Якуб Шеля (Jakub Szela; * 14 або 15 липня 1787, с. Смажова, Тарнівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, нині Польща — † 21 квітня 1860, Ліхтенберг, Південна Буковина, нині Румунія) — найвідоміший, хоч і не єдиний, селянський ватажок антишляхетських бунтів у Західній Галичині 1846 року. До 61 року життя був панщинним селянином середньої заможності у Смажові (Тарнівський округ), від 1848 — вільний поселенець, заможний господар у Південній Буковині.
Якуб Шеля | |
---|---|
Народився | 14 або 15 липня 1787 с. Смажова |
Помер | 21 квітня 1860 Ліхтенберг, Південна Буковина |
Громадянство | Австрійська імперія |
Національність | поляк |
Діяльність | селянин |
Відомий завдяки | ватажок повстання |
Знання мов | польська |
Конфесія | римо-католик |
Батько | Ян Шеля |
Мати | Анна Лукасік |
|
Легенда
Якуб Шеля — трагічна постать, герой двох протилежних за пафосом легенд: «чорної» (шляхетської) та «білої» (селянської). Здобув європейську славу, вже за життя ставши символом кривавих подій, а з часом — синонімом «кривавого року» 1846.
Життєпис
Народився в селянській родині.
За переказами, у молодості нібито спалив батьківську хату, хоч цього не підтверджують наявні писані джерела.
Ймовірно, у 1805 був призваний до цісарського війська (35-й полк піхоти). У битві під Ульмом (8–15 жовтня 1805) потрапив у полон. Звільнившись, повернувся додому, де відрубав собі сокирою два пальці на лівій руці. Це каліцтво звільнило Я. Шелю від подальшої військової служби.
Батько Якуба, помер у 1807 і, ймовірно, позбавив його спадщини (можливо, після спалення хати), переказавши Якубову частку його братові, котрий завдяки цьому став найбагатшим господарем на селі, володіючи понад 32 моргами (понад 18 га) землі.
У 1809 одружився з Розалією Ходур (* 1792), вихованкою місцевого поміщика Станіслава Богуша, яка отримала від нього віно — понад 8 моргів (близько 4,5 га). Мали 7 дітей, з яких вижили щонайменше двоє. Після її смерті (1818) господарство залишилося в руках Якуба. Вже у 1819 одружився вдруге з Аґнешкою Превендовською. Не відомо, що з нею сталося (попри чутки про її вбивство Якубом), але у 1831 Я. Шеля одружився втретє — зі Саломеєю Невяровською (* 1814), з якою мав сина.
Попри неписьменність, разом зі Станіславом Бяласом тривалий час позивався з родиною дідичів Богушів, відстоюючи інтереси громади села Смажова, за що був катований і ув'язнений.
У 1846 керував в околицях Ясла селянськими виступами проти власників свого рідного села, Смажової — Богушів. Мужицька агресія знайшла спрямування проти панів-поляків — власників маєтків і пов'язаних з ними урядовців-поляків, спорадично — навіть проти ксьондзів. Селянський гнів обернувся проти всіх, хто не був хлопом (селянином), винятком були лише цісарські урядовці, євреї та німці.
19 квітня 1846 Шеля погодився залишитися в Тарнові під опікою окружного старости, де перебував до 6 лютого 1848. Часто гуляв по Тарнову в супроводі поліціянта, який мав його охороняти від можливого нападу.
Із Тарнова влада переселила Шелю на Буковину, де в нагороду отримав 30-моргове господарство (близько 17 га) і 2 морги в центрі Кліту та будівельні матеріали на будинок. Наприкінці життя був звільнений від податків. У ті ж околиці влада переселила велику групу польських осадників — можливо, теж учасників повстання 1846.
Протягом довгих років кружляли поголоски, що Шеля був забитий групою шляхтичів, які присяглися йому помститися. У традиціях польської шляхти Шеля закарбувався як зрадник польської нації, винний у поразці шляхетського повстання 1846. Натомість серед польських селян жила легенда про «селянського короля», який повстав проти своїх кривдників.
Місце поховання Шелі на Буковині невідоме.
Пам'ять
У ролі «зрадника» польського народу Шеля з'являється як герой численних літературних творів, зокрема, «Галицький розбійник 1846 року» , «1846 рік. Хроніка шляхетських дворів» С.Дембінського. Міф Шелі-злочинця присутній також у драмі С.Виспянського «Весілля».
Роль Якуба Шелі як «героя боротьби зі шляхтою» закарбувалася в народних піснях, наприклад:
Oj, niedługo się skończy nasze mordowanie,
Jak Jakubek z chłopami zrobi szlachcie pranie…
Kuba Szela twarda sztuka, za swe krzywdy pomsty szukał
Pierwszy panom się zbuntował i dużo ich wymordował
Bo mu nadto dokuczyli i ciężko nieraz skrzywdzili…
Шеля — герой драми Стефана Жеромського «Туронь», яка була своєрідною відповіддю на «Слово про Якуба Шелю» комуніста Бруно Ясенського.
За часів ПНР ім'я Якуба Шелі носила одна з площ Вроцлава (колишній Hohenzollernplatz). У березні 2014 міська рада усунула його ім'я з мапи Вроцлава (це сталося під впливом публікації в краківському «Dzienniku Polskim»).
Примітки
- 1 січня 2000 назву села змінено на Смаржова // «Rozporządzenia MSWiA z dnia 31 grudnia 1999 r.», Dziennik Ustaw, nr 112, poz. 1321, s. 7290.
- T.Szubert, Jak(ó)b Szela (14) 15 lipca 1787 — 21 kwietnia 1860, Warszawa 2014.
- F.Ziejka, Dwie legendy o Jakubie Szeli, «Kwartalnik Historyczny», 1969, 86, 4, s. 831—852; він же, Złota legenda chłopów polskich, Warszawa 1984.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
Література
- Бруно Ясенський. «Слово про Якуба Шелю». — Харків, 1930 (переклад Івана Кулика).
- Kieniewicz Stefan, Ruch chłopski w Galicji w 1846 roku, Wrocław 1951 (Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo we Wrocławiu).
- Wycech Czesław, Powstanie chłopskie w roku 1846. Jakub Szela, Warszawa 1955 (Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza)
- Jakub Szela. Pięć prac o Jakubie Szeli, red. Cz. Wycech, Warszawa 1956 (Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza).
- Rok 1846 w Galicji. Materiały źródłowe, red. J.Sieradzki i Cz. Wycech, Warszawa 1958
- Rozdolski Roman, Do historii «krwawego roku» 1846, «Kwartalnik Historyczny», 1958, 65, z. 2, s. 403—422
- Ziejka Franciszek, Dwie legendy o Jakubie Szeli, «Kwartalnik Historyczny», 1969, 86, z. 4, s. 831—852 (Państwowe Wydawnictwo Naukowe)
- Baczyński Bogusław, Jakuba Szeli opisanie we współczesnej mu prasie, «Rocznik Tarnowski», 2012, 17, s. 25-27.
- Białas Stanisław, Jakub Szela. Kim był?, Kraków 2006 (nakładem własnym)
- Kargol Tomasz, Szela Jakub, [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 47. Warszawa-Kraków 2011, s. 607—611
- Szubert Tomasz, Kilka faktów z życia Jakuba Szeli, „Kwartalnik Historyczny”, 2013, 120, z. 3, s. 485-531 (Instytut Historii PAN im. T. Manteuffla; Wydawnictwo Naukowe Semper w Warszawie) open access: https://www.academia.edu/40750414/Kilka_faktów_z_%C5%BCycia_Jakuba_Szeli_Several_Facts_from_the_Live_of_Jakob_Szela_
- Szubert Tomasz, „Twarze” Jakuba Szeli, „Przegląd Historyczny”, 2013, 104, z. 4, s. 809-840 (Instytut Historyczny Uniwersytetu Warszawskiego oraz Towarzystwo Miłośników Historii w Warszawie; Wydawnictwo DiG w Warszawie) open access: https://www.academia.edu/44265623/_Twarze_Jakuba_Szeli
- Szubert Tomasz, Jak(ó)b Szela (14) 15 lipca 1787 — 21 kwietnia 1860, Warszawa 2014, open access: https://www.academia.edu/44024456/Jak_ó_b_Szela_14_15_lipca_1787_21_kwietnia_1860_FRAGMENTY [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Шеля // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakub Shelya Jakub Szela 14 abo 15 lipnya 1787 s Smazhova Tarnivskij okrug Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi nini Polsha 21 kvitnya 1860 Lihtenberg Pivdenna Bukovina nini Rumuniya najvidomishij hoch i ne yedinij selyanskij vatazhok antishlyahetskih buntiv u Zahidnij Galichini 1846 roku Do 61 roku zhittya buv panshinnim selyaninom serednoyi zamozhnosti u Smazhovi Tarnivskij okrug vid 1848 vilnij poselenec zamozhnij gospodar u Pivdennij Bukovini Yakub ShelyaNarodivsya14 abo 15 lipnya 1787 s SmazhovaPomer21 kvitnya 1860 Lihtenberg Pivdenna BukovinaGromadyanstvoAvstrijska imperiyaNacionalnistpolyakDiyalnistselyaninVidomij zavdyakivatazhok povstannyaZnannya movpolskaKonfesiyarimo katolikBatkoYan ShelyaMatiAnna Lukasik Mediafajli u VikishovishiLegendaYakub Shelya tragichna postat geroj dvoh protilezhnih za pafosom legend chornoyi shlyahetskoyi ta biloyi selyanskoyi Zdobuv yevropejsku slavu vzhe za zhittya stavshi simvolom krivavih podij a z chasom sinonimom krivavogo roku 1846 ZhittyepisYakub Shelya Gravyura z Illustrirte Chronik 1848 roku Narodivsya v selyanskij rodini Za perekazami u molodosti nibito spaliv batkivsku hatu hoch cogo ne pidtverdzhuyut nayavni pisani dzherela Jmovirno u 1805 buv prizvanij do cisarskogo vijska 35 j polk pihoti U bitvi pid Ulmom 8 15 zhovtnya 1805 potrapiv u polon Zvilnivshis povernuvsya dodomu de vidrubav sobi sokiroyu dva palci na livij ruci Ce kalictvo zvilnilo Ya Shelyu vid podalshoyi vijskovoyi sluzhbi Batko Yakuba pomer u 1807 i jmovirno pozbaviv jogo spadshini mozhlivo pislya spalennya hati perekazavshi Yakubovu chastku jogo bratovi kotrij zavdyaki comu stav najbagatshim gospodarem na seli volodiyuchi ponad 32 morgami ponad 18 ga zemli U 1809 odruzhivsya z Rozaliyeyu Hodur 1792 vihovankoyu miscevogo pomishika Stanislava Bogusha yaka otrimala vid nogo vino ponad 8 morgiv blizko 4 5 ga Mali 7 ditej z yakih vizhili shonajmenshe dvoye Pislya yiyi smerti 1818 gospodarstvo zalishilosya v rukah Yakuba Vzhe u 1819 odruzhivsya vdruge z Agneshkoyu Prevendovskoyu Ne vidomo sho z neyu stalosya popri chutki pro yiyi vbivstvo Yakubom ale u 1831 Ya Shelya odruzhivsya vtretye zi Salomeyeyu Nevyarovskoyu 1814 z yakoyu mav sina Popri nepismennist razom zi Stanislavom Byalasom trivalij chas pozivavsya z rodinoyu didichiv Bogushiv vidstoyuyuchi interesi gromadi sela Smazhova za sho buv katovanij i uv yaznenij U 1846 keruvav v okolicyah Yasla selyanskimi vistupami proti vlasnikiv svogo ridnogo sela Smazhovoyi Bogushiv Muzhicka agresiya znajshla spryamuvannya proti paniv polyakiv vlasnikiv mayetkiv i pov yazanih z nimi uryadovciv polyakiv sporadichno navit proti ksondziv Selyanskij gniv obernuvsya proti vsih hto ne buv hlopom selyaninom vinyatkom buli lishe cisarski uryadovci yevreyi ta nimci 19 kvitnya 1846 Shelya pogodivsya zalishitisya v Tarnovi pid opikoyu okruzhnogo starosti de perebuvav do 6 lyutogo 1848 Chasto gulyav po Tarnovu v suprovodi policiyanta yakij mav jogo ohoronyati vid mozhlivogo napadu Iz Tarnova vlada pereselila Shelyu na Bukovinu de v nagorodu otrimav 30 morgove gospodarstvo blizko 17 ga i 2 morgi v centri Klitu ta budivelni materiali na budinok Naprikinci zhittya buv zvilnenij vid podatkiv U ti zh okolici vlada pereselila veliku grupu polskih osadnikiv mozhlivo tezh uchasnikiv povstannya 1846 Protyagom dovgih rokiv kruzhlyali pogoloski sho Shelya buv zabitij grupoyu shlyahtichiv yaki prisyaglisya jomu pomstitisya U tradiciyah polskoyi shlyahti Shelya zakarbuvavsya yak zradnik polskoyi naciyi vinnij u porazci shlyahetskogo povstannya 1846 Natomist sered polskih selyan zhila legenda pro selyanskogo korolya yakij povstav proti svoyih krivdnikiv Misce pohovannya Sheli na Bukovini nevidome Pam yatU roli zradnika polskogo narodu Shelya z yavlyayetsya yak geroj chislennih literaturnih tvoriv zokrema Galickij rozbijnik 1846 roku 1846 rik Hronika shlyahetskih dvoriv S Dembinskogo Mif Sheli zlochincya prisutnij takozh u drami S Vispyanskogo Vesillya Rol Yakuba Sheli yak geroya borotbi zi shlyahtoyu zakarbuvalasya v narodnih pisnyah napriklad Oj niedlugo sie skonczy nasze mordowanie Jak Jakubek z chlopami zrobi szlachcie pranie Kuba Szela twarda sztuka za swe krzywdy pomsty szukal Pierwszy panom sie zbuntowal i duzo ich wymordowal Bo mu nadto dokuczyli i ciezko nieraz skrzywdzili Shelya geroj drami Stefana Zheromskogo Turon yaka bula svoyeridnoyu vidpoviddyu na Slovo pro Yakuba Shelyu komunista Bruno Yasenskogo Za chasiv PNR im ya Yakuba Sheli nosila odna z plosh Vroclava kolishnij Hohenzollernplatz U berezni 2014 miska rada usunula jogo im ya z mapi Vroclava ce stalosya pid vplivom publikaciyi v krakivskomu Dzienniku Polskim Primitki1 sichnya 2000 nazvu sela zmineno na Smarzhova Rozporzadzenia MSWiA z dnia 31 grudnia 1999 r Dziennik Ustaw nr 112 poz 1321 s 7290 T Szubert Jak o b Szela 14 15 lipca 1787 21 kwietnia 1860 Warszawa 2014 F Ziejka Dwie legendy o Jakubie Szeli Kwartalnik Historyczny 1969 86 4 s 831 852 vin zhe Zlota legenda chlopow polskich Warszawa 1984 Arhiv originalu za 2 bereznya 2016 Procitovano 19 lyutogo 2016 LiteraturaBruno Yasenskij Slovo pro Yakuba Shelyu Harkiv 1930 pereklad Ivana Kulika Kieniewicz Stefan Ruch chlopski w Galicji w 1846 roku Wroclaw 1951 Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo we Wroclawiu Wycech Czeslaw Powstanie chlopskie w roku 1846 Jakub Szela Warszawa 1955 Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza Jakub Szela Piec prac o Jakubie Szeli red Cz Wycech Warszawa 1956 Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza Rok 1846 w Galicji Materialy zrodlowe red J Sieradzki i Cz Wycech Warszawa 1958 Rozdolski Roman Do historii krwawego roku 1846 Kwartalnik Historyczny 1958 65 z 2 s 403 422 Ziejka Franciszek Dwie legendy o Jakubie Szeli Kwartalnik Historyczny 1969 86 z 4 s 831 852 Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Baczynski Boguslaw Jakuba Szeli opisanie we wspolczesnej mu prasie Rocznik Tarnowski 2012 17 s 25 27 Bialas Stanislaw Jakub Szela Kim byl Krakow 2006 nakladem wlasnym Kargol Tomasz Szela Jakub w Polski Slownik Biograficzny T 47 Warszawa Krakow 2011 s 607 611 Szubert Tomasz Kilka faktow z zycia Jakuba Szeli Kwartalnik Historyczny 2013 120 z 3 s 485 531 Instytut Historii PAN im T Manteuffla Wydawnictwo Naukowe Semper w Warszawie open access https www academia edu 40750414 Kilka faktow z C5 BCycia Jakuba Szeli Several Facts from the Live of Jakob Szela Szubert Tomasz Twarze Jakuba Szeli Przeglad Historyczny 2013 104 z 4 s 809 840 Instytut Historyczny Uniwersytetu Warszawskiego oraz Towarzystwo Milosnikow Historii w Warszawie Wydawnictwo DiG w Warszawie open access https www academia edu 44265623 Twarze Jakuba Szeli Szubert Tomasz Jak o b Szela 14 15 lipca 1787 21 kwietnia 1860 Warszawa 2014 open access https www academia edu 44024456 Jak o b Szela 14 15 lipca 1787 21 kwietnia 1860 FRAGMENTY 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaShelya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006