Шенде́рівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, підпорядковане Стеблівській селищній громаді. Населення — близько 923 людей.
село Шендерівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Громада | Стеблівська селищна громада |
Облікова картка | Шендерівка |
Основні дані | |
Засноване | 1659 |
Населення | 923 |
Поштовий індекс | 19453 |
Телефонний код | +380 4735 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′12″ пн. ш. 31°01′42″ сх. д. / 49.33667° пн. ш. 31.02833° сх. д.Координати: 49°20′12″ пн. ш. 31°01′42″ сх. д. / 49.33667° пн. ш. 31.02833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 156 м |
Водойми | р. |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт. Стеблів |
Карта | |
Шендерівка | |
Шендерівка | |
Мапа | |
Шендерівка у Вікісховищі |
Географія
Розташоване біля річки Боровиця, права притока Росі. За 25 кілометрів від села — райцентр Корсунь-Шевченківський, за 95 кілометрів — Черкаси, за 165 кілометрів — місто Київ.
Історія
Козацька доба
На початку 17 століття на місці майбутнього села засновано хутір-зимівник, який належав гетьману Петру Сагайдачному. Проте перша письмова згадка про село припадає на 1659 рік, на часи правління гетьмана Івана Виговського: того року згідно з «конституцією» село ленним правом надали Евстахію Фачковичу. Цим документом польська влада намагалася підтвердити спадкове ленне право на Шендерівський маєток Остапа Федьковича (Фачковича), але де-факто закони Речі Посполитої на території Корсунського полку Гетьманщини не діяли. Проте після Вічного миру 1686 року між Польщею та Московією Військо Запорозьке втратило контроль над селом.
За сприяння гетьмана Івана Мазепи, на територію району села на початку 18 століття повернута козацька адміністрація, відроджено православне життя. року у селі навіть споруджено дерев'яну православну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, але незабаром вона згоріла від блискавки. Після поразки Мазепи у війні з Московією (1708–1709) Шендерівка знову переходить під контроль поляків. На 1741 рік у селі значиться 40 дворів, населення — близько 300 осіб. У 1804 році на фундаментах згорілої церкви збудували нову дерев'яну.
Анексія Російською імперією
1807 село отримало статус містечка у складі Київської губернії та привілей на ярмарки і базари.
1861 року, після скасування кріпацтва, село стало центром Шендерівської волості Канівського повіту, до якої входило 13 староств.
Станом на 1864 рік тут жило 2260 осіб, створена солідна інфраструктура: церковно-парафіяльна школа, лікарня, сільський банк, волосна управа. У селі кілька разів бував поет Тарас Шевченко. Із 1864 по 1879 роки в селі мешкав його брат В. Г. Шевченко. Тут же він написав «Споминки про Тараса».
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому мешкало 2609 осіб, налічувалось 397 дворових господарства, існували 2 постоялих будинки, 7 лавок, винокурний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3966 осіб (1899 чоловічої статі та 2067 — жіночої), з яких 3162 — православної віри, 761 — юдейської.
На початок XX століття у містечку працювали суконна фабрика, цукровий, винокурний, цегельний заводи, водяні млини, вітряки, лісова пристань.
1903 — населення Шендерівки становило 5980 осіб, громада євреїв зросла до 700 осіб. У цей час у Шендерівці проживав український письменник Євген Кротевич.
Влада УНР
1917 року містечко визнало владу УНР. Проте 1918 радянська влада нав'язала Україні війну, яка викликала численні окупації села: з боку Денікіна, австрійців та російських більшовиків. Шендерівку послідовно звільняли українські війська: Директорії УНР, отамана Григор'єва, армія Нестора Махна. Стабільна радянська окупація встановлена тільки 1922 року.
Перша присутність комуністів
Комуна, створена у 1920-х роках комуністами на базі поміщицької економії, збанкрутувала. Під тиском повстанських військ вони дали змогу селянам частково відродити традиційні промисли і торгівлю, постачання електроенергії до навколишніх сіл. Відродилася традиційна культура, у селі жив та виступав бандурист Григорій Косенко. Проте вже 1929 комуністи посилили терор проти ветеранів армії УНР, які залишилися у селі, а згодом вдалися до насильного створення колгоспів, до яких зганяли насамперед бідноту та ледарів. На початку 1932 року комуністи контролювали все їстівне і вдалися до терору голодом.
Радянські часи
1930 року комуністи відправили до Росії десятки шендерівських родин. Значна частина селян евакуювала жінок та дітей на шахти Донбасу.
1932 за наказом влади почали конфісковувати їжу, доводячи людей до голодних психозів та смерті. За даними сільської ради, у Шендерівці було заморено голодом тисячу осіб — кожного четвертого мешканця села. Краєзнавці свідчать:
Голод 1932 - 1933 рр. чорним крилом зачепив і Шендерівку. Про його жахіття, випадки людожерства переконливо описує уродженець села, колишній генеральний директор об'єднання «Хлібпром» Донецької області, кандидат технічних наук І.Ф. Прохоренко у мемуарно-художньому творі « Життя як терниста нива» (Донецьк, вид. Юго - Восток, 2002 р.)
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 247 жителів села. 1934 року, у напівмертвому селі, комуністи познущалися ще й над церквою, яку перетворили на концертний майданчик. Проте вже за сім років комуністична влада була змушена евакуюватися із села, рятуючись від німецьких військ. До цього вони встигли за політичними мотивами вбити ще 19 жителів села — за рішенням «трійок» НКВД СРСР 1937 року.
Німецька присутність
Німецька влада депортувала із села все єврейське населення, яке вижило протягом 1921—1941 років. 1942 тривав успішний запис молоді на роботу до Німеччини, де 376 юнаків та дівчат врятувалися від примусової мобілізації до Червоної армії, куди брали навіть інвалідів.
Всього на фронтах Другої світової війни загинуло 290 мешканців Шендерівки — учетверо менше, ніж під час Голодомору в 1932—1933 роках. Після війни до Шендерівки повернулася радянська влада
Роки незалежності
Мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України на референдумі 1 грудня 1991 року. За роки незалежності суттєво скоротився як економічний так і демографічний потенціал села. Було повністю зруйновано агропромисловий комплекс, сферу обслуговування. Внаслідок нераціонального використання деградують ґрунти. Майже знищені транспортні шляхи, що є наслідком безперервного руху великовагових вантажних автомобілів.
З 2009 року розпочалось відновлення мережі вуличного освітлення сіл Шендерівка та Нова Буда. Головний підрядник — фірма «ОВІС» (м. Сміла)
За період 2007—2012 років неподалік села Шендерівка встановлено три станції мобільного зв'язку.
У 2014 році відбулась газифікація населеного пункту.
Впродовж 2012—2015 років відбувається активне поліпшення дорожнього покриття сільських вулиць відсівом і щебенем. Головний підрядник — ШПМК (м. Корсунь-Шевченківський)
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1182 особи, з яких 514 чоловіків та 668 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 945 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,69 % |
російська | 2,10 % |
білоруська | 0,11 % |
молдовська | 0,11 % |
Освіта
В селі функціонує середня школа: Шендерівський навчально — виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів», де нині навчається біля сотні дітей. Школа збудована у 1968 році. Учнів навчає близько 20 педагогів. Учні школи активно беруть участь в житті школи та суспільства. Зокрема, вони долучились до «Освітньої програми», яку пропагує ГО «Вікімедія України». Згідно програми старшокласники замість рефератів учаться писати статті до Вікіпедії.
Учні школи також стали учасниками святкувань 12-річчя української Вікіпедії у січні 2016 року. Цього дня учні 5-11 класів стали учасниками вікі-лінійки «Українська Вікіпедія», а старшокласники писали статті до Вікіпедії.
Відомі уродженці
- Леонід Горбенко — перший губернатор Калінінградської області, організував будівництво асфальтної дороги від села до сільського кладовища.
- Станіслав Двірняк — краєзнавець, вчитель математики, поет.
- Маніло Іван Петрович (1946)- професор, заслужений раціоналізатор РРФСР, заслужений винахідник РФ, доктор технічних наук.
- Скорик Владислав (1940) — кандидат технічних наук, декан факультету Московського фізико-технічного інституту, кавалер Почесної відзнаки Президента РФ.
- Ткаченко Степан (1940) — журналіст, народний депутат України.
- Харченко Григорій Трохимович (1917) — генерал — майор, військовий радник кубинського лідера Фіделя Кастро
- — (1946) — заслужений артист України (1979), керівник вокального квартету «Фавор» м. Київ. З 1966 року — артист державної капели бандуристів України, 1965—1975 — співак державної заслуженої капели «Явір».
Пам'ятки
- Іванівське — заповідне урочище місцевого значення.
Див. також
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Шендерівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
Джерела
- Szenderówka 2.), Sz., mtko nad rzką Borowicą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 895. (пол.) — S. 895—896. (пол.)
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Шендерівка. |
- Погода в селі Шендерівка [ 1 лютого 2011 у Wayback Machine.].
- ШЕНДЕРІВКА — село історичне [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shenderivka Shende rivka selo v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Steblivskij selishnij gromadi Naselennya blizko 923 lyudej selo ShenderivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zvenigorodskij rajonGromada Steblivska selishna gromadaOblikova kartka Shenderivka Osnovni daniZasnovane 1659Naselennya 923Poshtovij indeks 19453Telefonnij kod 380 4735Geografichni daniGeografichni koordinati 49 20 12 pn sh 31 01 42 sh d 49 33667 pn sh 31 02833 sh d 49 33667 31 02833 Koordinati 49 20 12 pn sh 31 01 42 sh d 49 33667 pn sh 31 02833 sh d 49 33667 31 02833Serednya visota nad rivnem morya 156 mVodojmi r Misceva vladaAdresa radi smt SteblivKartaShenderivkaShenderivkaMapa Shenderivka u VikishovishiGeografiyaRoztashovane bilya richki Borovicya prava pritoka Rosi Za 25 kilometriv vid sela rajcentr Korsun Shevchenkivskij za 95 kilometriv Cherkasi za 165 kilometriv misto Kiyiv IstoriyaKozacka doba Na pochatku 17 stolittya na misci majbutnogo sela zasnovano hutir zimivnik yakij nalezhav getmanu Petru Sagajdachnomu Prote persha pismova zgadka pro selo pripadaye na 1659 rik na chasi pravlinnya getmana Ivana Vigovskogo togo roku zgidno z konstituciyeyu selo lennim pravom nadali Evstahiyu Fachkovichu Cim dokumentom polska vlada namagalasya pidtverditi spadkove lenne pravo na Shenderivskij mayetok Ostapa Fedkovicha Fachkovicha ale de fakto zakoni Rechi Pospolitoyi na teritoriyi Korsunskogo polku Getmanshini ne diyali Prote pislya Vichnogo miru 1686 roku mizh Polsheyu ta Moskoviyeyu Vijsko Zaporozke vtratilo kontrol nad selom Za spriyannya getmana Ivana Mazepi na teritoriyu rajonu sela na pochatku 18 stolittya povernuta kozacka administraciya vidrodzheno pravoslavne zhittya roku u seli navit sporudzheno derev yanu pravoslavnu cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici ale nezabarom vona zgorila vid bliskavki Pislya porazki Mazepi u vijni z Moskoviyeyu 1708 1709 Shenderivka znovu perehodit pid kontrol polyakiv Na 1741 rik u seli znachitsya 40 dvoriv naselennya blizko 300 osib U 1804 roci na fundamentah zgoriloyi cerkvi zbuduvali novu derev yanu Aneksiya Rosijskoyu imperiyeyu 1807 selo otrimalo status mistechka u skladi Kiyivskoyi guberniyi ta privilej na yarmarki i bazari 1861 roku pislya skasuvannya kripactva selo stalo centrom Shenderivskoyi volosti Kanivskogo povitu do yakoyi vhodilo 13 starostv Vechirnya Shenderivka Stanom na 1864 rik tut zhilo 2260 osib stvorena solidna infrastruktura cerkovno parafiyalna shkola likarnya silskij bank volosna uprava U seli kilka raziv buvav poet Taras Shevchenko Iz 1864 po 1879 roki v seli meshkav jogo brat V G Shevchenko Tut zhe vin napisav Spominki pro Tarasa Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu meshkalo 2609 osib nalichuvalos 397 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 postoyalih budinki 7 lavok vinokurnij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3966 osib 1899 cholovichoyi stati ta 2067 zhinochoyi z yakih 3162 pravoslavnoyi viri 761 yudejskoyi Na pochatok XX stolittya u mistechku pracyuvali sukonna fabrika cukrovij vinokurnij cegelnij zavodi vodyani mlini vitryaki lisova pristan 1903 naselennya Shenderivki stanovilo 5980 osib gromada yevreyiv zrosla do 700 osib U cej chas u Shenderivci prozhivav ukrayinskij pismennik Yevgen Krotevich Vlada UNR 1917 roku mistechko viznalo vladu UNR Prote 1918 radyanska vlada nav yazala Ukrayini vijnu yaka viklikala chislenni okupaciyi sela z boku Denikina avstrijciv ta rosijskih bilshovikiv Shenderivku poslidovno zvilnyali ukrayinski vijska Direktoriyi UNR otamana Grigor yeva armiya Nestora Mahna Stabilna radyanska okupaciya vstanovlena tilki 1922 roku Persha prisutnist komunistiv Komuna stvorena u 1920 h rokah komunistami na bazi pomishickoyi ekonomiyi zbankrutuvala Pid tiskom povstanskih vijsk voni dali zmogu selyanam chastkovo vidroditi tradicijni promisli i torgivlyu postachannya elektroenergiyi do navkolishnih sil Vidrodilasya tradicijna kultura u seli zhiv ta vistupav bandurist Grigorij Kosenko Prote vzhe 1929 komunisti posilili teror proti veteraniv armiyi UNR yaki zalishilisya u seli a zgodom vdalisya do nasilnogo stvorennya kolgospiv do yakih zganyali nasampered bidnotu ta ledariv Na pochatku 1932 roku komunisti kontrolyuvali vse yistivne i vdalisya do teroru golodom Radyanski chasi 1930 roku komunisti vidpravili do Rosiyi desyatki shenderivskih rodin Znachna chastina selyan evakuyuvala zhinok ta ditej na shahti Donbasu 1932 za nakazom vladi pochali konfiskovuvati yizhu dovodyachi lyudej do golodnih psihoziv ta smerti Za danimi silskoyi radi u Shenderivci bulo zamoreno golodom tisyachu osib kozhnogo chetvertogo meshkancya sela Krayeznavci svidchat Golod 1932 1933 rr chornim krilom zachepiv i Shenderivku Pro jogo zhahittya vipadki lyudozherstva perekonlivo opisuye urodzhenec sela kolishnij generalnij direktor ob yednannya Hlibprom Doneckoyi oblasti kandidat tehnichnih nauk I F Prohorenko u memuarno hudozhnomu tvori Zhittya yak ternista niva Doneck vid Yugo Vostok 2002 r Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 247 zhiteliv sela 1934 roku u napivmertvomu seli komunisti poznushalisya she j nad cerkvoyu yaku peretvorili na koncertnij majdanchik Prote vzhe za sim rokiv komunistichna vlada bula zmushena evakuyuvatisya iz sela ryatuyuchis vid nimeckih vijsk Do cogo voni vstigli za politichnimi motivami vbiti she 19 zhiteliv sela za rishennyam trijok NKVD SRSR 1937 roku Nimecka prisutnist Nimecka vlada deportuvala iz sela vse yevrejske naselennya yake vizhilo protyagom 1921 1941 rokiv 1942 trivav uspishnij zapis molodi na robotu do Nimechchini de 376 yunakiv ta divchat vryatuvalisya vid primusovoyi mobilizaciyi do Chervonoyi armiyi kudi brali navit invalidiv Vsogo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 290 meshkanciv Shenderivki uchetvero menshe nizh pid chas Golodomoru v 1932 1933 rokah Pislya vijni do Shenderivki povernulasya radyanska vlada Roki nezalezhnosti Shenderivka vzimku Meshkanci sela progolosuvali za vidnovlennya derzhavnoyi samostijnosti Ukrayini na referendumi 1 grudnya 1991 roku Za roki nezalezhnosti suttyevo skorotivsya yak ekonomichnij tak i demografichnij potencial sela Bulo povnistyu zrujnovano agropromislovij kompleks sferu obslugovuvannya Vnaslidok neracionalnogo vikoristannya degraduyut grunti Majzhe znisheni transportni shlyahi sho ye naslidkom bezperervnogo ruhu velikovagovih vantazhnih avtomobiliv Z 2009 roku rozpochalos vidnovlennya merezhi vulichnogo osvitlennya sil Shenderivka ta Nova Buda Golovnij pidryadnik firma OVIS m Smila Za period 2007 2012 rokiv nepodalik sela Shenderivka vstanovleno tri stanciyi mobilnogo zv yazku U 2014 roci vidbulas gazifikaciya naselenogo punktu Vprodovzh 2012 2015 rokiv vidbuvayetsya aktivne polipshennya dorozhnogo pokrittya silskih vulic vidsivom i shebenem Golovnij pidryadnik ShPMK m Korsun Shevchenkivskij NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1182 osobi z yakih 514 cholovikiv ta 668 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 945 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 69 rosijska 2 10 biloruska 0 11 moldovska 0 11 OsvitaRobota nad stattyami do Vikipediyi uchni 10 klasu 2016 rik V seli funkcionuye serednya shkola Shenderivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv de nini navchayetsya bilya sotni ditej Shkola zbudovana u 1968 roci Uchniv navchaye blizko 20 pedagogiv Uchni shkoli aktivno berut uchast v zhitti shkoli ta suspilstva Zokrema voni doluchilis do Osvitnoyi programi yaku propaguye GO Vikimediya Ukrayini Zgidno programi starshoklasniki zamist referativ uchatsya pisati statti do Vikipediyi Viki urok Uchni 11 klasu 2016 rik Uchni shkoli takozh stali uchasnikami svyatkuvan 12 richchya ukrayinskoyi Vikipediyi u sichni 2016 roku Cogo dnya uchni 5 11 klasiv stali uchasnikami viki linijki Ukrayinska Vikipediya a starshoklasniki pisali statti do Vikipediyi Viki linijka v Shenderivskomu NVK 2016 rikVidomi urodzhenciLeonid Gorbenko pershij gubernator Kaliningradskoyi oblasti organizuvav budivnictvo asfaltnoyi dorogi vid sela do silskogo kladovisha Stanislav Dvirnyak krayeznavec vchitel matematiki poet Manilo Ivan Petrovich 1946 profesor zasluzhenij racionalizator RRFSR zasluzhenij vinahidnik RF doktor tehnichnih nauk Skorik Vladislav 1940 kandidat tehnichnih nauk dekan fakultetu Moskovskogo fiziko tehnichnogo institutu kavaler Pochesnoyi vidznaki Prezidenta RF Tkachenko Stepan 1940 zhurnalist narodnij deputat Ukrayini Harchenko Grigorij Trohimovich 1917 general major vijskovij radnik kubinskogo lidera Fidelya Kastro 1946 zasluzhenij artist Ukrayini 1979 kerivnik vokalnogo kvartetu Favor m Kiyiv Z 1966 roku artist derzhavnoyi kapeli banduristiv Ukrayini 1965 1975 spivak derzhavnoyi zasluzhenoyi kapeli Yavir Pam yatkiIvanivske zapovidne urochishe miscevogo znachennya Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 89 X 270 120 s ros doref Shenderivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Cherkaska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2016 DzherelaSzenderowka 2 Sz mtko nad rzka Borowica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 895 pol S 895 896 pol PosilannyaU Vikislovniku ye storinka Shenderivka Pogoda v seli Shenderivka 1 lyutogo 2011 u Wayback Machine ShENDERIVKA selo istorichne 16 sichnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2013