Шийна амфора

А́мфора (грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик) — глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена в давнину у Середземномор'ї.

Амфора

Амфора у Вікісховищі

Історія

Амфору винайшли на Близькому Сході, активно використовували цю посудину вже фінікійці, але особливої популярності вона набула у Стародавній Греції, перетворившись з часом на один з символів давньогрецької та античної цивілізації.

Використовували амфори для транспортування і зберігання вина, олії, зерна. Подекуди амфори застосовували для поховання дітей. На багатьох амфорах є малюнки, орнаменти, і тавра, за якими можна встановити місце їх виробництва.

Поряд із овальними панафінейськими амфорами розрізняють тонкопрофільні ноланські амфори, а також грубіші, високі та вузькі амфори, які використовували виключно як тару для транспортування рідин.

Зазвичай амфора містила 26,26 літра, тож греки, а пізніше й римляни використовували її як одиницю вимірювання об'єму.

Амфори знайдено при археологічних розкопках давньогрецьких міст в Одеській, Миколаївській областях та АР Крим. Окремі знахідки амфор були на Поліссі (Чорнобиль та ін.) і в лісостеповій смузі України. У Київській Русі виробляли місцевий тип амфор — «корчаги».

Галерея

• Родосські амфори
• Панафінейська амфора: богиня Афіна
• Дипілонська амфора зі сценою протесісу
• Ноланська амфора: загибель Орфея

Примітки

1. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.111-112

Див. також

• Кераміка Стародавньої Греції
• Стародавні одиниці вимірювання

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок

Посилання

• АМФОРА [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України