Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шершень звичайний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Робоча особина, самиця | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Vespa crabro Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Шершень звичайний (Vespa crabro) — найбільша оса, що мешкає на території Європи, крім північних та крайніх південних районів. Довжина особин до 35 мм. Зазвичай утворюють невеликі колонії чисельністю від 100 до 300 особин. Полюють на різноманітних комах (бджоли, оси, мухи, бабки), також споживає квітковий нектар, фрукти та їх сік. Шершень звичайний через свій розмір помилково вважається агресивним видом.
Опис
Довжина матки варіює від 25 до 35 міліметрів, робочі особини та самці коротші. Самці та самиці трохи відрізняються за будовою: у самців 13 сегментів вусиків, у самиць — 12, так само, як і в інших ос. Черевце самця має 7 видимих сегментів, черевце самиці на 1 сегмент менше.
Робочі особини та матка мають жало — видозмінений яйцеклад, який вони застосовують для захисту від ворогів.
Шершень має глибокий розріз очей, які нагадують букву С. Очі мають червонувато-помаранчевий колір. Черевце смугасте, жовтого та чорного кольорів. Звичайний шершень більший за звичайних ос, але менший від, наприклад, гігантського азійського шершня та інших азійських шершнів. Шершень має волоски, хоча їх менше, ніж у більшості бджіл.
Гнізда шершнів схожі на осині та мають подібну будову, лише зазвичай бурого, а не сірого, кольору. Це пов'язано з тим, що шершні використовують для їх створення інші види дерев.
Звичайні шершні відносно не агресивні, на відміну від ос, і кусають людей або тварин головним чином якщо потривожити гніздо, або якщо шершень застосовує жало для самооборони (причому зазвичай він намагається врятуватися втечею та застосовує жало лише якщо його схопити). Цікаво, що шершень здатен регулювати кількість отрути під час укусу - захищаючи гніздо, оса випускає в рану максимальну дозу отрути, а якщо її схопити поза гніздом, вона, захищаючись, пускає значно менше отрути або навіть може наносити "сухі" уколи. Тому укус під час захисту гнізда значно небезпечніший. Укуси шершня досить болючі, при наявності алергії на осину отруту небезпечні для життя. Багато укусів за один раз (якщо, наприклад, потривожити гніздо) також може загрожувати життю людини.
Ареал
Звичайний шершень поширений по всій території Європи, крім її північних та крайніх південних районів. Це єдиний шершень, який мешкає на території України і на Європейській території Росії (крім північних районів). На сході доходить до Уральських гір та Західного Сибіру (виявлений в околицях Ханти-Мансійська та Сургута). Однак у низці місць потребує охорони.
Також звичайного шершня було інтродуковано приблизно в середині XIX століття до Північної Америки.Там він мешкає приблизно на тих самих широтах, що і в Європі, проте не живе на заході Північної Америки.
В Азії звичайний шершень мешкає на півдні Сибіру, в Казахстані, а також на сході Китаю.
Розмноження
Шершні звичайні зазвичай утворюють невеликі колонії чисельністю від 100 до 300 особин. Вони складаються з матки (королеви), трутнів і робочих особин. За сезон буває тільки одне покоління. Колонія засновується однією маткою. Вона прокидається навесні після зимової сплячки та створює стільники, які нагадують папір з пережованої деревини. Матка відкладає яйця в комірки, діаметр яких спочатку становить 8 мм, а потім із розбудовою гнізда збільшується до 10 мм. Перші личинки вилуплюються в червні. Їх годує матка. Годуванням подальшого потомства займаються робочі шершні. Поступово гніздо розростається. Інкубація відкладених яєць триває від 5 до 8 діб. Інтенсивне годування личинок продовжується 12-17 днів. Стадія лялечки триває близько двох тижнів. Весь цикл розвитку робочих особин становить в середньому 30 днів, а маток 37 днів. Виліт шершнів звичайних відбувається з березня по жовтень. Після вильоту молодих маток і трутнів вони перестають годувати решту личинок і стару матку, які незабаром гинуть від голоду. Самі вони вмирають після перших заморозків. Запліднені самки восени знаходять нори в землі, дупла напівгнилих дерев або інші захищені місця, де залишаються зимувати до початку весни.
Живлення
Раціон дорослих особин складається переважно з різноманітних комах. У Європі в ньому переважають мухи, а в Азії — бджоли, оси та бабки. Японські популяції надають явну перевагу цикадам. Крім їжі тваринного походження вони споживають квітковий нектар, фрукти та солодкий фруктовий сік. Робочі особини годують личинок пережованими комахами, які багаті на білок.
Взаємовідносини з людиною
У зв'язку зі своїми значними розмірами, європейського шершня часто вважають дуже агресивним та небезпечним. Багато людей бояться цих комах. Деякі люди вважають, що трьох укусів шершня досить, щоб убити людину, а сім здатні вбити коня. Однак насправді шершні звичайні безпечніші ніж звичайні паперові оси — навпаки, вони значно менш агресивні. З іншого боку, інші види шершнів, наприклад , значно більш небезпечні, ніж звичайні оси.
Якщо шершень потрапив у приміщення через вікно, то він буде повільно сканувати приміщення в пошуках виходу і з часом сам його знайде. Для цього потрібно всього лише залишити відкритим вікно або двері. Однак, якщо потривожити гніздо, то численні робочі особини будуть його рішуче захищати. Однак при наближенні до гнізда на відстань до 50 сантиметрів (повільно) вони не нападуть. Шершні не вважають людину ворогом й переходять до оборони й нападу лише тоді, коли бачать пряму загрозу гнізду (наприклад, якщо чіпати гніздо чи дупло, в якому воно знаходиться, або ж якщо робити різкі рухи в сторону гнізда. У той же час якщо поблизу гнізда самих шершнів брати наприклад, пінцетом або дозволяти їм сідати на одяг (не чіпаючи гнізда), вони все одно нападати не будуть. Гнізда шершнів не є проблемою, за винятком їх фекалій, які погано пахнуть.
Охорона шершня
У зв'язку зі страхом багатьох людей перед шершнями, їх гнізда часто знищують. У зв'язку з цим чисельність шершнів різко впала, і в низці місць він є на межі вимирання. У Німеччині, Австрії, а також в інших країнах європейський шершень перебуває під охороною від 1 січня 1987 року, їх знищення заборонено законом, а штраф за знищення гнізда в Німеччині становить до 50 000 євро.
Список підвидів
Шершень має кілька підвидів:
- Vespa crabro crabro, Linnaeus, 1758
- Vespa crabro vexator, Harris, 1776
- Vespa crabro germana, Christ, 1791
- Vespa crabro crabroniformis, Smith, 1852
- Vespa crabro oberthuri, du Buysson, 1902
- Vespa crabro flavofasciata, Cameron, 1903
- Vespa crabro altaica, Perez, 1910
- Vespa crabro caspica, Perez, 1910
- Vespa crabro chinensis, Birula, 1925
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2005. Процитовано 26 листопада 2014. (англ.)
- Hornets are worthy of protection!. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 26 листопада 2014.
- Shershen, Scherschen — Не бійтеся шершнів! [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Шершневая оса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Шершень [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shershen zvichajnij Robocha osobina samicya Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Shestinogi Hexapoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina Spravzhni osi Vespidae Rid Shershen Vespa Vid Shershen zvichajnij Binomialna nazva Vespa crabro Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Category Vespa crabro Vikividi Vespa crabro Shershen zvichajnij Vespa crabro najbilsha osa sho meshkaye na teritoriyi Yevropi krim pivnichnih ta krajnih pivdennih rajoniv Dovzhina osobin do 35 mm Zazvichaj utvoryuyut neveliki koloniyi chiselnistyu vid 100 do 300 osobin Polyuyut na riznomanitnih komah bdzholi osi muhi babki takozh spozhivaye kvitkovij nektar frukti ta yih sik Shershen zvichajnij cherez svij rozmir pomilkovo vvazhayetsya agresivnim vidom OpisViglyad shershnya zverhu Dovzhina matki variyuye vid 25 do 35 milimetriv robochi osobini ta samci korotshi Samci ta samici trohi vidriznyayutsya za budovoyu u samciv 13 segmentiv vusikiv u samic 12 tak samo yak i v inshih os Cherevce samcya maye 7 vidimih segmentiv cherevce samici na 1 segment menshe Robochi osobini ta matka mayut zhalo vidozminenij yajceklad yakij voni zastosovuyut dlya zahistu vid vorogiv Shershen maye glibokij rozriz ochej yaki nagaduyut bukvu S Ochi mayut chervonuvato pomaranchevij kolir Cherevce smugaste zhovtogo ta chornogo koloriv Zvichajnij shershen bilshij za zvichajnih os ale menshij vid napriklad gigantskogo azijskogo shershnya ta inshih azijskih shershniv Shershen maye voloski hocha yih menshe nizh u bilshosti bdzhil Gnizda shershniv shozhi na osini ta mayut podibnu budovu lishe zazvichaj burogo a ne sirogo koloru Ce pov yazano z tim sho shershni vikoristovuyut dlya yih stvorennya inshi vidi derev Zvichajni shershni vidnosno ne agresivni na vidminu vid os i kusayut lyudej abo tvarin golovnim chinom yaksho potrivozhiti gnizdo abo yaksho shershen zastosovuye zhalo dlya samooboroni prichomu zazvichaj vin namagayetsya vryatuvatisya vtecheyu ta zastosovuye zhalo lishe yaksho jogo shopiti Cikavo sho shershen zdaten regulyuvati kilkist otruti pid chas ukusu zahishayuchi gnizdo osa vipuskaye v ranu maksimalnu dozu otruti a yaksho yiyi shopiti poza gnizdom vona zahishayuchis puskaye znachno menshe otruti abo navit mozhe nanositi suhi ukoli Tomu ukus pid chas zahistu gnizda znachno nebezpechnishij Ukusi shershnya dosit bolyuchi pri nayavnosti alergiyi na osinu otrutu nebezpechni dlya zhittya Bagato ukusiv za odin raz yaksho napriklad potrivozhiti gnizdo takozh mozhe zagrozhuvati zhittyu lyudini ArealZvichajnij shershen poshirenij po vsij teritoriyi Yevropi krim yiyi pivnichnih ta krajnih pivdennih rajoniv Ce yedinij shershen yakij meshkaye na teritoriyi Ukrayini i na Yevropejskij teritoriyi Rosiyi krim pivnichnih rajoniv Na shodi dohodit do Uralskih gir ta Zahidnogo Sibiru viyavlenij v okolicyah Hanti Mansijska ta Surguta Odnak u nizci misc potrebuye ohoroni Takozh zvichajnogo shershnya bulo introdukovano priblizno v seredini XIX stolittya do Pivnichnoyi Ameriki Tam vin meshkaye priblizno na tih samih shirotah sho i v Yevropi prote ne zhive na zahodi Pivnichnoyi Ameriki V Aziyi zvichajnij shershen meshkaye na pivdni Sibiru v Kazahstani a takozh na shodi Kitayu RozmnozhennyaShershen zvichajnij matka Vespa crabro Linnaeus 1758 Shershni zvichajni zazvichaj utvoryuyut neveliki koloniyi chiselnistyu vid 100 do 300 osobin Voni skladayutsya z matki korolevi trutniv i robochih osobin Za sezon buvaye tilki odne pokolinnya Koloniya zasnovuyetsya odniyeyu matkoyu Vona prokidayetsya navesni pislya zimovoyi splyachki ta stvoryuye stilniki yaki nagaduyut papir z perezhovanoyi derevini Matka vidkladaye yajcya v komirki diametr yakih spochatku stanovit 8 mm a potim iz rozbudovoyu gnizda zbilshuyetsya do 10 mm Pershi lichinki viluplyuyutsya v chervni Yih goduye matka Goduvannyam podalshogo potomstva zajmayutsya robochi shershni Postupovo gnizdo rozrostayetsya Inkubaciya vidkladenih yayec trivaye vid 5 do 8 dib Intensivne goduvannya lichinok prodovzhuyetsya 12 17 dniv Stadiya lyalechki trivaye blizko dvoh tizhniv Ves cikl rozvitku robochih osobin stanovit v serednomu 30 dniv a matok 37 dniv Vilit shershniv zvichajnih vidbuvayetsya z bereznya po zhovten Pislya vilotu molodih matok i trutniv voni perestayut goduvati reshtu lichinok i staru matku yaki nezabarom ginut vid golodu Sami voni vmirayut pislya pershih zamorozkiv Zaplidneni samki voseni znahodyat nori v zemli dupla napivgnilih derev abo inshi zahisheni miscya de zalishayutsya zimuvati do pochatku vesni ZhivlennyaRacion doroslih osobin skladayetsya perevazhno z riznomanitnih komah U Yevropi v nomu perevazhayut muhi a v Aziyi bdzholi osi ta babki Yaponski populyaciyi nadayut yavnu perevagu cikadam Krim yizhi tvarinnogo pohodzhennya voni spozhivayut kvitkovij nektar frukti ta solodkij fruktovij sik Robochi osobini goduyut lichinok perezhovanimi komahami yaki bagati na bilok Vzayemovidnosini z lyudinoyuVid gnizda shershniv U zv yazku zi svoyimi znachnimi rozmirami yevropejskogo shershnya chasto vvazhayut duzhe agresivnim ta nebezpechnim Bagato lyudej boyatsya cih komah Deyaki lyudi vvazhayut sho troh ukusiv shershnya dosit shob ubiti lyudinu a sim zdatni vbiti konya Odnak naspravdi shershni zvichajni bezpechnishi nizh zvichajni paperovi osi navpaki voni znachno mensh agresivni Z inshogo boku inshi vidi shershniv napriklad znachno bilsh nebezpechni nizh zvichajni osi Yaksho shershen potrapiv u primishennya cherez vikno to vin bude povilno skanuvati primishennya v poshukah vihodu i z chasom sam jogo znajde Dlya cogo potribno vsogo lishe zalishiti vidkritim vikno abo dveri Odnak yaksho potrivozhiti gnizdo to chislenni robochi osobini budut jogo rishuche zahishati Odnak pri nablizhenni do gnizda na vidstan do 50 santimetriv povilno voni ne napadut Shershni ne vvazhayut lyudinu vorogom j perehodyat do oboroni j napadu lishe todi koli bachat pryamu zagrozu gnizdu napriklad yaksho chipati gnizdo chi duplo v yakomu vono znahoditsya abo zh yaksho robiti rizki ruhi v storonu gnizda U toj zhe chas yaksho poblizu gnizda samih shershniv brati napriklad pincetom abo dozvolyati yim sidati na odyag ne chipayuchi gnizda voni vse odno napadati ne budut Gnizda shershniv ne ye problemoyu za vinyatkom yih fekalij yaki pogano pahnut Ohorona shershnya U zv yazku zi strahom bagatoh lyudej pered shershnyami yih gnizda chasto znishuyut U zv yazku z cim chiselnist shershniv rizko vpala i v nizci misc vin ye na mezhi vimirannya U Nimechchini Avstriyi a takozh v inshih krayinah yevropejskij shershen perebuvaye pid ohoronoyu vid 1 sichnya 1987 roku yih znishennya zaboroneno zakonom a shtraf za znishennya gnizda v Nimechchini stanovit do 50 000 yevro Spisok pidvidivShershen maye kilka pidvidiv Vespa crabro crabro Linnaeus 1758 Vespa crabro vexator Harris 1776 Vespa crabro germana Christ 1791 Vespa crabro crabroniformis Smith 1852 Vespa crabro oberthuri du Buysson 1902 Vespa crabro flavofasciata Cameron 1903 Vespa crabro altaica Perez 1910 Vespa crabro caspica Perez 1910 Vespa crabro chinensis Birula 1925Primitki Arhiv originalu za 20 veresnya 2005 Procitovano 26 listopada 2014 angl Hornets are worthy of protection Arhiv originalu za 9 kvitnya 2012 Procitovano 26 listopada 2014 Shershen Scherschen Ne bijtesya shershniv 26 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros LiteraturaShershnevaya osa Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaShershen 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine