock/150807/shisha-pangma.html [ 9 липня 2008 у Wayback Machine.]
http://www.peakware.com/peaks.html?pk=1004 [ 2 січня 2010 у Wayback Machine.]
(англ.)
Robert Goh Ee Kiat, Lulin Reutens: Xixabangma: An Alpine Ascent of the North Ridge (Epigram 2004), .(англ.)
Doug Scott, Alex MacIntyre: The Shishapangma Expedition (Mountaineers 1984), .(англ.)
Doug Scott, Alex MacIntyre: Shisha Pangma: The alpine-style first ascent of the South-West-Face (Mountaineers 2000), .(англ.)

[1] Гора має дві вершини. Добре відома Центральна (8013 м), на яку здійснюється більшість сходжень. Однак до заліку «14 восьмитисячників» альпіністам враховують лише сходження на Головну вершину (8027 м)

[8] Дані наведені станом на травень 2018 року.

[2] Шиша-Пангма 8013 м. Памяти Терзыула. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011. (рос.) (англ.)

[3] 8000er Geographical Table. Explorersweb.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(англ.)

[peaklist-4] . Peaklist.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 29 травня 2014.

[peakbagger-5] Shishapangma, China. ^[d], (англ.). (2004-11-01). Процитовано 30 травня 2016.

[6] Словарь географических названий зарубежных стран^{[недоступне посилання з серпня 2019]}

[7] Кравчук П. А. . — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — . С. 267.