Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Медресе Шердор (узб. Sherdor madrasasi, тадж. Мадрасаи Шердор, букв. Медресе з левами) — ісламська освітня, духовно-просвітницька і меморіально-культова споруда XVII століття на площі Регістан у Самарканді, Республіка Узбекистан. Разом з та Тілля-Карі утворює цілісний архітектурний ансамбль. У 2001 році разом з іншими пам'ятками Самарканду медресе Шердор було внесено до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Медресе Шердор узб. Sherdor madrasasi | |
|---|---|
 | |
| 39°39′17″ пн. ш. 66°58′34″ сх. д. / 39.65488333336077176° пн. ш. 66.97633611113877805° сх. д.Координати: 39°39′17″ пн. ш. 66°58′34″ сх. д. / 39.65488333336077176° пн. ш. 66.97633611113877805° сх. д. | |
| Країна | Узбекистан |
| Місто | Самарканд |
| Тип | медресе |
| Будівельник | Абдулла Джаббар |
| Засновник | Ялангтуш Бахадур |
| Дата заснування | 1619 |
| Початок будівництва | 1619 |
| Побудовано | 1636 |
  Медресе Шердор Медресе Шердор (Узбекистан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №603 (англ.) |
Історія
Знімок С. М. Прокудіна-Горського
Знімок С. М. Прокудіна-Горського
Медресе Шердор було побудовано в 1619-1635/36 роках за наказом правителя (хакіма) Самарканда Ялангтуша бий Бахадура самаркандським зодчим Абдуллою Джаббар. Його декоративне оформлення було виконано майстром Мухаммадом Аббасом.
Місцем для будівництва медресе була обрана східна частина площі Регістан. Для цього дощенту була розібрана старезна напівзруйнована ханака Улугбека, побудована у 1424 році. Ханака дала багатий будівельний матеріал для медресе Шердор, що було підтверджено археологічними розкопками, проведеними в 1956 році радянським археологом С. Н. Юреневою. Медресе Шердор було побудовано в прийомі «кіш» з медресе Улугбека, витончені пропорції якого були покладені в основу проекту. За задумом архітектора головні фасади двох медресе мали стати дзеркальним відображенням один одного. Проте автор не врахував, що за двісті років, що минули з моменту будівництва медресе Улугбека, рівень площі Регістан піднявся на два метри. В результаті пропорції медресе Шердор вийшли більш приосадкуватими, ніж у оригіналу.
Після побудови медресе було названо ім'ям замовника Ялангтуша Бахадура, але ця назва не прижилася в народі. Сучасну назву — Шердор — воно отримало за мозаїчній візерунку на бубні її парадного порталу. Майстер декору зобразив сцену полювання на джейрана фантастичного звіра з сімейства котячих, що нагадує тигра, але з гривою лева, в променях вранішнього сонячного лику. Назва перекладають як «має левів» або «має тигрів». Сюжет, зображений на порталі медресе, з часом став одним з національних символів Республіки Узбекистан.
Протягом майже трьох століть медресе Шердор було достатньо відомим в ісламському світі освітньою установою, хоча по престижу вони і поступалося як столичним освітнім установам, так і медресе Улугбека. Незважаючи на значні розміри, в медресе одноразово могли вчитися трохи більше сорока осіб. Серед найвідоміших його випускників можна назвати відомого татарського богослова, шейха суфійського братства Накшбанді, філософа та історика Шигабутдинов Марджні.
Протягом свого існування медресе Шердор пережило кілька землетрусів, найбільш руйнівні з яких відбулися на початку і в кінці XIX століття. Будівля вистояло, але все ж було значно пошкоджено: сильно деформувався звід його головного порталу, в багатьох місцях обвалилася облицювання, покосилися мінарети. На початку 20-х років XX століття постановою органів Радянської влади викладання в медресе було припинено. Будівля було націоналізовано і в 1924 році в ньому почалися реставраційні роботи. Були відремонтовані худжри, відновлена обвалився частина цегляного склепіння портальної арки, укріплена різьблена мозаїка тимпана головного порталу, розібраний і заново перекладений його деформованими звід, перекладені купола і склепіння худжрах, відновлена облицювання фасадів медресе. В кінці 50-х років XX століття на території медресе були проведені археологічні дослідження, після чого почався новий етап реставрації. У 1960-1962 роках були відремонтовані мінарети медресе, а в 1962 році за проектом художника В. Н. Горохова та архітектора А. І. Фрейтаг була відновлена мозаїка тимпана над аркою головного порталу.
Архітектура
Медресе Шердор побудовано в традиціях середньоазіатської середньовічної архітектури. Воно являє собою прямокутне в плані будівля загальною площею 70х57 метрів. Головний фасад виділений потужним вхідним порталом - пештак - із стрілчастою аркою, висота якого становить 31,5 метра. Кути будівлі по головному фасаду фланковані мінаретами заввишки 31 метр, увінчаними сталактитовими карнизами. Східні зовнішні кути медресе виконані у вигляді тричвертні веж, зведених в рівень з висотою стін. Просторий вимощений великої бруківкою з чупанатінского сланцю четирехайванний двір медресе розміром 30х38 метрів оточений по периметру двома ярусами худжрах. Всі 48 худжрах однокімнатні. У кутах двору розташовуються аудиторії для занять студентів - дарсхани. По головному фасаду дарсхани перекриті рубчастими сфероконическим куполами на високих барабанах, прикрашеними бірюзовою плиткою. Правий від головного входу купольна дарсхана з часом була перетворена на гурхану. Тут знаходиться кілька не ідентифікованих поховань. Ліва купольна дарсхана виконувала функцію мечеті. Цікаво архітектурне виконання бічних айванов: їх ніші мають звід у вигляді багатогранного напівкуполи.
У декоративному оформленні медресе широко використані набори з полив'яних цеглин, майоліка і Кашин мозаїка. У декорі зовнішніх фасадів переважають складні геометричні візерунки — гіріх, розраховані на сприйняття здалеку. На фризах мінаретів і барабанах куполів маються епіграфічні орнаменти. Унікальна майолікова мозаїка тимпана головного порталу, яка належить до рідкісних творів ісламського мистецтва. Багато прикрашені тимпани арок худжрах. В'юнкі стебла з пишними бутонами і квітами утворюють ажурний візерунок. Примітні мозаїчні панно в ніші західного айвана: пишні букети квітів у фігурних вазонах символізують древо життя. У внутрішньому оздобленні будівлі особливо цікава декоративна обробка купольного приміщення дарсхани. Її стіни і склепіння розписані в техніці кундаль дрібним багатобарвним рослинним візерунком, а розпис куполу і склепінь утворює складні арабескові медальйони.
Література
- Самаркад. Музей під відкритим небом .. - Ташкент: Видавництво літератури і мистецтва імені Гафура Гуляма, 1986. - С. 118-142, 246. - 248 с.
- Пам'ятники мистецтва Радянського Союзу. Середня Азія. Довідник-путеводітль. / Автор тексту та упорядник альбому Г.А. Пугаченкова. - М.: Мистецтво, 1983. - С. 393. - 428 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medrese Sherdor uzb Sherdor madrasasi tadzh Madrasai Sherdor bukv Medrese z levami islamska osvitnya duhovno prosvitnicka i memorialno kultova sporuda XVII stolittya na ploshi Registan u Samarkandi Respublika Uzbekistan Razom z ta Tillya Kari utvoryuye cilisnij arhitekturnij ansambl U 2001 roci razom z inshimi pam yatkami Samarkandu medrese Sherdor bulo vneseno do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO skasovanij Medrese Sherdor uzb Sherdor madrasasiMedrese Sherdor rano vranci Medrese Sherdor rano vranci 39 39 17 pn sh 66 58 34 sh d 39 65488333336077176 pn sh 66 97633611113877805 sh d 39 65488333336077176 66 97633611113877805 Koordinati 39 39 17 pn sh 66 58 34 sh d 39 65488333336077176 pn sh 66 97633611113877805 sh d 39 65488333336077176 66 97633611113877805KrayinaUzbekistanMistoSamarkandTipmedreseBudivelnikAbdulla DzhabbarZasnovnikYalangtush BahadurData zasnuvannya1619Pochatok budivnictva1619Pobudovano1636Medrese SherdorMedrese Sherdor Uzbekistan Mediafajli u Vikishovishi Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 603 angl IstoriyaMedrese Sherdor na pochatku XX stolittya Znimok S M Prokudina Gorskogo Vnutrishnij dvir medrese Sherdor na pochatku XX stolittya Znimok S M Prokudina Gorskogo Medrese Sherdor bulo pobudovano v 1619 1635 36 rokah za nakazom pravitelya hakima Samarkanda Yalangtusha bij Bahadura samarkandskim zodchim Abdulloyu Dzhabbar Jogo dekorativne oformlennya bulo vikonano majstrom Muhammadom Abbasom Miscem dlya budivnictva medrese bula obrana shidna chastina ploshi Registan Dlya cogo doshentu bula rozibrana starezna napivzrujnovana hanaka Ulugbeka pobudovana u 1424 roci Hanaka dala bagatij budivelnij material dlya medrese Sherdor sho bulo pidtverdzheno arheologichnimi rozkopkami provedenimi v 1956 roci radyanskim arheologom S N Yurenevoyu Medrese Sherdor bulo pobudovano v prijomi kish z medrese Ulugbeka vitoncheni proporciyi yakogo buli pokladeni v osnovu proektu Za zadumom arhitektora golovni fasadi dvoh medrese mali stati dzerkalnim vidobrazhennyam odin odnogo Prote avtor ne vrahuvav sho za dvisti rokiv sho minuli z momentu budivnictva medrese Ulugbeka riven ploshi Registan pidnyavsya na dva metri V rezultati proporciyi medrese Sherdor vijshli bilsh priosadkuvatimi nizh u originalu Pislya pobudovi medrese bulo nazvano im yam zamovnika Yalangtusha Bahadura ale cya nazva ne prizhilasya v narodi Suchasnu nazvu Sherdor vono otrimalo za mozayichnij vizerunku na bubni yiyi paradnogo portalu Majster dekoru zobraziv scenu polyuvannya na dzhejrana fantastichnogo zvira z simejstva kotyachih sho nagaduye tigra ale z grivoyu leva v promenyah vranishnogo sonyachnogo liku Nazva perekladayut yak maye leviv abo maye tigriv Syuzhet zobrazhenij na portali medrese z chasom stav odnim z nacionalnih simvoliv Respubliki Uzbekistan Medrese Sherdor u 1869 1870 r Protyagom majzhe troh stolit medrese Sherdor bulo dostatno vidomim v islamskomu sviti osvitnoyu ustanovoyu hocha po prestizhu voni i postupalosya yak stolichnim osvitnim ustanovam tak i medrese Ulugbeka Nezvazhayuchi na znachni rozmiri v medrese odnorazovo mogli vchitisya trohi bilshe soroka osib Sered najvidomishih jogo vipusknikiv mozhna nazvati vidomogo tatarskogo bogoslova shejha sufijskogo bratstva Nakshbandi filosofa ta istorika Shigabutdinov Mardzhni Protyagom svogo isnuvannya medrese Sherdor perezhilo kilka zemletrusiv najbilsh rujnivni z yakih vidbulisya na pochatku i v kinci XIX stolittya Budivlya vistoyalo ale vse zh bulo znachno poshkodzheno silno deformuvavsya zvid jogo golovnogo portalu v bagatoh miscyah obvalilasya oblicyuvannya pokosilisya minareti Na pochatku 20 h rokiv XX stolittya postanovoyu organiv Radyanskoyi vladi vikladannya v medrese bulo pripineno Budivlya bulo nacionalizovano i v 1924 roci v nomu pochalisya restavracijni roboti Buli vidremontovani hudzhri vidnovlena obvalivsya chastina ceglyanogo sklepinnya portalnoyi arki ukriplena rizblena mozayika timpana golovnogo portalu rozibranij i zanovo perekladenij jogo deformovanimi zvid perekladeni kupola i sklepinnya hudzhrah vidnovlena oblicyuvannya fasadiv medrese V kinci 50 h rokiv XX stolittya na teritoriyi medrese buli provedeni arheologichni doslidzhennya pislya chogo pochavsya novij etap restavraciyi U 1960 1962 rokah buli vidremontovani minareti medrese a v 1962 roci za proektom hudozhnika V N Gorohova ta arhitektora A I Frejtag bula vidnovlena mozayika timpana nad arkoyu golovnogo portalu ArhitekturaFasad medrese Sherdor Medrese Sherdor vid kupoliv darshaniv ta minareta Medrese Sherdor pobudovano v tradiciyah serednoaziatskoyi serednovichnoyi arhitekturi Vono yavlyaye soboyu pryamokutne v plani budivlya zagalnoyu plosheyu 70h57 metriv Golovnij fasad vidilenij potuzhnim vhidnim portalom peshtak iz strilchastoyu arkoyu visota yakogo stanovit 31 5 metra Kuti budivli po golovnomu fasadu flankovani minaretami zavvishki 31 metr uvinchanimi stalaktitovimi karnizami Shidni zovnishni kuti medrese vikonani u viglyadi trichvertni vezh zvedenih v riven z visotoyu stin Prostorij vimoshenij velikoyi brukivkoyu z chupanatinskogo slancyu chetirehajvannij dvir medrese rozmirom 30h38 metriv otochenij po perimetru dvoma yarusami hudzhrah Vsi 48 hudzhrah odnokimnatni U kutah dvoru roztashovuyutsya auditoriyi dlya zanyat studentiv darshani Po golovnomu fasadu darshani perekriti rubchastimi sferokonicheskim kupolami na visokih barabanah prikrashenimi biryuzovoyu plitkoyu Pravij vid golovnogo vhodu kupolna darshana z chasom bula peretvorena na gurhanu Tut znahoditsya kilka ne identifikovanih pohovan Liva kupolna darshana vikonuvala funkciyu mecheti Cikavo arhitekturne vikonannya bichnih ajvanov yih nishi mayut zvid u viglyadi bagatogrannogo napivkupoli U dekorativnomu oformlenni medrese shiroko vikoristani nabori z poliv yanih ceglin majolika i Kashin mozayika U dekori zovnishnih fasadiv perevazhayut skladni geometrichni vizerunki girih rozrahovani na sprijnyattya zdaleku Na frizah minaretiv i barabanah kupoliv mayutsya epigrafichni ornamenti Unikalna majolikova mozayika timpana golovnogo portalu yaka nalezhit do ridkisnih tvoriv islamskogo mistectva Bagato prikrasheni timpani arok hudzhrah V yunki stebla z pishnimi butonami i kvitami utvoryuyut azhurnij vizerunok Primitni mozayichni panno v nishi zahidnogo ajvana pishni buketi kvitiv u figurnih vazonah simvolizuyut drevo zhittya U vnutrishnomu ozdoblenni budivli osoblivo cikava dekorativna obrobka kupolnogo primishennya darshani Yiyi stini i sklepinnya rozpisani v tehnici kundal dribnim bagatobarvnim roslinnim vizerunkom a rozpis kupolu i sklepin utvoryuye skladni arabeskovi medaljoni LiteraturaSamarkad Muzej pid vidkritim nebom Tashkent Vidavnictvo literaturi i mistectva imeni Gafura Gulyama 1986 S 118 142 246 248 s Pam yatniki mistectva Radyanskogo Soyuzu Serednya Aziya Dovidnik putevoditl Avtor tekstu ta uporyadnik albomu G A Pugachenkova M Mistectvo 1983 S 393 428 s